Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Матораль Центральної Мексики (ідентифікатор WWF: NA0302) — неарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований в Центральній Мексиці.
 Ландшафт Агуаскальєнтеса | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | NA0302 |
| Межі | Матораль Мексиканського нагір'я Сосново-дубові ліси Західної Сьєрра-Мадре Сосново-дубові ліси Східної Сьєрра-Мадре Сосново-дубові ліси Трансмексиканського вулканічного поясу [en] [en] |
| Площа, км² | 59 195 |
| Країни | Мексика |
| Охороняється | 1288 (2 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон маторалю Центральної Мексики охоплює територію площею 59 195 км², розташовану в центральній частині Мексиці. Він охоплює південь штатів Сакатекас та Сан-Луїс-Потосі, більшу частину штату Агуаскальєнтес, північ штату Гуанахуато, центральну частину штату Керетаро та південну частину штату Ідальго, а також північний схід штатів Халіско та Мехіко.
Екорегіон маторалю Центральної Мексики розташований на крайньому півдні Мексиканського нагір'я. Із заходу він оточений горами Західної Сьєрра-Мадре, зі сходу — горами Східної Сьєрра-Мадре, а з півдня — горами Трансмексиканського вулканічного поясу. Він простягається від долини річки [en] на південний схід до міжгірських долин [en] та Мехіко, а також включає ізольовану долину [en], з усіх боків оточену горами Трансмексиканського вулканічного поясу.
Ландшафт регіону представлений напівпустельними рівнинами, що переважно лежать на висоті до 2000 м над рівнем моря. З геологічної точки зору тут переважають осадові гірські породи, а також, меншою мірою, метаморфічні та магматичні породи, які є результатом вулканічної активності в третинному періоді. Східна частина екорегіону лежить у басейні річки Пануко, яка тече на схід та впадає у Мексиканську затоку Атлантичного океану. Центральна частина регіону лежить у басейні річки [en], яка тече на захід та впадає у озеро Чапала. З цього озера витікає Ріо-Гранде-де-Сантьяго, одна з найбільших річок Мексики, яка впадає у Тихий океан. Притоками Ріо-Гранде-де-Сантьяго є річки [en] та [en], до басейнів яких належить західна частина екорегіону. Долина Мехіко, розташована на південному сході екорегіону, є безстічною. Водні потоки, що стікали у цю долину з навколишніх гір, історично впадали у озеро Тескоко та у кілька менших озер, пов'язаних з ним, які наразі осушені.
Історично долина Мехіко була центром низки месоамериканських цивілізацій. Тут знаходилося давнє місто Теотіуакан, а також міста Теночтітлан, Тескоко та Тлакопан, які були центрами Ацтекської імперії. Наразі тут розташоване місто Мехіко, столиця Мексики та найбільший мегаполіс Північної Америки, у агломерації якого проживають більше 21 мільйона людей. Серед інших міст, розташованих в екорегіоні, слід відзначити Толуку-де-Лердо, Сан-Луїс-Потосі, Агуаскальєнтес, Сакатекас, Сан-Міґель-де-Альєнде, Долорес-Ідальго, [en], Пачукe-де-Сото та [en].
В горах, що оточують екорегіон, матораль Центральної Мексики переходить у сосново-дубові ліси Західної Сьєрра-Мадре, сосново-дубові ліси Східної Сьєрра-Мадре та сосново-дубові ліси Трансмексиканського вулканічного поясу. Ізольовані "небесні острови" (вкриті лісом гірські вершини), що підіймаються над рівнинами Центральної Мексики, також належать до цих екорегіонів. На півночі екорегіон переходить у матораль Мексиканського нагір'я, на південному заході, в басейні річки Лерма, — у [en], а на північному заході, у нижній течії Ріо-Гранде-де-Сантьяго, — у [en].
Клімат
В межах екорегіону переважає посушливий напівпустельний клімат (BSk або BSh за класифікацією кліматів Кеппена). Літо в регіоні тепле, а зима прохолодна, особливо на височинах. Середньорічна кількість опадів тут становить менше 500 мм, більшість з яких випадають влітку.
Флора
В межах екорегіону зустрічаються різноманітні рослинні угруповання, розподіл яких залежить від клімату, ґрунтів та експозиції схилів. Основними угрупованнями регіону є склерофітні чагарники маторалю, серед яких зростає багато кактусів та розеткоподібних сукулентів.
Серед поширених в регіоні кактусів слід відзначити різні види опунцій (Opuntia spp.), зокрема [en] (Opuntia robusta) або нопаль-тапон, [es] (Opuntia streptacantha) або нопаль-кордон та [en] (Opuntia leucotricha) або нопаль-бланко, а також [en] (Ferocactus latispinus), мексиканські маммілярії (Mammillaria magnimamma) та [en] (Cylindropuntia imbricata). Серед інших сукулентних рослин, поширених в регіоні, слід відзначити різноманітні агави (Agave spp.), зокрема [en] (Agave lechuguilla), та юки (Yucca spp.), зокрема [en] (Yucca filifera) і [en] (Yucca decipiens), а також [en] (Hechtia podantha) та [en] (Dasylirion spp.). Також в екорегіоні поширені різноманітні чагарники та невисокі дерева, зокрема солодкі акації (Vachellia farnesiana) та [en] (Mimosa aculeaticarpa), злаки та інші трав'янисті рослини.
У долині Мехіко в заростях маторалю домінують скрученоколючкові опунції (Opuntia streptacantha), [vi] (Zaluzania augusta), ниткуваті юки (Yucca filifera), колючоплідні мімози (Mimosa aculeaticarpa) та інтродуковані перуанські шинуси (Schinus molle). На засолених ґрунтах долини поширені галофітні луки та невисокі чагарники [en] (Suaeda mexicana).
Екорегіон маторалю Центральної Мексики характеризується високим флористичним різноманіттям та рівнем ендемізму. Орогенна діяльність фрагментувала Мексиканське нагір'я та призвела до формування трьох прилеглих гірських систем, а подальша ізоляція сприяла та еволюції ендемічних видів, а також збереженню реліктових видів. Серед ендеміків екорегіону слід відзначити [es], [es] та [sv], а також два представники ендемічного роду [en], що зростають в штаті Ідальго.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), ошийникового пекарі (Dicotyles tajacu), великовухого зайця (Lepus californicus), білобокого зайця (Lepus callotis), пустельного кролика (Sylvilagus audubonii), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus), мексиканського ховраха (Ictidomys mexicanus), скельного ховраха (Otospermophilus variegatus), плямистого ховрашка (Xerospermophilus spilosoma), шовковисту торбомишу (Perognathus flavus), торбомишу Нельсона (Chaetodipus nelsoni), [en] (Dipodomys ornatus), віргінського опосума (Didelphis virginiana), дев'ятипоясного броненосця (Dasypus novemcinctus) та [en] (Lasiurus frantzii).
Серед хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити [en] (Puma concolor couguar), руду рись (Lynx rufus), койота (Canis latrans), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus), американського борсука (Taxidea taxus), американського свинорилого скунса (Conepatus leuconotus), довгохвостого скунса (Mephitis macroura) та звичайного ракуна (Procyon lotor). Раніше в екорегіоні зустрічалися мексиканські вовки (Canis lupus baileyi) та ягуари (Panthera onca), однак наразі вони тут вимерли.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити строкатобоку перепелицю (Callipepla squamata), [en] (Zenaida asiatica), мексиканську горличку-інку (Columbina inca), беркута (Aquila chrysaetos), пустельного канюка (Parabuteo unicinctus), [en] (Buteo albonotatus), білохвостого шуліку (Elanus leucurus), американського боривітра (Falco sparverius), аргентинську каракару (Caracara plancus), американського сича (Athene cunicularia), каліфорнійську таязуру-подорожника (Geococcyx californianus), малого ані (Crotophaga sulcirostris), синьогорлого цинантуса (Cynanthus latirostris), пустельного колібрі-білозора (Calothorax lucifer), білогорлого серпокрильця (Aeronautes saxatalis), сонорську сойку (Aphelocoma woodhouseii), північного тиранчика-тонкодзьоба (Camptostoma imberbe), [en] (Sayornis nigricans), американського сорокопуда (Lanius ludovicianus), американського ремеза (Auriparus flaviceps), кактусового різжака (Campylorhynchus brunneicapillus), скельного орішця (Salpinctes obsoletus), бурого тремблера (Toxostoma curvirostre), чорного чубака (Phainopepla nitens), чорноспинного трупіала (Icterus abeillei), великохвостого гракла (Quiscalus mexicanus), рогатого жайворонка (Eremophila alpestris), потюка (Chondestes grammacus), каньойнового тауї (Melozone fusca), блідого чінголо (Peucaea botterii), чорногорлу карнатку (Spizella atrogularis), а також майже ендемічних мексиканських пасовників (Xenospiza baileyi) та рудобоких жовтогорликів (Geothlypis speciosa). Раніше на водно-болотних угіддях в долинах Мехіко і Толука мешкали ендемічні тонкодзьобі гракли (Quiscalus palustris), однак ці птахи вимерли на початку XX століття.
Герпетофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Серед поширених в екорегіоні плазунів слід відзначити [en] (Phrynosoma orbiculare), ошийникову ігуану (Sceloporus torquatus), східну колючу ігуану (Sceloporus spinosus), малу безвуху ящірку (Holbrookia maculata), великоносу земляну змію (Conopsis nasus) та чорнохвостого гримучника (Crotalus molossus).
Збереження
Більша частина природного рослинного покриву була знищена внаслідок розвитку сільського господарства, зокрема розширення сільськогосподарських угідь та надмірного випасу великої рогатої худоби і кіз. Іншими загрозами для збереження природи регіону є розширення поселень, а також незаконний збір кактусів та інших пустельних рослин з метою продажу.
Оцінка 2017 року показала, що 1288 км², або 2 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en], [es], [en], [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Central Mexican matorral». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Central Mexican Matorral» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matoral Centralnoyi Meksiki identifikator WWF NA0302 nearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij v Centralnij Meksici Matoral Centralnoyi Meksiki Landshaft Aguaskalyentesa Ekozona Nearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0302 Mezhi Matoral Meksikanskogo nagir ya Sosnovo dubovi lisi Zahidnoyi Syerra Madre Sosnovo dubovi lisi Shidnoyi Syerra Madre Sosnovo dubovi lisi Transmeksikanskogo vulkanichnogo poyasu en en Plosha km 59 195 Krayini Meksika Ohoronyayetsya 1288 2 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft shtatu AguaskalyentesGeografiyaEkoregion matoralyu Centralnoyi Meksiki ohoplyuye teritoriyu plosheyu 59 195 km roztashovanu v centralnij chastini Meksici Vin ohoplyuye pivden shtativ Sakatekas ta San Luyis Potosi bilshu chastinu shtatu Aguaskalyentes pivnich shtatu Guanahuato centralnu chastinu shtatu Keretaro ta pivdennu chastinu shtatu Idalgo a takozh pivnichnij shid shtativ Halisko ta Mehiko Ekoregion matoralyu Centralnoyi Meksiki roztashovanij na krajnomu pivdni Meksikanskogo nagir ya Iz zahodu vin otochenij gorami Zahidnoyi Syerra Madre zi shodu gorami Shidnoyi Syerra Madre a z pivdnya gorami Transmeksikanskogo vulkanichnogo poyasu Vin prostyagayetsya vid dolini richki en na pivdennij shid do mizhgirskih dolin en ta Mehiko a takozh vklyuchaye izolovanu dolinu en z usih bokiv otochenu gorami Transmeksikanskogo vulkanichnogo poyasu Landshaft regionu predstavlenij napivpustelnimi rivninami sho perevazhno lezhat na visoti do 2000 m nad rivnem morya Z geologichnoyi tochki zoru tut perevazhayut osadovi girski porodi a takozh menshoyu miroyu metamorfichni ta magmatichni porodi yaki ye rezultatom vulkanichnoyi aktivnosti v tretinnomu periodi Shidna chastina ekoregionu lezhit u basejni richki Panuko yaka teche na shid ta vpadaye u Meksikansku zatoku Atlantichnogo okeanu Centralna chastina regionu lezhit u basejni richki en yaka teche na zahid ta vpadaye u ozero Chapala Z cogo ozera vitikaye Rio Grande de Santyago odna z najbilshih richok Meksiki yaka vpadaye u Tihij okean Pritokami Rio Grande de Santyago ye richki en ta en do basejniv yakih nalezhit zahidna chastina ekoregionu Dolina Mehiko roztashovana na pivdennomu shodi ekoregionu ye bezstichnoyu Vodni potoki sho stikali u cyu dolinu z navkolishnih gir istorichno vpadali u ozero Teskoko ta u kilka menshih ozer pov yazanih z nim yaki narazi osusheni Istorichno dolina Mehiko bula centrom nizki mesoamerikanskih civilizacij Tut znahodilosya davnye misto Teotiuakan a takozh mista Tenochtitlan Teskoko ta Tlakopan yaki buli centrami Actekskoyi imperiyi Narazi tut roztashovane misto Mehiko stolicya Meksiki ta najbilshij megapolis Pivnichnoyi Ameriki u aglomeraciyi yakogo prozhivayut bilshe 21 miljona lyudej Sered inshih mist roztashovanih v ekoregioni slid vidznachiti Toluku de Lerdo San Luyis Potosi Aguaskalyentes Sakatekas San Migel de Alyende Dolores Idalgo en Pachuke de Soto ta en V gorah sho otochuyut ekoregion matoral Centralnoyi Meksiki perehodit u sosnovo dubovi lisi Zahidnoyi Syerra Madre sosnovo dubovi lisi Shidnoyi Syerra Madre ta sosnovo dubovi lisi Transmeksikanskogo vulkanichnogo poyasu Izolovani nebesni ostrovi vkriti lisom girski vershini sho pidijmayutsya nad rivninami Centralnoyi Meksiki takozh nalezhat do cih ekoregioniv Na pivnochi ekoregion perehodit u matoral Meksikanskogo nagir ya na pivdennomu zahodi v basejni richki Lerma u en a na pivnichnomu zahodi u nizhnij techiyi Rio Grande de Santyago u en KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye posushlivij napivpustelnij klimat BSk abo BSh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Lito v regioni teple a zima proholodna osoblivo na visochinah Serednorichna kilkist opadiv tut stanovit menshe 500 mm bilshist z yakih vipadayut vlitku FloraV mezhah ekoregionu zustrichayutsya riznomanitni roslinni ugrupovannya rozpodil yakih zalezhit vid klimatu gruntiv ta ekspoziciyi shiliv Osnovnimi ugrupovannyami regionu ye sklerofitni chagarniki matoralyu sered yakih zrostaye bagato kaktusiv ta rozetkopodibnih sukulentiv Sered poshirenih v regioni kaktusiv slid vidznachiti rizni vidi opuncij Opuntia spp zokrema en Opuntia robusta abo nopal tapon es Opuntia streptacantha abo nopal kordon ta en Opuntia leucotricha abo nopal blanko a takozh en Ferocactus latispinus meksikanski mammilyariyi Mammillaria magnimamma ta en Cylindropuntia imbricata Sered inshih sukulentnih roslin poshirenih v regioni slid vidznachiti riznomanitni agavi Agave spp zokrema en Agave lechuguilla ta yuki Yucca spp zokrema en Yucca filifera i en Yucca decipiens a takozh en Hechtia podantha ta en Dasylirion spp Takozh v ekoregioni poshireni riznomanitni chagarniki ta nevisoki dereva zokrema solodki akaciyi Vachellia farnesiana ta en Mimosa aculeaticarpa zlaki ta inshi trav yanisti roslini U dolini Mehiko v zarostyah matoralyu dominuyut skruchenokolyuchkovi opunciyi Opuntia streptacantha vi Zaluzania augusta nitkuvati yuki Yucca filifera kolyuchoplidni mimozi Mimosa aculeaticarpa ta introdukovani peruanski shinusi Schinus molle Na zasolenih gruntah dolini poshireni galofitni luki ta nevisoki chagarniki en Suaeda mexicana Ekoregion matoralyu Centralnoyi Meksiki harakterizuyetsya visokim floristichnim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Orogenna diyalnist fragmentuvala Meksikanske nagir ya ta prizvela do formuvannya troh prileglih girskih sistem a podalsha izolyaciya spriyala ta evolyuciyi endemichnih vidiv a takozh zberezhennyu reliktovih vidiv Sered endemikiv ekoregionu slid vidznachiti es es ta sv a takozh dva predstavniki endemichnogo rodu en sho zrostayut v shtati Idalgo FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus oshijnikovogo pekari Dicotyles tajacu velikovuhogo zajcya Lepus californicus bilobokogo zajcya Lepus callotis pustelnogo krolika Sylvilagus audubonii floridskogo krolika Sylvilagus floridanus meksikanskogo hovraha Ictidomys mexicanus skelnogo hovraha Otospermophilus variegatus plyamistogo hovrashka Xerospermophilus spilosoma shovkovistu torbomishu Perognathus flavus torbomishu Nelsona Chaetodipus nelsoni en Dipodomys ornatus virginskogo oposuma Didelphis virginiana dev yatipoyasnogo bronenoscya Dasypus novemcinctus ta en Lasiurus frantzii Sered hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti en Puma concolor couguar rudu ris Lynx rufus kojota Canis latrans siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus dovgohvostu lasicyu Neogale frenata pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus amerikanskogo borsuka Taxidea taxus amerikanskogo svinorilogo skunsa Conepatus leuconotus dovgohvostogo skunsa Mephitis macroura ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Ranishe v ekoregioni zustrichalisya meksikanski vovki Canis lupus baileyi ta yaguari Panthera onca odnak narazi voni tut vimerli Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti strokatoboku perepelicyu Callipepla squamata en Zenaida asiatica meksikansku gorlichku inku Columbina inca berkuta Aquila chrysaetos pustelnogo kanyuka Parabuteo unicinctus en Buteo albonotatus bilohvostogo shuliku Elanus leucurus amerikanskogo borivitra Falco sparverius argentinsku karakaru Caracara plancus amerikanskogo sicha Athene cunicularia kalifornijsku tayazuru podorozhnika Geococcyx californianus malogo ani Crotophaga sulcirostris sinogorlogo cinantusa Cynanthus latirostris pustelnogo kolibri bilozora Calothorax lucifer bilogorlogo serpokrilcya Aeronautes saxatalis sonorsku sojku Aphelocoma woodhouseii pivnichnogo tiranchika tonkodzoba Camptostoma imberbe en Sayornis nigricans amerikanskogo sorokopuda Lanius ludovicianus amerikanskogo remeza Auriparus flaviceps kaktusovogo rizzhaka Campylorhynchus brunneicapillus skelnogo orishcya Salpinctes obsoletus burogo tremblera Toxostoma curvirostre chornogo chubaka Phainopepla nitens chornospinnogo trupiala Icterus abeillei velikohvostogo grakla Quiscalus mexicanus rogatogo zhajvoronka Eremophila alpestris potyuka Chondestes grammacus kanojnovogo tauyi Melozone fusca blidogo chingolo Peucaea botterii chornogorlu karnatku Spizella atrogularis a takozh majzhe endemichnih meksikanskih pasovnikiv Xenospiza baileyi ta rudobokih zhovtogorlikiv Geothlypis speciosa Ranishe na vodno bolotnih ugiddyah v dolinah Mehiko i Toluka meshkali endemichni tonkodzobi grakli Quiscalus palustris odnak ci ptahi vimerli na pochatku XX stolittya Gerpetofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Sered poshirenih v ekoregioni plazuniv slid vidznachiti en Phrynosoma orbiculare oshijnikovu iguanu Sceloporus torquatus shidnu kolyuchu iguanu Sceloporus spinosus malu bezvuhu yashirku Holbrookia maculata velikonosu zemlyanu zmiyu Conopsis nasus ta chornohvostogo grimuchnika Crotalus molossus ZberezhennyaBilsha chastina prirodnogo roslinnogo pokrivu bula znishena vnaslidok rozvitku silskogo gospodarstva zokrema rozshirennya silskogospodarskih ugid ta nadmirnogo vipasu velikoyi rogatoyi hudobi i kiz Inshimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi regionu ye rozshirennya poselen a takozh nezakonnij zbir kaktusiv ta inshih pustelnih roslin z metoyu prodazhu Ocinka 2017 roku pokazala sho 1288 km abo 2 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en es en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannya Central Mexican matorral Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Central Mexican Matorral One Earth