Гуєцький Сімка Нусенович

Семен Натанович Гує́цький (Симха (Сімха) Нусенович; нар. 15 травня 1902, Житомир — пом. 20 серпня 1974, Київ) — український радянський живописець; член Спілки художників України з 1945 року.

Гуєцький Семен Натанович
Народження	15 травня 1902(1902-05-15) Житомир, Російська імперія
Смерть	20 серпня 1974(1974-08-20) (72 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	художник, кінематографіст
Вчитель	Кричевський Федір Григорович, Крамаренко Лев Юрійович, Бойчук Михайло Львович і Таран Андрій Іванович
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

Життєпис

Народився 2 [15] травня 1902(19020515) року в місті Житомирі (тепер Україна) в єврейській родині. Його батько був ремісником, мати — домогосподаркою. Брав участь у Громадянській війні. З 1921 року навчався в Житомирській художній профтехшколі у Олександра Канцерова. 1929 року закінчив Київський художній інститут — де навчався у Федора Кричевського, Михайла Бойчука, Лева Крамаренка, Андрія Тарана.

Брав участь у німецько-радянській війні. Бойовий шлях почав командиром кулеметного взводу, закінчив командиром стрілецького батальйону. Член ВКП(б) з 1947 року. Жив у Києві, в будинку на провулку Івана Мар'яненка № 14, квартира 7. Помер у Києві 20 серпня 1974 року.

Творчість

Режисер перших українських мультфільмів, знятих на Київській фабриці «Українфільм»:

• «Мурзилка в Африці» (1934, співавтор Євген Горбач, сценарій Є. Дубинського);
• «Тук-Тук та його товариш Жук» (1935, сценарій Олеся Донченка),
• «Чарівний перстень» (1936).

Працював у жанрі історичної картини, малював морські пейзажі, натюрморти, портрети. Автор картин:

• «На стрільбищі» (1938);
• портрет В. Оропченка (1950);
• портрет бандуриста С. Мельниченка (1954);
• «Смольний. 1917 рік» (1957; Національний художній музей України, варіант 1966—1967 років придбала Дрезденська картинна галерея);
• «В останньому підпіллі» (1959);
• «Автопортрет» (1960);
• «Думи про кріпацьку долю» (1960, Шевченківський національний заповідник);
• «На порозі життя» (1963, Сумський художній музей);
• «На опаленій землі» (1964);
• «1918 рік» (1967);
• «Травень. 1945 рік» (1968);
• «Сестрорецьке підпілля» (1959—1969);
• «К. Е. Ціолковський» (1969);
• «Повернення» (1971);
• «Старий» (1970-ті);
• «Шуміли прапори» (1971—1974).

Брав участь у республіканських виставках з 1938 року, всесоюзних з 1953 року, зарубіжних з 1954 року.

Твори зберігаються у Національному художньому мухеї України, Шевченківському національному заповіднику, Сумському художньому музей, Житомирському краєзнавчому музеї, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, зібраннях художніх музеїв та приватних колекцій України, Росії, інших країн.

Відзнаки

• Нагороджений:
  • орденами Червоної Зірки (8 червня 1945), «Знак Пошани»;
  • медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За перемогу над Німеччиною»;
• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1968 року.

Примітки

1. Єврейський оглядач. [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
2. Пам'ять народу.(рос.)

Література

• Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 124;
• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 68.;
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 193. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]