Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українське кіно 1930—1940-х років характеризується втратою автономії від Москви, репресіями проти культурних діячів, підпорядкуванням кіноіндустрії військовим потребам.
У жовтні 1930 року республіканську кіноорганізацію ВУФКУ було реорганізовано в «Українафільм», яка вже не мала автономії своєї попередниці та підпорядковувалася безпосередньо «Союзкіно».
В естетичному плані український, як і весь радянський, кінематограф перебуває під вимушеним впливом «соціалістичного реалізму». Фільми, які не відповідають, вимогам цього стилю, переробляються, цензуруються, забороняються.
«Українафільм»
У жовтні 1930 року Всеукраїнське фотокіноуправління розформовується, перетворюється на «Українафільм», підпорядковане «Союзкіно». Одеська кіностудія та Київська кінофабрика починають підпорядковуватися безпосередньо Москві. Ще раніше в 1928 році Ялтинська кінофабрика переходить в управління «Востоккіно».
У абревіатура ВУФКУ остаточно зникає вже в серпневому номері за 1930 рік, в журналі «Кіно» — в № 17 за жовтень 1930 року. У наступному номері журналу проголошується «нещадна боротьба з „аполітичністю“ в кіні, естетством, з головокрутним експериментаторством заради експериментаторства, з голим формалізмом, з ідеологічним впливом буржуазних і дрібнобуржуазних течій закордонної кінематографії, з ліво-інтелігентським спрощенством…».
Розстріляні 30-ті
З кінця 1920-х років в УСРР починається згортання процесу українізації та початку формування цензури щодо української культури. Ще в квітні 1926 року в листі до Лазара Кагановича Сталін критикував національні тенденцій у КП(б)У, зокрема діяльності Миколи Хвильового та Олександра Шумського. З цього моменту починається наступ партійної преси на українську літературу, який зокрема призводить до цькування українських письменників, саморозпуску прогресивно налаштованої групи ВАПЛІТЕ у січні 1928 року та подальше кримінальне переслідування деяких українських літераторів.
Цензура та доля українського Розстріляного відродження не оминає і багатьох кінематографістів. Утиску зазнає українське національне та авангардне кіно. Першою жертвою замовного цькування через газети у 1929 році стає фільм Івана Кавалерідзе «Злива», який розкритиковано на сторінках київської .
У червні 1930 року в журналі «Кіно» публікуються тези доповіді Миколи Бажана «Творчі методи українського радянського кіномистецтва», де він у недотриманні діалектично-матеріалістичних принципів та формалізмі, крім Кавалерідзе, звинувачує також Фавста Лопанського, Павла Долину, Дзиґу Вертова, Арнольда Кордюма. Вертов і Кауфман стали жертвою критики також в наступній статті Бажана «Місіонери чистого кіно», а Лопатинському дісталося за «нацдемівство» і «уенерство» від В. Мускіна в статті в «Кіно» «Клясова боротьба в кіні».
30 грудня 1933 року у харківській «Літературній газеті» виходить стаття авторства Олександра Корнійчука та Івана Юрченка «Розгромити націоналізм в кінематографі». В ній на прикладі фільмів «Василина», «Тарас Трясило», «Кармелюк», критикувалася націонал-буржуазна пропаганда, контрреволюційні настрої.
Закріпив наступ на українське кіно у 1934 році сумновідомий Перший Всесоюзний з'їзді радянських письменників, на якому Максим Горький закликав радянських митців визнати соціалістичний реалізм за основну творчу методу. Соцреалізм став фактично єдиним офіційним методом у Радянському Союзі, художники незгодні з цим були позбавлені можливості творити, а то і поплатилися життям.
Жертвами доби стають режисери Лесь Курбас, Фавст Лопатинський, Василь Радиш, доля яких назавжди губиться в таборах особливого призначення. Олександр Довженко вимушений покинути Україну і знімати соцреалістичні фільми по держзамовленню, Іван Кавалерідзе мусить відмовитися від задуму фільму «Дніпро» та знімати безтурботні кіно-оперети. Втрачають можливість продовжити свої творчі пошуки режисери Арнольд Кордюм, Марко Терещенко, Олександр Перегуда.
Технічний злам
Важливими віхами для 1930-х років стає також прихід нових технологій в кіно — звуку та кольору.
Прихід звуку в українське кіно
Першим українським звуковим фільмом (який тоді іменували, «тонкіно») згідно з виробничими планами українських кіностудій могли стати «Земля» Олександра Довженка, «Хліб» Миколи Шпиковського або «Коліївщина» Івана Кавалерідзе, «Навесні» Михайла Кауфмана. Однак їх усіх випередив Дзиґа Вертов, який у 1930 році закінчив документальну стрічку «Ентузіязм: Симфонія Донбасу» — перший український звуковий фільм. Звук фільму було записано за допомогою апарату «Мікст» винайденого в Санкт-Петербурзі .
ВУФКУ обрало апарат Шоріна з-поміж інших радянських та іноземних винаходів того часу (наприклад, апарат , на який наступного року знімався перший радянський ігровий звуковий фільм «Путівка в життя»). У грудні 1929 року Шорін приїздив з доповіддю на Київську кінофабрику. Апарат Шоріна існував як в стаціонарному, так і в експедиційному варіанті, останній починаючи з квітня 1930 року Дзиґа Вертов використовував при зйомках на Донбасі.
До кінця 1930 року в Україні планувалося переобладнати в звукові 30 кінотеатрів. Починаючи з 1931 року звук в кіно стає масовим явищем, в знімальні групи фільмів починають входити спеціалісти-звукорежисери. Першим українським ігровим звуковим фільмом у 1931 році став знятий у Києві анімаційно-ігровий фільм Олександра Соловйова, в якому використано також музичні фрагменти. Слідом за ним Юрій Мурін ставить короткий звуковий нарис «Музолімпіада», Фавст Лопатинський — етюд «На третій зміні». Наступного року Олександр Довженко готує свій перший звуковий фільм «Іван».
Першим звуковим фільмом Одеської кінофабрики в 1930 році планувалася стрічка «Людина з містечка» Григорія Рошаля, проте першим таким фільмом стала «Коліївщина» (1933) Івана Кавалерідзе.
Проте в цей час ще далеко не всі кінотеатри було переобладнано під звук тривалий час фільми випускалися в двох версіях: німій та звуковій. Паралельно налагоджувався процес озвучення деяких німих фільмів. Остаточний перехід радянського кіно на звук відбувся у 1935 році.
Прихід кольору в українське кіно
Технології передачі кольору на екрані почали проникати в радянський кінематограф на початку 1930-х. У 1936 році режисером на московській студії «Межрабпомфильм» було випущено перший радянський кольоровий повнометражний ігровий фільм «Груня Корнакова», зроблений двокольоровим адитивним методом. Свій наступний фільм робить за цим же методом в Києві. Першою українською кольоровою стрічкою у 1939 році стає фільм «Сорочинський ярмарок», знятий на Київській кіностудії.
Наступними кольоровими українськими фільмами знятими на українських студіях були «Травнева ніч» (1940) Миколи Садковича, «Блакитні дороги» (1947), «У мирні дні» (1950) Володимира Брауна, «Щедре літо» (1950) Бориса Барнета.
У 1938 році в радянському кіно для отримання кольору починають використовувати трикольоровий гідротипний метод. Першим ігровим радянським фільмом знятим таким методом стала поставлена на «Мосфільмі» стрічка режисера Ігоря Савченко «Іван Нікулін — російський матрос» (1944). Новим витком розвитку кольорового кіно стає використання багатошарової плівки. Першим радянським ігровим фільмом знятим таким методом в 1946 році стає випущена на «Мосфільмі» стрічка «Кам'яна квітка» Олександра Птушко. Надалі цей метод передачі кольору починають використовувати і на українських кіностудіях.
Розквіт неігрового кіно
«Українфільм» більше року продовжує діяльність ВУФКУ з випуску хронікального щотижневого «Кіножурналу». Проте вже в 1931 році в Харкові на базі Товариства друзів радянського кіно виникає Українська фабрика кінохроніки, яку в 1938 році перейменовують в Українську студію хронікально-документальних фільмів, тоді ж таки студія переїздить до Києва та започатковує випуск хронікального кіножурналу «радянська Україна».
Українське кіно часів Другої світової війни
Українське кіно часів Другої світової війни, частково евакуйоване на схід, було переважно підпорядковане ідеологічним завданням воєнної доби. Разом з тим, у цей час були зняті і справжні кіношедеври. До них можна віднести фільм «Райдуга» Марка Донського за сценарієм Ванди Василевської, який з надзвичайною художньою силою передає трагедію окупованого фашистами українського села. Фільм здобув низку міжнародних нагород, але, незважаючи на поширені чутки, так і не отримав «Оскар»
Сценарій Олександра Довженка , який Сталін спочатку сприйняв схвально, потім було піддано розгромній критиці, а автора — шельмуванню. Одною з причин цього, про що Довженкові натякнули, було те, що у сценарії нічого не було сказано про вирішальну роль Сталіна у перемозі над ворогом. Крім того, у фільмах воєнних років за вказівкою «вождя» пропагувалася ідея швидкої та легкої перемоги над фашизмом.
Українські фільми 1945—1953 рр. підпорядковувались канонам «соціалістичного реалізму», їх велику цінність складають високий рівень акторської гри (на екрані в цей час з'являються Михайло Романов, Амвросій Бучма, Дмитро Мілютенко, молодий Сергій Бондарчук) і високофахові роботи кінооператорів («Подвиг розвідника», режисер Борис Барнет, оператор Данило Демуцький; «Тарас Шевченко», 1951, режисер Ігор Савченко, оператор Данило Демуцький та інші).
Фільмографія українських кіностудій 1930—1940-х років
Список деяких неігрових та анімаційних фільмів
| Назва | Режисер | Рік | Назва кіностудії |
|---|---|---|---|
| Ентузіязм: Симфонія Донбасу | Дзиґа Вертов | 1930 | Київська кінофабрика «Українфільм» |
| Небувалий похід | Михаїл Кауфман | 1931 | Київська кінофабрика «Українфільм» |
| Перлина степу | Михайло Капчинський | 1931 | Київська кінофабрика «Українфільм» |
Список ігрових фільмів
Див. також
Джерела
- Історія українського кіно. Т.2: 1930—1945. / голов. ред. Г.Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — К., 2016.
- Госейко Любомир, «Історія українського кінематографа. 1896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005. .
- «Нариси історії кіномистецтва України», Редкол.: В.Сидоренко та ін., Інститут проблем сучасного мистецтва Академія мистецтв України, Інтертехнологія, 2006.
- Кінолітопис. Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів (1896—1939) [Архівовано 6 серпня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Ukrayinske kino 1930 1940 h rokiv harakterizuyetsya vtratoyu avtonomiyi vid Moskvi represiyami proti kulturnih diyachiv pidporyadkuvannyam kinoindustriyi vijskovim potrebam U zhovtni 1930 roku respublikansku kinoorganizaciyu VUFKU bulo reorganizovano v Ukrayinafilm yaka vzhe ne mala avtonomiyi svoyeyi poperednici ta pidporyadkovuvalasya bezposeredno Soyuzkino V estetichnomu plani ukrayinskij yak i ves radyanskij kinematograf perebuvaye pid vimushenim vplivom socialistichnogo realizmu Filmi yaki ne vidpovidayut vimogam cogo stilyu pereroblyayutsya cenzuruyutsya zaboronyayutsya Zmist 1 Ukrayinafilm 2 Rozstrilyani 30 ti 3 Tehnichnij zlam 3 1 Prihid zvuku v ukrayinske kino 3 2 Prihid koloru v ukrayinske kino 4 Rozkvit neigrovogo kino 5 Ukrayinske kino chasiv Drugoyi svitovoyi vijni 6 Filmografiya ukrayinskih kinostudij 1930 1940 h rokiv 6 1 Spisok deyakih neigrovih ta animacijnih filmiv 6 2 Spisok igrovih filmiv 7 Div takozh 8 Dzherela Ukrayinafilm red U zhovtni 1930 roku Vseukrayinske fotokinoupravlinnya rozformovuyetsya peretvoryuyetsya na Ukrayinafilm pidporyadkovane Soyuzkino Odeska kinostudiya ta Kiyivska kinofabrika pochinayut pidporyadkovuvatisya bezposeredno Moskvi She ranishe v 1928 roci Yaltinska kinofabrika perehodit v upravlinnya Vostokkino U Kino Gazeti abreviatura VUFKU ostatochno znikaye vzhe v serpnevomu nomeri za 1930 rik v zhurnali Kino v 17 za zhovten 1930 roku U nastupnomu nomeri zhurnalu progoloshuyetsya neshadna borotba z apolitichnistyu v kini estetstvom z golovokrutnim eksperimentatorstvom zaradi eksperimentatorstva z golim formalizmom z ideologichnim vplivom burzhuaznih i dribnoburzhuaznih techij zakordonnoyi kinematografiyi z livo inteligentskim sproshenstvom Rozstrilyani 30 tired Z kincya 1920 h rokiv v USRR pochinayetsya zgortannya procesu ukrayinizaciyi ta pochatku formuvannya cenzuri shodo ukrayinskoyi kulturi She v kvitni 1926 roku v listi do Lazara Kaganovicha Stalin kritikuvav nacionalni tendencij u KP b U zokrema diyalnosti Mikoli Hvilovogo ta Oleksandra Shumskogo Z cogo momentu pochinayetsya nastup partijnoyi presi na ukrayinsku literaturu yakij zokrema prizvodit do ckuvannya ukrayinskih pismennikiv samorozpusku progresivno nalashtovanoyi grupi VAPLITE u sichni 1928 roku ta podalshe kriminalne peresliduvannya deyakih ukrayinskih literatoriv Cenzura ta dolya ukrayinskogo Rozstrilyanogo vidrodzhennya ne ominaye i bagatoh kinematografistiv Utisku zaznaye ukrayinske nacionalne ta avangardne kino Pershoyu zhertvoyu zamovnogo ckuvannya cherez gazeti u 1929 roci staye film Ivana Kavaleridze Zliva yakij rozkritikovano na storinkah kiyivskoyi Kino gazeti U chervni 1930 roku v zhurnali Kino publikuyutsya tezi dopovidi Mikoli Bazhana Tvorchi metodi ukrayinskogo radyanskogo kinomistectva de vin u nedotrimanni dialektichno materialistichnih principiv ta formalizmi krim Kavaleridze zvinuvachuye takozh Favsta Lopanskogo Pavla Dolinu Dzigu Vertova Arnolda Kordyuma Vertov i Kaufman stali zhertvoyu kritiki takozh v nastupnij statti Bazhana Misioneri chistogo kino a Lopatinskomu distalosya za nacdemivstvo i uenerstvo vid V Muskina v statti v Kino Klyasova borotba v kini 30 grudnya 1933 roku u harkivskij Literaturnij gazeti vihodit stattya avtorstva Oleksandra Kornijchuka ta Ivana Yurchenka Rozgromiti nacionalizm v kinematografi V nij na prikladi filmiv Vasilina Taras Tryasilo Karmelyuk Tobi daruyu kritikuvalasya nacional burzhuazna propaganda kontrrevolyucijni nastroyi Zakripiv nastup na ukrayinske kino u 1934 roci sumnovidomij Pershij Vsesoyuznij z yizdi radyanskih pismennikiv na yakomu Maksim Gorkij zaklikav radyanskih mitciv viznati socialistichnij realizm za osnovnu tvorchu metodu Socrealizm stav faktichno yedinim oficijnim metodom u Radyanskomu Soyuzi hudozhniki nezgodni z cim buli pozbavleni mozhlivosti tvoriti a to i poplatilisya zhittyam Zhertvami dobi stayut rezhiseri Les Kurbas Favst Lopatinskij Vasil Radish dolya yakih nazavzhdi gubitsya v taborah osoblivogo priznachennya Oleksandr Dovzhenko vimushenij pokinuti Ukrayinu i znimati socrealistichni filmi po derzhzamovlennyu Ivan Kavaleridze musit vidmovitisya vid zadumu filmu Dnipro ta znimati bezturbotni kino opereti Vtrachayut mozhlivist prodovzhiti svoyi tvorchi poshuki rezhiseri Arnold Kordyum Marko Tereshenko Oleksandr Pereguda Tehnichnij zlamred Vazhlivimi vihami dlya 1930 h rokiv staye takozh prihid novih tehnologij v kino zvuku ta koloru Prihid zvuku v ukrayinske kinored Pershim ukrayinskim zvukovim filmom yakij todi imenuvali tonkino zgidno z virobnichimi planami ukrayinskih kinostudij mogli stati Zemlya Oleksandra Dovzhenka Hlib Mikoli Shpikovskogo abo Koliyivshina Ivana Kavaleridze Navesni Mihajla Kaufmana Odnak yih usih viperediv Dziga Vertov yakij u 1930 roci zakinchiv dokumentalnu strichku Entuziyazm Simfoniya Donbasu pershij ukrayinskij zvukovij film Zvuk filmu bulo zapisano za dopomogoyu aparatu Mikst vinajdenogo v Sankt Peterburzi Oleksandrom Shorinim VUFKU obralo aparat Shorina z pomizh inshih radyanskih ta inozemnih vinahodiv togo chasu napriklad aparat Tagera na yakij nastupnogo roku znimavsya pershij radyanskij igrovij zvukovij film Putivka v zhittya U grudni 1929 roku Shorin priyizdiv z dopoviddyu na Kiyivsku kinofabriku Aparat Shorina isnuvav yak v stacionarnomu tak i v ekspedicijnomu varianti ostannij pochinayuchi z kvitnya 1930 roku Dziga Vertov vikoristovuvav pri zjomkah na Donbasi Do kincya 1930 roku v Ukrayini planuvalosya pereobladnati v zvukovi 30 kinoteatriv Pochinayuchi z 1931 roku zvuk v kino staye masovim yavishem v znimalni grupi filmiv pochinayut vhoditi specialisti zvukorezhiseri Pershim ukrayinskim igrovim zvukovim filmom u 1931 roci stav znyatij u Kiyevi animacijno igrovij film Front Oleksandra Solovjova v yakomu vikoristano takozh muzichni fragmenti Slidom za nim Yurij Murin stavit korotkij zvukovij naris Muzolimpiada Favst Lopatinskij etyud Na tretij zmini Nastupnogo roku Oleksandr Dovzhenko gotuye svij pershij zvukovij film Ivan Pershim zvukovim filmom Odeskoyi kinofabriki v 1930 roci planuvalasya strichka Lyudina z mistechka Grigoriya Roshalya prote pershim takim filmom stala Koliyivshina 1933 Ivana Kavaleridze Prote v cej chas she daleko ne vsi kinoteatri bulo pereobladnano pid zvuk trivalij chas filmi vipuskalisya v dvoh versiyah nimij ta zvukovij Paralelno nalagodzhuvavsya proces ozvuchennya deyakih nimih filmiv Ostatochnij perehid radyanskogo kino na zvuk vidbuvsya u 1935 roci Prihid koloru v ukrayinske kinored Tehnologiyi peredachi koloru na ekrani pochali pronikati v radyanskij kinematograf na pochatku 1930 h U 1936 roci rezhiserom Nikolayem Ekkom na moskovskij studiyi Mezhrabpomfilm bulo vipusheno pershij radyanskij kolorovij povnometrazhnij igrovij film Grunya Kornakova zroblenij dvokolorovim aditivnim metodom Svij nastupnij film Mikola Ekk robit za cim zhe metodom v Kiyevi Pershoyu ukrayinskoyu kolorovoyu strichkoyu u 1939 roci staye film Ekka Sorochinskij yarmarok znyatij na Kiyivskij kinostudiyi Nastupnimi kolorovimi ukrayinskimi filmami znyatimi na ukrayinskih studiyah buli Travneva nich 1940 Mikoli Sadkovicha Blakitni dorogi 1947 U mirni dni 1950 Volodimira Brauna Shedre lito 1950 Borisa Barneta U 1938 roci v radyanskomu kino dlya otrimannya koloru pochinayut vikoristovuvati trikolorovij gidrotipnij metod Pershim igrovim radyanskim filmom znyatim takim metodom stala postavlena na Mosfilmi strichka rezhisera Igorya Savchenko Ivan Nikulin rosijskij matros 1944 Novim vitkom rozvitku kolorovogo kino staye vikoristannya bagatosharovoyi plivki Pershim radyanskim igrovim filmom znyatim takim metodom v 1946 roci staye vipushena na Mosfilmi strichka Kam yana kvitka Oleksandra Ptushko Nadali cej metod peredachi koloru pochinayut vikoristovuvati i na ukrayinskih kinostudiyah Rozkvit neigrovogo kinored Ukrayinfilm bilshe roku prodovzhuye diyalnist VUFKU z vipusku hronikalnogo shotizhnevogo Kinozhurnalu Prote vzhe v 1931 roci v Harkovi na bazi Tovaristva druziv radyanskogo kino vinikaye Ukrayinska fabrika kinohroniki yaku v 1938 roci perejmenovuyut v Ukrayinsku studiyu hronikalno dokumentalnih filmiv todi zh taki studiya pereyizdit do Kiyeva ta zapochatkovuye vipusk hronikalnogo kinozhurnalu radyanska Ukrayina Ukrayinske kino chasiv Drugoyi svitovoyi vijnired Ukrayinske kino chasiv Drugoyi svitovoyi vijni chastkovo evakujovane na shid bulo perevazhno pidporyadkovane ideologichnim zavdannyam voyennoyi dobi Razom z tim u cej chas buli znyati i spravzhni kinoshedevri Do nih mozhna vidnesti film Rajduga Marka Donskogo za scenariyem Vandi Vasilevskoyi yakij z nadzvichajnoyu hudozhnoyu siloyu peredaye tragediyu okupovanogo fashistami ukrayinskogo sela Film zdobuv nizku mizhnarodnih nagorod ale nezvazhayuchi na poshireni chutki tak i ne otrimav Oskar Scenarij Oleksandra Dovzhenka Ukrayina v ogni yakij Stalin spochatku sprijnyav shvalno potim bulo piddano rozgromnij kritici a avtora shelmuvannyu Odnoyu z prichin cogo pro sho Dovzhenkovi natyaknuli bulo te sho u scenariyi nichogo ne bulo skazano pro virishalnu rol Stalina u peremozi nad vorogom Krim togo u filmah voyennih rokiv za vkazivkoyu vozhdya propaguvalasya ideya shvidkoyi ta legkoyi peremogi nad fashizmom Ukrayinski filmi 1945 1953 rr pidporyadkovuvalis kanonam socialistichnogo realizmu yih veliku cinnist skladayut visokij riven aktorskoyi gri na ekrani v cej chas z yavlyayutsya Mihajlo Romanov Amvrosij Buchma Dmitro Milyutenko molodij Sergij Bondarchuk i visokofahovi roboti kinooperatoriv Podvig rozvidnika rezhiser Boris Barnet operator Danilo Demuckij Taras Shevchenko 1951 rezhiser Igor Savchenko operator Danilo Demuckij ta inshi Filmografiya ukrayinskih kinostudij 1930 1940 h rokivred Spisok deyakih neigrovih ta animacijnih filmivred Nazva Rezhiser Rik Nazva kinostudiyi Entuziyazm Simfoniya Donbasu Dziga Vertov 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Nebuvalij pohid Mihayil Kaufman 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Perlina stepu Mihajlo Kapchinskij 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Spisok igrovih filmivred Nazva Rezhiser Rik Nazva kinostudiyi Viter z porogiv Arnold Kordyum 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Vovchi stezhki Luka Lyashenko 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Zhittya v rukah David Mar yan 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Zemlya Oleksandr Dovzhenko 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Zerno Lazar Bodik 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Kvartali peredmistya Grigorij Gricher Cherikover 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Kolektivistska vesna Yan Pechorin 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Kontakt Yevgen Kosuhin 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Mirabo Arnold Kordyum 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Ne zatrimujte ruh Pavlo Kolomojcev 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Svij hlopec Lazar Frenkel 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Sekret rapidu Pavlo Dolina 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Transbalt Miron Bilinskij 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Chorni dni Pavlo Dolina 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Shashel Konstyantin Bolotov 1930 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Bashtanska respublika Solomon Lazurin 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Bolotyani vogni Dmitro Erdman Viktor Biyazi 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Vse spokijno Karl Tomskij 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Gegemon Mikola Shpikovskij 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Gigiyena zhinki Yevgeniya Grigorovich 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Gist z Mekki Georgij Tasin 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Dvadcyat p yat tisyach Geogrij Stabovij 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Yihnya vulicya Yakiv Geller 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Krigolam Litke Yakiv Geller 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Lyudina z mistechka Grigorij Roshal 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Navalisya Favst Lopatinskij 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Perekop Ivan Kavaleridze 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Pidirvani dni Oleksandr Solovjov 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Pravo batkiv Vira Stroyeva 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Soloni hlopci Georgij Tasin 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Stupati zavazhayut Yihnya vlada Geogrij Stabovij 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Hranitel muzeyu Boris Tyagno 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Chervonci Petro Chardinin Mihajlo Shor 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Chistka Skrinka Hanan Shmayin 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Shturm zemli Luka Lyashenko 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Nakip Leonid Lukov G Starchevskij 1930 Kinorobmol Harkiv Batkivshina moya komsomol Leonid Lukov 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Vogni Bessemera Pavlo Kolomojcev Yevgen Kosuhin 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Vogni nad beregami Oleksandr Solovjov 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Generalna repeticiya Miron Bilinskij Pavlo Kolomojcev 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Italijka Leonid Lukov 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Kinec gnilogo hvosta Mikola Savvatyeyev Vitalij Kuchvalskij 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Korinci komuni Leonid Lukov 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Lyudina bez futlyara Vira Stroyeva 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Muzolimpiada Josif Murin 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Ostannij katal Lazar Frenkel 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Pershij rejs Grigorij Gricher Cherikover 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Polum ya gir Arnold Kordyum 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Traven u Gorlivci Grigorij Roshal 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Fata morgana Boris Tyagno 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Front Oleksandr Solovjov 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Chatuj Pavlo Dolina 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Chutverta zmina Oleksij Shvachko 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Chorna shkira Pavlo Kolomojcev 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Shahta 12 18 Oleksij Kapler 1931 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Avangard Mikola Shpikovskij 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Babusina kofta Yakiv Geller 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Vovchij hutir Oleksandr Shtrizhak 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Diti shahtariv Oleksij Maslyukov 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Zmina roste Lazar Bodik 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Karmelyuk Favst Lopatinskij 1931 Odeska kinofabrika Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Krotyachi nori Karl Tomskij 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Leninske mistechko Yevgeniya Grigorovich 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Na velikomu shlyahu Vasil Radish 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Narodzhennya geroyini Oleksij Maslyukov Kostyantin Ignatyev 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Pohila Olena Semen Korenyak 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Prijomak Oleksandr Shtrizhak 1930 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Svini zavzhdi svini Stanciya pupki Hanan Shmayin 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Hoda miljoniv Karl Tomskij 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Shturmovi nochi Ivan Kavaleridze 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Yasnochervone vugillya Mikola Savvatyeyev 1931 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Borotba trivaye Leonid Lukov 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Visota 5 Favst Lopatinskij 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Eshelon Leonid Lukov 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Ostannya nich Zona Mihajlo Kapchinskij 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Ivan Oleksandr Dovzhenko 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Marsh shahtariv Josif Murin 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Mozhlivo zavtra Dmitro Dalskij Lyudmila Snizhinska 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Na varti Boris Pavlov 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Na zahodi zmini Miron Bilinskij 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Na peredovih poziciyah Luka Lyashenko 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Negr iz Sheridanu Pavlo Kolomojcev 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Okean Oleksandr Rzheshevskij 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Razom z batkami Lazar Frenkel 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Rik narodzhennya 1917 j Lazar Bodik 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Svyato Uniri Pavlo Dolina 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Tovarish S 555 Leonid Lukov 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Shlyah vilnij Isaak Zhivotovskij 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Shtormova nich Josif Murin 1932 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Ataka Georgij Tasin 1932 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Vipadok v stepu Petro Chardinin 1932 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Virishalnij start Boris Tyagno 1932 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Vogni dokiv Petro Chardinin 1932 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Zorenosci Oleksandr Shtrizhak 1932 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Mokra pristan Miron Bilinskij 1932 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Pozdorovlyayu z perehodom Yevgeniya Grigorovich 1932 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Smachnogo Hanan Shmayin 1932 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Bila smert Mihajlo Kapchinskij 1933 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Koliyivshina Ivan Kavaleridze 1933 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Robitnicho kolgospna Ivan Sofronov 1933 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Roman mizhgir ya Favst Lopatinskij Pavlo Kolomojcev 1933 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Lyubov Oleksandr Gavronskij Olga Ulicka 1933 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Stepovi pisni Yakiv Urinov 1933 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Suvori dni Oleksandr Shtrizhak 1933 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Krishtalevij palac Grigorij Gricher Cherikover 1934 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Molodist Leonid Lukov 1934 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Ostannij port Arnold Kordyum 1934 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Mak cvite Josif Murin 1934 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Moye Oleksandr Shtrizhak 1934 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Murzilka v Africi Yevgen Gorbach Semen Guyeckij 1934 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Solovej i troyanda Vadim Kodackij 1934 Kiyivska kinofabrika Kiyivskij kinoinstitut Ukrayinfilm Chervona hustina Lazar Frenkel 1934 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Shaslivij finish Pavlo Kolomojcev 1934 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Velika gra Georgij Tasin 1934 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Dochka partizana Mechislava Mayevska Oleksij Maslyukov 1934 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Strata Miron Bilinskij 1934 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Aerograd Oleksandr Dovzhenko 1935 Mosfilm Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Divnij sad Lazar Frenkel 1935 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Ivan Ivanovich Volodimir Fejnberg 1935 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Intrigan Yakiv Urinov 1935 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Nemaye koli Vadim Yunakovskij 1935 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Pisni Ukrayini Pavlo Kolomojcev 1935 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Prometej Ivan Kavaleridze 1935 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Revizor Mihajlo Karostin 1935 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Buddonishi Yevgeniya Grigorovich 1935 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Konduyit Boris Sheloncev 1935 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Vesnyanka Vitalij Kuchvalskij 1936 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Kiyiv Boris Lyahovskij 1936 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Natalka Poltavka Ivan Kavaleridze 1936 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Spravzhnij tovarish Lazar Bodik Abram Okunchikov 1936 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Suvorij yunak Abram Room 1936 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Tom Sojyer Lazar Frenkel 1936 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Ukrayinski pisni na ekrani Ivan Kavaleridze 1936 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Yakos vlitku Hanan Shmayin Igor Ilyinskij 1936 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Ya lyublyu Leonid Lukov 1936 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Zastava bilya chortovogo brodu Kostyantin Isayev 1936 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Karl Brunner Mechislava Mayevska Oleksij Maslyukov 1936 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Nad richkoyu berezhkom Vitalij Kuchvalskij 1936 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Povin Mikola Sadkovich Lev Golub 1936 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Prigodi Petrushki Kostyantin Isayev 1936 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Sonyachnij maskarad Yevgeniya Grigorovich 1936 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Bagata narechena Ivan Pir yev 1937 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Zaporozhec za Dunayem Ivan Kavaleridze 1937 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Noveli pro geroyiv lotchikiv Oleksandr Umanskij 1937 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Chij kandidat Viktor Dovbishenko Volodimir Galickij 1937 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Girska kvitka Edelvejs Vasil Artemenko 1937 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Inozemka Volodimir Gonchukov 1937 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Nazar Stodolya Georgij Tasin 1937 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Palma Yu Golcev 1937 Odeska kinofabrika Ukrayinfilm Direktor Leonid Lukov 1938 Kiyivska kinofabrika Ukrayinfilm Karmelyuk Georgij Tasin 1938 Odeska kinostudiya Mati Yu Golcev 1938 Odeska kinostudiya Mitko Lelyuk Mechislava Mayevska Oleksij Maslyukov 1938 Odeska kinostudiya Morskij post Volodimir Gonchukov 1938 Odeska kinostudiya Pedro Boris Mityakin 1938 Odeska Persha komsomolska kinostudiya Stara fortecya Miron Bilinskij 1938 Odeska kinostudiya Velike zhittya Leonid Lukov 1939 Kiyivska kinostudiya Vershniki Igor Savchenko 1939 Kiyivska kinostudiya Vinishuvachi Eduard Penclin 1939 Kiyivska kinostudiya Eskadrilya 5 Abram Room 1939 Kiyivska kinostudiya Kubanci Matvij Volodarskij Mikola Krasij 1939 Kiyivska kinostudiya Sorochinskij yarmarok Mikola Ekk 1939 Kiyivska kinostudiya Stozhari Ivan Kavaleridze 1939 Kiyivska kinofabrika Traktoristi Ivan Pir yev 1939 Mosfilm Kiyivska kinostudiya Gomoni mistechko Mikola Sadkovich 1939 Kiyivska kinostudiya Shors Oleksandr Dovzhenko 1939 Kiyivska kinostudiya Moryaki Volodimir Braun 1939 Odeska kinostudiya Simnyadcyatilitni Miron Bilinskij 1939 Odeska kinostudiya Bukovina zemlya ukrayinska Yuliya Solnceva Lazar Bodik 1940 Kiyivska kinostudiya Vizvolennya Oleksandr Dovzhenko Yuliya Solnceva 1940 Kiyivska kinostudiya Viter zi Shodu Abram Room 1940 Kiyivska kinostudiya Travneva nich Mikola Sadkovich 1940 Kiyivska kinostudiya Makar Nechaj Vladimir Lyebyedyev Shmidtgof 1940 Kiyivska kinostudiya P yatij okean Isidor Annenskij 1940 Kiyivska kinostudiya Nebesa Yurij Tarich 1940 Odeska kinostudiya Tanker Derbent Oleksandr Fajncimmer 1940 Odeska kinostudiya Bagattya v lisi Lazar Frenkel 1941 Kiyivska kinostudiya Bogdan Hmelnickij Igor Savchenko 1941 Kiyivska kinostudiya Bojova kinozbirka 8 Tri tankisti Mikola Sadkovich 1941 Kiyivska kinostudiya Bojova kinozbirka 8 Nich nad Belgradom Leonid Lukov 1941 Kiyivska kinostudiya Mati Leonid Lukov 1941 Kiyivska kinostudiya Bokseri Volodimir Gonchukov 1941 Odeska kinostudiya Dochka moryaka Georgij Tasin 1941 Odeska kinostudiya Ostannya cherga Georgij Tasin 1941 Odeska kinostudiya Tashkentska kinostudiya Morskij yastrub Volodimir Braun 1941 Odeska kinostudiya Tashkentska kinostudiya Prohorivna Mihajlo Yudin 1941 Odeska kinostudiya Tashkentska kinostudiya Tayemnichij ostriv Eduard Penclin 1941 Odeska kinostudiya Bojova kinozbirka 9 Kvartal 14 Igor Savchenko 1942 Kiyivska kinostudiya Bojova kinozbirka 9 Mayak Mark Donskoj 1942 Kiyivska kinostudiya Bojova kinozbirka 9 Sini skeli Volodimir Braun 1942 Kiyivska kinostudiya Bojova kinozbirka 11 Pavuki Illya Trauberg Igor Zemgano 1942 Ashhabadska kinostudiya Bojova kinozbirka 11 Sto drugij kilometr Volodimir Braun 1942 Ashhabadska kinostudiya Bojova kinozbirka 11 Kar yera lejtenanta Goppa Mikola Sadkovich 1942 Ashhabadska kinostudiya Muzichnij kinozbirnik Charivna skripka Oleksandr Ivanovskij 1942 Kiyivska kinostudiya Ashhabadska kinostudiya Muzichnij kinozbirnik Vidkrittya sezonu Vladimir Lyebyedyev Shmidtgof 1942 Kiyivska kinostudiya Ashhabadska kinostudiya Oleksandr Parhomenko Leonid Lukov 1942 Kiyivska kinostudiya Tashkentska kinostudiya Partizani v stepah Ukrayini Igor Savchenko 1942 Kiyivska kinostudiya Ashhabadska kinostudiya Lita molodiyi Grigorij Gricher Cherikover 1942 Kiyivska kinostudiya Ashhabadska kinostudiya Yak gartuvalas stal Mark Donskoj 1942 Kiyivska kinostudiya Ashhabadska kinostudiya Bitva za nashu Radyansku Ukrayinu Yuliya Solnceva Yakiv Avdiyenko 1943 Centralna ta Ukrayinska studiya kinohroniki Rajduga Mark Donskoj 1943 Kiyivska kinostudiya V dalekomu plavanni Volodimir Braun 1945 Kiyivska kinostudiya Zigmund Kolosovskij Sigizmund Navrockij Boris Dmohovskij 1945 Kiyivska kinostudiya Neskoreni Mark Donskoj 1945 Kiyivska kinostudiya Ukrayinski melodiyi Igor Zemgano 1945 Kiyivska kinostudiya Ashhabadska kinostudiya Centr napadu Semen Derev yanskij Igor Zemgano 1946 Kiyivska kinostudiya Blakitni dorogi Volodimir Braun 1947 Kiyivska kinostudiya Podvig rozvidnika Boris Barnet 1947 Kiyivska kinostudiya Tretij udar Igor Savchenko 1948 Kiyivska kinostudiya U mirni dni Volodimir Braun 1950 Kiyivska kinostudiya Shedre lito Boris Barnet 1950 Kiyivska kinostudiyaDiv takozhred Kinematograf Ukrayini Ukrayinske kino u 1893 1922 rokah Kinematograf Zahidnoyi Ukrayini 1896 1939 Vseukrayinske fotokinoupravlinnyaDzherelared Istoriya ukrayinskogo kino T 2 1930 1945 golov red G Skripnik NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo K 2016 Gosejko Lyubomir Istoriya ukrayinskogo kinematografa 1896 1995 K KINO KOLO 2005 ISBN 966 8864 00 X Narisi istoriyi kinomistectva Ukrayini Redkol V Sidorenko ta in Institut problem suchasnogo mistectva Akademiya mistectv Ukrayini Intertehnologiya 2006 Kinolitopis Anotovanij katalog kinozhurnaliv dokumentalnih filmiv i kinosyuzhetiv 1896 1939 Arhivovano 6 serpnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Ukrayinske kino 1930 1940 h rokiv