Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сосново-дубові ліси Західної Сьєрра-Мадре (ідентифікатор WWF: NA0302) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на південному заході США та на заході Мексики. Він вирізняється високим біорізноманіттям та рівнем ендемізму.
 Долина річки Сан-Ігнасіо поблизу Гуахурани (Чіуауа, Мексика) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | NA0302 |
| Межі | Пустеля Сонора Пустеля Чіуауа Матораль Мексиканського нагір'я Матораль Центральної Мексики [en] [en] [en] |
| Площа, км² | 216 445 |
| Країни | Сполучені Штати Америки, Мексика |
| Охороняється | 26 760 (12 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон сосново-дубових лісів Західної Сьєрра-Мадре охоплює гірську систему Західної Сьєрра-Мадре, або Сьєрра-Мадре-Оксиденталь, найбільші гори Мексики, які є частиною Західного поясу Північноамериканських Кордильєр. Ці гори простягаються на 1500 км з півночі на південний схід від Аризони до долини Ріо-Гранде-де-Сантьяго на півночі Халіско. Стрімкі хребти регіону формують гірські плато, порізані численними річковими долинами і каньйонами, серед яких слід відзначити Мідний каньйон, найбільший каньйон Північної Америки. Тут беруть початок численні річки, зокрема Які, Майо, [en], [en] та [en], які переважно течуть на захід та впадають до Тихого океану. Деякі річки, що стікають з гір Західної Сьєрра-Мадре, течуть на схід, де, як [en], впадають у безстічні басейни Мексиканського нагір'я, або, як [en], — у велику річку Ріо-Гранде.
Найпівнічнішою частиною екорегіону є Небесні острови Мадре — вкриті лісом вершини ізольованих гірських хребтів, що підіймаються над рівнинами на півдні Аризони, південному заході Нью-Мексико та півночі Сонори. Ці "небесні острови", відділені від інших гірських лісів кілометрами пустельних передгір'їв та рівнин, є важливими рефугіумами, у яких з часів останнього льодовикового періоду збереглися рідкісні лісові види. Найвищою вершиною Небесних островів Мадре є гора Грем заввишки 3269 м.
Північна Сьєрра простягається від американсько-мексиканського кордону через схід Сонори та захід Чіуауа на південь до Мідного каньйону. Великі плато Північної Сьєрри в середньому лежать на висоті 2350 м над рівнем моря. Клімат цієї частини екорегіону більш прохолодний та континентальний, ніж клімат решти Західної Сьєрра-Мадре.
Центральна Сьєрра простягається від Мідного каньйону до долини річки [en]. Вона розташована на південному заході Чіуауа, заході Дуранго та сході Сіналоа. Це найвища частина Західної Сьєрра-Мадре, яка в середньому розташована на висоті 2650 м над рівнем моря. Тут розташовані кілька гірських вершин заввишки понад 3200 м, зокрема гора [en], найвища вершина екорегіону заввишки 3308 м.
Південна Сьєрра простягається від долини Сан-Педро-Мескіталя до долини Ріо-Гранде-де-Сантьяго на півночі Халіско. Вона складається з кількох гірських хребтів, що простягаються з півночі на південь, розділених широкими каньйонами, флора яких поєднує елементи сухих тропічних лісів, поширених у низинах, та напівпустельних чагарників, поширених у внутрішніх районах Мексиканського нагір'я. Цей регіон охоплює гірські райони, що лежать на сході Наяриту, південному сході Дуранго, заході Сакатекасу, півночі Халіску та заході Агуаскальєнтесу.
На південному краю Західна Сьєрра-Мадре переходить у гори Трансмексиканського вулканічного поясу та Південної Сьєрра-Мадре. Найзахідніша частина Трансмексиканського вулканічного поясу, зокрема гори [en], також є частиною екорегіону сосново-дубових лісів Західної Сьєрра-Мадре.
Гірські ліси Західної Сьєрра-Мадре на низьких висотах переходять у пустелі, напівпустельні чагарники та сухі тропічні ліси. На північний захід від екорегіону поширені перехідні субтропічні сухі ліси Сонори і Сіналоа та пустеля Сонора, на північний схід — пустеля Чіуауа, на схід — екорегіони маторалю Мексиканського нагір'я та маторалю Центральної Мексики, а на захід та південний захід — [en]. Сосново-дубові ліси Західної Сьєрра-Мадре є частиною комплексу [en], поширених в горах Мексики та південного заходу США.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає високогірний субтропічний клімат (Cwb за класифікацією кліматів Кеппена) або вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією Кеппена), а на півночі екорегіону, зокрема у високогір'ях Небесних островів Мадре — середземноморський клімат (Csb або Csa або за класифікацією Кеппена). Середні температури та кількість опадів різняться залежно від широти, а також від висоти над рівнем моря внаслідок значного перепаду висот, який на деяких південних уступах може досягати 3000 м. Загалом зі збільшенням висоти середня температура знижується, а на найвищих гірських вершинах сніг може лежати протягом всього року. Загалом температура в регіоні зазвичай коливається від -3 °C до 28 °C. На західних схилах гір, звернених до Каліфорнійської затоки та Тихого океану, опадів випадає більше, а зими м'якші, ніж на східних схилах, звернених до внутрішніх пустельних плато. Середньорічна кількість опадів в екорегіоні становить 553 мм, більшість яких випадають влітку. Пік опадів зазвичай припадає на серпень.
Флора
В горах Західної Сьєрра-Мадре поширені різноманітні рослинні угруповання, передусім соснові, дубові та сосново-дубові ліси, дубові та сосново-дубові рідколісся, а також мішані хвойні ліси, [en] широколистяні ліси, гірські луки, чагарники чапаралю та ялівцеві чагарники. Їх розподіл залежить від кількості опадів, висоти над рівнем моря, температури та ґрунтів. У лісах регіону переважають сосни (Pinus spp.), яких тут зустрічається 27 видів, та дуби (Quercus spp.), яких тут зустрічається 21 вид. Видовий склад лісів екорегіону змінюється з широтою від Небесних островів Мадре до гір Південної Сьєрри. Тут зустрічається багато ендемічних рослин, особливо на ізольованих "небесних островах" на півночі екорегіону, а також у багатьох каньйонах та долинах.
Соснові ліси зустрічаються в горах Західної Сьєрра-Мадре на висоті від 1600 до 3200 м над рівнем моря у різноманітних умовах. Їх видовий склад залежить від широти, клімату та ґрунтів. У північній та центральній частинах екорегіону в соснових лісах домінують аризонські сосни (Pinus arizonica), апачські сосни (Pinus engelmannii) та чіуауанські сосни (Pinus leiophylla var. chihuahuana), а від центральної частини Чіуауа до південного краю екорегіону — дурангські сосни (Pinus durangensis) та сосни теокоте (Pinus teocote). У районах, де переважають тонкі, кам'янисті та кислі ґрунти, зростають сосни Люмгольтца (Pinus lumholtzii) та сосни Луз-Марії (Pinus luzmariae). Сосни Купера (Pinus cooperi) можуть утворювати моновидові насадження у гірських долинах, де переважають глибокі ґрунти. Мексиканські жовті сосни (Pinus oocarpa), гладкокорі сосни (Pinus pseudostrobus), сосни Дугласа (Pinus douglasiana), геррерські сосни (Pinus herrerae), мічоаканські сосни (Pinus devoniana) та тонкохвойні сосни (Pinus maximinoi) зустрічаються у більш вологих районах на західних схилах Західної Сьєрра-Мадре.
Мішані хвойні ліси зустрічаються невеликими ділянками на вологих схилах та в каньйонах у північній частині Західної Сьєрра-Мадре, на висоті від 1900 до 3300 м над рівнем моря. Серед дерев, що домінують у цих лісах, слід відзначити тисолисту дуґласію (Pseudotsuga menziesii var. glauca), поширену на півночі регіону, [en] (Pseudotsuga menziesii var. lindleyana), яка замінює її далі на південь, дурангську ялицю (Abies durangensis), одноколірну ялицю (Abies concolor), чіуауанську ялину (Picea chihuahuana), мексиканську ялину (Picea engelmannii var. mexicana), а також різні види сосен (Pinus spp.) та іноді деякі види дубів (Quercus spp.).
Сосново-дубові ліси є найпоширенішими рослинними угрупованнями екорегіону, де вони зустрічаються на висоті від 1250 до 3200 м над рівнем моря. На півночі Західної Сьєрра-Мадре, зокрема на Небесних островах Мадре, у сосново-дубових лісах, поширених у напівпосушливій помірній зоні, переважають аризонські сосни (Pinus arizonica), апачські сосни (Pinus engelmannii) та чіуауанські сосни (Pinus leiophylla var. chihuahuana) у поєднанні з нитчастолистими дубами (Quercus rugosa) та/або дубами Гембела (Quercus gambelii), а також з деякими іншими видами дубів. У сосно-дубових лісах, що ростуть на тонких ґрунтах та кам'янистих схилах, переважають сосни Люмгольтца (Pinus lumholtzii) та товстолисті дуби (Quercus crassifolia), а на півдні екорегіону також променисті дуби (Quercus radiata). У підліску цих лісів зустрічаються чагарники [en] (Arctostaphylos pungens), алігаторового яловця (Juniperus deppeana) та дурангського яловця (Juniperus durangensis). У деяких частинах екорегіону на висоті від 1800 до 2300 м над рівнем моря зустрічаються сосново-дубові ліси, основу яких складають дуби Джонса (Quercus jonesii) або пало-мансано, сосни Люмгольтца (Pinus lumholtzii), смолисті дуби (Quercus resinosa), товстолисті дуби (Quercus crassifolia) та сонорські дуби (Quercus viminea). На нижніх західних схилах екорегіону у сосново-дубових лісах переважають мексиканські жовті сосни (Pinus oocarpa), сосни Дугласа (Pinus douglasiana), сонорські дуби (Quercus viminea) та густолисті дуби (Quercus confertifolia). На нижніх висотах на півдні регіону, в штатах Дуранго, Халіско та Сакатекас, у сосново-дубових лісах переважають мексиканські жовті сосни (Pinus oocarpa), смолисті дуби (Quercus resinosa) та кавові дуби (Quercus coffeicolor).
Дубові ліси, як правило, зустрічаються на низьких висотах на західних схилах екорегіону, де вони утворюють перехідну зону між сухими тропічними лісами, поширеними у низинах, та гірськими сосново-дубовими лісами. У деяких районах вони зустрічаються на висоті понад 350 м над рівнем моря та утворюють анклави, оточені сухими лісами а у деяких районах простягаються до висоти 2900 м над рівнем моря. На низьких висотах у дібровах Західної Сьєрра-Мадре переважають руді дуби (Quercus fulva), дуби Мак-Вогна (Quercus mcvaughii) та щитолисті дуби (Quercus scytophylla), а на великих висотах — санта-розькі дуби (Quercus sideroxyla) та нитчастолисті дуби (Quercus rugosa). На півночі Західної Сьєрра-Мадре у дубових лісах поширені сонорські дуби (Quercus viminea) та каштанові дуби (Quercus castanea), а південніше до них доєднуються різнолисті дуби (Quercus diversifolia) та густолисті дуби (Quercus confertifolia). Білопоясні дуби (Quercus albocincta) зустрічаються в лісах на низьких висотах. У дубових лісах, поширених у вологих районах, переважають мезофітні породи дубів, зокрема сиві дуби (Quercus calophylla), товстолисті дуби (Quercus crassifolia), різнолисті дуби (Quercus diversifolia) та щитолисті дуби (Quercus scytophylla), до яких на низьких висотах доєднуються напівплосколисті дуби (Quercus subspathulata) та різні види [en] (Clethra spp.).
Дубові та сосново-дубові рідколісся поширені на посушливих північних та східних схилах Західної Сьєрра-Мадре, де вони утворюють перехідну зону між гірськими сосново-дубовими лісами та пустельними і напівпустельними луками і чагарниками, поширеними на плато Мексиканського нагір'я. У північній частині екорегіону, на території Північної Сонори та Чіуауа, поширені мексиканські блакитні дуби (Quercus oblongifolia), дуби Еморі (Quercus emoryi) та аризонські дуби (Quercus arizonica), які утворюють чисті насадження або зустрічаються разом з мексиканськими соснами (Pinus cembroides), чіуауанськими соснами (Pinus leiophylla var. chihuahuana), [en] (Arbutus arizonica), сірими дубами (Quercus grisea) та чіуауанськими дубами (Quercus chihuahuensis). У східних передгір'ях Західної Сьєрра-Мадре поширені мексиканські сосни (Pinus cembroides), сірі дуби (Quercus grisea) та дуби Едварда (Quercus eduardi). У передній зоні між високогірними сосново-дубовими лісами та низькогірськими дубовими рідколіссями на східних схилах екорегіону поширені сосново-дубові рідколісся, у яких переважають чіуауанські сосни (Pinus leiophylla var. chihuahuana), мексиканські ялини (Picea engelmannii var. mexicana) та дурангські дуби (Quercus durifolia) або енсіно-колорадо. У підліску гірських рідколісь часто зустрічаються чагарники алігаторового яловця (Juniperus deppeana), а також різноманітні кактуси, типові для напівпустельних чагарників Мексиканського нагір'я, зокрема маммілярії Гейдера (Mammillaria heyderi), бородаті кохемії (Cochemiea barbata), [en] (Echinocereus triglochidiatus) та [en] (Echinocereus ledingii). Подекуди дубові та дубово-соснові рідколісся перемежовуються первинним або вторинним гірським чапаралем, основу якого складають здерев'янілі чагарники. Основу чапаралю, поширеного на стрімких схилах у каньйонах та долинах, складають колючі мучниці (Arctostaphylos pungens), потосійські дуби (Quercus potosina) та нитчастолисті дуби (Quercus rugosa).
Невеликі ділянки мезофільних широколистяних лісів зустрічаються на західних схилах Західної Сьєрра-Мадре на висоті від 1000 до 2350 м над рівнем моря, у місцевостях, де переважає вологий мікроклімат. Серед характерних дерев, що зустрічаються у цих лісах, слід відзначити [en] (Magnolia tarahumara), [en] (Ostrya virginiana), [es] (Tilia mexicana), [en] (Cedrela odorata) та [es] (Styrax argenteus), а також деякі дерева з родини лаврових (Lauraceae), зокрема [en] (Persea liebmannii) та різні види [en] (Nectandra spp.) і [en] (Litsea spp.), та різноманітні дуби, зокрема сиві дуби (Quercus calophylla), товстолисті дуби (Quercus crassifolia), каштанові дуби (Quercus castanea), нитчастолисті дуби (Quercus rugosa), щитолисті дуби (Quercus scytophylla) та довгоквітконіжкові дуби (Quercus peduncularis). Серед характерних кущів та невисоких дерев, що зростають у мезофільних лісах екорегіону, слід відзначити [en] (Arbutus xalapensis), [es] (Garrya laurifolia), різноцвіті дерени (Cornus disciflora), високі дерени (Cornus excelsa), [sv] (Peltostigma pteleoides), [en] (Ilex quercetorum), [en] (Ilex tolucana) та [sv] (Cleyera integrifolia), а також пальми [en] (Brahea aculeata) та різні види клетр (Clethra spp.) і слив (Prunus spp.). Крім того, у цих лісах зустрічаються й деякі хвойні дерева, зокрема тонкохвойні сосни (Pinus maximinoi), мічоаканські сосни (Pinus devoniana), сосни Дугласа (Pinus douglasiana), геррерські сосни (Pinus herrerae), мексиканські білі сосни (Pinus strobiformis), дурангські сосни (Pinus durangensis), дурангські ялиці (Abies durangensis) та мексиканські дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. lindleyana).
У високогір'ях Західної Сьєрра-Мадре, на висоті від 2300 до 3100 м над рівнем моря, зустрічаються гірські луки. На цих луках зростають різні види [en] (Aristida spp.), проса (Panicum spp.), стоколоса (Bromus spp.) та стевії (Stevia spp.), а також багато різноманітних ендеміків.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити аризонського білохвостого оленя (Odocoileus virginianus couesi), ошийникового пекарі (Dicotyles tajacu), барибала (Ursus americanus), койота (Canis latrans), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), руду рись (Lynx rufus), маргая (Leopardus wiedii), оцелота (Leopardus pardalis), ягуарунді (Herpailurus yagouaroundi), білоносу носуху (Nasua narica), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus), тайру (Eira barbara), звичайного ракуна (Procyon lotor), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), довгохвостого скунса (Mephitis macroura), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis), американського свинорилого скунса (Conepatus leuconotus), американського борсука (Taxidea taxus), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus), південну літягу (Glaucomys volans), мексиканську полівку (Microtus mexicanus), чорновуху мишу (Peromyscus melanotis), мексиканського лісового хом'яка (Neotoma mexicana), віргінського опосума (Didelphis virginiana), гірську мідицю (Sorex monticolus), південно-західну нічницю (Myotis auriculus) та [en] (Corynorhinus mexicanus). [en] (Tamiasciurus fremonti), скельні бурундуки (Neotamias dorsalis) та білогорлі лісові хом'яки (Neotoma albigula) зустрічаються в лісах на півночі екорегіону, [en] (Peromyscus difficilis), чагарникові миші (Peromyscus boylii), миші Осгуда (Peromyscus gratus) та жовтоносі бавовняні хом'яки (Sigmodon ochrognathus) — у сосново-дубових рідколіссях на східних схилах гір, а скельні ховрахи (Otospermophilus variegatus) — в каньйонах. Найбільшими хижаками регіону є [en] (Puma concolor couguar) та дуже рідкісні ягуари (Panthera onca). Раніше в екорегіоні зустрічалися мексиканські вовки (Canis lupus baileyi) та [en] (Ursus arctos horribilis), однак наразі вони тут вимерли.
В межах екорегіону зустрічається багато ендемічних тварин. Серед ендемічних ссавців, що зустрічаються виключно у лісах Західної Сьєрра-Мадре, слід відзначити мексиканську лисячу вивірку (Sciurus nayaritensis), [en] (Neotamias bulleri), [en] (Callospermophilus madrensis), оленячу мишу Шмідлі (Peromyscus schmidlyi), [en] (Nelsonia neotomodon), [en] (Neotoma palatina), аризонську мідицю (Sorex arizonae) та сакатекську мідицю (Sorex emarginatus), а серед майже ендемічних представників екорегіону — аризонську вивірку (Sciurus arizonensis), вивірку Аберта (Sciurus aberti), [en] (Neotamias durangae), [en] (Peromyscus polius), [en] (Peromyscus spicilegus), [en] (Reithrodontomys zacatecae) та південного гоферчика (Thomomys umbrinus).
Орнітофауна екорегіону нараховує понад 320 видів птахів. Серед птахів, поширених в горах Західної Сьєрра-Мадре, слід відзначити великого індика (Meleagris gallopavo), мексиканську перепелицю-клоуна (Cyrtonyx montezumae), каліфорнійського голуба (Patagioenas fasciata), білолобу горличку (Leptotila verreauxi), мексиканського дрімлюгу (Antrostomus arizonae), тукухіло (Antrostomus ridgwayi), північного кукліло (Coccyzus americanus), беркута (Aquila chrysaetos), чорноголового яструба (Accipiter cooperii), [en] (Buteogallus solitarius), [en] (Strix occidentalis), вусату сплюшку (Megascops trichopsis), [en] (Psiloscops flammeolus), [en] (Aegolius acadicus), гірського сичика-горобця (Glaucidium gnoma), чорноволу гілу (Melanerpes formicivorus), золотистого декола (Colaptes auratus), фіолетовоголову агиртрію (Ramosomyia violiceps), широкохвостого колібрі-крихітку (Selasphorus platycercus), синьогорлого колібрі-самоцвіта (Lampornis clemenciae), північного колібрі-герцога (Eugenes fulgens), рудокрилу амазилію-берила (Saucerottia beryllina), мексиканського колібрі-сапфіра (Basilinna leucotis), мексиканського колібрі-ельфа (Selasphorus heloisa), зеленого ару (Ara militaris mexicanus), зеленого аратингу (Psittacara holochlorus), ошатноперого трогона (Trogon elegans), сонорську сойку (Aphelocoma woodhouseii), чорноголову сизойку (Cyanocitta stelleri), жовточеревого тирана (Myiodynastes luteiventris), блідого копетона (Myiarchus tyrannulus), кордильєрського піві-малюка (Empidonax occidentalis), соснового піві-малюка (Empidonax affinis), вохристого піві-малюка (Empidonax fulvifrons), рудого монудо (Mitrephanes phaeocercus), мексиканського пісняра (Oreothlypis superciliosa), пісняра-віялохвоста (Basileuterus lachrymosus), білокрилу чернітку (Myioborus pictus), бронзовокрилого солітаріо (Myadestes occidentalis), білогорлого дрозда (Turdus assimilis), західного блакитника (Sialia mexicana), попелястого віреона (Vireo plumbeus), короткодзьобого віреона (Vireo huttoni), дубового різжака (Campylorhynchus gularis), американського підкоришника (Certhia americana), каролінського повзика (Sitta carolinensis), повзика-крихітку (Sitta pygmaea), американську синицю (Baeolophus wollweberi), мексиканську гаїчку (Poecile sclateri), американського ополовника (Psaltriparus minimus), соснового бекарда (Pachyramphus major), великого бекарда (Pachyramphus aglaiae), сірого чубака (Ptiliogonys cinereus), рудоголового пінсона (Aimophila ruficeps), плямистого тауї (Pipilo maculatus), ялинового шишкаря (Loxia curvirostra), соснового чижа (Spinus pinus), гондураську гутураму (Chlorophonia elegantissima) та сонцеперу пірангу (Piranga flava).
Ендеміками екорегіону є вухаті трогони (Euptilotis neoxenus), великочубі паї (Cyanocorax dickeyi) та білогорлі вівсянки-пустельниці (Amphispizopsis quinquestriata), а майже ендемічними його представниками — товстодзьобі ари (Rhynchopsitta pachyrhyncha), мексиканські амазони (Amazona finschi), мексиканські леляки (Nyctiphrynus mcleodii), мексиканські свіфти (Streptoprocne semicollaris), сіроволі сойки (Aphelocoma wollweberi), білочереві щурики (Progne sinaloae), білосмугі дереволази (Lepidocolaptes leucogaster), іржасті дрозди-короткозьоби (Catharus occidentalis), білощокі червонії (Cardellina rubra), мексиканські заросляки (Arremon virenticeps), жовточереві заросляки (Atlapetes pileatus), мексиканські юнко (Junco phaeonotus), мексиканські пасовники (Xenospiza baileyi), смугасті вівсянки (Oriturus superciliosus), мексиканські квічалі (Ridgwayia pinicola) та червоноголові піранги (Piranga erythrocephala). Раніше в лісах Західної Сьєрра-Мадре зустрічалися ендемічні [en] (Campephilus imperialis), найбільші дятли світу, однак вони не спостерігалися з 1956 року та вважаються вимерлими.
Герпетофауна екорегіону включає колючу ігуану Кларка (Sceloporus clarkii), димчастого аноліса (Anolis nebulosus), скельного гримучника (Crotalus lepidus) та майже ендемічного [en] (Crotalus pricei). Ендеміками екорегіону є колючі ігуани Ярроу (Sceloporus jarrovii), колючі ігуани Шеннона (Sceloporus shannonorum), колючі ігуани Лемос-Еспіналя (Sceloporus lemosespinali), уїчольські колючі ігуани (Sceloporus huichol), смугасті нагірні ігуани (Sceloporus virgatus), купинні ігуани Слевіна (Sceloporus slevini), південно-західні купинні ігуани (Sceloporus aurantius), чіуауанські крокодилові ящірки (Barisia levicollis), ящіркоїди Кліфтона (Mastigodryas cliftoni) та гребненосі гримучники (Crotalus willardi). Серед поширених в регіоні амфібій слід відзначити [en] (Craugastor augusti) та ендемічних [en] (Lithobates tarahumarae). Загалом близько 10 % видів птахів, близько чверті видів плазунів та більше половини видів земноводних, поширених на ізольованих "небесних островах" у північній частині регіону, є ендеміками екорегіону.
Вздовж гірських хребтів Західної Сьєрра-Мадре проходить основний шлях міграції мільйонів метеликів-монархів (Danaus plexippus). Ці одні з найвідоміших метеликів Північної Америки мігрують з США до Центральної Мексики та використовують водні потоки, які підіймають їх в атмосферу, полегшуючи політ.
Збереження
Первинні ліси Західної Сьєрра-Мадре були майже повністю знищені внаслідок масштабної вирубки, яка почалася ще у 1880-х роках та тривала безперервно протягом всього XX століття. Лише 0,61 % від первинного рослинного покриву залишилися недоторканими. Масштабна вирубка призвела до знищення оселищ багатьох тварин та до локального або повного вимирання низки видів, зокрема вовків, барибалів, пум та мексиканських дятлів-кардиналів. Експлуатація мертвих дерев, деревину яких використовували для виготовлення паперу, також призвела до скорочення популяції видів, які залежали від гніздування або зберігання їжі у трухлявих дуплах, таких як товстодзьобі ари.
Основними загрозами для збереження природи регіону є подальша вирубка лісів, яка триває, оскільки дві третини лісових ресурсів Мексики зосереджені в цьому екорегіоні, а також надмірний випас худоби та розчистка землі під сільськогосподарські угіддя. Знищення лісів регіону спричиняє ерозію ґрунтів, замулення та пересихання річок. Очікується, що глобальне потепління матиме негативні наслідки для соснових дерев, що зростають у горах Західної Сьєрра-Мадре. Зокрема, воно може призвести до зниження продуктивності та росту сосен, та, можливо, до їх загибелі.
Оцінка 2017 року показала, що 26 760 км², або 12 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], частину [en], [en], [en] та [en] в Аризоні (США), які охороняють вкриті лісом "небесні острови" на крайній півночі екорегіону, а також [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Мексиці. Заповідник [en], заснований у 1949 році для захисту лісів та вододілів, охоплює більшу частину Південної Сьєрри.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Sierra Madre Occidental pine–oak forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Sierra Madre Occidental Pine-Oak Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sosnovo dubovi lisi Zahidnoyi Syerra Madre identifikator WWF NA0302 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij na pivdennomu zahodi SShA ta na zahodi Meksiki 2 Vin viriznyayetsya visokim bioriznomanittyam ta rivnem endemizmu Sosnovo dubovi lisi Zahidnoyi Syerra Madre Dolina richki San Ignasio poblizu Guahurani Chiuaua Meksika Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF NA0302 Mezhi Pustelya Sonora Pustelya Chiuaua Matoral Meksikanskogo nagir ya Matoral Centralnoyi Meksiki Perehidni suhi subtropichni lisi Sonori ta Sinaloa Suhi lisi Sinaloa en Suhi lisi Bahio en Suhi lisi Halisko en Plosha km 216 445 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Meksika Ohoronyayetsya 26 760 12 1 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Midnij kanjon v shtati Chiuaua Sosnovo dubovi lisi v gorah Zahidnoyi Syerra Madre Gori Divisadera v shtati Chiuaua Sosni u Nacionalnomu parku Kumbres de Mahalka Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion sosnovo dubovih lisiv Zahidnoyi Syerra Madre ohoplyuye girsku sistemu Zahidnoyi Syerra Madre abo Syerra Madre Oksidental najbilshi gori Meksiki yaki ye chastinoyu Zahidnogo poyasu Pivnichnoamerikanskih Kordilyer Ci gori prostyagayutsya na 1500 km z pivnochi na pivdennij shid vid Arizoni do dolini Rio Grande de Santyago na pivnochi Halisko Strimki hrebti regionu formuyut girski plato porizani chislennimi richkovimi dolinami i kanjonami sered yakih slid vidznachiti Midnij kanjon najbilshij kanjon Pivnichnoyi Ameriki Tut berut pochatok chislenni richki zokrema Yaki Majo Fuerte en Sinaloa en ta Kuliakan en yaki perevazhno techut na zahid ta vpadayut do Tihogo okeanu Deyaki richki sho stikayut z gir Zahidnoyi Syerra Madre techut na shid de yak Nasas en vpadayut u bezstichni basejni Meksikanskogo nagir ya abo yak Konchos en u veliku richku Rio Grande Najpivnichnishoyu chastinoyu ekoregionu ye Nebesni ostrovi Madre vkriti lisom vershini izolovanih girskih hrebtiv sho pidijmayutsya nad rivninami na pivdni Arizoni pivdennomu zahodi Nyu Meksiko ta pivnochi Sonori Ci nebesni ostrovi viddileni vid inshih girskih lisiv kilometrami pustelnih peredgir yiv ta rivnin ye vazhlivimi refugiumami u yakih z chasiv ostannogo lodovikovogo periodu zbereglisya ridkisni lisovi vidi Najvishoyu vershinoyu Nebesnih ostroviv Madre ye gora Grem zavvishki 3269 m Pivnichna Syerra prostyagayetsya vid amerikansko meksikanskogo kordonu cherez shid Sonori ta zahid Chiuaua na pivden do Midnogo kanjonu Veliki plato Pivnichnoyi Syerri v serednomu lezhat na visoti 2350 m nad rivnem morya Klimat ciyeyi chastini ekoregionu bilsh proholodnij ta kontinentalnij nizh klimat reshti Zahidnoyi Syerra Madre Centralna Syerra prostyagayetsya vid Midnogo kanjonu do dolini richki San Pedro Meskital en Vona roztashovana na pivdennomu zahodi Chiuaua zahodi Durango ta shodi Sinaloa Ce najvisha chastina Zahidnoyi Syerra Madre yaka v serednomu roztashovana na visoti 2650 m nad rivnem morya Tut roztashovani kilka girskih vershin zavvishki ponad 3200 m zokrema gora Serro Mohinora en najvisha vershina ekoregionu zavvishki 3308 m Pivdenna Syerra prostyagayetsya vid dolini San Pedro Meskitalya do dolini Rio Grande de Santyago na pivnochi Halisko Vona skladayetsya z kilkoh girskih hrebtiv sho prostyagayutsya z pivnochi na pivden rozdilenih shirokimi kanjonami flora yakih poyednuye elementi suhih tropichnih lisiv poshirenih u nizinah ta napivpustelnih chagarnikiv poshirenih u vnutrishnih rajonah Meksikanskogo nagir ya Cej region ohoplyuye girski rajoni sho lezhat na shodi Nayaritu pivdennomu shodi Durango zahodi Sakatekasu pivnochi Halisku ta zahodi Aguaskalyentesu Na pivdennomu krayu Zahidna Syerra Madre perehodit u gori Transmeksikanskogo vulkanichnogo poyasu ta Pivdennoyi Syerra Madre Najzahidnisha chastina Transmeksikanskogo vulkanichnogo poyasu zokrema gori Syerra de San Huan en takozh ye chastinoyu ekoregionu sosnovo dubovih lisiv Zahidnoyi Syerra Madre Girski lisi Zahidnoyi Syerra Madre na nizkih visotah perehodyat u pusteli napivpustelni chagarniki ta suhi tropichni lisi Na pivnichnij zahid vid ekoregionu poshireni perehidni subtropichni suhi lisi Sonori i Sinaloa ta pustelya Sonora na pivnichnij shid pustelya Chiuaua na shid ekoregioni matoralyu Meksikanskogo nagir ya ta matoralyu Centralnoyi Meksiki a na zahid ta pivdennij zahid suhi lisi Sinaloa en Sosnovo dubovi lisi Zahidnoyi Syerra Madre ye chastinoyu kompleksu Madrejskih sosnovo dubovih ridkolis en poshirenih v gorah Meksiki ta pivdennogo zahodu SShA Klimatred Na bilshij chastini ekoregionu perevazhaye visokogirnij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu Keppena a na pivnochi ekoregionu zokrema u visokogir yah Nebesnih ostroviv Madre seredzemnomorskij klimat Csb abo Csa abo za klasifikaciyeyu Keppena Seredni temperaturi ta kilkist opadiv riznyatsya zalezhno vid shiroti a takozh vid visoti nad rivnem morya vnaslidok znachnogo perepadu visot yakij na deyakih pivdennih ustupah mozhe dosyagati 3000 m Zagalom zi zbilshennyam visoti serednya temperatura znizhuyetsya a na najvishih girskih vershinah snig mozhe lezhati protyagom vsogo roku Zagalom temperatura v regioni zazvichaj kolivayetsya vid 3 C do 28 C Na zahidnih shilah gir zvernenih do Kalifornijskoyi zatoki ta Tihogo okeanu opadiv vipadaye bilshe a zimi m yakshi nizh na shidnih shilah zvernenih do vnutrishnih pustelnih plato Serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni stanovit 553 mm bilshist yakih vipadayut vlitku Pik opadiv zazvichaj pripadaye na serpen Florared nbsp Apachska sosna Pinus engelmannii v gorah Chirikaua en Arizona SShA V gorah Zahidnoyi Syerra Madre poshireni riznomanitni roslinni ugrupovannya peredusim sosnovi dubovi ta sosnovo dubovi lisi dubovi ta sosnovo dubovi ridkolissya a takozh mishani hvojni lisi mezofilni en shirokolistyani lisi girski luki chagarniki chaparalyu ta yalivcevi chagarniki Yih rozpodil zalezhit vid kilkosti opadiv visoti nad rivnem morya temperaturi ta gruntiv U lisah regionu perevazhayut sosni Pinus spp yakih tut zustrichayetsya 27 vidiv ta dubi Quercus spp yakih tut zustrichayetsya 21 vid Vidovij sklad lisiv ekoregionu zminyuyetsya z shirotoyu vid Nebesnih ostroviv Madre do gir Pivdennoyi Syerri Tut zustrichayetsya bagato endemichnih roslin osoblivo na izolovanih nebesnih ostrovah na pivnochi ekoregionu a takozh u bagatoh kanjonah ta dolinah Sosnovi lisi zustrichayutsya v gorah Zahidnoyi Syerra Madre na visoti vid 1600 do 3200 m nad rivnem morya u riznomanitnih umovah Yih vidovij sklad zalezhit vid shiroti klimatu ta gruntiv U pivnichnij ta centralnij chastinah ekoregionu v sosnovih lisah dominuyut arizonski sosni Pinus arizonica apachski sosni Pinus engelmannii ta chiuauanski sosni Pinus leiophylla var chihuahuana a vid centralnoyi chastini Chiuaua do pivdennogo krayu ekoregionu durangski sosni Pinus durangensis ta sosni teokote Pinus teocote U rajonah de perevazhayut tonki kam yanisti ta kisli grunti zrostayut sosni Lyumgoltca Pinus lumholtzii ta sosni Luz Mariyi Pinus luzmariae Sosni Kupera Pinus cooperi mozhut utvoryuvati monovidovi nasadzhennya u girskih dolinah de perevazhayut gliboki grunti Meksikanski zhovti sosni Pinus oocarpa gladkokori sosni Pinus pseudostrobus sosni Duglasa Pinus douglasiana gerrerski sosni Pinus herrerae michoakanski sosni Pinus devoniana ta tonkohvojni sosni Pinus maximinoi zustrichayutsya u bilsh vologih rajonah na zahidnih shilah Zahidnoyi Syerra Madre Mishani hvojni lisi zustrichayutsya nevelikimi dilyankami na vologih shilah ta v kanjonah u pivnichnij chastini Zahidnoyi Syerra Madre na visoti vid 1900 do 3300 m nad rivnem morya Sered derev sho dominuyut u cih lisah slid vidznachiti tisolistu duglasiyu Pseudotsuga menziesii var glauca poshirenu na pivnochi regionu meksikansku duglasiyu en Pseudotsuga menziesii var lindleyana yaka zaminyuye yiyi dali na pivden durangsku yalicyu Abies durangensis odnokolirnu yalicyu Abies concolor chiuauansku yalinu Picea chihuahuana meksikansku yalinu Picea engelmannii var mexicana a takozh rizni vidi sosen Pinus spp ta inodi deyaki vidi dubiv Quercus spp Sosnovo dubovi lisi ye najposhirenishimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu de voni zustrichayutsya na visoti vid 1250 do 3200 m nad rivnem morya Na pivnochi Zahidnoyi Syerra Madre zokrema na Nebesnih ostrovah Madre u sosnovo dubovih lisah poshirenih u napivposushlivij pomirnij zoni perevazhayut arizonski sosni Pinus arizonica apachski sosni Pinus engelmannii ta chiuauanski sosni Pinus leiophylla var chihuahuana u poyednanni z nitchastolistimi dubami Quercus rugosa ta abo dubami Gembela Quercus gambelii a takozh z deyakimi inshimi vidami dubiv U sosno dubovih lisah sho rostut na tonkih gruntah ta kam yanistih shilah perevazhayut sosni Lyumgoltca Pinus lumholtzii ta tovstolisti dubi Quercus crassifolia a na pivdni ekoregionu takozh promenisti dubi Quercus radiata U pidlisku cih lisiv zustrichayutsya chagarniki kolyuchoyi muchnici en Arctostaphylos pungens aligatorovogo yalovcya Juniperus deppeana ta durangskogo yalovcya Juniperus durangensis U deyakih chastinah ekoregionu na visoti vid 1800 do 2300 m nad rivnem morya zustrichayutsya sosnovo dubovi lisi osnovu yakih skladayut dubi Dzhonsa Quercus jonesii abo palo mansano sosni Lyumgoltca Pinus lumholtzii smolisti dubi Quercus resinosa tovstolisti dubi Quercus crassifolia ta sonorski dubi Quercus viminea Na nizhnih zahidnih shilah ekoregionu u sosnovo dubovih lisah perevazhayut meksikanski zhovti sosni Pinus oocarpa sosni Duglasa Pinus douglasiana sonorski dubi Quercus viminea ta gustolisti dubi Quercus confertifolia Na nizhnih visotah na pivdni regionu v shtatah Durango Halisko ta Sakatekas u sosnovo dubovih lisah perevazhayut meksikanski zhovti sosni Pinus oocarpa smolisti dubi Quercus resinosa ta kavovi dubi Quercus coffeicolor Dubovi lisi yak pravilo zustrichayutsya na nizkih visotah na zahidnih shilah ekoregionu de voni utvoryuyut perehidnu zonu mizh suhimi tropichnimi lisami poshirenimi u nizinah ta girskimi sosnovo dubovimi lisami U deyakih rajonah voni zustrichayutsya na visoti ponad 350 m nad rivnem morya ta utvoryuyut anklavi otocheni suhimi lisami a u deyakih rajonah prostyagayutsya do visoti 2900 m nad rivnem morya Na nizkih visotah u dibrovah Zahidnoyi Syerra Madre perevazhayut rudi dubi Quercus fulva dubi Mak Vogna Quercus mcvaughii ta shitolisti dubi Quercus scytophylla a na velikih visotah santa rozki dubi Quercus sideroxyla ta nitchastolisti dubi Quercus rugosa Na pivnochi Zahidnoyi Syerra Madre u dubovih lisah poshireni sonorski dubi Quercus viminea ta kashtanovi dubi Quercus castanea a pivdennishe do nih doyednuyutsya riznolisti dubi Quercus diversifolia ta gustolisti dubi Quercus confertifolia Bilopoyasni dubi Quercus albocincta zustrichayutsya v lisah na nizkih visotah U dubovih lisah poshirenih u vologih rajonah perevazhayut mezofitni porodi dubiv zokrema sivi dubi Quercus calophylla tovstolisti dubi Quercus crassifolia riznolisti dubi Quercus diversifolia ta shitolisti dubi Quercus scytophylla do yakih na nizkih visotah doyednuyutsya napivploskolisti dubi Quercus subspathulata ta rizni vidi kletr en Clethra spp Dubovi ta sosnovo dubovi ridkolissya poshireni na posushlivih pivnichnih ta shidnih shilah Zahidnoyi Syerra Madre de voni utvoryuyut perehidnu zonu mizh girskimi sosnovo dubovimi lisami ta pustelnimi i napivpustelnimi lukami i chagarnikami poshirenimi na plato Meksikanskogo nagir ya U pivnichnij chastini ekoregionu na teritoriyi Pivnichnoyi Sonori ta Chiuaua poshireni meksikanski blakitni dubi Quercus oblongifolia dubi Emori Quercus emoryi ta arizonski dubi Quercus arizonica yaki utvoryuyut chisti nasadzhennya abo zustrichayutsya razom z meksikanskimi sosnami Pinus cembroides chiuauanskimi sosnami Pinus leiophylla var chihuahuana arizonskimi sunichnikami en Arbutus arizonica sirimi dubami Quercus grisea ta chiuauanskimi dubami Quercus chihuahuensis U shidnih peredgir yah Zahidnoyi Syerra Madre poshireni meksikanski sosni Pinus cembroides siri dubi Quercus grisea ta dubi Edvarda Quercus eduardi U perednij zoni mizh visokogirnimi sosnovo dubovimi lisami ta nizkogirskimi dubovimi ridkolissyami na shidnih shilah ekoregionu poshireni sosnovo dubovi ridkolissya u yakih perevazhayut chiuauanski sosni Pinus leiophylla var chihuahuana meksikanski yalini Picea engelmannii var mexicana ta durangski dubi Quercus durifolia abo ensino kolorado U pidlisku girskih ridkolis chasto zustrichayutsya chagarniki aligatorovogo yalovcya Juniperus deppeana a takozh riznomanitni kaktusi tipovi dlya napivpustelnih chagarnikiv Meksikanskogo nagir ya zokrema mammilyariyi Gejdera Mammillaria heyderi borodati kohemiyi Cochemiea barbata chervonocviti kaktusi yizhaki en Echinocereus triglochidiatus ta kaktusi yizhaki Ledinga en Echinocereus ledingii Podekudi dubovi ta dubovo sosnovi ridkolissya peremezhovuyutsya pervinnim abo vtorinnim girskim chaparalem osnovu yakogo skladayut zderev yanili chagarniki Osnovu chaparalyu poshirenogo na strimkih shilah u kanjonah ta dolinah skladayut kolyuchi muchnici Arctostaphylos pungens potosijski dubi Quercus potosina ta nitchastolisti dubi Quercus rugosa Neveliki dilyanki mezofilnih shirokolistyanih lisiv zustrichayutsya na zahidnih shilah Zahidnoyi Syerra Madre na visoti vid 1000 do 2350 m nad rivnem morya u miscevostyah de perevazhaye vologij mikroklimat Sered harakternih derev sho zustrichayutsya u cih lisah slid vidznachiti taraumarsku magnoliyu en Magnolia tarahumara amerikanskij hmelegrab en Ostrya virginiana meksikansku lipu es Tilia mexicana duhmyanu kedrelu en Cedrela odorata ta sriblyastij stiraks es Styrax argenteus a takozh deyaki dereva z rodini lavrovih Lauraceae zokrema perseyi Libmana en Persea liebmannii ta rizni vidi nektandr en Nectandra spp i licej en Litsea spp ta riznomanitni dubi zokrema sivi dubi Quercus calophylla tovstolisti dubi Quercus crassifolia kashtanovi dubi Quercus castanea nitchastolisti dubi Quercus rugosa shitolisti dubi Quercus scytophylla ta dovgokvitkonizhkovi dubi Quercus peduncularis Sered harakternih kushiv ta nevisokih derev sho zrostayut u mezofilnih lisah ekoregionu slid vidznachiti tehaskij sunichnik en Arbutus xalapensis lavrolisti garriyi es Garrya laurifolia riznocviti dereni Cornus disciflora visoki dereni Cornus excelsa meksikanski pteleostigmi sv Peltostigma pteleoides dibrovni padubi en Ilex quercetorum tolukski padubi en Ilex tolucana ta cilolisti kletri sv Cleyera integrifolia a takozh palmi sinalojski brageyi en Brahea aculeata ta rizni vidi kletr Clethra spp i sliv Prunus spp Krim togo u cih lisah zustrichayutsya j deyaki hvojni dereva zokrema tonkohvojni sosni Pinus maximinoi michoakanski sosni Pinus devoniana sosni Duglasa Pinus douglasiana gerrerski sosni Pinus herrerae meksikanski bili sosni Pinus strobiformis durangski sosni Pinus durangensis durangski yalici Abies durangensis ta meksikanski duglasiyi Pseudotsuga menziesii var lindleyana U visokogir yah Zahidnoyi Syerra Madre na visoti vid 2300 do 3100 m nad rivnem morya zustrichayutsya girski luki Na cih lukah zrostayut rizni vidi aristidi en Aristida spp prosa Panicum spp stokolosa Bromus spp ta steviyi Stevia spp a takozh bagato riznomanitnih endemikiv Faunared nbsp Meksikanska lisyacha vivirka Sciurus nayaritensis nbsp Velikochuba paya Cyanocorax dickeyi Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti arizonskogo bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus couesi oshijnikovogo pekari Dicotyles tajacu baribala Ursus americanus kojota Canis latrans siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus rudu ris Lynx rufus margaya Leopardus wiedii ocelota Leopardus pardalis yaguarundi Herpailurus yagouaroundi bilonosu nosuhu Nasua narica pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus tajru Eira barbara zvichajnogo rakuna Procyon lotor dovgohvostu lasicyu Neogale frenata dovgohvostogo skunsa Mephitis macroura zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis amerikanskogo svinorilogo skunsa Conepatus leuconotus amerikanskogo borsuka Taxidea taxus floridskogo krolika Sylvilagus floridanus pivdennu lityagu Glaucomys volans meksikansku polivku Microtus mexicanus chornovuhu mishu Peromyscus melanotis meksikanskogo lisovogo hom yaka Neotoma mexicana virginskogo oposuma Didelphis virginiana girsku midicyu Sorex monticolus pivdenno zahidnu nichnicyu Myotis auriculus ta meksikanskogo velikovuha en Corynorhinus mexicanus Pivdenno zahidni chervoni vivirki en Tamiasciurus fremonti skelni burunduki Neotamias dorsalis ta bilogorli lisovi hom yaki Neotoma albigula zustrichayutsya v lisah na pivnochi ekoregionu sakatekski olenyachi mishi en Peromyscus difficilis chagarnikovi mishi Peromyscus boylii mishi Osguda Peromyscus gratus ta zhovtonosi bavovnyani hom yaki Sigmodon ochrognathus u sosnovo dubovih ridkolissyah na shidnih shilah gir a skelni hovrahi Otospermophilus variegatus v kanjonah Najbilshimi hizhakami regionu ye pivnichnoamerikanski pumi en Puma concolor couguar ta duzhe ridkisni yaguari Panthera onca Ranishe v ekoregioni zustrichalisya meksikanski vovki Canis lupus baileyi ta meksikanski grizli en Ursus arctos horribilis odnak narazi voni tut vimerli V mezhah ekoregionu zustrichayetsya bagato endemichnih tvarin Sered endemichnih ssavciv sho zustrichayutsya viklyuchno u lisah Zahidnoyi Syerra Madre slid vidznachiti meksikansku lisyachu vivirku Sciurus nayaritensis burunduka Bullera en Neotamias bulleri syerra madranskogo hovraha en Callospermophilus madrensis olenyachu mishu Shmidli Peromyscus schmidlyi malenkogo lisovogo hom yaka en Nelsonia neotomodon bolanoskogo lisovogo hom yaka en Neotoma palatina arizonsku midicyu Sorex arizonae ta sakateksku midicyu Sorex emarginatus a sered majzhe endemichnih predstavnikiv ekoregionu arizonsku vivirku Sciurus arizonensis vivirku Aberta Sciurus aberti durangskogo burunduka en Neotamias durangae chiuauansku mishu en Peromyscus polius halisksku olenyachu mishu en Peromyscus spicilegus sakateksku vrozhajnicyu en Reithrodontomys zacatecae ta pivdennogo goferchika Thomomys umbrinus Ornitofauna ekoregionu narahovuye ponad 320 vidiv ptahiv Sered ptahiv poshirenih v gorah Zahidnoyi Syerra Madre slid vidznachiti velikogo indika Meleagris gallopavo meksikansku perepelicyu klouna Cyrtonyx montezumae kalifornijskogo goluba Patagioenas fasciata bilolobu gorlichku Leptotila verreauxi meksikanskogo drimlyugu Antrostomus arizonae tukuhilo Antrostomus ridgwayi pivnichnogo kuklilo Coccyzus americanus berkuta Aquila chrysaetos chornogolovogo yastruba Accipiter cooperii chornogo orla samitnika en Buteogallus solitarius plyamistu sovu en Strix occidentalis vusatu splyushku Megascops trichopsis kanadsku splyushku en Psiloscops flammeolus pivnichnogo sicha en Aegolius acadicus girskogo sichika gorobcya Glaucidium gnoma chornovolu gilu Melanerpes formicivorus zolotistogo dekola Colaptes auratus fioletovogolovu agirtriyu Ramosomyia violiceps shirokohvostogo kolibri krihitku Selasphorus platycercus sinogorlogo kolibri samocvita Lampornis clemenciae pivnichnogo kolibri gercoga Eugenes fulgens rudokrilu amaziliyu berila Saucerottia beryllina meksikanskogo kolibri sapfira Basilinna leucotis meksikanskogo kolibri elfa Selasphorus heloisa zelenogo aru Ara militaris mexicanus zelenogo aratingu Psittacara holochlorus oshatnoperogo trogona Trogon elegans sonorsku sojku Aphelocoma woodhouseii chornogolovu sizojku Cyanocitta stelleri zhovtocherevogo tirana Myiodynastes luteiventris blidogo kopetona Myiarchus tyrannulus kordilyerskogo pivi malyuka Empidonax occidentalis sosnovogo pivi malyuka Empidonax affinis vohristogo pivi malyuka Empidonax fulvifrons rudogo monudo Mitrephanes phaeocercus meksikanskogo pisnyara Oreothlypis superciliosa pisnyara viyalohvosta Basileuterus lachrymosus bilokrilu chernitku Myioborus pictus bronzovokrilogo solitario Myadestes occidentalis bilogorlogo drozda Turdus assimilis zahidnogo blakitnika Sialia mexicana popelyastogo vireona Vireo plumbeus korotkodzobogo vireona Vireo huttoni dubovogo rizzhaka Campylorhynchus gularis amerikanskogo pidkorishnika Certhia americana karolinskogo povzika Sitta carolinensis povzika krihitku Sitta pygmaea amerikansku sinicyu Baeolophus wollweberi meksikansku gayichku Poecile sclateri amerikanskogo opolovnika Psaltriparus minimus sosnovogo bekarda Pachyramphus major velikogo bekarda Pachyramphus aglaiae sirogo chubaka Ptiliogonys cinereus rudogolovogo pinsona Aimophila ruficeps plyamistogo tauyi Pipilo maculatus yalinovogo shishkarya Loxia curvirostra sosnovogo chizha Spinus pinus gondurasku guturamu Chlorophonia elegantissima ta sonceperu pirangu Piranga flava Endemikami ekoregionu ye vuhati trogoni Euptilotis neoxenus velikochubi payi Cyanocorax dickeyi ta bilogorli vivsyanki pustelnici Amphispizopsis quinquestriata a majzhe endemichnimi jogo predstavnikami tovstodzobi ari Rhynchopsitta pachyrhyncha meksikanski amazoni Amazona finschi meksikanski lelyaki Nyctiphrynus mcleodii meksikanski svifti Streptoprocne semicollaris sirovoli sojki Aphelocoma wollweberi bilocherevi shuriki Progne sinaloae bilosmugi derevolazi Lepidocolaptes leucogaster irzhasti drozdi korotkozobi Catharus occidentalis biloshoki chervoniyi Cardellina rubra meksikanski zaroslyaki Arremon virenticeps zhovtocherevi zaroslyaki Atlapetes pileatus meksikanski yunko Junco phaeonotus meksikanski pasovniki Xenospiza baileyi smugasti vivsyanki Oriturus superciliosus meksikanski kvichali Ridgwayia pinicola ta chervonogolovi pirangi Piranga erythrocephala Ranishe v lisah Zahidnoyi Syerra Madre zustrichalisya endemichni meksikanski dyatli kardinali en Campephilus imperialis najbilshi dyatli svitu odnak voni ne sposterigalisya z 1956 roku ta vvazhayutsya vimerlimi Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye kolyuchu iguanu Klarka Sceloporus clarkii dimchastogo anolisa Anolis nebulosus skelnogo grimuchnika Crotalus lepidus ta majzhe endemichnogo parnoplyamistogo gremuchnika en Crotalus pricei Endemikami ekoregionu ye kolyuchi iguani Yarrou Sceloporus jarrovii kolyuchi iguani Shennona Sceloporus shannonorum kolyuchi iguani Lemos Espinalya Sceloporus lemosespinali uyicholski kolyuchi iguani Sceloporus huichol smugasti nagirni iguani Sceloporus virgatus kupinni iguani Slevina Sceloporus slevini pivdenno zahidni kupinni iguani Sceloporus aurantius chiuauanski krokodilovi yashirki Barisia levicollis yashirkoyidi Kliftona Mastigodryas cliftoni ta grebnenosi grimuchniki Crotalus willardi Sered poshirenih v regioni amfibij slid vidznachiti gavkayuchih zhab en Craugastor augusti ta endemichnih taraumarskih zhab en Lithobates tarahumarae Zagalom blizko 10 vidiv ptahiv blizko chverti vidiv plazuniv ta bilshe polovini vidiv zemnovodnih poshirenih na izolovanih nebesnih ostrovah u pivnichnij chastini regionu ye endemikami ekoregionu Vzdovzh girskih hrebtiv Zahidnoyi Syerra Madre prohodit osnovnij shlyah migraciyi miljoniv metelikiv monarhiv Danaus plexippus Ci odni z najvidomishih metelikiv Pivnichnoyi Ameriki migruyut z SShA do Centralnoyi Meksiki ta vikoristovuyut vodni potoki yaki pidijmayut yih v atmosferu polegshuyuchi polit Zberezhennyared Pervinni lisi Zahidnoyi Syerra Madre buli majzhe povnistyu znisheni vnaslidok masshtabnoyi virubki yaka pochalasya she u 1880 h rokah ta trivala bezperervno protyagom vsogo XX stolittya Lishe 0 61 vid pervinnogo roslinnogo pokrivu zalishilisya nedotorkanimi Masshtabna virubka prizvela do znishennya oselish bagatoh tvarin ta do lokalnogo abo povnogo vimirannya nizki vidiv zokrema vovkiv baribaliv pum ta meksikanskih dyatliv kardinaliv Ekspluataciya mertvih derev derevinu yakih vikoristovuvali dlya vigotovlennya paperu takozh prizvela do skorochennya populyaciyi vidiv yaki zalezhali vid gnizduvannya abo zberigannya yizhi u truhlyavih duplah takih yak tovstodzobi ari Osnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi regionu ye podalsha virubka lisiv yaka trivaye oskilki dvi tretini lisovih resursiv Meksiki zoseredzheni v comu ekoregioni a takozh nadmirnij vipas hudobi ta rozchistka zemli pid silskogospodarski ugiddya Znishennya lisiv regionu sprichinyaye eroziyu gruntiv zamulennya ta peresihannya richok Ochikuyetsya sho globalne poteplinnya matime negativni naslidki dlya sosnovih derev sho zrostayut u gorah Zahidnoyi Syerra Madre Zokrema vono mozhe prizvesti do znizhennya produktivnosti ta rostu sosen ta mozhlivo do yih zagibeli Ocinka 2017 roku pokazala sho 26 760 km abo 12 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij lis Koronado en Nacionalnu pam yatku Chirikaua en Prirodnu zonu Galiuro en chastinu Nacionalnogo parku Saguaro en Prirodnu zonu Pursh Ridzh en Prirodnu zonu Santa Tereza en ta Prirodnu zonu Paharita en v Arizoni SShA yaki ohoronyayut vkriti lisom nebesni ostrovi na krajnij pivnochi ekoregionu a takozh Nacionalnij park Kaskada de Basaseachi en Nacionalnij park Kumbres de Mahalka en Nacionalnij park Syerra de Organos en Biosfernij zapovidnik La Michiliya en Biosfernij zapovidnik Syerra de San Huan en Zapovidnu zonu flori i fauni Bavispe en Zapovidnu zonu flori i fauni Syerra de Alamosa ta Rio Kuchuhaki en Zapovidnu zonu flori i fauni Kampo Verde en Zapovidnu zonu flori i fauni Papigochik en Zapovidnu zonu flori i fauni Tutuaka en ta Zapovidnu zonu flori i fauni Serro Mohinori en v Meksici Zapovidnik Kuenka Alimentadora del Distrikto Nasjonal de Riyego 043 en zasnovanij u 1949 roci dlya zahistu lisiv ta vododiliv ohoplyuye bilshu chastinu Pivdennoyi Syerri Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannyared Sierra Madre Occidental pine oak forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sierra Madre Occidental Pine Oak Forests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sosnovo dubovi lisi Zahidnoyi Syerra Madre amp oldid 43829817