Quercus pinnativenulosa — вид рослин з родини букових (Fagaceae), поширений у східній Мексиці.
Quercus pinnativenulosa | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
Родина: | Букові (Fagaceae) |
Рід: | Дуб (Quercus) |
Вид: | Q. pinnativenulosa |
Біноміальна назва | |
Quercus pinnativenulosa , 1936 |
Опис
Це дерево (7)10–15(20) метрів заввишки; стовбур до 50 см у діаметрі. Гілочки без волосся, сіруваті, шовковисті, з непомітними, жовтуватими сочевичками. Листки більш-менш шкірясті, від ланцетних до еліптично-ланцетних, 6–13 × 1.8–3 см; основа гостра, рідко округла; верхівка загострена з довгим кінчиком щетинок, часто по спіралі; край цілий, іноді трохи хвилястий і навіть віддалено підкочений (старі дерева); верх жовтувато-зелений, блискучий, голий; низ без волосся; ніжка гола, 5–17 мм. Період цвітіння: березень — квітень. Чоловічі сережки 6–9 см, нещільні. Жіночі суцвіття 5–8 мм, найчастіше 2-квіткові. Жолуді поодинокі або парні, завдовжки 10–18 мм, ушир 10 мм; чашечка ушир 7–9 мм, з трикутними запушеними лусками, охоплює 1/3 горіха; дозрівають другого року в серпні — жовтні.
Середовище проживання
Поширений у східній Мексиці, ендемік Східної Сьєрри-Мадре (Ідальго, Нуево-Леон, Оахака, Керетаро, Сан-Луїс-Потосі, Тамауліпас та Веракрус); зростає в сосново-дубовому лісі, дубовому лісі та гірському мезофільному лісі; росте на висотах від 800 до 1600 метрів.
Загрози
Упродовж останнього століття різні гірські райони Неотропіків зазнали значних і широкомасштабних змін. Деякі з найбільш відомих включають: розчищення лісу для міського та приміського розвитку, випас худоби; заміна природних систем пасовищем, цукровою тростиною, кавою чи іншими культурами; деградація лісу через заготівлі дров і вибіркові рубки.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 06.02.2021. (англ.)
- . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 06.02.2021. (англ.)
- Jerome D. (2020). . The IUCN. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 06.02.2021. (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Quercus pinnativenulosa vid roslin z rodini bukovih Fagaceae poshirenij u shidnij Meksici Quercus pinnativenulosa Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bukocviti Fagales Rodina Bukovi Fagaceae Rid Dub Quercus Vid Q pinnativenulosa Binomialna nazva Quercus pinnativenulosa 1936OpisCe derevo 7 10 15 20 metriv zavvishki stovbur do 50 sm u diametri Gilochki bez volossya siruvati shovkovisti z nepomitnimi zhovtuvatimi sochevichkami Listki bilsh mensh shkiryasti vid lancetnih do eliptichno lancetnih 6 13 1 8 3 sm osnova gostra ridko okrugla verhivka zagostrena z dovgim kinchikom shetinok chasto po spirali kraj cilij inodi trohi hvilyastij i navit viddaleno pidkochenij stari dereva verh zhovtuvato zelenij bliskuchij golij niz bez volossya nizhka gola 5 17 mm Period cvitinnya berezen kviten Cholovichi serezhki 6 9 sm neshilni Zhinochi sucvittya 5 8 mm najchastishe 2 kvitkovi Zholudi poodinoki abo parni zavdovzhki 10 18 mm ushir 10 mm chashechka ushir 7 9 mm z trikutnimi zapushenimi luskami ohoplyuye 1 3 goriha dozrivayut drugogo roku v serpni zhovtni Seredovishe prozhivannyaPoshirenij u shidnij Meksici endemik Shidnoyi Syerri Madre Idalgo Nuevo Leon Oahaka Keretaro San Luyis Potosi Tamaulipas ta Verakrus zrostaye v sosnovo dubovomu lisi dubovomu lisi ta girskomu mezofilnomu lisi roste na visotah vid 800 do 1600 metriv ZagroziUprodovzh ostannogo stolittya rizni girski rajoni Neotropikiv zaznali znachnih i shirokomasshtabnih zmin Deyaki z najbilsh vidomih vklyuchayut rozchishennya lisu dlya miskogo ta primiskogo rozvitku vipas hudobi zamina prirodnih sistem pasovishem cukrovoyu trostinoyu kavoyu chi inshimi kulturami degradaciya lisu cherez zagotivli drov i vibirkovi rubki Primitki Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 06 02 2021 angl Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 06 02 2021 angl Jerome D 2020 The IUCN Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 06 02 2021 angl Ce nezavershena stattya pro kvitkovi roslini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi