Колібрі-самоцвіт синьогорлий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець синьогорлого колібрі-самоцвіта (підвид L. c. bessophilus) | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Lampornis clemenciae (Lesson, 1829) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду Гніздування Проживання впродовж року | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Ornismya clemenciae Coeligena clemenciae Cyanolaemus clemenciae | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-самоцві́т синьогорлий (Lampornis clemenciae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в США і Мексиці.
Опис
Синьогорлий колібрі-самоцвіт є найбільшим колібрі США. Його довжина становить 11,2-13,5 см, самці важать 8,4 г, самиці 6,8 г. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла яскраво-зеленувато-бронзова, надхвістя темно-бронзово-оливкове. Нижня частина тіла коричнювато-сіра, груди з боків мають зеленувато-бронзовий райдужний відтінок. На горлі кобальтово-синя або лазурово-синя райдужна пляма з вузькими охристо-сірими краями. Хвіст чорний з легким індоиговим райдужним відтінком, дві пари крайніх стернових пер мають білі кінчики. Дзьоб чорний, середньої довжини. За очима помітні білі смуги, від дзьоба до чорнуватих щок ідуть більш вузькі білі смуги. У самиць райдужна пляма на горлі відсутня, нижня частина тіла у них повністю сіра, а дзьоб більш довший, ніж у самців.
Представники типового підвиду є найбільшими серед усіх підвидів, дзьоб у них найдовший. Представники підвиду L. c. phasmorus є найменшими, дзьоб у них найкоротший. Верхня частина тіла у них яскраво-зелена, а не зеленувато-бронзова. У самців нижня частина тіла сіра, коричнюватий відтінок в її оперенні відсутній, груди з боків райдужно-зелені, білі кінчики стернових пер більш широкі. Представники підвиду L. c. bessophilus за розмірами тіла займають проміжне положення. Верхня частина тіла у них більш тьмяна, ніж у представників номінативного підвиду, бронзовий відтінок в її оперенні відсутній. У самців нижня частина тіла бурувато-сіра, у самиць блідо-сірий, як і у представників номінативного підвиду, груди з боків мають зеленувато-бронзовий відблиск, білі кінчики стернових пер вужчі, ніж у інших підвидів.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- L. c. phasmorus Oberholser, 1974 — гори [en] на півдні Техасу, можливо, також в Нуево-Леоні;
- L. c. bessophilus (Oberholser, 1918) — гори на південному сході Аризони, на південному заході Нью-Мексико і гори Західної Сьєрра-Мадре в мексиканських штатах Сонора, Чіуауа і Дуранго;
- L. c. clemenciae (Lesson, RP, 1830) — гори Східної Сьєрра-Мадре і Мексиканське нагір'я на південь до Оахаки.
Поширення і екологія
Синьогорлі колібрі-самоцвіти мешкають на південному заході Сполучених Штатів Америки і в Мексиці. Вони живуть в соснових і дубових лісах, в мішаних лісах, в галерейних лісах в каньйонах, на узліссях і галявинах. В центральній і південній Мексиці вони віддають перевагу хвойним лісам. В Аризоні птахи гніздяться на [en] на висоті понад 1300 м над рівнем моря, поблизу Мехіко на висоті від 3600 до 3900 м над рівнем моря, в штаті Оахака на висоті від 2500 до 3000 м над рівнем моря. Північні популяції взимку мігрують на південь, високогірні популяції Мексики, можливо, також мігрують на більш низку висоту.
Синьогорлі колібрі-самоцвіти живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема, з родів Lobelia, Nicotiana, Penstemon і Salvia. Взимку вони доповнюють свій раціон дрібними безхребетними і п'ють сок дерев, користуючись дірочками, зробленими .
Початок сезону розмноження у синьогорлих колібрі-самоцвітів різниться в залежності від регіону, переважно він триває з кінця травня по вересень. Найбільш раннє гніздування у Веракрусі було зафіксоване в лютому, а в Аризоні — в середині квітня. Гніздо чашоподібне, робиться з м'яких рослинних волокон, скріплених за допомогою павутиння, покривається мохом або лишайниками, прикріплються до гілки або до коріння. В кладці 2 білих яйця. Інкубаційний період триває 17-19 днів, пташенята покидають гніздо через 24-26 днів після вилуплення. За сезон зазвичай може вилупитися 2, іноді 3 кладки.
Примітки
- BirdLife International (2016). Lampornis clemenciae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 04 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 листопада 2022.
Посилання
- Pytte CL, Ficken FS, Moiseff A (2004). Ultrasonic singing by the blue-throated hummingbird: a comparisonbetween production and perception. J Comp Physiol A. 190 (8): 665—73. doi:10.1007/s00359-004-0525-4. PMID 15164219. S2CID 7231117.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri samocvit sinogorlij Samec sinogorlogo kolibri samocvita pidvid L c bessophilus Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Kolibrini Trochilinae Triba Lampornithini Rid Kolibri samocvit Lampornis Vid Kolibri samocvit sinogorlij Binomialna nazva Lampornis clemenciae Lesson 1829 Areal vidu Gnizduvannya Prozhivannya vprodovzh roku Pidvidi Div tekst Sinonimi Ornismya clemenciae Coeligena clemenciae Cyanolaemus clemenciae Posilannya Vikishovishe Lampornis clemenciae Vikividi Lampornis clemenciae ITIS 178054 MSOP 22687664 NCBI 347501 Koli bri samocvi t sinogorlij Lampornis clemenciae vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v SShA i Meksici OpisSamec sinogorlogo kolibri samocvita Samicya sinogorlogo kolibri samocvita v gnizdi Sinogorlij kolibri samocvit ye najbilshim kolibri SShA Jogo dovzhina stanovit 11 2 13 5 sm samci vazhat 8 4 g samici 6 8 g U samciv nominativnogo pidvidu verhnya chastina tila yaskravo zelenuvato bronzova nadhvistya temno bronzovo olivkove Nizhnya chastina tila korichnyuvato sira grudi z bokiv mayut zelenuvato bronzovij rajduzhnij vidtinok Na gorli kobaltovo sinya abo lazurovo sinya rajduzhna plyama z vuzkimi ohristo sirimi krayami Hvist chornij z legkim indoigovim rajduzhnim vidtinkom dvi pari krajnih sternovih per mayut bili kinchiki Dzob chornij serednoyi dovzhini Za ochima pomitni bili smugi vid dzoba do chornuvatih shok idut bilsh vuzki bili smugi U samic rajduzhna plyama na gorli vidsutnya nizhnya chastina tila u nih povnistyu sira a dzob bilsh dovshij nizh u samciv Predstavniki tipovogo pidvidu ye najbilshimi sered usih pidvidiv dzob u nih najdovshij Predstavniki pidvidu L c phasmorus ye najmenshimi dzob u nih najkorotshij Verhnya chastina tila u nih yaskravo zelena a ne zelenuvato bronzova U samciv nizhnya chastina tila sira korichnyuvatij vidtinok v yiyi operenni vidsutnij grudi z bokiv rajduzhno zeleni bili kinchiki sternovih per bilsh shiroki Predstavniki pidvidu L c bessophilus za rozmirami tila zajmayut promizhne polozhennya Verhnya chastina tila u nih bilsh tmyana nizh u predstavnikiv nominativnogo pidvidu bronzovij vidtinok v yiyi operenni vidsutnij U samciv nizhnya chastina tila buruvato sira u samic blido sirij yak i u predstavnikiv nominativnogo pidvidu grudi z bokiv mayut zelenuvato bronzovij vidblisk bili kinchiki sternovih per vuzhchi nizh u inshih pidvidiv PidvidiVidilyayut tri pidvidi L c phasmorus Oberholser 1974 gori en na pivdni Tehasu mozhlivo takozh v Nuevo Leoni L c bessophilus Oberholser 1918 gori na pivdennomu shodi Arizoni na pivdennomu zahodi Nyu Meksiko i gori Zahidnoyi Syerra Madre v meksikanskih shtatah Sonora Chiuaua i Durango L c clemenciae Lesson RP 1830 gori Shidnoyi Syerra Madre i Meksikanske nagir ya na pivden do Oahaki Poshirennya i ekologiyaSinogorli kolibri samocviti meshkayut na pivdennomu zahodi Spoluchenih Shtativ Ameriki i v Meksici Voni zhivut v sosnovih i dubovih lisah v mishanih lisah v galerejnih lisah v kanjonah na uzlissyah i galyavinah V centralnij i pivdennij Meksici voni viddayut perevagu hvojnim lisam V Arizoni ptahi gnizdyatsya na en na visoti ponad 1300 m nad rivnem morya poblizu Mehiko na visoti vid 3600 do 3900 m nad rivnem morya v shtati Oahaka na visoti vid 2500 do 3000 m nad rivnem morya Pivnichni populyaciyi vzimku migruyut na pivden visokogirni populyaciyi Meksiki mozhlivo takozh migruyut na bilsh nizku visotu Sinogorli kolibri samocviti zhivlyatsya nektarom riznomanitnih kvituchih roslin zokrema z rodiv Lobelia Nicotiana Penstemon i Salvia Vzimku voni dopovnyuyut svij racion dribnimi bezhrebetnimi i p yut sok derev koristuyuchis dirochkami zroblenimi Pochatok sezonu rozmnozhennya u sinogorlih kolibri samocvitiv riznitsya v zalezhnosti vid regionu perevazhno vin trivaye z kincya travnya po veresen Najbilsh rannye gnizduvannya u Verakrusi bulo zafiksovane v lyutomu a v Arizoni v seredini kvitnya Gnizdo chashopodibne robitsya z m yakih roslinnih volokon skriplenih za dopomogoyu pavutinnya pokrivayetsya mohom abo lishajnikami prikriplyutsya do gilki abo do korinnya V kladci 2 bilih yajcya Inkubacijnij period trivaye 17 19 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 24 26 dniv pislya viluplennya Za sezon zazvichaj mozhe vilupitisya 2 inodi 3 kladki PrimitkiBirdLife International 2016 Lampornis clemenciae informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 04 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 04 listopada 2022 PosilannyaPytte CL Ficken FS Moiseff A 2004 Ultrasonic singing by the blue throated hummingbird a comparisonbetween production and perception J Comp Physiol A 190 8 665 73 doi 10 1007 s00359 004 0525 4 PMID 15164219 S2CID 7231117 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi