Pinus douglasiana — вид вічнозелених хвойних рослин родини соснових. Зустрічається тільки в Мексиці.
Pinus douglasiana | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Сосна (Pinus) |
Підрід: | |
Секція: | |
Підсекція: | |
Вид: | P. douglasiana |
Біноміальна назва | |
Pinus douglasiana Martínez | |
Природний ареал Pinus douglasiana | |
Синоніми | |
|
Морфологічна характеристика
Дерево до 45 м заввишки і 100 см заввишки, зазвичай з одним прямим, круглим стовбуром, очищеним від гілок на 2/3 довжини. Крона спочатку пірамідальна, у старих дерев стає округлою, від густої до відкритої. Кора спочатку гладка, червоно-коричнева, пізніше стає лускатої, шорсткою, лускатої, розділена на великі неправильні пластини, розділені глибокими тріщинами. Пагони гладкі чи шорсткі, темно-коричневі. Листки в пучках по 5, зберігаються 2–2.5 роки, зазвичай мляві і пониклі, 2–3.5 см × 0.7–1.2 мм, від світло-жовтувато-зеленого до сизо-зеленого, верхівка гостра. Продихи знаходяться на всіх гранях листків, по 3–4 рядки на кожній стороні. Пилкові шишки численні, циліндричні, 20–25 × 4–5 мм, рожевувато-коричневі в період дозрівання. Насіннєві шишки по 1–4 на міцних, відігнутих 10–15 мм квітконіжках, які спадають разом з шишкою; незрілі шишки ≈ 15 × 10 мм, пурпуруваті чи сірувато-зелені; зрілі шишки яйцеподібні в закритому вигляді, часто злегка вигнуті, широко-яйцюваті з приплюснутою основою в розкритому вигляді, стають 7–10 × 5–7 см. Насіннєва луска тонка дерев'яниста, світло-коричнева з часто нечіткими світлішими відмітками насінних крил. Насіння обернено-яйцювате, сплющене, 4–5 × 3–3.5 мм, світло-сіре або коричневе, часто з темними плямами. Насіннєві крила, що тримаються на насінні двома косими кігтями, 18–24 × 7–9 мм, світло-жовто-коричневі, напівпрозорі.
Середовище проживання
Цей вид є складовою переважно змішаних соснових або сосново-дубових лісів на висотах (1100)1400–2500(2700) метрів над рівнем моря в теплих і помірних кліматичних зонах. Річна кількість опадів відрізняється залежно від висоти, але в більшості районів становить приблизно 1000 мм. Поширені асоційовані сосни — Pinus pseudostrobus, P. herrerae, P. leiophylla, P. lawsonii, P. ayacahuite в південній частині ареалу, іноді P. oocarpa та P. devoniana на нижчих висотах та в більш сухих місцях відповідно. На найвищих і вологих місцях P. douglasiana може зустрічатися з Abies, Picea (у Дуранго) або Cupressus lusitanica. У багатьох районах Quercus є співпанівним; зміщення складу лісу в бік широколистяних дерев може відбуватися також шляхом вибіркової рубки сосни.
Загрози й охорона
Цей вид підлягає промисловій вирубці, і, можливо, кількість зрілих дерев у деяких районах, які активно експлуатуються, зменшилася. Цей вид зареєстровано з кількох заповідних територій.
Використання
Pinus douglasiana, поряд з іншими видами, з якими ця сосна часто трапляється, є важливим деревом лісоматеріалів у більшій частині свого ареалу.
Примітки
- Pinus douglasiana. The Gymnosperm Database. Процитовано 24.05.2022. (англ.)
- IUCN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pinus douglasiana vid vichnozelenih hvojnih roslin rodini sosnovih Zustrichayetsya tilki v Meksici Pinus douglasiana Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Sosna Pinus Pidrid Sekciya Pidsekciya Vid P douglasiana Binomialna nazva Pinus douglasiana Martinez Prirodnij areal Pinus douglasiana Sinonimi Pinus gordoniana Hartw ex Gord 1847Pinus montezumae var gordoniana Hartweg Silba 1990Morfologichna harakteristikaDerevo do 45 m zavvishki i 100 sm zavvishki zazvichaj z odnim pryamim kruglim stovburom ochishenim vid gilok na 2 3 dovzhini Krona spochatku piramidalna u starih derev staye okrugloyu vid gustoyi do vidkritoyi Kora spochatku gladka chervono korichneva piznishe staye luskatoyi shorstkoyu luskatoyi rozdilena na veliki nepravilni plastini rozdileni glibokimi trishinami Pagoni gladki chi shorstki temno korichnevi Listki v puchkah po 5 zberigayutsya 2 2 5 roki zazvichaj mlyavi i ponikli 2 3 5 sm 0 7 1 2 mm vid svitlo zhovtuvato zelenogo do sizo zelenogo verhivka gostra Prodihi znahodyatsya na vsih granyah listkiv po 3 4 ryadki na kozhnij storoni Pilkovi shishki chislenni cilindrichni 20 25 4 5 mm rozhevuvato korichnevi v period dozrivannya Nasinnyevi shishki po 1 4 na micnih vidignutih 10 15 mm kvitkonizhkah yaki spadayut razom z shishkoyu nezrili shishki 15 10 mm purpuruvati chi siruvato zeleni zrili shishki yajcepodibni v zakritomu viglyadi chasto zlegka vignuti shiroko yajcyuvati z priplyusnutoyu osnovoyu v rozkritomu viglyadi stayut 7 10 5 7 sm Nasinnyeva luska tonka derev yanista svitlo korichneva z chasto nechitkimi svitlishimi vidmitkami nasinnih kril Nasinnya oberneno yajcyuvate splyushene 4 5 3 3 5 mm svitlo sire abo korichneve chasto z temnimi plyamami Nasinnyevi krila sho trimayutsya na nasinni dvoma kosimi kigtyami 18 24 7 9 mm svitlo zhovto korichnevi napivprozori Seredovishe prozhivannyaCej vid ye skladovoyu perevazhno zmishanih sosnovih abo sosnovo dubovih lisiv na visotah 1100 1400 2500 2700 metriv nad rivnem morya v teplih i pomirnih klimatichnih zonah Richna kilkist opadiv vidriznyayetsya zalezhno vid visoti ale v bilshosti rajoniv stanovit priblizno 1000 mm Poshireni asocijovani sosni Pinus pseudostrobus P herrerae P leiophylla P lawsonii P ayacahuite v pivdennij chastini arealu inodi P oocarpa ta P devoniana na nizhchih visotah ta v bilsh suhih miscyah vidpovidno Na najvishih i vologih miscyah P douglasiana mozhe zustrichatisya z Abies Picea u Durango abo Cupressus lusitanica U bagatoh rajonah Quercus ye spivpanivnim zmishennya skladu lisu v bik shirokolistyanih derev mozhe vidbuvatisya takozh shlyahom vibirkovoyi rubki sosni Zagrozi j ohoronaCej vid pidlyagaye promislovij virubci i mozhlivo kilkist zrilih derev u deyakih rajonah yaki aktivno ekspluatuyutsya zmenshilasya Cej vid zareyestrovano z kilkoh zapovidnih teritorij VikoristannyaPinus douglasiana poryad z inshimi vidami z yakimi cya sosna chasto traplyayetsya ye vazhlivim derevom lisomaterialiv u bilshij chastini svogo arealu PrimitkiPinus douglasiana The Gymnosperm Database Procitovano 24 05 2022 angl IUCN