Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Amblysomus septentrionalis — вид ссавців родини златокротових (Chrysochloridae). Зустрічається в ПАР та Есватіні. Його природними середовищами існування є ліси, вологі савани, помірні чагарники та луки, субтропічні чи тропічні сухі низинні луки, орні землі, пасовища, плантації, сільські сади та міські території.
| Amblysomus septentrionalis | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Тенрекоподібні (Afrosoricida) |
| Родина: | Златокротові (Chrysochloridae) |
| Рід: | |
| Вид: | A. septentrionalis |
| Біноміальна назва | |
| Amblysomus septentrionalis Roberts, 1913 | |
 | |
| Ареал | |
| Синоніми | |
| Amblysomus iris septentrionalis | |
Опис
Довжина голови-тулуба від 10,5 до 14,5 см, вага від 52 до 86 г. Статевий диморфізм яскраво виражений; у середньому більші самці. Крім того, є варіація клінального розміру щодо окремих популяцій з різним висотним розподілом. Як і у всіх златокротових, у нього немає видимих зовні вух і хвоста, а тіло має веретеноподібну форму. За забарвленням хутра вид подібний до Amblysomus hottentotus. Він темно-червонувато-коричневий на спині, але стає більш світлим червонувато-коричневим на боках. Черево від блідо-коричневого до оранжевого. Довгі волоски мають жовтувату основу, але вони темно-сірі біля кінчика. Кінцівки й кігті міцні.
Спосіб життя
Спосіб життя мало досліджений. Тварини ведуть одиночний спосіб життя, крім цього нічого не відомо про їх соціальну поведінку. З їхніми потужними кігтями на передніх лапах вони можуть рити важчий ґрунт, ніж інші златокроти. Глибші тунелі, які проходять на глибині від 10 до 50 см під поверхнею, з’єднують окремі житлові кімнати, вкриті травою. Основна активність відбувається вночі і закінчується незабаром після сходу сонця. Тварини проводять день у заціпенінні, яке триває до обіду. На зиму вони відходять у нижні коридори.
Примітки
- Rampartab, C. (2015). Amblysomus septentrionalis. Процитовано 13.11.2021.
- Gary N. Bronner, Nigel C. Bennett: Amblysomus septentrionalis Roberts, 1913 - Highveld Golden mole. In: John D. Skinner, Christian T. Chimimba (ред.): The Mammals of the Southern African Subregion. Cambridge University Press, 2005, P. 17–18.
- Gary N. Bronner: Amblysomus septentrionalis Highveld Golden-mole. In: Jonathan Kingdon, David Happold, Michael Hoffmann, Thomas Butynski, Meredith Happold, Jan Kalina (ред.): Mammals of Africa Volume I. Introductory Chapters and Afrotheria. Bloomsbury, London, 2013, P. 232–233.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amblysomus septentrionalis vid ssavciv rodini zlatokrotovih Chrysochloridae Zustrichayetsya v PAR ta Esvatini Jogo prirodnimi seredovishami isnuvannya ye lisi vologi savani pomirni chagarniki ta luki subtropichni chi tropichni suhi nizinni luki orni zemli pasovisha plantaciyi silski sadi ta miski teritoriyi Amblysomus septentrionalis Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Tenrekopodibni Afrosoricida Rodina Zlatokrotovi Chrysochloridae Rid Vid A septentrionalis Binomialna nazva Amblysomus septentrionalis Roberts 1913 Areal Sinonimi Amblysomus iris septentrionalisOpisDovzhina golovi tuluba vid 10 5 do 14 5 sm vaga vid 52 do 86 g Statevij dimorfizm yaskravo virazhenij u serednomu bilshi samci Krim togo ye variaciya klinalnogo rozmiru shodo okremih populyacij z riznim visotnim rozpodilom Yak i u vsih zlatokrotovih u nogo nemaye vidimih zovni vuh i hvosta a tilo maye veretenopodibnu formu Za zabarvlennyam hutra vid podibnij do Amblysomus hottentotus Vin temno chervonuvato korichnevij na spini ale staye bilsh svitlim chervonuvato korichnevim na bokah Cherevo vid blido korichnevogo do oranzhevogo Dovgi voloski mayut zhovtuvatu osnovu ale voni temno siri bilya kinchika Kincivki j kigti micni Sposib zhittyaSposib zhittya malo doslidzhenij Tvarini vedut odinochnij sposib zhittya krim cogo nichogo ne vidomo pro yih socialnu povedinku Z yihnimi potuzhnimi kigtyami na perednih lapah voni mozhut riti vazhchij grunt nizh inshi zlatokroti Glibshi tuneli yaki prohodyat na glibini vid 10 do 50 sm pid poverhneyu z yednuyut okremi zhitlovi kimnati vkriti travoyu Osnovna aktivnist vidbuvayetsya vnochi i zakinchuyetsya nezabarom pislya shodu soncya Tvarini provodyat den u zacipeninni yake trivaye do obidu Na zimu voni vidhodyat u nizhni koridori PrimitkiRampartab C 2015 Amblysomus septentrionalis Procitovano 13 11 2021 Gary N Bronner Nigel C Bennett Amblysomus septentrionalis Roberts 1913 Highveld Golden mole In John D Skinner Christian T Chimimba red The Mammals of the Southern African Subregion Cambridge University Press 2005 P 17 18 Gary N Bronner Amblysomus septentrionalis Highveld Golden mole In Jonathan Kingdon David Happold Michael Hoffmann Thomas Butynski Meredith Happold Jan Kalina red Mammals of Africa Volume I Introductory Chapters and Afrotheria Bloomsbury London 2013 P 232 233