Ю́ка (Yucca) — рід вічнозелених рослин підродини аґавових родини холодкових, що налічує близько 50 видів. Серед представників роду багато декоративних рослин, окремі види є технічними та харчовими.
Юка | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
Підродина: | Агавові (Agavoideae) |
Рід: | Юка (Yucca) L. 1753 |
Вікісховище: Yucca |
Опис
Вічнозелені, дерев'янисті рослини з невисоким, малогіллястим або таким, що зовсім не гілкується стеблом, іноді стебло майже відсутнє і над землею підноситься лише пучок великих, мечоподібних листків. Листки розташовані спірально. Суцвіття дуже великі, до 200 см завдовжки, прямостоячі, широкорозкидисті волоті, що виходять з середини листової розетки. Квітки дзвоникуваті, до 7 см завдовжки, пониклі, білі. Плід — велика, до 10 см, суха або м'ясиста коробочка з округлим, чорним насінням до 1 см завширшки.
Запилення
У юки спостерігається дуже своєрідний і цікавий механізм перехресного запилення. Квітки відкриваються вночі і запилюються маленьким білим метеликом з роду (). З настанням темряви, коли білі квіти виділяють приємний аромат, самка пронуба приступає до збору пилку. Він клейкий і нагадує мастику. Пронуба скачує пилок у грудочку і завдяки зубоподібному чіпкому і колючому придатку переносить її до іншої квітки. Тут метелик вдавлює пилок у приймочку, а потім відкладає в зав'язь квітки свої яйця. Зрештою зачатки насіння запліднюються, а личинки живляться насінинами, що розвиваються. Їх так багато в плоді, що вистачає і для личинок метелика, і для відтворення рослини. З настанням дня метелики обох статей (їх накопичується досить велика кількість) залишаються у квітці. Вони сидять на тичинкових нитках і, ймовірно, в цей час харчуються пилком.
Вперше про запилення юки стало відомо в 1872 році з короткого повідомлення відомого американського ботаніка Джорджа Енгельманна. В 1878 році американський ентомолог докладно вивчив і описав дивовижну поведінку цього метелика. Інший вид пронуба — — запилює лише юку коротколисту. Єдиним самозапильних видом є (Yucca aloifolia).
Поширення
Ареал роду простягнувся від Атлантичного узбережжя Флориди і островів Карибського моря, через південні штати США і Мексику до Каліфорнії.
Юки ростуть у посушливих місцях, надаючи перевагу сухим відкритим просторам з піщаними, кам'янистими або вапняними ґрунтами. Багато видів зустрічаються в креозотових пустелях з креозотового куща (Larrea tridentata) в асоціації з (Dasylirion) (), опунцією та іншими колючими рослинами. У сосново-ялівцевих лісах на висоті 2000 — 2450 м ростуть Yucca angustissima, (Yucca baccata), що займає дуже широкий ареал на південно-заході США, (Yucca standley) — одна з найменших рослин цього роду, стебло якої у висоту не перевищує 20 см. Один з найкрасивіших видів — (Yucca treculeana) на більшій частині свого ареалу росте в заростях колючих твердолистих чагарників (чапараль).
Багато видів юки є також неодмінним елементом кактусово-акацієвих саван. По берегах пересихаючих струмків, біля підніжжя гір або по краях крутих кам'янистих каньйонів — скрізь можна зустріти самотньо зростаючі юки, які, як правило, не утворюють щільних насаджень. Винятком у цьому плані є (), відома під назвою «дерево Джошуа» («Yoshua-tree»). Вражає незвичайний зовнішній вигляд цієї рослини. Величезне дерево, висотою до 9 м, з потужним, рясно і химерно розгалуженим стовбуром, як древній велетень, підноситься в пустелі серед безплідних пісків і невисоких колючих чагарників. Ця юка одна з небагатьох, що розвивають величезну крону. Найстаріші екземпляри, за деякими даними, досягали віку 800 років. Ареал юки коротколистої проходить через пустелю Мохаве в штатах Аризона і Каліфорнія. У цих місцях вона іноді утворює своєрідні розріджені ліси, які тягнуться на кілька кілометрів. Для збереження цієї дивного рослини був створений в околицях Ріверсайда (штат Каліфорнія) заповідник «Національний парк дерева Джошуа» (англ. Joshua Tree National Park).
Види
- Yucca aloifolia
- Yucca angustissima
- Yucca arkansana
-
- Yucca baileyi
- Yucca brevifolia
- Yucca campestris
- Yucca capensis
- Yucca carnerosana
- Yucca cernua
- Yucca coahuilensis
- Yucca constricta
- Yucca desmetiana
- Yucca decipiens
- Yucca declinata
-
- Yucca endlichiana
- Yucca faxoniana
- Yucca filamentosa
- Yucca filifera
- Yucca flaccida
- Yucca gigantea
-
- Yucca gloriosa
- Yucca grandiflora
- Yucca harrimaniae
- Yucca intermedia
- Yucca jaliscensis
- Yucca lacandonica
- Yucca linearifolia
- Yucca louisianensis
- Yucca madrensis
- Yucca mixtecana
- Yucca necopina
- Yucca neomexicana
- Yucca pallida
- Yucca periculosa
- Yucca potosina
- Yucca queretaroensis
- Yucca reverchonii
- Yucca rostrata
- Yucca rupicola
- Yucca schidigera
- Yucca schottii
- Yucca sterilis
- Yucca tenuistyla
- Yucca thompsoniana
- Yucca torreyi
- Yucca treculeana
- Yucca utahensis
- Yucca valida
Застосування
Юка — чудова декоративна рослина. Її нерідко вирощують у садах, парках та оранжереях багатьох країн світу. Деякі види юки стали відомі науці завдяки колекціям ботанічних садів. Так, в 1859 р. російським ботаніком Е. А. Регелем була описана (), вирощена в оранжереях Санкт-Петербурзького ботанічного саду.
Юку культивують на Чорноморському узбережжі Кавказу і в Криму з 1816 року. Особливо відомі юка нитчата, (), . Два останні види морозостійкі і витримують температуру до −15 °C. У культурі юки, за винятком юки алоелистої, через відсутність запилювачів не плодоносять. Із твердих листків юки отримують міцне технічне волокно, з якого виробляють мотузки, щітки, рибальські знаряддя тощо. З квіток юки слонової місцеві жителі готують салат. Багато видів юки використовують як живі огорожі.
Цікаві факти
Примітки
- Юка сиза Yucca glauca [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Джерела
- Біологічна енциклопедія [ 18 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Посилання
- Юка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Юка // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 221. — 224 с.
- Юка [ 2 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Юка на сайті Флорист-Х [ 9 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Вирощування юк [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- Yucca на сайті Desert-tropicals.com [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Yucca на сайті PLANTS Database (USDA/NRCS) [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu ka Yucca rid vichnozelenih roslin pidrodini agavovih rodini holodkovih sho nalichuye blizko 50 vidiv Sered predstavnikiv rodu bagato dekorativnih roslin okremi vidi ye tehnichnimi ta harchovimi Yuka Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Holodkovi Asparagaceae Pidrodina Agavovi Agavoideae Rid Yuka Yucca L 1753 Vikishovishe YuccaOpisVichnozeleni derev yanisti roslini z nevisokim malogillyastim abo takim sho zovsim ne gilkuyetsya steblom inodi steblo majzhe vidsutnye i nad zemleyu pidnositsya lishe puchok velikih mechopodibnih listkiv Listki roztashovani spiralno Sucvittya duzhe veliki do 200 sm zavdovzhki pryamostoyachi shirokorozkidisti voloti sho vihodyat z seredini listovoyi rozetki Kvitki dzvonikuvati do 7 sm zavdovzhki ponikli bili Plid velika do 10 sm suha abo m yasista korobochka z okruglim chornim nasinnyam do 1 sm zavshirshki ZapilennyaU yuki sposterigayetsya duzhe svoyeridnij i cikavij mehanizm perehresnogo zapilennya Kvitki vidkrivayutsya vnochi i zapilyuyutsya malenkim bilim metelikom z rodu Z nastannyam temryavi koli bili kviti vidilyayut priyemnij aromat samka pronuba pristupaye do zboru pilku Vin klejkij i nagaduye mastiku Pronuba skachuye pilok u grudochku i zavdyaki zubopodibnomu chipkomu i kolyuchomu pridatku perenosit yiyi do inshoyi kvitki Tut metelik vdavlyuye pilok u prijmochku a potim vidkladaye v zav yaz kvitki svoyi yajcya Zreshtoyu zachatki nasinnya zaplidnyuyutsya a lichinki zhivlyatsya nasininami sho rozvivayutsya Yih tak bagato v plodi sho vistachaye i dlya lichinok metelika i dlya vidtvorennya roslini Z nastannyam dnya meteliki oboh statej yih nakopichuyetsya dosit velika kilkist zalishayutsya u kvitci Voni sidyat na tichinkovih nitkah i jmovirno v cej chas harchuyutsya pilkom Vpershe pro zapilennya yuki stalo vidomo v 1872 roci z korotkogo povidomlennya vidomogo amerikanskogo botanika Dzhordzha Engelmanna V 1878 roci amerikanskij entomolog dokladno vivchiv i opisav divovizhnu povedinku cogo metelika Inshij vid pronuba zapilyuye lishe yuku korotkolistu Yedinim samozapilnih vidom ye Yucca aloifolia PoshirennyaAreal rodu prostyagnuvsya vid Atlantichnogo uzberezhzhya Floridi i ostroviv Karibskogo morya cherez pivdenni shtati SShA i Meksiku do Kaliforniyi Yuki rostut u posushlivih miscyah nadayuchi perevagu suhim vidkritim prostoram z pishanimi kam yanistimi abo vapnyanimi gruntami Bagato vidiv zustrichayutsya v kreozotovih pustelyah z kreozotovogo kusha Larrea tridentata v asociaciyi z Dasylirion opunciyeyu ta inshimi kolyuchimi roslinami U sosnovo yalivcevih lisah na visoti 2000 2450 m rostut Yucca angustissima Yucca baccata sho zajmaye duzhe shirokij areal na pivdenno zahodi SShA Yucca standley odna z najmenshih roslin cogo rodu steblo yakoyi u visotu ne perevishuye 20 sm Odin z najkrasivishih vidiv Yucca treculeana na bilshij chastini svogo arealu roste v zarostyah kolyuchih tverdolistih chagarnikiv chaparal Bagato vidiv yuki ye takozh neodminnim elementom kaktusovo akaciyevih savan Po beregah peresihayuchih strumkiv bilya pidnizhzhya gir abo po krayah krutih kam yanistih kanjoniv skriz mozhna zustriti samotno zrostayuchi yuki yaki yak pravilo ne utvoryuyut shilnih nasadzhen Vinyatkom u comu plani ye vidoma pid nazvoyu derevo Dzhoshua Yoshua tree Vrazhaye nezvichajnij zovnishnij viglyad ciyeyi roslini Velichezne derevo visotoyu do 9 m z potuzhnim ryasno i himerno rozgaluzhenim stovburom yak drevnij veleten pidnositsya v pusteli sered bezplidnih piskiv i nevisokih kolyuchih chagarnikiv Cya yuka odna z nebagatoh sho rozvivayut velicheznu kronu Najstarishi ekzemplyari za deyakimi danimi dosyagali viku 800 rokiv Areal yuki korotkolistoyi prohodit cherez pustelyu Mohave v shtatah Arizona i Kaliforniya U cih miscyah vona inodi utvoryuye svoyeridni rozridzheni lisi yaki tyagnutsya na kilka kilometriv Dlya zberezhennya ciyeyi divnogo roslini buv stvorenij v okolicyah Riversajda shtat Kaliforniya zapovidnik Nacionalnij park dereva Dzhoshua angl Joshua Tree National Park VidiYucca aloifolia Yucca angustissima Yucca arkansana Yucca baccata Yucca baileyi Yucca brevifolia Yucca campestris Yucca capensis Yucca carnerosana Yucca cernua Yucca coahuilensis Yucca constricta Yucca desmetiana Yucca decipiens Yucca declinata Yucca endlichiana Yucca faxoniana Yucca filamentosa Yucca filifera Yucca flaccida Yucca gigantea Yucca glauca Yucca gloriosa Yucca grandiflora Yucca harrimaniae Yucca intermedia Yucca jaliscensis Yucca lacandonica Yucca linearifolia Yucca louisianensis Yucca madrensis Yucca mixtecana Yucca necopina Yucca neomexicana Yucca pallida Yucca periculosa Yucca potosina Yucca queretaroensis Yucca reverchonii Yucca rostrata Yucca rupicola Yucca schidigera Yucca schottii Yucca sterilis Yucca tenuistyla Yucca thompsoniana Yucca torreyi Yucca treculeana Yucca utahensis Yucca validaZastosuvannyaYuka chudova dekorativna roslina Yiyi neridko viroshuyut u sadah parkah ta oranzhereyah bagatoh krayin svitu Deyaki vidi yuki stali vidomi nauci zavdyaki kolekciyam botanichnih sadiv Tak v 1859 r rosijskim botanikom E A Regelem bula opisana viroshena v oranzhereyah Sankt Peterburzkogo botanichnogo sadu Yuku kultivuyut na Chornomorskomu uzberezhzhi Kavkazu i v Krimu z 1816 roku Osoblivo vidomi yuka nitchata Dva ostanni vidi morozostijki i vitrimuyut temperaturu do 15 C U kulturi yuki za vinyatkom yuki aloelistoyi cherez vidsutnist zapilyuvachiv ne plodonosyat Iz tverdih listkiv yuki otrimuyut micne tehnichne volokno z yakogo viroblyayut motuzki shitki ribalski znaryaddya tosho Z kvitok yuki slonovoyi miscevi zhiteli gotuyut salat Bagato vidiv yuki vikoristovuyut yak zhivi ogorozhi Cikavi faktiPershi dzhinsi buli zrobleni same z yuki a ne z bavovni Navit zaraz najyakisnishi dzhinsi roblyat z nitok sho mistyat bodaj kilka vidsotkiv volokon z listya yuki PrimitkiYuka siza Yucca glauca 6 bereznya 2016 u Wayback Machine ukr LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 DzherelaBiologichna enciklopediya 18 veresnya 2019 u Wayback Machine ros ros PosilannyaYuka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Yuka Enciklopediya roslin sadovih ta kimnatnih dovidkove vidannya uklad S V Anufriyeva Doneck Gloriya Trejd 2013 S 221 224 s Yuka 2 lyutogo 2010 u Wayback Machine Yuka na sajti Florist H 9 grudnya 2011 u Wayback Machine Viroshuvannya yuk 14 travnya 2011 u Wayback Machine angl Yucca na sajti Desert tropicals com 7 listopada 2012 u Wayback Machine angl Yucca na sajti PLANTS Database USDA NRCS 5 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl