Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Всеукраїнське фотокіноуправління ВУФКУ державна кінематографічна організація яка діяла в період з 1922 по 1930 роки Всеу

Всеукраїнське фотокіноуправління

Всеукраїнське фотокіноуправління

Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ) — державна кінематографічна організація, яка діяла в період з 1922 по 1930 роки.

Всеукраїнське фотокіноуправління
ВУФКУ
Тип Кіностудія
Організаційно-правова форма господарювання кіностудія
Галузь кіноіндустрія
Спеціалізація Кіновиробництво
Засновано 1922
Закриття (ліквідація) 1930
Штаб-квартира СРСР
vufku.org

Історія ВУФКУ

Заснування

13 березня 1922 року ВУФКУ був створений на базі Всеукраїнського кінокомітету, отримавши юридичний статус від Української економічної ради 2 травня 1922 року. Державна організація об'єднала всю галузь, включаючи кіностудії, кінопрокат, кінопромисловість, кіноосвіту та кінопресу України та Криму. До ради ВУФКУ входило п'ять осіб, обраних адміністративною радою і затверджених урядом. Рішення про перетворення Всеукраїнського кінокомітету й переведення його на рейки госпрозрахунку було прийняте в першій декаді лютого 1922 року. Про це свідчать опубліковані резолюції Політосвітсекції Всеукраїнської наради по політосвітроботі губагітпропів і губполітосвіти, що проходила в Харкові з 2 по 8 лютого 1922 року. У кінці лютого Всеукраїнський фотокінокомітет перейменовано у Всеукраїнське фотокіноуправління під головуванням колишнього директора Кінокомітету В. В. Прокоф'єва і на початку березня переведено з Києва до Харківа (вул. Московська, 3). У розпорядження організації потрапляють ательє та кіноконтори та Ханжонкова у Ялті, студії Гросмана, Харитонова та Борисова у Одесі, ательє Іванова «Художній екран» в Києві. Головне управління ВУФКУ розміщується в Харкові, Одеське окружне фотокіноуправління базується на вулиці Лассаля, 29.

Перші кроки

ВУФКУ підписує угоди по співробітництво з Туреччиною і починає переговори з фірмами «Кодак» (Kodak) та «Пате» (Pathe). Але економічна блокада, яку тримають західні країни проти СРСР, призводить до важких умов для кіновиробників. За нові фільми їм пропонують лише чисту плівку.

Виробництво фільмів починається 23 вересня 1922 року, а на регулярній основі лише з 15 червня 1923 року після надходження з Німеччини плівки та хімікатів. ВУФКУ розбиває Україну на райони: Київський, Одеський та Харківський. Важливу роль на шляху становлення ВУФКУ грають перші адміністратори українського радянського кіновиробництва Георгій Тасін, Павло Нечеса, Захар Хелмно, Михайло Капчинський.

Кінофабрика ВУФКУ в Одесі запрошує на роботу актора та режисера Миколу Салтикова, операторів Євгена Славінського та Луї Форестьє. До постановки готують фільм «Шведський сірник» за Чеховим. Кінофабрика ВУФКУ в Ялті користуючись приїздом в Крим на лікування Володимира Гардіна, запрошує на роботу його та його команду. За перші три місяці співпраці він ставить два перші фільми студії.

Тим часом економічна ситуація погіршується у зв'язку з масовим закриттям кінозалів через підвищення податків. Державна монополія та непомірні податки гальмують роботу студій (у Криму навіть діяла подвійна монополія московського «Госкіно» та ВУФКУ). З приходом НЕПу та вільного ринку республікам надається прокатна монополія. Починаючи з 1923 року, ВУФКУ зберігає ексклюзивніть кінопрокату, з чого має прибуток від власної продукції (від 12 % у 1924 році до 34 % у 1927 р.). Прокатом займаються і націоналізовані, й приватні компанії (такі як «Біліані і К°», «Елін», «Донатель», «Левін і К°»), вони ведуть нещадну конкуренцію за вплив на закордонні фірми. 1924 року ВУФКУ взяла контроль над тиражуванням контратипів, ліквідовуючи тим самим систему підпрокату.

Зростання виробництва

Щойно нова фіскальна політика призводить до зниження податків, починає зростати кількість кінозалів. Протягом 1924—1925 рр. число кінозалів зросло зі 110 до 714, у період з 1925 по 1927 кількість кіноустановок по селах зросла з 215 до 715. На липень 1927 в Україні діяло вже 1646 стаціонарних кінотеатрів та 15 залізничних пересувних, з них 648 були комерційними, 998 — культ-освітніми.

Поліпшені кіноапарати КОК закуповують у компанії «Пате», частково виробляють і самі (у 1925 р. їх виробили 120 шт.). До складу кіноустановок входять кіноекран, кіноапарат для демонстрації фільмів, комплект запасних ламп (125 шт. по 25 амперів кожна). Кінопоказ відбувається безкоштовно, доправлення кінопрограм теж безкоштовне, а в 1929 році експлуатацію кіноустановок віддають під контроль сільськогосподарської мережі. На цей же рік зареєстровано 2336 кіноустановок в Україні, у ВУФКУ працює вже близько тисячі творчих, інженерно-технічних працівників та обслуговчого персоналу. У ці ж роки створюється два нових заводи для потреб кіноіндустрії: оптико-механічний КІНАП у Одесі та з виготовлення кіноплівки «Свема» в Шостці.

На студії ВУФКУ запрошують працювати талановитих письменників із впливових літературних угруповань «Гарт» і «Плуг» для створення нового репертуару — Юрія Яновського, Василя Радиша, Майка Йогансена, Григорія Косинку, Олеся Досвітнього, Володимира Ярошенка, Ісаака Бабеля, Олександра Корнійчука. На оголошений сценарною радою заклик звідусіль почали надходити рукописи сценаріїв — впродовж лише одного року надійшло близько 1300 сценаріїв переважно від невідомих авторів, позбавлених будь-якої мистецької чи громадсько-політичної цінності.

Зростає кількість власних вироблених кінофільмів: у 1922 р. їх були лише три, а у 1928 — аж 36. Впродовж 1928—1929 рр. до прокату потраплять 30 ігрових повнометражних та 38 культурно-освітніх стрічок, які подивляться 16 мільйонів 890 тис. глядачів (на той час кіностатистика вважала оптимальним прокатом якого-небудь бойовика два мільйона проданих квитків).

У 1925 році створюється конфліктна ситуація навколо національних кінематографів республік, що входять до складу СРСР. Одночасно з подовженням монополій на прокат, запроваджується низка внутрішніх митних кордонів між республікам Союзу. Комісаріати народної освіти, до компетенції яких входить добір фільмів для прокату, насамперед цікавляться фільмами, що відповідають їхнім особистим критеріям і мовою, якою написані титри. Починається перебудова кіноорганізацій, яка характеризується суворішим контролем над місцевими управліннями, спрямованим на їх тотальне відчуження. У цьому ж році «Совкіно» (створене на базі об'єднання російських кінофірм) отримує монополію прокату, експорту і ввезення кінокартин. Встановлюються квоти: за 20 російських картин, продемонстрованих в Україні, українських у Росії показують лише 6. Якісні фільми, замовлені ВУФКУ, згодом забороняє московський Репертком.

ВУФКУ вирішує вести власну репертуарну політику. Воно відмовляє або відкладає імпорт російських картин (як, наприклад, це сталося з відомою стрічкою Сєрґєя Ейзенштейна «Броненосець „Потьомкін“»). Через три роки ВУФКУ діяльності стає другою за потужністю державною кінофірмою в СРСР після «Совкіно», якщо взяти за економічній критерій принцип самофінансування.

Відбувається низка компрометуючих обидві сторони попереджень, але й надалі ситуація не поліпшується: Держкіно та ВУФКУ іґнорують один одного роками. Не поліпшує ситуацію і угода, підписана 25 травня 1927 року між ВУФКУ й Держкіном про обмін фільмами — такі великі українські фільми, як «Боротьба велетнів», «Гамбург», «Укразія», чи «Нічний візник», що були показані в західноєвропейських державах, не потрапляють на російські екрани навіть після цієї угоди. У 1924—1925 рр. українські стрічки становили 7 % у касових надходженнях російських кінозалів, у 1927 — 39 %, в 1928 — 20 % від усієї радянської кінопродукції.

Наприкінці 1927 року керівник ВУФКУ Олександр Шуб прогнозував, що в найближчі роки Україна доведе кіновиробництво до ста фільмів на рік. Економіка спиралася не тільки на внутрішній ринок, а й на зарубіжний — було укладено угоди з усіма кіноорганізаціями союзних республік, планувалося друкувати по 70 копій кожного фільму. Бракувало плівки: те, що завозилося з-за кордону, розподілялось так: Совкіно — 65 %, ВУФКУ — тільки 20 %. Але це не зупиняло керівників української кіногалузі: «Усі фактори говорять про те, що Україна через свої природні, технічні й матеріальні можливості протягом найближчих років стане центром радянської кінематографії», — писав журнал"Кіно".

Українське фільмовиробництво до 1926 року було зосереджене на Одеській та Ялтинській студіях. 1 грудня 1928 року почала роботу Київська кінофабрика, яка в 1929 році мала випустити 11 художніх та 37 повнометражних культурфільмів.

Міжнародний резонанс

ВУФКУ запрошувало до Києва зарубіжних кінодіячів. Журнал «Кіно» повідомив у листопаді 1927 року про приїзд відомого французького кінокритика й теоретика кіно Леона Муссінака. Зарубіжні колеги радили українським кінематографістам орієнтуватися на світовий кіноринок. Як свідчив Євген Деслав, кореспондент журналу в Парижі, за дату виходу українського кіно на міжнародний форум треба вважати другу половину 1927 року — відтоді з'являється регулярна інформація про українське кіно в закордонній пресі.

1926 року Україна стає другим після США кінопостачальником для Німеччини. 1927 року ВУФКУ надіслало до Парижа і Берліна фільми «Тарас Трясило», «Сорочинський ярмарок», «Микола Джеря», «Свіжий вітер», «Алім», «Мандрівні зорі», «Сумка дипкур'єра», «П. К. П. / Пілсудський купив Петлюру».

Реакція ділових кіл була сприятливою: низка французьких, німецьких, австрійських та чеських фірм виявили бажання закупити українські фільми для свого прокату, журнали різних країн друкували двотижневі огляди поточної продукції ВУФКУ. Міжнародний альманах «Все кіно» за 1927 рік мав адреси всіх філій ВУФКУ, інформацію та статистику українського кіно. У 1928 році для фірми Пате-Норд (Pathe-Nord) закуплено 13 фільмів відомих вже в Україні режисерів Петра Чардиніна, Григорія Гричер-Чериковера, Георгія Тасіна, Георгія Стабового, Ф.Лопатинського, Павла Долини, Марка Терещенка, Дзиґи Вертова, Олександра Довженка.

З 1929 року ВУФКУ експортує до США, Німеччини, Франції, Японії свої перші великі фільми — «Отаман Хміль», «Слюсар і канцлер», «Остап Бандура». На зароблені від продажу кошти є змога закуповувати матеріали, чисту плівку та нові фільми. Тоді як «Совкіно» за 1926 рік від закордонного прокату одержало більше 1 мільйона карбованців, ВУФКУ прогнозувало: «Сто картин на рік, хоч би й не цілком використаних на закордонному ринкові, дадуть українській кінематографії кілька мільйонів валютою» (журнал «Кіно», 1927, № 18).

Кореспондентами друкованого органу ВУФКУ журналу «Кіно» стають у Парижі Євген Деслав, у Нью-Йорку і Канаді — Мирослав Ірчан, у Відні Лео Кац. Вони надсилають свої репортажі в Україну, де їх включають до жорстко контрольованих партією кінохронік «Маховик» (1924—1925 рр.), «Хроніка ВУФКУ» (1925 р.), «Кінотиждень» (1924—1929 рр.).

Дякуючи тому, що Українська РСР на довгий час зуміла зберегти свої дипломатичні представництва та торгпредства за кордоном, українські фільми мали можливість демонструватися на виставках та кінематографічних заходах у Лецпцизі, Мілані, Парижі, Кеніґсберзі, Відні, Празі, Марселі, Кельні, Мадриді. Українське кіновиробництво було предметом зацікавленості австрійських істориків та Празького кіномузею. Повсюди були публікації про ВУФКУ. Відомі люди Франції регулярно пишуть про українське кіно: Анрі Барбюс, Леон Муссінак, Рене Маршан, Євген Деслав. Останній навіть створив філіал «Товариства друзів радянського кіна» «Друзі українського кіна» й рекламує фільми, незважаючи на відсутність справжніх ринків збуту внаслідок ізоляції радянських країн.

В 1927 році нарком освіти Микола Скрипник під час свого візиту до Французької республіки навіть намагався встановити прямі культурні зв'язки між Радянською Україною та Францією. Український нарком намагався дати якомога більше інформації щодо фільмів ВУФКУ, які занадто часто вважали російською продукцією.

Занепад та знищення ВУФКУ

Розмови про централізованого управління кінематографом єдиним всерадянським трестом та передачу кінематографу з юрисдикції Народного комісаріату просвіти до Вищої ради народного господарства (ВРНГ) розпочалися ще в грудні 1927 року на Першій всесоюзній нараді з питань кіно. У відповідь на це 30 січня 1928 року було скликано Першу українську партійну кінонараду, на якій делегати в тому числі нарком освіти УСРР Микола Скрипник та керівник ВУФКУ Олександр Шуб дали відсіч ініціативам всесоюзної наради. Олександр Шуб також опротестовує ці наміри на сторінках журналу «Кіно»: «Ясно, що ставити питання про об'єднання всіх національних кіноорганізацій під одним керівництвом, ставити цю справу так і розв'язувати її легким рухом руки, як це намагається тов. Луначарський, — це все одно, що ставити питання про об'єднання під єдиним керівництвом шкільної справи всіх національних республік. Встановлення якоїсь одности керування всією союзною кінематографією призведе до руйнування цієї дільниці національної культури, до гегемонії одної кіноорганізації над усіма іншими» (1927, № 21 — 22).

Проте в березні 1928 р. після Всесоюзної партійної кінонаради керівництво ВУФКУ було змінено, Олександра Шуба було замінено на . 1929 рік стає роком великого перелому, в кіно України згортаються досягнуті за сім років діяльності ВУФКУ успіхи — як творчі, так і економічні. Відбуваються численні реорганізації на кіностудіях, розсилаються циркуляри, в яких головними пунктами є ідеологічна точність, культурна революція, комсомолізація та пролетаризація, а також контроль над спільним виробництвом з закордоном. Називають реакціонерами, знудьгованими за дореволюцийним кіном Піонерів, які підняли ВУФКУ — Петра Чардиніна, Акселя Лундіна, Пантелеймона Сазонова. Звільняють молодого редактора — Юрія Яновського. Початок кінця золотої доби українського відродження у кіно був покладений.

9 листопада 1930 року рішенням Президії ВРНГ ВУФКУ скасовується як українська державна установа. 13 грудня 1930 року на базі ВУФКУ створюється державний український трест кінопромисловості «Українафільм», який перебуває у розпорядженні ВРНГ, входить до складу всесоюзного кіно-фото об'єднання «Союзкіно» (яке виникає на залишках «Совкіно») і художньо підпорядковується Наркомосу України. Формальне підпорядкування Наркомосу України тривало до 1933 року (рік прийняття постанови Раднарокму СРСР «Про організацію головного управління кінофотопромисловості при Раднаркомі СРСР»).

Основні напрямки діяльності ВУФКУ

Ігрове кіно

У період з 1921 по 1929 роки в Україні розквітає справжнє національне кіномистецтво на чолі з режисерами Лесем Курбасом, Володимиром Гардіним, Петром Чардиніним, Георгієм Тасіним, Георгієм Стабовим, Фавстом Лопатинським, Марком Терещенком, Дзиґою Вертовим, Олександром Довженком, Іваном Кавалерідзе, Арнольд Кордюм.

Через брак кваліфікованих режисерів та технічного персоналу впродовж певного часу українське кіновиробництво виглядає не вельми непрофесійним. Державний технікум кінематографії, підпорядкований ВУФКУ, ще не в змозі наситити національну кіноіндустрію фахівцями. Друкований орган ВУФКУ журнал «Кіно» повідомляв, що на базі Одеського кінотехнікуму буде створено кіноінститут та відділення кіно-фото-театру в Київському художньому інституті. Тому ВУФКУ змушене запрошувати до себе на студії визначних діячів російського кінематографу. У Ялті улаштовуються режисер Володимир Гардін та оператор Борис Завєлєв, актори Микола Панов, Олег Фреліх, Зінаїда Баранцевич, Іван Худолєєв. Петро Чардинін, Микола Салтиков та оператор Євген Славинський оселяються у Одесі. Упродовж кількох літ ці люди стимулюватимуть кіновиробництво національного та європейського спрямування, з більшовіцькою домінантою.

Володимир Гардін, уже сформований режисер, який мав понад 30 поставлених ще до революції картин, за два роки здійснює декілька постановок для ВУФКУ: 1922 року «Остання ставка містера Енніока», 1923 р. «Привид блукає Європою», 1924 р. «Поміщик», «Слюсар і канцлер», «Отаман Хміль» та «Остап Бандура». ВУФКівський контракт з Володимиром Гардіним перерветься несподівано, у період його підготовки до знімання «Тараса Бульби».

Петро Чардинін мав понад 200 поставлених ще до революції картин, визнаний найкомпетентнішим та найпомітнішим російським режисером, основоположник українського та російського кінематографу, зняв для ВУФКУ на Одеській кіностудії 16 картин, серед яких найяскравіші «Укразія» (1925), «Тарас Шевченко» (1926), «Тарас Трясило» (1927).

Винятком є робота для ВУФКУ театрального режисера, українця Леся Курбаса, який розпочав цікавитися кіномистецтвом у 1924—1925 роках. Впродовж цих років Курбас разом з найближчими співпрацівниками Олексієм Ватулею, Павлом Долиною, Поліною Нятко, Фавсом Лопатинським та Вадимом Меллером знімає свої фільми «Шведський сірник», «Вендетта» (сценарій М. Борисова та Георгія Стабового), «Макдональд» та «Арсенальці».

Починаючи з 1925 року, ВУФКУ запрошує до співпраці також німецьких кінематографістів: операторів Маріуса Гольдта та Йозефа Рону, декораторів Гайнріха Вайзенгерца, Гаакера, Ойстховського для Одеської кінофабрики, Миколу Фаркаша та Г.Рейнгольдта для Ялтинської. Короткий час також працює на Одеської кінофабриці запрошений з Туреччини режисер Ертугрула Мухсін-Бей (ставить фільм «Спартак») та Олександр Грановський, засновник єврейського театру в Росії, який знімає на Одеській кінофабриці фільм «Єврейське щастя» на замовлення «Совкіно» за американського фінансування.

Після 1926 року відбувається інтенсивне залучення до роботи всього українського творчого потенціалу — письменників, журналістів, драматургів, фотографів, художників-декораторів. Планується створення спецфонду сценаріїв на основі українських творів до- та післяреволюційного періоду та зарубіжної літератури, ідеологічно бездоганних та заздалегідь схвалених владою. Стежити за відбором матеріалу доручено літературно-художній раді, до складу якої входять представники партії, профспілок, комісаріатів наросвіти, гігієни, преси, а також «Товариства друзів радянського кіна». Встановлюючи ідеологічний нагляд, партія спрямовує кіновиробництво у бік засудження незалежницьких кіл. Так з'являються замовлені ВУФКУ низькопробні фільми «П. К. П. / Пілсудський купив Петлюру» Георгія Стабового та Акселя Лундіна, «Трипільська трагедія», знята , про звірства петлюрівців. З'являється низка аґітмелодрам, серед яких «Синій пакет» Фавста Лопатинського, «Ордер на арешт» Георгія Тасіна.

Після періоду відносно короткого формування ВУФКУ доводить, що опанувало систему планування кіновиробництва. Кошториси повнометражних картин зменшуються завдяки ефективності такої планової роботи (наприклад, у 1925 році кошторис в середньому становив 103 тисяч карбованців, а у 1926 вже 69 тис.). Половина сценаріїв пишеться штатними письменниками. Письменники започаткували тематичну низку сценаріїв, на основі яких були зняті фільми про безробіття та страйки у західноєвропейських країнах — «Боротьба велетнів» Віктора Туріна, «Гамбург» Володимира Баллюзека. Цей революційний та інтернаціональний дух буде ще довго пронизувати усе радянське кіно. Були популярними й теми колективізації («Вбивство сількора Малиновського» Пантелеймона Сазонова), сирітства («Марійка» Акселя Лундіна), шпигуноманії («Підозрілий багаж» Георгія Гричер-Чериковера, «Справа № 128» Арнольда Кордюма), розваги та екзотика («Герой матчу» Л. Константиновського, «Алім» Георгія Тасіна). Не залишається й осторонь ВУФКУ у екранізації класиків літератури. Так з'являються «Микола Джеря» (за Іваном Нечуєм-Левицьким) й «Навздогін за долею» (за Михалом Коцюбинським) М. Терещенка, «Сорочинський ярмарок» (за Миколою Гоголем) Георгія Гричера-Чериковера, «Королі воску» (за твором Івана Франка «Борислав сміється») Йозефа Рони. Оволодіння сучасною проблематикою в українському кінематографі відбувається повільніше, ніж у літературі чи образотворчому мистецтві. Тільки 1927 року з'являються картини на тему сьогодення, де часом поряд, не розділеними стоять виробнича та любовна лінії («Вибух» Пантелеймона Сазонова, «Цемент» Володимира Вільнера). Боротьба з капіталізмом також часто-густо переплетена з любовними інтригами, як у фільмі «Тіні Бельведера» чи «Каламуть» Георгія Тасіна.

1927 та 1928 роки відзначені появою фільмів-шедеврів, що здобули світову славу та міжнародне визнання: (1927) Георгія Стабового, знятий на Ялтинській кінофабриці та «Звенигора» Олександра Довженка, знята на Одеській кінофабриці. Враження американських критиків «Таймсу» від фільму Георгія Тасіна , що демонструвався в Нью-Йорку: «Мистецький бік фільму не був надто навантажений пропагандою, як ми могли б сподіватися з країни Сталіна. (…) Фільм відрізняється від усіх інших радянських фільмів, які ми бачили, тим, що він концентрує драматизм не на масі, а на індивідуумі».

У цей же період для ВУФКУ працює Дзиґа Вертов, ставлячи документальну картину про спорудження гідроелектростанції. Леонід Могилевський (Леонід Моґі) ставить на основі 40 тис. метрів хроніки про революційні події фільм «Як це було» у 1928 р. та «Документ епохи», де використані невідомі загалу кадри хроніки про вхід білогвардійців до Києва, проголошення УНР 1918 року та бенкет у гетьмана. Він же разом з О.Довженком організовує першу в Україні , до якої входять 350 негативів ВУФКУ та приблизно 2100 копій радянських та закордонних фільмів.

Двічі для екранізації своїх сценаріїв до України приїздить Володимир Маяковський, спершу 1922 року, потім між 1926 та 1928 роками. Але як і у Росії, він стикається у ВУФКУ з нерозумінням і нерішучістю директорів, не знаходить режисера, здатного екранізувати його новаторські сценарії. 10 сенаріїв ВУФКУ замовило Маяковському, і лише 2 з них екранізувало, заздалегідь вихолостивши сатиричні елементи. Це дитячі фільми «Троє» О.Соловйова та «Октябрюхов і Дєкабрюхов» Олексія Смирнова та .

За 1928—1929 роки було знято ще багато фільмів, найяскравішими з яких є «Проданий апетит» М.Охлопкова, «Джіммі Гіґґінс» та «Нічний візник» Георгія Тасіна, «Арсенал» Олександра Довженка, «Людина з кіноапаратом» Дзиґа Вертова та «Злива» Івана Кавалерідзе. Помітною темою у фільмах ВУФКУ є емансипація жінки. Її розкрито у фільмах «Студентка» Олексій Каплер, «Мертва петля» Олександра Перегуди та «Велике горе маленької жінки» Марка Терещенка.

Неігрове кіно

За роки свого існування ВУФКУ випускало хронікальні кіно-журнали «Маховик» (1924—1925 рр.), «Хроніка ВУФКУ» (1923—1955 рр.), «Кінотиждень ВУФКУ» (1927—1929 рр.), «Кіножурнал» (1929—1930 рр.).

Якщо «Маховик» виходив щомісяця, його послідовник кіножурнал «Кінотиждень» — вже щотижня. В 1927 «Кінотиждень» виходив 44 рази, в 1928 — 52, в 1929 — 70, в 1930 — 68. Із 1929 р. кіножурнал змінив назву — перші 17 випусків вийшли під назвою «Кінотиждень», решта — до кінця діяльності ВУФКУ — під назвою «Кіножурнал».

ВУФКУ також випустили кілька документальних фільмів, зокрема «Голод і боротьба з ним» (1922), «Дніпробуд» (1927), «Землетрус в Ялті» (1928), (1928), «Документи епохи» (1929).

«Кіножурнал» продовжить своє існування і після розформування ВУФКУ та виникнення на його місці українського тресту кінопромисловості «Українфільму». В 1931 році виходить ще 60 випусків «Кіножурналу».

Культурфільми

Культурфільмам (науково-популярним, просвітницько-виховним, виробничим фільмам) надається особливе значення у ВУФКУ.

Більша частина кіновиробництва на початку діяльності ВУФКУ (не менше 165 стрічок упродовж трьох перших років) припадає на науково-популярні, сільськогосподарські, антирелігійні, навчально-інструктивні та санітарно-освітні стрічки. Від 1922 року для демонстрації таких фільмів навіть облаштовуються спеціальні зали, а у звичайних залах будь-який сеанс обов'язково складається з ігрового фільму, хронікальної стрічки та культурфільму.

Фільми створені таким чином, щоб їх розуміли малограмотні та неписьменні. ВУФКУ регулярно запрошували на міжнародні конференції, присвячені науково-популярному кіно. Завдяки цьому й українські стрічки мають можливість експортуватись за кордон (наприклад «Сказ і боротьба з ним» Д. Волжина для Інституту Пастера або «Асканія-Нова» Георгія Тасіна, яка була премійована 1925 року в Парижі).

В грудневому номері журналу «Кіно» за 1926 рік Гліб Затворницький виділяв три основні види культурфільмів: шкільний фільм, науково-популярний та кінохроніка.

Анімаційна кінематографія

ВУФКУ також дає дорогу молодим аніматорам. Ще 1926 року ВУФКУ організовує анімаційний комбінат на чолі з В'ячеславом Левандовським та Володимиром Дев'ятніним та з їхніми художниками-фазувальниками Сімкою Гуєцьким, Є. Горбачем, Іполітом Лазарчуком. Для кіножурналів, які супроводжували показ фільмів, комбінат створює фільм про вивчення української мови «Українізація» (реж. Володимир Дев'ятнін), «Казку про солом'яного бичка» та «Казку про Білочку-хазяєчку та Мишку-лиходієчку» (реж. В'ячеслав Левандовський).

Для створення своїх робіт В'ячеслав Левандовський винаходить автоматичний олівець — далекого передвісника компьютерної анімації. Згодом його запрошують до Москви і він не завершить ще один свій анімаційний фільм «Тук-тук на полюванні». У 30-ті роки він візьме участь у створенні «Союзмультфільму». У 1929 році аніматори Б.Зейлінгер, Г.Злочевський та Д.Муха ставлять перший в Україні об'ємний анімаційний фільм «Варення з полуниць». Ще один українець за походженням Олександр Птушко опиняється у Москві, де створить першу у світі повнометражну лялькову анімаційну стрічку «Новий Гулівер».

Розвиток кінопреси та кінокритики

В 1925 році ВУФКУ починають видавати часопис «Кіно», який поступово перетворюється на головний друкований орган української кінематографії. Журнал видається спочатку в Харкові, з 1927 року — в Києві. В 1926 році видання виходить раз в місяць, з 1927 року — двічі на місяць. Його тираж доясягає рекорду для української періодики того часу №  18 тисяч екземплярів.

В 1927 році поруч з «Кіно» ВУФКУ тиражем 5 тисяч екземплярів видає газету , призначену для розповсюдження в сільських клубах та кінотеатрах. Однак через свій рекламний характер вона не мала популярності і припинила своє існування того ж року. Крім цього в Україні того часу про кіно пишуть «Зритель» (Одеса, 1922), «Фото-кіно» (Харків, 1922—1923), «Силуети» (Одеса, 1922—1923), «Екран» (Харків, 1923), «Кіно-Газета» (Київ, 1928—1932), «Юголеф» (Одеса, 1924—1925).

Дуже активною є діяльність кінокритиків: Миколи Бажана (основоположника української кінокритики за редактора журналу «Кіно»), Олександра Вознесенського, Олексія Полторацького, Леоніда Скрипника, Гліба Затворницького, Дмитра Бузька Миколи Лядова. Вони обґрунтовано та своєчасно піднімають питання та розпочинають дебати щодо естетичних та ідеологічних концепцій Сьомого Мистецтва.

Виходить значна кількість монографій та досліджень на зламі 30-х років: «Нариси з теорії мистецтва» Леоніда Скрипника, «Кіно — зброя мас» Д. Батурова, «Що таке кіно?» Ю. Кривіна, «Живе кіно» та «Три оператори» Миколи Ушакова, «Найважливіше з мистецтв» М. Буша, «Мистецтво екрана» О.Вознесенського, «Звукове кіно» Й. Сивого, «Трюки в кіні» Миколи Вороного, «Закордонне кіно» О. Фомічової, «Кіно на селі» К. Солодаря, «Народження українського радянського кіна» Якова Сивченка, «Голлівуд на Чорному морі» Юрія Яновського, «Актори і продюсери» Павла Нечеси, «Записки кінорежисера» Соломона Ореловича, «Олександр Довженко» Миколи Бажана.

Фільмографія ВУФКУ

Список ігрових фільмів ВУФКУ

Назва Режисер Рік Назва кіностудії
Шведський сірник / Дворянське болото / Походеньки корнета Кляузова Лесь Курбас 1922 Перша кінофабрика ВУФКУ
Остання ставка містера Енніока / Двобій Володимир Гардін 1922 Друга кінофабрика ВУФКУ
Привид блукає Європою Володимир Гардін 1922 Друга кінофабрика ВУФКУ
Магнітна аномалія Петро Чардинін 1923 Перша кінофабрика ВУФКУ
/ Кандидат у президенти Петро Чардинін 1923 Перша кінофабрика ВУФКУ
/ Потік / Подих нового життя Микола Салтиков 1923 Перша кінофабрика ВУФКУ
Отаман Хміль / Хміль / Історія однієї сім'ї Володимир Гардін 1923 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
/ Тиран Володимир Гардін 1923 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Прицвяховані Микола Салтиков 1923 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Слюсар і канцлер / Канцлер і слюсар Володимир Гардін , Ольга Преображенська 1923 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Петро Чардинін 1923 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Аристократка (Маховик № 1) Василь Ковригін 1924 Перша кінофабрика ВУФКУ
/ Око за око (Маховик № 1) Лесь Курбас 1924 Перша кінофабрика ВУФКУ
Від темряви до світла Микола Салтиков 1924 Перша кінофабрика ВУФКУ
(Маховик № 1) Аксель Лундін 1924 Перша кінофабрика ВУФКУ
Аксель Лундін 1924 Перша кінофабрика ВУФКУ
Макдональд / Пригоди Макдональда /Історія однієї угоди (Маховик № 1) Лесь Курбас 1924 Перша кінофабрика ВУФКУ
Октябрина (Маховик № 1) Георгій Тасін 1924 Перша, Друга кінофабрика та Харківська знімальна база ВУФКУ
Руки геть від Китаю (Маховик № 1) Микола Салтиков 1924 Перша кінофабрика ВУФКУ
Ряба теличка (Маховик № 1) Пантелеймон Сазонов, 1924 Перша кінофабрика ВУФКУ
Сон Товстопузенка (Маховик № 1) Олександр Перегуда 1924 Перша кінофабрика ВУФКУ
Остап Бандура Володимир Гардін 1924 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Червона армія А. Строєв 1924 Харківська знімальна база ВУФКУ
Арсенальці («Червоний Арсенал») Лесь Курбас 1925 Перша кінофабрика ВУФКУ
Бармашиха 1925 Перша кінофабрика ВУФКУ
(Маховик) Петро Чардинін 1925 Перша кінофабрика ВУФКУ
Георгій Тасін 1925 Перша кінофабрика ВУФКУ
Петро Чардинін 1925 Перша кінофабрика ВУФКУ
Димівка / Сількор Малиновський / Вбивство сількора Малиновського Пантелеймон Сазонов 1925 Перша кінофабрика ВУФКУ
Марійка Аксель Лундін 1925 Перша кінофабрика ВУФКУ
Радянське повітря (Маховик № 3) 1925 Перша кінофабрика ВУФКУ
(Маховик № 3) Петро Чардинін 1925 Перша кінофабрика ВУФКУ
Укразія / 7+2 Петро Чардинін 1925 Перша кінофабрика ВУФКУ
Беня Крик / Кар'єра Бені Крика Володимир Вільнер 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Григорій Гричер-Чериковер 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Боротьба велетнів / Машина двох світів Віктор Турін 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Вася-реформатор Олександр Довженко 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Пантелеймон Сазонов 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Гамбург / В ім'я демократії / Червоне братерство / Історія однієї втечі Володимир Баллюзек 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Петро Чардинін 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
/ Буряк / Буряк допоміг Арнольд Кордюм 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Микола Джеря Марко Терещенко, Йозеф Рона 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Панич із Старостіна 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Підозрілий багаж / Апельсини з Хімвугілля Григорій Гричер-Чериковер 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
П. К. П. / Пілсудський купив Петлюру Аксель Лундін, Геогрій Стабовий, Ертугрул Мухсін-Бей 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Геогрій Стабовий 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Фавст Лопатинський 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Спартак Ертугрул Мухсін-Бей 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Справа № 128 / Стерта сторінка / Шпигун Арнольд Кордюм 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Тарас Трясило Петро Чардинін 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Тарас Шевченко Петро Чардинін 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
У пазурах радянської влади / Пригоди фабриканта Пантелеймон Сазонов 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Ягідка кохання / Перукар Жан Ковбасюк / Одруження Капки Олександр Довженко 1926 Перша кінофабрика ВУФКУ
Алім Георгій Тасін 1926 Друга кінофабрика ВУФКУ
Герой матчу 1926 Друга кінофабрика ВУФКУ
/ Лакеї Георгій Тасін 1926 Друга кінофабрика ВУФКУ
/ Маску зірвано 1926 Друга кінофабрика ВУФКУ
Трипільська трагедія 1925 Друга кінофабрика ВУФКУ
Борислав сміється Йозеф Рона 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Василина Фавст Лопатинський 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Гонорея Михайло Шор 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Геогрій Стабовий 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Звенигора Олександр Довженко 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Капелюх Мирон Білинський 1927 Перша кінофабрика, Одеський державний кінотехнікум ВУФКУ
Лісова людина Геогрій Стабовий 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Мітя Микола Охлопков 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Млин на узліссі Вадим Юнаковський 1927 Перша кінофабрика, Одеський державний кінотехнікум ВУФКУ
Навздогін за щастям Марко Терещенко 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Арнольд Кордюм 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Не по дорозі Марко Терещенко 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Примха Катерини ІІ Петро Чардинін 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Григорій Гричер-Чериковер 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Сумка дипкур'єра Олександр Довженко 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Ертугрул Мухсін-Бей 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Володимир Вільнер 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Черевички (Ніч перед Різдвом) Петро Чардинін 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Чортополох Павло Долина 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Георгій Тасін 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Борис Глаголін 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Людина, яка посміхається 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Одна ніч Мануель Большинцов 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Паровоз № 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Позбавлені дня (Без сонця) Володимир Баллюзек 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Провокатор Віктор Турін 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Троє Олєксандр Соловйов 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Ялта дибки 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Z — 123 Мануель Большинцов, Євген Іванов-Барков, , Олександр Файнциммер 1927 Друга кінофабрика ВУФКУ
Ванька і Месник Аксель Лундін 1928 Київська кінофабрика ВУФКУ
Джальма Арнольд Кордюм 1928 Київська кінофабрика ВУФКУ
Безпритульні Дмитро Ердман, 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Бенефіс клоуна Жоржа Олександр Соловйов 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Буря Павло Долина 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Михайло Капчинський 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Двоє Мирон Білинський 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Георгій Тасін 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Дівчина з палуби Олександр Перегуда, 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Петро Чардинін 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
За стіною Амвросій Бучма 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Крізь сльози Григорій Гричер-Чериковер 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Лавина Іван Перестіані 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Митрошка — солдат революції Марко Терещенко 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
На крилах книги Михайло Шор, Павло Долина 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Напередодні Григорій Гричер-Чериковер 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Нічний візник Георгій Тасін 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Новими шляхами Павло Долина 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Октябрюхов і Дєкабрюхов Олексій Смирнов, 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Очі, які бачили Володимир Вільнер 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Перлини Семираміди Геогрій Стабовий 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Поговір Іван Перестіані 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Аксель Лундін 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Продавець щастя Євген Косухін 1928 Перша кінофабрика, Одеський державний кінотехнікум ВУФКУ
Проданий апетит Микола Охлопков 1928 Перша кінофабрика ВУФКУ
Закони шторму Олєксандр Соловйов 1928 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Земля кличе Володимир Баллюзек 1928 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Микола Шпиковський 1928 Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Єшіль-Ада Карл Томський 1928 —
Даєш! Гліб Затворницький 1928 1-а КЕМ (Кіноекспериментальна Майстерня) (Київ)
Піковий квиток Гліб Затворницький 1928 1-а КЕМ (Кіноекспериментальна Майстерня) (Київ)
Чирвовий валет Гліб Затворницький 1928 1-а КЕМ (Кіноекспериментальна Майстерня) (Київ)
Газетярі 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Долина див 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Комсомолія 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Євген Косухін 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Лазар Френкель 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Григорій Гричер-Чериковер 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Шкідник 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Шкурник Микола Шпиковський 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Як це було Леонід Могилевський 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Документи епохи Леонід Могилевський 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Арсенал Олександр Довженко 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Велике горе маленької жінки Марко Терещенко 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
В заметах Павло Долина 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Вирвана сторінка 1929 Одеський державний кінотехнікум ВУФКУ
Дві жінки Григорій Рошаль 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Експонат з паноптикому Геогрій Стабовий 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Захар Беркут Йозеф Рона 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Злива Іван Кавалерідзе 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Легка кавалерія Ольга Улицька 1929 Одеський державний кінотехнікум ВУФКУ
Олександр Перегуда 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
П'ять наречених Олександр Соловйов 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Суддя Рейтан Фавст Лопатинський 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Темне царство Олександр Гавронський, 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Тобі дарую Василь Радиш 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Олександр Штрижак 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Царський острів Григорій Гричер-Чериковер 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Полуничне варення Б. Зелігер, Г. Злочевський, Дмитро Муха 1929 Товариство друзів радянського кіно (Харків), ВУФКУ
Право на жінку / Студентка / Делегатка / Моя жінка Олексій Каплер 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Хліб Микола Шпиковський 1930 Київська кінофабрика ВУФКУ
Шлях до перемоги Геогрій Стабовий 1930 Перша кінофабрика ВУФКУ

Список деяких неігрових фільмів

Назва Режисер Рік Назва кіностудії
Голод і боротьба з ним Микола Салтиков 1922 Перша кінофабрика ВУФКУ
Одеса — Батум! Луї Форестьє 1923 Перша кінофабрика ВУФКУ
Дніпробуд Гліб Затворницький 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Землетрус в Ялті / Землетрус / Ялта Дибки 1928 Друга кінофабрика ВУФКУ
Одинадцятий Дзиґа Вертов 1928 Київська кінофабрика ВУФКУ
Документи епохи Леонід Могилевський, Я. Грабович 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ
Ясла Михаїл Кауфман 1928 Київська кінофабрика ВУФКУ
Людина з кіноапаратом Дзиґа Вертов 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Навесні Михаїл Кауфман 1929 Київська кінофабрика ВУФКУ
Нариси радянського міста Дмитро Дальський 1929 Перша кінофабрика ВУФКУ

Список деяких анімаційних фільмів

Назва Режисер Рік Назва кіностудії
Казка про солом'яного бичка В'ячеслав Левандовський 1927 Перша кінофабрика ВУФКУ
Українізація В'ячеслав Левандовський,

Володимир Дев'ятнін

1927 Центральна мультмайстерня ВУФКУ
Десять В'ячеслав Левандовський,

Євген Макаров, Володимир Дев'ятнін

1927
Казка про Білку-хазяєчку та Мишу-лиходієчку В'ячеслав Левандовський 1928 Київська кінофабрика ВУФКУ
Полуничне варення (ляльковий) Б. Зелігер, Д. Муха, Г. Злочевський 1929 Товариство друзів радянського кіно, ВУФКУ
Тук-тук на полюванні В'ячеслав Левандовський 1930 Перша кінофабрика ВУФКУ

Див. також

Джерела та література

  • Брюховецька Л. І. Найцікавіша історія в Європі. Екранні версії /Кінематографічні студії. Випуск 2. = К.: Задруга, 2014. — 496 с.
  • Брюховецька Л. І. Перерваний політ. Українське кіно часів ВУФКУ: спроба реконструкції / Кінематографічні студії. Випуск 8. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2018. — 570с.
  • Брюховецька Л. Розквіт і знищення Журнал «Кіно» (1925—1933)[недоступне посилання]
  • Горкун Л. Б. Всеукраїнське фотокіноуправління [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
  • Госейко Л. Історія українського кінематографа. 1896 — 1995. — К.: KINO-КОЛО, 2005 р. .
  • Довженко без гриму: листи, спогади, архівні знахідки /упоряд. і коментар Віри Агеєвої і Сергія Тримбача. — К.: КОМОРА, 2014. — 472с.  — Серія «Persona»
  • Кінолітопис. Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів (1896—1939) [ 6 серпня 2015 у Wayback Machine.]
  • Крізь кінооб'єктив часу. Спогади ветеранів українського кіно. — Київ: Мистецтво, 1970. — 298 с.
  • Маркітан Л. П.  Всеукраїнське фотокіноуправління [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 657. — .
  • Миславский В. Формирование кинофикации и кинопроката в Украине. 1922-1930. — Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015. — 244 с. 
  • Миславский В. Государственное управление украинской киноотраслью в 20-е годы. — Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015. — 258 с.
  • Миславский В. Формирование условий украинского кинопроизводства в 20-е годы. — Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015. — 120 с. 
  • Миславский В. Жанры и тематика украинского кино 20-х годов. — Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015. — 238 с. 
  • . Харків: «Дім Реклами», 2015. 260 с.
  • Миславський В. Становлення кіногалузі в Україні 1922—1930 років: протиріччя часу і розмаїтість тенденцій. — Харків: «Друкарня Мадрид», 2016. — 344 с.
  • Патетичний фрегат: Роман Юрія Яновського «Майстер корабля» як літературна містифікація /Упоряд. В.Панченко. — К.: Факт, 2002. — 344 с.
  • Пуха Людмила. Кінематограф і Лесь Курбас. / Черкаси: Сіяч, 1999.
  • Сивокінь Євген. Небіжчик скоріше живий, аніж мертвий [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. Кіно-Театр, № 1 (2003 р.)
  • Шимон А. А. Страницы биографии украинского кино. / К.: Мистецтво, 1974.
  • Миславский В. Фактографическая история кино в Украине. 1896—1930. Т. 1. Харьков: «Дім Реклами», 2016. [ 28 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Миславский В. Фактографическая история кино в Украине. 1896—1930. Т. 2. Харьков: «Дім Реклами», 2016. [ 28 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Миславский В. Фактографическая история кино в Украине. 1896—1930. Т. 3. Ч. 1. Харьков: «Дім Реклами», 2017. [ 28 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Миславский В. Фактографическая история кино в Украине. 1896—1930. Т. 3. ч. 2. Харьков: «Дім Реклами», 2017. [ 28 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Миславский В. Фактографическая история кино в Украине. 1896—1930. Т. 4. Харьков: «Дім Реклами», 2017. [ 28 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • . Харків: «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл.
  • . Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл.
  • Протоколи Правління ВУФКУ (1922—1930 рр.): зб. арх. док. / передм., упоряд., комент., прим. Р. В. Росляка; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. — 950с. ISBN 978—617–7507–45–0
  • Кіноосвіта в Україні (перша третина ХХ століття). — Навчальний посібник. — Київ: ПП «ЕКМО», 2006. — 226 с.
  • Росляк Р. Основні чинники піднесення українського кінематографа в 20-х роках / Роман Росляк // Dialog der Sprachur — Dialog der globaler kulturen. Die Ukraine aus Sicht IV Internationale virtuelle Konfetenz der Ukrainistic, Münhen, 31. Oktober — 3 November. 2013 = Діалог мов — діалог культур. Україна і світ: IV Міжнар. Інтернет-конф. з україністики, м. Мюнхен, 31 жовт. — 3 листоп. 2013 р. / Herausgegeben von Olena Novikova, Peter Hilkes, Ulrich Schweier. — Електрон. дані. — Münhen; Berlin; Leipzig; Washington, D.C.: Verlag Otto Sagner, 2014. — С. 582—593. — Бібліогр.: с. 592—593 (25 назв). — Текст укр., анот. анг. — Режим доступу: http://verlag.kubon-sagner.de/reihen/konferenz-ukrainistik.htm. — ISBN 978-3-86688-498-4. — ISBN (eBook) 978-3-86688-499-1.
  • Тримбач С. Олександр Довженко: загибель богів: ідентифікація автора в національному часо-просторі. — Вінниця: Глобус-прес, 2007—800с.
  • Український кіноплакат 1920-х років. ВУФКУ: [фотоальбом] / [Нац. центр О. Довженка]; [керівник проекту І. Козленко]. — Київ: Нац. центр Олександра Довженка, 2015. — 165 с.

Примітки

  1. За деяекими джерелами режисером фільму був Микола Салтиков, або Борис Лоренцо.
  1. Советские художественные фильмы. Аннотированный каталог, 1961.
  2. Капельгородська Нонна. В єдиному руслі // Новини кіноекрана. — К., 1984. — Вип. 12 (грудень). — С. 10. Процитовано 30.10.2017.
  3. Миславський В. Н., 2016, с. 191.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vseukrayinske fotokinoupravlinnya VUFKU derzhavna kinematografichna organizaciya yaka diyala v period z 1922 po 1930 roki Vseukrayinske fotokinoupravlinnyaVUFKULogotipTip KinostudiyaOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya kinostudiyaGaluz kinoindustriyaSpecializaciya KinovirobnictvoZasnovano 1922Zakrittya likvidaciya 1930Shtab kvartira SRSRvufku orgIstoriya VUFKUZasnuvannya 13 bereznya 1922 roku VUFKU buv stvorenij na bazi Vseukrayinskogo kinokomitetu otrimavshi yuridichnij status vid Ukrayinskoyi ekonomichnoyi radi 2 travnya 1922 roku Derzhavna organizaciya ob yednala vsyu galuz vklyuchayuchi kinostudiyi kinoprokat kinopromislovist kinoosvitu ta kinopresu Ukrayini ta Krimu Do radi VUFKU vhodilo p yat osib obranih administrativnoyu radoyu i zatverdzhenih uryadom Rishennya pro peretvorennya Vseukrayinskogo kinokomitetu j perevedennya jogo na rejki gosprozrahunku bulo prijnyate v pershij dekadi lyutogo 1922 roku Pro ce svidchat opublikovani rezolyuciyi Politosvitsekciyi Vseukrayinskoyi naradi po politosvitroboti gubagitpropiv i gubpolitosviti sho prohodila v Harkovi z 2 po 8 lyutogo 1922 roku U kinci lyutogo Vseukrayinskij fotokinokomitet perejmenovano u Vseukrayinske fotokinoupravlinnya pid golovuvannyam kolishnogo direktora Kinokomitetu V V Prokof yeva i na pochatku bereznya perevedeno z Kiyeva do Harkiva vul Moskovska 3 U rozporyadzhennya organizaciyi potraplyayut atelye ta kinokontori ta Hanzhonkova u Yalti studiyi Grosmana Haritonova ta Borisova u Odesi atelye Ivanova Hudozhnij ekran v Kiyevi Golovne upravlinnya VUFKU rozmishuyetsya v Harkovi Odeske okruzhne fotokinoupravlinnya bazuyetsya na vulici Lassalya 29 Pershi kroki VUFKU pidpisuye ugodi po spivrobitnictvo z Turechchinoyu i pochinaye peregovori z firmami Kodak Kodak ta Pate Pathe Ale ekonomichna blokada yaku trimayut zahidni krayini proti SRSR prizvodit do vazhkih umov dlya kinovirobnikiv Za novi filmi yim proponuyut lishe chistu plivku Virobnictvo filmiv pochinayetsya 23 veresnya 1922 roku a na regulyarnij osnovi lishe z 15 chervnya 1923 roku pislya nadhodzhennya z Nimechchini plivki ta himikativ VUFKU rozbivaye Ukrayinu na rajoni Kiyivskij Odeskij ta Harkivskij Vazhlivu rol na shlyahu stanovlennya VUFKU grayut pershi administratori ukrayinskogo radyanskogo kinovirobnictva Georgij Tasin Pavlo Nechesa Zahar Helmno Mihajlo Kapchinskij Kinofabrika VUFKU v Odesi zaproshuye na robotu aktora ta rezhisera Mikolu Saltikova operatoriv Yevgena Slavinskogo ta Luyi Forestye Do postanovki gotuyut film Shvedskij sirnik za Chehovim Kinofabrika VUFKU v Yalti koristuyuchis priyizdom v Krim na likuvannya Volodimira Gardina zaproshuye na robotu jogo ta jogo komandu Za pershi tri misyaci spivpraci vin stavit dva pershi filmi studiyi Tim chasom ekonomichna situaciya pogirshuyetsya u zv yazku z masovim zakrittyam kinozaliv cherez pidvishennya podatkiv Derzhavna monopoliya ta nepomirni podatki galmuyut robotu studij u Krimu navit diyala podvijna monopoliya moskovskogo Goskino ta VUFKU Z prihodom NEPu ta vilnogo rinku respublikam nadayetsya prokatna monopoliya Pochinayuchi z 1923 roku VUFKU zberigaye eksklyuzivnit kinoprokatu z chogo maye pributok vid vlasnoyi produkciyi vid 12 u 1924 roci do 34 u 1927 r Prokatom zajmayutsya i nacionalizovani j privatni kompaniyi taki yak Biliani i K Elin Donatel Levin i K voni vedut neshadnu konkurenciyu za vpliv na zakordonni firmi 1924 roku VUFKU vzyala kontrol nad tirazhuvannyam kontratipiv likvidovuyuchi tim samim sistemu pidprokatu Zrostannya virobnictva Shojno nova fiskalna politika prizvodit do znizhennya podatkiv pochinaye zrostati kilkist kinozaliv Protyagom 1924 1925 rr chislo kinozaliv zroslo zi 110 do 714 u period z 1925 po 1927 kilkist kinoustanovok po selah zrosla z 215 do 715 Na lipen 1927 v Ukrayini diyalo vzhe 1646 stacionarnih kinoteatriv ta 15 zaliznichnih peresuvnih z nih 648 buli komercijnimi 998 kult osvitnimi Polipsheni kinoaparati KOK zakupovuyut u kompaniyi Pate chastkovo viroblyayut i sami u 1925 r yih virobili 120 sht Do skladu kinoustanovok vhodyat kinoekran kinoaparat dlya demonstraciyi filmiv komplekt zapasnih lamp 125 sht po 25 amperiv kozhna Kinopokaz vidbuvayetsya bezkoshtovno dopravlennya kinoprogram tezh bezkoshtovne a v 1929 roci ekspluataciyu kinoustanovok viddayut pid kontrol silskogospodarskoyi merezhi Na cej zhe rik zareyestrovano 2336 kinoustanovok v Ukrayini u VUFKU pracyuye vzhe blizko tisyachi tvorchih inzhenerno tehnichnih pracivnikiv ta obslugovchogo personalu U ci zh roki stvoryuyetsya dva novih zavodi dlya potreb kinoindustriyi optiko mehanichnij KINAP u Odesi ta z vigotovlennya kinoplivki Svema v Shostci Na studiyi VUFKU zaproshuyut pracyuvati talanovitih pismennikiv iz vplivovih literaturnih ugrupovan Gart i Plug dlya stvorennya novogo repertuaru Yuriya Yanovskogo Vasilya Radisha Majka Jogansena Grigoriya Kosinku Olesya Dosvitnogo Volodimira Yaroshenka Isaaka Babelya Oleksandra Kornijchuka Na ogoloshenij scenarnoyu radoyu zaklik zvidusil pochali nadhoditi rukopisi scenariyiv vprodovzh lishe odnogo roku nadijshlo blizko 1300 scenariyiv perevazhno vid nevidomih avtoriv pozbavlenih bud yakoyi misteckoyi chi gromadsko politichnoyi cinnosti Zrostaye kilkist vlasnih viroblenih kinofilmiv u 1922 r yih buli lishe tri a u 1928 azh 36 Vprodovzh 1928 1929 rr do prokatu potraplyat 30 igrovih povnometrazhnih ta 38 kulturno osvitnih strichok yaki podivlyatsya 16 miljoniv 890 tis glyadachiv na toj chas kinostatistika vvazhala optimalnim prokatom yakogo nebud bojovika dva miljona prodanih kvitkiv U 1925 roci stvoryuyetsya konfliktna situaciya navkolo nacionalnih kinematografiv respublik sho vhodyat do skladu SRSR Odnochasno z podovzhennyam monopolij na prokat zaprovadzhuyetsya nizka vnutrishnih mitnih kordoniv mizh respublikam Soyuzu Komisariati narodnoyi osviti do kompetenciyi yakih vhodit dobir filmiv dlya prokatu nasampered cikavlyatsya filmami sho vidpovidayut yihnim osobistim kriteriyam i movoyu yakoyu napisani titri Pochinayetsya perebudova kinoorganizacij yaka harakterizuyetsya suvorishim kontrolem nad miscevimi upravlinnyami spryamovanim na yih totalne vidchuzhennya U comu zh roci Sovkino stvorene na bazi ob yednannya rosijskih kinofirm otrimuye monopoliyu prokatu eksportu i vvezennya kinokartin Vstanovlyuyutsya kvoti za 20 rosijskih kartin prodemonstrovanih v Ukrayini ukrayinskih u Rosiyi pokazuyut lishe 6 Yakisni filmi zamovleni VUFKU zgodom zaboronyaye moskovskij Repertkom VUFKU virishuye vesti vlasnu repertuarnu politiku Vono vidmovlyaye abo vidkladaye import rosijskih kartin yak napriklad ce stalosya z vidomoyu strichkoyu Syergyeya Ejzenshtejna Bronenosec Potomkin Cherez tri roki VUFKU diyalnosti staye drugoyu za potuzhnistyu derzhavnoyu kinofirmoyu v SRSR pislya Sovkino yaksho vzyati za ekonomichnij kriterij princip samofinansuvannya Vidbuvayetsya nizka komprometuyuchih obidvi storoni poperedzhen ale j nadali situaciya ne polipshuyetsya Derzhkino ta VUFKU ignoruyut odin odnogo rokami Ne polipshuye situaciyu i ugoda pidpisana 25 travnya 1927 roku mizh VUFKU j Derzhkinom pro obmin filmami taki veliki ukrayinski filmi yak Borotba veletniv Gamburg Ukraziya chi Nichnij viznik sho buli pokazani v zahidnoyevropejskih derzhavah ne potraplyayut na rosijski ekrani navit pislya ciyeyi ugodi U 1924 1925 rr ukrayinski strichki stanovili 7 u kasovih nadhodzhennyah rosijskih kinozaliv u 1927 39 v 1928 20 vid usiyeyi radyanskoyi kinoprodukciyi Naprikinci 1927 roku kerivnik VUFKU Oleksandr Shub prognozuvav sho v najblizhchi roki Ukrayina dovede kinovirobnictvo do sta filmiv na rik Ekonomika spiralasya ne tilki na vnutrishnij rinok a j na zarubizhnij bulo ukladeno ugodi z usima kinoorganizaciyami soyuznih respublik planuvalosya drukuvati po 70 kopij kozhnogo filmu Brakuvalo plivki te sho zavozilosya z za kordonu rozpodilyalos tak Sovkino 65 VUFKU tilki 20 Ale ce ne zupinyalo kerivnikiv ukrayinskoyi kinogaluzi Usi faktori govoryat pro te sho Ukrayina cherez svoyi prirodni tehnichni j materialni mozhlivosti protyagom najblizhchih rokiv stane centrom radyanskoyi kinematografiyi pisav zhurnal Kino Ukrayinske filmovirobnictvo do 1926 roku bulo zoseredzhene na Odeskij ta Yaltinskij studiyah 1 grudnya 1928 roku pochala robotu Kiyivska kinofabrika yaka v 1929 roci mala vipustiti 11 hudozhnih ta 37 povnometrazhnih kulturfilmiv Mizhnarodnij rezonans VUFKU zaproshuvalo do Kiyeva zarubizhnih kinodiyachiv Zhurnal Kino povidomiv u listopadi 1927 roku pro priyizd vidomogo francuzkogo kinokritika j teoretika kino Leona Mussinaka Zarubizhni kolegi radili ukrayinskim kinematografistam oriyentuvatisya na svitovij kinorinok Yak svidchiv Yevgen Deslav korespondent zhurnalu v Parizhi za datu vihodu ukrayinskogo kino na mizhnarodnij forum treba vvazhati drugu polovinu 1927 roku vidtodi z yavlyayetsya regulyarna informaciya pro ukrayinske kino v zakordonnij presi 1926 roku Ukrayina staye drugim pislya SShA kinopostachalnikom dlya Nimechchini 1927 roku VUFKU nadislalo do Parizha i Berlina filmi Taras Tryasilo Sorochinskij yarmarok Mikola Dzherya Svizhij viter Alim Mandrivni zori Sumka dipkur yera P K P Pilsudskij kupiv Petlyuru Reakciya dilovih kil bula spriyatlivoyu nizka francuzkih nimeckih avstrijskih ta cheskih firm viyavili bazhannya zakupiti ukrayinski filmi dlya svogo prokatu zhurnali riznih krayin drukuvali dvotizhnevi oglyadi potochnoyi produkciyi VUFKU Mizhnarodnij almanah Vse kino za 1927 rik mav adresi vsih filij VUFKU informaciyu ta statistiku ukrayinskogo kino U 1928 roci dlya firmi Pate Nord Pathe Nord zakupleno 13 filmiv vidomih vzhe v Ukrayini rezhiseriv Petra Chardinina Grigoriya Gricher Cherikovera Georgiya Tasina Georgiya Stabovogo F Lopatinskogo Pavla Dolini Marka Tereshenka Dzigi Vertova Oleksandra Dovzhenka Z 1929 roku VUFKU eksportuye do SShA Nimechchini Franciyi Yaponiyi svoyi pershi veliki filmi Otaman Hmil Slyusar i kancler Ostap Bandura Na zarobleni vid prodazhu koshti ye zmoga zakupovuvati materiali chistu plivku ta novi filmi Todi yak Sovkino za 1926 rik vid zakordonnogo prokatu oderzhalo bilshe 1 miljona karbovanciv VUFKU prognozuvalo Sto kartin na rik hoch bi j ne cilkom vikoristanih na zakordonnomu rinkovi dadut ukrayinskij kinematografiyi kilka miljoniv valyutoyu zhurnal Kino 1927 18 Korespondentami drukovanogo organu VUFKU zhurnalu Kino stayut u Parizhi Yevgen Deslav u Nyu Jorku i Kanadi Miroslav Irchan u Vidni Leo Kac Voni nadsilayut svoyi reportazhi v Ukrayinu de yih vklyuchayut do zhorstko kontrolovanih partiyeyu kinohronik Mahovik 1924 1925 rr Hronika VUFKU 1925 r Kinotizhden 1924 1929 rr Dyakuyuchi tomu sho Ukrayinska RSR na dovgij chas zumila zberegti svoyi diplomatichni predstavnictva ta torgpredstva za kordonom ukrayinski filmi mali mozhlivist demonstruvatisya na vistavkah ta kinematografichnih zahodah u Lecpcizi Milani Parizhi Kenigsberzi Vidni Prazi Marseli Kelni Madridi Ukrayinske kinovirobnictvo bulo predmetom zacikavlenosti avstrijskih istorikiv ta Prazkogo kinomuzeyu Povsyudi buli publikaciyi pro VUFKU Vidomi lyudi Franciyi regulyarno pishut pro ukrayinske kino Anri Barbyus Leon Mussinak Rene Marshan Yevgen Deslav Ostannij navit stvoriv filial Tovaristva druziv radyanskogo kina Druzi ukrayinskogo kina j reklamuye filmi nezvazhayuchi na vidsutnist spravzhnih rinkiv zbutu vnaslidok izolyaciyi radyanskih krayin V 1927 roci narkom osviti Mikola Skripnik pid chas svogo vizitu do Francuzkoyi respubliki navit namagavsya vstanoviti pryami kulturni zv yazki mizh Radyanskoyu Ukrayinoyu ta Franciyeyu Ukrayinskij narkom namagavsya dati yakomoga bilshe informaciyi shodo filmiv VUFKU yaki zanadto chasto vvazhali rosijskoyu produkciyeyu Zanepad ta znishennya VUFKU Rozmovi pro centralizovanogo upravlinnya kinematografom yedinim vseradyanskim trestom ta peredachu kinematografu z yurisdikciyi Narodnogo komisariatu prosviti do Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG rozpochalisya she v grudni 1927 roku na Pershij vsesoyuznij naradi z pitan kino U vidpovid na ce 30 sichnya 1928 roku bulo sklikano Pershu ukrayinsku partijnu kinonaradu na yakij delegati v tomu chisli narkom osviti USRR Mikola Skripnik ta kerivnik VUFKU Oleksandr Shub dali vidsich iniciativam vsesoyuznoyi naradi Oleksandr Shub takozh oprotestovuye ci namiri na storinkah zhurnalu Kino Yasno sho staviti pitannya pro ob yednannya vsih nacionalnih kinoorganizacij pid odnim kerivnictvom staviti cyu spravu tak i rozv yazuvati yiyi legkim ruhom ruki yak ce namagayetsya tov Lunacharskij ce vse odno sho staviti pitannya pro ob yednannya pid yedinim kerivnictvom shkilnoyi spravi vsih nacionalnih respublik Vstanovlennya yakoyis odnosti keruvannya vsiyeyu soyuznoyu kinematografiyeyu prizvede do rujnuvannya ciyeyi dilnici nacionalnoyi kulturi do gegemoniyi odnoyi kinoorganizaciyi nad usima inshimi 1927 21 22 Prote v berezni 1928 r pislya Vsesoyuznoyi partijnoyi kinonaradi kerivnictvo VUFKU bulo zmineno Oleksandra Shuba bulo zamineno na 1929 rik staye rokom velikogo perelomu v kino Ukrayini zgortayutsya dosyagnuti za sim rokiv diyalnosti VUFKU uspihi yak tvorchi tak i ekonomichni Vidbuvayutsya chislenni reorganizaciyi na kinostudiyah rozsilayutsya cirkulyari v yakih golovnimi punktami ye ideologichna tochnist kulturna revolyuciya komsomolizaciya ta proletarizaciya a takozh kontrol nad spilnim virobnictvom z zakordonom Nazivayut reakcionerami znudgovanimi za dorevolyucijnim kinom Pioneriv yaki pidnyali VUFKU Petra Chardinina Akselya Lundina Pantelejmona Sazonova Zvilnyayut molodogo redaktora Yuriya Yanovskogo Pochatok kincya zolotoyi dobi ukrayinskogo vidrodzhennya u kino buv pokladenij 9 listopada 1930 roku rishennyam Prezidiyi VRNG VUFKU skasovuyetsya yak ukrayinska derzhavna ustanova 13 grudnya 1930 roku na bazi VUFKU stvoryuyetsya derzhavnij ukrayinskij trest kinopromislovosti Ukrayinafilm yakij perebuvaye u rozporyadzhenni VRNG vhodit do skladu vsesoyuznogo kino foto ob yednannya Soyuzkino yake vinikaye na zalishkah Sovkino i hudozhno pidporyadkovuyetsya Narkomosu Ukrayini Formalne pidporyadkuvannya Narkomosu Ukrayini trivalo do 1933 roku rik prijnyattya postanovi Radnarokmu SRSR Pro organizaciyu golovnogo upravlinnya kinofotopromislovosti pri Radnarkomi SRSR Osnovni napryamki diyalnosti VUFKUIgrove kino U period z 1921 po 1929 roki v Ukrayini rozkvitaye spravzhnye nacionalne kinomistectvo na choli z rezhiserami Lesem Kurbasom Volodimirom Gardinim Petrom Chardininim Georgiyem Tasinim Georgiyem Stabovim Favstom Lopatinskim Markom Tereshenkom Dzigoyu Vertovim Oleksandrom Dovzhenkom Ivanom Kavaleridze Arnold Kordyum Cherez brak kvalifikovanih rezhiseriv ta tehnichnogo personalu vprodovzh pevnogo chasu ukrayinske kinovirobnictvo viglyadaye ne velmi neprofesijnim Derzhavnij tehnikum kinematografiyi pidporyadkovanij VUFKU she ne v zmozi nasititi nacionalnu kinoindustriyu fahivcyami Drukovanij organ VUFKU zhurnal Kino povidomlyav sho na bazi Odeskogo kinotehnikumu bude stvoreno kinoinstitut ta viddilennya kino foto teatru v Kiyivskomu hudozhnomu instituti Tomu VUFKU zmushene zaproshuvati do sebe na studiyi viznachnih diyachiv rosijskogo kinematografu U Yalti ulashtovuyutsya rezhiser Volodimir Gardin ta operator Boris Zavyelyev aktori Mikola Panov Oleg Frelih Zinayida Barancevich Ivan Hudolyeyev Petro Chardinin Mikola Saltikov ta operator Yevgen Slavinskij oselyayutsya u Odesi Uprodovzh kilkoh lit ci lyudi stimulyuvatimut kinovirobnictvo nacionalnogo ta yevropejskogo spryamuvannya z bilshovickoyu dominantoyu Volodimir Gardin uzhe sformovanij rezhiser yakij mav ponad 30 postavlenih she do revolyuciyi kartin za dva roki zdijsnyuye dekilka postanovok dlya VUFKU 1922 roku Ostannya stavka mistera Ennioka 1923 r Privid blukaye Yevropoyu 1924 r Pomishik Slyusar i kancler Otaman Hmil ta Ostap Bandura VUFKivskij kontrakt z Volodimirom Gardinim perervetsya nespodivano u period jogo pidgotovki do znimannya Tarasa Bulbi Petro Chardinin mav ponad 200 postavlenih she do revolyuciyi kartin viznanij najkompetentnishim ta najpomitnishim rosijskim rezhiserom osnovopolozhnik ukrayinskogo ta rosijskogo kinematografu znyav dlya VUFKU na Odeskij kinostudiyi 16 kartin sered yakih najyaskravishi Ukraziya 1925 Taras Shevchenko 1926 Taras Tryasilo 1927 Vinyatkom ye robota dlya VUFKU teatralnogo rezhisera ukrayincya Lesya Kurbasa yakij rozpochav cikavitisya kinomistectvom u 1924 1925 rokah Vprodovzh cih rokiv Kurbas razom z najblizhchimi spivpracivnikami Oleksiyem Vatuleyu Pavlom Dolinoyu Polinoyu Nyatko Favsom Lopatinskim ta Vadimom Mellerom znimaye svoyi filmi Shvedskij sirnik Vendetta scenarij M Borisova ta Georgiya Stabovogo Makdonald ta Arsenalci Pochinayuchi z 1925 roku VUFKU zaproshuye do spivpraci takozh nimeckih kinematografistiv operatoriv Mariusa Goldta ta Jozefa Ronu dekoratoriv Gajnriha Vajzengerca Gaakera Ojsthovskogo dlya Odeskoyi kinofabriki Mikolu Farkasha ta G Rejngoldta dlya Yaltinskoyi Korotkij chas takozh pracyuye na Odeskoyi kinofabrici zaproshenij z Turechchini rezhiser Ertugrula Muhsin Bej stavit film Spartak ta Oleksandr Granovskij zasnovnik yevrejskogo teatru v Rosiyi yakij znimaye na Odeskij kinofabrici film Yevrejske shastya na zamovlennya Sovkino za amerikanskogo finansuvannya Pislya 1926 roku vidbuvayetsya intensivne zaluchennya do roboti vsogo ukrayinskogo tvorchogo potencialu pismennikiv zhurnalistiv dramaturgiv fotografiv hudozhnikiv dekoratoriv Planuyetsya stvorennya specfondu scenariyiv na osnovi ukrayinskih tvoriv do ta pislyarevolyucijnogo periodu ta zarubizhnoyi literaturi ideologichno bezdogannih ta zazdalegid shvalenih vladoyu Stezhiti za vidborom materialu dorucheno literaturno hudozhnij radi do skladu yakoyi vhodyat predstavniki partiyi profspilok komisariativ narosviti gigiyeni presi a takozh Tovaristva druziv radyanskogo kina Vstanovlyuyuchi ideologichnij naglyad partiya spryamovuye kinovirobnictvo u bik zasudzhennya nezalezhnickih kil Tak z yavlyayutsya zamovleni VUFKU nizkoprobni filmi P K P Pilsudskij kupiv Petlyuru Georgiya Stabovogo ta Akselya Lundina Tripilska tragediya znyata pro zvirstva petlyurivciv Z yavlyayetsya nizka agitmelodram sered yakih Sinij paket Favsta Lopatinskogo Order na aresht Georgiya Tasina Pislya periodu vidnosno korotkogo formuvannya VUFKU dovodit sho opanuvalo sistemu planuvannya kinovirobnictva Koshtorisi povnometrazhnih kartin zmenshuyutsya zavdyaki efektivnosti takoyi planovoyi roboti napriklad u 1925 roci koshtoris v serednomu stanoviv 103 tisyach karbovanciv a u 1926 vzhe 69 tis Polovina scenariyiv pishetsya shtatnimi pismennikami Pismenniki zapochatkuvali tematichnu nizku scenariyiv na osnovi yakih buli znyati filmi pro bezrobittya ta strajki u zahidnoyevropejskih krayinah Borotba veletniv Viktora Turina Gamburg Volodimira Ballyuzeka Cej revolyucijnij ta internacionalnij duh bude she dovgo pronizuvati use radyanske kino Buli populyarnimi j temi kolektivizaciyi Vbivstvo silkora Malinovskogo Pantelejmona Sazonova siritstva Marijka Akselya Lundina shpigunomaniyi Pidozrilij bagazh Georgiya Gricher Cherikovera Sprava 128 Arnolda Kordyuma rozvagi ta ekzotika Geroj matchu L Konstantinovskogo Alim Georgiya Tasina Ne zalishayetsya j ostoron VUFKU u ekranizaciyi klasikiv literaturi Tak z yavlyayutsya Mikola Dzherya za Ivanom Nechuyem Levickim j Navzdogin za doleyu za Mihalom Kocyubinskim M Tereshenka Sorochinskij yarmarok za Mikoloyu Gogolem Georgiya Grichera Cherikovera Koroli vosku za tvorom Ivana Franka Borislav smiyetsya Jozefa Roni Ovolodinnya suchasnoyu problematikoyu v ukrayinskomu kinematografi vidbuvayetsya povilnishe nizh u literaturi chi obrazotvorchomu mistectvi Tilki 1927 roku z yavlyayutsya kartini na temu sogodennya de chasom poryad ne rozdilenimi stoyat virobnicha ta lyubovna liniyi Vibuh Pantelejmona Sazonova Cement Volodimira Vilnera Borotba z kapitalizmom takozh chasto gusto perepletena z lyubovnimi intrigami yak u filmi Tini Belvedera chi Kalamut Georgiya Tasina 1927 ta 1928 roki vidznacheni poyavoyu filmiv shedevriv sho zdobuli svitovu slavu ta mizhnarodne viznannya 1927 Georgiya Stabovogo znyatij na Yaltinskij kinofabrici ta Zvenigora Oleksandra Dovzhenka znyata na Odeskij kinofabrici Vrazhennya amerikanskih kritikiv Tajmsu vid filmu Georgiya Tasina sho demonstruvavsya v Nyu Jorku Misteckij bik filmu ne buv nadto navantazhenij propagandoyu yak mi mogli b spodivatisya z krayini Stalina Film vidriznyayetsya vid usih inshih radyanskih filmiv yaki mi bachili tim sho vin koncentruye dramatizm ne na masi a na individuumi U cej zhe period dlya VUFKU pracyuye Dziga Vertov stavlyachi dokumentalnu kartinu pro sporudzhennya gidroelektrostanciyi Leonid Mogilevskij Leonid Mogi stavit na osnovi 40 tis metriv hroniki pro revolyucijni podiyi film Yak ce bulo u 1928 r ta Dokument epohi de vikoristani nevidomi zagalu kadri hroniki pro vhid bilogvardijciv do Kiyeva progoloshennya UNR 1918 roku ta benket u getmana Vin zhe razom z O Dovzhenkom organizovuye pershu v Ukrayini do yakoyi vhodyat 350 negativiv VUFKU ta priblizno 2100 kopij radyanskih ta zakordonnih filmiv Dvichi dlya ekranizaciyi svoyih scenariyiv do Ukrayini priyizdit Volodimir Mayakovskij spershu 1922 roku potim mizh 1926 ta 1928 rokami Ale yak i u Rosiyi vin stikayetsya u VUFKU z nerozuminnyam i nerishuchistyu direktoriv ne znahodit rezhisera zdatnogo ekranizuvati jogo novatorski scenariyi 10 senariyiv VUFKU zamovilo Mayakovskomu i lishe 2 z nih ekranizuvalo zazdalegid viholostivshi satirichni elementi Ce dityachi filmi Troye O Solovjova ta Oktyabryuhov i Dyekabryuhov Oleksiya Smirnova ta Za 1928 1929 roki bulo znyato she bagato filmiv najyaskravishimi z yakih ye Prodanij apetit M Ohlopkova Dzhimmi Giggins ta Nichnij viznik Georgiya Tasina Arsenal Oleksandra Dovzhenka Lyudina z kinoaparatom Dziga Vertova ta Zliva Ivana Kavaleridze Pomitnoyu temoyu u filmah VUFKU ye emansipaciya zhinki Yiyi rozkrito u filmah Studentka Oleksij Kapler Mertva petlya Oleksandra Peregudi ta Velike gore malenkoyi zhinki Marka Tereshenka Neigrove kino Za roki svogo isnuvannya VUFKU vipuskalo hronikalni kino zhurnali Mahovik 1924 1925 rr Hronika VUFKU 1923 1955 rr Kinotizhden VUFKU 1927 1929 rr Kinozhurnal 1929 1930 rr Yaksho Mahovik vihodiv shomisyacya jogo poslidovnik kinozhurnal Kinotizhden vzhe shotizhnya V 1927 Kinotizhden vihodiv 44 razi v 1928 52 v 1929 70 v 1930 68 Iz 1929 r kinozhurnal zminiv nazvu pershi 17 vipuskiv vijshli pid nazvoyu Kinotizhden reshta do kincya diyalnosti VUFKU pid nazvoyu Kinozhurnal VUFKU takozh vipustili kilka dokumentalnih filmiv zokrema Golod i borotba z nim 1922 Dniprobud 1927 Zemletrus v Yalti 1928 1928 Dokumenti epohi 1929 Kinozhurnal prodovzhit svoye isnuvannya i pislya rozformuvannya VUFKU ta viniknennya na jogo misci ukrayinskogo trestu kinopromislovosti Ukrayinfilmu V 1931 roci vihodit she 60 vipuskiv Kinozhurnalu Kulturfilmi Kulturfilmam naukovo populyarnim prosvitnicko vihovnim virobnichim filmam nadayetsya osoblive znachennya u VUFKU Bilsha chastina kinovirobnictva na pochatku diyalnosti VUFKU ne menshe 165 strichok uprodovzh troh pershih rokiv pripadaye na naukovo populyarni silskogospodarski antireligijni navchalno instruktivni ta sanitarno osvitni strichki Vid 1922 roku dlya demonstraciyi takih filmiv navit oblashtovuyutsya specialni zali a u zvichajnih zalah bud yakij seans obov yazkovo skladayetsya z igrovogo filmu hronikalnoyi strichki ta kulturfilmu Filmi stvoreni takim chinom shob yih rozumili malogramotni ta nepismenni VUFKU regulyarno zaproshuvali na mizhnarodni konferenciyi prisvyacheni naukovo populyarnomu kino Zavdyaki comu j ukrayinski strichki mayut mozhlivist eksportuvatis za kordon napriklad Skaz i borotba z nim D Volzhina dlya Institutu Pastera abo Askaniya Nova Georgiya Tasina yaka bula premijovana 1925 roku v Parizhi V grudnevomu nomeri zhurnalu Kino za 1926 rik Glib Zatvornickij vidilyav tri osnovni vidi kulturfilmiv shkilnij film naukovo populyarnij ta kinohronika Animacijna kinematografiya VUFKU takozh daye dorogu molodim animatoram She 1926 roku VUFKU organizovuye animacijnij kombinat na choli z V yacheslavom Levandovskim ta Volodimirom Dev yatninim ta z yihnimi hudozhnikami fazuvalnikami Simkoyu Guyeckim Ye Gorbachem Ipolitom Lazarchukom Dlya kinozhurnaliv yaki suprovodzhuvali pokaz filmiv kombinat stvoryuye film pro vivchennya ukrayinskoyi movi Ukrayinizaciya rezh Volodimir Dev yatnin Kazku pro solom yanogo bichka ta Kazku pro Bilochku hazyayechku ta Mishku lihodiyechku rezh V yacheslav Levandovskij Dlya stvorennya svoyih robit V yacheslav Levandovskij vinahodit avtomatichnij olivec dalekogo peredvisnika kompyuternoyi animaciyi Zgodom jogo zaproshuyut do Moskvi i vin ne zavershit she odin svij animacijnij film Tuk tuk na polyuvanni U 30 ti roki vin vizme uchast u stvorenni Soyuzmultfilmu U 1929 roci animatori B Zejlinger G Zlochevskij ta D Muha stavlyat pershij v Ukrayini ob yemnij animacijnij film Varennya z polunic She odin ukrayinec za pohodzhennyam Oleksandr Ptushko opinyayetsya u Moskvi de stvorit pershu u sviti povnometrazhnu lyalkovu animacijnu strichku Novij Guliver Rozvitok kinopresi ta kinokritiki V 1925 roci VUFKU pochinayut vidavati chasopis Kino yakij postupovo peretvoryuyetsya na golovnij drukovanij organ ukrayinskoyi kinematografiyi Zhurnal vidayetsya spochatku v Harkovi z 1927 roku v Kiyevi V 1926 roci vidannya vihodit raz v misyac z 1927 roku dvichi na misyac Jogo tirazh doyasyagaye rekordu dlya ukrayinskoyi periodiki togo chasu 18 tisyach ekzemplyariv V 1927 roci poruch z Kino VUFKU tirazhem 5 tisyach ekzemplyariv vidaye gazetu priznachenu dlya rozpovsyudzhennya v silskih klubah ta kinoteatrah Odnak cherez svij reklamnij harakter vona ne mala populyarnosti i pripinila svoye isnuvannya togo zh roku Krim cogo v Ukrayini togo chasu pro kino pishut Zritel Odesa 1922 Foto kino Harkiv 1922 1923 Silueti Odesa 1922 1923 Ekran Harkiv 1923 Kino Gazeta Kiyiv 1928 1932 Yugolef Odesa 1924 1925 Duzhe aktivnoyu ye diyalnist kinokritikiv Mikoli Bazhana osnovopolozhnika ukrayinskoyi kinokritiki za redaktora zhurnalu Kino Oleksandra Voznesenskogo Oleksiya Poltorackogo Leonida Skripnika Gliba Zatvornickogo Dmitra Buzka Mikoli Lyadova Voni obgruntovano ta svoyechasno pidnimayut pitannya ta rozpochinayut debati shodo estetichnih ta ideologichnih koncepcij Somogo Mistectva Vihodit znachna kilkist monografij ta doslidzhen na zlami 30 h rokiv Narisi z teoriyi mistectva Leonida Skripnika Kino zbroya mas D Baturova Sho take kino Yu Krivina Zhive kino ta Tri operatori Mikoli Ushakova Najvazhlivishe z mistectv M Busha Mistectvo ekrana O Voznesenskogo Zvukove kino J Sivogo Tryuki v kini Mikoli Voronogo Zakordonne kino O Fomichovoyi Kino na seli K Solodarya Narodzhennya ukrayinskogo radyanskogo kina Yakova Sivchenka Gollivud na Chornomu mori Yuriya Yanovskogo Aktori i prodyuseri Pavla Nechesi Zapiski kinorezhisera Solomona Orelovicha Oleksandr Dovzhenko Mikoli Bazhana Filmografiya VUFKUSpisok igrovih filmiv VUFKU Nazva Rezhiser Rik Nazva kinostudiyiShvedskij sirnik Dvoryanske boloto Pohodenki korneta Klyauzova Les Kurbas 1922 Persha kinofabrika VUFKUOstannya stavka mistera Ennioka Dvobij Volodimir Gardin 1922 Druga kinofabrika VUFKUPrivid blukaye Yevropoyu Volodimir Gardin 1922 Druga kinofabrika VUFKUMagnitna anomaliya Petro Chardinin 1923 Persha kinofabrika VUFKU Kandidat u prezidenti Petro Chardinin 1923 Persha kinofabrika VUFKU Potik Podih novogo zhittya Mikola Saltikov 1923 Persha kinofabrika VUFKUOtaman Hmil Hmil Istoriya odniyeyi sim yi Volodimir Gardin 1923 Persha ta Druga kinofabrika VUFKU Tiran Volodimir Gardin 1923 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUPricvyahovani Mikola Saltikov 1923 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUSlyusar i kancler Kancler i slyusar Volodimir Gardin Olga Preobrazhenska 1923 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUPetro Chardinin 1923 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUAristokratka Mahovik 1 Vasil Kovrigin 1924 Persha kinofabrika VUFKU Oko za oko Mahovik 1 Les Kurbas 1924 Persha kinofabrika VUFKUVid temryavi do svitla Mikola Saltikov 1924 Persha kinofabrika VUFKU Mahovik 1 Aksel Lundin 1924 Persha kinofabrika VUFKUAksel Lundin 1924 Persha kinofabrika VUFKUMakdonald Prigodi Makdonalda Istoriya odniyeyi ugodi Mahovik 1 Les Kurbas 1924 Persha kinofabrika VUFKUOktyabrina Mahovik 1 Georgij Tasin 1924 Persha Druga kinofabrika ta Harkivska znimalna baza VUFKURuki get vid Kitayu Mahovik 1 Mikola Saltikov 1924 Persha kinofabrika VUFKURyaba telichka Mahovik 1 Pantelejmon Sazonov 1924 Persha kinofabrika VUFKUSon Tovstopuzenka Mahovik 1 Oleksandr Pereguda 1924 Persha kinofabrika VUFKUOstap Bandura Volodimir Gardin 1924 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUChervona armiya A Stroyev 1924 Harkivska znimalna baza VUFKUArsenalci Chervonij Arsenal Les Kurbas 1925 Persha kinofabrika VUFKUBarmashiha 1925 Persha kinofabrika VUFKU Mahovik Petro Chardinin 1925 Persha kinofabrika VUFKUGeorgij Tasin 1925 Persha kinofabrika VUFKUPetro Chardinin 1925 Persha kinofabrika VUFKUDimivka Silkor Malinovskij Vbivstvo silkora Malinovskogo Pantelejmon Sazonov 1925 Persha kinofabrika VUFKUMarijka Aksel Lundin 1925 Persha kinofabrika VUFKURadyanske povitrya Mahovik 3 1925 Persha kinofabrika VUFKU Mahovik 3 Petro Chardinin 1925 Persha kinofabrika VUFKUUkraziya 7 2 Petro Chardinin 1925 Persha kinofabrika VUFKUBenya Krik Kar yera Beni Krika Volodimir Vilner 1926 Persha kinofabrika VUFKUGrigorij Gricher Cherikover 1926 Persha kinofabrika VUFKUBorotba veletniv Mashina dvoh svitiv Viktor Turin 1926 Persha kinofabrika VUFKUVasya reformator Oleksandr Dovzhenko 1926 Persha kinofabrika VUFKUPantelejmon Sazonov 1926 Persha kinofabrika VUFKUGamburg V im ya demokratiyi Chervone braterstvo Istoriya odniyeyi vtechi Volodimir Ballyuzek 1926 Persha kinofabrika VUFKUPetro Chardinin 1926 Persha kinofabrika VUFKU Buryak Buryak dopomig Arnold Kordyum 1926 Persha kinofabrika VUFKUMikola Dzherya Marko Tereshenko Jozef Rona 1926 Persha kinofabrika VUFKUPanich iz Starostina 1926 Persha kinofabrika VUFKUPidozrilij bagazh Apelsini z Himvugillya Grigorij Gricher Cherikover 1926 Persha kinofabrika VUFKUP K P Pilsudskij kupiv Petlyuru Aksel Lundin Geogrij Stabovij Ertugrul Muhsin Bej 1926 Persha kinofabrika VUFKUGeogrij Stabovij 1926 Persha kinofabrika VUFKUFavst Lopatinskij 1926 Persha kinofabrika VUFKUSpartak Ertugrul Muhsin Bej 1926 Persha kinofabrika VUFKUSprava 128 Sterta storinka Shpigun Arnold Kordyum 1926 Persha kinofabrika VUFKUTaras Tryasilo Petro Chardinin 1926 Persha kinofabrika VUFKUTaras Shevchenko Petro Chardinin 1926 Persha kinofabrika VUFKUU pazurah radyanskoyi vladi Prigodi fabrikanta Pantelejmon Sazonov 1926 Persha kinofabrika VUFKUYagidka kohannya Perukar Zhan Kovbasyuk Odruzhennya Kapki Oleksandr Dovzhenko 1926 Persha kinofabrika VUFKUAlim Georgij Tasin 1926 Druga kinofabrika VUFKUGeroj matchu 1926 Druga kinofabrika VUFKU Lakeyi Georgij Tasin 1926 Druga kinofabrika VUFKU Masku zirvano 1926 Druga kinofabrika VUFKUTripilska tragediya 1925 Druga kinofabrika VUFKUBorislav smiyetsya Jozef Rona 1927 Persha kinofabrika VUFKUVasilina Favst Lopatinskij 1927 Persha kinofabrika VUFKUGonoreya Mihajlo Shor 1927 Persha kinofabrika VUFKUGeogrij Stabovij 1927 Persha kinofabrika VUFKUZvenigora Oleksandr Dovzhenko 1927 Persha kinofabrika VUFKUKapelyuh Miron Bilinskij 1927 Persha kinofabrika Odeskij derzhavnij kinotehnikum VUFKULisova lyudina Geogrij Stabovij 1927 Persha kinofabrika VUFKUMitya Mikola Ohlopkov 1927 Persha kinofabrika VUFKUMlin na uzlissi Vadim Yunakovskij 1927 Persha kinofabrika Odeskij derzhavnij kinotehnikum VUFKUNavzdogin za shastyam Marko Tereshenko 1927 Persha kinofabrika VUFKUArnold Kordyum 1927 Persha kinofabrika VUFKUNe po dorozi Marko Tereshenko 1927 Persha kinofabrika VUFKUPrimha Katerini II Petro Chardinin 1927 Persha kinofabrika VUFKUGrigorij Gricher Cherikover 1927 Persha kinofabrika VUFKUSumka dipkur yera Oleksandr Dovzhenko 1927 Persha kinofabrika VUFKUErtugrul Muhsin Bej 1927 Persha kinofabrika VUFKUVolodimir Vilner 1927 Persha kinofabrika VUFKUCherevichki Nich pered Rizdvom Petro Chardinin 1927 Persha kinofabrika VUFKUChortopoloh Pavlo Dolina 1927 Persha kinofabrika VUFKUGeorgij Tasin 1927 Druga kinofabrika VUFKUBoris Glagolin 1927 Druga kinofabrika VUFKULyudina yaka posmihayetsya 1927 Druga kinofabrika VUFKUOdna nich Manuel Bolshincov 1927 Druga kinofabrika VUFKUParovoz 1927 Druga kinofabrika VUFKUPozbavleni dnya Bez soncya Volodimir Ballyuzek 1927 Druga kinofabrika VUFKUProvokator Viktor Turin 1927 Druga kinofabrika VUFKUTroye Olyeksandr Solovjov 1927 Druga kinofabrika VUFKUYalta dibki 1927 Druga kinofabrika VUFKUZ 123 Manuel Bolshincov Yevgen Ivanov Barkov Oleksandr Fajncimmer 1927 Druga kinofabrika VUFKUVanka i Mesnik Aksel Lundin 1928 Kiyivska kinofabrika VUFKUDzhalma Arnold Kordyum 1928 Kiyivska kinofabrika VUFKUBezpritulni Dmitro Erdman 1928 Persha kinofabrika VUFKUBenefis klouna Zhorzha Oleksandr Solovjov 1928 Persha kinofabrika VUFKUBurya Pavlo Dolina 1928 Persha kinofabrika VUFKUMihajlo Kapchinskij 1928 Persha kinofabrika VUFKUDvoye Miron Bilinskij 1928 Persha kinofabrika VUFKUGeorgij Tasin 1928 Persha kinofabrika VUFKUDivchina z palubi Oleksandr Pereguda 1928 Persha kinofabrika VUFKUPetro Chardinin 1928 Persha kinofabrika VUFKUZa stinoyu Amvrosij Buchma 1928 Persha kinofabrika VUFKUKriz slozi Grigorij Gricher Cherikover 1928 Persha kinofabrika VUFKULavina Ivan Perestiani 1928 Persha kinofabrika VUFKUMitroshka soldat revolyuciyi Marko Tereshenko 1928 Persha kinofabrika VUFKUNa krilah knigi Mihajlo Shor Pavlo Dolina 1928 Persha kinofabrika VUFKUNaperedodni Grigorij Gricher Cherikover 1928 Persha kinofabrika VUFKUNichnij viznik Georgij Tasin 1928 Persha kinofabrika VUFKUNovimi shlyahami Pavlo Dolina 1928 Persha kinofabrika VUFKUOktyabryuhov i Dyekabryuhov Oleksij Smirnov 1928 Persha kinofabrika VUFKUOchi yaki bachili Volodimir Vilner 1928 Persha kinofabrika VUFKUPerlini Semiramidi Geogrij Stabovij 1928 Persha kinofabrika VUFKUPogovir Ivan Perestiani 1928 Persha kinofabrika VUFKUAksel Lundin 1928 Persha kinofabrika VUFKUProdavec shastya Yevgen Kosuhin 1928 Persha kinofabrika Odeskij derzhavnij kinotehnikum VUFKUProdanij apetit Mikola Ohlopkov 1928 Persha kinofabrika VUFKUZakoni shtormu Olyeksandr Solovjov 1928 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUZemlya kliche Volodimir Ballyuzek 1928 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUMikola Shpikovskij 1928 Persha ta Druga kinofabrika VUFKUYeshil Ada Karl Tomskij 1928 Dayesh Glib Zatvornickij 1928 1 a KEM Kinoeksperimentalna Majsternya Kiyiv Pikovij kvitok Glib Zatvornickij 1928 1 a KEM Kinoeksperimentalna Majsternya Kiyiv Chirvovij valet Glib Zatvornickij 1928 1 a KEM Kinoeksperimentalna Majsternya Kiyiv Gazetyari 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUDolina div 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUKomsomoliya 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKU1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUYevgen Kosuhin 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKULazar Frenkel 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUGrigorij Gricher Cherikover 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUShkidnik 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUShkurnik Mikola Shpikovskij 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUYak ce bulo Leonid Mogilevskij 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUDokumenti epohi Leonid Mogilevskij 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUArsenal Oleksandr Dovzhenko 1929 Persha kinofabrika VUFKUVelike gore malenkoyi zhinki Marko Tereshenko 1929 Persha kinofabrika VUFKUV zametah Pavlo Dolina 1929 Persha kinofabrika VUFKUVirvana storinka 1929 Odeskij derzhavnij kinotehnikum VUFKUDvi zhinki Grigorij Roshal 1929 Persha kinofabrika VUFKUEksponat z panoptikomu Geogrij Stabovij 1929 Persha kinofabrika VUFKUZahar Berkut Jozef Rona 1929 Persha kinofabrika VUFKUZliva Ivan Kavaleridze 1929 Persha kinofabrika VUFKULegka kavaleriya Olga Ulicka 1929 Odeskij derzhavnij kinotehnikum VUFKUOleksandr Pereguda 1929 Persha kinofabrika VUFKUP yat narechenih Oleksandr Solovjov 1929 Persha kinofabrika VUFKUSuddya Rejtan Favst Lopatinskij 1929 Persha kinofabrika VUFKUTemne carstvo Oleksandr Gavronskij 1929 Persha kinofabrika VUFKUTobi daruyu Vasil Radish 1929 Persha kinofabrika VUFKUOleksandr Shtrizhak 1929 Persha kinofabrika VUFKUCarskij ostriv Grigorij Gricher Cherikover 1929 Persha kinofabrika VUFKUPolunichne varennya B Zeliger G Zlochevskij Dmitro Muha 1929 Tovaristvo druziv radyanskogo kino Harkiv VUFKUPravo na zhinku Studentka Delegatka Moya zhinka Oleksij Kapler 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUHlib Mikola Shpikovskij 1930 Kiyivska kinofabrika VUFKUShlyah do peremogi Geogrij Stabovij 1930 Persha kinofabrika VUFKUSpisok deyakih neigrovih filmiv Nazva Rezhiser Rik Nazva kinostudiyiGolod i borotba z nim Mikola Saltikov 1922 Persha kinofabrika VUFKUOdesa Batum Luyi Forestye 1923 Persha kinofabrika VUFKUDniprobud Glib Zatvornickij 1927 Persha kinofabrika VUFKUZemletrus v Yalti Zemletrus Yalta Dibki 1928 Druga kinofabrika VUFKUOdinadcyatij Dziga Vertov 1928 Kiyivska kinofabrika VUFKUDokumenti epohi Leonid Mogilevskij Ya Grabovich 1929 Persha kinofabrika VUFKUYasla Mihayil Kaufman 1928 Kiyivska kinofabrika VUFKULyudina z kinoaparatom Dziga Vertov 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUNavesni Mihayil Kaufman 1929 Kiyivska kinofabrika VUFKUNarisi radyanskogo mista Dmitro Dalskij 1929 Persha kinofabrika VUFKUSpisok deyakih animacijnih filmiv Nazva Rezhiser Rik Nazva kinostudiyiKazka pro solom yanogo bichka V yacheslav Levandovskij 1927 Persha kinofabrika VUFKUUkrayinizaciya V yacheslav Levandovskij Volodimir Dev yatnin 1927 Centralna multmajsternya VUFKUDesyat V yacheslav Levandovskij Yevgen Makarov Volodimir Dev yatnin 1927Kazka pro Bilku hazyayechku ta Mishu lihodiyechku V yacheslav Levandovskij 1928 Kiyivska kinofabrika VUFKUPolunichne varennya lyalkovij B Zeliger D Muha G Zlochevskij 1929 Tovaristvo druziv radyanskogo kino VUFKUTuk tuk na polyuvanni V yacheslav Levandovskij 1930 Persha kinofabrika VUFKUDiv takozhKinematograf Ukrayini Ukrayinske kino u 1893 1922 rokah Kinematograf Zahidnoyi Ukrayini 1896 1939 Ukrayinske kino 1930 1940 h rokivDzherela ta literaturaBryuhovecka L I Najcikavisha istoriya v Yevropi Ekranni versiyi Kinematografichni studiyi Vipusk 2 K Zadruga 2014 496 s ISBN 978 966 432 152 2 Bryuhovecka L I Perervanij polit Ukrayinske kino chasiv VUFKU sproba rekonstrukciyi Kinematografichni studiyi Vipusk 8 K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2018 570s ISBN 978 966 518 743 1 Bryuhovecka L Rozkvit i znishennya Zhurnal Kino 1925 1933 nedostupne posilannya Gorkun L B Vseukrayinske fotokinoupravlinnya 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Gosejko L Istoriya ukrayinskogo kinematografa 1896 1995 K KINO KOLO 2005 r ISBN 966 8864 00 X Dovzhenko bez grimu listi spogadi arhivni znahidki uporyad i komentar Viri Ageyevoyi i Sergiya Trimbacha K KOMORA 2014 472s ISBN 978 966 97346 7 9 Seriya Persona ISBN 978 966 97346 8 6 Kinolitopis Anotovanij katalog kinozhurnaliv dokumentalnih filmiv i kinosyuzhetiv 1896 1939 6 serpnya 2015 u Wayback Machine Kriz kinoob yektiv chasu Spogadi veteraniv ukrayinskogo kino Kiyiv Mistectvo 1970 298 s Markitan L P Vseukrayinske fotokinoupravlinnya 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 657 ISBN 966 00 0734 5 Mislavskij V Formirovanie kinofikacii i kinoprokata v Ukraine 1922 1930 Saarbrucken LAP LAMBERT Academic Publishing 2015 244 s ISBN 978 3 659 69672 5 Mislavskij V Gosudarstvennoe upravlenie ukrainskoj kinootraslyu v 20 e gody Saarbrucken LAP LAMBERT Academic Publishing 2015 258 s ISBN 978 3 659 79494 0 Mislavskij V Formirovanie uslovij ukrainskogo kinoproizvodstva v 20 e gody Saarbrucken LAP LAMBERT Academic Publishing 2015 120 s ISBN 978 3 659 80599 8 Mislavskij V Zhanry i tematika ukrainskogo kino 20 h godov Saarbrucken LAP LAMBERT Academic Publishing 2015 238 s ISBN 978 3 659 81461 7 Harkiv Dim Reklami 2015 260 s ISBN 978 966 2149 49 4 Mislavskij V Stanovlennya kinogaluzi v Ukrayini 1922 1930 rokiv protirichchya chasu i rozmayitist tendencij Harkiv Drukarnya Madrid 2016 344 s ISBN 978 617 7294 81 7 Patetichnij fregat Roman Yuriya Yanovskogo Majster korablya yak literaturna mistifikaciya Uporyad V Panchenko K Fakt 2002 344 s ISBN 966 664 049 X Puha Lyudmila Kinematograf i Les Kurbas Cherkasi Siyach 1999 Sivokin Yevgen Nebizhchik skorishe zhivij anizh mertvij 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Kino Teatr 1 2003 r Shimon A A Stranicy biografii ukrainskogo kino K Mistectvo 1974 Mislavskij V Faktograficheskaya istoriya kino v Ukraine 1896 1930 T 1 Harkov Dim Reklami 2016 28 chervnya 2019 u Wayback Machine Mislavskij V Faktograficheskaya istoriya kino v Ukraine 1896 1930 T 2 Harkov Dim Reklami 2016 28 chervnya 2019 u Wayback Machine Mislavskij V Faktograficheskaya istoriya kino v Ukraine 1896 1930 T 3 Ch 1 Harkov Dim Reklami 2017 28 chervnya 2019 u Wayback Machine Mislavskij V Faktograficheskaya istoriya kino v Ukraine 1896 1930 T 3 ch 2 Harkov Dim Reklami 2017 28 chervnya 2019 u Wayback Machine Mislavskij V Faktograficheskaya istoriya kino v Ukraine 1896 1930 T 4 Harkov Dim Reklami 2017 28 chervnya 2019 u Wayback Machine Harkiv Dim Reklami 2018 680 s 506 il ISBN 978 966 2149 66 1 Harkiv Dim Reklami 2018 528 s 827 il ISBN 978 966 2149 67 8 Protokoli Pravlinnya VUFKU 1922 1930 rr zb arh dok peredm uporyad koment prim R V Roslyaka NAN Ukrayini In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo Kiyiv Vidavnictvo Lira K 2017 950s ISBN 978 617 7507 45 0 Kinoosvita v Ukrayini persha tretina HH stolittya Navchalnij posibnik Kiyiv PP EKMO 2006 226 s Roslyak R Osnovni chinniki pidnesennya ukrayinskogo kinematografa v 20 h rokah Roman Roslyak Dialog der Sprachur Dialog der globaler kulturen Die Ukraine aus Sicht IV Internationale virtuelle Konfetenz der Ukrainistic Munhen 31 Oktober 3 November 2013 Dialog mov dialog kultur Ukrayina i svit IV Mizhnar Internet konf z ukrayinistiki m Myunhen 31 zhovt 3 listop 2013 r Herausgegeben von Olena Novikova Peter Hilkes Ulrich Schweier Elektron dani Munhen Berlin Leipzig Washington D C Verlag Otto Sagner 2014 S 582 593 Bibliogr s 592 593 25 nazv Tekst ukr anot ang Rezhim dostupu http verlag kubon sagner de reihen konferenz ukrainistik htm ISBN 978 3 86688 498 4 ISBN eBook 978 3 86688 499 1 Trimbach S Oleksandr Dovzhenko zagibel bogiv identifikaciya avtora v nacionalnomu chaso prostori Vinnicya Globus pres 2007 800s ISBN 966 8300 00 9 ISBN 966 8300 21 1 Ukrayinskij kinoplakat 1920 h rokiv VUFKU fotoalbom Nac centr O Dovzhenka kerivnik proektu I Kozlenko Kiyiv Nac centr Oleksandra Dovzhenka 2015 165 s ISBN 978 966 97362 0 8PrimitkiZa deyaekimi dzherelami rezhiserom filmu buv Mikola Saltikov abo Boris Lorenco Sovetskie hudozhestvennye filmy Annotirovannyj katalog 1961 Kapelgorodska Nonna V yedinomu rusli Novini kinoekrana K 1984 Vip 12 gruden S 10 Procitovano 30 10 2017 Mislavskij V N 2016 s 191 PosilannyaVUFKU Vseukrayinske foto kinoupravlinnya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 207 Oficijnij sajt

Дата публікації:
Топ