Juniperus deppeana (яловець алігаторовий) — вид хвойних рослин родини кипарисових.
Juniperus deppeana | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
Рід: | Яловець (Juniperus) |
Вид: | J. deppeana |
Біноміальна назва | |
Juniperus deppeana Steudel, 1841 | |
Поширення, екологія
Країни зростання: Мексика (Чіуауа, Коауїла, Дуранго, Ідальго, Оахака, Пуебла, Сонора, Веракрус, Сакатекас); США (Аризона, Нью-Мексико, Техас). Росте на луках, чагарниках у ялівцевих лісових і відкритих соснових лісах, з, наприклад Opuntia, Agave, Cactaceae, Yucca, у відкритих місцях проживання; з Pinus cembroides, Pinus leiophylla, Pinus teocote, Juniperus flaccida, Quercus у чагарниках, рідколіссях і лісах; у напівпосушливих горах і більш посушливій міжгірській зоні на сухих, кам'янистих схилах або в долинах і плато з піщаними ґрунтами, на вапняку, вулканічних покладах або інших типах порід. Висотний діапазон для цього виду від 750 м до 2750 м над рівнем моря.
Морфологія
Дерево дводомне, до 10—15(30) м, стовбур один; крона округла. Кора коричнева, розшаровується прямокутними пластинами Гілки від розлогих до висхідних. Листки зелені, але іноді здаються сріблястими, краї з дрібними зубцями; батогоподібні листки 3–6 мм, не сизі зверху; лускоподібні листки 1–2 мм, не перекриваються, верх від гострого до загостреного. Шишки зріють 2 роки, кулясті, 8–15 мм, від червонувато-коричневих до темно-червоно-коричневих, тьмяні, з 1–7 насінням. Насіння 6–9 мм.
Використання
Деревина може використовуватися локально для дрібномасштабних будівельних цілей і огорож для фермерських господарств, але комерційно не експлуатується. Великі дерева вирубали через їхню міцну деревину особливо в частинах Мексики. У Мексиці саджають як посадку між полями в штаті Пуебла, разом з Agave americana.
Загрози та охорона
Цей вид має велику площу проживання, розділену на кілька роз'єднаних сортів, деякі з них перебувають під загрозою. У деяких регіонах Мексики поселення були скорочені у зв'язку з рубками і особливо змінами в землекористуванні (сільське господарство, випас худоби). Попри це, як видається, немає серйозної заклопотаності з приводу загрози зникнення для цього таксона, особливо в США. Цей ялівець присутній у кількох ПОТ у США і Мексиці.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Juniperus deppeana yalovec aligatorovij vid hvojnih roslin rodini kiparisovih Juniperus deppeana Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Kiparisovi Cupressaceae Rid Yalovec Juniperus Vid J deppeana Binomialna nazva Juniperus deppeana Steudel 1841Poshirennya ekologiyaKrayini zrostannya Meksika Chiuaua Koauyila Durango Idalgo Oahaka Puebla Sonora Verakrus Sakatekas SShA Arizona Nyu Meksiko Tehas Roste na lukah chagarnikah u yalivcevih lisovih i vidkritih sosnovih lisah z napriklad Opuntia Agave Cactaceae Yucca u vidkritih miscyah prozhivannya z Pinus cembroides Pinus leiophylla Pinus teocote Juniperus flaccida Quercus u chagarnikah ridkolissyah i lisah u napivposushlivih gorah i bilsh posushlivij mizhgirskij zoni na suhih kam yanistih shilah abo v dolinah i plato z pishanimi gruntami na vapnyaku vulkanichnih pokladah abo inshih tipah porid Visotnij diapazon dlya cogo vidu vid 750 m do 2750 m nad rivnem morya MorfologiyaDerevo dvodomne do 10 15 30 m stovbur odin krona okrugla Kora korichneva rozsharovuyetsya pryamokutnimi plastinami Gilki vid rozlogih do vishidnih Listki zeleni ale inodi zdayutsya sriblyastimi krayi z dribnimi zubcyami batogopodibni listki 3 6 mm ne sizi zverhu luskopodibni listki 1 2 mm ne perekrivayutsya verh vid gostrogo do zagostrenogo Shishki zriyut 2 roki kulyasti 8 15 mm vid chervonuvato korichnevih do temno chervono korichnevih tmyani z 1 7 nasinnyam Nasinnya 6 9 mm VikoristannyaDerevina mozhe vikoristovuvatisya lokalno dlya dribnomasshtabnih budivelnih cilej i ogorozh dlya fermerskih gospodarstv ale komercijno ne ekspluatuyetsya Veliki dereva virubali cherez yihnyu micnu derevinu osoblivo v chastinah Meksiki U Meksici sadzhayut yak posadku mizh polyami v shtati Puebla razom z Agave americana Zagrozi ta ohoronaCej vid maye veliku ploshu prozhivannya rozdilenu na kilka roz yednanih sortiv deyaki z nih perebuvayut pid zagrozoyu U deyakih regionah Meksiki poselennya buli skorocheni u zv yazku z rubkami i osoblivo zminami v zemlekoristuvanni silske gospodarstvo vipas hudobi Popri ce yak vidayetsya nemaye serjoznoyi zaklopotanosti z privodu zagrozi zniknennya dlya cogo taksona osoblivo v SShA Cej yalivec prisutnij u kilkoh POT u SShA i Meksici PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena PosilannyaThe Gymnosperm Database 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi