Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едуард Август фон Регель (нім. Eduard August von Regel, рос. Эдуард Людвигович Регель) — німецький ботанік і садівник. Член-кореспондент Петербурзької академії наук. Таємний радник (з 1887 року).
| Едуард Август фон Регель | |
|---|---|
| нім. Eduard August von Regel | |
 | |
| Народився | 13 серпня 1815 Гота, герцогство Саксен-Гота-Альтенбург, Німецька конфедерація |
| Помер | 27 квітня 1892 (76 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | d |
| Країна |  Саксен-Кобург-Гота Російська імперія |
| Національність | німець |
| Діяльність | ботанік, садівник |
| Alma mater | Боннський університет |
| Галузь | ботаніка |
| Заклад | Імператорський ботанічний сад |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Членство | Баварська академія наук Петербурзька академія наук Леопольдина |
| Батько | d |
| Брати, сестри | d |
| Діти | Регель Альберт Едуардович Регель Роберт Едуардович |
| Нагороди |    |
 Едуард Август фон Регель у Вікісховищі | |
Автор численних досліджень флори Східного Сибіру, Середньої Азії, Сахаліну, Уссурійського краю. Їм описано понад 1 000 видів рослин, опубліковані монографії з систематики родів Цибуля (Allium), Тюльпан (Tulipa), Зірочки (Gagea), Береза (Betula) та інших. Регель одним з перших став займатися вивченням систематики флори Туркестану за колекціями, які зібрали і доставили російські мандрівники.
Протягом майже 37 років (1855—1892) Регель був співробітником, а з 1875 року і до кінця життя — директором Імператорського ботанічного саду в Санкт-Петербурзі.
Батько Альберта Регеля, , і Роберта Регеля.
Біографія
Едуард Август фон Регель народився 13 серпня 1815 року в місті Гота (герцогство Саксен-Гота-Альтенбург) у сім'ї теолога Фрідріха Людвіга Андреаса Регеля. Крім Едуарда в родині було ще 10 дітей. Навчався в Готської гімназії і вже в той час у вільні години займався садівництвом, якому присвятив потім все своє життя. Закінчивши гімназію, Регель став учнем ботаніка в оранжереях герцога Готського.
З 1832 по 1837 рік був волонтером у ботанічному саду Геттінгенського університету і вивчав ботаніку під керівництвом професора Ф. Бартлінга.
У 1837—1839 роках навчався в Боннському університеті та одночасно працював садівником у Боннському ботанічному саду. У 1839—1842 роках працював у Королівському ботанічному саду Берліна. Робота, написана ним в цей час, «Фізіологічне пояснення робіт з садівництва», дала йому популярність і місце головного садівника в (1842). Тут він отримав вчений ступінь доктора філософії і читав лекції в місцевому університеті.
У 1852 році Регель заснував ботанічний журнал «Gartenflora», в якому опублікував безліч робіт з описом нових видів рослин. Разом з Освальдом Геером видавав «Швейцарський журнал для сільського господарства і садівництва» (нім. Schweizerische Zeitschrift für Land und Gartenbau).
Восени 1855 року Регель прибув до Санкт-Петербурга і став працювати в Імператорському ботанічному саду, де посів місце директора з наукових питань і садової частини. Регель не тільки підняв ботанічний сад на висоту одного з кращих садів Європи, а й надав величезні послуги російському садівництву взагалі. У 1871 році Регель за завданням ботанічного саду, головним ботаніком якого він у той час був, зробив тривалу поїздку по країнах Західної Європи з метою вивчення досвіду роботи зарубіжних ботанічних садів, а також задля придбання рослин для потреб сада. Він відвідав Німеччину, Англію, Бельгію, Францію, Австрію, Швейцарію та Італію, зібрав сам в ботанічних екскурсіях 240 видів рослин і придбав, переважно в обмін, 980 видів.
Їм засновані: ботанічний музей і ботанічна лабораторія при саді, акліматизаційний сад в Петербурзі, метою якого була акліматизація плодових і декоративних дерев і чагарників, Імператорське російське товариство садівництва, в якому він був віце-президентом, кілька спеціальних журналів з садівництва, які сам редагував.
У 1872—1874 роках за проектом Регеля і під його керівництвом був створений Адміралтейський сад в Санкт-Петербурзі.
Помер 27 квітня 1892 року в Санкт-Петербурзі, похований на .
Названі на честь Едуарда фон Регеля
На честь Регеля названі роди рослин — родини Миртові (Myrtaceae) і Neoregelia — Неорегелія родини Бромелієві (Bromeliaceae).
Деякі наукові роботи
- Allgemeines Gartenbuch. — Zürich, 1855, 1868. — Т. 1, 2. (лат.)
- Monographia Betulacearum… — 1861. (лат.)
- Tentamen florae ussuriensis. — 1861. (лат.)
- Русская помология, или описание признаков и способ разведения сортов плодовых растений…, ч. 1—2. — СПб., 1868. (рос.)
- Animandversioes de Plantis vivis nonnulis Horti Botanici Imperialis Petropolitani (лат.) // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1871—1872. — Vol. I, fasc. I. — P. 91—100.
- Revisio specierum Crataegorum, Dracaenarum, Horkeliarum, Laricum et Azalearum (лат.)) // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1871—1872. — Vol. I, fasc. I. — P. 103—164.
- Plantae a Burmeistero prope Uralsk collectae (лат.) // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1872. — Vol. I, fasc. II. — P. 253—256.
- Путеводитель по Императорскому С.-Петербургскому ботаническому саду. — СПб.: Типогр. В. В. Пратс, 1873. — 147 с. (рос.)
- Alliorum adhuc cognitorum monographia. — 1875. (лат.)
- Содержание и воспитание растений в комнатах, ч. 1—2. — 7-е изд. — 1898—1904. (рос.)
- Русская дендрология, или перечисление и описание древесных пород и многолетних вьющихся растений…, вып. 1—2. — 2-е изд. — СПб., 1883—1889. (рос.)
- Однолетние и двухлетние цветущие растения… — 3-е изд. — СПб., 1885. (рос.)
Посилання
- Г. И. РОДИОНЕНКО. ЭДУАРД РЕГЕЛЬ / rozovodik-ru [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Регель, Эдуард Август / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- IPNI, Regel
- Отчет Главного ботаника Императорского С.-Петербургского Ботанического сада, статского советника Регеля по заграничной его командировке в Англию, Бельгию, Германию, Австрию и Италию // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1872. — Т. I, вып. II. — С. 197—220.
- Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eduard Avgust fon Regel nim Eduard August von Regel ros Eduard Lyudvigovich Regel nimeckij botanik i sadivnik Chlen korespondent Peterburzkoyi akademiyi nauk Tayemnij radnik z 1887 roku Eduard Avgust fon Regelnim Eduard August von RegelNarodivsya13 serpnya 1815 1815 08 13 Gota gercogstvo Saksen Gota Altenburg Nimecka konfederaciyaPomer27 kvitnya 1892 1892 04 27 76 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyadKrayina Saksen Koburg Gota Rosijska imperiyaNacionalnistnimecDiyalnistbotanik sadivnikAlma materBonnskij universitetGaluzbotanikaZakladImperatorskij botanichnij sadAspiranti doktorantidChlenstvoBavarska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk LeopoldinaBatkodBrati sestridDitiRegel Albert Eduardovich Regel Robert EduardovichNagorodi Eduard Avgust fon Regel u Vikishovishi Regel ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Eduard Avgust fon Regel Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Avtor chislennih doslidzhen flori Shidnogo Sibiru Serednoyi Aziyi Sahalinu Ussurijskogo krayu Yim opisano ponad 1 000 vidiv roslin opublikovani monografiyi z sistematiki rodiv Cibulya Allium Tyulpan Tulipa Zirochki Gagea Bereza Betula ta inshih Regel odnim z pershih stav zajmatisya vivchennyam sistematiki flori Turkestanu za kolekciyami yaki zibrali i dostavili rosijski mandrivniki Protyagom majzhe 37 rokiv 1855 1892 Regel buv spivrobitnikom a z 1875 roku i do kincya zhittya direktorom Imperatorskogo botanichnogo sadu v Sankt Peterburzi Batko Alberta Regelya i Roberta Regelya BiografiyaEduard Avgust fon Regel narodivsya 13 serpnya 1815 roku v misti Gota gercogstvo Saksen Gota Altenburg u sim yi teologa Fridriha Lyudviga Andreasa Regelya Krim Eduarda v rodini bulo she 10 ditej Navchavsya v Gotskoyi gimnaziyi i vzhe v toj chas u vilni godini zajmavsya sadivnictvom yakomu prisvyativ potim vse svoye zhittya Zakinchivshi gimnaziyu Regel stav uchnem botanika v oranzhereyah gercoga Gotskogo Z 1832 po 1837 rik buv volonterom u botanichnomu sadu Gettingenskogo universitetu i vivchav botaniku pid kerivnictvom profesora F Bartlinga U 1837 1839 rokah navchavsya v Bonnskomu universiteti ta odnochasno pracyuvav sadivnikom u Bonnskomu botanichnomu sadu U 1839 1842 rokah pracyuvav u Korolivskomu botanichnomu sadu Berlina Robota napisana nim v cej chas Fiziologichne poyasnennya robit z sadivnictva dala jomu populyarnist i misce golovnogo sadivnika v 1842 Tut vin otrimav vchenij stupin doktora filosofiyi i chitav lekciyi v miscevomu universiteti U 1852 roci Regel zasnuvav botanichnij zhurnal Gartenflora v yakomu opublikuvav bezlich robit z opisom novih vidiv roslin Razom z Osvaldom Geerom vidavav Shvejcarskij zhurnal dlya silskogo gospodarstva i sadivnictva nim Schweizerische Zeitschrift fur Land und Gartenbau Voseni 1855 roku Regel pribuv do Sankt Peterburga i stav pracyuvati v Imperatorskomu botanichnomu sadu de posiv misce direktora z naukovih pitan i sadovoyi chastini Regel ne tilki pidnyav botanichnij sad na visotu odnogo z krashih sadiv Yevropi a j nadav velichezni poslugi rosijskomu sadivnictvu vzagali U 1871 roci Regel za zavdannyam botanichnogo sadu golovnim botanikom yakogo vin u toj chas buv zrobiv trivalu poyizdku po krayinah Zahidnoyi Yevropi z metoyu vivchennya dosvidu roboti zarubizhnih botanichnih sadiv a takozh zadlya pridbannya roslin dlya potreb sada Vin vidvidav Nimechchinu Angliyu Belgiyu Franciyu Avstriyu Shvejcariyu ta Italiyu zibrav sam v botanichnih ekskursiyah 240 vidiv roslin i pridbav perevazhno v obmin 980 vidiv Yim zasnovani botanichnij muzej i botanichna laboratoriya pri sadi aklimatizacijnij sad v Peterburzi metoyu yakogo bula aklimatizaciya plodovih i dekorativnih derev i chagarnikiv Imperatorske rosijske tovaristvo sadivnictva v yakomu vin buv vice prezidentom kilka specialnih zhurnaliv z sadivnictva yaki sam redaguvav U 1872 1874 rokah za proektom Regelya i pid jogo kerivnictvom buv stvorenij Admiraltejskij sad v Sankt Peterburzi Pomer 27 kvitnya 1892 roku v Sankt Peterburzi pohovanij na Nazvani na chest Eduarda fon RegelyaNa chest Regelya nazvani rodi roslin rodini Mirtovi Myrtaceae i Neoregelia Neoregeliya rodini Bromeliyevi Bromeliaceae Deyaki naukovi robotiAllgemeines Gartenbuch Zurich 1855 1868 T 1 2 lat Monographia Betulacearum 1861 lat Tentamen florae ussuriensis 1861 lat Russkaya pomologiya ili opisanie priznakov i sposob razvedeniya sortov plodovyh rastenij ch 1 2 SPb 1868 ros Animandversioes de Plantis vivis nonnulis Horti Botanici Imperialis Petropolitani lat Tr Imp S Peterb bot sada 1871 1872 Vol I fasc I P 91 100 Revisio specierum Crataegorum Dracaenarum Horkeliarum Laricum et Azalearum lat Tr Imp S Peterb bot sada 1871 1872 Vol I fasc I P 103 164 Plantae a Burmeistero prope Uralsk collectae lat Tr Imp S Peterb bot sada 1872 Vol I fasc II P 253 256 Putevoditel po Imperatorskomu S Peterburgskomu botanicheskomu sadu SPb Tipogr V V Prats 1873 147 s ros Alliorum adhuc cognitorum monographia 1875 lat Soderzhanie i vospitanie rastenij v komnatah ch 1 2 7 e izd 1898 1904 ros Russkaya dendrologiya ili perechislenie i opisanie drevesnyh porod i mnogoletnih vyushihsya rastenij vyp 1 2 2 e izd SPb 1883 1889 ros Odnoletnie i dvuhletnie cvetushie rasteniya 3 e izd SPb 1885 ros PosilannyaG I RODIONENKO EDUARD REGEL rozovodik ru 29 veresnya 2019 u Wayback Machine ros Regel Eduard Avgust Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Arhivovano 2 bereznya 2021 u Wayback Machine ros PrimitkiIPNI Regel Otchet Glavnogo botanika Imperatorskogo S Peterburgskogo Botanicheskogo sada statskogo sovetnika Regelya po zagranichnoj ego komandirovke v Angliyu Belgiyu Germaniyu Avstriyu i Italiyu Tr Imp S Peterb bot sada 1872 T I vyp II S 197 220 Arhiv originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019