Ацте́ки (самоназв. mēxihcah [meː'ʃiʔkaʔ]) — найбільший індіанський народ Мексики, який прийшов у центральну частину країни з півночі в XII столітті. Інша автентична назва ацтеків — мешіка. Вважається, що в 1325 році вони почали будувати свою столицю — Теночтітлан (на місці сучасного Мехіко). Теночтітлан поступово став столицею імперії, яка розкинулася далеко за межі Мексиканської долини.
Столиця | (?)-1325 Чапультепек 1325-1521 Теночтітлан |
Офіційна мова | Науатль |
Уряд Голова держави Великий радник Виборна рада Погоджуюча рада | Імперія Тлатоані (монарх) Радник Представники аристократії 80+ старійшин |
Дата заснування Дата занепаду Населення | 1248 1521 близько 25 млн (1520) |
За власною легендою, ацтеки прийшли в Мексиканську долину з місцини, яка називалася Ацтлан — звідси і назва народу. Ацтекська культура мала широку і складну мережу міфологічних і релігійних традицій, високорозвинене мистецтво, глибокі знання в різних галузях науки. Ацтеки доби імперії розмовляли мовою науатль, яку прийнято визначати як класичний науатль. Ацтеки створили велику кількість пам'яток власної літератури, більшість з котрих була знищена під час та після Конкісти.
Імперія ацтеків була зруйнована під час іспанського завоювання ацтеків — вторгнення іспанців на чолі з Ернаном Кортесом у 1521 році. Велике значення в цьому зіграли декілька потужних епідемій у XVI столітті, так звані епідемії коколізлі, які спричинили загибель 22-25 млн ацтеків.
Мова ацтеків — науатль — належить до юто-ацтекської родини мов. Станом на XXI століття мовою науатль розмовляє більш ніж 1,5 мільйона людей, і деякі з них продовжують називати себе ацтеками, хоча традиційно ацтеками називають тільки представників доколоніальної цивілізації.
Джерелами знань про культуру та історію ацтеків є археологічні знахідки в розкопках, ацтекські кодекси, записані на папері (який виготовлявся з кори різних видів фікусів і мовою ацтеків називався «аматль»), свідчення очевидців на зразок Ернана Кортеса та Бернала Діаса дель Кастільйо, а також із описів XVI та XVII століть, написаних іспанськими священиками й самими ацтеками іспанською мовою або мовою науатль, як наприклад, флорентійський кодекс францисканського ченця Бернардіно де Саагуна.
Термінологія
Існує розбіжність у значенні терміну ацтеки. З одного боку, в широкому сенсі, ацтеками називають всі Мексиканської долини, культура яких до іспанського завоювання мала спільні риси й корені. У вужчому сенсі ацтеками називають народ мешіка, який створив Потрійний союз, знаний як Імперія ацтеків. Самі мешіка називали ацтеками всі народи, не обов'язково народи науа, які вийшли з легендарного Ацтлану.
Історія
У XII столітті ацтеки прийшли з півночі; в XV столітті створили свою державу, завойовану іспанськими колонізаторами в XVI столітті.
Народи науа почали переселятися в Долину Мехіко в VI столітті, поступово витісняючи народи інших мовних груп. До XII століття, коли в долину прийшли мешіка, там уже існувало кілька міст-держав. Спочатку мешіка зупинилися на пагорбі Чапультепек на західному березі озера Тескоко, але їх звідти витіснили. Їм дозволили поселитися на острові посеред озера, де вони 1325 року заснували місто Теночтітлан. За легендою на острові вони побачили орла, який упіймав змію, що було сприйнято як знамення, оскільки бог Віцилопочтлі пророкував їм таку землю. Батьківщина мешіка до заснування Теночтітлана достеменно невідома. Вони прийшли або з півночі Долини Мехіко, або ще далі з півночі, з території, яка в сучасну епоху належить США.
У 1376 році мешіка вибрали свого першого тлатоані Акамапічтлі. До 1427 року вони платити данину Ацкапоцалько, наймогутнішому на той час місту-державі в долині. 1427 року утворився Ацтецький потрійний союз, який здолав Ацкапоцалько наступного 1428 року. Саме Потрійний союз знаний як Імперія ацтеків.
Потрійний союз утворився після вбивства тлатоані мешіка Чимальпопоку правителем Ацкапоцалько Макстла. Наступник Чимальпопоку Іцкоатль об'єднав свої сили з вигнанцем Незауалькойотлем та тепанеками Тлакопана. Після перемоги над Ацкапоцалько Потрійний союз правив Долиною Мехіко до іспанського завоювання у 1520–1521 роках. Він поступово розширив свою владу на великі території від Мексиканської затоки до тихоокеанського узбережжя. Водночас, дедалі більше зростало значення в союзі Теночтітлана.
Ернан Кортес прийшов до Теночтітлана на чолі великого війська, в якому іспанці складали тільки невелику частину. Кортес об'єднався із ворогами ацтеків із Тлашкали.
Падіння Теночтітлана не означало миттєвої загибелі мезоамериканської культури, але загін Кортеса був лише невеликим авангардом, за яким відбулося переселення до Америки значної кількості європейців. Європейці привезли з собою нові хвороби, до яких у індіанців не було імунітету. Епідемії натуральної віспи й коколізлі призвели до значного зменшення населення.
До колонізації ацтеки досягли високого рівня розвитку культури — мали піктографічне письмо, користувались сонячним календарем, створили визначні архітектурні споруди в містах. У ацтеків було розвинуте землеробство (на зрошуваних землях) і ремесла (гончарство, ткацтво тощо). Від ацтеків європейці довідалися про культури кукурудзи, какао, помідорів. Сучасні ацтеки не мають єдиної етнічної території. Більшість сучасних ацтеків — селяни, дрібні орендарі й наймити-пеони, які працюють у великих поміщицьких господарствах, частина зайнята на промислових підприємствах. Ацтеки належать до найменш оплачуваних і найбільш визискуваних верств мексиканського пролетаріату.
Ацтекська імперія
Ацтекська імперія, подібно до більшості європейських імперій, етнічно була дуже різноманітною; це була радше єдина система збору данини, ніж єдина система управління. У цьому контексті Арнольд Тойнбі проводить аналогію з Ассирійською імперією.
Хоча міста під владою ацтеків обкладалися великою даниною, розкопки показують стійке зростання добробуту простих людей після підпорядкування цих міст центрові. Торгівля велася навіть з ворожими містами. Єдиний народ, який отримав перемогу над ацтеками, — пурепеча (науатль purépecha) — був головним виробником мідних сокир.
Основним внеском ацтеків у розвиток управління стала система комунікацій між завойованими містами. У Месоамериці не було тяглових тварин і колісних транспортних засобів, а дороги будувалися для пересування пішки. Зазвичай будівництво доріг фінансувалося частиною данини. За дорогами постійно стежили, так що навіть жінки могли подорожувати поодинці; мандрівники могли відпочити й попоїсти в особливих упорядкованих для цього місцях, розташованих кожні 10-15 кілометрів. Також цими шляхами постійно курсували гінці (пайнані), які тримали ацтеків в курсі останніх подій.
Створення імперії ацтеків призвело до одного з найбільших демографічних вибухів: населення Месоамерики збільшилося з 10 до 15 мільйонів чоловік.
Найважливішого чиновника уряду Теночтитлану європейці зазвичай називають ацтекським імператором. З мови науатль титул імператора Уей тлатоані (науатль Huey Tlahtoani) перекладається приблизно як «Великий Оратор»: тлатоке (науатль tlatoque, «оратори») були аристократією, вищим класом суспільства. Влада тлатоани росла з піднесенням Теночтитлану. На час правління Авіцотля титул «тлатоані» вже можна вважати аналогом імператорського, але, як і в Священній Римській імперії, він не передавався у спадок.
З 1397 до 1487 року імперію очолював Тлакаелель ( Tlahcaélel з науатль — «відважне серце»). Він міг стати тлатоані (науатль tlahtoani), але надавав перевагу перебуванню в тіні циновки ягуара. Тлакаелель був племінником тлатоані Іцкоатля (науатль Itzcoatl) і братом Чімальпопокі (науатль Chimalpopoca) та Мотекусома Ільуїкаміни (науатль Motecuhzoma Ilhuicamina) і носив титул «Сіуакоатль» (Чіуакоатль; науатль Cihuacóatl, на честь богині Чіуакоатль, еквівалент радника); як написано в рукописі Раміреса, «що наказував Тлакаелель, те здійснювалося щонайшвидше». Це був жорсткий реформатор, він створив нову структуру управління країною, наказав спалити більшість ацтекських книг, стверджуючи, що всі вони брехливі, й сам переписав історію ацтеків. Крім того, Тлакаелель реформував релігію, поставивши племінного бога Віцилопочтлі на один рівень з давніми богами Тлалоком, Тескатліпокою та Кетцалькоатлем. Йому також приписують запровадження звичаю «квіткових воєн» та встановлення постійних людських жертвоприношень для того, щоб Сонце продовжувало рухатися по небу.
На початок Конкісти держава ацтеків займала територію від Мексиканської затоки до Тихого океану, від гирл річок Бальсас і Панукодо до земель мая. Окремі колонії існували на землях сучасних держав Гватемали, Перу, Колумбії та Венесуели. З іншого боку, місто-держава Тлашкала на півночі долини Пуебло не підкорилася ацтекам.
Релігія
Ацтеки вірили у багатьох богів і вважали себе обраним народом. За легендою боги, які колись зібралися у Теотіввакані, принесли себе в жертву, щоб прояснити світ. Для відновлення космосу ацтеки постійно приносили богам людські жертви, намагаючись не допустити повернення Темряви. Церемонія проходила у верхній частині великого храму на жертовному камені. Люди, яких приносили в жертву, могли бути військовополоненими, захопленими під час квіткових війн, раби, або вибрані представники ацтеків.
Жертви мали економічні та політичні функції. Вони повинні були забезпечити регулярне повернення дощу на сільськогосподарські угіддя, а також зберегти панування ацтеків за допомогою фізичного знищення ворогів. Ці ритуали жахали іспанців, які, як католики, інтерпретували жертви як збочення і зло, а не як священний акт.
Навчання
До чотирнадцяти років навчання дітей було в руках їхніх батьків. Існував усний переказ (збірка мудрих настанов), званий уеуетлатоллі (науатль huehuetlatolli) («вислови старих»), де були описані морально-етичні ідеали ацтеків. У збірці були особливі вислови на кожен випадок: для привітання, побажань при народженні дитини, слова прощання при смерті. Батьки нагадували дочкам про необхідність бути привабливими, але не користуватися косметикою надмірно, щоб не виглядати, як ауїані (науатль ahuiani). Матері радили своїм дочкам підтримувати свого чоловіка, навіть якщо він виявиться скромним селянином. Хлопчиків навчали бути скромними, слухняними і працьовитими.
Юнаки йшли в школу з 15 років. Існувало два типи освітніх установ: в училищах, які називалися «тепочкаллі» (науатль tepochcalli), навчали історії, релігії, військовому мистецтву, а також торгівлі або ремеслу (селянському або майстровому); в школах « кальмекак» (науатль calmecac), куди переважно ходили сини пиллеї, зосереджувалися на навчанні вождів («тлактоків»), жерців, науковців і вчителів «тлатінімі» (науатль tlatinimi) та переписувачів «тлакуїло»(науатль tlacuilo). Вони навчалися ритуалів, грамоти, літочислення, поезії та бойових мистецтв.
Не до кінця з'ясоване призначення школи «кальмекак». Припускають, що вона існувала суто для нащадків «пиллеїв», проте, за деякими джерелами, молодь мала можливість вибирати, де саме навчатися. Цілком можливо, що звичайний народ волів послати дітей до «тепочкаллі», адже незаможному було легше піднятися, використовуючи свої військові здібності, тоді як кар'єра жерця чи «тлакуїло» (науатль tlacuilo) не могла забезпечити юнакові такого швидкого зростання в суспільстві.
Дівчат навчали переважно домашнім ремеслам і прийомам виховання дітей. Писати і читати їх не вчили.
Для обдарованих дітей існували дві основні можливості: одних відправляли в будинок пісень і танців, а інших — в будинок гри в м'яч. Обидва роди занять мали високий соціальний престиж.
Розваги та ігри
Попри те, що дозволялося пити «пульке» (pulque), зброджений напій з невисоким вмістом алкоголю, ацтекам до досягнення сімдесятирічного віку заборонялося напиватись; порушення цієї заборони каралося смертю.
Як і в сучасній Мексиці, ацтеки були пристрасними гравцями в м'яч, але в їхньому випадку це був «тлачтлі» (науатль tlachtli), ацтекський варіант стародавньої месоамериканської гри «Улама». У цю гру грали цільним гумовим м'ячем розміром з людську голову. М'яч називали «оллі» (науатль olli), звідки походить іспанське «Уле» (ісп. hule), що означає гуму.
У ацтекських містах зазвичай були два спеціальні комплекси для гри в м'яч. Гравці могли бити по м'ячу стегнами; метою гри було прокинути м'яч крізь кам'яне кільце. Гравцеві, якому вдавалося це зробити, надавалося право забрати ковдри у публіки, тому перемога супроводжувалася біганиною, криками й сміхом. Люди робили ставки на результати гри. Жебраки могли ставити свою їжу, піллеї могли ставити свої багатства, «текутлі» (науатль tecutli, власники) могли поставити на кон своїх наложниць або навіть цілі міста, а ті, у кого нічого не було, ставили свою свободу і ризикували стати рабами.
Ритуальна гра в м'яч закінчувалася жертвопринесенням найкращого гравця або капітана команди переможців (проте за іншими джерелами — капітана і гравців команди, яка програла).
«Гра» в м'яч спочатку була своєрідним релігійним ритуалом, в якому кожна деталь була сповнена символізму. Наприклад, м'яч уособлював небесне світило, місяць або сонце, залежно від типу кидка. Учасники перекидали м'яч один одному, і його траєкторія асоціювалася з траєкторією небесних світил. Жертвопринесення учасника, який забив «гол», було великою честю як для нього самого, так і для всієї його родини. Учасники, які не проявили достатньо спритності під час гри, залишалися жити, але разом зі своїми сім'ями опускалися до найнижчого соціального прошарку суспільства.
Улюбленою «настільною» (більш «підлоговою») була гра патоллі (від ацтексього слова patolli — боб). Її особливо добре роз'яснені у Кодексі Мальябекіано. Мало яскраво виражене релігійне значення для ацтеків. Патоллі була азартною грою, і багато гравців часто позбулися всього статку, роблячи ставки. І сьогодні існують різні версії цієї гри у жителів Месоамерики.
Харчування
Ацтеки створили штучні острови, або чинампа, на озері Тескоко; на цих островах вирощували зернові та садові культури. Основними харчовими продуктами ацтеків були маїс (кукурудза), боби і гарбузові. Чинампа були дуже ефективні й давали до семи врожаїв на рік, на основі поточних врожаїв чинампа було підраховано, що 1 гектар чинампа міг прогодувати 20 осіб, а з 9000 гектарів чинампа збирали продовольства на 180 000 осіб.
У наукових публікаціях часто йшлося про нестачу білків в харчуванні ацтеків як аргумент на підтримку теорії існування у них канібалізму, але ці твердження не мають серйозних доказів: харчування маїсом і бобами давало необхідну норму найважливіших амінокислот, що знімає проблему нестачі білків. Ацтеки вирощували різноманітні сорти кукурудзи з великим набором амінокислот, крім того, вони вирощували амарант, в зернах якого міститься багато білку. До того ж у ацтеків було велике розмаїття іншої їжі: вони ловили акоцилів, маленьких креветок, що їх багато водиться в озері Тескоко, збирали водорость спіруліну, багату на флавопротеїни, яка використовувалася в різних видах випічки; також вони вживали в їжу комах: цвіркунів, хробаків, мурашок і личинок. Відомо, що в комахах міститься більше білків, ніж у м'ясі, і вони досі є делікатесами в деяких районах Мексики. Ацтеки тримали домашніх тварин, припускають, що це були індики (науатль guajolote) та іцкуїнтлі (науатль itzcuintli — порода м'ясних собак), хоча зазвичай м'ясо цих тварин призначалося для особливих випадків — ситуацій вираження подяки і поваги. Ще одним джерелом м'яса було полювання — лані, кабани, качки тощо.
Дослідження Монтеналло показали, що середня тривалість життя месоамериканців становила 37 років (± 3 роки).
Ацтеки широко використовували агаву (); з неї отримували їжу, цукор, напої (пульке) та волокна для мотузок і одягу. Бавовна була доступна тільки для еліти. Зерна какао використовували як гроші.
Після іспанського завоювання деякі харчові культури, — наприклад, амарант, — опинилися під забороною, що призвело до скорочення харчового раціону і хронічного недоїдання жителів.
Правителі ацтеків
Чуаутлатоані (вожді-жерці)
- Куаутлекецкі (1116—1153)
- Акачітлі (1153—1167)
- Чітлаліцін (1167—1182)
- Цімпанцін (1182—1184)
- Тласоцін (1184—1188)
- Іцтакмішкоатль (1188—1233)
- Тоскуекуештлі (1233—1272)
- Уїціліуітль (1272—1299)
- Іланкуетль (1299—1325)
- Теноч (1325—1363)
Тлатоані (володарі)
- Акамапічтлі (1375—1395)
- Віцилівітль (1395—1405)
- Чимальпопока (1405—1428)
Уей тлатоані (імператори)
- Іцкоатль (1428—1440)
- Монтесума I (1440—1468)
- Ашаякатль (1468—1483)
- Тісок (1483—1486)
- Авіцотль (1486—1502)
- Монтесума II (1502—1520)
- Квітлавак (1520—1520)
- Куаутемок (1520—1521)
Див. також
Примітки
- Власне від цього слова походить сучасна назва країни та народу Мексики.
- Месоамериканские кодексы [ 23 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вірування в необхідність приношення богам «душі-серця» і «душі-крові» заради підтримки існування світу відносяться до найархаїчніших; Тлакаелель затвердив їх у ранзі офіційної релігії. Мабуть, обряд жертвопринесення був запозичений у тарасків, які жили на заході.
- . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
Бібліографія
Астекська група джерел
- Бернардіно де Саагун, Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — .
- Анонімні автори. Кодекс Мальябекки / Ред. и пер. В.Н. Талаха, С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 202 с. — .
- Анонімний автор. Кодекс Мендоса / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 308 с. — .
- Пресвитер Хуан; Антонио Перес; фрай Педро де лос Риос (глоссы). Мексиканская рукопись 385 «Кодекс Теллериано-Ременсис» (с дополнениями из Кодекса Риос) / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 317 с. — .
- Талах В.Н., Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
Іспанські джерела
- Фрай Бернардіно де Саагун (16 квітня 2006). "Обычаи и верования" (отрывок из книги "Общей истории о делах Новой Испании"). www.bloknot.info. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 29 липня 2010.
- «История мексиканцев по их рисункам» [ 26 липня 2014 у Wayback Machine.] (документ 16 века по религии и истории колуа-мешика или ацтеков.)
- «Рассказ о некоторых вещах Новой Испании и великом городе Теместитане, Мехико» [Архівовано 9 липня 2013 у WebCite] (написано соратником Эрнана Кортеса, Анонимным Конкистадором)
- Кортес, Эрнан «Второе послание императору Карлу V» [ 26 липня 2014 у Wayback Machine.] (письмо писанное в Сегура-де-ла-Фронтера 30 октября 1520 года)
- Фернандо де Альва Іштлільшочитль (22 березня 2010). История народа чичимеков, его поселения и обоснования в стране Анауак. www.bloknot.info. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2010.
- Хуан Баутіста де Помар (16 травня 2011). Сообщение из Тескоко. www.bloknot.info. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 16 травня 2011.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Доблесть ацтеків / Т. Керрол-Мариниченко ; худож. М. Пшінка. – Київ : Самміт-книга, 2018. – 104 с. – .
- Мифологический словарь/Гл.ред. Е. М. Мелетинский — М.:Советская энциклопедия, 1991 г.
- Баглай В. Е., «Ацтеки. История, экономика, социально-политический строй» [ 1 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Галич, Мануэль. «История доколумбовых цивилизаций» [ 5 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Зубарев В. Г.,
- Кинжалов, Ростислав на Озоне [ 4 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Керам, К., «Боги, гробницы, ученые» [ 3 березня 2012 у Wayback Machine.], «Сокровища Монтесумы» [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.],
- Косидовский, Зенон, «Как Кортес завоевал страну ацтеков» [ 26 грудня 2011 у Wayback Machine.], «Конец пожирателей человеческих сердец» [ 12 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Кузьмищев, Владимир Александрович на Озоне [ 3 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Соди, Деметрио, «Великие культуры Месоамерики» [ 28 січня 2011 у Wayback Machine.] — «Ацтеки» [ 22 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Стингл, Милослав. «Индейцы без томагавков» [ 12 березня 2012 у Wayback Machine.], «Поклоняющиеся звездам» [ 31 липня 2013 у Wayback Machine.], «Тайны индейских пирамид» [ 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Сустель, Жак «АЦТЕКИ. Воинственные подданные Монтесумы» [ 28 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Талах В. Н., Куприенко С. А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков [ 16 листопада 2019 у Wayback Machine.]. — К.: Видавець Купрієнко С. А., 2013. — 370 c. — .
- Книги, статьи и фильмы о доколумбовых цивилизациях [ 1 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Мигель Леон-Портилья, «Философия нагуа» [ 26 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия «Исчезнувшие цивилизации», «Ацтеки: империя крови и величия» [ 12 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Гуляев В. И. «По следам конкистадоров [ 26 липня 2014 у Wayback Machine.]», «Наука», 1976, — 160 с.
Посилання
- Стародавня МезоАмерика [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Acte ki samonazv mexihcah meː ʃiʔkaʔ najbilshij indianskij narod Meksiki yakij prijshov u centralnu chastinu krayini z pivnochi v XII stolitti Insha avtentichna nazva actekiv meshika Vvazhayetsya sho v 1325 roci voni pochali buduvati svoyu stolicyu Tenochtitlan na misci suchasnogo Mehiko Tenochtitlan postupovo stav stoliceyu imperiyi yaka rozkinulasya daleko za mezhi Meksikanskoyi dolini Imperiya Actekiv The Aztec empire in Mesoamerica Stolicya 1325 Chapultepek 1325 1521 Tenochtitlan Oficijna mova Nauatl Uryad Golova derzhavi Velikij radnik Viborna rada Pogodzhuyucha rada Imperiya Tlatoani monarh Radnik Predstavniki aristokratiyi 80 starijshin Data zasnuvannya Data zanepadu Naselennya 1248 1521 blizko 25 mln 1520 Za vlasnoyu legendoyu acteki prijshli v Meksikansku dolinu z miscini yaka nazivalasya Actlan zvidsi i nazva narodu Actekska kultura mala shiroku i skladnu merezhu mifologichnih i religijnih tradicij visokorozvinene mistectvo gliboki znannya v riznih galuzyah nauki Acteki dobi imperiyi rozmovlyali movoyu nauatl yaku prijnyato viznachati yak klasichnij nauatl Acteki stvorili veliku kilkist pam yatok vlasnoyi literaturi bilshist z kotrih bula znishena pid chas ta pislya Konkisti Imperiya actekiv bula zrujnovana pid chas ispanskogo zavoyuvannya actekiv vtorgnennya ispanciv na choli z Ernanom Kortesom u 1521 roci Velike znachennya v comu zigrali dekilka potuzhnih epidemij u XVI stolitti tak zvani epidemiyi kokolizli yaki sprichinili zagibel 22 25 mln actekiv Mova actekiv nauatl nalezhit do yuto actekskoyi rodini mov Stanom na XXI stolittya movoyu nauatl rozmovlyaye bilsh nizh 1 5 miljona lyudej i deyaki z nih prodovzhuyut nazivati sebe actekami hocha tradicijno actekami nazivayut tilki predstavnikiv dokolonialnoyi civilizaciyi Dzherelami znan pro kulturu ta istoriyu actekiv ye arheologichni znahidki v rozkopkah actekski kodeksi zapisani na paperi yakij vigotovlyavsya z kori riznih vidiv fikusiv i movoyu actekiv nazivavsya amatl svidchennya ochevidciv na zrazok Ernana Kortesa ta Bernala Diasa del Kastiljo a takozh iz opisiv XVI ta XVII stolit napisanih ispanskimi svyashenikami j samimi actekami ispanskoyu movoyu abo movoyu nauatl yak napriklad florentijskij kodeks franciskanskogo chencya Bernardino de Saaguna TerminologiyaIsnuye rozbizhnist u znachenni terminu acteki Z odnogo boku v shirokomu sensi actekami nazivayut vsi Meksikanskoyi dolini kultura yakih do ispanskogo zavoyuvannya mala spilni risi j koreni U vuzhchomu sensi actekami nazivayut narod meshika yakij stvoriv Potrijnij soyuz znanij yak Imperiya actekiv Sami meshika nazivali actekami vsi narodi ne obov yazkovo narodi naua yaki vijshli z legendarnogo Actlanu IstoriyaZobrazhennya orla yakij rozrivaye zmiyu na kolyuchomu kaktusi na gerbi Meksiki U XII stolitti acteki prijshli z pivnochi v XV stolitti stvorili svoyu derzhavu zavojovanu ispanskimi kolonizatorami v XVI stolitti Narodi naua pochali pereselyatisya v Dolinu Mehiko v VI stolitti postupovo vitisnyayuchi narodi inshih movnih grup Do XII stolittya koli v dolinu prijshli meshika tam uzhe isnuvalo kilka mist derzhav Spochatku meshika zupinilisya na pagorbi Chapultepek na zahidnomu berezi ozera Teskoko ale yih zvidti vitisnili Yim dozvolili poselitisya na ostrovi posered ozera de voni 1325 roku zasnuvali misto Tenochtitlan Za legendoyu na ostrovi voni pobachili orla yakij upijmav zmiyu sho bulo sprijnyato yak znamennya oskilki bog Vicilopochtli prorokuvav yim taku zemlyu Batkivshina meshika do zasnuvannya Tenochtitlana dostemenno nevidoma Voni prijshli abo z pivnochi Dolini Mehiko abo she dali z pivnochi z teritoriyi yaka v suchasnu epohu nalezhit SShA U 1376 roci meshika vibrali svogo pershogo tlatoani Akamapichtli Do 1427 roku voni platiti daninu Ackapocalko najmogutnishomu na toj chas mistu derzhavi v dolini 1427 roku utvorivsya Acteckij potrijnij soyuz yakij zdolav Ackapocalko nastupnogo 1428 roku Same Potrijnij soyuz znanij yak Imperiya actekiv Potrijnij soyuz utvorivsya pislya vbivstva tlatoani meshika Chimalpopoku pravitelem Ackapocalko Makstla Nastupnik Chimalpopoku Ickoatl ob yednav svoyi sili z vignancem Nezaualkojotlem ta tepanekami Tlakopana Pislya peremogi nad Ackapocalko Potrijnij soyuz praviv Dolinoyu Mehiko do ispanskogo zavoyuvannya u 1520 1521 rokah Vin postupovo rozshiriv svoyu vladu na veliki teritoriyi vid Meksikanskoyi zatoki do tihookeanskogo uzberezhzhya Vodnochas dedali bilshe zrostalo znachennya v soyuzi Tenochtitlana Ernan Kortes prijshov do Tenochtitlana na choli velikogo vijska v yakomu ispanci skladali tilki neveliku chastinu Kortes ob yednavsya iz vorogami actekiv iz Tlashkali Padinnya Tenochtitlana ne oznachalo mittyevoyi zagibeli mezoamerikanskoyi kulturi ale zagin Kortesa buv lishe nevelikim avangardom za yakim vidbulosya pereselennya do Ameriki znachnoyi kilkosti yevropejciv Yevropejci privezli z soboyu novi hvorobi do yakih u indianciv ne bulo imunitetu Epidemiyi naturalnoyi vispi j kokolizli prizveli do znachnogo zmenshennya naselennya Do kolonizaciyi acteki dosyagli visokogo rivnya rozvitku kulturi mali piktografichne pismo koristuvalis sonyachnim kalendarem stvorili viznachni arhitekturni sporudi v mistah U actekiv bulo rozvinute zemlerobstvo na zroshuvanih zemlyah i remesla goncharstvo tkactvo tosho Vid actekiv yevropejci dovidalisya pro kulturi kukurudzi kakao pomidoriv Suchasni acteki ne mayut yedinoyi etnichnoyi teritoriyi Bilshist suchasnih actekiv selyani dribni orendari j najmiti peoni yaki pracyuyut u velikih pomishickih gospodarstvah chastina zajnyata na promislovih pidpriyemstvah Acteki nalezhat do najmensh oplachuvanih i najbilsh viziskuvanih verstv meksikanskogo proletariatu Actekska imperiyaActekska imperiya Evolyuciya teritorialnih volodin actekiv Actekska imperiya podibno do bilshosti yevropejskih imperij etnichno bula duzhe riznomanitnoyu ce bula radshe yedina sistema zboru danini nizh yedina sistema upravlinnya U comu konteksti Arnold Tojnbi provodit analogiyu z Assirijskoyu imperiyeyu Hocha mista pid vladoyu actekiv obkladalisya velikoyu daninoyu rozkopki pokazuyut stijke zrostannya dobrobutu prostih lyudej pislya pidporyadkuvannya cih mist centrovi Torgivlya velasya navit z vorozhimi mistami Yedinij narod yakij otrimav peremogu nad actekami purepecha nauatl purepecha buv golovnim virobnikom midnih sokir Osnovnim vneskom actekiv u rozvitok upravlinnya stala sistema komunikacij mizh zavojovanimi mistami U Mesoamerici ne bulo tyaglovih tvarin i kolisnih transportnih zasobiv a dorogi buduvalisya dlya peresuvannya pishki Zazvichaj budivnictvo dorig finansuvalosya chastinoyu danini Za dorogami postijno stezhili tak sho navit zhinki mogli podorozhuvati poodinci mandrivniki mogli vidpochiti j popoyisti v osoblivih uporyadkovanih dlya cogo miscyah roztashovanih kozhni 10 15 kilometriv Takozh cimi shlyahami postijno kursuvali ginci pajnani yaki trimali actekiv v kursi ostannih podij Stvorennya imperiyi actekiv prizvelo do odnogo z najbilshih demografichnih vibuhiv naselennya Mesoameriki zbilshilosya z 10 do 15 miljoniv cholovik Najvazhlivishogo chinovnika uryadu Tenochtitlanu yevropejci zazvichaj nazivayut actekskim imperatorom Z movi nauatl titul imperatora Uej tlatoani nauatl Huey Tlahtoani perekladayetsya priblizno yak Velikij Orator tlatoke nauatl tlatoque oratori buli aristokratiyeyu vishim klasom suspilstva Vlada tlatoani rosla z pidnesennyam Tenochtitlanu Na chas pravlinnya Avicotlya titul tlatoani vzhe mozhna vvazhati analogom imperatorskogo ale yak i v Svyashennij Rimskij imperiyi vin ne peredavavsya u spadok Z 1397 do 1487 roku imperiyu ocholyuvav Tlakaelel Tlahcaelel z nauatl vidvazhne serce Vin mig stati tlatoani nauatl tlahtoani ale nadavav perevagu perebuvannyu v tini cinovki yaguara Tlakaelel buv pleminnikom tlatoani Ickoatlya nauatl Itzcoatl i bratom Chimalpopoki nauatl Chimalpopoca ta Motekusoma Iluyikamini nauatl Motecuhzoma Ilhuicamina i nosiv titul Siuakoatl Chiuakoatl nauatl Cihuacoatl na chest bogini Chiuakoatl ekvivalent radnika yak napisano v rukopisi Ramiresa sho nakazuvav Tlakaelel te zdijsnyuvalosya shonajshvidshe Ce buv zhorstkij reformator vin stvoriv novu strukturu upravlinnya krayinoyu nakazav spaliti bilshist actekskih knig stverdzhuyuchi sho vsi voni brehlivi j sam perepisav istoriyu actekiv Krim togo Tlakaelel reformuvav religiyu postavivshi pleminnogo boga Vicilopochtli na odin riven z davnimi bogami Tlalokom Teskatlipokoyu ta Ketcalkoatlem Jomu takozh pripisuyut zaprovadzhennya zvichayu kvitkovih voyen ta vstanovlennya postijnih lyudskih zhertvoprinoshen dlya togo shob Sonce prodovzhuvalo ruhatisya po nebu Na pochatok Konkisti derzhava actekiv zajmala teritoriyu vid Meksikanskoyi zatoki do Tihogo okeanu vid girl richok Balsas i Panukodo do zemel maya Okremi koloniyi isnuvali na zemlyah suchasnih derzhav Gvatemali Peru Kolumbiyi ta Venesueli Z inshogo boku misto derzhava Tlashkala na pivnochi dolini Pueblo ne pidkorilasya actekam ReligiyaLyudske zhertvoprinesennya iz kodeksu Malyabek yano Acteki virili u bagatoh bogiv i vvazhali sebe obranim narodom Za legendoyu bogi yaki kolis zibralisya u Teotivvakani prinesli sebe v zhertvu shob proyasniti svit Dlya vidnovlennya kosmosu acteki postijno prinosili bogam lyudski zhertvi namagayuchis ne dopustiti povernennya Temryavi Ceremoniya prohodila u verhnij chastini velikogo hramu na zhertovnomu kameni Lyudi yakih prinosili v zhertvu mogli buti vijskovopolonenimi zahoplenimi pid chas kvitkovih vijn rabi abo vibrani predstavniki actekiv Zhertvi mali ekonomichni ta politichni funkciyi Voni povinni buli zabezpechiti regulyarne povernennya doshu na silskogospodarski ugiddya a takozh zberegti panuvannya actekiv za dopomogoyu fizichnogo znishennya vorogiv Ci rituali zhahali ispanciv yaki yak katoliki interpretuvali zhertvi yak zbochennya i zlo a ne yak svyashennij akt NavchannyaDokladnishe Osvita actekiv Do chotirnadcyati rokiv navchannya ditej bulo v rukah yihnih batkiv Isnuvav usnij perekaz zbirka mudrih nastanov zvanij ueuetlatolli nauatl huehuetlatolli vislovi starih de buli opisani moralno etichni ideali actekiv U zbirci buli osoblivi vislovi na kozhen vipadok dlya privitannya pobazhan pri narodzhenni ditini slova proshannya pri smerti Batki nagaduvali dochkam pro neobhidnist buti privablivimi ale ne koristuvatisya kosmetikoyu nadmirno shob ne viglyadati yak auyiani nauatl ahuiani Materi radili svoyim dochkam pidtrimuvati svogo cholovika navit yaksho vin viyavitsya skromnim selyaninom Hlopchikiv navchali buti skromnimi sluhnyanimi i pracovitimi Yunaki jshli v shkolu z 15 rokiv Isnuvalo dva tipi osvitnih ustanov v uchilishah yaki nazivalisya tepochkalli nauatl tepochcalli navchali istoriyi religiyi vijskovomu mistectvu a takozh torgivli abo remeslu selyanskomu abo majstrovomu v shkolah kalmekak nauatl calmecac kudi perevazhno hodili sini pilleyi zoseredzhuvalisya na navchanni vozhdiv tlaktokiv zherciv naukovciv i vchiteliv tlatinimi nauatl tlatinimi ta perepisuvachiv tlakuyilo nauatl tlacuilo Voni navchalisya ritualiv gramoti litochislennya poeziyi ta bojovih mistectv Ne do kincya z yasovane priznachennya shkoli kalmekak Pripuskayut sho vona isnuvala suto dlya nashadkiv pilleyiv prote za deyakimi dzherelami molod mala mozhlivist vibirati de same navchatisya Cilkom mozhlivo sho zvichajnij narod voliv poslati ditej do tepochkalli adzhe nezamozhnomu bulo legshe pidnyatisya vikoristovuyuchi svoyi vijskovi zdibnosti todi yak kar yera zhercya chi tlakuyilo nauatl tlacuilo ne mogla zabezpechiti yunakovi takogo shvidkogo zrostannya v suspilstvi Divchat navchali perevazhno domashnim remeslam i prijomam vihovannya ditej Pisati i chitati yih ne vchili Dlya obdarovanih ditej isnuvali dvi osnovni mozhlivosti odnih vidpravlyali v budinok pisen i tanciv a inshih v budinok gri v m yach Obidva rodi zanyat mali visokij socialnij prestizh Rozvagi ta igriPopri te sho dozvolyalosya piti pulke pulque zbrodzhenij napij z nevisokim vmistom alkogolyu actekam do dosyagnennya simdesyatirichnogo viku zaboronyalosya napivatis porushennya ciyeyi zaboroni karalosya smertyu Yak i v suchasnij Meksici acteki buli pristrasnimi gravcyami v m yach ale v yihnomu vipadku ce buv tlachtli nauatl tlachtli actekskij variant starodavnoyi mesoamerikanskoyi gri Ulama U cyu gru grali cilnim gumovim m yachem rozmirom z lyudsku golovu M yach nazivali olli nauatl olli zvidki pohodit ispanske Ule isp hule sho oznachaye gumu U actekskih mistah zazvichaj buli dva specialni kompleksi dlya gri v m yach Gravci mogli biti po m yachu stegnami metoyu gri bulo prokinuti m yach kriz kam yane kilce Gravcevi yakomu vdavalosya ce zrobiti nadavalosya pravo zabrati kovdri u publiki tomu peremoga suprovodzhuvalasya biganinoyu krikami j smihom Lyudi robili stavki na rezultati gri Zhebraki mogli staviti svoyu yizhu pilleyi mogli staviti svoyi bagatstva tekutli nauatl tecutli vlasniki mogli postaviti na kon svoyih nalozhnic abo navit cili mista a ti u kogo nichogo ne bulo stavili svoyu svobodu i rizikuvali stati rabami Ritualna gra v m yach zakinchuvalasya zhertvoprinesennyam najkrashogo gravcya abo kapitana komandi peremozhciv prote za inshimi dzherelami kapitana i gravciv komandi yaka prograla Gra v m yach spochatku bula svoyeridnim religijnim ritualom v yakomu kozhna detal bula spovnena simvolizmu Napriklad m yach uosoblyuvav nebesne svitilo misyac abo sonce zalezhno vid tipu kidka Uchasniki perekidali m yach odin odnomu i jogo trayektoriya asociyuvalasya z trayektoriyeyu nebesnih svitil Zhertvoprinesennya uchasnika yakij zabiv gol bulo velikoyu chestyu yak dlya nogo samogo tak i dlya vsiyeyi jogo rodini Uchasniki yaki ne proyavili dostatno spritnosti pid chas gri zalishalisya zhiti ale razom zi svoyimi sim yami opuskalisya do najnizhchogo socialnogo prosharku suspilstva Ulyublenoyu nastilnoyu bilsh pidlogovoyu bula gra patolli vid acteksogo slova patolli bob Yiyi osoblivo dobre roz yasneni u Kodeksi Malyabekiano Malo yaskravo virazhene religijne znachennya dlya actekiv Patolli bula azartnoyu groyu i bagato gravciv chasto pozbulisya vsogo statku roblyachi stavki I sogodni isnuyut rizni versiyi ciyeyi gri u zhiteliv Mesoameriki HarchuvannyaDokladnishe Actekska kuhnya Acteki stvorili shtuchni ostrovi abo chinampa na ozeri Teskoko na cih ostrovah viroshuvali zernovi ta sadovi kulturi Osnovnimi harchovimi produktami actekiv buli mayis kukurudza bobi i garbuzovi Chinampa buli duzhe efektivni j davali do semi vrozhayiv na rik na osnovi potochnih vrozhayiv chinampa bulo pidrahovano sho 1 gektar chinampa mig progoduvati 20 osib a z 9000 gektariv chinampa zbirali prodovolstva na 180 000 osib U naukovih publikaciyah chasto jshlosya pro nestachu bilkiv v harchuvanni actekiv yak argument na pidtrimku teoriyi isnuvannya u nih kanibalizmu ale ci tverdzhennya ne mayut serjoznih dokaziv harchuvannya mayisom i bobami davalo neobhidnu normu najvazhlivishih aminokislot sho znimaye problemu nestachi bilkiv Acteki viroshuvali riznomanitni sorti kukurudzi z velikim naborom aminokislot krim togo voni viroshuvali amarant v zernah yakogo mistitsya bagato bilku Do togo zh u actekiv bulo velike rozmayittya inshoyi yizhi voni lovili akociliv malenkih krevetok sho yih bagato voditsya v ozeri Teskoko zbirali vodorost spirulinu bagatu na flavoproteyini yaka vikoristovuvalasya v riznih vidah vipichki takozh voni vzhivali v yizhu komah cvirkuniv hrobakiv murashok i lichinok Vidomo sho v komahah mistitsya bilshe bilkiv nizh u m yasi i voni dosi ye delikatesami v deyakih rajonah Meksiki Acteki trimali domashnih tvarin pripuskayut sho ce buli indiki nauatl guajolote ta ickuyintli nauatl itzcuintli poroda m yasnih sobak hocha zazvichaj m yaso cih tvarin priznachalosya dlya osoblivih vipadkiv situacij virazhennya podyaki i povagi She odnim dzherelom m yasa bulo polyuvannya lani kabani kachki tosho Doslidzhennya Montenallo pokazali sho serednya trivalist zhittya mesoamerikanciv stanovila 37 rokiv 3 roki Acteki shiroko vikoristovuvali agavu z neyi otrimuvali yizhu cukor napoyi pulke ta volokna dlya motuzok i odyagu Bavovna bula dostupna tilki dlya eliti Zerna kakao vikoristovuvali yak groshi Pislya ispanskogo zavoyuvannya deyaki harchovi kulturi napriklad amarant opinilisya pid zaboronoyu sho prizvelo do skorochennya harchovogo racionu i hronichnogo nedoyidannya zhiteliv Praviteli actekivChuautlatoani vozhdi zherci Kuautlekecki 1116 1153 Akachitli 1153 1167 Chitlalicin 1167 1182 Cimpancin 1182 1184 Tlasocin 1184 1188 Ictakmishkoatl 1188 1233 Toskuekueshtli 1233 1272 Uyiciliuitl 1272 1299 Ilankuetl 1299 1325 Tenoch 1325 1363 Tlatoani volodari Akamapichtli 1375 1395 Vicilivitl 1395 1405 Chimalpopoka 1405 1428 Uej tlatoani imperatori Ickoatl 1428 1440 Montesuma I 1440 1468 Ashayakatl 1468 1483 Tisok 1483 1486 Avicotl 1486 1502 Montesuma II 1502 1520 Kvitlavak 1520 1520 Kuautemok 1520 1521 Div takozhKultura dokolumbovoyi AmerikiPrimitkiVlasne vid cogo slova pohodit suchasna nazva krayini ta narodu Meksiki Mesoamerikanskie kodeksy 23 lipnya 2013 u Wayback Machine ros Viruvannya v neobhidnist prinoshennya bogam dushi sercya i dushi krovi zaradi pidtrimki isnuvannya svitu vidnosyatsya do najarhayichnishih Tlakaelel zatverdiv yih u ranzi oficijnoyi religiyi Mabut obryad zhertvoprinesennya buv zapozichenij u taraskiv yaki zhili na zahodi Arhiv originalu za 11 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 BibliografiyaAstekska grupa dzherel Bernardino de Saagun Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s ISBN 978 617 7085 07 1 Anonimni avtori Kodeks Malyabekki Red i per V N Talaha S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 202 s ISBN 978 617 7085 04 0 Anonimnij avtor Kodeks Mendosa Red i per S A Kuprienko V N Talah K Vidavec Kupriyenko S A 2013 308 s ISBN 978 617 7085 05 7 Presviter Huan Antonio Peres fraj Pedro de los Rios glossy Meksikanskaya rukopis 385 Kodeks Telleriano Remensis s dopolneniyami iz Kodeksa Rios Red i per S A Kuprienko V N Talah K Vidavec Kupriyenko S A 2013 317 s ISBN 978 617 7085 06 4 Talah V N Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Ispanski dzherela Fraj Bernardino de Saagun 16 kvitnya 2006 Obychai i verovaniya otryvok iz knigi Obshej istorii o delah Novoj Ispanii www bloknot info Arhiv originalu za 27 serpnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2010 Istoriya meksikancev po ih risunkam 26 lipnya 2014 u Wayback Machine dokument 16 veka po religii i istorii kolua meshika ili actekov Rasskaz o nekotoryh veshah Novoj Ispanii i velikom gorode Temestitane Mehiko Arhivovano 9 lipnya 2013 u WebCite napisano soratnikom Ernana Kortesa Anonimnym Konkistadorom Kortes Ernan Vtoroe poslanie imperatoru Karlu V 26 lipnya 2014 u Wayback Machine pismo pisannoe v Segura de la Frontera 30 oktyabrya 1520 goda Fernando de Alva Ishtlilshochitl 22 bereznya 2010 Istoriya naroda chichimekov ego poseleniya i obosnovaniya v strane Anauak www bloknot info Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2010 Huan Bautista de Pomar 16 travnya 2011 Soobshenie iz Teskoko www bloknot info Arhiv originalu za 27 serpnya 2011 Procitovano 16 travnya 2011 Literatura Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Doblest actekiv T Kerrol Marinichenko hudozh M Pshinka Kiyiv Sammit kniga 2018 104 s ISBN 617 7672 05 9 Mifologicheskij slovar Gl red E M Meletinskij M Sovetskaya enciklopediya 1991 g Baglaj V E Acteki Istoriya ekonomika socialno politicheskij stroj 1 listopada 2011 u Wayback Machine Galich Manuel Istoriya dokolumbovyh civilizacij 5 bereznya 2009 u Wayback Machine Zubarev V G Kinzhalov Rostislav na Ozone 4 listopada 2009 u Wayback Machine Keram K Bogi grobnicy uchenye 3 bereznya 2012 u Wayback Machine Sokrovisha Montesumy 11 serpnya 2014 u Wayback Machine Kosidovskij Zenon Kak Kortes zavoeval stranu actekov 26 grudnya 2011 u Wayback Machine Konec pozhiratelej chelovecheskih serdec 12 sichnya 2012 u Wayback Machine Kuzmishev Vladimir Aleksandrovich na Ozone 3 listopada 2009 u Wayback Machine Sodi Demetrio Velikie kultury Mesoameriki 28 sichnya 2011 u Wayback Machine Acteki 22 sichnya 2012 u Wayback Machine Stingl Miloslav Indejcy bez tomagavkov 12 bereznya 2012 u Wayback Machine Poklonyayushiesya zvezdam 31 lipnya 2013 u Wayback Machine Tajny indejskih piramid 28 travnya 2014 u Wayback Machine Sustel Zhak ACTEKI Voinstvennye poddannye Montesumy 28 kvitnya 2009 u Wayback Machine Talah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov 16 listopada 2019 u Wayback Machine K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 c ISBN 9786177085002 Knigi stati i filmy o dokolumbovyh civilizaciyah 1 travnya 2013 u Wayback Machine Migel Leon Portilya Filosofiya nagua 26 lipnya 2014 u Wayback Machine Enciklopediya Ischeznuvshie civilizacii Acteki imperiya krovi i velichiya 12 bereznya 2014 u Wayback Machine Gulyaev V I Po sledam konkistadorov 26 lipnya 2014 u Wayback Machine Nauka 1976 160 s PosilannyaStarodavnya MezoAmerika 8 bereznya 2022 u Wayback Machine