Я́лтинська кіносту́дія (крим. Yaltanıñ kino studiyası) — кримська кіностудія, розташована в Ялті.
ЗАТ «Ялтинська кіностудія» | |
---|---|
Тип | державне підприємство |
Організаційно-правова форма господарювання | закрите акціонерне товариство |
Галузь | кінематограф |
Засновано | 1919 |
Штаб-квартира | Ялта, вул. Мухіна, 3 |
Адреса | вул. Мухіна, 3 |
Ключові особи | Володимир Гардін, Петро Чардинін, Георгій Тасін, , Олєксандр Соловйов |
Продукція | кінофільми, телесеріали, відеокліпи, рекламні ролики |
yalta-film.ru | |
Ялтинська кіностудія художніх фільмів у Вікісховищі |
Була заснована в 1917 році як кінознімальна база російської кінофабрики «Ханжонков і Ко». У 1919 була націоналізована радянською владою та перетворена на Ялтинську кінофабрику. Хоча більшу частину своєї історія кіностудія підпорядковувалася радянським російським кіноустановам, на ній було знято ряд важливих для становлення українського кіно фільмів. Особливо якісно студія працювала в часи підпорядкування Всеукраїнському фотокіноуправлінню (ВУФКУ), саме в той час Ялтинська кіностудія почала знімати стрічки на кримськотатарську тематику.
Заснування та історія фабрики в радянські часи
- 1908 — Французька кінофірма «Пате» вперше знімає в Ялті видовищні фільми.
- 1911 — Олександр Ханжонков знімає велкий історичний фільм «Оборона Севастополя». Восени фільм був показаний царю Миколі II в Лівадії.
- 1917 — Акціонерне товариство «Ханжонков і Ко» відкрило літню кінознімальну базу в Ялті.
- 1919 — За декретом, підписаним Леніном, кіноателье Ханжонкова та були націоналізовані. Створена єдина державна Ялтинська кінофабрика.
- 1922—1923, 1924—1927 — підпорядковувалась ВУФКУ як Друга кінофабрика, в 1924 році підпорядковувалася «Левфильм». В часи ВУФКУ випустила фільми: «Остання ставка містера Енніока» (за романом Олександра Ґріна, 1922), «Привид бродить по Европі» (1922), «Остап Бандура» (разом з Одеською кіностудією, 1924), «Алім» (1926), (1927), (1927), (1928), «Троє» (1928).
- 1927 — У Ялті стався землетрус, який зупинив роботу кіностудії. Після цього ВУФКУ поступово припиняє кіновиробництво в Ялті і відкриває кінофабрику в Києві.
- 1928 — Ялтинська кінофабрика входить до тресту «Востоккіно».
- 1936 — Ялтинська кінофабрика передана студії «Союздитфільм».
- 1951 — Ялтинська кінофабрика передана кіностудії «Мосфільм».
- 1957 — Ялтинська кінофабрика перетворена в «Ялтинську кіностудію художніх фільмів».
- 1963 — Ялтинська кінофабрика стає філією Центральної кіностудії дитячих та юнацьких фільмів ім. Горького.
Новітня історія
- 1988 — Ялтинська кіностудія стала самостійним державним підприємством — Кримською кіностудією «Ялтафільм».
- 2000 — Створено ЗАТ «Ялтинська кіностудія», — спільне російсько-українське підприємство.
- 2003 — ЗАТ «Ялтинська кіностудія» повністю перейшло у власність російської компанії «ПолікомВест».
- 2014 — Після анексії Криму Росією окупаційна влада примусово викупила студію у «ПолікомВест» і перетворена її на Державне унітарне підприємство так званої Республіки Крим «Ялта-фільм».
Сучасна Ялтинська кіностудія — це підприємство, розташоване на території загальною площею 13 га. При цьому під натурні майданчики виділено близько 5 га. Студія має все необхідне для проведення зйомок як невеликих, так і масштабних проектів: потужності для виготовлення бутафорії, реквізиту, зброї, декорацій. Володіє великою колекцією історичних костюмів, участок для їх пошиву, декораційно-технічний та механічний цехи.
Проходить реконструкція головної бази кіностудії — Полікурівського пагорбу. Ведеться будівництво нового цеху декораційно-техничних споруд заплановане зведення двох кінозйомочних павільйони площею 1000м² та 500м² (дані на 2007 р.). Ялтинська кіностудія є одним з організаторів щорічного міжнародного фестивалю продюсерського кіно «КіноЯлта».
Керівники Ялтинської кіностудії
- Георгій Тасін (1922—1924)
- Соломон Орелович (1924—1925)
- Георгій Тасін (1925—1927)
- Соломон Орелович (1927—1928)
- Олександр Горський (1931—1932)
Фільми, зняті на Ялтинській кіностудії
Назва | Режисер | Рік | Назва кіностудії |
---|---|---|---|
Остання ставка містера Енніока | Володимир Гардін | 1922 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Привид блукає Європою | Володимир Гардін | 1922 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Отаман Хміль | Володимир Гардін | 1923 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
Володимир Гардін | 1923 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ | |
Прицвяховані | Микола Салтиков | 1923 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
Слюсар і канцлер | Володимир Гардін , Ольга Преображенська | 1923 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
Петро Чардинін | 1923 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ | |
Октябрина | Георгій Тасін | 1924 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
Остап Бандура | Володимир Гардін | 1924 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
Алім | Георгій Тасін | 1926 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Герой матчу | Л. Константиновський | 1926 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Георгій Тасін | 1926 | Друга кінофабрика ВУФКУ | |
1926 | Друга кінофабрика ВУФКУ | ||
Трипільська трагедія | 1926 | Друга кінофабрика ВУФКУ | |
Георгій Тасін | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ | |
Кіра-Кіраліна | Борис Глаголін | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Людина, яка посміхається | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ | |
Одна ніч | Мануель Большинцов | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Паровоз № | Георгій Кравченко | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Позбавлені дня (Без сонця) | Володимир Баллюзек | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Провокатор | Віктор Турін | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Троє | Олєксандр Соловйов | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Ялта дибки | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ | |
Z — 123 | Мануель Большинцов, Євген Іванов-Барков, , Олександр Файнциммер | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
Закони шторму | Олєксандр Соловйов | 1928 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
Земля кличе | Володимир Баллюзек | 1928 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
Марі-Кужер | 1928 | «Востоккіно» | |
Микола Шпиковський | 1928 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ | |
Зелім-хан | Олег Фреліх | 1928 | «Востоккіно» |
Комета | Валерій Інкіжинов | 1928 | «Востоккіно» |
Біюк-гюнеш | 1930 | «Востоккіно» | |
Блакитний песець | П. Малахов | 1930 | «Востоккіно» |
Два ключі | , | 1930 | «Востоккіно» |
Залізна Бригада | Михайло Вернер | 1930 | «Востоккіно» |
Земля спрагла | 1930 | «Востоккіно» | |
Ігденбу | 1930 | «Востоккіно» | |
Летуни | Михайло Вернер | 1930 | «Востоккіно» |
Джут | Михайло Каростін | 1931 | «Востоккіно» |
Народжений знову | 1931 | «Востоккіно» | |
Пальто горянці | П. Малахов | 1931 | «Востоккіно» |
Перелам | 1931 | «Востоккіно» | |
Руки геть | Семен Богатирьов | 1931 | «Востоккіно» |
Священний гай | 1931 | «Востоккіно» | |
Ткварчелли | Олег Фреліх | 1931 | «Востоккіно» |
Три паради | Лев Замковий | 1931 | «Востоккіно» |
Асту | 1932 | «Востоккіно» | |
Великі будні | Л. Резниченко, І. Протопопов | 1932 | «Востоккіно» |
Людина з орденом | 1932 | «Востоккіно» | |
Розповідь про Умара Хацпоко | 1932 | «Востоккіно» | |
Таємниця Кара-Тау | Олександр Дубровський | 1932 | «Востоккіно» |
А. Слободнік | 1933 | «Востоккіно» | |
Помста | 1933 | «Востоккіно» | |
Пропала ланка | Ю. Леонтьєв | 1933 | «Востоккіно» |
Марк Донськой, | 1934 | «Востоккіно» | |
Лаври міс Елен Грей | 1935 | «Востоккіно» | |
Нові пригоди Кота в чоботях | Олєксандр Роу | 1957 | Кіностудія ім. М.Горького (Москва), Ялтинська кіностудія |
Володимир Довгань, Олександр Курочкін | 1958 | Ялтинська кіностудія | |
Військова таємниця | Мечислава Маєвська | 1958 | Ялтинська кіностудія |
Друзі-товариші | Валентин Павловський | 1959 | Ялтинська кіностудія |
За всяку ціну | Анатолій Слісаренко | 1959 | Ялтинська кіностудія |
Грізні ночі | Володимир Довгань, Олександр Курочкін | 1960 | Ялтинська кіностудія |
Будинок з мезоніном | Яків Базелян | 1960 | Ялтинська кіностудія |
Прощавайте, голуби | Яків Сегель | 1960 | Ялтинська кіностудія |
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Офіційний сайт «Ялтинської кіностудії» [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Госейко Любомир, «Історія українського кінематографа. 1896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005. .
- «Нариси історії кіномистецтва України», Редкол.: В.Сидоренко та ін., Інститут проблем сучасного мистецтва Академія мистецтв України, Інтертехнологія, 2006.
- . Харків: «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл.
- . Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл.
Це незавершена стаття про українську компанію або підприємство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya ltinska kinostu diya krim Yaltanin kino studiyasi krimska kinostudiya roztashovana v Yalti Yaltinska kinostudiya krim Yaltanin kino studiyasi ZAT Yaltinska kinostudiya Tip derzhavne pidpriyemstvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya zakrite akcionerne tovaristvoGaluz kinematografZasnovano 1919Shtab kvartira Yalta vul Muhina 3Adresa vul Muhina 3Klyuchovi osobi Volodimir Gardin Petro Chardinin Georgij Tasin Olyeksandr SolovjovProdukciya kinofilmi teleseriali videoklipi reklamni rolikiyalta film ru Yaltinska kinostudiya hudozhnih filmiv u Vikishovishi Bula zasnovana v 1917 roci yak kinoznimalna baza rosijskoyi kinofabriki Hanzhonkov i Ko U 1919 bula nacionalizovana radyanskoyu vladoyu ta peretvorena na Yaltinsku kinofabriku Hocha bilshu chastinu svoyeyi istoriya kinostudiya pidporyadkovuvalasya radyanskim rosijskim kinoustanovam na nij bulo znyato ryad vazhlivih dlya stanovlennya ukrayinskogo kino filmiv Osoblivo yakisno studiya pracyuvala v chasi pidporyadkuvannya Vseukrayinskomu fotokinoupravlinnyu VUFKU same v toj chas Yaltinska kinostudiya pochala znimati strichki na krimskotatarsku tematiku Zasnuvannya ta istoriya fabriki v radyanski chasi1908 Francuzka kinofirma Pate vpershe znimaye v Yalti vidovishni filmi 1911 Oleksandr Hanzhonkov znimaye velkij istorichnij film Oborona Sevastopolya Voseni film buv pokazanij caryu Mikoli II v Livadiyi 1917 Akcionerne tovaristvo Hanzhonkov i Ko vidkrilo litnyu kinoznimalnu bazu v Yalti 1919 Za dekretom pidpisanim Leninom kinoatele Hanzhonkova ta buli nacionalizovani Stvorena yedina derzhavna Yaltinska kinofabrika 1922 1923 1924 1927 pidporyadkovuvalas VUFKU yak Druga kinofabrika v 1924 roci pidporyadkovuvalasya Levfilm V chasi VUFKU vipustila filmi Ostannya stavka mistera Ennioka za romanom Oleksandra Grina 1922 Privid brodit po Evropi 1922 Ostap Bandura razom z Odeskoyu kinostudiyeyu 1924 Alim 1926 1927 1927 1928 Troye 1928 1927 U Yalti stavsya zemletrus yakij zupiniv robotu kinostudiyi Pislya cogo VUFKU postupovo pripinyaye kinovirobnictvo v Yalti i vidkrivaye kinofabriku v Kiyevi 1928 Yaltinska kinofabrika vhodit do trestu Vostokkino 1936 Yaltinska kinofabrika peredana studiyi Soyuzditfilm 1951 Yaltinska kinofabrika peredana kinostudiyi Mosfilm 1957 Yaltinska kinofabrika peretvorena v Yaltinsku kinostudiyu hudozhnih filmiv 1963 Yaltinska kinofabrika staye filiyeyu Centralnoyi kinostudiyi dityachih ta yunackih filmiv im Gorkogo Shogla dlya kombinovanih zjomokNovitnya istoriya1988 Yaltinska kinostudiya stala samostijnim derzhavnim pidpriyemstvom Krimskoyu kinostudiyeyu Yaltafilm 2000 Stvoreno ZAT Yaltinska kinostudiya spilne rosijsko ukrayinske pidpriyemstvo 2003 ZAT Yaltinska kinostudiya povnistyu perejshlo u vlasnist rosijskoyi kompaniyi PolikomVest 2014 Pislya aneksiyi Krimu Rosiyeyu okupacijna vlada primusovo vikupila studiyu u PolikomVest i peretvorena yiyi na Derzhavne unitarne pidpriyemstvo tak zvanoyi Respubliki Krim Yalta film Suchasna Yaltinska kinostudiya ce pidpriyemstvo roztashovane na teritoriyi zagalnoyu plosheyu 13 ga Pri comu pid naturni majdanchiki vidileno blizko 5 ga Studiya maye vse neobhidne dlya provedennya zjomok yak nevelikih tak i masshtabnih proektiv potuzhnosti dlya vigotovlennya butaforiyi rekvizitu zbroyi dekoracij Volodiye velikoyu kolekciyeyu istorichnih kostyumiv uchastok dlya yih poshivu dekoracijno tehnichnij ta mehanichnij cehi Prohodit rekonstrukciya golovnoyi bazi kinostudiyi Polikurivskogo pagorbu Vedetsya budivnictvo novogo cehu dekoracijno tehnichnih sporud zaplanovane zvedennya dvoh kinozjomochnih paviljoni plosheyu 1000m ta 500m dani na 2007 r Yaltinska kinostudiya ye odnim z organizatoriv shorichnogo mizhnarodnogo festivalyu prodyuserskogo kino KinoYalta Kerivniki Yaltinskoyi kinostudiyiGeorgij Tasin 1922 1924 Solomon Orelovich 1924 1925 Georgij Tasin 1925 1927 Solomon Orelovich 1927 1928 Oleksandr Gorskij 1931 1932 Filmi znyati na Yaltinskij kinostudiyiNazva Rezhiser Rik Nazva kinostudiyiOstannya stavka mistera Ennioka Volodimir Gardin 1922 Druga kinofabrika VUFKUPrivid blukaye Yevropoyu Volodimir Gardin 1922 Druga kinofabrika VUFKUOtaman Hmil Volodimir Gardin 1923 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUVolodimir Gardin 1923 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUPricvyahovani Mikola Saltikov 1923 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUSlyusar i kancler Volodimir Gardin Olga Preobrazhenska 1923 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUPetro Chardinin 1923 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUOktyabrina Georgij Tasin 1924 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUOstap Bandura Volodimir Gardin 1924 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUAlim Georgij Tasin 1926 Druga kinofabrika VUFKUGeroj matchu L Konstantinovskij 1926 Druga kinofabrika VUFKUGeorgij Tasin 1926 Druga kinofabrika VUFKU1926 Druga kinofabrika VUFKUTripilska tragediya 1926 Druga kinofabrika VUFKUGeorgij Tasin 1927 Druga kinofabrika VUFKUKira Kiralina Boris Glagolin 1927 Druga kinofabrika VUFKULyudina yaka posmihayetsya 1927 Druga kinofabrika VUFKUOdna nich Manuel Bolshincov 1927 Druga kinofabrika VUFKUParovoz Georgij Kravchenko 1927 Druga kinofabrika VUFKUPozbavleni dnya Bez soncya Volodimir Ballyuzek 1927 Druga kinofabrika VUFKUProvokator Viktor Turin 1927 Druga kinofabrika VUFKUTroye Olyeksandr Solovjov 1927 Druga kinofabrika VUFKUYalta dibki 1927 Druga kinofabrika VUFKUZ 123 Manuel Bolshincov Yevgen Ivanov Barkov Oleksandr Fajncimmer 1927 Druga kinofabrika VUFKUZakoni shtormu Olyeksandr Solovjov 1928 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUZemlya kliche Volodimir Ballyuzek 1928 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUMari Kuzher 1928 Vostokkino Mikola Shpikovskij 1928 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUZelim han Oleg Frelih 1928 Vostokkino Kometa Valerij Inkizhinov 1928 Vostokkino Biyuk gyunesh 1930 Vostokkino Blakitnij pesec P Malahov 1930 Vostokkino Dva klyuchi 1930 Vostokkino Zalizna Brigada Mihajlo Verner 1930 Vostokkino Zemlya spragla 1930 Vostokkino Igdenbu 1930 Vostokkino Letuni Mihajlo Verner 1930 Vostokkino Dzhut Mihajlo Karostin 1931 Vostokkino Narodzhenij znovu 1931 Vostokkino Palto goryanci P Malahov 1931 Vostokkino Perelam 1931 Vostokkino Ruki get Semen Bogatirov 1931 Vostokkino Svyashennij gaj 1931 Vostokkino Tkvarchelli Oleg Frelih 1931 Vostokkino Tri paradi Lev Zamkovij 1931 Vostokkino Astu 1932 Vostokkino Veliki budni L Reznichenko I Protopopov 1932 Vostokkino Lyudina z ordenom 1932 Vostokkino Rozpovid pro Umara Hacpoko 1932 Vostokkino Tayemnicya Kara Tau Oleksandr Dubrovskij 1932 Vostokkino A Slobodnik 1933 Vostokkino Pomsta 1933 Vostokkino Propala lanka Yu Leontyev 1933 Vostokkino Mark Donskoj 1934 Vostokkino Lavri mis Elen Grej 1935 Vostokkino Novi prigodi Kota v chobotyah Olyeksandr Rou 1957 Kinostudiya im M Gorkogo Moskva Yaltinska kinostudiyaVolodimir Dovgan Oleksandr Kurochkin 1958 Yaltinska kinostudiyaVijskova tayemnicya Mechislava Mayevska 1958 Yaltinska kinostudiyaDruzi tovarishi Valentin Pavlovskij 1959 Yaltinska kinostudiyaZa vsyaku cinu Anatolij Slisarenko 1959 Yaltinska kinostudiyaGrizni nochi Volodimir Dovgan Oleksandr Kurochkin 1960 Yaltinska kinostudiyaBudinok z mezoninom Yakiv Bazelyan 1960 Yaltinska kinostudiyaProshavajte golubi Yakiv Segel 1960 Yaltinska kinostudiyaPrimitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 3 bereznya 2015 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Oficijnij sajt Yaltinskoyi kinostudiyi 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Gosejko Lyubomir Istoriya ukrayinskogo kinematografa 1896 1995 K KINO KOLO 2005 ISBN 966 8864 00 X Narisi istoriyi kinomistectva Ukrayini Redkol V Sidorenko ta in Institut problem suchasnogo mistectva Akademiya mistectv Ukrayini Intertehnologiya 2006 Harkiv Dim Reklami 2018 680 s 506 il ISBN 978 966 2149 66 1 Harkiv Dim Reklami 2018 528 s 827 il ISBN 978 966 2149 67 8 Ce nezavershena stattya pro ukrayinsku kompaniyu abo pidpriyemstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi