Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альберт Едуардович Регель рос Альберт Эдуардович Регель також Іоанн Альберт Регель рос Иоанн Альберт Регель 12 грудня 18

Регель Альберт Едуардович

Регель Альберт Едуардович

Альберт Едуардович Регель (рос. Альберт Эдуардович Регель; також Іоанн-Альберт Регель (рос. Иоанн-Альберт Регель); 12 грудня 1845, Цюрих — 6 липня 1908, Одеса) — російський ботанік, мандрівник Середньою Азією.

Альберт Едуардович Регель
рос. Альберт Эдуардович Регель
image
Народився12 грудня 1845(1845-12-12)[1][2]
Цюрих, Швейцарія[1][2]
Помер6 липня 1908(1908-07-06)[3][4][5] (62 роки)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1][2]
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьботанік, мистецтвознавець, археолог, лікар
БатькоРегель Едуард Людвигович
Брати, сестриРегель Роберт Едуардович
image Регель Альберт Едуардович у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині ботаніка німецького походження Едуарда Людвіговича Регеля. Здобув медичну освіту в Дерптському університеті.

У 1875 р. його призначили лікарем у м. Кульджу Семиреченської області, з 1876 р. він служив чиновником особливих доручень Кульджинської канцелярії при Семиреченському військовому губернаторі. Там він зайнявся вивченням місцевої флори.

У 1876-84 роках Регель здійснив низку подорожей Середньою Азією. Зокрема, влітку 1882 р. Регель здійснив зухвалу подорож на Памір і став першим європейцем, який відвідав озеро Шива. У цій подорожі Регель був добре прийнятий правителем Шугнана Юсуф-Алі-Ханом і користувався його гостинністю. Афганський емір Абдур-Рахман, дізнавшись про перебування мандрівника в Бар-Пянджі (столиці Шугнана), запідозрив, що правитель Шугнана веде переговори з росіянами про вступ Шугнана під протекторат Росії. Тоді Абдур-Рахман відрядив свого начальника кавалерії Гульзар-Хана до Юсуф-Алі-Хана. На цього посланця було покладено місію умовити правителя Шугнана негайно випровадити Регеля. У Бар-Пянджі в афганця сталася велика сварка з Регелем і, хоча Юсуф-Алі-Хан помирив їх, але Регель був змушений покинути Шугнан. Згодом правитель Шугнана Юсуф-Алі-хан був страчений Абдур-Рахманом за гостинність, надану Регелю.

У подорожах Регель зібрав безліч комах, рослин, опудал птахів і тварин.

Праці

  • Регель А. Э. Ботаническая экскурсия от Ташкента до Кульджи Туркестанские ведомости. 1878. 10-13.
  • Регель А. Э. 1881—1884. Отчет о географических результатах поездок к верховьям Аму-Дарьи за 1881-83 гг. С приложением маршрутов 1882—1884 гг. — Архив РГО. — Р. 65, оп. 1. N7 — 77с.
  • Регель А. Э. 1882. Поездка в Каратегин и Дарваз // Изв. РГО. — Т. 15, вып. 2 — c. 137—141.
  • Регель А. Э. 1884. Путешествие в Шугнан // TВ. — N17. — c. 66-67.
  • Регель А. Э. 1884. Путешествие в Шугнан // Изв. РГО. — Т. 20. вып. 3. — c. 268—274.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116390409 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Zürich Herbaria, Zürcher Herbarien — ETH Zurich, University of Zurich.
    d:Track:Q206702d:Track:Q110220550d:Track:Q11942
  3. Geographische Zeitschrift — Franz Steiner Verlag, 1895. — ISSN 0016-7479; 2365-3124
    d:Track:Q1449172d:Track:Q1503176
  4. verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
    d:Track:Q222784d:Track:Q1419226d:Track:Q2818964
  5. https://books.google.de/books?id=L5P2amcixS0C&pg=PA177

Література

  • Гохнадель В. И. Регель Альберт Эдуардович // Ученые-естественники немецкого происхождения. — СПб. : Гуманистика, 2014. — Кн. 2. — С. 225—227. — 584 с. — (Великая Россия : российская биографическая энциклопедия). — (012).

Посилання

  • Биография [недоступне посилання з 14 жовтня 2012]
  • История Шугнана
  • Эминиум
  • Клен опушенный

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Albert Eduardovich Regel ros Albert Eduardovich Regel takozh Ioann Albert Regel ros Ioann Albert Regel 12 grudnya 1845 Cyurih 6 lipnya 1908 Odesa rosijskij botanik mandrivnik Serednoyu Aziyeyu Albert Eduardovich Regelros Albert Eduardovich RegelNarodivsya12 grudnya 1845 1845 12 12 1 2 Cyurih Shvejcariya 1 2 Pomer6 lipnya 1908 1908 07 06 3 4 5 62 roki Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya 1 2 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistbotanik mistectvoznavec arheolog likarBatkoRegel Eduard LyudvigovichBrati sestriRegel Robert Eduardovich Regel Albert Eduardovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini botanika nimeckogo pohodzhennya Eduarda Lyudvigovicha Regelya Zdobuv medichnu osvitu v Derptskomu universiteti U 1875 r jogo priznachili likarem u m Kuldzhu Semirechenskoyi oblasti z 1876 r vin sluzhiv chinovnikom osoblivih doruchen Kuldzhinskoyi kancelyariyi pri Semirechenskomu vijskovomu gubernatori Tam vin zajnyavsya vivchennyam miscevoyi flori U 1876 84 rokah Regel zdijsniv nizku podorozhej Serednoyu Aziyeyu Zokrema vlitku 1882 r Regel zdijsniv zuhvalu podorozh na Pamir i stav pershim yevropejcem yakij vidvidav ozero Shiva U cij podorozhi Regel buv dobre prijnyatij pravitelem Shugnana Yusuf Ali Hanom i koristuvavsya jogo gostinnistyu Afganskij emir Abdur Rahman diznavshis pro perebuvannya mandrivnika v Bar Pyandzhi stolici Shugnana zapidozriv sho pravitel Shugnana vede peregovori z rosiyanami pro vstup Shugnana pid protektorat Rosiyi Todi Abdur Rahman vidryadiv svogo nachalnika kavaleriyi Gulzar Hana do Yusuf Ali Hana Na cogo poslancya bulo pokladeno misiyu umoviti pravitelya Shugnana negajno viprovaditi Regelya U Bar Pyandzhi v afgancya stalasya velika svarka z Regelem i hocha Yusuf Ali Han pomiriv yih ale Regel buv zmushenij pokinuti Shugnan Zgodom pravitel Shugnana Yusuf Ali han buv strachenij Abdur Rahmanom za gostinnist nadanu Regelyu U podorozhah Regel zibrav bezlich komah roslin opudal ptahiv i tvarin PraciRegel A E Botanicheskaya ekskursiya ot Tashkenta do Kuldzhi Turkestanskie vedomosti 1878 10 13 Regel A E 1881 1884 Otchet o geograficheskih rezultatah poezdok k verhovyam Amu Dari za 1881 83 gg S prilozheniem marshrutov 1882 1884 gg Arhiv RGO R 65 op 1 N7 77s Regel A E 1882 Poezdka v Karategin i Darvaz Izv RGO T 15 vyp 2 c 137 141 Regel A E 1884 Puteshestvie v Shugnan TV N17 c 66 67 Regel A E 1884 Puteshestvie v Shugnan Izv RGO T 20 vyp 3 c 268 274 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116390409 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Zurich Herbaria Zurcher Herbarien ETH Zurich University of Zurich d Track Q206702d Track Q110220550d Track Q11942 Geographische Zeitschrift Franz Steiner Verlag 1895 ISSN 0016 7479 2365 3124 d Track Q1449172d Track Q1503176 verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 1953 doi 10 1163 9789004337862 LGBO COM 140215 d Track Q222784d Track Q1419226d Track Q2818964 https books google de books id L5P2amcixS0C amp pg PA177LiteraturaGohnadel V I Regel Albert Eduardovich Uchenye estestvenniki nemeckogo proishozhdeniya SPb Gumanistika 2014 Kn 2 S 225 227 584 s Velikaya Rossiya rossijskaya biograficheskaya enciklopediya ISBN 5 86050 338 5 012 PosilannyaBiografiya nedostupne posilannya z 14 zhovtnya 2012 Istoriya Shugnana Eminium Klen opushennyj

Дата публікації:
Топ