Акацієво-бейкієві рідколісся Калахарі (ідентифікатор WWF: AT0709) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований в Південній Африці.
Ландшафт регіону Очосондьюпа (Намібія) | |
Екозона | Афротропіка |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
Статус збереження | вразливий |
WWF | AT0709 |
Межі | Ангольські мопанові рідколісся Бейкієві рідколісся Замбезії Мопанові рідколісся Замбезії Замбезійські галофіти Південноафриканський бушвельд Луки Хайвельду Склерофітна савана Калахарі |
Площа, км² | 336 214 |
Країни | Намібія, Ботсвана, Зімбабве, Південно-Африканська Республіка |
Охороняється | 32,2 % |
Розташування екорегіону (оливковим) |
Географія
Екорегіон акацієво-бейкієвих рідколісь Калахарі простягається від північно-східних районів Намібії через Ботсвану до Північно-Західної провінції Південно-Африканської Республіки. Північно-східне відгалуження регіону простягається на північ між дельтою Окаванґо та солончаком Макгадікгаді-Пан, досягаючи крайнього заходу Зімбабве. На північному заході екорегіон переходить у ангольські мопанові рідколісся, на півночі — у бейкієві рідколісся Замбезії, на сході — у південноафриканський бушвельд, а на півдні та заході — у склерофітну савану Калахарі.
Екорегіон розташований на плато та плоскогір'ях, а його середня висота становить 1000 м над рівнем моря. Більша частина екорегіону розташована в напівпустельному регіоні Калахарі або Сандвельд, основу якого складають калахарійські піски. В центральній і північно-західній частинах регіону зустрічається кілька ізольованих гранітних пагорбів, зокрема [de]. Вони досягають висоти 1300 м над рівнем моря і є помітними топографічними елементами в загалом рівнинному ландшафті Калахарі. Ґрунти регіону глибокі (до 150 м), переважно представлені ареносолями, що погано утримують воду. Південно-східна частина екорегіону охоплює горбисті рівнини Хардвельду, висота яких коливається від 1000 до 1150 м над рівнем моря. Різноманітні скельні утворення, що лежать в основі Хардвельду, призвели до формування різних рослинних угруповань. Поблизу міст Махалап'є та Палап'є в Ботсвані є скельні масиви, такі як пагорби Мокгваре, [en] і Шошонг, основу яких складають давні докембрійські породи. Ґрунти Хардвельду сильно вилуговані та фералітні, більш придатні до орного землеробства, ніж ґрунти Калахарі.
Екорегіон розташований у безстічному басейні Калахарі і характеризується дефіцитом поверхневих водних ресурсів. В плейстоцені на місці Калахарі існувало велике прісноводне озеро Макгадікгаді, в яке впадали численні річки, зокрема Замбезі, Окаванго та Квандо. Залишком цього озера є Макгадікгаді-Пан, один з найбільших у світі солончаків. Там, де річка Окаванго в минулому впадала в озеро, утворилася дельта Окаванго, найбільша у світі річкова дельта внутрішнього стоку. Через потужне випаровування та піщаний субстрат дельти, майже вся вода, що потрапляє в дельту, випаровується, і лише близько 5 % води потрапляє у Макгадікгаді-Пан через річку [en], що витікає з дельти. В регіоні Хардвельду на південному сході екорегіону зустрічаються ефемерні річки, такі як Мхалацве та [en], що належать до басейну Лімпопо, яка сама по собі є сезонною річкою. Вода в цих річках тече лише кілька тижнів на рік, однак, незважаючи на нерегулярний стік, ці річки є важливим джерелом води на місцевому рівні завдяки надійним запасам підземних вод у своїх руслах. На більшій частині Сандвельду поверхнева вода присутня лише після дощу, і більшість людей і тварин в регіоні залежать від доступу до підземних вод.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується сильними посухами, що відбуваються приблизно кожні сім років. Опади випадають влітку, з жовтня по березень, а їх кількість значно коливається з року в рік. Більшість дощів супроводжуються грозами, коли протягом кількох годин випадає 15-90 мм опадів. Ці сезонні грози мають помітний регенераційний вплив на рослинність. Взимку, з травня по серпень, опадів випадає мало, або взагалі не випадає. Загалом середньорічна кількість опадів коливається від 300 мм на південному заході до 600 мм на півночі регіону. Для екорегіону характерні високі добові та річні коливання температури. У червні-липні температура може опускатися нижче 0 °C, а влітку — перевищувати 40 °C. Середня максимальна температура в регіоні становить 27-30 °C, а середня мінімальна — 9-12 °C.
Флора
Рослинний покрив на більшій частині екорегіону представлений саванами, дерева та кущі в яких скидають листя під час тривалого сухого сезону. Серед дерев, що ростуть на невисоких піщаних пагорбах Сандвельду, слід відзначити [en] (Terminalia sericea), [en] (Burkea africana), [en] (Peltophorum africanum), [en] (Croton gratissimus), [sv] (Searsia tenuinervis), [en] (Vachellia erioloba), [sv] (Senegalia fleckii), [sv] (Vachellia luederitzii), [en] (Combretum zeyheri), [en] (Combretum apiculatum) та [en] (Ziziphus mucronata). На пологих рівнинах Сандвельду поширені чагарникові савани, основу яких складають [en] (Dichrostachys cinerea), [en] (Grewia flava), [en] (Grewia flavescens), [en] (Senegalia mellifera), дрібноцвіті баугінії (Bauhinia macrantha), [en] (Ximenia caffra) та [sv] (Commiphora pyracanthoides). Серед трав, поширених в саванах регіону, слід відзначити [en] (Stipagrostis uniplumis), [sv] (Aristida meridionalis), [en] (Aristida congesta), [sv] (Eragrostis pallens), [en] (Eragrostis superba), [en] (Heteropogon contortus), [sv] (Cymbopogon caesius) та [en] (Digitaria eriantha).
На північному заході Ботсвани та на північному сході Намібії, на захід від дельти Окаванго, в саванах домінують [en] (Baikiaea plurijuga), а також зустрічаються [en] (Colophospermum mopane) та африканські буркеї (Burkea africana). За відсутності пожеж в цих саванах розвивається щільний чагарниковий ярус, основу якого складають [sv] (Baphia massaiensis), [en] (Bauhinia petersiana) та [sv] (Paropsia brazzaeana). Трав'яний ярус розріджений, коли чагарниковий підлісок добре розвинений, однак у більш відкритому підліску серед кущів зростає південна арістіда (Aristida meridionalis), купчаста арістіда (Aristida congesta), блідий гусятник (Eragrostis pallens), [en] (Eragrostis lehmanniana) та інші трави. Замбезійські тикові дерева (Baikiaea plurijuga) чутливі до пожеж, і якщо ці дерева будуть пошкоджені вогнем, вони можуть загинути. Ймовірно, раніше замбезійські тикові дерева домінували на більших територіях, однак антропогенний тиск призвів до їх зникнення в інших районах.
На рівнинах і пагорбах Хардвельду зустрічаються різноманітні рослинні угруповання, розподіл яких залежить від ґрунтів. В саванах, поширених на південь від Макгадікгаді-Пана, домінують мопанові дерева (Colophospermum mopane), [en] (Senegalia nigrescens), [en] (Terminalia prunioides) та [en] (Combretum imberbe). Серед кущів, що зустрічаються в цих саванах, слід відзначити калахарійське ліхтарне дерево (Dichrostachys cinerea), [en] (Gymnosporia buxifolia) та жовту гревію (Grewia flava), а серед трав — буйволову траву (Cenchrus ciliaris), [sv] (Digitaria milanjiana), [en] (Dichanthium annulatum var. papillosum) та різні види гусятника (Eragrostis spp.). Ця мопанова савана простягається на південь до регіону [en] на ботсвансько-південноафриканському кордоні. В лісистих саванах, поширених навколо міста Палап'є, переважають сріблясті терміналії (Terminalia sericea), які становлять основу саван Сандвельду. Західніше, в околицях Махалап'є, поширені більш відкриті савани, де переважають чорнуваті сенегалії (Senegalia nigrescens), а також зустрічаються марулові дерева (Sclerocarya birrea), родезійські чорні акації (Peltophorum africanum), жирафові акації (Vachellia erioloba) та безбороді комбретуми (Combretum imberbe). Серед менших дерев, поширених в цих саванах, слід відзначити гостроконечний комбретум (Combretum apiculatum), [en] (Combretum molle), сріблясту терміналію (Terminalia sericea), зонтичну акацію (Vachellia tortilis), калахарійське ліхтарне дерево (Dichrostachys cinerea), жовту гревію (Grewia flava), [en] (Grewia retinervis) та [en] (Grewia tenax), а серед трав — [en] (Megathyrsus maximus), пухнастоцвіту пальчатку (Digitaria eriantha) та гусятник Лехмана (Eragrostis lehmanniana). В лісистих саванах, поширених на південь від Махалап'є, переважають безбороді комбретуми (Combretum imberbe) та родезійські чорні акації (Peltophorum africanum). Щільний чагарниковий ярус цих саван складають [en] (Combretum hereroense), калахарійські ліхтарні дерева (Dichrostachys cinerea), зонтичні акації (Vachellia tortilis) та жовті гревії (Grewia flava).
Загалом флористичне різноманіття екорегіону є високим, порівняно з іншими регіонами — тут зустрічається близько 600 видів рослин. Однак видове різноманіття на одиницю площі та рівень ендемізму є низькими, що пояснюється перехідним характером регіону, розташованого між тропічними саванами і рідколіссями Замбезії та пустелями Кару.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити саванного слона (Loxodonta africana), чорного носорога (Diceros bicornis), південного білого носорога (Ceratotherium simum simum), південну жирафу (Giraffa giraffa), гемсбока (Oryx gazella), спрингбока (Antidorcas marsupialis), топі (Damaliscus lunatus), кінську антилопу (Hippotragus equinus), великого куду (Tragelaphus strepsiceros), південноафриканського їжатця (Hystrix africaeaustralis), капського ховраха (Geosciurus inauris), капського довгонога (Pedetes capensis), ведмежого павіана (Papio ursinus), земляного вовка (Proteles cristatus) та суриката (Suricata suricatta). Багато великих травоїдних ссавців, зокрема блакитні гну (Connochaetes taurinus), звичайні канни (Taurotragus oryx), бурчеллові зебри (Equus burchelli), африканські буйволи (Syncerus caffer caffer) та [en] (Alcelaphus buselaphus caama), щорічно здійснюють великі міграції в межах екорегіону. Серед великих хижих ссавців, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), [en] (Acinonyx jubatus jubatus), плямисту гієну (Crocuta crocuta), буру гієну (Parahyaena brunnea) та рідкісну гієнову собаку (Lycaon pictus), а серед більш дрібних хижаків — південноафриканського степового кота (Felis lybica cafra), чорноногого кота (Felis nigripes), звичайного каракала (Caracal caracal), сервала (Leptailurus serval), чепрачного шакала (Lupulella mesomelas), капську лисицю (Vulpes chama) та вухату лисицю (Otocyon megalotis).
В межах екорегіону зустрічається понад 470 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити африканського страуса (Struthio camelus australis), ботсванського рябка (Pterocles bicinctus), калахарського рябка (Pterocles burchelli), рудочубу дрохву (Lophotis ruficrista), світлокрилу дрохву (Afrotis afraoides), африканського грифа (Torgos tracheliotos), кафрського кромкача (Bucorvus leadbeateri), південну синицю (Melaniparus niger), білошийого жервінчика (Eremopterix verticalis), смугастоволу алондру (Calendulauda sabota), білочереву алондру (Calendulauda africanoides), білогорлого фірлюка (Mirafra passerina), акацієву жовтобрюшку (Eremomela usticollis), пустельну таміку (Cisticola aridulus), великого мерла (Lamprotornis australis), південного смолярика (Myrmecocichla formicivora), пустельну альзаколу (Cercotrichas paena), південного магалі-вусаня (Sporopipes squamifrons), чорнолобого ткачика (Ploceus velatus), чорнощокого астрильда (Brunhilda erythronotos) та великого горобця (Passer motitensis). Майже ендемічними представниками регіону є скельні токо (Lophoceros bradfieldi) та чорновуздечкові кратеропи (Turdoides melanops).
В межах екорегіону зустрічається 31 вид земноводних та 92 види плазунів. Серед майже ендемічних плазунів, поширених в регіоні, слід відзначити пурпурово-блискучу змію (Amblyodipsas ventrimaculata), калахарійського гекона Вальберга (Pachydactylus wahlbergii) та калахарійську амфісбену (Monopeltis leonhardi). Ендеміками екорегіону є цодільські тонкопалі гекони (Pachydactylus tsodiloensis).
Збереження
Близько 32,2 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Мисливський резерват Центральної Калахарі та Національний парк Нксаї-Пан в Ботсвані, а також Національний парк Гаудум в Намібії.
Примітки
- "Kalahari Acacia-Baikiaea woodlands". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 28 листопада 2023.
Посилання
- «Kalahari acacia–baikiaea woodlands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Kalahari Acacia Woodlands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akaciyevo bejkiyevi ridkolissya Kalahari identifikator WWF AT0709 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij v Pivdennij Africi Akaciyevo bejkiyevi ridkolissya Kalahari Landshaft regionu Ochosondyupa Namibiya Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF AT0709 Mezhi Angolski mopanovi ridkolissya Bejkiyevi ridkolissya Zambeziyi Mopanovi ridkolissya Zambeziyi Zambezijski galofiti Pivdennoafrikanskij bushveld Luki Hajveldu Sklerofitna savana Kalahari Plosha km 336 214 Krayini Namibiya Botsvana Zimbabve Pivdenno Afrikanska Respublika Ohoronyayetsya 32 2 Roztashuvannya ekoregionu olivkovim Zhirafa v zapovidniku Centralnoyi Kalahari Botsvana GeografiyaEkoregion akaciyevo bejkiyevih ridkolis Kalahari prostyagayetsya vid pivnichno shidnih rajoniv Namibiyi cherez Botsvanu do Pivnichno Zahidnoyi provinciyi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Pivnichno shidne vidgaluzhennya regionu prostyagayetsya na pivnich mizh deltoyu Okavango ta solonchakom Makgadikgadi Pan dosyagayuchi krajnogo zahodu Zimbabve Na pivnichnomu zahodi ekoregion perehodit u angolski mopanovi ridkolissya na pivnochi u bejkiyevi ridkolissya Zambeziyi na shodi u pivdennoafrikanskij bushveld a na pivdni ta zahodi u sklerofitnu savanu Kalahari Ekoregion roztashovanij na plato ta ploskogir yah a jogo serednya visota stanovit 1000 m nad rivnem morya Bilsha chastina ekoregionu roztashovana v napivpustelnomu regioni Kalahari abo Sandveld osnovu yakogo skladayut kalaharijski piski V centralnij i pivnichno zahidnij chastinah regionu zustrichayetsya kilka izolovanih granitnih pagorbiv zokrema de Voni dosyagayut visoti 1300 m nad rivnem morya i ye pomitnimi topografichnimi elementami v zagalom rivninnomu landshafti Kalahari Grunti regionu gliboki do 150 m perevazhno predstavleni arenosolyami sho pogano utrimuyut vodu Pivdenno shidna chastina ekoregionu ohoplyuye gorbisti rivnini Hardveldu visota yakih kolivayetsya vid 1000 do 1150 m nad rivnem morya Riznomanitni skelni utvorennya sho lezhat v osnovi Hardveldu prizveli do formuvannya riznih roslinnih ugrupovan Poblizu mist Mahalap ye ta Palap ye v Botsvani ye skelni masivi taki yak pagorbi Mokgvare en i Shoshong osnovu yakih skladayut davni dokembrijski porodi Grunti Hardveldu silno vilugovani ta feralitni bilsh pridatni do ornogo zemlerobstva nizh grunti Kalahari Ekoregion roztashovanij u bezstichnomu basejni Kalahari i harakterizuyetsya deficitom poverhnevih vodnih resursiv V plejstoceni na misci Kalahari isnuvalo velike prisnovodne ozero Makgadikgadi v yake vpadali chislenni richki zokrema Zambezi Okavango ta Kvando Zalishkom cogo ozera ye Makgadikgadi Pan odin z najbilshih u sviti solonchakiv Tam de richka Okavango v minulomu vpadala v ozero utvorilasya delta Okavango najbilsha u sviti richkova delta vnutrishnogo stoku Cherez potuzhne viparovuvannya ta pishanij substrat delti majzhe vsya voda sho potraplyaye v deltu viparovuyetsya i lishe blizko 5 vodi potraplyaye u Makgadikgadi Pan cherez richku en sho vitikaye z delti V regioni Hardveldu na pivdennomu shodi ekoregionu zustrichayutsya efemerni richki taki yak Mhalacve ta en sho nalezhat do basejnu Limpopo yaka sama po sobi ye sezonnoyu richkoyu Voda v cih richkah teche lishe kilka tizhniv na rik odnak nezvazhayuchi na neregulyarnij stik ci richki ye vazhlivim dzherelom vodi na miscevomu rivni zavdyaki nadijnim zapasam pidzemnih vod u svoyih ruslah Na bilshij chastini Sandveldu poverhneva voda prisutnya lishe pislya doshu i bilshist lyudej i tvarin v regioni zalezhat vid dostupu do pidzemnih vod KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya silnimi posuhami sho vidbuvayutsya priblizno kozhni sim rokiv Opadi vipadayut vlitku z zhovtnya po berezen a yih kilkist znachno kolivayetsya z roku v rik Bilshist doshiv suprovodzhuyutsya grozami koli protyagom kilkoh godin vipadaye 15 90 mm opadiv Ci sezonni grozi mayut pomitnij regeneracijnij vpliv na roslinnist Vzimku z travnya po serpen opadiv vipadaye malo abo vzagali ne vipadaye Zagalom serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 300 mm na pivdennomu zahodi do 600 mm na pivnochi regionu Dlya ekoregionu harakterni visoki dobovi ta richni kolivannya temperaturi U chervni lipni temperatura mozhe opuskatisya nizhche 0 C a vlitku perevishuvati 40 C Serednya maksimalna temperatura v regioni stanovit 27 30 C a serednya minimalna 9 12 C FloraRoslinnij pokriv na bilshij chastini ekoregionu predstavlenij savanami dereva ta kushi v yakih skidayut listya pid chas trivalogo suhogo sezonu Sered derev sho rostut na nevisokih pishanih pagorbah Sandveldu slid vidznachiti en Terminalia sericea en Burkea africana en Peltophorum africanum en Croton gratissimus sv Searsia tenuinervis en Vachellia erioloba sv Senegalia fleckii sv Vachellia luederitzii en Combretum zeyheri en Combretum apiculatum ta en Ziziphus mucronata Na pologih rivninah Sandveldu poshireni chagarnikovi savani osnovu yakih skladayut en Dichrostachys cinerea en Grewia flava en Grewia flavescens en Senegalia mellifera dribnocviti bauginiyi Bauhinia macrantha en Ximenia caffra ta sv Commiphora pyracanthoides Sered trav poshirenih v savanah regionu slid vidznachiti en Stipagrostis uniplumis sv Aristida meridionalis en Aristida congesta sv Eragrostis pallens en Eragrostis superba en Heteropogon contortus sv Cymbopogon caesius ta en Digitaria eriantha Na pivnichnomu zahodi Botsvani ta na pivnichnomu shodi Namibiyi na zahid vid delti Okavango v savanah dominuyut en Baikiaea plurijuga a takozh zustrichayutsya en Colophospermum mopane ta afrikanski burkeyi Burkea africana Za vidsutnosti pozhezh v cih savanah rozvivayetsya shilnij chagarnikovij yarus osnovu yakogo skladayut sv Baphia massaiensis en Bauhinia petersiana ta sv Paropsia brazzaeana Trav yanij yarus rozridzhenij koli chagarnikovij pidlisok dobre rozvinenij odnak u bilsh vidkritomu pidlisku sered kushiv zrostaye pivdenna aristida Aristida meridionalis kupchasta aristida Aristida congesta blidij gusyatnik Eragrostis pallens en Eragrostis lehmanniana ta inshi travi Zambezijski tikovi dereva Baikiaea plurijuga chutlivi do pozhezh i yaksho ci dereva budut poshkodzheni vognem voni mozhut zaginuti Jmovirno ranishe zambezijski tikovi dereva dominuvali na bilshih teritoriyah odnak antropogennij tisk prizviv do yih zniknennya v inshih rajonah Na rivninah i pagorbah Hardveldu zustrichayutsya riznomanitni roslinni ugrupovannya rozpodil yakih zalezhit vid gruntiv V savanah poshirenih na pivden vid Makgadikgadi Pana dominuyut mopanovi dereva Colophospermum mopane en Senegalia nigrescens en Terminalia prunioides ta en Combretum imberbe Sered kushiv sho zustrichayutsya v cih savanah slid vidznachiti kalaharijske lihtarne derevo Dichrostachys cinerea en Gymnosporia buxifolia ta zhovtu greviyu Grewia flava a sered trav bujvolovu travu Cenchrus ciliaris sv Digitaria milanjiana en Dichanthium annulatum var papillosum ta rizni vidi gusyatnika Eragrostis spp Cya mopanova savana prostyagayetsya na pivden do regionu en na botsvansko pivdennoafrikanskomu kordoni V lisistih savanah poshirenih navkolo mista Palap ye perevazhayut sriblyasti terminaliyi Terminalia sericea yaki stanovlyat osnovu savan Sandveldu Zahidnishe v okolicyah Mahalap ye poshireni bilsh vidkriti savani de perevazhayut chornuvati senegaliyi Senegalia nigrescens a takozh zustrichayutsya marulovi dereva Sclerocarya birrea rodezijski chorni akaciyi Peltophorum africanum zhirafovi akaciyi Vachellia erioloba ta bezborodi kombretumi Combretum imberbe Sered menshih derev poshirenih v cih savanah slid vidznachiti gostrokonechnij kombretum Combretum apiculatum en Combretum molle sriblyastu terminaliyu Terminalia sericea zontichnu akaciyu Vachellia tortilis kalaharijske lihtarne derevo Dichrostachys cinerea zhovtu greviyu Grewia flava en Grewia retinervis ta en Grewia tenax a sered trav en Megathyrsus maximus puhnastocvitu palchatku Digitaria eriantha ta gusyatnik Lehmana Eragrostis lehmanniana V lisistih savanah poshirenih na pivden vid Mahalap ye perevazhayut bezborodi kombretumi Combretum imberbe ta rodezijski chorni akaciyi Peltophorum africanum Shilnij chagarnikovij yarus cih savan skladayut en Combretum hereroense kalaharijski lihtarni dereva Dichrostachys cinerea zontichni akaciyi Vachellia tortilis ta zhovti greviyi Grewia flava Zagalom floristichne riznomanittya ekoregionu ye visokim porivnyano z inshimi regionami tut zustrichayetsya blizko 600 vidiv roslin Odnak vidove riznomanittya na odinicyu ploshi ta riven endemizmu ye nizkimi sho poyasnyuyetsya perehidnim harakterom regionu roztashovanogo mizh tropichnimi savanami i ridkolissyami Zambeziyi ta pustelyami Karu FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti savannogo slona Loxodonta africana chornogo nosoroga Diceros bicornis pivdennogo bilogo nosoroga Ceratotherium simum simum pivdennu zhirafu Giraffa giraffa gemsboka Oryx gazella springboka Antidorcas marsupialis topi Damaliscus lunatus kinsku antilopu Hippotragus equinus velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros pivdennoafrikanskogo yizhatcya Hystrix africaeaustralis kapskogo hovraha Geosciurus inauris kapskogo dovgonoga Pedetes capensis vedmezhogo paviana Papio ursinus zemlyanogo vovka Proteles cristatus ta surikata Suricata suricatta Bagato velikih travoyidnih ssavciv zokrema blakitni gnu Connochaetes taurinus zvichajni kanni Taurotragus oryx burchellovi zebri Equus burchelli afrikanski bujvoli Syncerus caffer caffer ta en Alcelaphus buselaphus caama shorichno zdijsnyuyut veliki migraciyi v mezhah ekoregionu Sered velikih hizhih ssavciv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus en Acinonyx jubatus jubatus plyamistu giyenu Crocuta crocuta buru giyenu Parahyaena brunnea ta ridkisnu giyenovu sobaku Lycaon pictus a sered bilsh dribnih hizhakiv pivdennoafrikanskogo stepovogo kota Felis lybica cafra chornonogogo kota Felis nigripes zvichajnogo karakala Caracal caracal servala Leptailurus serval cheprachnogo shakala Lupulella mesomelas kapsku lisicyu Vulpes chama ta vuhatu lisicyu Otocyon megalotis V mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 470 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti afrikanskogo strausa Struthio camelus australis botsvanskogo ryabka Pterocles bicinctus kalaharskogo ryabka Pterocles burchelli rudochubu drohvu Lophotis ruficrista svitlokrilu drohvu Afrotis afraoides afrikanskogo grifa Torgos tracheliotos kafrskogo kromkacha Bucorvus leadbeateri pivdennu sinicyu Melaniparus niger biloshijogo zhervinchika Eremopterix verticalis smugastovolu alondru Calendulauda sabota bilocherevu alondru Calendulauda africanoides bilogorlogo firlyuka Mirafra passerina akaciyevu zhovtobryushku Eremomela usticollis pustelnu tamiku Cisticola aridulus velikogo merla Lamprotornis australis pivdennogo smolyarika Myrmecocichla formicivora pustelnu alzakolu Cercotrichas paena pivdennogo magali vusanya Sporopipes squamifrons chornolobogo tkachika Ploceus velatus chornoshokogo astrilda Brunhilda erythronotos ta velikogo gorobcya Passer motitensis Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye skelni toko Lophoceros bradfieldi ta chornovuzdechkovi krateropi Turdoides melanops V mezhah ekoregionu zustrichayetsya 31 vid zemnovodnih ta 92 vidi plazuniv Sered majzhe endemichnih plazuniv poshirenih v regioni slid vidznachiti purpurovo bliskuchu zmiyu Amblyodipsas ventrimaculata kalaharijskogo gekona Valberga Pachydactylus wahlbergii ta kalaharijsku amfisbenu Monopeltis leonhardi Endemikami ekoregionu ye codilski tonkopali gekoni Pachydactylus tsodiloensis ZberezhennyaBlizko 32 2 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Mislivskij rezervat Centralnoyi Kalahari ta Nacionalnij park Nksayi Pan v Botsvani a takozh Nacionalnij park Gaudum v Namibiyi Primitki Kalahari Acacia Baikiaea woodlands DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 28 listopada 2023 Posilannya Kalahari acacia baikiaea woodlands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Kalahari Acacia Woodlands One Earth