Дуб (Quercus) — рід багаторічних рослин родини букових (Fagaceae), що налічує приблизно 430 негібридних видів. Його представники поширені переважно у помірних і тропічних областях Північної півкулі. Серед дубів існують цінні деревні, танідоносні, лікарські та декоративні рослини, деякі з них у минулому широко використовували як харчові.
Дуб Період існування: палеоген (можливо, пізня крейда) – сьогодення | |
---|---|
Дуб звичайний (Quercus robur) типовий | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
Родина: | Букові (Fagaceae) |
Підродина: | Quercoideae |
Рід: | Дуб (Quercus) L., 1753 |
Вікісховище: Quercus |
Дуб у багатьох народів вважають найкрасивішим деревом, і до нього ставляться з пошаною і любов'ю. Недарма латиною дуб так і називається: «гарне дерево» — Кверкус (Quercus), від кельтських слів «quer» — «гарний» і «cuez» — «дерево».
Опис
До роду належать переважно великі дерева до 40 метрів заввишки, рідше — низькі дерева або кущі. Стовбур у цих дерев зазвичай товстий, гілки звивисті, кремезні, утворюють широкий намет з листя, який справляє враження потужності і сили.
У Греції та Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями. В Україні поширюється дуб червоний, завезений в Європу з Північної Америки в XVII столітті. Особливо гарний він в листопадний період, коли його листя набуває відтінків червоного кольору (на кожному окремому дереві забарвлення може різнитися). Але за споживацькими властивостями, його деревина поступається вітчизняному дубу.
У популяціях дубів поширений сезонний поліморфізм — є літні та зимові біоморфи. У літнього рано розпускається листя, яке восени опадає. У зимового дуба, листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках усю зиму. У коркового вічнозеленого дуба, поширеного у Франції, Іспанії, Італії та на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає щороку, а тримається на гілках кілька років (див. також: Вічнозелений дуб).
Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими, утворюючи так званий морений дуб, який дуже цінують у столярних роботах. Дубильні речовини, які містяться в деревині, запобігають гниттю, тож з дуба роблять діжки і паркет.
Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці. Одночасно з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках, виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в круглій чашечці — плюсці.
Листя і зокрема, кора саджанців дуба (полюбляють обгризати зайці), є їжею для численних тварин, деякі з них можуть помітно шкодити (дубова листовійка, жук трубкокрут дубовий та інші).
Поширення в Україні
Дуб — основна лісотвірна порода Лісостепу, добре співіснує в поєднанні з сосною, грабом, ясеном, ялиною, буком (див. також діброва). Росте на більшій частині України, у степу рідше, переважно в долинах річок. Він посідає 27 % площі державного лісового фонду України. Основні заготівлі роблять під час рубок, догляду і головних рубок у Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.
Використання
Найчастіше дуб використовують для виготовлення меблів. Дубові меблі вважають найгарнішими і міцними, водночас, щільна деревина дає змогу прикрасити деякі частини виразним різьбленням. Також міцність і твердість деревини, сприяє виготовленню дрібних кріпильних, але водночас міцних з'єднань. Дуб — одна з небагатьох порід деревини, з якої можна зробити гнуті вироби різного радіусу. Через високий вміст в деревині дубильних речовин, дуб вважають найбільш стійкою до гниття деревиною, серед усіх листяних порід.
До того ж, його використовують у столярно-меблевому і паркетному виробництвах; вагоно-, обозо- судо-, сільгоспмашинобудуванні, для виготовлення бочок під виноградні вина, коньяки. Деревина і кора дуба слугують для отримання дубильних речовин.
У харчуванні
Дуб був першою борошняною рослиною, що її використала для їжі людина. Жолуді містять багато дубильних речовин, тож на смак гіркі. Щоб позбавити гіркоти зібрані восени чи напровесні жолуді, їх чистять, подрібнюють на 6-8 частинок і вимочують два-три дні у воді. Протягом цього часу воду змінюють. В давнину, подрібнені жолуді вкладали в плетені кошики та затоплювали в проточній воді струмків або річок.
Після вимочування жолуді заливають свіжою водою і деякий час проварюють. Далі висушують на сонці, а потім завершують дію у печі або духовці. Висушена крихка маса подрібнюється на крупу в млині, ступі чи крізь м'ясорубку. Зазвичай із жолудяного борошна печуть коржики, оладки та різноманітне печиво. Якщо до такого борошна додати 10—15 % зернового - для в'язкості, то вийде смачний і поживний хліб.
У Франції та Англії в такий спосіб і тепер готують жолудяне борошно та використовують для приготування особливих сортів тістечок, тортів, печива.
Листя дуба застосовують як пряно-ароматний додаток для квашення огірків.
Деякі дуби мають меншу кількість таніну в жолудях, отож позбавити гіркоти їх простіше. Наприклад дуб Келлога, що здавна використовують індіанці в їжу.
У Кореї з жолудів роблять желе (도토리묵, англ. Dotori-muk). Його переважно готують у гірських районах. Жолуді розмелюють на пасту, що має оранжево-коричневий колір. Пасту розмішують у воді, відокремлюючи волокна від крохмалю. Водну суміш з крохмалем час від часу відстоюють, щоб він осів, і змінюють, вилучаючи танін.
Дуб у культурі Кукутень-Трипілля
Вчені-археологи ще за часів СРСР, під час розкопок давніх поселень трипільської культури на землях сучасної Кіровоградщини, знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. На думку тодішніх радянських науковців, з нього випікали хліб. Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
Дуб як символ
Дуб — символ Перуна, Сонця та інших богів; дерева життя; гордості й міці, сили, довговічності, здоров'я; цілісності; дужого, гарного парубка; нерозважливості.
У багатьох індоєвропейських звичаях існував культ дуба, який вважали священним деревом, оселею богів, небесними воротами, крізь які божество може постати перед людьми. Як і всі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, що з'єднує верхній та нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції — Зевсу, у Давньому Римі — Юпітеру, у Німеччині — Донару, у литовців — Перкунасу, у слов'ян — Перуну.
Дуб символічно пов'язують із вогнем і блискавкою. На думку Дж. Фрезера, давні люди вважали, що «великий бог неба, предмет їхнього культу, чий жахливий голос долітав до них у гуркоті грому, полюбив дуб більше за інші дерева і часто сходив на нього з грозової хмари у вигляді блискавки, залишаючи на згадку про свою появу розщеплений, обвуглений стовбур та спалене листя. Такі дерева були оточені ореолом слави, оскільки в їхньому руйнуванні бачили руку великого Громовержця». Місце, куди вцілювала блискавка, ставало священним.
Дубові гаї були місцем здійснення обрядів, важливих ритуалів (жертвоприношення, суду, клятьби), в них улаштовувалися свята. Дубова палиця як зброя громовержця чи сонячного бога, свідчила про твердість влади, суворість. Вінок із дубового листя виражав ідею сили, міцності, гідності.
Окрім Зевса, у Стародавній Греції дуб був присвячений також богу Сонця, науки і мистецтв — Аполлону. Дубова гілка означала могутність. Вінком з дубових гілок нагороджували за порятунок життя і військові звитяги. Центром святилища Зевса у Додоні був старий дуб, під яким розташовувалось джерело. За шелестом листя цього дуба пророкували жерці оракула при храмі. Зевсу був присвячений і особливий крилатий дуб, на який було накинуто ковдру із зображенням землі, океану й зірок. У дуб та липу були посмертно перетворені Філемон і Бавкіда, тут дуб виступає як символ подружнього щастя. «Дубовими» німфами були дріади. В Афінах хлопчик, який вимовляв під час елевсінських містерій подружню формулу, увінчувався дубовим листям і тернями. За переказами, у Геракла була дубова палиця. На думку деяких дослідників, з дуба була зроблена щогла корабля аргонавтів.
У Стародавньому Римі дуб означає силу та довголіття. Щороку у дубовому гаю святкувалося весілля Юпітера і Юнони, а на учасниках обряду були вінки з дубового листя. Дубові гілки носили у шлюбних процесіях як знак родючості. Священним вважали й дубове поліно, завдяки йому підтримувався вічний вогонь у храмі Вести.
Дубу відведено місце й у сакральних уявленнях кельтів. Зокрема, під дубом творить свої чари Мерлін. Кельтські жерці, друїди, перетворювали дубові гаї на справжні святилища і культові центри, а дубові гілки використовували в різноманітних ритуальних обрядах. Саме слово «друїд» походить, на думку дослідників, від давньої назви дуба[]. У віруваннях друїдів дуб символізував вісь світу й пов'язувався із силою та мудрістю. За уявленнями кельтів, усе, що росте на цьому священному дереві, є даром небес. Особливе значення мав образ дуба, увінчаного «золотою гілкою» омели, причому дуб символізує чоловіче начало, а омела — жіноче. В епоху християнізації кельтів, багато церков та монастирів в Ірландії, часто будували неподалік від дібров або окремих дубів.
Вдавнину у слов'ян дуб був символом слов'янського язичницького верховного бога Перуна — володаря вогню та блискавки, покровителя вояків та ковалів. Було також поширене вірування, що у дубах мешкають душі померлих предків. Це уявлення підтверджується відомим фактом давніх поховань у лісах, зокрема, дубових, — на деревах і під деревами. У легендах і казках давніх слов'ян дуб найчастіше є сакральним місцем, із яким пов'язана доля людини і біля якого здійснюються вирішальні для героїв події.
Дуб шанували і як дерево родючості; зберігся звичай садити дубок при народженні дитини. Українці саджали дуб на могилах або в пам'ять про померлих чоловіків — старійшин роду, мудреців народу, видатних суспільно-політичних діячів та полководців. Наприклад, дуб Шевченка в Полтаві — живий пам'ятник Т. Г. Шевченкові, посаджений на спомин про перевезення тіла поета до України полтавською «Громадою» 6 (18) травня 1861 р. в час перепоховання поета біля Канева.
У карпатських слов'ян у старовинній пісні співається:
«В той час, коли не було ні землі, ні неба, тільки одне синє море — серед цього моря стояло два дуби, а на дубах сиділи два голуби; голуби спустилися на дно моря, дістали піску і каменю, з яких і створилися земля, небо і небесні світила».
Про це ж писав римський натураліст Пліній Старший: «…дуби… незаймані століттями, одного віку зі Всесвітом, вони вражають своєю майже безсмертною долею, як найбільше диво світу». Римляни присвячували дуб Юпітеру, через це і жолудь мав назву: «Югланс» (Juglans), тобто «Юпітерів плід».
Існує також стародавній переказ про те, як в одному королівстві жив князь Понтелій з власним сином Дубином. Після смерті батька почав правити його син. Він був дуже жадібний та злий. Він кожного дня страчував з насолодою невинних людей. Мешканцям це дуже не подобалось, та вони не могли протистояти війнам і князю. Тож вони пішли до великої гори їхньої країни, де жив чарівник. Вони прохали допомоги. Чаклун допоміг їм і пішов до князя. Усіх, хто підкорився, він перетворив на жолуді, а самого князя на міцне дерево. Дуб назвали на його честь. І досі цей дуб стоїть в Закарпатській області в Великоберзянському районі під назвою Дідо-Дуб. Йому вже понад 1200 років.
У біблійній традиції дуб — символ гордості й зарозумілості; біля дуба стає царем Азімелах, під дубом сидить Саул, під дубом Іаков закопує чужих богів, на дубі знаходить свій кінець Авессалом. У християн дуб — знак Христа як сили, що проявляється в біді, твердості у вірі й чесноті. За деякими християнськими переказами, хрест розп'яття був зроблено з дуба.
Дуб також національне дерево Англії, Естонії, Франції, Німеччини, Литви, Польщі, США та Сербії. має символом дуб. Золототе та срібне дубове листя позначає військові звання в збройних силах США.
Дуби-рекордсмени
Дуби — довговічні рослини, отож деякі з них доживають до двох тисяч років, а столітні дуби трапляються дуже часто.
- У Дитячому парку у Сімферополі можна побачити 500-річний дуб «Богатир Тавриди». Обіймище його близько 6 м, а розмах крони досягає 30 м.
- З часів Запорозької Січі в селі Верхня Хортиця зберігся 700-річний дуб. Його так і називають Запорозьким дубом. Стовбур цього велетня завширшки 6 м 32 см, коріння розрослося на 100 метрів, крона сягає 30 м завширшки. Запорізький дуб, згідно з переказами, був свідком того, як козацтво писало під ним листа турецькому султанові.
- Найдавніший серед українських дубів — Юзефінський дуб, який росте в Рокитнянському районі Рівненської області, велетневі понад 1300 років.
- Інший серед українських дубів довгожителів — Дуб Чемпіон, який росте в Великоберезнянському районі Закарпатської області. Давній пам'ятці природи близько 1300 років.
- У місті Сент (Франція) ріс один з найстаріших дубів Європи, заввишки 20 м, з діаметром стовбура 9 м, з дуплом завширшки з невеличку кімнату — 4 м. У його тіні відпочивали легіони Цезаря.
- Найстаріший дуб в Європі охороняється в Зарасайському районі Утенського повіту Литви. Це Стелмузький Дуб, якому близько двох тисяч років.
Цікаві факти
- Серед переможців Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України» дуби посіли такі місця:
- 3-тє місце в номінації «Найстаріше дерево України» посів 1300-річний Дуб Чемпіон.
- 2-ге місце в номінації «Меморіальне дерево України» посіли три 1000-річні Дуби Тараса Шевченка.
- 3-тє місце в номінації «Меморіальне дерево України» посів 1000-річний Дуб Максима Залізняка.
- 1-ше місце в номінації «Історичне дерево України» посів 700-річний Запорозький дуб.
- 1-ше місце в номінації «Історичне дерево України» посів 1000-річний Юзефінський дуб.
- 1-ше місце в номінації «Естетично цінне дерево України» посів 900-річний Дуб Ґрюневальда.
- 3-тє місце в номінації «Естетично цінне дерево України» посів 800-річний .
- Грибниці багатьох грибів пов'язані з коренями дерев. Грибні нитки проходять під шкірку коренів. До того ж виявляється, що корені дерев із грибниці висмоктують воду з мінеральними речовинами, а грибниця з коренів — цукор. Нитки гриба ніби замінюють кореням кореневі волоски. Дослідами встановлено, що дерева, як-от дуб і бук, без грибів погано ростуть. Співжиття гриба і коренів дерева називають мікоризою.
- Фітонциди листя дуба вбивають стійкий мікроб — дизентерійну паличку.
- У Карпатах знайдено викопні рештки 30 видів дуба; зараз в Карпатах їх є 8 видів.
- На честь цих дерев названо астероїд 8643 Кверкус.
- Тисячолітній дуб-велетень в селі (лат. Borlinghausen) землі Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина
- Старий дуб у Забабурзі, Німеччина
- 1000-річний дуб (Quercus robur) у Бельгії
-
- 1100-річний дуб Максима Залізняка в урочищі Холодний Яр Черкаської області
- Дуб «d'Allouville-Bellefosse» - найстаріший дуб у Франції. Він датується IX століттям.
- — один з найстаріших дубів у Польщі
- Кора коркового дуба
- Переріз стовбура Quercus robur
- Зрізаний Дуб звичайний
Види
- Quercus acerifolia
- Quercus acherdophylla
- Quercus acrodonta
- Quercus aculcingensis
- Quercus acuta
- Quercus acutangula
- Quercus acutifolia
- Quercus acutissima — дуб найгостріший
- Quercus aerea
- Quercus afares
- Quercus affinis
- Quercus agrifolia
- Quercus ajoensis
- Quercus alba
- Quercus albicaulis
- Quercus albocincta
- Quercus aliena
- Quercus alnifolia
- Quercus alpescens
- Quercus annulata
- Quercus aquifolioides
- Quercus arbutifolia
- Quercus argentata
- Quercus argyrotricha
- Quercus ariifolia
- Quercus aristata
- Quercus arizonica
- Quercus arkansana
- Quercus asymmetrica
- Quercus aucheri
- Quercus augustini
- Quercus auricoma
- Quercus austrina
- Quercus austrocochinchinensis
- Quercus baloot
- Quercus bambusifolia
- Quercus baniensis
- Quercus baolamensis
- Quercus baronii
- Quercus barrancana
- Quercus bawanglingensis
- Quercus bella
- Quercus benthamii
- Quercus berberidifolia
- Quercus bicolor
- Quercus bidoupensis
- Quercus blakei
- Quercus blaoensis
- Quercus boyntonii
- Quercus braianensis
- Quercus brandegeei
- Quercus brandisiana
- Quercus brantii
- Quercus breedloveana
- Quercus brenesii
- Quercus brevicalyx
- Quercus breviradiata
- Quercus buckleyi
- Quercus calophylla
- Quercus camusiae
- Quercus canariensis
- Quercus canbyi
- Quercus candicans
- Quercus carmenensis
- Quercus castanea
- Quercus castaneifolia
- Quercus cedrosensis
- Quercus centenaria
- Quercus cerris
- Quercus championii
- Quercus chapmanii
- Quercus charcasana
- Quercus chartacea
- Quercus chenii
- Quercus chevalieri
- Quercus chihuahuensis
- Quercus chimaltenangana
- Quercus chinantlensis
- Quercus chrysocalyx
- Quercus chrysolepis
- Quercus chrysotricha
- Quercus chungii
- Quercus ciliaris
- Quercus coahuilensis
- Quercus coccifera
- Quercus cocciferoides
- Quercus coccinea — дуб шарлатовий
- Quercus coffeicolor
- Quercus conduplicans
- Quercus confertifolia
- Quercus congesta
- Quercus conspersa
- Quercus convallata
- Quercus conzattii
- Quercus copeyensis
- Quercus cornelius-mulleri
- Quercus corrugata
- Quercus cortesii
- Quercus costaricensis
- Quercus crassifolia
- Quercus crassipes
- Quercus crenata
- Quercus crispifolia
- Quercus crispipilis
- Quercus cualensis
- Quercus cubana
- Quercus daimingshanensis
- Quercus dalechampii — дуб золотистий
- Quercus dankiaensis
- Quercus delavayi
- Quercus delgadoana
- Quercus delicatula
- Quercus deliquescens
- Quercus dentata
- Quercus depressa
- Quercus depressipes
- Quercus deserticola
- Quercus devia
- Quercus dilacerata
- Quercus dinghuensis
- Quercus disciformis
- Quercus diversifolia
- Quercus dolicholepis
- Quercus dongfangensis
- Quercus donnaiensis
- Quercus douglasii
- Quercus dumosa
- Quercus durata
- Quercus durifolia
- Quercus edithiae
- Quercus eduardi
- Quercus edwardsiae
- Quercus elevaticostata
- Quercus ellipsoidalis
- Quercus elliptica
- Quercus elmeri
- Quercus emoryi
- Quercus engelmannii
- Quercus engleriana
- Quercus eumorpha
- Quercus fabrei
- Quercus faginea
- Quercus falcata
- Quercus fimbriata
- Quercus floccosa
- Quercus flocculenta
- Quercus floribunda
- Quercus frainetto
- Quercus franchetii
- Quercus frutex
- Quercus fuliginosa
- Quercus fulva
- Quercus furfuracea
- Quercus fusiformis
- Quercus gaharuensis
- Quercus galeanensis
- Quercus gambelii
- Quercus gambleana
- Quercus garryana
- Quercus gemelliflora
- Quercus geminata
- Quercus georgiana
- Quercus germana
- Quercus ghiesbreghtii
- Quercus gilliana
- Quercus gilva
- Quercus glabrescens
- Quercus glauca
- Quercus glaucescens
- Quercus glaucoides
- Quercus gomeziana
- Quercus gracilenta
- Quercus gracilior
- Quercus grahamii
- Quercus gravesii
- Quercus greggii
- Quercus griffithii
- Quercus grisea
- Quercus gulielmitreleasei
- Quercus gussonei
- Quercus guyavifolia
- Quercus hainanica
- Quercus handeliana
- Quercus hartwissiana
- Quercus havardii
- Quercus helferiana
- Quercus hemisphaerica
- Quercus hinckleyi
- Quercus hintonii
- Quercus hintoniorum
- Quercus hirtifolia
- Quercus honbaensis
- Quercus hondae
- Quercus hui
- Quercus huicholensis
- Quercus humboldtii
- Quercus hypargyrea
- Quercus hypoleucoides
- Quercus hypophaea
- Quercus hypoxantha
- Quercus ichnusae
- Quercus ignaciensis
- Quercus ilex — дуб кам'яний
- Quercus ilicifolia
- Quercus iltisii
- Quercus imbricaria — дуб черепицевий
- Quercus incana
- Quercus infectoria
- Quercus inopina
- Quercus insignis
- Quercus intricata
- Quercus invaginata
- Quercus ithaburensis
- Quercus jenseniana
- Quercus jinpinensis
- Quercus john-tuckeri
- Quercus jonesii
- Quercus juergensenii
- Quercus kelloggii — дуб Келлога
- Quercus kerangasensis
- Quercus kerrii
- Quercus kinabaluensis
- Quercus kingiana
- Quercus kiukiangensis
- Quercus kongshanensis
- Quercus kotschyana
- Quercus kouangsiensis
- Quercus laceyi
- Quercus laeta
- Quercus laevis
- Quercus lamellosa
- Quercus lanata
- Quercus lancifolia
- Quercus langbianensis
- Quercus laurifolia
- Quercus laurina
- Quercus laxa
- Quercus leiophylla
- Quercus lenticellata
- Quercus liaoi
- Quercus libani
- Quercus liboensis
- Quercus liebmannii
- Quercus lineata
- Quercus litseoides
- Quercus lobata — дуб лопатевий
- Quercus lobbii
- Quercus lodicosa
- Quercus longinux
- Quercus longispica
- Quercus look
- Quercus lowii
- Quercus lungmaiensis
- Quercus lusitanica
- Quercus lyrata
- Quercus macdougallii
- Quercus macranthera — дуб великопиляковий
- Quercus macrocalyx
- Quercus macrocarpa — дуб великоплодий
- Quercus macvaughii
- Quercus magnoliifolia
- Quercus magnosquamata
- Quercus mannifera
- Quercus manzanillana
- Quercus margarettae
- Quercus marilandica
- Quercus marlipoensis
- Quercus martinezii
- Quercus meavei
- Quercus meihuashanensis
- Quercus melissae
- Quercus merrillii
- Quercus mespilifolia
- Quercus mexia
- Quercus mexicana
- Quercus michauxii
- Quercus microphylla
- Quercus minima
- Quercus miquihuanensis
- Quercus miyagii
- Quercus mohriana
- Quercus mongolica — дуб монгольський
- Quercus monimotricha
- Quercus monnula
- Quercus montana
- Quercus morii
- Quercus motuoensis
- Quercus muehlenbergii
- Quercus mulleri
- Quercus multinervis
- Quercus myrsinifolia
- Quercus myrtifolia
- Quercus nigra
- Quercus ningangensis
- Quercus ningqiangensis
- Quercus nivea
- Quercus nixoniana
- Quercus oblongata
- Quercus oblongifolia
- Quercus obtusanthera
- Quercus obtusata
- Quercus ocoteifolia
- Quercus oglethorpensis
- Quercus oidocarpa
- Quercus oleoides
- Quercus oocarpa
- Quercus opaca
- Quercus orocantabrica
- Quercus oxyodon
- Quercus oxyphylla
- Quercus pachucana
- Quercus pachyloma
- Quercus pacifica
- Quercus pagoda
- Quercus palmeri
- Quercus palustris — дуб болотяний
- Quercus panamandinaea
- Quercus pannosa
- Quercus parvula
- Quercus patkoiensis
- Quercus paxtalensis
- Quercus pauciradiata
- Quercus peduncularis
- Quercus peninsularis
- Quercus pennivenia
- Quercus pentacycla
- Quercus percoriacea
- Quercus perpallida
- Quercus petelotii
- Quercus petraea — дуб скельний
- Quercus phanera
- Quercus phellos
- Quercus phillyreoides
- Quercus pinbianensis
- Quercus pinnativenulosa
- Quercus planipocula
- Quercus platycalyx
- Quercus poilanei
- Quercus polymorpha
- Quercus pontica
- Quercus porphyrogenita
- Quercus potosina
- Quercus praeco
- Quercus pringlei
- Quercus prinoides
- Quercus protoroburoides
- Quercus pseudosetulosa
- Quercus pseudoverticillata
- Quercus pubescens — дуб пухнастий
- Quercus pumila
- Quercus pungens
- Quercus purulhana
- Quercus pyrenaica
- Quercus quangtriensis
- Quercus radiata
- Quercus ramsbottomii
- Quercus rehderiana
- Quercus rekonis
- Quercus repanda
- Quercus resinosa
- Quercus rex
- Quercus robur — дуб звичайний
- Quercus robusta
- Quercus rotundifolia
- Quercus rubra — дуб червоний
- Quercus rubramenta
- Quercus rugosa
- Quercus runcinatifolia
- Quercus rupestris
- Quercus rysophylla
- Quercus sadleriana
- Quercus saei
- Quercus salicifolia
- Quercus salicina
- Quercus saltillensis
- Quercus sanchezcolinii
- Quercus sapotifolia
- Quercus sarahmariae
- Quercus saravanensis
- Quercus sartorii
- Quercus schottkyana
- Quercus schultzei
- Quercus scytophylla
- Quercus sebifera
- Quercus seemannii
- Quercus segoviensis
- Quercus semecarpifolia
- Quercus semiserrata
- Quercus semiserratoides
- Quercus senescens
- Quercus serrata
- Quercus sessilifolia
- Quercus setulosa
- Quercus shanxiensis
- Quercus shennongii
- Quercus shingjenensis
- Quercus shumardii
- Quercus sichourensis
- Quercus sicula
- Quercus sideroxyla
- Quercus similis
- Quercus sinuata
- Quercus skinneri
- Quercus sororia
- Quercus spinosa
- Quercus splendens
- Quercus steenisii
- Quercus stellata
- Quercus stenophylloides
- Quercus stewardiana
- Quercus striatula
- Quercus suber — дуб корковий
- Quercus subsericea
- Quercus subspathulata
- Quercus sumatrana
- Quercus supranitida
- Quercus tarahumara
- Quercus tardifolia
- Quercus tarokoensis
- Quercus texana
- Quercus thomsoniana
- Quercus thorelii
- Quercus tiaoloshanica
- Quercus tinkhamii
- Quercus tomentella
- Quercus tomentosinervis
- Quercus tonduzii
- Quercus toumeyi
- Quercus toxicodendrifolia
- Quercus treubiana
- Quercus trojana
- Quercus trungkhanhensis
- Quercus tsinglingensis
- Quercus tuberculata
- Quercus tuitensis
- Quercus tungmaiensis
- Quercus turbinella
- Quercus undata
- Quercus ungeri
- Quercus urbanii
- Quercus utilis
- Quercus uxoris
- Quercus vacciniifolia
- Quercus valdinervosa
- Quercus vallicola
- Quercus variabilis
- Quercus vaseyana
- Quercus velutina
- Quercus verde
- Quercus vestita
- Quercus vicentensis
- Quercus viminea
- Quercus virginiana
- Quercus vulcanica
- Quercus welshii
- Quercus wislizeni
- Quercus wutaishanica
- Quercus xalapensis
- Quercus xanthoclada
- Quercus xanthotricha
- Quercus xuanliensis
- Quercus xylina
- Quercus yiwuensis
- Quercus yonganensis
- Quercus yongchunana
Див. також
Примітки
- . Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 16.05.2021.
- . Oaks of the World. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 16.05.2021.
- (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с.
- . euroshpon.com.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 15 лютого 2016.
- . freza.pp.ua. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.96
- Derby, Jeanine A. (1980). Acorns-Food for Modern Man. У Plumb, Timothy R. (ред.). (PDF). USDA Forest Service General Technical Report PSW-044. с. 360—361. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
- Pemberton, R. W. & Lee, N. S. Wild food plants in South Korea; market presence, new crops, and exports to the United States // Economic Botany. — 1996. — Вип. 50. — № 1. — С. 57–70. — DOI: . (англ.)
- Івченко С. Зелений світ. — К.: Веселка, 1986. — С.41.
- Дуб // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 238. ()
- . Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 30 травня 2013.
- Дитяча енциклопедія: Живий світ України / О. Ф. Цеханська, Д. Г. Стрєлков — Харків: «Ранок», 2007—128с., іл. (сторінка: 21)
- Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
- http://www.vberez.gov.ua/ua/publication/content/883.htm [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] Дуб — чемпіон
- Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Головне про символи: Дуб на сайті Культурного центру «Новий Акрополь» [ 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.].
- ДУБ [ 22 січня 2018 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Дуб |
- Дуб // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 386-388. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dub znachennya Dub Quercus rid bagatorichnih roslin rodini bukovih Fagaceae sho nalichuye priblizno 430 negibridnih vidiv Jogo predstavniki poshireni perevazhno u pomirnih i tropichnih oblastyah Pivnichnoyi pivkuli Sered dubiv isnuyut cinni derevni tanidonosni likarski ta dekorativni roslini deyaki z nih u minulomu shiroko vikoristovuvali yak harchovi Dub Period isnuvannya paleogen mozhlivo piznya krejda sogodennya Dub zvichajnij Quercus robur tipovij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bukocviti Fagales Rodina Bukovi Fagaceae Pidrodina Quercoideae Rid Dub Quercus L 1753 Vikishovishe Quercus Dub u bagatoh narodiv vvazhayut najkrasivishim derevom i do nogo stavlyatsya z poshanoyu i lyubov yu Nedarma latinoyu dub tak i nazivayetsya garne derevo Kverkus Quercus vid keltskih sliv quer garnij i cuez derevo OpisOsinnye listya duba zvichajnogo Plodi duba zholudi Listki i sucvittya duba chervonogo Listya duba kam yanogo Do rodu nalezhat perevazhno veliki dereva do 40 metriv zavvishki ridshe nizki dereva abo kushi Stovbur u cih derev zazvichaj tovstij gilki zvivisti kremezni utvoryuyut shirokij namet z listya yakij spravlyaye vrazhennya potuzhnosti i sili U Greciyi ta Ispaniyi vidomi dubi z solodkimi zholudyami V Ukrayini poshiryuyetsya dub chervonij zavezenij v Yevropu z Pivnichnoyi Ameriki v XVII stolitti Osoblivo garnij vin v listopadnij period koli jogo listya nabuvaye vidtinkiv chervonogo koloru na kozhnomu okremomu derevi zabarvlennya mozhe riznitisya Ale za spozhivackimi vlastivostyami jogo derevina postupayetsya vitchiznyanomu dubu U populyaciyah dubiv poshirenij sezonnij polimorfizm ye litni ta zimovi biomorfi U litnogo rano rozpuskayetsya listya yake voseni opadaye U zimovogo duba listya z dovgimi chereshkami z yavlyayetsya pizno ale voseni ne opadaye a zasohle trimayetsya na gilkah usyu zimu U korkovogo vichnozelenogo duba poshirenogo u Franciyi Ispaniyi Italiyi ta na Kavkazi zelene listya ne sohne i ne opadaye shoroku a trimayetsya na gilkah kilka rokiv div takozh Vichnozelenij dub Derevina duba osoblivo micna Dubovi kolodi potrapivshi u vodu ne gniyut a stayut chornimi i she micnishimi utvoryuyuchi tak zvanij morenij dub yakij duzhe cinuyut u stolyarnih robotah Dubilni rechovini yaki mistyatsya v derevini zapobigayut gnittyu tozh z duba roblyat dizhki i parket Dub pochinaye cvisti na vidkritih miscyah u dvadcyat rokiv a v lisi v p yatdesyatilitnomu vici Odnochasno z listyam z yavlyayutsya povisli serezhki z tichinkami po chotiri v kozhnij kvitci Na dovgih zhe steblinkah virostayut matochkovi kvitki po dvi tri razom Z cih kvitok pislya zapilennya utvoryuyutsya zholudi Kozhen zholud sidit v kruglij chashechci plyusci Listya i zokrema kora sadzhanciv duba polyublyayut obgrizati zajci ye yizheyu dlya chislennih tvarin deyaki z nih mozhut pomitno shkoditi dubova listovijka zhuk trubkokrut dubovij ta inshi Poshirennya v UkrayiniDiv takozh Dibrova lis Dub osnovna lisotvirna poroda Lisostepu dobre spivisnuye v poyednanni z sosnoyu grabom yasenom yalinoyu bukom div takozh dibrova Roste na bilshij chastini Ukrayini u stepu ridshe perevazhno v dolinah richok Vin posidaye 27 ploshi derzhavnogo lisovogo fondu Ukrayini Osnovni zagotivli roblyat pid chas rubok doglyadu i golovnih rubok u Kirovogradskij Ternopilskij Hmelnickij Vinnickij Cherkaskij Kiyivskij Chernigivskij Poltavskij Sumskij Harkivskij Doneckij Ivano Frankivskij Lvivskij i Cherniveckij oblastyah VikoristannyaNajchastishe dub vikoristovuyut dlya vigotovlennya mebliv Dubovi mebli vvazhayut najgarnishimi i micnimi vodnochas shilna derevina daye zmogu prikrasiti deyaki chastini viraznim rizblennyam Takozh micnist i tverdist derevini spriyaye vigotovlennyu dribnih kripilnih ale vodnochas micnih z yednan Dub odna z nebagatoh porid derevini z yakoyi mozhna zrobiti gnuti virobi riznogo radiusu Cherez visokij vmist v derevini dubilnih rechovin dub vvazhayut najbilsh stijkoyu do gnittya derevinoyu sered usih listyanih porid Do togo zh jogo vikoristovuyut u stolyarno meblevomu i parketnomu virobnictvah vagono obozo sudo silgospmashinobuduvanni dlya vigotovlennya bochok pid vinogradni vina konyaki Derevina i kora duba sluguyut dlya otrimannya dubilnih rechovin U harchuvanni Korejske zhele salat z zholudiv duba Dub buv pershoyu boroshnyanoyu roslinoyu sho yiyi vikoristala dlya yizhi lyudina Zholudi mistyat bagato dubilnih rechovin tozh na smak girki Shob pozbaviti girkoti zibrani voseni chi naprovesni zholudi yih chistyat podribnyuyut na 6 8 chastinok i vimochuyut dva tri dni u vodi Protyagom cogo chasu vodu zminyuyut V davninu podribneni zholudi vkladali v pleteni koshiki ta zatoplyuvali v protochnij vodi strumkiv abo richok Pislya vimochuvannya zholudi zalivayut svizhoyu vodoyu i deyakij chas provaryuyut Dali visushuyut na sonci a potim zavershuyut diyu u pechi abo duhovci Visushena krihka masa podribnyuyetsya na krupu v mlini stupi chi kriz m yasorubku Zazvichaj iz zholudyanogo boroshna pechut korzhiki oladki ta riznomanitne pechivo Yaksho do takogo boroshna dodati 10 15 zernovogo dlya v yazkosti to vijde smachnij i pozhivnij hlib U Franciyi ta Angliyi v takij sposib i teper gotuyut zholudyane boroshno ta vikoristovuyut dlya prigotuvannya osoblivih sortiv tistechok tortiv pechiva Listya duba zastosovuyut yak pryano aromatnij dodatok dlya kvashennya ogirkiv Deyaki dubi mayut menshu kilkist taninu v zholudyah otozh pozbaviti girkoti yih prostishe Napriklad dub Kelloga sho zdavna vikoristovuyut indianci v yizhu U Koreyi z zholudiv roblyat zhele 도토리묵 angl Dotori muk Jogo perevazhno gotuyut u girskih rajonah Zholudi rozmelyuyut na pastu sho maye oranzhevo korichnevij kolir Pastu rozmishuyut u vodi vidokremlyuyuchi volokna vid krohmalyu Vodnu sumish z krohmalem chas vid chasu vidstoyuyut shob vin osiv i zminyuyut viluchayuchi tanin Dub u kulturi Kukuten Tripillya Vcheni arheologi she za chasiv SRSR pid chas rozkopok davnih poselen tripilskoyi kulturi na zemlyah suchasnoyi Kirovogradshini znajshli dokazi togo sho todishni lyudi roztirali zholudi duba na boroshno Na dumku todishnih radyanskih naukovciv z nogo vipikali hlib Hocha vidomo sho z boroshna zholudiv duba mozhna vigotovlyati takozh napij yakij nazivayut kavoyu z zholudiv Dub yak simvolDub simvol Peruna Soncya ta inshih bogiv dereva zhittya gordosti j mici sili dovgovichnosti zdorov ya cilisnosti duzhogo garnogo parubka nerozvazhlivosti U bagatoh indoyevropejskih zvichayah isnuvav kult duba yakij vvazhali svyashennim derevom oseleyu bogiv nebesnimi vorotami kriz yaki bozhestvo mozhe postati pered lyudmi Yak i vsi dereva dub vistupaye v roli svitovogo dereva vin simvolizuye svitovu vis sho z yednuye verhnij ta nizhnij sviti zhivih ta pomerlih predkiv znamenuyuchi centr Vsesvitu Dub oznachav silu muzhnist vitrivalist dovgolittya rodyuchist shlyahetnist virnist Ce derevo bulo prisvyacheno verhovnim bogam gromoverzhcyam u Greciyi Zevsu u Davnomu Rimi Yupiteru u Nimechchini Donaru u litovciv Perkunasu u slov yan Perunu Dub simvolichno pov yazuyut iz vognem i bliskavkoyu Na dumku Dzh Frezera davni lyudi vvazhali sho velikij bog neba predmet yihnogo kultu chij zhahlivij golos dolitav do nih u gurkoti gromu polyubiv dub bilshe za inshi dereva i chasto shodiv na nogo z grozovoyi hmari u viglyadi bliskavki zalishayuchi na zgadku pro svoyu poyavu rozsheplenij obvuglenij stovbur ta spalene listya Taki dereva buli otocheni oreolom slavi oskilki v yihnomu rujnuvanni bachili ruku velikogo Gromoverzhcya Misce kudi vcilyuvala bliskavka stavalo svyashennim Dubovi gayi buli miscem zdijsnennya obryadiv vazhlivih ritualiv zhertvoprinoshennya sudu klyatbi v nih ulashtovuvalisya svyata Dubova palicya yak zbroya gromoverzhcya chi sonyachnogo boga svidchila pro tverdist vladi suvorist Vinok iz dubovogo listya virazhav ideyu sili micnosti gidnosti Okrim Zevsa u Starodavnij Greciyi dub buv prisvyachenij takozh bogu Soncya nauki i mistectv Apollonu Dubova gilka oznachala mogutnist Vinkom z dubovih gilok nagorodzhuvali za poryatunok zhittya i vijskovi zvityagi Centrom svyatilisha Zevsa u Dodoni buv starij dub pid yakim roztashovuvalos dzherelo Za shelestom listya cogo duba prorokuvali zherci orakula pri hrami Zevsu buv prisvyachenij i osoblivij krilatij dub na yakij bulo nakinuto kovdru iz zobrazhennyam zemli okeanu j zirok U dub ta lipu buli posmertno peretvoreni Filemon i Bavkida tut dub vistupaye yak simvol podruzhnogo shastya Dubovimi nimfami buli driadi V Afinah hlopchik yakij vimovlyav pid chas elevsinskih misterij podruzhnyu formulu uvinchuvavsya dubovim listyam i ternyami Za perekazami u Gerakla bula dubova palicya Na dumku deyakih doslidnikiv z duba bula zroblena shogla korablya argonavtiv U Starodavnomu Rimi dub oznachaye silu ta dovgolittya Shoroku u dubovomu gayu svyatkuvalosya vesillya Yupitera i Yunoni a na uchasnikah obryadu buli vinki z dubovogo listya Dubovi gilki nosili u shlyubnih procesiyah yak znak rodyuchosti Svyashennim vvazhali j dubove polino zavdyaki jomu pidtrimuvavsya vichnij vogon u hrami Vesti Dubu vidvedeno misce j u sakralnih uyavlennyah keltiv Zokrema pid dubom tvorit svoyi chari Merlin Keltski zherci druyidi peretvoryuvali dubovi gayi na spravzhni svyatilisha i kultovi centri a dubovi gilki vikoristovuvali v riznomanitnih ritualnih obryadah Same slovo druyid pohodit na dumku doslidnikiv vid davnoyi nazvi duba dzherelo U viruvannyah druyidiv dub simvolizuvav vis svitu j pov yazuvavsya iz siloyu ta mudristyu Za uyavlennyami keltiv use sho roste na comu svyashennomu derevi ye darom nebes Osoblive znachennya mav obraz duba uvinchanogo zolotoyu gilkoyu omeli prichomu dub simvolizuye choloviche nachalo a omela zhinoche V epohu hristiyanizaciyi keltiv bagato cerkov ta monastiriv v Irlandiyi chasto buduvali nepodalik vid dibrov abo okremih dubiv Vdavninu u slov yan dub buv simvolom slov yanskogo yazichnickogo verhovnogo boga Peruna volodarya vognyu ta bliskavki pokrovitelya voyakiv ta kovaliv Bulo takozh poshirene viruvannya sho u dubah meshkayut dushi pomerlih predkiv Ce uyavlennya pidtverdzhuyetsya vidomim faktom davnih pohovan u lisah zokrema dubovih na derevah i pid derevami U legendah i kazkah davnih slov yan dub najchastishe ye sakralnim miscem iz yakim pov yazana dolya lyudini i bilya yakogo zdijsnyuyutsya virishalni dlya geroyiv podiyi Dub shanuvali i yak derevo rodyuchosti zberigsya zvichaj saditi dubok pri narodzhenni ditini Ukrayinci sadzhali dub na mogilah abo v pam yat pro pomerlih cholovikiv starijshin rodu mudreciv narodu vidatnih suspilno politichnih diyachiv ta polkovodciv Napriklad dub Shevchenka v Poltavi zhivij pam yatnik T G Shevchenkovi posadzhenij na spomin pro perevezennya tila poeta do Ukrayini poltavskoyu Gromadoyu 6 18 travnya 1861 r v chas perepohovannya poeta bilya Kaneva U karpatskih slov yan u starovinnij pisni spivayetsya V toj chas koli ne bulo ni zemli ni neba tilki odne sinye more sered cogo morya stoyalo dva dubi a na dubah sidili dva golubi golubi spustilisya na dno morya distali pisku i kamenyu z yakih i stvorilisya zemlya nebo i nebesni svitila Pro ce zh pisav rimskij naturalist Plinij Starshij dubi nezajmani stolittyami odnogo viku zi Vsesvitom voni vrazhayut svoyeyu majzhe bezsmertnoyu doleyu yak najbilshe divo svitu Rimlyani prisvyachuvali dub Yupiteru cherez ce i zholud mav nazvu Yuglans Juglans tobto Yupiteriv plid Isnuye takozh starodavnij perekaz pro te yak v odnomu korolivstvi zhiv knyaz Pontelij z vlasnim sinom Dubinom Pislya smerti batka pochav praviti jogo sin Vin buv duzhe zhadibnij ta zlij Vin kozhnogo dnya strachuvav z nasolodoyu nevinnih lyudej Meshkancyam ce duzhe ne podobalos ta voni ne mogli protistoyati vijnam i knyazyu Tozh voni pishli do velikoyi gori yihnoyi krayini de zhiv charivnik Voni prohali dopomogi Chaklun dopomig yim i pishov do knyazya Usih hto pidkorivsya vin peretvoriv na zholudi a samogo knyazya na micne derevo Dub nazvali na jogo chest I dosi cej dub stoyit v Zakarpatskij oblasti v Velikoberzyanskomu rajoni pid nazvoyu Dido Dub Jomu vzhe ponad 1200 rokiv U biblijnij tradiciyi dub simvol gordosti j zarozumilosti bilya duba staye carem Azimelah pid dubom sidit Saul pid dubom Iakov zakopuye chuzhih bogiv na dubi znahodit svij kinec Avessalom U hristiyan dub znak Hrista yak sili sho proyavlyayetsya v bidi tverdosti u viri j chesnoti Za deyakimi hristiyanskimi perekazami hrest rozp yattya buv zrobleno z duba Dub takozh nacionalne derevo Angliyi Estoniyi Franciyi Nimechchini Litvi Polshi SShA ta Serbiyi maye simvolom dub Zolotote ta sribne dubove listya poznachaye vijskovi zvannya v zbrojnih silah SShA Dubi rekordsmeniDubi dovgovichni roslini otozh deyaki z nih dozhivayut do dvoh tisyach rokiv a stolitni dubi traplyayutsya duzhe chasto U Dityachomu parku u Simferopoli mozhna pobachiti 500 richnij dub Bogatir Tavridi Obijmishe jogo blizko 6 m a rozmah kroni dosyagaye 30 m Z chasiv Zaporozkoyi Sichi v seli Verhnya Horticya zberigsya 700 richnij dub Jogo tak i nazivayut Zaporozkim dubom Stovbur cogo veletnya zavshirshki 6 m 32 sm korinnya rozroslosya na 100 metriv krona syagaye 30 m zavshirshki Zaporizkij dub zgidno z perekazami buv svidkom togo yak kozactvo pisalo pid nim lista tureckomu sultanovi Najdavnishij sered ukrayinskih dubiv Yuzefinskij dub yakij roste v Rokitnyanskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti veletnevi ponad 1300 rokiv Inshij sered ukrayinskih dubiv dovgozhiteliv Dub Chempion yakij roste v Velikobereznyanskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Davnij pam yatci prirodi blizko 1300 rokiv U misti Sent Franciya ris odin z najstarishih dubiv Yevropi zavvishki 20 m z diametrom stovbura 9 m z duplom zavshirshki z nevelichku kimnatu 4 m U jogo tini vidpochivali legioni Cezarya Najstarishij dub v Yevropi ohoronyayetsya v Zarasajskomu rajoni Utenskogo povitu Litvi Ce Stelmuzkij Dub yakomu blizko dvoh tisyach rokiv Cikavi faktiSered peremozhciv Vseukrayinskogo konkursu Nacionalne derevo Ukrayini dubi posili taki miscya 3 tye misce v nominaciyi Najstarishe derevo Ukrayini posiv 1300 richnij Dub Chempion 2 ge misce v nominaciyi Memorialne derevo Ukrayini posili tri 1000 richni Dubi Tarasa Shevchenka 3 tye misce v nominaciyi Memorialne derevo Ukrayini posiv 1000 richnij Dub Maksima Zaliznyaka 1 she misce v nominaciyi Istorichne derevo Ukrayini posiv 700 richnij Zaporozkij dub 1 she misce v nominaciyi Istorichne derevo Ukrayini posiv 1000 richnij Yuzefinskij dub 1 she misce v nominaciyi Estetichno cinne derevo Ukrayini posiv 900 richnij Dub Gryunevalda 3 tye misce v nominaciyi Estetichno cinne derevo Ukrayini posiv 800 richnij Gribnici bagatoh gribiv pov yazani z korenyami derev Gribni nitki prohodyat pid shkirku koreniv Do togo zh viyavlyayetsya sho koreni derev iz gribnici vismoktuyut vodu z mineralnimi rechovinami a gribnicya z koreniv cukor Nitki griba nibi zaminyuyut korenyam korenevi voloski Doslidami vstanovleno sho dereva yak ot dub i buk bez gribiv pogano rostut Spivzhittya griba i koreniv dereva nazivayut mikorizoyu Fitoncidi listya duba vbivayut stijkij mikrob dizenterijnu palichku U Karpatah znajdeno vikopni reshtki 30 vidiv duba zaraz v Karpatah yih ye 8 vidiv Na chest cih derev nazvano asteroyid 8643 Kverkus Tisyacholitnij dub veleten v seli lat Borlinghausen zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina Starij dub u Zababurzi Nimechchina 1000 richnij dub Quercus robur u Belgiyi 1000 richnij dub u nim Nobdenitz v Tyuringiyi Nimechchina 1100 richnij dub Maksima Zaliznyaka v urochishi Holodnij Yar Cherkaskoyi oblasti Dub d Allouville Bellefosse najstarishij dub u Franciyi Vin datuyetsya IX stolittyam odin z najstarishih dubiv u Polshi Kora korkovogo duba Pereriz stovbura Quercus robur Zrizanij Dub zvichajnijVidiQuercus acerifolia Quercus acherdophylla Quercus acrodonta Quercus aculcingensis Quercus acuta Quercus acutangula Quercus acutifolia Quercus acutissima dub najgostrishij Quercus aerea Quercus afares Quercus affinis Quercus agrifolia Quercus ajoensis Quercus alba Quercus albicaulis Quercus albocincta Quercus aliena Quercus alnifolia Quercus alpescens Quercus annulata Quercus aquifolioides Quercus arbutifolia Quercus argentata Quercus argyrotricha Quercus ariifolia Quercus aristata Quercus arizonica Quercus arkansana Quercus asymmetrica Quercus aucheri Quercus augustini Quercus auricoma Quercus austrina Quercus austrocochinchinensis Quercus baloot Quercus bambusifolia Quercus baniensis Quercus baolamensis Quercus baronii Quercus barrancana Quercus bawanglingensis Quercus bella Quercus benthamii Quercus berberidifolia Quercus bicolor Quercus bidoupensis Quercus blakei Quercus blaoensis Quercus boyntonii Quercus braianensis Quercus brandegeei Quercus brandisiana Quercus brantii Quercus breedloveana Quercus brenesii Quercus brevicalyx Quercus breviradiata Quercus buckleyi Quercus calophylla Quercus camusiae Quercus canariensis Quercus canbyi Quercus candicans Quercus carmenensis Quercus castanea Quercus castaneifolia Quercus cedrosensis Quercus centenaria Quercus cerris Quercus championii Quercus chapmanii Quercus charcasana Quercus chartacea Quercus chenii Quercus chevalieri Quercus chihuahuensis Quercus chimaltenangana Quercus chinantlensis Quercus chrysocalyx Quercus chrysolepis Quercus chrysotricha Quercus chungii Quercus ciliaris Quercus coahuilensis Quercus coccifera Quercus cocciferoides Quercus coccinea dub sharlatovij Quercus coffeicolor Quercus conduplicans Quercus confertifolia Quercus congesta Quercus conspersa Quercus convallata Quercus conzattii Quercus copeyensis Quercus cornelius mulleri Quercus corrugata Quercus cortesii Quercus costaricensis Quercus crassifolia Quercus crassipes Quercus crenata Quercus crispifolia Quercus crispipilis Quercus cualensis Quercus cubana Quercus daimingshanensis Quercus dalechampii dub zolotistij Quercus dankiaensis Quercus delavayi Quercus delgadoana Quercus delicatula Quercus deliquescens Quercus dentata Quercus depressa Quercus depressipes Quercus deserticola Quercus devia Quercus dilacerata Quercus dinghuensis Quercus disciformis Quercus diversifolia Quercus dolicholepis Quercus dongfangensis Quercus donnaiensis Quercus douglasii Quercus dumosa Quercus durata Quercus durifolia Quercus edithiae Quercus eduardi Quercus edwardsiae Quercus elevaticostata Quercus ellipsoidalis Quercus elliptica Quercus elmeri Quercus emoryi Quercus engelmannii Quercus engleriana Quercus eumorpha Quercus fabrei Quercus faginea Quercus falcata Quercus fimbriata Quercus floccosa Quercus flocculenta Quercus floribunda Quercus frainetto Quercus franchetii Quercus frutex Quercus fuliginosa Quercus fulva Quercus furfuracea Quercus fusiformis Quercus gaharuensis Quercus galeanensis Quercus gambelii Quercus gambleana Quercus garryana Quercus gemelliflora Quercus geminata Quercus georgiana Quercus germana Quercus ghiesbreghtii Quercus gilliana Quercus gilva Quercus glabrescens Quercus glauca Quercus glaucescens Quercus glaucoides Quercus gomeziana Quercus gracilenta Quercus gracilior Quercus grahamii Quercus gravesii Quercus greggii Quercus griffithii Quercus grisea Quercus gulielmitreleasei Quercus gussonei Quercus guyavifolia Quercus hainanica Quercus handeliana Quercus hartwissiana Quercus havardii Quercus helferiana Quercus hemisphaerica Quercus hinckleyi Quercus hintonii Quercus hintoniorum Quercus hirtifolia Quercus honbaensis Quercus hondae Quercus hui Quercus huicholensis Quercus humboldtii Quercus hypargyrea Quercus hypoleucoides Quercus hypophaea Quercus hypoxantha Quercus ichnusae Quercus ignaciensis Quercus ilex dub kam yanij Quercus ilicifolia Quercus iltisii Quercus imbricaria dub cherepicevij Quercus incana Quercus infectoria Quercus inopina Quercus insignis Quercus intricata Quercus invaginata Quercus ithaburensis Quercus jenseniana Quercus jinpinensis Quercus john tuckeri Quercus jonesii Quercus juergensenii Quercus kelloggii dub Kelloga Quercus kerangasensis Quercus kerrii Quercus kinabaluensis Quercus kingiana Quercus kiukiangensis Quercus kongshanensis Quercus kotschyana Quercus kouangsiensis Quercus laceyi Quercus laeta Quercus laevis Quercus lamellosa Quercus lanata Quercus lancifolia Quercus langbianensis Quercus laurifolia Quercus laurina Quercus laxa Quercus leiophylla Quercus lenticellata Quercus liaoi Quercus libani Quercus liboensis Quercus liebmannii Quercus lineata Quercus litseoides Quercus lobata dub lopatevij Quercus lobbii Quercus lodicosa Quercus longinux Quercus longispica Quercus look Quercus lowii Quercus lungmaiensis Quercus lusitanica Quercus lyrata Quercus macdougallii Quercus macranthera dub velikopilyakovij Quercus macrocalyx Quercus macrocarpa dub velikoplodij Quercus macvaughii Quercus magnoliifolia Quercus magnosquamata Quercus mannifera Quercus manzanillana Quercus margarettae Quercus marilandica Quercus marlipoensis Quercus martinezii Quercus meavei Quercus meihuashanensis Quercus melissae Quercus merrillii Quercus mespilifolia Quercus mexia Quercus mexicana Quercus michauxii Quercus microphylla Quercus minima Quercus miquihuanensis Quercus miyagii Quercus mohriana Quercus mongolica dub mongolskij Quercus monimotricha Quercus monnula Quercus montana Quercus morii Quercus motuoensis Quercus muehlenbergii Quercus mulleri Quercus multinervis Quercus myrsinifolia Quercus myrtifolia Quercus nigra Quercus ningangensis Quercus ningqiangensis Quercus nivea Quercus nixoniana Quercus oblongata Quercus oblongifolia Quercus obtusanthera Quercus obtusata Quercus ocoteifolia Quercus oglethorpensis Quercus oidocarpa Quercus oleoides Quercus oocarpa Quercus opaca Quercus orocantabrica Quercus oxyodon Quercus oxyphylla Quercus pachucana Quercus pachyloma Quercus pacifica Quercus pagoda Quercus palmeri Quercus palustris dub bolotyanij Quercus panamandinaea Quercus pannosa Quercus parvula Quercus patkoiensis Quercus paxtalensis Quercus pauciradiata Quercus peduncularis Quercus peninsularis Quercus pennivenia Quercus pentacycla Quercus percoriacea Quercus perpallida Quercus petelotii Quercus petraea dub skelnij Quercus phanera Quercus phellos Quercus phillyreoides Quercus pinbianensis Quercus pinnativenulosa Quercus planipocula Quercus platycalyx Quercus poilanei Quercus polymorpha Quercus pontica Quercus porphyrogenita Quercus potosina Quercus praeco Quercus pringlei Quercus prinoides Quercus protoroburoides Quercus pseudosetulosa Quercus pseudoverticillata Quercus pubescens dub puhnastij Quercus pumila Quercus pungens Quercus purulhana Quercus pyrenaica Quercus quangtriensis Quercus radiata Quercus ramsbottomii Quercus rehderiana Quercus rekonis Quercus repanda Quercus resinosa Quercus rex Quercus robur dub zvichajnij Quercus robusta Quercus rotundifolia Quercus rubra dub chervonij Quercus rubramenta Quercus rugosa Quercus runcinatifolia Quercus rupestris Quercus rysophylla Quercus sadleriana Quercus saei Quercus salicifolia Quercus salicina Quercus saltillensis Quercus sanchezcolinii Quercus sapotifolia Quercus sarahmariae Quercus saravanensis Quercus sartorii Quercus schottkyana Quercus schultzei Quercus scytophylla Quercus sebifera Quercus seemannii Quercus segoviensis Quercus semecarpifolia Quercus semiserrata Quercus semiserratoides Quercus senescens Quercus serrata Quercus sessilifolia Quercus setulosa Quercus shanxiensis Quercus shennongii Quercus shingjenensis Quercus shumardii Quercus sichourensis Quercus sicula Quercus sideroxyla Quercus similis Quercus sinuata Quercus skinneri Quercus sororia Quercus spinosa Quercus splendens Quercus steenisii Quercus stellata Quercus stenophylloides Quercus stewardiana Quercus striatula Quercus suber dub korkovij Quercus subsericea Quercus subspathulata Quercus sumatrana Quercus supranitida Quercus tarahumara Quercus tardifolia Quercus tarokoensis Quercus texana Quercus thomsoniana Quercus thorelii Quercus tiaoloshanica Quercus tinkhamii Quercus tomentella Quercus tomentosinervis Quercus tonduzii Quercus toumeyi Quercus toxicodendrifolia Quercus treubiana Quercus trojana Quercus trungkhanhensis Quercus tsinglingensis Quercus tuberculata Quercus tuitensis Quercus tungmaiensis Quercus turbinella Quercus undata Quercus ungeri Quercus urbanii Quercus utilis Quercus uxoris Quercus vacciniifolia Quercus valdinervosa Quercus vallicola Quercus variabilis Quercus vaseyana Quercus velutina Quercus verde Quercus vestita Quercus vicentensis Quercus viminea Quercus virginiana Quercus vulcanica Quercus welshii Quercus wislizeni Quercus wutaishanica Quercus xalapensis Quercus xanthoclada Quercus xanthotricha Quercus xuanliensis Quercus xylina Quercus yiwuensis Quercus yonganensis Quercus yongchunanaDiv takozhDub Chempion Yuzefinskij dub Dido dub Didodub pam yatka prirodi Veterani roslinnogo svitu UkrayiniPrimitki Plants of the World Online Kew Science Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 16 05 2021 Oaks of the World Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 16 05 2021 ros Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576 s euroshpon com ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 15 lyutogo 2016 freza pp ua Arhiv originalu za 23 lyutogo 2016 Procitovano 15 lyutogo 2016 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 96 Derby Jeanine A 1980 Acorns Food for Modern Man U Plumb Timothy R red PDF USDA Forest Service General Technical Report PSW 044 s 360 361 Arhiv originalu PDF za 20 lipnya 2018 Procitovano 17 grudnya 2018 Pemberton R W amp Lee N S Wild food plants in South Korea market presence new crops and exports to the United States Economic Botany 1996 Vip 50 1 S 57 70 DOI 10 1007 BF02862113 angl Ivchenko S Zelenij svit K Veselka 1986 S 41 Dub Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 238 ISBN 978 966 2464 48 1 Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 30 travnya 2013 Dityacha enciklopediya Zhivij svit Ukrayini O F Cehanska D G Stryelkov Harkiv Ranok 2007 128s il storinka 21 Chuguyenko M V Moya Ukrayina Ilyustrovana enciklopediya dlya ditej Harkiv Vesta Vidavnictvo Ranok 2006 128 s il http www vberez gov ua ua publication content 883 htm 25 veresnya 2015 u Wayback Machine Dub chempion Stojko Stepan Mihajlovich Ermolenko Yurij Afanasevich Karpati ochima dopitlivih Lviv Kamenyar 1976 96s Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaGolovne pro simvoli Dub na sajti Kulturnogo centru Novij Akropol 3 zhovtnya 2008 u Wayback Machine DUB 22 sichnya 2018 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediyaPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Dub Dub Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 386 388 1000 ekz