У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Топчій Топчій Микола Павлович 17 грудня 1905 19051217 Харків Російська

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Топчій.

Топчій Микола Павлович (17 грудня 1905(19051217), Харків, Російська імперія — 1973, Київ, УРСР, СРСР) — радянський український кінооператор.

Топчій Микола Павлович
Дата народження	17 грудня 1905(1905-12-17)
Місце народження	Харків, Російська імперія
Дата смерті	1973
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Професія	кінооператор, оператор-постановник
IMDb	ID 0867637

Життєпис

Закінчив технічне відділення Одеського державного технікуму кінематографії (1929).

В студентські роки задіяний в фільмах «Млин на узліссі» (1928), де виступає і як один з операторів, і як актор масовки. Після випуску знімає свої самостійні фільми «Вовчий хутір» (1930), «Вогняна помста» (1931) – обидва за творами письменника Миколи Ятка. Проте ключовим епізодом для нього в цей час стає робота асистентом майстра-оператора Олексія Калюжного під час роботи над фільмом режисера Івана Кавалерідзе «Злива» (1929).

Після від’їзду Калюжного з України, продовжує співпрацювати з Кавалерідзе як його головний оператор. В 1930 році знімає візуально складний та вишуканий фільм «Перекоп». Наступного року фільмує «Штурмові ночі», де широко використовує конструктивістські ракурси, виражає монументальність задуму фільму. Продовжує працювати і над наступними експериментальними стрічками Кавалерідзе «Коліївщина» (1933) та «Прометей» (1936). Під час цензурного розгрому останнього з цих фільмів вимушено публічно засуджує свого режисера. Завдяки цьому лишається в професії.

Напередодні великої війни на Київській кіностудії готує одразу кілька картин «оборонного кіно»: «Ескадрилья №5» (1939), «Винищувачі» (1939), «Вітер зі Сходу» (1940). На війні працює фронтовим оператором. З 1944 року фільмує документальні сюжети Української студії хронікально-документальних фільмів, проте 1945 року по сфабрикованій справі його арештовують та відправляють в трудові табори, де він знаходиться до 1953 року.

Після звільнення в 1956 році повертається в ігрове кіно, працює на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка, де працює до 1966 року. В цей відрізок виступає оператором Марка Донського на його стрічці «Дорогою ціною» (1957), але переважно працює з режисерами молодшого покоління. Знімає комедію з легендарної серії пригод Штепселя і Тарапуньки (1957), любовну драму «Чумацький шлях» (1959), військово-пригодницький фільм «Бухта Єлени» (1963).

Працював на Одеській кінофабриці ВУФКУ (1929–1934), потім — на «Київській студії „Українфільм“», на Українській студії хронікально-документальних фільмів (1944–1945), а з 1956 р. — на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Був членом Спілки кінематографістів УРСР.

Фільмографія

Операторські роботи:

«Злива» (1929, у співавт.)
(1930)
(1930)
(1931)
«Штурмові ночі» (1931)
«Нафта» (1932)
«Коліївщина» (1933)
«Прометей» (1936)
«Київ» (1935)
«Ревізор» (1936)
«Винищувачі» (1939)
«Ескадрилья № 5» (1939, у співавт.)
«Вітер зі Сходу» (1941)
«Київ», «Дніпробуд», «25 років радянської Академії Наук»
«25 років українського радянського театру» (1944)
(1945, у співавт.)
«Дорогою ціною» (1957)
«Штепсель одружує Тарапуньку» (1958)
«Чумацький шлях» (1959)
«Лілея» (1959, у співавт.)
«На крилах пісні» (1960)
«Роки дівочі» (1961)
«Бухта Олени» (1964, у співавт. Н. Слуцьким)
«А тепер суди...» (1965) та ін.

Посилання

Топчій Микола Павлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 284-285.
Микола Топчій на сайті IMDb (англ.)
Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)