Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леонід Могилевський фр Léonide Moguy 14 липня 1899 18990714 Одеса 21 квітня 1976 Париж Франція український французький і

Леонід Могилевський

Леонід Могилевський (фр. Léonide Moguy, 14 липня 1899(18990714), Одеса — †21 квітня 1976, Париж, Франція) – український, французький, італійський американський режисер, один із піонерів української кінохроніки, кінооглядач.

Леонід Могилевський
Léonide Moguy
фр. Léonide Moguy
image
Ім'я при народженніЛеонід Могилевський
ПсевдоLéonide Moguy
Народився14 липня 1899(1899-07-14)
Одеса, Російська імперія
Помер21 квітня 1976(1976-04-21) (76 років)
Париж, Франція
ПохованняЦвинтар Пассі
Країнаimage Франція
Діяльністькінорежисер
Знання мовфранцузька
IMDbID 0595804

Життя в Україні

Леонід Могилевський народився в Одесі 1899 року в родині купців. Про його дитинство та юність майже нічого не відомо. Під час Першої світової війни воює рядовим у складі 51-го Литовського піхотного полку царської армії в Сімферополі. Після закінчення війни вчиться на медика. Під час навчання він працює в кіноательє Дмитра Харитонова, харківського кінопрокатника, який побудував свою кіностудію в Москві, а в 1918 перевіз її до Одеси. Кіностудія працювала до 1920 року. Згодом Могилевський залишає медицину на користь права і стає юристом, закінчивши в 1924 році Одеський Інститут народного господарства. Невдовзі його запрошують працювати на Одеській кіностудії ВУФКУ — Всеукраїнського Фотокіноуправління, в якості юридичного радника. У 1927 році Могилевський уже очолює відділ кінохроніки ВУФКУ. Разом із Олександром Довженком вони створюють першу кінотеку українських фільмів. А відділ кінохроніки, який очолює Могилевський, запускає випуски журналів «Кінотиждень» та «Кіножурнал». Ще на початку роботи у ВУФКУ Могилевський асистував режисеру Миколі Салтикову. Він зацікавився прийомами та законами монтажа. А вже у 1927 році з'явились дві монтажні стрічки «Як це було» (1927) та «Документи епохи» (1928). Остання стрічка — найбільш відомий монтажний фільм ВУФКУ, створений на основі 150 000 метрів хроніки 1917—1922 років. Це стрічка-документ, яка зберегла реальний побут деталі 1910-1920-х років, а також зафільмувала лідерів української революції Володимира Винниченка та Симона Петлюру, гетьмана Павла Скоропадського та першого більшовицького народного комісара УСРР Християна Раковського.

Еміграція

В січні 1929 року Могилевський в рамках радянської делегації виїздить в Європу вчитися звуковому кіно, однак назад не повертається. Як виявилось, у Могилевського у Парижі жив зведений брат Олександр, який подав клопотання про дозвіл на роботу для Леоніда та його сестри. У Франції він бере собі псевдонім Леонід Моґі. В Франції Моґі швидко стає монтажером, однак паралельно гартується до режисерської діяльності. Під час Другої світової війни він емігрує до США, після знову повертається до Європи — фільмує у Франції та Італії. Після кількох років праці другим режисером Моґі знімає «В'язницю без грат» та здобуває перший гучний успіх: у 1938 році фільм бере участь у кінофестивалі в Венеції, де отримує Кубок міністерства масової культури й номінується на головну нагороду фестивалю як найкращий іноземний фільм. А 1947 року його «Вірсавію» буде номіновано на Велику міжнародну премію Венеціанського фестивалю. Помер у Парижі в 1976 році.

У масовій культурі

Фільми Леоніда Моґі «Париж уночі» (1943) та «Аравійська операція» (1944) Квентін Тарантіно згадує серед стрічок, які надихали його на створення «Безславних виродків» (2009). В фільмі «Джанґо вільний» Квентіна Тарантіно є персонаж, названий на честь Леоніда Могилевського — Леонід Моґі.

Фільмографія

Режисер

  • 1927 – Як це було (не зберігся)
  • 1928 – (Документи епохи) (у співпраці з режисером Я. Габовичем)
  • 1938 – В'язниця без ґрат ()
  • 1938 – Конфлікт (Conflit)
  • 1939 – Дезертир (Я чекатиму на тебе) (Je t'attendrai)
  • 1940 – Божий відбиток (L'empreinte du Dieu)
  • 1943 – Париж у сутінках (Paris After Dark)
  • 1944 – Аравійська пригода (Action in Arabia)
  • 1946 – Зупинка (Whistle Stop)
  • 1947 – Вірсавія (Bethsabée)
  • 1950 – Завтра вже запізно (Domani è troppo tardi)
  • 1951 – Завтра – інший день (Domani è un altro giorno)
  • 1953 – Діти кохання (Les enfants de l'amour)
  • 1956 – Уздовж тротуарів (Le long des trottoirs)
  • 1957 – Дайте мені шанс (Donnez-moi ma chance)
  • 1961 – Чоловіки хочуть жити (Les hommes veulent vivre)

Примітки

  1. Lebon, Éric Antoine. Léonide Moguy. Un citoyen du monde au pays du cinéma. L’Harmattan, 2018. ISBN : 978-2-343-15364-3

Посилання

Леонід Могилевський на сайті ВУФКУ

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Leonid Mogilevskij fr Leonide Moguy 14 lipnya 1899 18990714 Odesa 21 kvitnya 1976 Parizh Franciya ukrayinskij francuzkij italijskij amerikanskij rezhiser odin iz pioneriv ukrayinskoyi kinohroniki kinooglyadach Leonid Mogilevskij Leonide Moguyfr Leonide MoguyIm ya pri narodzhenniLeonid MogilevskijPsevdoLeonide MoguyNarodivsya14 lipnya 1899 1899 07 14 Odesa Rosijska imperiyaPomer21 kvitnya 1976 1976 04 21 76 rokiv Parizh FranciyaPohovannyaCvintar PassiKrayina FranciyaDiyalnistkinorezhiserZnannya movfrancuzkaIMDbID 0595804 Mediafajli u VikishovishiZhittya v UkrayiniLeonid Mogilevskij narodivsya v Odesi 1899 roku v rodini kupciv Pro jogo ditinstvo ta yunist majzhe nichogo ne vidomo Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni voyuye ryadovim u skladi 51 go Litovskogo pihotnogo polku carskoyi armiyi v Simferopoli Pislya zakinchennya vijni vchitsya na medika Pid chas navchannya vin pracyuye v kinoatelye Dmitra Haritonova harkivskogo kinoprokatnika yakij pobuduvav svoyu kinostudiyu v Moskvi a v 1918 pereviz yiyi do Odesi Kinostudiya pracyuvala do 1920 roku Zgodom Mogilevskij zalishaye medicinu na korist prava i staye yuristom zakinchivshi v 1924 roci Odeskij Institut narodnogo gospodarstva Nevdovzi jogo zaproshuyut pracyuvati na Odeskij kinostudiyi VUFKU Vseukrayinskogo Fotokinoupravlinnya v yakosti yuridichnogo radnika U 1927 roci Mogilevskij uzhe ocholyuye viddil kinohroniki VUFKU Razom iz Oleksandrom Dovzhenkom voni stvoryuyut pershu kinoteku ukrayinskih filmiv A viddil kinohroniki yakij ocholyuye Mogilevskij zapuskaye vipuski zhurnaliv Kinotizhden ta Kinozhurnal She na pochatku roboti u VUFKU Mogilevskij asistuvav rezhiseru Mikoli Saltikovu Vin zacikavivsya prijomami ta zakonami montazha A vzhe u 1927 roci z yavilis dvi montazhni strichki Yak ce bulo 1927 ta Dokumenti epohi 1928 Ostannya strichka najbilsh vidomij montazhnij film VUFKU stvorenij na osnovi 150 000 metriv hroniki 1917 1922 rokiv Ce strichka dokument yaka zberegla realnij pobut detali 1910 1920 h rokiv a takozh zafilmuvala lideriv ukrayinskoyi revolyuciyi Volodimira Vinnichenka ta Simona Petlyuru getmana Pavla Skoropadskogo ta pershogo bilshovickogo narodnogo komisara USRR Hristiyana Rakovskogo EmigraciyaV sichni 1929 roku Mogilevskij v ramkah radyanskoyi delegaciyi viyizdit v Yevropu vchitisya zvukovomu kino odnak nazad ne povertayetsya Yak viyavilos u Mogilevskogo u Parizhi zhiv zvedenij brat Oleksandr yakij podav klopotannya pro dozvil na robotu dlya Leonida ta jogo sestri U Franciyi vin bere sobi psevdonim Leonid Mogi V Franciyi Mogi shvidko staye montazherom odnak paralelno gartuyetsya do rezhiserskoyi diyalnosti Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin emigruye do SShA pislya znovu povertayetsya do Yevropi filmuye u Franciyi ta Italiyi Pislya kilkoh rokiv praci drugim rezhiserom Mogi znimaye V yaznicyu bez grat ta zdobuvaye pershij guchnij uspih u 1938 roci film bere uchast u kinofestivali v Veneciyi de otrimuye Kubok ministerstva masovoyi kulturi j nominuyetsya na golovnu nagorodu festivalyu yak najkrashij inozemnij film A 1947 roku jogo Virsaviyu bude nominovano na Veliku mizhnarodnu premiyu Venecianskogo festivalyu Pomer u Parizhi v 1976 roci U masovij kulturiFilmi Leonida Mogi Parizh unochi 1943 ta Aravijska operaciya 1944 Kventin Tarantino zgaduye sered strichok yaki nadihali jogo na stvorennya Bezslavnih virodkiv 2009 V filmi Dzhango vilnij Kventina Tarantino ye personazh nazvanij na chest Leonida Mogilevskogo Leonid Mogi FilmografiyaRezhiser 1927 Yak ce bulo ne zberigsya 1928 Dokumenti epohi u spivpraci z rezhiserom Ya Gabovichem 1938 V yaznicya bez grat 1938 Konflikt Conflit 1939 Dezertir Ya chekatimu na tebe Je t attendrai 1940 Bozhij vidbitok L empreinte du Dieu 1943 Parizh u sutinkah Paris After Dark 1944 Aravijska prigoda Action in Arabia 1946 Zupinka Whistle Stop 1947 Virsaviya Bethsabee 1950 Zavtra vzhe zapizno Domani e troppo tardi 1951 Zavtra inshij den Domani e un altro giorno 1953 Diti kohannya Les enfants de l amour 1956 Uzdovzh trotuariv Le long des trottoirs 1957 Dajte meni shans Donnez moi ma chance 1961 Choloviki hochut zhiti Les hommes veulent vivre PrimitkiLebon Eric Antoine Leonide Moguy Un citoyen du monde au pays du cinema L Harmattan 2018 ISBN 978 2 343 15364 3PosilannyaLeonid Mogilevskij na sajti VUFKU
Топ