Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Доли нська місто у Кропивницькому районі Кіровоградської області Ук

Долинська

Долинська
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Доли́нська — місто у Кропивницькому районі Кіровоградської області України. Площа міста — 12,13 км². Населення — 19 319 чоловік (2011). Адміністративний центр Долинської міської громади. У безпосередній близькості знаходиться довгобуд — Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР). Колишній адміністративний центр Долинського району, важливий залізничний вузол.

Долинська
image image
Герб Долинської Прапор Долинської
image
Житловий масив
Основні дані
Країна image Україна
Область Кіровоградська область
Район Кропивницький район
Громада Долинська міська громада
Код КОАТУУ: 3521910100
Засноване 1873
Колишня назва до 1919 року, Кефалівка

до 1944 року, Шевченкове

Статус міста з 1957 року
Населення 18 460 (01.01.2021)
Площа 12,13 км²
Поштові індекси 28500
Телефонний код +380-5234
Координати 48°06′39″ пн. ш. 32°45′53″ сх. д. / 48.11083° пн. ш. 32.76472° сх. д. / 48.11083; 32.76472Координати: 48°06′39″ пн. ш. 32°45′53″ сх. д. / 48.11083° пн. ш. 32.76472° сх. д. / 48.11083; 32.76472
Назва мешканців долинча́нин, долинча́нка, долинча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Долинська
До станції 0 км
До обл./респ. центру
 - фізична 75 км
 - автошляхами 65 км
До Києва
 - залізницею 328 км
Міська влада
Адреса 28500, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Долинська, вул. Соборності України, 28
Міський голова Звіздовський Євген Едуардович

image Долинська у Вікісховищі

Карта
image
image
Долинська
image
image
Долинська

Географія

Місто розташоване в південно-східній частині Кіровоградщини, на південних відрогах Придніпровської височини, за 75 км на південь від обласного центру.

Клімат

Клімат в місті помірно континентальний. Найхолодніший місяць − січень (середня температура -5,5 °C), найтепліший — липень (+20,2 °C). На території Долинської щорічно випадає близько 520 мм опадів.

Історія

XIX століття

У XVIII столітті територія, на якій надалі виникло місто, входила до складу Бугогардівської паланки Запорізької Січі.

Роком заснування міста вважається 1873 рік, коли 20 серпня 1873 року через станцію Долинська Братолюбівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії новозбудованою залізничною гілкою Знам'янка — Миколаїв пройшов перший потяг. На початку просто залізнична станція, що отримала ім'я Маловодянської землевласниці О. Ф. Долинської, яка дала притулок та сприяла вирішенню житлово-побутових проблем будівельників залізниці. Селище біля станції виникло не одразу. Його прискорений розвиток почався після 1884 року, коли стала до ладу новозбудована гілка Катеринівської залізниці Довгинцеве (сьогодні ст. Кривий Ріг Головний) — Долинська, тоді станція стала вузловою й отримала вихід до Криворізького залізорудного басейну. Селище було названо ім'ям власника цих земель поміщика Кефали — Кефаліне.

У 1896 році в Кефаліному нараховувалося 25 помешкань, у яких проживало 227 жителів. На період сільськогосподарських робіт Кефаліне ставало ринком найму дешевої робочої сили, коли найманці з різних частин Російської імперії вирушали на сезонні роботи у Кривий Ріг, Херсон та Миколаїв.

З 1890-х років селище інтенсивно розвивалося. Було збудовано церкву, перші двоповерхові будинки. У 1891 році відкрито залізничне училище, а в 1901 — земську школу. Діяло локомотивне депо, пошта, телеграфне відділення, почали працювати лікарня та їдальня, активізувалася приватна торгівля.

XX століття

У 1908 році населення Кефалівки становило понад 2,5 тис. осіб. Річний вантажообіг залізничної станції склав 75 млн пудів, 40 з яких припадало на вугілля. У 1914 році був збудований цегляний завод, що підпорядковувався залізниці.

У 1913 році Антон Макаренко давав такий опис Долинської:

Станцию и посёлок при ней можно было охватить одним взглядом. Нас окружала степь, однообразная, ровная, молчаливая. А что там было в степи? Два кургана на горизонте, да скрытое в балке село, да на большой дороге столбы и пыльные вихри. На станции было маленькое депо, так называемое «оборотное»; работало в нем народу несколько десятков человек, и на самой станции ещё меньше, — тихое было место, пыльное и бедное.

У період з 1918 по 1920 рік найімовірніше у 1919 році селише Кефалівка отримало нову назву Шевченкове, тоді як створений у 1923 році Долинський район взяв назву станції. Це був безпрецедентний випадок: у межах України центром Долинського району вважалося селище Шевченкове, а у адміністративно — територіальних довідниках, що друкувалися у Москві, було неіснуюче селище Долинська. Цю недоречність було усунено Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1944 року, у якому з метою уточнення назв населених пунктів і у зв'язку з існуванням однакових найменувань, що викликало утруднення для установ та громадян, селище Шевченкове перейменували у відповідності з назвою району й стали називати селищем Долинська.

7 листопада 1924 року було відкрито електростанцію, в 1926 — елеватор. У зв'язку з запровадженням політики НЕПу, у 1925 році в Шевченковому налічувалося 95 приватних торговельних підприємств. У 1929 році було організовано Долинську МТС.

З 1932 по 1937 роки селище перебувало у складі Дніпропетровської, а з кінця 1937 до початку 1939 — Миколаївської області УРСР.

1932 року на базі залізничного училища було утворено семирічну, а пізніше — середню школу. У 1935 році в селищі відкрито середню школу для дорослих.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 72 жителі міста.

8 серпня 1941 року розпочалась німецька окупація селища. 12 березня 1944 року в ході боїв 8-им Олександрійським механізованим корпусом Шевченкове було звільнено від німецької окупації.

14 травня 1957 року селище міського типу Долинська отримало статус міста. На той час в ньому проживало 12 тисяч мешканців, 60 % яких становили робітники та службовці.

У зв'язку з будівництвом поблизу міста Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд з 1985 року в Долинській розпочалося інтенсивне будівництво житлових масивів. На масиві Маяк німецькими будівельниками було змонтовано кілька збірних будинків типу «Дельбау».

Населення

image
Рідна мова населення Долинської за даними перепису 2001 року

Станом на 2011 рік в Долинській проживало 17 319 осіб. Понад 95 % мешканців міста — українці.

Мова

За даними перепису 2001 року 93,10 % населення міста вказали українську мову рідною, 5,87 % — російську, 1,03 % — інші мови.

Інфраструктура

image
Типовий будинок кінця 1980-х — початку 1990-х років забудови

Промисловість

У безпосередній близькості від Долинської знаходиться довгобуд — Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд.

Долинська — відомий центр переробки сільськогосподарської сировини в Кіровоградській області. Серед основних підприємств міста:

  • ТОВ «Долинський комбікормовий завод»;
  • ЗАТ «Долинський елеватор»;
  • Долинська філія ДП «Сантрейд»;
  • ПАТ «Долинський птахокомбінат».

Торгівля

Торговельну діяльність на території міста здійснюють Долинське райспоживтовариство, ринок КП «Далвіс» та ПП «Автоцентр „Долинка“». Діють сім філій банківських установ.

Транспорт

Долинська — основний залізничний вузол півдня Кіровоградщини. З введенням у 1978 році в експлуатацію залізничної гілки Долинська — Помічна відкрились можливості швидких перевезень вантажів у західному напрямку. Через пасажирський вокзал в літньо-осінній період курсує понад 40 пасажирських поїздів.

Автобусні перевезення здійснює ВАТ «Долинське АТП-13541» та кілька приватних підприємств.

Медицина

Медичні послуги населенню міста надають центральна районна лікарня на 250 ліжок, будинок матері й дитини та станція швидкої медичної допомоги.

Освіта

У місті знаходиться чотири загальноосвітні школи, де навчається близько 3,5 тис. учнів та чотири дитячих садки (ДНЗ № 2 «Івушка», ДНЗ № 3 «Колобок», ДНЗ № 4 «Казка» та ДНЗ № 5 «Ружечка»). ДНЗ № 4 та ДНЗ № 5 обладнані плавальними басейнами.

Назва загальноосвітнього закладу Адреса Телефон
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 28500, м. Долинська, вул. Сонячна, 4-а 5-16-06
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. А. С. Макаренка 28500, м. Долинська, вул. Шевченка, 6 3-17-93
НВК «Долинська гімназія — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3» 28500, м. Долинська, вул. Ольгерда Бочковського, 13 5-40-34
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та філологічних наук 28500, м. Долинська, вул. О. Бочковського, 1 5-12-33

ЗМІ

У місті виходять дві газети — комунальна «Долинські новини» та приватна «Провінція».

З 1961 року працює районне радіомовлення. 12 травня 2003 року КП «Редакція Долинського районного радіомовлення» почало функціонувати у FM-форматі.

Релігія

У місті знаходиться православна Свято-Успенська церква. Існують релігійні громади Свідків Єгови, пресвітеріан, Євангельських Християн-баптистів, Християн віри Євангельської, адвентистів та інші.

Культура

У Долинській функціонують культурно-дозвіллєвий центр, дві бібліотеки, районна школа мистецтв, Центр дитячої та юнацької творчості, музей історії Долинського району та меморіально-педагогічний музей ім. А. С. Макаренка. Заснована районна краєзнавча премія імені Івана Проценка.

В місті діють п'ять самодіяльних колективів, зразковий аматорський хореографічний колектив «Веселка» (керівник Галина Жир).

На території міської ради знаходиться 12 пам'яток історії, 11 пам'яток архітектури та 2 — археології.

image
Пам'ятник-паротяг поблизу залізничної станції

Міська скульптура

Головна категорія:

У місті встановлені такі пам'ятники:

  • Антону Макаренку (пам'ятник);
  • Тарасу Шевченку (погруддя);
  • Володимиру Леніну (пам'ятник) — демонтований 26 лютого 2014 року (згідно рішення 31 позачергової сесії міської ради) у результаті перемоги Революції гідності (Єврореволюції) та фактичного самоусунення президента Януковича від влади;
  • Льотчикам-землякам К. Вишневецькому, М. Зінов'єву, М. Нечаю та І. Безуглому (пам'ятник-літак);
  • Першим механізаторам Долинської МТС (пам'ятний знак);
  • Воїнам-водіям Долинської автороти (пам'ятний знак);
  • Бійцям 8-го Олександрійського механізованого корпусу (пам'ятний знак);
  • Учасникам ліквідації Чорнобильської трагедії (пам'ятний знак).

В Долинській встановлені такі меморіальні дошки:

Пам'ятки архітектури

  • Будинок залізничного вокзалу (1880-ті);
  • Будинок залізничного депо (1880-ті);
  • Будинок товарної контори;
  • Амбулаторія (1908);
  • Водонапірна башта (кін. ХІХ ст.);
  • Житловий будинок на вул. Лазарєва, 2;
  • Житловий будинок на вул. Лазарєва, 3;
  • Житловий будинок на вул. Лазарєва, 4;
  • Житловий будинок на вул. Лазарєва, 10 (1900)
  • Житловий будинок на вул. Лазарєва, 11.

Усі пам'ятки — місцевого значення.

Спорт

В Долинській знаходиться стадіон «Колос», сім спортивних залів та три спортивних майданчики зі штучним покриттям. У місті тренується ФК «Степ», що виступає в першій групі Чемпіонату Кіровоградської області з футболу.

Відомі люди

У 1901–1902 роках на станції Долинська працював відомий український письменник Архип Тесленко.

В 1911–1914 роках в Кефалівському залізничному училищі працював педагог Антон Макаренко.

  • Маруценко Віктор Григорович — заслужений діяч культури України, зберігач фондів Музею історії Долинського району Кіровоградської області, краєзнавець.

У місті народились:

Світлини

image
Центральна площа Долинської
На вулицях міста

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. . Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 1 лютого 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. . Архів оригіналу за 26 грудня 2011. Процитовано 12 липня 2011.
  4. s:Указ ПВР УРСР від 15.8.1944 «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР»
  5. Долинська. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  6. Історія Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Банк даних — перепис 2001
  8. . Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 12 липня 2011.
  9. . Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 12 липня 2011.

Література

  • В. Г. Маруценко. Статті // Інгульський степ, збірник. Випуск І. Київ, 2017. С. 38 — 59 —
  • В. Г. Маруценко. Статті // Інгульський степ, збірник. Випуск ІІ. Львів, 2017.
  • В. Маруценко. Боковенька. Степовики. Біографічний довідник. Долинська, 2007.
  • Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т.1. Дніпропетровськ, 2005. —
  • Г. П. Міщенко. Кіровоградська область. Київ, 1961. С. 67.
  • Боковенька-2004. Дослідження, спогади і документи до 70-річча голодомору на Долинщині. Кіровоград, 2005. С. 228—229.
  • О. Іванов. Збірник віршів. Кривий Ріг, 2016.
  • Чорномаз О. Д. Спогади з життя прожитого. Київ, 2016 —
  • Боковенька-2002. Літературно-художній альманах. Кіровоград, 2003. С. 15 — 18, 79 — 87.
  • Григорій Гусейнов. Легенди та перекази Криворіжжя. На землі на рідній… Книга перша. . — Дніпропетровськ: 2005.
  • Гусейнов Григорій Джамалович. Господні зерна. В 8 книгах. Кривий Ріг, 2000—2004.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
  • Сердюк Н. П. Записки Сердюка Николая Павловича. — Київ : Аграр Медіа Груп, 2011. — 384 с. — (Родовід Сердюків) — 100 прим. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Долинська
  • Сайт Долинської районної бібліотеки для дорослих [ 8 березня 2014 у Wayback Machine.]
  • Неофіційний сайт міста Долинська [ 1 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  • Офіційний сайт Долинської міської ради [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
  • Мільйон сердець — одне биття, Долинська Forever — на все життя! // «Новий канал»
  • Долинська на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019]
  • (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Doli nska misto u Kropivnickomu rajoni Kirovogradskoyi oblasti Ukrayini Plosha mista 12 13 km Naselennya 19 319 cholovik 2011 Administrativnij centr Dolinskoyi miskoyi gromadi U bezposerednij blizkosti znahoditsya dovgobud Krivorizkij girnicho zbagachuvalnij kombinat okislenih rud KGZKOR Kolishnij administrativnij centr Dolinskogo rajonu vazhlivij zaliznichnij vuzol DolinskaGerb Dolinskoyi Prapor DolinskoyiZhitlovij masivOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastRajon Kropivnickij rajonGromada Dolinska miska gromadaKod KOATUU 3521910100Zasnovane 1873Kolishnya nazva do 1919 roku Kefalivka do 1944 roku ShevchenkoveStatus mista z 1957 rokuNaselennya 18 460 01 01 2021 Plosha 12 13 km Poshtovi indeksi 28500Telefonnij kod 380 5234Koordinati 48 06 39 pn sh 32 45 53 sh d 48 11083 pn sh 32 76472 sh d 48 11083 32 76472 Koordinati 48 06 39 pn sh 32 45 53 sh d 48 11083 pn sh 32 76472 sh d 48 11083 32 76472Nazva meshkanciv dolincha nin dolincha nka dolincha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya DolinskaDo stanciyi 0 kmDo obl resp centru fizichna 75 km avtoshlyahami 65 kmDo Kiyeva zalizniceyu 328 kmMiska vladaAdresa 28500 Kirovogradska obl Kropivnickij r n m Dolinska vul Sobornosti Ukrayini 28Miskij golova Zvizdovskij Yevgen EduardovichDolinska u Vikishovishi KartaDolinskaDolinskaGeografiyaMisto roztashovane v pivdenno shidnij chastini Kirovogradshini na pivdennih vidrogah Pridniprovskoyi visochini za 75 km na pivden vid oblasnogo centru Klimat Klimat v misti pomirno kontinentalnij Najholodnishij misyac sichen serednya temperatura 5 5 C najteplishij lipen 20 2 C Na teritoriyi Dolinskoyi shorichno vipadaye blizko 520 mm opadiv IstoriyaXIX stolittya U XVIII stolitti teritoriya na yakij nadali viniklo misto vhodila do skladu Bugogardivskoyi palanki Zaporizkoyi Sichi Rokom zasnuvannya mista vvazhayetsya 1873 rik koli 20 serpnya 1873 roku cherez stanciyu Dolinska Bratolyubivskoyi volosti Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi novozbudovanoyu zaliznichnoyu gilkoyu Znam yanka Mikolayiv projshov pershij potyag Na pochatku prosto zaliznichna stanciya sho otrimala im ya Malovodyanskoyi zemlevlasnici O F Dolinskoyi yaka dala pritulok ta spriyala virishennyu zhitlovo pobutovih problem budivelnikiv zaliznici Selishe bilya stanciyi viniklo ne odrazu Jogo priskorenij rozvitok pochavsya pislya 1884 roku koli stala do ladu novozbudovana gilka Katerinivskoyi zaliznici Dovginceve sogodni st Krivij Rig Golovnij Dolinska todi stanciya stala vuzlovoyu j otrimala vihid do Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu Selishe bulo nazvano im yam vlasnika cih zemel pomishika Kefali Kefaline U 1896 roci v Kefalinomu narahovuvalosya 25 pomeshkan u yakih prozhivalo 227 zhiteliv Na period silskogospodarskih robit Kefaline stavalo rinkom najmu deshevoyi robochoyi sili koli najmanci z riznih chastin Rosijskoyi imperiyi virushali na sezonni roboti u Krivij Rig Herson ta Mikolayiv Z 1890 h rokiv selishe intensivno rozvivalosya Bulo zbudovano cerkvu pershi dvopoverhovi budinki U 1891 roci vidkrito zaliznichne uchilishe a v 1901 zemsku shkolu Diyalo lokomotivne depo poshta telegrafne viddilennya pochali pracyuvati likarnya ta yidalnya aktivizuvalasya privatna torgivlya XX stolittya U 1908 roci naselennya Kefalivki stanovilo ponad 2 5 tis osib Richnij vantazhoobig zaliznichnoyi stanciyi sklav 75 mln pudiv 40 z yakih pripadalo na vugillya U 1914 roci buv zbudovanij ceglyanij zavod sho pidporyadkovuvavsya zaliznici U 1913 roci Anton Makarenko davav takij opis Dolinskoyi Stanciyu i posyolok pri nej mozhno bylo ohvatit odnim vzglyadom Nas okruzhala step odnoobraznaya rovnaya molchalivaya A chto tam bylo v stepi Dva kurgana na gorizonte da skrytoe v balke selo da na bolshoj doroge stolby i pylnye vihri Na stancii bylo malenkoe depo tak nazyvaemoe oborotnoe rabotalo v nem narodu neskolko desyatkov chelovek i na samoj stancii eshyo menshe tihoe bylo mesto pylnoe i bednoe U period z 1918 po 1920 rik najimovirnishe u 1919 roci selishe Kefalivka otrimalo novu nazvu Shevchenkove todi yak stvorenij u 1923 roci Dolinskij rajon vzyav nazvu stanciyi Ce buv bezprecedentnij vipadok u mezhah Ukrayini centrom Dolinskogo rajonu vvazhalosya selishe Shevchenkove a u administrativno teritorialnih dovidnikah sho drukuvalisya u Moskvi bulo neisnuyuche selishe Dolinska Cyu nedorechnist bulo usuneno Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 15 serpnya 1944 roku u yakomu z metoyu utochnennya nazv naselenih punktiv i u zv yazku z isnuvannyam odnakovih najmenuvan sho viklikalo utrudnennya dlya ustanov ta gromadyan selishe Shevchenkove perejmenuvali u vidpovidnosti z nazvoyu rajonu j stali nazivati selishem Dolinska 7 listopada 1924 roku bulo vidkrito elektrostanciyu v 1926 elevator U zv yazku z zaprovadzhennyam politiki NEPu u 1925 roci v Shevchenkovomu nalichuvalosya 95 privatnih torgovelnih pidpriyemstv U 1929 roci bulo organizovano Dolinsku MTS Z 1932 po 1937 roki selishe perebuvalo u skladi Dnipropetrovskoyi a z kincya 1937 do pochatku 1939 Mikolayivskoyi oblasti URSR 1932 roku na bazi zaliznichnogo uchilisha bulo utvoreno semirichnu a piznishe serednyu shkolu U 1935 roci v selishi vidkrito serednyu shkolu dlya doroslih Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 72 zhiteli mista 8 serpnya 1941 roku rozpochalas nimecka okupaciya selisha 12 bereznya 1944 roku v hodi boyiv 8 im Oleksandrijskim mehanizovanim korpusom Shevchenkove bulo zvilneno vid nimeckoyi okupaciyi 14 travnya 1957 roku selishe miskogo tipu Dolinska otrimalo status mista Na toj chas v nomu prozhivalo 12 tisyach meshkanciv 60 yakih stanovili robitniki ta sluzhbovci U zv yazku z budivnictvom poblizu mista Krivorizkogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu okislenih rud z 1985 roku v Dolinskij rozpochalosya intensivne budivnictvo zhitlovih masiviv Na masivi Mayak nimeckimi budivelnikami bulo zmontovano kilka zbirnih budinkiv tipu Delbau NaselennyaRidna mova naselennya Dolinskoyi za danimi perepisu 2001 roku Stanom na 2011 rik v Dolinskij prozhivalo 17 319 osib Ponad 95 meshkanciv mista ukrayinci Mova Za danimi perepisu 2001 roku 93 10 naselennya mista vkazali ukrayinsku movu ridnoyu 5 87 rosijsku 1 03 inshi movi InfrastrukturaTipovij budinok kincya 1980 h pochatku 1990 h rokiv zabudoviPromislovist U bezposerednij blizkosti vid Dolinskoyi znahoditsya dovgobud Krivorizkij girnicho zbagachuvalnij kombinat okislenih rud Dolinska vidomij centr pererobki silskogospodarskoyi sirovini v Kirovogradskij oblasti Sered osnovnih pidpriyemstv mista TOV Dolinskij kombikormovij zavod ZAT Dolinskij elevator Dolinska filiya DP Santrejd PAT Dolinskij ptahokombinat Torgivlya Torgovelnu diyalnist na teritoriyi mista zdijsnyuyut Dolinske rajspozhivtovaristvo rinok KP Dalvis ta PP Avtocentr Dolinka Diyut sim filij bankivskih ustanov Transport Dolinska osnovnij zaliznichnij vuzol pivdnya Kirovogradshini Z vvedennyam u 1978 roci v ekspluataciyu zaliznichnoyi gilki Dolinska Pomichna vidkrilis mozhlivosti shvidkih perevezen vantazhiv u zahidnomu napryamku Cherez pasazhirskij vokzal v litno osinnij period kursuye ponad 40 pasazhirskih poyizdiv Avtobusni perevezennya zdijsnyuye VAT Dolinske ATP 13541 ta kilka privatnih pidpriyemstv MedicinaMedichni poslugi naselennyu mista nadayut centralna rajonna likarnya na 250 lizhok budinok materi j ditini ta stanciya shvidkoyi medichnoyi dopomogi OsvitaU misti znahoditsya chotiri zagalnoosvitni shkoli de navchayetsya blizko 3 5 tis uchniv ta chotiri dityachih sadki DNZ 2 Ivushka DNZ 3 Kolobok DNZ 4 Kazka ta DNZ 5 Ruzhechka DNZ 4 ta DNZ 5 obladnani plavalnimi basejnami Nazva zagalnoosvitnogo zakladu Adresa TelefonDolinska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 1 28500 m Dolinska vul Sonyachna 4 a 5 16 06Dolinska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 2 im A S Makarenka 28500 m Dolinska vul Shevchenka 6 3 17 93NVK Dolinska gimnaziya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 3 28500 m Dolinska vul Olgerda Bochkovskogo 13 5 40 34Dolinska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 4 z pogliblenim vivchennyam predmetiv prirodnicho matematichnogo ciklu ta filologichnih nauk 28500 m Dolinska vul O Bochkovskogo 1 5 12 33ZMIU misti vihodyat dvi gazeti komunalna Dolinski novini ta privatna Provinciya Z 1961 roku pracyuye rajonne radiomovlennya 12 travnya 2003 roku KP Redakciya Dolinskogo rajonnogo radiomovlennya pochalo funkcionuvati u FM formati ReligiyaU misti znahoditsya pravoslavna Svyato Uspenska cerkva Isnuyut religijni gromadi Svidkiv Yegovi presviterian Yevangelskih Hristiyan baptistiv Hristiyan viri Yevangelskoyi adventistiv ta inshi KulturaU Dolinskij funkcionuyut kulturno dozvillyevij centr dvi biblioteki rajonna shkola mistectv Centr dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti muzej istoriyi Dolinskogo rajonu ta memorialno pedagogichnij muzej im A S Makarenka Zasnovana rajonna krayeznavcha premiya imeni Ivana Procenka V misti diyut p yat samodiyalnih kolektiviv zrazkovij amatorskij horeografichnij kolektiv Veselka kerivnik Galina Zhir Na teritoriyi miskoyi radi znahoditsya 12 pam yatok istoriyi 11 pam yatok arhitekturi ta 2 arheologiyi Pam yatnik parotyag poblizu zaliznichnoyi stanciyiMiska skulptura Golovna kategoriya U misti vstanovleni taki pam yatniki Antonu Makarenku pam yatnik Tarasu Shevchenku pogruddya Volodimiru Leninu pam yatnik demontovanij26 lyutogo 2014 roku zgidno rishennya 31 pozachergovoyi sesiyi miskoyi radi u rezultati peremogi Revolyuciyi gidnosti Yevrorevolyuciyi ta faktichnogo samousunennya prezidenta Yanukovicha vid vladi Lotchikam zemlyakam K Vishneveckomu M Zinov yevu M Nechayu ta I Bezuglomu pam yatnik litak Pershim mehanizatoram Dolinskoyi MTS pam yatnij znak Voyinam vodiyam Dolinskoyi avtoroti pam yatnij znak Bijcyam 8 go Oleksandrijskogo mehanizovanogo korpusu pam yatnij znak Uchasnikam likvidaciyi Chornobilskoyi tragediyi pam yatnij znak V Dolinskij vstanovleni taki memorialni doshki Klepachu Ivanu Titovichu Arhipu Teslenku Platonu Voronku Antonu Makarenku K Vishneveckomu Geroyu Radyanskogo Soyuzu M Sichovu povnomu kavaleru ordeniv Slavi Na chest revolyucijnih podij 1905 roku na stanciyi Dolinska Pam yatki arhitekturiBudinok zaliznichnogo vokzalu 1880 ti Budinok zaliznichnogo depo 1880 ti Budinok tovarnoyi kontori Ambulatoriya 1908 Vodonapirna bashta kin HIH st Zhitlovij budinok na vul Lazaryeva 2 Zhitlovij budinok na vul Lazaryeva 3 Zhitlovij budinok na vul Lazaryeva 4 Zhitlovij budinok na vul Lazaryeva 10 1900 Zhitlovij budinok na vul Lazaryeva 11 Usi pam yatki miscevogo znachennya SportV Dolinskij znahoditsya stadion Kolos sim sportivnih zaliv ta tri sportivnih majdanchiki zi shtuchnim pokrittyam U misti trenuyetsya FK Step sho vistupaye v pershij grupi Chempionatu Kirovogradskoyi oblasti z futbolu Vidomi lyudiU 1901 1902 rokah na stanciyi Dolinska pracyuvav vidomij ukrayinskij pismennik Arhip Teslenko V 1911 1914 rokah v Kefalivskomu zaliznichnomu uchilishi pracyuvav pedagog Anton Makarenko Marucenko Viktor Grigorovich zasluzhenij diyach kulturi Ukrayini zberigach fondiv Muzeyu istoriyi Dolinskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti krayeznavec U misti narodilis Bochkovskij Ipolit Olgerd chesko vidatnij ukrayinskij sociolog ta politolog Zaruba Kostyantin Vasilovich ukrayinskij zhivopisec Ivanchenko Andrij Fedorovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Kolos Volodimir Mihajlovich 1936 profesor kandidat pedagogichnih nauk zasluzhenij trener Bilorusi laureat Derzhavnoyi premiyi Bilorusi akademik Biloruskoyi inzhenernoyi Akademiyi Kosenko Petro Dmitrovich poet retusher ta hudozhnik Krasnokutskij Sergij Valerijovich ukrayinskij pravnik Lengauer Nataliya Andriyivna likar shvidkoyi dopomogi Geroj Socialistichnoyi Praci Lyadskij Timofij Sergijovich Geroj SRSR Stoyan Pilip Kuzmich ukrayinskij istorik Bircha Igor Yaroslavovich ukrayinskij aktor SvitliniCentralna plosha Dolinskoyi Na vulicyah mistaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2021 roku PDF Arhiv originalu za 8 bereznya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 grudnya 2011 Procitovano 12 lipnya 2011 s Ukaz PVR URSR vid 15 8 1944 Pro perejmenuvannya utochnennya ta vnesennya zmin v najmenuvannya deyakih mist rajonnih centriv i rajoniv URSR Dolinska Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Istoriya Krivorizkogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu okislenih rud nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bank danih perepis 2001 Arhiv originalu za 5 bereznya 2010 Procitovano 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 24 listopada 2015 Procitovano 12 lipnya 2011 LiteraturaV G Marucenko Statti Ingulskij step zbirnik Vipusk I Kiyiv 2017 S 38 59 V G Marucenko Statti Ingulskij step zbirnik Vipusk II Lviv 2017 V Marucenko Bokovenka Stepoviki Biografichnij dovidnik Dolinska 2007 B Kuzik V Biloshapka Kirovogradshina istoriya ta suchasnist Centru Ukrayini T 1 Dnipropetrovsk 2005 G P Mishenko Kirovogradska oblast Kiyiv 1961 S 67 Bokovenka 2004 Doslidzhennya spogadi i dokumenti do 70 richcha golodomoru na Dolinshini Kirovograd 2005 S 228 229 O Ivanov Zbirnik virshiv Krivij Rig 2016 Chornomaz O D Spogadi z zhittya prozhitogo Kiyiv 2016 Bokovenka 2002 Literaturno hudozhnij almanah Kirovograd 2003 S 15 18 79 87 Grigorij Gusejnov Legendi ta perekazi Krivorizhzhya Na zemli na ridnij Kniga persha Dnipropetrovsk 2005 Gusejnov Grigorij Dzhamalovich Gospodni zerna V 8 knigah Krivij Rig 2000 2004 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kirovogradska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 Serdyuk N P Zapiski Serdyuka Nikolaya Pavlovicha Kiyiv Agrar Media Grup 2011 384 s Rodovid Serdyukiv 100 prim ISBN 978 617 646 165 4 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DolinskaSajt Dolinskoyi rajonnoyi biblioteki dlya doroslih 8 bereznya 2014 u Wayback Machine Neoficijnij sajt mista Dolinska 1 serpnya 2019 u Wayback Machine Oficijnij sajt Dolinskoyi miskoyi radi 1 bereznya 2021 u Wayback Machine Miljon serdec odne bittya Dolinska Forever na vse zhittya Novij kanal Dolinska na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros

Дата публікації:
Топ