Вивірка Аберта | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Sciurus aberti (, 1853) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Вивірка Аберта (Sciurus aberti) — вид ссавців, гризунів родини Вивіркових (Sciuridae). Вид названий на честь Колонеля Джона Джеймса Аберта, американського військового та інженера, який також належав до кількох наукових товариств.
Морфологія
S. aberti — відносно велика вивірка і, як видається, нема великої відмінності в розмірах між самцями і самицями. Діапазон вимірів (у міліметрах): загальна довжина, від 463 до 584, довжина хвоста, від 195 до 255; довжина задніх ступнів, від 65 до 80.
S. aberti і Sciurus aberti kaibabensis мають довгі й широкі вуха, які мають виражені пучки або китиці взимку. Хвіст короткий і надзвичайно широкий. Верх тіла, включаючи хвіст, в основному сірий; низ тіла білий (у S. a. kaibabensis хвіст білий зверху і знизу, і низ тіла від темно-сірого до чорного кольору). Бічна лінія, як правило, чорна і чітка. Череп короткий і широкий, лобова область уплощена. Рострум вузький і стиснутий з боків. Є дві пари верхніх і одна нижня пара премолярів. Дослідження в Аризоні показали, що середня довжина пучків на вухах з липня по серпень 0—5 мм, зростає швидко до 25 мм в жовтні, потім зростає поступово до 40 мм в лютому та березні й потім зменшується до 20 мм у червні.
Поширення
Країни поширення: Мексика (Чіуауа, Дуранго, Сонора), США (Аризона, Колорадо, Нью-Мексико, Юта, Вайомінг). вид сильно залежить від проживання у сосновому лісі (з видів Pinus palustris та Pinus ponderosa), з деякими використання прилеглих рідколісь і змішаних хвойних лісах.
Генетика
Один самець мав 2n=40 хромосом, 14 метацентричних і 24 субметацентричних Аутосоми, X-хромосома субметацентрична Y-хромосома акроцентрична (див. каріотип).
Загрози та охорона
Вид знаходиться під загрозою вирубки лісів на великих площах. Населення порівняно ізольоване у зв'язку з розподілом місць проживання жовтої сосни. Цей вид знаходиться в декількох природоохоронних територіях в межах свого неоднорідного ареалу.
Посилання
- Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson. The eponym dictionary of mammals. — JHU Press, 2009. — С. 2. — .
- Linzey, A.V. 2008. Sciurus aberti. In: IUCN 2011 (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vivirka Aberta Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Tip Hordovi Klas Ssavci Ryad Grizuni Rodina Vivirkovi Rid Vivirka Pidrid Sciurus Vid S aberti Binomialna nazva Sciurus aberti 1853 Posilannya Vikishovishe Sciurus aberti Vikividi Sciurus aberti EOL 347427 ITIS 180173 MSOP 42461 NCBI 10007 Fossilworks 51475 Vivirka Aberta Sciurus aberti vid ssavciv grizuniv rodini Vivirkovih Sciuridae Vid nazvanij na chest Kolonelya Dzhona Dzhejmsa Aberta amerikanskogo vijskovogo ta inzhenera yakij takozh nalezhav do kilkoh naukovih tovaristv MorfologiyaS aberti vidnosno velika vivirka i yak vidayetsya nema velikoyi vidminnosti v rozmirah mizh samcyami i samicyami Diapazon vimiriv u milimetrah zagalna dovzhina vid 463 do 584 dovzhina hvosta vid 195 do 255 dovzhina zadnih stupniv vid 65 do 80 S aberti i Sciurus aberti kaibabensis mayut dovgi j shiroki vuha yaki mayut virazheni puchki abo kitici vzimku Hvist korotkij i nadzvichajno shirokij Verh tila vklyuchayuchi hvist v osnovnomu sirij niz tila bilij u S a kaibabensis hvist bilij zverhu i znizu i niz tila vid temno sirogo do chornogo koloru Bichna liniya yak pravilo chorna i chitka Cherep korotkij i shirokij lobova oblast uploshena Rostrum vuzkij i stisnutij z bokiv Ye dvi pari verhnih i odna nizhnya para premolyariv Doslidzhennya v Arizoni pokazali sho serednya dovzhina puchkiv na vuhah z lipnya po serpen 0 5 mm zrostaye shvidko do 25 mm v zhovtni potim zrostaye postupovo do 40 mm v lyutomu ta berezni j potim zmenshuyetsya do 20 mm u chervni PoshirennyaKrayini poshirennya Meksika Chiuaua Durango Sonora SShA Arizona Kolorado Nyu Meksiko Yuta Vajoming vid silno zalezhit vid prozhivannya u sosnovomu lisi z vidiv Pinus palustris ta Pinus ponderosa z deyakimi vikoristannya prileglih ridkolis i zmishanih hvojnih lisah GenetikaOdin samec mav 2n 40 hromosom 14 metacentrichnih i 24 submetacentrichnih Autosomi X hromosoma submetacentrichna Y hromosoma akrocentrichna div kariotip Zagrozi ta ohoronaVid znahoditsya pid zagrozoyu virubki lisiv na velikih ploshah Naselennya porivnyano izolovane u zv yazku z rozpodilom misc prozhivannya zhovtoyi sosni Cej vid znahoditsya v dekilkoh prirodoohoronnih teritoriyah v mezhah svogo neodnoridnogo arealu PosilannyaBo Beolens Michael Watkins Michael Grayson The eponym dictionary of mammals JHU Press 2009 S 2 ISBN 0801893046 Linzey A V 2008 Sciurus aberti In IUCN 2011 angl angl