Стенбок (Raphicerus campestris) — звичайна мала антилопа південної та східної Африки. Іноді її називають Стейнбук або Стейнбок.
Стенбок | |
---|---|
Самець і самиця в національному парку Етоша | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
Родина: | Бикові (Bovidae) |
Підродина: | Антилопові (Antilopinae) |
Триба: | Antilopini |
Рід: | Raphicerus |
Вид: | Стенбок (R. campestris) |
Біноміальна назва | |
Raphicerus campestris Thunberg, 1811 | |
Території проживання на основі даних 1970-х років . |
Опис
Стенбоки нагадують маленьких орібі, висотою 45–60 см на плечі, і в середньому ~ 12 кг. Шерсть у них будь-якого відтінку від палевого до рудого, як правило, помаранчевого кольору. Нижня сторона, включаючи підборіддя та горло, біла, як і кільце навколо ока. Вуха великі зі слідами від пальців на внутрішній стороні. У самців прямі гладкі паралельні роги 7–19 см завдовжки (див. зображення зліва). Між вухами є чорний півмісяць, довга чорна перемичка до блискучого чорного носа та чорна округла запашна залоза перед оком. Хвіст зазвичай не видно, їх всього 4–6 см завдовжки.
Розповсюдження
Розповсюдження Стенбоків є два різних кластери. У Східній Африці зустрічається в центральній і південній Кенії та на півночі Танзанії. Раніше він був широко поширений в Уганді, але зараз майже напевно вимер. У Південній Африці зустрічається в Анголі, Намібії, Південній Африці, Есватіні, Ботсвані, Мозамбіку, Замбії, Зімбабве і, ймовірно, в Лесото.
Середовище проживання
Стінбоки живуть у різноманітних середовищах існування: від напівпустелі, як-от край пустелі Калахарі та національного парку Етоша, до відкритих лісів і чагарників, у тому числі відкритих рівнин, кам’янистих саван і мозаїк лугів акації. Кажуть, що вони віддають перевагу нестабільним або перехідним середовищам проживання. Принаймні в центральній частині Національного парку Крюгера, Південна Африка, Стенбок демонструє явну перевагу савані Acacia tortilis протягом року, не маючи тенденції мігрувати у більш вологі райони протягом сухого сезону (на відміну від багатьох більших копитних африканської савани, включаючи види симпатричних зі Стінбоком у дощовий сезон).
Щільність популяції зазвичай становить 0,3–1,0 особини на квадратний кілометр, досягаючи 4 особин на км2 в оптимальних місцях проживання.
Харчування
Стенбоки зазвичай шукають рослинність низького рівня (вони не можуть досягати вище 0,9 м. Також їдять фрукти і дуже рідко пасуться в траві. Вони майже повністю не залежать від питної води, отримуючи необхідну вологу з їжі.
Поведінка
Стенбоки активні вдень і вночі; однак у спекотні періоди вони відпочивають у тіні під час денної спеки. Час годування вночі збільшується в сухий сезон. Відпочиваючи, вони можуть бути зайняті доглядом або короткочасним сном.
При перших ознаках загрози стенбок зазвичай лежить низько серед рослинності. Якщо хижак або передбачувана загроза підійде ближче, стенбок відскочить і прямуватиме зигзагом, намагаючись відкинути переслідувача. Стенбоки, що втікають, часто зупиняються, щоб озирнутися, а політ чергується з прострацією під час тривалого переслідування. Відомо, що вони знаходять притулок у норах трубкозубів. До відомих хижаків належать південноафриканська дика кішка, каракал, шакали, леопард, бойовий орел і пітони.
Таксономія
Визнано два підвиди: R. c. campestris у Південній Африці та R. c. neumanni Східної Африки; хоча MSW3 також розпізнає capricornis і kelleni. У Південній Африці описано до 24 підвидів, які відрізняються за такими ознаками, як колір шерсті.
Галерея
- Самиця в Південній Африці
- Підлітковий самець, з білим хутрм у вухах, Цвалу Калахарі.
- Самиця біжить у Дамараленді, Намібія
- Стенбок у Саванній Бушдіорамі в Громадському музеї Мілуокі
Примітки
- IUCN SSC Antelope Specialist Group (2016). Raphicerus campestris. Т. 2016. с. e.T19308A50193533. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T19308A50193533.en.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Williams, John G. 1967. A Field Guide to the National Parks of East Africa. Collins, London. ()
- steenbok. The Chambers Dictionary (вид. 9th). Chambers. 2003. ISBN .
- Matthee, Conrad A.; Scott K. Davis (2001). Molecular Insights into the Evolution of the Family Bovidae: A Nuclear DNA Perspective (PDF). Molecular Biology and Evolution. Society for Molecular Biology and Evolution. 18 (7): 1220—1230. doi:10.1093/oxfordjournals.molbev.a003908. PMID 11420362. Процитовано 17 червня 2007.
- Kingdon, Jonathan. 1997.
- Du Toit, Johan T (1993). The feeding ecology of a very small ruminant, the steenbok (Raphicerus campestris). African Journal of Ecology. 31: 35—48. doi:10.1111/j.1365-2028.1993.tb00516.x.
- Kleiman, David G. et al., Eds. 2003.
- Du Toit, J.T. (1990). Feeding-height stratification among African browsing ruminants. African Journal of Ecology. 28: 55—61. doi:10.1111/j.1365-2028.1990.tb01136.x.
- Smithers, Reay H.N. (2000). Apps, Peter (ред.). Smithers' Mammals of Southern Africa. A field guide. Cape Town: Struik publishers. с. 197. ISBN .
- Cohen, Michael. 1976.
Коментарі
- STAYN-bok, STEEN-
Посилання
- Wild About You (інформація та зображення)
- Інформаційний бюллетень The Ultimate Ungulate
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stenbok Raphicerus campestris zvichajna mala antilopa pivdennoyi ta shidnoyi Afriki Inodi yiyi nazivayut Stejnbuk abo Stejnbok Stenbok Samec i samicya v nacionalnomu parku Etosha Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Antilopovi Antilopinae Triba Antilopini Rid Raphicerus Vid Stenbok R campestris Binomialna nazva Raphicerus campestris Thunberg 1811 Teritoriyi prozhivannya na osnovi danih 1970 h rokiv OpisFilogenetichni zv yazki Stenboka sprosheno Stenboki nagaduyut malenkih oribi visotoyu 45 60 sm na plechi i v serednomu 12 kg Sherst u nih bud yakogo vidtinku vid palevogo do rudogo yak pravilo pomaranchevogo koloru Nizhnya storona vklyuchayuchi pidboriddya ta gorlo bila yak i kilce navkolo oka Vuha veliki zi slidami vid palciv na vnutrishnij storoni U samciv pryami gladki paralelni rogi 7 19 sm zavdovzhki div zobrazhennya zliva Mizh vuhami ye chornij pivmisyac dovga chorna peremichka do bliskuchogo chornogo nosa ta chorna okrugla zapashna zaloza pered okom Hvist zazvichaj ne vidno yih vsogo 4 6 sm zavdovzhki RozpovsyudzhennyaRozpovsyudzhennya Stenbokiv ye dva riznih klasteri U Shidnij Africi zustrichayetsya v centralnij i pivdennij Keniyi ta na pivnochi Tanzaniyi Ranishe vin buv shiroko poshirenij v Ugandi ale zaraz majzhe napevno vimer U Pivdennij Africi zustrichayetsya v Angoli Namibiyi Pivdennij Africi Esvatini Botsvani Mozambiku Zambiyi Zimbabve i jmovirno v Lesoto Seredovishe prozhivannyaStinboki zhivut u riznomanitnih seredovishah isnuvannya vid napivpusteli yak ot kraj pusteli Kalahari ta nacionalnogo parku Etosha do vidkritih lisiv i chagarnikiv u tomu chisli vidkritih rivnin kam yanistih savan i mozayik lugiv akaciyi Kazhut sho voni viddayut perevagu nestabilnim abo perehidnim seredovisham prozhivannya Prinajmni v centralnij chastini Nacionalnogo parku Kryugera Pivdenna Afrika Stenbok demonstruye yavnu perevagu savani Acacia tortilis protyagom roku ne mayuchi tendenciyi migruvati u bilsh vologi rajoni protyagom suhogo sezonu na vidminu vid bagatoh bilshih kopitnih afrikanskoyi savani vklyuchayuchi vidi simpatrichnih zi Stinbokom u doshovij sezon Shilnist populyaciyi zazvichaj stanovit 0 3 1 0 osobini na kvadratnij kilometr dosyagayuchi 4 osobin na km2 v optimalnih miscyah prozhivannya HarchuvannyaStenboki zazvichaj shukayut roslinnist nizkogo rivnya voni ne mozhut dosyagati vishe 0 9 m Takozh yidyat frukti i duzhe ridko pasutsya v travi Voni majzhe povnistyu ne zalezhat vid pitnoyi vodi otrimuyuchi neobhidnu vologu z yizhi PovedinkaStenboki aktivni vden i vnochi odnak u spekotni periodi voni vidpochivayut u tini pid chas dennoyi speki Chas goduvannya vnochi zbilshuyetsya v suhij sezon Vidpochivayuchi voni mozhut buti zajnyati doglyadom abo korotkochasnim snom Stenbok zazvichaj hovayetsya v roslinnomu pokrivi pri pershih oznakah zagrozi Pri pershih oznakah zagrozi stenbok zazvichaj lezhit nizko sered roslinnosti Yaksho hizhak abo peredbachuvana zagroza pidijde blizhche stenbok vidskochit i pryamuvatime zigzagom namagayuchis vidkinuti peresliduvacha Stenboki sho vtikayut chasto zupinyayutsya shob ozirnutisya a polit cherguyetsya z prostraciyeyu pid chas trivalogo peresliduvannya Vidomo sho voni znahodyat pritulok u norah trubkozubiv Do vidomih hizhakiv nalezhat pivdennoafrikanska dika kishka karakal shakali leopard bojovij orel i pitoni TaksonomiyaViznano dva pidvidi R c campestris u Pivdennij Africi ta R c neumanni Shidnoyi Afriki hocha MSW3 takozh rozpiznaye capricornis i kelleni U Pivdennij Africi opisano do 24 pidvidiv yaki vidriznyayutsya za takimi oznakami yak kolir shersti GalereyaSamicya v Pivdennij Africi Pidlitkovij samec z bilim hutrm u vuhah Cvalu Kalahari Samicya bizhit u Damaralendi Namibiya Stenbok u Savannij Bushdiorami v Gromadskomu muzeyi MiluokiPrimitkiIUCN SSC Antelope Specialist Group 2016 Raphicerus campestris T 2016 s e T19308A50193533 doi 10 2305 IUCN UK 2016 1 RLTS T19308A50193533 en a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka Williams John G 1967 A Field Guide to the National Parks of East Africa Collins London ISBN 0 00 219294 2 steenbok The Chambers Dictionary vid 9th Chambers 2003 ISBN 0 550 10105 5 Matthee Conrad A Scott K Davis 2001 Molecular Insights into the Evolution of the Family Bovidae A Nuclear DNA Perspective PDF Molecular Biology and Evolution Society for Molecular Biology and Evolution 18 7 1220 1230 doi 10 1093 oxfordjournals molbev a003908 PMID 11420362 Procitovano 17 chervnya 2007 Kingdon Jonathan 1997 Du Toit Johan T 1993 The feeding ecology of a very small ruminant the steenbok Raphicerus campestris African Journal of Ecology 31 35 48 doi 10 1111 j 1365 2028 1993 tb00516 x Kleiman David G et al Eds 2003 Du Toit J T 1990 Feeding height stratification among African browsing ruminants African Journal of Ecology 28 55 61 doi 10 1111 j 1365 2028 1990 tb01136 x Smithers Reay H N 2000 Apps Peter red Smithers Mammals of Southern Africa A field guide Cape Town Struik publishers s 197 ISBN 1868725502 Cohen Michael 1976 KomentariSTAYN bok STEEN PosilannyaWild About You informaciya ta zobrazhennya Informacijnij byulleten The Ultimate Ungulate