Сонячне божество поклоніння Сонцю яке іноді означується як латинське Sol англійське Sun походить від протогерманського S

Сонячне божество — поклоніння Сонцю, яке іноді означується як латинське Sol: англійське Sun походить від протогерманського Sunnǭ.

Опис

Неолітичне поняття «сонячного човна» (також «сонячної енергії», «сонячної барки» — міфологічне зображення сонця, що їде в човні) що зустрічається у міфах Єгипету про Ра (примордіальний Атум) та Гора. У міру того, як теократія Старого царства набула сили, ранні вірування було впорядковано: Атум надалі індифікувався як Ра-Атум: промені заходу Сонця, а Осіріс став божественним спадкоємцем сили Атума на Землі що передав свій божественний авторитет своєму сину Гору.

Протоіндоєвропейська релігія містить сонячну колісницю: Сонце що об'їжджає небо в колісниці — у слов'янській міфології це Дажбог, у Сол, у ведах Сур'я, в грецькій Геліос тощо.

Примітки

Ancient Civilizations- Egypt- Land and lives of Pharaohs revealed. Global Book Publishing. p. 79. (англ.)
Dexter, Miriam Robbins (Fall–Winter 1984). «Proto-Indo-European Sun Maidens and Gods of the Moon». Mankind Quarterly. 25 (1 & 2): 137—144. (англ.)

[1] Ancient Civilizations- Egypt- Land and lives of Pharaohs revealed. Global Book Publishing. p. 79. (англ.)

[2] Dexter, Miriam Robbins (Fall–Winter 1984). «Proto-Indo-European Sun Maidens and Gods of the Moon». Mankind Quarterly. 25 (1 & 2): 137—144. (англ.)