Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Прометей значення Прометей український радянський історичний фільм

Прометей (фільм, 1936)

Прометей (фільм, 1936)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Прометей (значення).

«Прометей» — український радянський історичний фільм 1936 року випуску знятий режисером та сценаристом Іваном Кавалерідзе. В основі сюжету стрічки — мотиви поеми Тараса Шевченка "Кавказ"

«Прометей»
Прометей
image
Кадр із фільму
Жанрісторичний фільм
РежисерІван Кавалерідзе
СценаристІван Кавалерідзе
У головних
ролях		Олександр Сердюк,
Данило Антонович ,
Гнат Юра,
Наталія Ужвій,
Поліна Нятко (Табачникова),
Іван Твердохліб,
Микола Надемський
ОператорМикола Топчій
КомпозиторПавло Толстяков
Андрій Баланчивадзе
ХудожникВасиль Кричевський
Юнія Майєр
КінокомпаніяУкраїнфільм
Тривалість2400 м. / 88 хв.
Моваросійська
українська
грузинська
КраїнаСРСР
Рік1936
Дата виходу13 січня 1936 (СРСР)
IMDbID 1855316

Після доволі довгих суперечок та рецензій українського та російського радянсько-партійного керівництва, премє'ра фільму відбулася у 1936 році, але майже відразу після прем'єри стрічку заборонили.

Фільм зберігся не повністю, а лише ~84 хвилини: відсутній епізод тривалістю десь 4 хвилини за участю Тараса Шевченка (актор Микола Надемський).

Займає 30-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Сюжет фільму

Юного хлопця-кріпака Івася пан здає на Кавказ у солдати, а його наречену відправляє у публічний будинок. Там на чужбині, під впливом революціонера Гаврилова, розжалуваного в солдати, герой стає свідомим борцем і, повернувшись у рідне село, піднімає селянське повстання.

Акторський склад

Творча команда

Заборона фільму

Наприкінці 1935 року виробництво фільму було закінчено й керівництво Українфільму отримало від ГУКФ дозвіл на прокат фільму. 13 січня 1936 відбувається прем'єра фільму в кінотеатрах Ленінграду. А в Москві розпочалася рекламна кампанія фільму яка, правда, так і не закінчилася виходом стрічки у прокат в Москві.

Причиною чому стрічка не попала в широкий прокат у Москві стали різко негативні відгуки тогочасної російської кінокритики на фільм. Так 13 лютого 1936 року у московській газеті «Правда» виходить розгромна стаття М. Кольцова «Груба схема замість історичної правди», написана за особистим наказом Сталіна й негайно передрукувана в багатьох газетах і журналах СРСР, зокрема, у в україномовному перекладі у провідному українському кінематографічному журналі «Радянське кіно». У статті Кольцов піддав фільм Кавалерідзе нищівній критиці: автора «Прометея» звинуватили у формалізмі, натуралізмі, буржуазному націоналізмі, а «явною невдачею» фільму Прометей називалося те «що замість історичної правди, показаної засобами мистецтва, в ньому дана груба схема, що перекручує історію».

Впродовж чотирьох днів ця стаття обговорювалася на зборах колективу Українфільму й, зокрема, колектив кіностудії опублікував у тому ж березневому випуску Радянське кіно колективну статтю під заголовком «Невдача режисера Кавалерідзе повчальна не тільки для нього самого» та цілу плеяду окремих статей працівників Українфільму. Матеріалу виступів за чотири дні зборів було так багато, що вони не вмістилися в один березневий номер, тому частину оприлюднили в наступному квітневому журналі «Радянського кіно», зокрема, статтю Абрама Роома «За просте і високе мистецтво в кінематографії».

Згодом у тому ж журналі Радянське кіно Кавалерідзе був змушений надрукувати статтю-відповідь під заголовком «Неоціненна допомога» де він «покаюється» у своїх гріхах у стрічці «Прометей» й обіцяв у найкоротші терміни створити нову стрічку що виразно покаже як він засвоїв критику статті у «Правді». Російськомовна версія статті також була передрукована у газеті «Правда», але вона була сприйнята несхвально редакцією газети: як прокоментувала редакція «Правди», режисер покаявся недостатньо, «не дав розгорнутої критики своїх помилок».

В результаті негативної критики на фільм Прометей у московській «Правді» Івану Кавалерідзе заборонили працювати з молоддю (до цього він керував серією альманахів «Українські пісні на екрані», які ставили дебютанти). Фундатора вітчизняного історичного фільму також відсторонили від сучасних та історичних тем й запропонували натомість знімати кіноопери.

Джерела та примітки

  1. В. Нестерчук. . old.archives.gov.ua, 2012
  2. Груба схема замість історичної правди. Радянське кіно, № 3 (березень 1936). 72 стор.: С. 1-3
  3. Іван Кавалерідзе під час окупації [ 2018-10-15 у Wayback Machine.]. Кіно-Театр, 2006:#4
  4. О. Безручко. . Київ: Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Вип. 12 (2013). С. 232—248.
  5. За просте і високе мистецтво в кінематографії. Радянське кіно, № 4 (квітень 1936). 68 стор.: С. 4-6
  6. Л. Галкін. . // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Вип. 12 (2013). С. 256—262.
  7. Нонна Капельгородська та інші. [Іван Кавалерідзе: життя і творчість]. Київ: Кий, 2007. 336 стор.: C. 24.

Посилання

  • Прометей на сайті dovzhenkocentre.org
  • Прометей на сайті Держкіно
  • Прометей на сайті IMDb (англ.)
  • Прометей на сайті KINO-КОЛО

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prometej znachennya Prometej ukrayinskij radyanskij istorichnij film 1936 roku vipusku znyatij rezhiserom ta scenaristom Ivanom Kavaleridze V osnovi syuzhetu strichki motivi poemi Tarasa Shevchenka Kavkaz Prometej PrometejKadr iz filmuZhanristorichnij filmRezhiserIvan KavaleridzeScenaristIvan KavaleridzeU golovnih rolyahOleksandr Serdyuk Danilo Antonovich Gnat Yura Nataliya Uzhvij Polina Nyatko Tabachnikova Ivan Tverdohlib Mikola NademskijOperatorMikola TopchijKompozitorPavlo Tolstyakov Andrij BalanchivadzeHudozhnikVasil Krichevskij Yuniya MajyerKinokompaniyaUkrayinfilmTrivalist2400 m 88 hv Movarosijska ukrayinska gruzinskaKrayinaSRSRRik1936Data vihodu13 sichnya 1936 SRSR IMDbID 1855316 Pislya dovoli dovgih superechok ta recenzij ukrayinskogo ta rosijskogo radyansko partijnogo kerivnictva premye ra filmu vidbulasya u 1936 roci ale majzhe vidrazu pislya prem yeri strichku zaboronili Film zberigsya ne povnistyu a lishe 84 hvilini vidsutnij epizod trivalistyu des 4 hvilini za uchastyu Tarasa Shevchenka aktor Mikola Nademskij Zajmaye 30 u poziciyu u spisku 100 najkrashih filmiv v istoriyi ukrayinskogo kino Syuzhet filmuYunogo hlopcya kripaka Ivasya pan zdaye na Kavkaz u soldati a jogo narechenu vidpravlyaye u publichnij budinok Tam na chuzhbini pid vplivom revolyucionera Gavrilova rozzhaluvanogo v soldati geroj staye svidomim borcem i povernuvshis u ridne selo pidnimaye selyanske povstannya Aktorskij skladIvan Tverdohlib Ivas Polina Nyatko Tabachnikova Katerina Serdyuk Oleksandr Ivanovich Pomishik Svichka polkovnik Zhukov kupec Gnat Yura Sidorenko keruyuchij pana Svichki Nataliya Uzhvij Nastasya Markivna gospodinya zakladu Ivan Mar yanenko General Ladanskij I Nekrutenko rosijskij zhandarm V Yershov Mikola I Chuta Eristova Zhgenti knyazhna Dadiani Danilo Antonovich Gavrilov revolyucioner Shota Nozadze branec gruzin Mikola Nademskij Taras Shevchenko V epizodah V Chistyakova Katerina Osmyalovska V Lisovskij Z Terishvili P Morguliya Severin Pankivskij D Vvedenskij ta in Tvorcha komandaScenarist Ivan Kavaleridze Rezhiser Ivan Kavaleridze Zvukorezhiseri A Prahov rezhiser po montazhu Tetyana Demitryukova Operatori Mikola Topchij Hudozhniki Vasil Krichevskij Yuniya Majyer Kompozitori Pavlo Tolstyakov Andrij BalanchivadzeZaborona filmuNaprikinci 1935 roku virobnictvo filmu bulo zakincheno j kerivnictvo Ukrayinfilmu otrimalo vid GUKF dozvil na prokat filmu 13 sichnya 1936 vidbuvayetsya prem yera filmu v kinoteatrah Leningradu A v Moskvi rozpochalasya reklamna kampaniya filmu yaka pravda tak i ne zakinchilasya vihodom strichki u prokat v Moskvi Prichinoyu chomu strichka ne popala v shirokij prokat u Moskvi stali rizko negativni vidguki togochasnoyi rosijskoyi kinokritiki na film Tak 13 lyutogo 1936 roku u moskovskij gazeti Pravda vihodit rozgromna stattya M Kolcova Gruba shema zamist istorichnoyi pravdi napisana za osobistim nakazom Stalina j negajno peredrukuvana v bagatoh gazetah i zhurnalah SRSR zokrema u v ukrayinomovnomu perekladi u providnomu ukrayinskomu kinematografichnomu zhurnali Radyanske kino U statti Kolcov piddav film Kavaleridze nishivnij kritici avtora Prometeya zvinuvatili u formalizmi naturalizmi burzhuaznomu nacionalizmi a yavnoyu nevdacheyu filmu Prometej nazivalosya te sho zamist istorichnoyi pravdi pokazanoyi zasobami mistectva v nomu dana gruba shema sho perekruchuye istoriyu Vprodovzh chotiroh dniv cya stattya obgovoryuvalasya na zborah kolektivu Ukrayinfilmu j zokrema kolektiv kinostudiyi opublikuvav u tomu zh bereznevomu vipusku Radyanske kino kolektivnu stattyu pid zagolovkom Nevdacha rezhisera Kavaleridze povchalna ne tilki dlya nogo samogo ta cilu pleyadu okremih statej pracivnikiv Ukrayinfilmu Materialu vistupiv za chotiri dni zboriv bulo tak bagato sho voni ne vmistilisya v odin bereznevij nomer tomu chastinu oprilyudnili v nastupnomu kvitnevomu zhurnali Radyanskogo kino zokrema stattyu Abrama Rooma Za proste i visoke mistectvo v kinematografiyi Zgodom u tomu zh zhurnali Radyanske kino Kavaleridze buv zmushenij nadrukuvati stattyu vidpovid pid zagolovkom Neocinenna dopomoga de vin pokayuyetsya u svoyih grihah u strichci Prometej j obicyav u najkorotshi termini stvoriti novu strichku sho virazno pokazhe yak vin zasvoyiv kritiku statti u Pravdi Rosijskomovna versiya statti takozh bula peredrukovana u gazeti Pravda ale vona bula sprijnyata neshvalno redakciyeyu gazeti yak prokomentuvala redakciya Pravdi rezhiser pokayavsya nedostatno ne dav rozgornutoyi kritiki svoyih pomilok V rezultati negativnoyi kritiki na film Prometej u moskovskij Pravdi Ivanu Kavaleridze zaboronili pracyuvati z moloddyu do cogo vin keruvav seriyeyu almanahiv Ukrayinski pisni na ekrani yaki stavili debyutanti Fundatora vitchiznyanogo istorichnogo filmu takozh vidstoronili vid suchasnih ta istorichnih tem j zaproponuvali natomist znimati kinooperi Dzherela ta primitkiV Nesterchuk old archives gov ua 2012 Gruba shema zamist istorichnoyi pravdi Radyanske kino 3 berezen 1936 72 stor S 1 3 Ivan Kavaleridze pid chas okupaciyi 2018 10 15 u Wayback Machine Kino Teatr 2006 4 O Bezruchko Kiyiv Naukovij visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu teatru kino i telebachennya imeni I K Karpenka Karogo Vip 12 2013 S 232 248 Za proste i visoke mistectvo v kinematografiyi Radyanske kino 4 kviten 1936 68 stor S 4 6 L Galkin Naukovij visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu teatru kino i telebachennya imeni I K Karpenka Karogo Vip 12 2013 S 256 262 Nonna Kapelgorodska ta inshi Ivan Kavaleridze zhittya i tvorchist Kiyiv Kij 2007 336 stor C 24 ISBN 978 966 8825 36 1PosilannyaPrometej na sajti dovzhenkocentre org Prometej na sajti Derzhkino Prometej na sajti IMDb angl Prometej na sajti KINO KOLO

Дата публікації:
Топ