Гутурама гондураська Самець гондураської гутурами Самиця гондураської гутурами Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1

Гутурама гондураська

Самець гондураської гутурами

Самиця гондураської гутурами

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	В'юркові (Fringillidae)
Рід:	Органіст (Chlorophonia)
Вид:	Гутурама гондураська

Біноміальна назва

Chlorophonia elegantissima
(Bonaparte, 1838)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Cyanophonia elegantissima
Euphonia elegantissima

Посилання

Вікісховище:	Chlorophonia elegantissima
Віківиди:	Chlorophonia elegantissima
ITIS:	560017
МСОП:	22722734
NCBI:	1118556

Гутура́ма гондураська (Chlorophonia elegantissima) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 10-14 см, вага 13-27 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців обличчя і щоки темно-сині, горло чорнувате, лоб, тім'я, потилиці і шия з боків бірюзові. Спина, надхвістя, крила і хвіст темно-сині, першорядні махові пера і стернові пера чорнуваті. Груди і живіт жовтувато-оранжеві, на лобі оранжева пляма. У самиць бірюзова пляма на голові менша, горло коричневе, решта тіла переважно зелена або оливково-зелена, спина більш темна. На грудях і животі жовті плями. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорнуваті.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

C. e. rileyi (Van Rossem, 1942) — гори Західної Сьєрра-Мадре на північному заході Мексики (Сонора, Сіналоа);
C. e. elegantissima (Bonaparte, 1838) — гори Мексики (на південь від південного Сіналоа і південно-західного Тамауліпаса) і північно-західної Гватемали;
C. e. vincens (Hartert, E, 1913) — від південно-східної Гватемали до західної Панами.

Поширення і екологія

Гондураські гутурами мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть у вічнозелених гірських субтропічних лісах та у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті від 1000 до 2500 м над рівнем моря. Живляться переважно ягодами омели, а також іншими ягодами і плодами, доповнюють раціон комахами та іншими дрібними безхребетними. Гніздо кулеподібне, будується самицею і самцем. Воно складається з зовнішньої частини, сплетеної з гілочок, лишайників і рослинних волокон і внутрішної, встеленої мохом, пухом або іншим м'яким матеріалом. В кладці від 2 до 5 білуватих яєць, легко поцяткованих рудувато-коричневими плямками. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще приблизно 10 днів. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 10 червня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 10 червня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.