Тимофієв Ілля Миколайович

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з липня по вересень 2017 року.

Докладніше: Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну

Всі списки

Список загиблих з 1 липня до 30 вересня 2017 року

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по-батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
Липень
3736		Дядченко Сергій Петрович («Киргиз») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-09-2323 вересня 1979, Токтогул Киргизька РСР. Мешкав у с. Шевченкове (Звенигородський район) Черкаська область. Старший сержант, командир відділення 34 ОМПБ «Батьківщина» 57 ОМПБр. 1997 закінчив Звенигородське СПТУ, працював трактористом у колгоспі с. Шевченкове. З 15.05.2014 до 18.05.2015 служив за мобілізацією у 34-му батальйоні, доброволець. У 2016 підписав контракт, 1647-й окремий автомобільний батальйон (Черкаси). Знову поїхав на фронт до 34 ОМПБ. Залишились мати, дружина. Сестра і брат — учасники АТО. Ще один брат — Віктор Бойко — загинув на фронті у липні 2014.	02017-07-011 липня 2017	Загинув близько 17:40 в результаті підриву на міні з «розтяжкою» під час виконання робіт з інженерного обладнання ВОП поблизу с. Піски (Ясинуватський район). Похований у с. Шевченкове.
3737		Сініцин Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-05-3131 травня 1993, Новомиколаївка (Новотроїцький район) Херсонська область. Солдат, старший стрілець 34 ОМПБ «Батьківщина» 57 ОМПБр. 2012 закінчив Професійно-морський ліцей ХДМА. 09.01.2014 вступив на військову службу за контрактом. Брав участь у боях за Савур-могилу, Амвросіївку, Степанівку, Маринівку, боронив Мар'їнку, Щастя, був поранений. Залишилась мати.	02017-07-011 липня 2017	Загинув близько 17:40 в результаті підриву на міні з «розтяжкою» під час виконання робіт з інженерного обладнання ВОП поблизу с. Піски (Ясинуватський район). Похований у Новомиколаївці.
3738		Грибук Сергій Іванович	01980-04-044 квітня 1980, Омельне (Шацький район) Волинська область. Солдат, сапер інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 8 ОГШБ 10 ОГШБр. З 28.03.2015 по березень 2016 служив за мобілізацією, зокрема в зоні АТО. 12.04.2017 уклав контракт і повернувся на фронт. Залишились дружина та син.	02017-07-022 липня 2017	Помер від гострої серцевої недостатності у місці дислокації поблизу Калинове (Попасна). Похований на старому кладовищі в селі Світязь.
3739		Сметанін Андрій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-03-044 березня 1981, Авдіївка Донецька область. Зі шкільних років мешкав у с. Різдвянка (Новомиколаївський район) Запорізька область. Старший сержант, старший стрілець 3-го мотопіхотного відділення 3-го мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти 43 ОМПБ «Патріот» 53 ОМБр. 1998—1999 працював у КСП «8 Березня». Строкова служба — 1129 ЗРП (1999—2000). В серпні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишились дружина та донька.	02017-07-033 липня 2017	Загинув близько 13:30 від смертельного кульового поранення під час бою на «Світлодарській дузі», внаслідок обстрілу ВОП поблизу смт Луганське. Похований в с. Різдвянка.
3740		Бричак Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-02-1313 лютого 1977, Берегове Закарпатська область. Солдат, стрілець — помічник гранатометника 2-го гірсько-піхотного відділення 3-го взводу гірсько-піхотної роти 15 ОГПБ 128 ОГПБр. Працював чоботарем, паркувальником. У лютому 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишились мати, сестра і син.	02017-07-044 липня 2017	3 липня о 23:50 був важко поранений пострілом ворожого снайпера поблизу м. Торецька, — біля станції Майорська на Горлівському напрямку — з початком обстрілу, коли біг, пригнувшись, на бойову позиції, куля увійшла над пластиною бронежилета і зачепила серце, ще півгодини боровся за життя, але реанімаційні заходи не дали результату. Помер вночі 4 липня у Торецькій ЦРЛ. Похований у Берегові.
3741		Нетеса Роман Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01997-09-2727 вересня 1997, 19 років, Литвинівка (Решетилівський район) Полтавська область. Старший солдат, водій 16 ОМПБ «Полтава» 58 ОМПБр. 2015 закінчив Решетилівський аграрний ліцеї, працював у батька зварником. В лютому 2016 підписав контракт, з 25.04.2016 по 03.06.2016 служив в Авдіївці, з 2017 — на Луганщині. Залишились батьки і брат.	02017-07-066 липня 2017	Загинув у ніч на 7 липня від кулі снайпера під час бойового чергування поблизу с. Кримське (Новоайдарський район). Похований у Литвинівці.
3742		Тимощук Олексій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-06-2424 червня 1981, Вінниця. Солдат, навідник кулеметного відділення мотопіхотного взводу 9 ОМПБ «Вінниця» 59 ОМПБр. Закінчив Вінницький політехнікум за фахом техніка-механіка. Тривалий час працював будівельником. Був головою садового товариства. Восени 2016 підписав контракт, служив у взводі МТЗ, з 26.05.2017 — в районі Маріуполя. Залишились дружина та троє дітей.	02017-07-099 липня 2017	29 червня поблизу с. Гнутове на Маріупольському напрямку, під час перевірки мінних загороджень, близько 19:30, потрапив під ворожий обстріл з гранатомета, дістав вкрай важкі осколкові поранення голови, очей, грудної клітки, живота. Був доставлений у 61-й мобільний шпиталь, а 1 липня — вертольотом в лікарню ім. Мечникова м. Дніпро. Переніс кілька операції, прийшов до тями, але 9 липня о 5:30 помер. Похований у Вінниці.
3743		Бабков Віталій Ігорович («Лютий»)	01988-02-1313 лютого 1988, Агробаза Мангушський район Донецька область. Солдат, водій 54 ОРБ. З 2014 захищав рідний Донбас, спочатку в добровольчих батальйонах, потім у лавах ЗСУ. Залишились мати і сестра.	02017-07-1010 липня 2017	Загинув близько 19:00 внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі смт Станиця Луганська. Похований у с. Агробаза.
3744		Турчин Володимир Богданович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-05-1212 травня 1990, Жовква Львівська область. Сержант, номер обслуги 2-го гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2-го гірсько-піхотного батальйону 128-ї ОГПБр. Працював будівельником. З 18.03.2014 служив за мобілізацією в Жовківському РВК, 31.05.2015 підписав контракт, начальник служби захисту інформації. У 2017 вирушив на фронт. Залишилась мати.	02017-07-1212 липня 2017	Внаслідок обстрілу поблизу смт Зайцеве з озброєння БМП-1 та стрілецької зброї, близько 5:10, під час зміни вогневої позиції та переміщення в укриття, дістав чисельні поранення, що несумісні з життям. Помер о 8:30 на операційному столі в ЦРЛ м. Бахмут. Похований у Жовкві.
3745		Кістерний Ігор Миколайович	01987-03-2121 березня 1987, Семенівка Чернігівська область. Старший сержант, командир відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 13 ОМПБ «Чернігів-1» 58 ОМПБр. З 2006 по 2016 — прикордонник відділу прикордонної служби «Семенівка», Чернігівський прикордонний загін ДПСУ. Грав у складі ФК «Ревна» (м. Семенівка). 2016 підписав контракт, служив у Конотопі, з травня 2017 — в зоні АТО. Залишились мати і сестра.	02017-07-1414 липня 2017	Загинув о 22:55 поблизу с. Новотошківське (Луганська область) від кулі снайпера у серце, — близько опівночі ДРГ противника під прикриттям снайперського вогню намагалась наблизитися впритул до позицій українських військових. Похований у Семенівці на Монаховому кладовищі.
3746		Наумов Дмитро Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-08-1515 серпня 1983, Дар'ївка (Білозерський район) Херсонська область. Сержант, головний сержант 1-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти 17 ОМПБ «Кіровоград» 57 ОМПБр. 10 років працював в охоронній фірмі. У 2014 мобілізований як доброволець. 30.05.2016 підписав контракт. Залишилась дружина і троє синів.	02017-07-1515 липня 2017	Близько 12:35, під час обходу позицій у складі групи між ВОП поблизу с-ща Невельське Ясинуватського району, підірвався на міні МОН-50, зазнавши поранень, що несумісні з життям. Похований в Дар'ївці.
3747		Буліченко Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-10-1515 жовтня 1975, Дебрецен Угорська Народна Республіка. Мешкав у с. Раденськ Олешківський район Херсонська область. Молодший сержант, старший водій 1-ї мотопіхотної роти 17 ОМПБ «Кіровоград» 57 ОМПБр. З родини військового офіцера. 18.07.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишились дружина, маленький син та троє дітей від попередніх шлюбів.	02017-07-1818 липня 2017	Загинув внаслідок обстрілу опорного пункту поблизу с-ща Невельське Ясинуватського району, — від отриманих поранень помер під час медичної евакуації. Похований в Раденську.
3748		Балаж Золтан Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01995-03-077 березня 1995, Королево Виноградівський район Закарпатська область. Мешкав у м. Виноградів. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 2-го гірсько-піхотного батальйону 128 ОГПБр. Українець угорського походження. Закінчив училище за фахом муляра-штукатура. Працював на заводі. У 2015 вступив на військову службу за контрактом. Залишились дружина та донька.	02017-07-1818 липня 2017	Загинув близько 20:30, внаслідок обстрілу під час чергування на позиції поблизу смт Зайцеве (Донецька область). Дістав численних осколкових поранень від протитанкової гранати, один з осколків влучив у серце. Похований у Виноградові.
3749		Ісаєнко Максим Олесьович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01997-08-011 серпня 1997, 19 років, Харків. Старший солдат, військовослужбовець 92 ОМБр. Залишилися батьки, був єдиною дитиною.	02017-07-1919 липня 2017	Загинув о 10:15 від кулі снайпера на спостережній позиції в районі м. Мар'їнка, — куля калібру 14,5 мм пройшла крізь мішки з піском.
3750		Детинченко Роман Сергійович («Ромашка») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-03-2626 березня 1986, Лозно-Олександрівка Білокуракинський район Луганська область. Мешкав у м. Київ (Дарницький район). Молодший сержант, командир відділення управління командира дивізіону взводу управління артилерійського дивізіону 58 ОМПБр. У 2015—2016 служив за мобілізацією в 25 ОМПБ «Київська Русь», воював в районі м. Попасна. 17.03.2017 підписав контракт. Залишились мати і дружина.	02017-07-1919 липня 2017	Близько 18:00, в районі смт Новотошківське, під час патрулювання території біля лісопосадки спрацювала стрибаюча осколкова міна ОЗМ-72. Внаслідок вибуху двоє бійців загинули на місці, один дістав важкі поранення, врятувати його життя не вдалось. Ще троє військовослужбовців дістали поранення. Похований у Києві.
3751		Тимофієв Ілля Миколайович	01973-09-055 вересня 1973, Норильськ РРФСР. Мешкав у с. Першотравенка (Компаніївський район) Кіровоградська область. Старший солдат, старший оператор 13 ОМПБ «Чернігів-1» 58 ОМПБр. З 13.02.2015 по 26.04.2016 служив за мобілізацією, 72 ОМБр, стрілець. 06.06.2017 підписав контракт. Залишилась дружина та троє дітей.	02017-07-1919 липня 2017	Близько 18:00, в районі смт Новотошківське, під час патрулювання території біля лісопосадки спрацювала стрибаюча осколкова міна ОЗМ-72. Внаслідок вибуху двоє бійців загинули на місці, один дістав важкі поранення, врятувати його життя не вдалось. Похований в с. Першотравенка.
3752		Конюша Руслан Сергійович («Галіфе»)	01994-11-088 листопада 1994, Лисичанськ Луганська область. Мешкав у м. Олександрівськ (передмістя Луганська). Старший солдат, військовослужбовець 58 ОМПБр. Був наймолодшим з чотирьох синів. Активний учасник Революції Гідності, 2-а сотня Самооборони Майдану. В 19 років пішов добровольцем на фронт, 2014—2015 воював у батальйоні МВС «Луганськ-1» та батальйоні «Айдар». У подальшому підписав контракт. Залишились батьки і брати, родина після окупації Луганська переїхала на Черкащину.	02017-07-1919 липня 2017	Близько 18:00, в районі смт Новотошківське, під час патрулювання території біля лісопосадки спрацювала стрибаюча осколкова міна ОЗМ-72. Внаслідок вибуху двоє бійців загинули на місці, один дістав важкі поранення, врятувати його життя не вдалось. Похований в с. Бобриця (Канівський район), де оселилась родина.
3753		Гладкий Сергій Вікторович («Сіріус») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01995-10-2727 жовтня 1995, Юрки Козельщинський район Полтавська область. Проживав у с. Страбичово Мукачівський район Закарпатська область. Молодший сержант, командир бойової машини — командир 2-го гірсько-піхотного відділення 2-го взводу 3-ї роти 1-го гірсько-піхотного батальйону 128 ОГПБр. Закінчив Решетилівський художній ліцей, художник-живописець. Переїхав на Закарпаття, на батьківщину матері. Призваний на військову службу 12.06.2014, підписав контракт, на фронті — з 24.07.2014 (з 18 років). Бойовий шлях: Георгіївка, Родакове в районі Луганського аеропорту, Станиця Луганська (2014); бої за Дебальцеве (2015); Невельське (2016), Новгородське (2017). Залишились батьки і молодший брат.	02017-07-2020 липня 2017	Загинув у бою о 0:37 від кулі снайпера в голову, під час обстрілу ВОП «Лань» поблизу смт Новгородське на Горлівському напрямку. Похований в с. Юрки.
3754		Сень Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-01-066 січня 1977, Верхньодніпровськ Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу 1-го мехбатальйону 92 ОМБр. Закінчив МАУП (2000, «Правознавство»). Член ВО «Батьківщина» (з 2003), був першим заступником голови місцевої парторганізації, у 2010—2015 — депутат Верхньодніпровської райради. На виборах до міськради у 2015 висувався від БПП «Солідарність», безпартійний. 29.04.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишились дружина та троє синів.	02017-07-2020 липня 2017	Загинув у бою близько 4:45 від вогнепального поранення на крайньому ВОП № 9203 в районі м. Красногорівка, відбиваючи напад ворожої ДРГ, що діяла під прикриттям масованого вогню з мінометів, танків та Град-П («Партизан») з боку окупованого смт Старомихайлівка. Похований у Верхньодніпровську. В бою загинули троє бійців бригади, 7 дістали поранення та контузії, опорний пункт було відбито, вбито 4 терористів. Захоплений у заручники старший солдат Роман Савков був звільнений за обміном 24.01.2018.
3755		Гавря Олег Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-10-2020 жовтня 1982, Вовчанськ Харківська область. Солдат, санітар 1-го мехбатальйону 92 ОМБр. Залишились дружина та донька.	02017-07-2020 липня 2017	Загинув у бою близько 4:45 від вогнепального поранення на крайньому ВОП № 9203 в районі м. Красногорівка, відбиваючи напад ворожої ДРГ, що діяла під прикриттям масованого вогню з мінометів, танків та Град-П («Партизан») з боку окупованої Старомихайлівки. Похований у Вовчанську.
3756		Чорнобай Віктор Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-07-2020 липня 1983, Кремінна Луганська область. Солдат, водій протитанкового взводу 1-го мехбатальйону 92 ОМБр. У лютому 2017 вступив на військову службу за контрактом. Залишився брат.	02017-07-2020 липня 2017	Загинув у бою близько 4:45 від вогнепального поранення на крайньому ВОП № 9203 в районі м. Красногорівка, відбиваючи напад ворожої ДРГ, що діяла під прикриттям масованого вогню з мінометів, танків та Град-П («Партизан») з боку окупованої Старомихайлівки. Загинув у свій день народження, прикривши собою побратима. Похований у м. Кремінна.
3757		Черноконь Олег Євгенович («Спец») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-12-2929 грудня 1978, Київ (Голосіївський район). Молодший сержант, снайпер-інструктор, командир відділення розвідвзводу 3-го мехбатальйону 72 ОМБр. Служив у десантних військах. Доброволець батальйону «Айдару». Наприкінці 2016 підписав контракт з 72 ОМБр. Залишилася дружина та двоє дітей.	02017-07-2020 липня 2017	Загинув близько 22:00 від осколкового поранення у голову на спостережній позиції під час обстрілу опорного пункту на шахті «Бутівка» (між Авдіївкою та окупованим Спартаком), міна 82-мм калібру розірвалась на відстані 1,5 м від окопу. Похований у Києві.
3758		Калабішка Олексій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-11-1212 листопада 1975, Плоске (Свалявський район) Закарпатська область. Мешкав у м. Мукачево. Старший прапорщик, головний сержант взводу снайперів 128 ОГПБр. Служив у бригаді з 1999. На фронті з серпня 2014, пройшов бої за Станицю Луганську, Щастя, Дебальцеве, воював в районі Донецька і Горлівки. Залишилась дружина та двоє синів.	02017-07-2121 липня 2017	Загинув о 14:45 від осколкових поранень внаслідок підриву на вибуховому пристрої, під час пересування з метою вибору позиції для снайпера РОП, в районі смт Зайцеве на Горлівському напрямку, неподалік від залізничної станції Майорська. Похований в Мукачеві.
3759		Пляшко Федір Петрович	01966-01-2929 січня 1966, 51 рік, Озерськ Дубровицький район Рівненська область, проживав у м. Дубровиця. Прапорщик, командир 3-го механізованого відділення 1-го взводу 4-ї роти 2-го мехбатальйону 14 ОМБр. З багатодітної родини, де було 8 дітей. У 1990-х — 2000-х Понад 16 років служив у Прикордонних військах, так, у 2002 обіймав посаду помічника начальника прикордонної застави Північно-Західного напряму, був нагороджений медаллю «За військову службу Україні», вийшов на пенсію у званні прапорщика. Столяр, різьбяр, малював картини, працював у переробному цеху лісгоспу. Активний учасник Революції Гідності. У серпні 2014 мобілізований як доброволець, відслужив рік в районі Волновахи. 11.05.2017 підписав контракт, за власним бажанням направлений на передову. Ніс службу поблизу м. Щастя та Старий Айдар. Залишилися мати, брати, сестри, дружина, троє дорослих синів та троє онуків.	02017-07-2222 липня 2017	Загинув близько 21:20 поблизу с. Старий Айдар Станично-Луганського району під час конфлікту, — у бліндажі солдат, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, зробив постріл з автомату, завдавши смертельного поранення голови. Похований на міському кладовищі Дубровиці в районі Відішової гори.
3760		Носач Іван Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01974-07-055 липня 1974, житель с. Скотареве Шполянський район Черкаська область. Молодший сержант, снайпер, командир відділення 9 ОМПБ «Вінниця» 59 ОМПБр. Відслужив за мобілізацією, у подальшому підписав контракт. Залишились дружина та двоє дітей.	02017-07-2727 липня 2017	Загинув близько 8:00 під час обстрілу поблизу с. Водяне у Приазов'ї. Похований в с. Скотареве.
3761		Сіренко Сергій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01980-10-2525 жовтня 1980, Красна Поляна (Зміївський район) Харківська область. Солдат, водій протитанкового взводу 1-го мехбатальйону 92 ОМБр. У березні 2017 вступив на військову службу за контрактом.	02017-07-2929 липня 2017	Загинув близько 08:00 під час обстрілу опорного пункту бригади в районі міста Красногорівка, — три міни калібру 120 мм розірвались біля окопу, 6 військовослужбовців дістали поранення. Похований в с. Красна Поляна.
3762		Дудін Олександр Вячеславович	01994-01-2020 січня 1994, Більмак Запорізька область. Мешкав в смт Розівка. Солдат, мінометник 1-го батальйону 9 ПОП НГУ, в/ч № 3029 (колишній «Ягуар»). 2014 закінчив Маріупольський машинобудівний коледж. В листопаді 2016 призваний на строкову службу до київської оперативної бригади НГУ, у січні 2017 відряджений для проходження служби до в/ч 3029, згодом підписав контракт на 6 місяців. Останні 2 місяці ніс службу в зоні АТО. Неодружений, залишились батьки та сестра.	02017-07-3030 липня 2017	Пізно ввечері, після шикування, загинув від пострілу з автомату. Трагічна подія трапилася на блокпосту біля Маріуполя. Розпочато розслідування, попередня версія — самогубство. Похований в смт Розівка.
Серпень
3763		Доброшинський Ростислав Русланович («Добрий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01996-10-2727 жовтня 1996, 20 років, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Старший солдат, командир бойової машини 8 ОГШБ 10 ОГШБр. Закінчив профліцей у Кам'янці. Служив за контрактом з 2015, воював в районі Мар'їнки, Попасної. Залишились мати, сестра.	02017-08-011 серпня 2017	Загинув близько 19:00, від смертельного кульового поранення внаслідок обстрілу снайпером опорного пункту біля с. Новозванівка Попаснянського району, — куля пробила легені, помер за 40 хвилин. Похований в Кам'янці-Подільському.
3764		Руднєв Віталій Миколайович	01976-11-2525 листопада 1976, Дружківка Донецька область. Мешкав в с. Данилівка (Васильківський район) Київська область. Майор, старший викладач циклової комісії військово-спеціальних дисциплін 41-го Навчально-тренувального центру Повітряних сил, в/ч А2682, Данилівка. Гравець калинівського ФК «Металург». Останнім часом служив при штабі АТО в Краматорську. Залишилась вагітна дружина.	02017-08-022 серпня 2017	Трагічно загинув у зоні АТО під час чергування (за непідтвердженими даними із соцмереж — самогубство). Похований у Дружківці.
3765		Швець Володимир Сергійович	01993-05-011 травня 1993, Підлісний Олексинець Городоцький район (Хмельницька область). Солдат, оператор 28 ОМБр. 2011 закінчив професійний ліцей у Ярмолинцях за фахом електрогазозварника, слюсаря з ремонту автомобілів. Їздив на заробітки. У січні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися мати та три малолітні сестри.	02017-08-033 серпня 2017	Загинув у ніч на 4 серпня, підірвавшись на гранаті у с. Миколаївка (Волноваський район). Офіційною причиною смерті зазначена гостра крововтрата внаслідок вогнепальної осколково-вибухової травми з розтрощенням грудної клітки та живота. Похований в рідному селі.
3766		Максименко Арсен Георгійович	01989-08-2626 серпня 1989, Бурштин Івано-Франківська область. Солдат, навідник 14 ОМБр. Служив за контрактом. Мати померла, залишились батько і сестра.	02017-08-066 серпня 2017	Трагічно загинув поблизу с. Артема (Станично-Луганський район), обставини не уточнені. Похований у Бурштині.
3767		Іванушкін В'ячеслав Вадимович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-09-2828 вересня 1986, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, старший навідник-оператор протитанкового взводу 46 ОБСпП «Донбас-Україна». 2004 закінчив Криворізький гірничо-металургійний ліцей, працював електрозварником у ТОВ «МК-Монтаж». У листопаді 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися дружина і син.	02017-08-077 серпня 2017	Загинув о 12:53 під час обстрілу ворожим снайпером позиції РОП в районі м. Мар'їнка. Похований у Кривому Розі.
3768		Зейлик Володимир Миколайович («Зевс») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01996-07-1414 липня 1996, Пустомити Львівська область. Солдат, водій 46 ОБСпП «Донбас-Україна». З 31.10.2014 служив за контрактом у 540 ЗРП. 2016 року перевівся до 46-го батальйону. Залишилися батьки і брат.	02017-08-088 серпня 2017	Близько 4:25 в районі міста Мар'їнка, під час обстрілу РОП та веденні вогню у відповідь, відбувся розрив міни в каналі ствола міномету 2С12 «Сані» калібру 120 мм, внаслідок чого загинули двоє бійців, ще 5 дістали поранення. За попередньою версією слідства, вибух стався внаслідок подвійного заряджання. Похований в Пустомитах, мкр Лісневичі.
3769		Роговий Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-12-1414 грудня 1981, Парасковія (Нововодолазький район) Харківська область. Сержант, водій 46 ОБСпП «Донбас-Україна». Служив за контрактом. Залишилась сестра.	02017-08-088 серпня 2017	Близько 4:25 в районі міста Мар'їнка, під час обстрілу РОП та веденні вогню у відповідь, відбувся розрив міни в каналі ствола міномету 2С12 «Сані» калібру 120 мм. За попередньою версією слідства, вибух стався внаслідок подвійного заряджання. Сержант Роговий помер від поранень в лікарні м. Курахове. Похований в с. Парасковія.
3770		Рома Костянтин Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01996-02-2424 лютого 1996, Козельщина Полтавська область. Старший солдат, гранатометник 9 ОМПБ «Вінниця» 59 ОМПБр. З жовтня 2014 служив за контрактом у спецвідділі ВСП «Сармат» (в/ч А2176, м. Запоріжжя), з весни 2016 протягом 5 місяців — у військовій комендатурі м. Покровськ (Донецька область). З лютого 2017 — на військовій службі за контрактом в 9-му батальйоні. Залишилися прийомні батьки, сестри, у Покровську — дружина та 8-місячний син.	02017-08-088 серпня 2017	Загинув від кульового поранення у живіт в результаті обстрілу ВОП з гранатометів та стрілецької зброї на Приморському напрямку, поблизу с. Водяне, за іншими даними — смт Талаківка. Помер від поранення дорогою до шпиталю. Похований у Покровську.
3771		Шаповал Ігор Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-05-1818 травня 1975, Кременчук Полтавська область. З дитинства мешкав у м. Світловодськ Кіровоградська область. Молодший сержант, командир розвідвідділення 57 ОМПБр. Майор міліції у відставці. Закінчив училище МВС, 2005 — НА МВС України. З 1997 по 2007 працював в ОВС, оперуповноважений карного розшуку. З 18.08.2015 по 10.10.2016 служив за мобілізацією, 42 ОМПБ «Рух Опору», розвідник. 31.03.2017 підписав контракт. Залишились батьки та донька.	02017-08-1010 серпня 2017	Загинув внаслідок підриву на міні МОН-50 з «розтяжкою», під час обстеження «сірої зони» неподалік с-ща Піски (Ясинуватський район). Похований у Світловодську.
3772		Трєгуб Олександр Євгенович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-03-3030 березня 1975, Авдіївка Донецька область. Старший сержант поліції, старший оперативно-пошукової групи (по лінії кишенькових крадіжок), помічник оперуповноваженого ОПВ УКР ГУ НП України в Донецькій області. 21 рік — у карному розшуку, служив в Донецьку. У 2014 виїхав до м. Маріуполь, де продовжив службу. В складі зведених загонів поліції виконував завдання в Авдіївці, Дебальцевому, Мар'їнці. Залишилися дружина та дві доньки.	02017-08-1111 серпня 2017	Під час несення служби на пункті стоп-контролю у м. Мар'їнка, в 40-градусну спеку, правоохоронцю стало зле. Колеги надали йому домедичну допомогу та викликали «швидку», але дорогою до Курахівської лікарні серце поліцейського зупинилось. Похований в Авдіївці.
3773		Артамкін Василь Леонідович	01962-09-055 вересня 1962, 54 роки, Нова Каховка Херсонська область. Сержант, механік-водій гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 28 ОМБр. Служив у Державтоінспекції. 31.03.2017 вступив на військову службу за контрактом в ЗСУ, з 06.06.2017 перебував у зоні АТО.	02017-08-1111 серпня 2017	Помер від гострої серцево-судинної недостатності поблизу м. Волноваха. Похований у Новій Каховці.
3774		Федан Валерій Олександрович	01997-05-2121 травня 1997, 20 років, Любимівка (Михайлівський район) Запорізька область. Солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор (БМП-2) мехбатальйону 72 ОМБр. 2014 закінчив Запорізьке ВПУ за фахом маляра-штукатура. Мешкав із бабусею в Любимівці. 27.02.2016 вступив на військову службу за контрактом.	02017-08-1111 серпня 2017	Підірвався на міні з «розтяжкою» в районі м. Авдіївка, помер від численних осколкових поранень. Похований в Любимівці.
3775		Сторчак Іван Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01996-01-1111 січня 1996, Криволука (Чортківський район) Тернопільська область. Солдат, навідник кулеметного взводу 3-ї мотопіхотної роти 59 ОМПБр. З багатодітної родини. Закінчив ПТУ-26 (Бучач) за будівельною спеціальністю. З весни 2016 проходив строкову військову службу, у лютому 2017 підписав контракт. Залишились мати, сестри і брати.	02017-08-1212 серпня 2017	Загинув в другій половині дня від кулі снайпера під час бою з російськими терористами, які відкрили вогонь з гранатометів та великокаліберних кулеметів по українських укріпленнях неподалік с. Водяне на Приморському напрямку. Похований в с. Криволука.
3776		Згуєвич Олександр Григорович	01978-09-2020 вересня 1978, Подільськ Одеська область. Молодший сержант, навідник 3-ї мобільної мотопіхотної роти 11 ОМПБ «Київська Русь» 59 ОМПБр. Мобілізований навесні 2014, ДПСУ. В березні 2016 підписав контракт на військову службу в ЗСУ. Учасник АТО. Залишились батьки.	02017-08-1515 серпня 2017	За повідомленням заступника командира роти, в результаті обстрілу позицій поблизу с. Широкине на Маріупольському напрямку зазнав мінно-вибухової травми, що виявилась смертельною. Похований в Подільську. За даними штабу АТО за 15 серпня, внаслідок бойових дій двоє українських військових поранено, ще один отримав поранення у результаті підриву на міні.
3777		Ручка Сергій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-08-1010 серпня 1981, Бородані, Богуславський район, Київська область. Мешкав у м. Богуслав. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 3-ї механізованої роти 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. Закінчив Богуславське ПТУ-7 та Ржищівський технікум (економічний відділ). Майстер з виготовлення меблів, бригадир. У 2015 вступив на військову службу за контрактом. Залишились дружина та донька.	02017-08-1616 серпня 2017	Загинув близько 23:00 від поранення в голову під час мінометного обстрілу промзони м. Авдіївка. Похований в Богуславі.
3778		Глова Денис Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-07-2222 липня 1989, Фастів Київська область. Молодший сержант, командир бойової машини (БМП) 3-го мехбатальйону 72 ОМБр. Закінчив Фастівське ПТУ. Займався підприємницькою діяльністю. У 2015—2016 проходив службу за мобілізацією у Нацгвардії, в районі Волновахи та Старогнатівки. У березні 2017 підписав контракт із ЗСУ. Єдиний син у матері.	02017-08-2121 серпня 2017	Загинув близько 19:10 від поранення, що несумісне з життям, внаслідок обстрілу ВОП в промисловій зоні міста Авдіївка з мінометів та стрілецької зброї. Похований у Фастові.
3779		Фурман Микола Васильович	01974-03-1313 березня 1974, Надвірна Івано-Франківська область. Солдат, водій 10 ОГШБр. 2017 вступив на військову службу за контрактом. Залишились мати та 18-річна донька.	02017-08-2222 серпня 2017	Трагічно загинув поблизу смт Комишуваха (Попаснянський район) від кульового поранення у голову, що несумісне із життям (обставини не уточнено). Похований 27 серпня у м. Надвірна.
3780		Попов Олег Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01997-07-2929 липня 1997, 20 років, Низове (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Солдат, старший оператор протитанкового відділення протитанкового кулеметного взводу 2-ї мотопіхотної роти 9 ОМПБ «Вінниця» 59 ОМПБр. Навчався у Торговицькому ПТУ за спеціальністю «механізатор». Вступив на військову службу за контрактом. Залишилися батьки, брат і сестра.	02017-08-2525 серпня 2017	Загинув від наскрізного кульового поранення голови внаслідок нічного обстрілу ВОП в районі смт Талаківка, на Маріупольському напрямку, — помер від поранення під час медичної евакуації. Похований в с. Низовому.
3781		Войтер Сергій Віталійович («Лоза») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-03-1313 березня 1979, Лохвиця Полтавська область. Молодший сержант, командир 2-го мотопіхотного відділення 1-го взводу 3-ї мотопіхотної роти «Донбас» 16 ОМПБ «Полтава» 58 ОМПБр. З родини військового, шкільні роки пройшли на Уралі, у військовому селищі Свободний (Свердловська область). Закінчив Владикавказьке училище МВС, служив у Москві, капітан внутрішніх військ РФ (зі слів побратимів, служив у ГРУ ГШ РФ). 2001 родина повернулась до Лохвиці. Останнім часом мешкав у Лубнах. З 2014 до березня 2016 воював у складі БСП НГУ «Донбас», пройшов Іловайськ, Дебальцеве, Широкине. В жовтні 2016 підписав контракт із ЗСУ. Залишились дружина, дві доньки.	02017-08-2626 серпня 2017	19 серпня в бою з ворожою ДРГ поблизу с. Кримське (Новоайдарський район) дістав важке вогнепальне наскрізне поранення грудної клітки з пошкодженням хребта. Тиждень боровся за життя, помер о 7:30 в Харківському військовому шпиталі. Похований у Лохвиці.
3782		Левицький Геннадій Миколайович («Зона»)	01976-09-044 вересня 1976, Мар'ївка (Доманівський район) Миколаївська область. Доброволець ОТГ «Волинь» УДА. На війні з 2015, служив у 28 ОМБр, учасник бойових дій, демобілізувався 2016-го. Повернувся на фронт в лавах УДА. Залишилися мати і молодший брат-учасник АТО.	02017-08-3030 серпня 2017	Загинув у бою з ворожою ДРГ поблизу м. Мар'їнка, прикриваючи поранених побратимів. Похований в с. Мар'ївка, у Доманівському районі оголошено триденну жалобу.
Вересень
3783		Лисиченко Денис	01981 1981. Рядовий поліції Центрального відділу поліції м. Маріуполя ГУ НП України в Донецькій області.	02017-09-022 вересня 2017	Працівника поліції було знайдено на вулиці у непритомному стані. Бригада швидкої допомоги, що прибула за викликом від перехожих о 22:50, доправила його до лікарні, проте врятувати правоохоронця не вдалося. Причини смерті з'ясовуються. Вказаний факт внесено до ЄРДР з попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.115 «Умисне вбивство» КК України. За повідомленням ТСН, слідів видимого насильства на тілі чоловіка при первинному огляді не виявлено.
3784		Серченко Володимир Леонідович («Апельсин»)	01983-09-2626 вересня 1983, Новоіванівка (П'ятихатський район) Дніпропетровська область. Мешкав у м. Жовті Води. Старший солдат, старший зв'язківець взводу зв'язку батальйону охорони 55 ОАБр (колишній 39 ОМПБ «Дніпро-2»). 2001 закінчив жовтоводське ВПУ-70. З 2007 мешкав у Жовтих Водах. Працював у ТОВ «ЗОВ», охоронцем у ТОВ «Тортус», на шахті у ТОВ «Восток-Руда». З 28.08.2014 по 15.09.2015 служив за мобілізацією радіотелефоністом у взводі технічного забезпечення розвідки розвідроти 17 ОТБр. В липні 2016 підписав контракт із ЗСУ. У червні 2017 виписався зі шпиталю і повернувся на фронт. Залишились мати, дружина та двоє дітей, — 10-річна донька і 5-річний син. Відео з Володимиром (архівна зйомка 14.11.2014, 17 танкова бригада — з 1:55 хв.)	02017-09-033 вересня 2017	За повідомленнями в соцмережах, загинув о 5:00 в Авдіївському лісі від вибуху гранати. Похований в Жовтих Водах. За повідомленням LB.ua з посиланням на джерела в поліції, вранці неподалік від м. Авдіївка двоє військових посварилися під час спільного розпивання алкогольних напоїв, після чого один з них кинув іншому гранату Ф-1 у бліндаж. В результаті вибуху військовослужбовець у бліндажі загинув. Проводиться розслідування за ч. 1 ст. 115 ККУ (Умисне вбивство). За уточненими даними, став жертвою співслужбовця, який перебував в стані алкогольного сп'яніння (2,9 проміле) у відповідь на отримане зауваження від загиблого.
3785		Динька Олег Миколайович («Єгер»)	01974-10-2525 жовтня 1974, Дніпро. Мешкав у с. Григорівка (Запорізький район) Запорізька область. Доброволець 1-ї ОШР ДУК ПС. Закінчив технікум. 1996 переїхав до Запоріжжя, де здобув спеціальність будівника-ремонтника та працював на будівельних роботах. З 2007 мешкав в с. Григорівка, працював у лісництві. В соцмережах — Олег Цихерблок. 01.03.2014 долучився до запорізької «Самооборони Майдану» та ВГО «Вільні Люди», їздив на вишколи, з липня 2014 по січень 2015 пройшов вишкіл «Тактика та стратегія малих груп у полі та місті». 10.02.2015 був мобілізований як доброволець, 1 ОТБр, 1-й мехбатальйон, гранатометник, стрілець-санітар. Воював в районі Волновахи, Мар'їнки, Авдіївки. Демобілізувався 13.04.2016, хотів підписати контракт, але не пройшов медкомісію. У серпні 2016 пішов добровольцем в ДУК. Брав участь у багатьох контрдиверсійних операціях, неодноразово підбивав техніку ворога. Залишились мати, брат і дружина. Присвоєне звання Почесного громадянина Запорізького району (посмертно).	02017-09-066 вересня 2017	Під час перевірки будинку у с-щі Піски (Ясинуватський район) підірвався на гранаті Ф-1 з «розтяжкою», прикривши собою побратимів, був доправлений до лікарні, але отримані травми були несумісні з життям. Похований на Кушугумському кладовищі Запоріжжя.
3786		Сергієнко Костянтин Олександрович	01978-03-099 березня 1978, Шостка Сумська область. Старший солдат, стрілець-снайпер 2-го мотопіхотного відділення 1-го взводу 1-ї мотопіхотної роти 13 ОМПБ «Чернігів-1» 58 ОМПБр. Закінчив ПТУ-42 (смт Вороніж Шосткинського району), механізатор. Захоплювався туризмом, грою в шахи. З 2002 працював слюсарем котлотурбінного цеху на Шосткинській ТЕЦ. 2014 був мобілізований до НГУ, 2-й полк охорони, в/ч 3022. По тому служив у Середино-Будському відділі Сумського прикордонного загону ДПСУ. Восени 2016 підписав контракт із ЗСУ, пройшов курси снайперів в 169 НЦ «Десна», влітку 2017 повернувся на фронт. Залишились батьки, брат, дружина та син 9-класник.	02017-09-066 вересня 2017	За повідомленням «UA: Суми», загинув у ніч на 7 вересня від ворожого снаряду під час обстрілу в Луганській області. За даними «Шостка News», на 29-му блокпості Бахмутської траси біля смт Новотошківське у бліндажі, де перебував боєць, стався вибух і пожежа. Похований у Шостці. За даними штабу АТО за 06.09.2017 бойових втрат серед українських військових немає.
3787		Недеря Віктор Григорович	01973-08-2121 серпня 1973, Долинська Кіровоградська область. Молодший сержант, командир відділення 10 ОМПБ «Полісся» 59 ОМПБр. Служив за контрактом.	02017-09-066 вересня 2017	Під час виконання бойових (службових) завдань в районі с. Павлопіль у Приазов'ї стався серцевий напад, помер в лікарні м. Маріуполь. Похований на Новому кладовищі м. Долинська на Алеї поховань учасників АТО.
3788		Телюк Ігор Володимирович («Сокіл») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-09-3030 вересня 1979, Клавдієво-Тарасове Бородянський район Київська область. Мешкав в смт Бабинці. Солдат, кулеметник 1-го взводу 1-ї роти 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. Закінчив Київське ВПУ-4, «верстатник широкого профілю 3-го розряду». Працював у Бородянці верстатником, а також плавильником металу в с. Горенка. 31.01.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та донька.	02017-09-077 вересня 2017	Загинув у промзоні м. Авдіївка від кулі снайпера. Похований у Бабинцях.
3789		Кривиденко Максим Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01994-01-3030 січня 1994, Сарата Одеська область. Старший солдат, стрілець-снайпер 2-ї роти 18 ОМПБ «Одеса» 28 ОМБр. Активний учасник Революції Гідності. У березні 2014 кілька діб утримувався в заручниках у Сімферополі озброєними посіпаками російської окупації півострова, які його катували. У квітні 2014 добровольцем пішов до військкомату, з 31.08.2014 до 06.04.2016 служив за мобілізацією в зоні АТО, у червні 2016 підписав контракт. Залишились батьки, брат, три сестри.	02017-09-099 вересня 2017	Загинув близько 22:00 внаслідок обстрілу з міномету калібру 82 мм позицій сил АТО поблизу м. Красногорівка, — помер від осколкових поранень дорогою до лікарні. Похований в Сараті.
3790		Деркач Іван Степанович	01966-07-088 липня 1966, 51 рік, Черніїв Тисменицький район Івано-Франківська область. Прапорщик, водій 14 ОМБр. З 31.03.2015 по 03.05.2016 проходив службу за мобілізацією у в/ч пп В0256, неодноразово перебував у зоні АТО. 05.09.2016 вступив на військову службу за контрактом.	02017-09-1111 вересня 2017	Передчасно пішов з життя під час несення служби поблизу с. Передільське Станично-Луганського району. Похований у с. Черніїв.
3791		Альмужний Сергій Валерійович (Позивний «Матрос») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-01-1010 січня 1987, Красилівка (Ставищенський район) Київська область. Старший солдат, командир відділення розвідувального взводу 3-го МБ 72-ї ОМБр. Виріс у багатодітній родині. Працював у ТОВ «Красилівське» на різних роботах. Строкову службу проходив матросом Морської охорони ДПСУ на посаді повара (2005—2006, м. Ізмаїл). Їздив на заробітки до Києва. Пішов на фронт добровольцем, з 22.08.2014 проходив службу в 5-му МБ 30-ї ОМБр, з січня 2015 служив в Донецькій області: Покровське, Світлодарськ, Дебальцеве. 2016-го перебував у лавах Внутрішнього корпусу батальйону «Донбас» (організація ветеранів «Донбасу»). По тому вступив на військову службу за контрактом в ЗСУ, служив гранатометником 1-го взводу 3-ї роти «Донбас» 16-го ОМПБ «Полтава». В лютому 2017, перебуваючи у відпустці, брав участь в блокаді ОРДЛО. 24.04.2017 разом з побратимами перевівся у 72 ОМБр, воював в Авдіївці. Залишилися мати, дві сестри, брат, дружина та 10-місячна донька.	02017-09-1414 вересня 2017	Загинув близько 21:00 від кулі снайпера у шию, під час вогневого протистояння, на позиції біля шахти «Бутівка» неподалік м. Авдіївка. Похований в Красилівці.
3792		Коваль Максим Анатолійович	01984-07-1515 липня 1984, Ширяєве Одеська область. Старший лейтенант, командир взводу 5-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 28-ї ОМБр. Кадровий військовий, випускник ОІСВ. Залишилася дружина та донька.	02017-09-1818 вересня 2017	За повідомленням видання «Траса Е-95», загинув під час виконання військових обов'язків в зоні АТО, у Волноваському районі (обставини загибелі не уточнені). За даними штабу АТО, за добу в результаті бойових дій троє українських військових отримали поранення. 26.09.2018, був оприлюднений вирок Волноваського районного суду Донецької області від 20.09.2018 згідно якого, військовослужбовець 28 ОМБр отримав покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі за вбивство пострілами з автомату АКС-74 свого начальника, офіцера у військовому званні «старший лейтенант».
3793			27 років. Співробітник Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ НП України в Донецькій області.	02017-09-1818 вересня 2017	Загинув у ДТП, перебуваючи поза службою, на власному автомобілі Chevrolet Lacetti біля с. Михайлівка на автошляху Олександрівка — Краматорськ. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.286 КК України [ 21 вересня 2017 у Wayback Machine.].
3794		Маринкевич Василь Степанович	01965-09-066 вересня 1965, Лішня (Демидівський район) Рівненська область. З 2000 року проживав у с. Лопавше. Прапорщик, командир гармати МТ-12 «Рапіра» 10-ї ОГШБр, в/ч А3715. 28 серпня 2014 року був призваний по мобілізації на службу у підрозділі Національної Гвардії України. Навесні 2016 року пішов на контрактну службу до 10-ї ОГШБр. Службу проходив на передовій у м. Попасна Луганської області. Залишилася дружина та син.	02017-09-2222 вересня 2017	Помер від серцевого нападу в зоні АТО на Луганщині. Похований на цвинтарі села Лопавше.
3795		Довгий Роман Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-02-2222 лютого 1991, Первомайськ Миколаївська область. Старший солдат, номер обслуги гірсько-штурмового відділення 2-го взводу 2-ї роти 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї ОГШБр, в/ч А3715. Працював на автозаправці. У жовтні 2011 вступив на військову службу за контрактом. З 2014 брав участь в АТО у складі 53-ї ОМБр, згодом був переведений до 10-ї ОГШБр. Пройшов бої під Торецьком та Попасною. По закінченні контракту збирався працювати у Польщі. Залишились мати, молодший брат, вітчим і наречена.	02017-09-2323 вересня 2017	Загинув близько 4:00 від кульового поранення під час вогневого протистояння з ДРГ противника поблизу с. Новоолександрівка (Попаснянський район). Похований на Кінецьпільському кладовищі Первомайська.
3796		Деде Дмитро Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-03-1212 березня 1984, Єлізаветівка Тарутинський район Одеська область. Мешкав у с. Підгірне Тарутинського району. Старший прапорщик, дільничний інспектор прикордонної служби 1 категорії відділу прикордонної служби «Станично-Луганське» (в/ч 9938, с. Гарасимівка) Луганського прикордонного загону ДПСУ. В зоні АТО з осені 2016, до того служив у в/ч 2197, Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного РУ ДПСУ. Залишились дружина та двоє дітей, син і донька.	02017-09-2828 вересня 2017	Загинув близько 17:00 під час несення служби у наряді на ділянці відділу, неподалік залізничної станції «Ільєнко» (Станично-Луганський район), за 800 м від кордону з РФ, в результаті підриву на фугасі з «розтяжкою». В результаті вибуху двоє прикордонників загинули на місці. Похований у с. Підгірне.
3797		Гувір Сергій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-03-1111 березня 1993, Крутоярівка (Білгород-Дністровський район) Одеська область. Старшина, інспектор прикордонної служби 3 категорії — черговий відділу прикордонної служби «Станично-Луганське» (в/ч 9938, с. Гарасимівка) Луганського прикордонного загону ДПСУ. Має румунське коріння. В зоні АТО з осені 2016, до того служив у в/ч 2197, Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного РУ ДПСУ. Залишились батьки і вагітна дружина.	02017-09-2828 вересня 2017	Загинув близько 17:00 під час несення служби у наряді на ділянці відділу, неподалік залізничної станції «Ільєнко» (Станично-Луганський район), за 800 м від кордону з РФ, в результаті підриву на фугасі з «розтяжкою». Похований у Крутоярівці.
3798		Мельник Віктор Михайлович (Позивний «Михалич»)	01959-10-1515 жовтня 1959, 57 років, мешкав в смт Ворзель (Ірпінська міська рада) Київська область. Молодший сержант, військовослужбовець 1-го МБ 72-ї ОМБр. Кадровий військовий, у війську з 18 років. 2014 мобілізований як доброволець, в подальшому підписав контракт до закінчення особливого періоду. Загалом провів на фронті 2,5 роки, воював у районі Волновахи та в Авдіївці. Залишились дружина, двоє дітей та четверо онуків.	02017-09-3030 вересня 2017	Відчув себе погано — запаморочення, високий тиск. Медики швидко стабілізували стан бійця і відвезли у медроту, щоб вранці відправити до шпиталю, але на ранок він помер через відрив тромбу. Похований на Ворзельському цвинтарі.

Втрати силових структур в тилу під час війни

Шпінда Руслан Михайлович, 01977-12-011 грудня 1977, Нововоронцовка Херсонська область. Старшина, військовослужбовець 79-ї ОДШБр. Був призваний за мобілізацією 31 липня 2014 року, з 29.09.2014 по 08.09.2015 брав участь у бойових діях в зоні АТО. За повідомленнями в соцмережах, воював у складі 28-ї ОМБр. В подальшому підписав контракт з 79 ОДШБр. Одружений. Загинув 02017-07-1010 липня 2017 під час проведення тактичних навчань з бойовою стрільбою на військовому полігоні «Широкий лан» (Миколаївська область) внаслідок порушення заходів безпеки. Похований в с. Любимівка (Нововоронцовський район).

Топалов Леонід Геннадійович (Позивний «Бріз» / «Волноріз»), 01967-08-044 серпня 1967, мешкав у м. Одеса. Військовослужбовець 1-го батальйону 54-ї ОМБр. На початку війни долучився до ДУК ПС, проходив тренування на базі в Десні, звідти поїхав на передову. В подальшому підписав контракт з 54 ОМБр, куди перейшла частина бійців ДУК. Помер 02017-07-1010 липня 2017 від серцевого нападу, місце не уточнено. Похований на Таїрівському цвинтарі Одеси. Залишились син і донька.

Клусов Максим Олегович, 01994-01-1313 січня 1994, Крижопіль Вінницька область. Матрос, командир бойової машини розрахунку реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону 32-го РеАП ВМС ЗСУ, в/ч А1325. На військовій службі за контрактом з серпня 2016 року. Ніс службу у районі виконання спеціальних завдань поблизу адмінкордону з окупованим Кримом, в Новотроїцькому районі Херсонської області. Загинув 02017-07-1212 липня 2017 під час виконання службових обов'язків на Херсонщині внаслідок зіткнення легкового автомобіля, в якому перебували військовослужбовці ВМС, з вантажівкою. ДТП сталася о 16:44 поблизу с. Молочне (Чаплинський район). Ще троє військовослужбовців отримали тілесні ушкодження. Похований в Крижополі. Залишились мати і молодший брат.

Паровий Олександр Миколайович, 42 роки, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Полковник, заступник командира 48-ї ОІБр. Випускник Кам'янець-Подільського ВВІКУ. В ЗСУ пройшов шлях від лейтенанта командира понтонного взводу до підполковника командира батальйону забезпечення навчального процесу військово-інженерного факультету. 2012 року призначений командиром новоствореного 11-го окремого понтонно-мостового батальйону 48-ї ОІБр. З 2014 року неодноразово виїздив у відрядження в зону АТО, достроково отримав звання полковника. В липні 2014 під командуванням Парового пройшли навчання підрозділів 48-ї ОІБр на Рівненщині. Передчасно помер 02017-07-2626 липня 2017 уранці в Кам'янці-Подільському. Похований на Алеї Слави міського кладовища. Залишились дружина і син.

Тіщенко Юрій Вікторович, 01972-04-1212 квітня 1972, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Військовослужбовець танкового підрозділу 93-ї ОМБр. 20 липня 2017 року близько 8:00, на Чугуївському полігоні (Харківська область), під час танкових змагань, в результаті вибуху дістали поранень 8 військовослужбовців. Юрій зазнав тяжких поранень, помер 02017-07-3030 липня 2017 в лікарні Мечникова у Дніпрі. Поховання 1 серпня на Південному кладовищі Кривого Рогу (Південне ГЗК).

Рябоконь Ігор Анатолійович, 45 років, Стрижавка Вінницький район Вінницька область. Військовослужбовець 72-ї ОМБр. На фронті з 2014 року, доброволець батальйону «Айдар». У червні 2016 підписав контракт з 72 ОМБр. Поблизу м. Щастя дістав поранення ноги, після лікування повернувся на фронт, але постійно хворів, перебував у лікарнях. Помер 20 липня 2017 від обширного інсульту в лікарні м. Вінниця, при цьому ще мав двостороннє запалення легенів. Похований у Стрижавці. Залишилась сестра.

Муртазаєв Сергій Семенович, 01962-11-2727 листопада 1962, 54 роки, Одеса. Мешкав в смт Таїрове Овідіопольський район Одеська область. Полковник медичної служби, начальник клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (411-й військовий госпіталь), м. Одеса. Пройшов шлях від лікаря медичного пункту до начальника клініки. Учасник бойових дій на Сході України. Одружений (дружина — лікар-офтальмолог). Раптово помер 02017-08-022 серпня 2017 при виконанні службових обов'язків, на території ВМКЦ в м. Одеса. Попередньо, смерть настала в результаті проблем із серцем, які загострилися внаслідок спеки.

Токарєв Юрій В'ячеславович, 01993-05-066 травня 1993, Автономна Республіка Крим. Військовослужбовець 72 ОМБр. Сирота, вихованець дитячого будинку, переселенець з Криму. 23.11.2016 вступив на військову службу за контрактом. Учасник бойових дій в зоні АТО. Помер 02017-08-033 серпня 2017 від гострої серцевої недостатності у НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ. Похований в с. Мізяківські Хутори у Вінницькій області, де мешкає його сестра.

Милостивий Андрій, 01969 1969, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Водій-гранатометник реактивної артилерійської батареї 17-ї ОТБр. Загинув 4 серпня 2017 року на полігоні, розташованому в с. Дівички на Київщині, під час тактичних навчань з бойовою стрільбою. Близько 11:00 було здійснено постріл зі 120-мм міномету 2С12 «Сані», міна відхилилася від попередньо визначеної цілі та влучила в окоп, де перебували військові. Андрій загинув на місці, ще 5 військовослужбовців дістали поранення. Похований у Кривому Розі.

Серебренніков Сергій Олександрович (позивний «Комар»), 27.09.1988, Кам'янське Дніпропетровська область. Військовослужбовець кулеметного взводу 2-ї МР 2-го МБ 54-ї ОМБр. Призваний за мобілізацією 2014 року, в подальшому підписав контракт. Учасник бойових дій. З військової частини матері повідомили, що на одній зі станцій (м. Кременчук на Полтавщині) Сергій відстав від військового ешелону та з 10 серпня вважався таким, що самовільно залишив військову частину. Знайдений місцевими жителями мертвим 14 серпня неподалік від залізничного вокзалу Кременчука, за кілька метрів від залізничних шляхів у пров. Сковороди (Перший Занасип), у цивільному одязі. У висновку СМЕ вказано, що помер 12 серпня 2014 від гострої серцево-судинної недостатності внаслідок ішемічної хвороби серця. 24 серпня похований як невідомий на Деївському кладовищі Кременчука, хоча при ньому були документи, але загубились. Як з'ясувалося, до 15 вересня документи Сергія знаходилися у Кременчуцькому відділенні поліції № 1. Матері пояснили, що тіло направили в морг разом із документами, потім документи повернули до поліції. На момент оформлення лікарського свідоцтва про смерть Сергій проходив як «невідомий». Судмедексперт виписав лікарське свідоцтво про смерть лише 21 серпня. У батьків виникли проблеми з проведенням ексгумації та експертизи, їм допомогли волонтери. Ексгумацію проведено 1 грудня, перепоховання у Кам'янському. Залишились батьки, дружина та син.

Гніденко Руслан Олександрович, 24.12.1977, Біла Церква Київська область. Військовослужбовець оперативного резерву. Прибув до 169-го НЦ в смт Десна (Козелецький район) Чернігівська область на заплановані заняття. 14 серпня 2017 втонув у місцевій водоймі, імовірно перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Неодружений.

Попов Євген Володимирович, 1976 р.н., Нікополь Дніпропетровська область. Сержант, військовослужбовець 17-ї ОТБр. 31 липня 2014 року добровольцем пішов до війська, часник АТО. 4 серпня 2017 року, близько 11:00, на полігоні, що розташований в с. Дівички на Київщині, під час тактичних навчань з бойовою стрільбою, дістав важких поранень внаслідок влучення міни в окоп. 19 серпня 2017 помер від поранень в Київському військовому шпиталі. Похований в Нікополі. Залишилися мати, дружина та дві доньки.

Гунза Василь Володимирович, 1985 р.н., Нижня Яблунька Турківський район Львівська область. Молодший сержант, водій-хімік 704-го ОПРХБЗ, в/ч А0807. Учасник АТО, повернувся з фронту більш як півроку тому. Навчався у 201-му НЦ в м. Кам'янець-Подільський на курсах підвищення кваліфікації. За даними військкомату, звідти і потрапив до шпиталю. Помер вночі 20 серпня 2017 року в Київському військовому госпіталі, причини смерті не уточнено. Похований в Н. Яблуньці. Залишились дружина та донька.

Гончаров Володимир Олександрович (позивний «Мєлкій»), 10.03.1997, Ізюмське Борівський район Харківська область. Військовослужбовець 72-ї ОМБр. Учасник АТО, в бригаді 1,5 роки, останні півроку воював у промзоні Авдіївки. Загинув 20 серпня 2017 року під час відпустки. За повідомленням поліції, о 1:38 на 57-му км залізничної колії на відстані близько 150 метрів від залізничної станції «Преддонбасівська», поблизу смт Борова, вантажним потягом сполученням «Куп'янськ-Вузловий — Святогірськ» був смертельно травмований 20-річний мешканець с. Ізюмське, який переходив залізничну колію в неналежному місці. За повідомленням командира, — вбитий в смт Борова, помер від двох ножових поранень. В поліції цю інформацію не підтвердили.

Хорошко Марина, Дніпро. Старший солдат, головна медсестра неврологічного відділення госпіталю м. Дніпро. З 2014 працювала у шпиталі. Померла 23 серпня 2017 внаслідок довготривалої хвороби.

Шмирін Сергій Васильович (позивний «Боцман»), 25.07.1972, Житомир. Розвідник 26-ї ОАБр. Свого часу служив підводником. Мобілізований у 2014 році, з липня воював біля міста Щастя. Після демобілізації, не зважаючи на проблеми зі здоров'ям, підписав контракт і повернувся на фронт. Помер 25 серпня 2017 року у Харківському військовому шпиталі внаслідок хронічної хвороби. Похований на житомирському кладовищі у Корбутівці.

Левчук Андрій Миколайович, 03.12.1986, Славута Хмельницька область. Головний сержант взводу матеріального забезпечення роти забезпечення 24 ОШБ «Айдар». Після закінчення школи пройшов строкову службу. У 19 років ледь не загинув, — стрибнув під потяг у київському метро. В батальйоні — з 2015. З лютого по квітень 2016 був командиром взводного опорного пункту в Мар'їнці. Пройшов бої на Світлодарській дузі в районі селища Новолуганське. Помер 26 серпня 2017 в лікарні м. Славута в результаті черепно-мозкової травми, яку отримав під час сварки у розважальному закладі 25 серпня, — у ході суперечки опонент штовхнув Андрія, який впав і вдарився головою об бруківку. Перебував в реанімації, впав у кому, помер, не приходячи до свідомості. За кілька днів мав повернутися на службу в зону АТО. Похований у Славуті. Залишились мати, дружина та дві доньки. Підозрюваний втік з країни та був оголошений у розшук, затриманий 12.12.2018 у пункті пропуску «Шегині».

Атаманенко Андрій Олександрович, 26 років, мешкав у м. Новоград-Волинський Житомирська область. Військовослужбовець за контрактом 30-ї ОМБр, тричі був у зоні АТО. Знайден повішеним на військовому полігоні в Чернігівській області, де його підрозділ проходив перепідготовку. Ведеться слідство. Похований 8 вересня 2017 у Новограді-Волинському. Залишились мати і батько — полковник ЗСУ.

Ревіцький Артур Анатолійович, 17.06.?, Миколаїв. Старший солдат, військовослужбовець за контрактом 808-го понтонно-мостового полку. Випускник Миколаївського навчально-наукового інституту ОНУ ім. Мечникова (2012). Загинув 7 вересня 2017 року у ДТП на трасі Київ — Одеса поблизу села Шарин Уманського району Черкаської області, — внаслідок наїзду вантажівки «Сканія» на військовий тягач МАЗ-537, що був припаркований на узбіччі для проведення ремонтних робіт.

Коломійчук Сергій, 36 років, мешкав у м. Мелітополь Запорізька область. Військовослужбовець 23-го ОМПБ «Хортиця» 56-ї ОМПБр. Доброволець першої хвилі мобілізації. Учасник АТО, воював в районі Маріуполь — Новоазовськ. Після того, як 5 вересня 2014 загинули троє бійців 23-го батальйону поблизу с. Комітернове (нині — Пікузи), двічі намагався вчинити самогубство. Пройшов курс лікування у стаціонарі психіатрії. За рік по демобілізації вступив на військову службу за контрактом. 9 вересня 2017 року покінчив життя самогубством. Поховання 12 вересня в с-щі Переможне Якимівського району. Залишилися дружина і маленька дитина.

Озєров Олексій Олегович, 15.03.1987, Путивльський район Сумська область. Мешкав у м. Суми. Старший сержант, військовослужбовець 25-ї ОПДБр. Проходив службу в 95-ій ОАеМБр. Служив у київському «Беркуті», потім перевівся до сумського. В часі війни чотири рази був у зоні АТО, пройшов бої за Дебальцеве. З липня 2016 до квітня 2017 проходив службу в 11-му батальйоні НГУ, в/ч 3051, виконував завдання в районі Торецька. Загинув близько 22:40 10 вересня 2017 року від кульового поранення під час тренувань на території однієї з військових частин неподалік Канатове, що поблизу м. Кропивницький. За повідомленням Військової прокуратури, один із солдатів здійснив 2 короткі черги у напрямку двох військовослужбовців цієї ж частини, які виконували тренувальні вправи. Унаслідок отриманих вогнепальних поранень старший сержант та солдат загинули на місці події. Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство). Похований у Сумах на Алеї Слави Центрального кладовища. Залишились батьки, дружина та 9-річна донька.

Тимофєєв Ігор Євгенович, 03.10.1993, Мирноград Донецька область. Солдат 25-ї ОПДБр. З шахтарської родини. Працював гірничим робочим на шахті 5/6 (колишня шахта «Димитрова»), прохідником на шахті «Капитальна» (колишня шахта «Стаханова») ДП «Мирноградвугілля». В лютому 2016 вступив на військову службу за контрактом, кілька місяців перебував у зоні АТО. Загинув близько 22:40 10 вересня 2017 року від кульового поранення під час проведення навчань на території однієї з військових частин неподалік Канатове, що поблизу м. Кропивницький. За повідомленням Військової прокуратури, один із солдатів здійснив 2 короткі черги у напрямку двох військовослужбовців цієї ж частини, які виконували тренувальні вправи. Унаслідок отриманих вогнепальних поранень старший сержант та солдат загинули на місці події. Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство). Похований в Мирнограді на кладовищі «Озерне». Залишились батьки, дружина та двоє маленьких дітей, син і донька.

Аркуш Сергій Іванович (позивний «Краб»), 20.02.1963, 54 роки, Миколаїв. Старший прапорщик (мічман) 1-го ОБМП 36-ї ОБрМП. Навчався у МНУ ім. Сухомлинського на факультеті фізичної культури та спорту і в Севастопольському ВМІ ім. Нахімова. Опанував професію електромеханіка. 1995 закінчив навчання в Ізмаїльському центрі підготовки офіцерського складу, отримав посвідчення інструктора-водолаза. З 1985 по 2000 проходив службу в спецпідрозділах ВМФ, 73 ЦСО (о. Майський). Після звільнення в запас працював в охоронних структурах «БАРС», а з травня 2006 протягом майже шести років — як персональний водій-тілоохоронець в компанії «Аеротехсервіс». По тому поїхав на роботу до Естонії, де працював складальником металоконструкцій на підприємстві «Євро-профіль». З початку війни пішов добровольцем у морську піхоту, воював у «гарячих» точках, був наставником для молодих бійців. Помер від хвороби 14 вересня 2017 року. 16 вересня прощання на території 36 бригади, поховання у Миколаєві.

Стопчинський Роман Олегович, 01994 1994, Кривоносове (Бобринецький район) Кіровоградська область. Старший солдат 79-ї ОДШБр. Виріс у багатодітній родині. Закінчив Бобринецьке училище за спеціальністю «кухар». Другий рік проходив службу за контрактом, виконував завдання в зоні АТО. Неодружений. 02017-09-2323 вересня 2017 покінчив життя самогубством у розташуванні військової частини. Похований в с. Кривоносове.

Кулик Ростислав, 1986 р.н., Чортків Тернопільська область. Мешкав в смт Велика Березовиця Тернопільський район. Старший сержант поліції, військовослужбовець роти поліції особливого призначення ГУ НП в Тернопільській області. У правоохоронних органах з 2006 року, служив у «Беркуті». 2015-го ніс службу в зоні АТО, дістав важку контузію біля Попасної, довгий час лікувався. Загинув 26 вересня 2017 близько 12:50 внаслідок вибуху гранати РГД-5, біля свого будинку у В. Березовиці. Залишилась дружина (також працює у поліції, — дільничним в Тернополі) та 9-місячна донька. Попередньо, причиною нещасного випадку стало необережне поводження з вибухонебезпечними предметами.

Бородаченко Сергій Станіславович, 30.11.1978, Затишок Уманський район Черкаська область. Підполковник, заступник командира частини з льотної підготовки 7-ї БрТА (Старокостянтинів). З кінця 1990-х років проходив службу у складі 806-го бомбардувального авіаційного полку на Луцькому військовому аеродромі (до розформування у 2004). По тому служив у 7 бригаді. 29 вересня 2017, о 12:21 під час планових тренувальних польотів в районі Старокостянтинівського аеродрому було втрачено зв'язок з навчально-тренувальним літаком Л-39 (бортовий номер 72) Повітряних Сил ЗСУ. Літак впав на кукурудзяне поле поблизу с. Берегелі (Красилівський район) Хмельницька область (в районі сіл Западинці, Баглайки та Берегелі), загинули двоє військових льотчиків. Військовою прокуратурою розпочато досудове розслідування попередньо за ст. 416 ККУ (порушення правил польотів, що спричинило тяжкі наслідки). Після проведення експертиз з льотчиками попрощались у Старокостянтинові, поховання на малій батьківщині.

Ткаченко Михайло Васильович, 11.09.1987. Старший лейтенант, штурман ланки авіаційної ескадрильї 7-ї БрТА (Старокостянтинів). 29 вересня 2017, о 12:21 під час планових тренувальних польотів в районі Старокостянтинівського аеродрому було втрачено зв'язок з навчально-тренувальним літаком Л-39 (бортовий номер 72) Повітряних Сил ЗСУ. Літак впав на кукурудзяне поле поблизу с. Берегелі (Красилівський район) Хмельницька область (в районі сіл Западинці, Баглайки та Берегелі), загинули двоє військових льотчиків. Військовою прокуратурою розпочато досудове розслідування попередньо за ст. 416 ККУ (порушення правил польотів, що спричинило тяжкі наслідки). Після проведення експертиз з льотчиками попрощались у Старокостянтинові, поховання на малій батьківщині.

Померлі демобілізовані учасники АТО

Коноваленко Валерій, 25 років, Погреби (Глобинський район) Полтавська область. Учасник АТО, військовослужбовець 107-го РАП. Загинув 6 липня 2017 року у ДТП внаслідок лобового зіткнення автомобіля ВАЗ-2110 з бензовозом DAF в районі села Гориславці Кременчуцького району Полтавській області. Водій ВАЗу загинув на місці. Похований в с. Погреби.

Галушко Юрій Петрович, 28.06.1955, 62 роки, Стовпець Дубенський район Рівненська область. Старший лейтенант, учасник АТО. Після закінчення Кам'янець-Подільського військового училища та Українського інституту інженерів водного господарства у 1980 році переїхав до міста Вараш, до 2000 року працював в управлінні будівництва Рівненської АЕС. Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС. Активний учасник Революції Гідності. Мобілізований 2014 року, брав участь у бойових діях під Дебальцевим та біля Донецького аеропорту. Помер 7 липня 2017 року. Похований у Вараші.

Фесюк Анатолій (позивний «Прапор»), Городківка (Крижопільський район) Вінницька область. Учасник АТО, солдат вінницького 40-го полку НГУ, в/ч 3008. Ніс службу на блокпосту № 25 на Бахмутській трасі. Після повернення з війни скоїв самогубство. Похований 9 липня 2017 року у селі Городківка. Залишилась дружина та донька від першого шлюбу.

Левицький Андрій (позивний «Вірний»), Прошова Тернопільська область. Мешкав у м. Київ. Учасник АТО, доброволець ДУК ПС. Закінчив Галицький інститут. Активний учасник Революції Гідності, 24-та сотня Самооборони Майдану, якийсь час був у «Правому секторі». На фронт пішов добровольцем у 2014 році. Загинув вночі 10 липня 2017 року в результаті ДТП на пр-ті Перемоги у Києві. Намагався перебігти дорогу у невстановленому місці навпроти автобусної зупинки біля парку Нивки, був збитий мікроавтобусом «Mercedes». З Андрієм прощались на Майдані у Києві. Залишилась дружина та маленька донька.