Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Салах ед Дін в європейській традиції Саладін араб صلاح الدين يوسف ابن ايوب Салах ад дін Юсуф ібн Аюб власне ім я Юсуф си

Саладин

Саладин

Салах ед Дін, в європейській традиції Саладін (араб. صلاح الدين يوسف ابن ايوب‎, Салах ад дін Юсуф ібн Аюб; власне ім'я — Юсуф, син Аюба, а Салах ад дін — почесна назва, що означає «Правота віри», 1137 чи 1138, Тікрит— 4 березня 1193, Дамаск) — мусульманський полководець, засновник династії Аюбідів в Єгипті та Сирії, керівник мусульманського протистояння хрестоносцям. Здобувши перемогу над військами Єрусалимського королівства, Салах ед Дін відвоював у християн Палестину. Є важливою постаттю в курдській, арабській та, загалом, мусульманській культурі. Водночас його шанують в Європі за лицарство і шляхетне ставлення до своїх супротивників.

Салах ед Дін Юсуф ібн Аюб
Юсуф, син Аюба
image
Салах ед Дін Юсуф ібн Аюб
султан Єгипту та Сирії
Початок правління:1171 рік
Кінець правління:4 березня 1193 року
Інші титули:«Правота віри»
«Король що дарує перемогу» (Аль-Малік Аль-Нашір Абдул-Мужаффер)
Попередник:Нур ед Дін
Наступник: у Сирії
Аль-Азіз Усман ібн Юсуф в Єгипті
Дата народження:1138[1]
Місце народження:Тікрит[2][3]
Дата смерті:4 березня 1193[4]
Місце смерті:Дамаск[5]
ПохованняВелика Мечеть
Династія:Аюбіди
Батько:Наджм ед Дін Аюб

Життєпис

За походженням Салах ед Дін курд. Він народився в Тікриті, на території сучасного Іраку. Його особисте ім'я було Юсуф, арабська форма імені Йосип. Салах ед Дін — описовий епітет, що означає «праведність віри». Його сім'я була курдського роду, і походила з міста Двін, в середньовічній Вірменії. Його батька, Наджма ед Дін Айюба, 1139 року, у ніч народження сина, вигнали з Тікрита. Разом зі своїм братом Асад аль-Діном Ширкухом він переїхав до Мосула. Дитинство і юність Саладин провів у Баальбеку і Дамаску, навчався в Дамаску і Багдаді. Отримав різносторонню освіту, зокрема теологічну і правничу. 1152 року Саладин вступив на службу до Нур ед Діна. Як молодший командир закінчив військове навчання під керівництвом свого дядька в його армії.

Спочатку Нур ед Дін послав його разом із дядьком на оборону Єгипту і династії Фатімідів. Після смерті дядька в 1169 році став візиром, а після усунення останнього з Фатімідів перейняв владу в Єгипті. 1171 року оголосив себе султаном Єгипту. Його могутність зростала із завоюваннями нових територій.

Єгипетська кампанія

У січні 1162 року у Фатімідському халіфаті посаду візира, а фактично — реального правителя халіфату, захопив представник єгипетської аристократії . Посада давала велику пошану і багатство, але була небезпечною. Шавур мав добру стратегію втримання при владі, знищивши свого попередника із сім'єю і кількох емірів, привласнивши їхнє майно. Але довго він не втримався. Після менш ніж дев'яти місяців правління нового візира повалив один із його підручних Дирхам. Своєчасно попереджений, Шавур зумів покинути Єгипет цілий і неушкоджений і втік до Сирії, де намагався заручитися підтримкою Нур ед Діна, щоб повернути собі владу.

Хоча гість був розумний і красномовний, син Зенгі спочатку слухав його неуважно. Але дуже скоро події змусили його змінити свою позицію. За змінами в Каїрі уважно стежили в Єрусалимському королівстві. З лютого 1162 року хрестоносці здобули нового короля з неприборканими амбіціями: це був «Моррі» або Аморі I, другий син Фулька.

Очевидно, під впливом пропаганди Нур ед Діна, цей двадцятисемирічний монарх вирішив створити собі імідж людини поміркованої, побожної, яка бажає долучитися до релігійної науки й прагне до справедливості. Його надихала ідея завоювання Єгипту. Після того, як західні лицарі оволоділи Ашкелоном, останнім оплотом Фатимідів у Палестині, шлях у країну на берегах Нілу був відкритий. Каїрські візири, занадто захопилися боротьбою зі своїми суперниками, навіть, починаючи з 1160 року, почали платити хрестоносцям щорічну данину, аби останні утримувалися від втручання в їхні справи.

Відразу після повалення Шавура Аморі скористався проблемами, які вснували на землях Нілу, щоб вторгнутися туди під тим простим приводом, що належна за угодою сума в шістдесят тисяч динарів не була виплачена вчасно. Пройшовши через Синай по узбережжю Середземного моря, він намірився почати облогу міста Більбейс, розташованого на одному з нільських рукавів. Захисники міста спостерігали за франками, які встановлювали навколо їхніх стін облогові машини одночасно з переляком і здивуванням, оскільки справа була у вересні, а в рукаві Ніла в цей час починала прибувати вода. Досить було тому зруйнувати кілька дамб, і хрестоносці виявилися мало-помалу оточеними водою: вони ледве встигли ретируватися і повернутися до Палестини. Їхній перший похід був коротким, але завдяки йому в Алеппо і в Дамаску довідалися про наміри Аморі.

1164 року Нур ед Дін погодився на прохання Шавура й послав у Єгипет військо на чолі з дядьком Саладина. Пішов у похід і Саладин. Їм вдалося відновити Шавура на посаді, після чого той став вимагати, щоб Шуркух із військом повернувся до Дамаска, але Шуркух не погодився, наполягаючи на тому, що Нур ед Дін велів йому залишитися. Тоді Шавур покликав на допомогу хрестоносців.

Взявши Більбайс, об'єднане військо християн та єгиптян вступило в битву на березі Нілу на захід від Гізи. У цій битві Саладин командував правим крилом війська зангідів. Спочатку перемагали хрестоносці, але місцевість була надто піщаною для їхніх коней, і перемогу здобули зангіди. Це дозволило їм підійти до Александрії, де їх радо зустріли. Християнсько-єгипетське військо, все ще маючи перевагу, розпочало облогу міста. Ширкух розділив свої сили, залишивши в Александрії Саладина, а сам відійшов.

Протистояння продовжувалося до 1169 року, коли Шавара вбили, як вважається за наказом Саладина, а дядько Саладина Ширкух помер.

Емір Єгипту

Після смерті Ширкуха Нур ед Дін призначив йому наступника, але халіф аль-Адід обрав Салах ед Діна візиром на місце Шавара. Можливо, причиною такого обрання було сподівання халіфа, що Салах ед Дін не здобуде підтримки в емірів і залишатиметься слабким. Можливо халіф намагався внести розкол у лави Зангідів. Все ж Салах ед Дін уже мав авторитет завдяки своїй ролі у битвах із хрестоносцями. 26 березня 1169 року Салах ед Дін став еміром. Йому все ще потрібно було зробити вибір між лояльністю Нур ед Діну та халіфу.

Того ж року в Каїрі виникла змова з метою вбити нового візира, але Салах ед Дін, довідався про неї й стратив головного змовника. За день збунтувалися 50 тисяч чорношкірих африканських найманців, але до 23 серпня Салах ед Дін придушив повстання, й більше в Каїрі проти нього бунтів не було.

Під кінець року Салах ед Дін отримав підкріплення від Нур ед Діна й завдав поразки значним силам хрестоносців та візантійців біля Дам'єтти. 1170 року Нур ед Дін відрядив до Єгипту на прохання Салах ед Діна його батька. Салах ед Дін отримав також листа від аббасидського халіфа аль-Мустаді, який бажав скинути свого супротивника фатимідського халіфа аль-Адіда. Салах ед Дін продовжував зміцнювати свою владу в Каїрі. Він наказав побудувати медресе для сунітів.

Зміцнившись у Єгипті, Салах ед Дін розпочав наступ на хрестоносців і 1170 року взяв в облогу Дарум. Коли Аморі кинув на допомогу Даруму тамплієрський гарнізон Гази, Салах ед Дін обійшов їх і напав на Газу. Він не зумів взяти замок, але знищив місто, яке його оточувало, вирізавши його жителів за відмову впустити його в замок. Того ж року він захопив замок хрестоносців Ейлат на острові у морі, який перешкоджав навігації торгових суден.

Султан Єгипту

У червні 1171 року Нур ед Дін написав Салах ед Діну листа з вимогою відновити в Єгипті Аббасидський халіфат. Підтримував цю вимогу й факіх аль-Хабушані, борець проти шиїзму в країні. У цей час було вбито кількох єгипетських емірів, але халіф аль-Адід оголосив, що їх убили за бунт проти нього. Незабаром халіф захворів. Він покликав Салах ед Діна до себе, щоб доручити йому опіку над своїми дітьми, але Салах ед Дін, підозрюючи пастку, відмовився прийти. Пізніше, довідавшись про намір халіфа, він шкодував. Аль-Адід помер 13 вересня, а через 5 днів у Каїрі та Фустаті вже звучала хутба, в якій згадувався багдадський халіф аль-Мустаді.

25 вересня 1171 року Салах ед Дін пішов із Каїра на фортеці хрестоносців Керак та Монреаль. Було домовлено з Нур ед Діном, що одночасно проходитиме наступ із Сирії. Але перед Монреалем Салах ед Дін відступив, розуміючи, що, зустрівшись з ним особисто, Нур ед Дін не відпустить його до Єгипту, не бажаючи віддавати йому такі значні території. Колапс держав хрестоносців дав би Нур ед Діну шанс захопити Єгипет. Салах ед Дін пояснив свої дії змовою Фатімідів проти нього, але Нур ед Дін не прийняв цієї відмовки.

Улітку 1172 року Асуану почали загрожувати нубійські війська з Мукурри, до яких долучились вигнанці з Вірменії. Емір Асуана попрохав у Салах ед Діна допомоги, і той відрядив туди війська на чолі зі своїм братом Туран-Шахом. Нубійці відступили, проте з'явились знову 1173 року, і знову їх прогнали. Єгиптяни захопили нубійське місто Ібрім.

Минуло 17 місяців після смерті каїрського халіфа, а Нур ед Дін усе ще не вживав жодних заходів щодо Єгипту. Він висунув вимогу часткового повернення 200 тисяч динарів, затрачених на спорядження війська Ширкуха, і Салах ед Дін послав йому 60 тисяч та багаті подарунки. Війська, які супроводжували ці дари, принагідно спустошили землі хрестоносців, уникаючи нападу на замки, але переслідуючи бедуїнів, які служили франкам за провідників.

31 липня 1173 року батько Салах ед Діна Аюб травмувався під час верхової їзди й 9 серпня помер. 1174 року Салах ед Дін відрядив свого брата Туран-Шаха на завоювання Ємену. Він сподівався втекти туди у разі нападу Нур ед Діна.

Підкорення Дамаска

Навесні 1174 року Нур ед Дін почав збирати військо для нападу на Єгипет. Довідавшись про це Аюбіди провели раду й стали стягувати війська до Каїра. 15 травня Нур ед Дін помер від отрути, і влада перейшла до його 11-річного сина ас-Саліха. Та смерть надала Салах ед Діну бажаної незалежності. У своєму листі до ас-Саліха він обіцяв діяти як його меч проти ворогів.

Відтоді Салах ед Діну потрібно було вирішити, чи напасти на християн з Єгипту, чи чекати запрошення від ас-Саліха й розпочати війну з Сирії. Була можливість захопити Сирію самому, перш ніж вона потрапить до рук сильного конкурента. Проте його стримувало те, що напад на землі свого колишнього володаря суперечив би законам ісламу, що могли б розцінити як лицемірство, а це зробило б його поганим лідером у війні проти хрестоносців. Для завоювання Сирії Салах ед Діну потрібні були або запрошення від ас-Саліха або загроза з боку хрестоносців.

Коли у серпні ас-Саліх перебрався до Алеппо, над ним взяв опіку Гумуштігін, емір міста й один із полководців Нур ед Діна. Гумуштігін планував побороти всіх конкурентів у Сирії, починаючи з Дамаска. Емір Дамаска звернувся по допомогу до еміра Мосула, але той відмовив, що змусило дамаського правителя покликати Салах ед Діна.

Салах ед Дін поїхав через пустелю на чолі загону з 700 вершників і дістався Басри, де його радо зустріли еміри, вояки та бедуїни. 23 листопада він дістався Дамаска й зупинився у батьковому домі, а за 4 дні йому відкрили ворота цитаделі. Жителі Дамаска вітали його.

Нові завоювання

image
Саладин здобуває перемогу. Картина Гюстава Доре.

Залишивши брата Тугтігіна правити у Дамаску, Салах ед Дін пішов підкорювати інші міста, що належали Нур ед Діну, але після його смерті стали практично незалежними. Він порівняно легко завоював Хаму, але не відважився брати Хомс через міцну цитадель. Далі Салах ед Дін пішов на Алеппо й 30 січня взяв його в облогу. Ас-Саліх, остерігаючись полону, вийшов з палацу й закликав мешканців міста не видавати його та не здавати місто. Як стверджує літописець, «люди підпали під його чари».

Гумуштігін попросив Рашида ед Дін Сінана, очільника сирійських асасинів, який уже ворогував із Салах ед Діном з часів повалення Фатімідів у Єгипті, вбити Салах ед Діна в його таборі. 11 травня 1175 року до табору пробрались 13 асасинів, але їх швидко виявили й ліквідували. Щоб зупинити Салах ед Діна граф Триполі Раймунд III зібрав на підступах до Нахр аль-Кабіра значні сили. Салах ед Дін повернув на Хомс, але відступив, довідавшись, що туди відрядив підкріплення Саїф ед Дін.

Вороги Салах ед Діна в Сирії та Джазірі вели проти нього пропагандистську війну, звинувачуючи його в тому, що він забув свій стан (слуги Нур ед Діна), і, нападаючи на його сина, не шанує господаря, а підбурює проти нього бунт. Салах ед Дін заперечував, що захищає іслам від хрестоносців. Він зняв облогу і повернувся до Хами, назустріч хрестоносцям. Хрестоносці відступили, й Салах ед Дін оголосив «перемогу, що відкриває браму до людського серця». У березні Салах ед Дін взяв цитадель Хомса попри впертий опір її захисників.

Успіх Салах ед Діна стривожив Саїф ед Діна. Як голова Зенгідів він вважав Сирію та Месопотамію власністю родини, а спроби Салах ед Діна узурпувати володіння династії розлютили його. Він зібрав велике військо і відправив його до Алеппо, захисники якого з тривогою очікували на допомогу. Об'єднані сили Мосула й Алеппо пішли на Салах ед Діна в Хамі. Усвідомлюючи чисельну перевагу противника, Салах ед Дін спочатку спробував домовитись, відмовляючись від усіх завоювань на північ від Дамаска, але вони не згодилися та почали вимагати від нього повернення до Єгипту. Збагнувши, що битва неминуча, Салах ед Дін зайняв вигідну позицію на пагорбах біля гирла річки Оронтес. 13 квітня 1175 року війська Зенгідів пішли в атаку, але незабаром опинились в оточенні досвідчених бійців Салах ед Діна. Битва завершилась повною перемогою Салах ед Діна. Він переслідував ворога до Алеппо та змусив радників ас-Саліха визнати за ним Дамаск, Хомс, Хаму та ще кілька міст біля Алеппо.

Після перемоги над Зенгідами Салах ед Дін оголосив себе султаном і заборонив згадувати ім'я ас-Саліха у п'ятничних молитвах і карбувати його зображення на монетах. Багдадський халіф підтримав його, оголосивши султаном Єгипту та Сирії.

Битвою під Хамою боротьба за владу між Аюбідами та Зенгідами не завершилась. Вирішальна сутичка відбулася навесні 1176 року. Салах ед Дін отримав значне підкріплення з Єгипту, Саїф ед Дін зібрав своє військо з Діярбакіра та аль-Джазіри. Коли Салах ед Дін перейшов через Оронтес, відбулось затемнення Сонця. Він сприйняв це як знак, але продовжив рух на північ. Його війська зустрілись з армією Саїф ед Діна на Султановому пагорбі за 25 км від Алеппо. Зенгіди зуміли зім'яти ліве крило Салах ед Діна, але у відповідь Салах ед Дін ударив сам у центр гвардії Зенгідів. Серед Зенгідів почалася паніка, чимало з їхніх очільників загинули або потрапили у полон, сам Саїф ед Дін ледь вирвався. Аюбіди захопили табір Зенгідів, коней, поклажу, шатри й запаси. Салах ед Дін звелів відпустити полонених. Він не взав нічого собі, а розподілив здобуте серед своїх людей.

Далі він пішов на Алеппо, але місто все ще відмовлялось відчинити перед ним браму. 15 травня війська Салах ед Діна взяли в облогу Азаз. За кілька днів, коли Салах ед Дін спочивав, асасин задав йому удару ножем у голову, але шолом витримав, і Салах ед Дін упіймав руку вбивці. Асасина одразу вбили. Той замах, в якому Салах ед Дін звинуватив Гумуштугіна, дуже розізлив його, і він продовжив облогу з іще більшим завзяттям.

Азаз капітулював 21 червня, і Салах ед Дін знову пішов на Алеппо. Місто продовжувало супротив, але Салах ед Дін добився перемир'я на вигідних умовах — він залишив Гумуштугіна та ас-Саліха правити в Алеппо, але вони визнали право Салах ед Діна на завойовані землі. Еміри інших міст регіону теж визнали його правителем Сирії.

image
Мапа володінь Салах ед Діна

Протистояння та примирення з асасинами

Після укладення перемир'я з Зенгідами та з Єрусалимським королівством Салах ед Діну все ще загрожувала секта ісмаїлітів, відома як асасини. Її очолював Рашид ед Дін Сінан. Асасини мали в горах Ан-Нусарія дев'ять фортець. Відправивши основну частину військ у Єгипет, Салах ед Дін 1176 року пішов у гори, спустошив села й відступив, не здобувши жодної твердині. Мусульманські історики стверджують, що його дядько, правитель Хами, зумів домовитися про мир між Салах ед Діном та Сінаном. За іншою версією Салах ед Дін відвів війська, бо потребував їх для боротьби з хрестоносцями. За цією версією саме асасини ініціювали союз із ним, оскільки вважали, що вигнання хрестоносців буде взаємовигідним. Надалі Салах ед Дін та Сінан підтримували добрі стосунки, Сінан присилав султану підкірплення напередодні важливих битв.

Повернення до Єгипту, рейди до Палестини

Покинувши гори Ан-Нусарія, Салах ед Дін повернувся до Дамаска та відпустив свою сирійську армію. Залишивши Сирію під управлінням Туран-шаха, він вирушив до Єгипту з невеликим загоном особистої варти. Його відсутність затяглась на два роки, і він взявся за організацію справ та за відбудову й фортифікацію Каїра. Проводився ремонт міських мурів, почалось спорудження Каїрської цитаделі.

Протистояння з Балдуїном IV

image
Поле битви на Яковому Броді

Не підготувавшись до несподіваної атаки, Аюбіди дозволили королю Єрусалиму Балдуїну IV з тамплієрами увійти до Аскалона. Хоча християни мали тільки 375 лицарів, Салах ед Дін вагався, оскільки хрестоносцями командували вмілі воїни. 25 листопада, за відсутності більшої частини війська мусульман, тамплієри заскочили Салах ед Діна зненацька біля Рамли у битві на горі Жисар і порубали його військо швидше, ніж воно встигло сформувати стрій. Спочатку Салах ед Дін намагався організувати своїх воїнів, але після загибелі тілоохоронців, бачачи неминучу поразку, втік на швидкому верблюді до Єгипту.

Навесні 1178 року Салах ед Дін розбив табір під стінами Хомса, де почались сутички між його військами та хрестоносцями. Сили султана в Хамі здобули над християнами перемогу й узяли багато бранців. Салах ед Дін наказав відрубати їм голови за «грабунок і спустошення земель правовірних».

Салах ед Діну доповідали, що хрестоносці планують рейд у Сирію. Він звелів одному зі своїх генералів, Фаррух-шаху, спостерігати за границею, уникати битви й повідомити про наступ християн сигнальним вогнищем. У квітні 1179 хрестоносці на чолі з королем Балдуїном IV напали на мусульманських пастухів, що випасали свої стада на Голанських Висотах, не сподіваючись на опір. Балдуїн зопалу погнався за силами Фаррух-шаха й зазнав поразки. Після цієї перемоги Салах ед Дін вирішив привести з Єгипту додаткові сили, й наказав аль-Аділу прислати 1500 вершників. Улітку 1179 року король Балдуїн IV виставив пости на дорозі до Дамаска й почав будувати укріплення на Яковому Броді через річку Йордан. Салах ед Дін запропонував єрусалимському королю 100 тисяч золотих за те, щоб він облишив образливе для мусульман будівництво, але марно. Тоді Салах ед Дін вирішив знищити фортецю тамплієрів Шатле. Хрестоносці, кинувшись в атаку на мусульман, залишили піхоту позаду і втратили організованість. Переслідуючи ворога, вони розсіялись, чим скористався для нападу Салах ед Дін. Аюбіди здобули славну перемогу й полонили чимало лицарів. Далі Салах ед Дін пішов до Якового Броду й захопив його 30 серпня 1179 року.

Навесні 1180 року Салах ед Дін отримав від короля Балдуїна IV послів із пропозицією миру. Через поганий урожай Салах ед Дін погодився на перемир'я. не погодився, але рейд Аюбідів на його землі у травні та поява флоту Салах ед Діна біля берегів князівства змусили його скоритись.

Внутрішні справи

1180 року Салах ед Дін владнав конфлікт між сельджуками Румського султанату та Артукідами Східної Анатолії. Залишивши Фаррух-шаха в Сирії, 1181 року султан повернувся до Каїра, плануючи наступного року здійснити хадж до Мекки, однак змінив своє рішення й подався на береги Нілу. Він відібрав у бедуїнів дві треті земель, звинувативши їх у торгівлі з християнами, і змусив їх мігрувати на захід. Султану також довелося взяти в свої руки справи у Ємені, від якого не надходило достатньо доходів.

Підкорення Месопотамії

У червні 1181 року помер Саїф ед Дін, і в Мосулі почав правити його брат . 4 грудня в Алеппо помер коронний принц Зенгідів ас-Саліх. Перед смертю він склав присягу Ізз ед Діну як єдиному з Зенгідів, достатньо сильному, щоб чинити опір Салах ед Діну. Ізз ед Діна радісно сприйняли в Алеппо, але утримувати водночас це місто й Мосул було йому понад силу. Він передав Алеппо своєму брату Імад ед Діну. Салах ед Дін не втручався до тих справ, оскільки його зв'язувала угода з Зенгідами.

11 травня 1182 року Салах ед Дін із половиною єгипетського війська вирушив з Каїра до Сирії. Знаючи, що на кордоні його чекають християнські сили, він пішов через пустелю. Дорогою він спустошив околиці замку Монреаль. Війська короля Балдуїна спостерігали здалеку й не відважились на втручання. У Дамаску Салах ед Дін довідався, що Фаррух-шах вчинив успішний напад на Галілею. У серпні Аюбіди напали на Бейрут з суходолу та моря, однак йому довелось відвести війська через ситуацію в Месопотамії.

Війна з хрестоносцями

image
Річард I Левове Серце проти Салах ед Діна. Алегоричне зображення їхнього протистояння, XIII ст.
image
Салах ед Дін приймає капітуляцію хрестоносців Гі де Лузіньяна.

У 1174 завоював Дамаск, у 1183 — Алеппо. Після подолання противників у мусульманському таборі спрямував свої сили проти Єрусалимського королівства. У битві на Рогах Хаттіна 4 липня 1187 розбив війська франків, а 2 листопада здобув Єрусалим, усунувши християн майже з усієї території Святої Землі. Реакцією на це став Третій хрестовий похід. У 1192 році Саладін уклав з очільником хрестоносців Річардом Левове Серце Яффський мир, згідно з яким Єрусалим залишався під владою мусульман, але неозброєним християнським паломникам та торгівцям гарантувався вільний доступ до міста.

Помер Салах ед Дін у Дамаску 4 березня 1193 року від «жовтої гарячки» (однак можливо, що це був епідемічний поворотний тиф, який перебігає з жовтяницею, не виключають також й гепатит E).

image
Зображення Салах ед Діна на дирхамі.

Пам'ять

Головний опонент хрестоносців, користувався повагою в християнській Європі за лицарські доблесті: хоробрість і великодушність до супротивника. Англійський король Річард I Левове Серце, один із головних вождів хрестоносців, став майже другом Саладина.

Саладин — персонаж Божественної комедії Данте, де показаний як праведник-нехристиянин, що знаходиться в Лімбі, найбільш «м'якому» колі пекла.

Саладин виведений симпатичним правителем у романі Вальтера Скотта Талісман 1825 року. Саме це зображення вплинуло на ставлення до нього сучасних європейців. Вальтер Скотт показав повелителя сарацинів як освічену й культурну людину, доблесну й великодушну. Так само Саладин є персонажем драми «Мудрець Натан» Г. Лессінга.

У кінематографі він є персонажем фільму «Царство Небесне».

Саладин був кумиром Саддама Хусейна, який, як і він, народився в Тікриті, на річці Тигр; при Саддамі в Іраку був культ Саладина.

Література

  • Bahā' al-Dīn Ibn Shaddād (2002). The Rare and Excellent History of Saladin. Ashgate. . (англ.)
  • Imad ad-Din al-Isfahani (1888). C. Landberg. ed (in French). Conquête de la Syrie et de la Palestine par Salâh ed-dîn. Brill. (фр.)

Примітки

  1. Nationalencyklopedin — 1999.
    d:Track:Q1165538
  2. http://www.theguardian.com/world/2003/mar/20/iraq.rorymccarthy
  3. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/595715/Tikrit
  4. Walker P. E. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118604988 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Український правопис 2019, § 147. Похідні прикметники
  7. Lyons та Jackson, 1982, с. 15
  8. Lyons та Jackson, 1982, с. 16
  9. Lyons та Jackson, 1982, с. 28—29
  10. Lyons та Jackson, 1982, с. 34, &thinsp, 36
  11. Lyons та Jackson, 1982, с. 38
  12. Lyons та Jackson, 1982, с. 41
  13. Lyons та Jackson, 1982, с. 43
  14. Pringle, 1993, p.208.
  15. Lyons та Jackson, 1982, с. 45
  16. Lyons та Jackson, 1982, с. 46—47
  17. Lyons та Jackson, 1982, с. 60—62
  18. Lyons та Jackson, 1982, с. 64
  19. Lyons та Jackson, 1982, с. 73—74
  20. Lyons та Jackson, 1982, с. 74—75
  21. Lane-Poole, 1906, с. 136
  22. Lyons та Jackson, 1982, с. 81
  23. Lane-Poole, 1906, с. 13
  24. Lane-Poole, 1906, с. 137
  25. Lyons та Jackson, 1982, с. 87
  26. Lane-Poole, 1906, с. 138
  27. Lane-Poole, 1906, с. 139
  28. Nicolle, 2011, с. 20
  29. Lyons та Jackson, 1982, с. 88—89
  30. Lane-Poole, 1906, с. 140
  31. Lane-Poole, 1906, с. 141
  32. Lane-Poole, 1906, с. 141—143
  33. Lane-Poole, 1906, с. 144
  34. Lane-Poole, 1906, с. 144—146
  35. Lane-Poole, 1906, с. 148
  36. Willey, 2000, p. 47.
  37. Willey, 2000, p. 48.
  38. Lane-Poole, 1906, с. 153
  39. Lane-Poole, 1906, с. 155
  40. Lane-Poole, 1906, с. 156
  41. Lyons та Jackson, 1982, с. 136
  42. Lane-Poole, 1906, с. 157—159
  43. Lane-Poole, 1906, с. 160—161
  44. Lyons та Jackson, 1982, с. 148
  45. Lyons та Jackson, 1982, с. 156
  46. Lyons та Jackson, 1982, с. 158—159
  47. Lyons та Jackson, 1982, с. 149
  48. Lane-Poole, 1906, с. 164—165
  49. Lane-Poole, 1906, с. 167
  50. Lane-Poole, 1906, с. 168—169

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Салах ед Дін
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салах ед Дін
image
link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
Салах ед Дін

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Salah ed Din v yevropejskij tradiciyi Saladin arab صلاح الدين يوسف ابن ايوب Salah ad din Yusuf ibn Ayub vlasne im ya Yusuf sin Ayuba a Salah ad din pochesna nazva sho oznachaye Pravota viri 1137 chi 1138 Tikrit 4 bereznya 1193 Damask musulmanskij polkovodec zasnovnik dinastiyi Ayubidiv v Yegipti ta Siriyi kerivnik musulmanskogo protistoyannya hrestonoscyam Zdobuvshi peremogu nad vijskami Yerusalimskogo korolivstva Salah ed Din vidvoyuvav u hristiyan Palestinu Ye vazhlivoyu postattyu v kurdskij arabskij ta zagalom musulmanskij kulturi Vodnochas jogo shanuyut v Yevropi za licarstvo i shlyahetne stavlennya do svoyih suprotivnikiv Salah ed Din Yusuf ibn AyubYusuf sin AyubaSalah ed Din Yusuf ibn Ayubsultan Yegiptu ta SiriyiPochatok pravlinnya 1171 rikKinec pravlinnya 4 bereznya 1193 rokuInshi tituli Pravota viri Korol sho daruye peremogu Al Malik Al Nashir Abdul Muzhaffer Poperednik Nur ed DinNastupnik u Siriyi Al Aziz Usman ibn Yusuf v YegiptiData narodzhennya 1138 1 Misce narodzhennya Tikrit 2 3 Data smerti 4 bereznya 1193 4 Misce smerti Damask 5 PohovannyaVelika MechetDinastiya AyubidiBatko Nadzhm ed Din AyubZhittyepisZa pohodzhennyam Salah ed Din kurd Vin narodivsya v Tikriti na teritoriyi suchasnogo Iraku Jogo osobiste im ya bulo Yusuf arabska forma imeni Josip Salah ed Din opisovij epitet sho oznachaye pravednist viri Jogo sim ya bula kurdskogo rodu i pohodila z mista Dvin v serednovichnij Virmeniyi Jogo batka Nadzhma ed Din Ajyuba 1139 roku u nich narodzhennya sina vignali z Tikrita Razom zi svoyim bratom Asad al Dinom Shirkuhom vin pereyihav do Mosula Ditinstvo i yunist Saladin proviv u Baalbeku i Damasku navchavsya v Damasku i Bagdadi Otrimav riznostoronnyu osvitu zokrema teologichnu i pravnichu 1152 roku Saladin vstupiv na sluzhbu do Nur ed Dina Yak molodshij komandir zakinchiv vijskove navchannya pid kerivnictvom svogo dyadka v jogo armiyi Spochatku Nur ed Din poslav jogo razom iz dyadkom na oboronu Yegiptu i dinastiyi Fatimidiv Pislya smerti dyadka v 1169 roci stav vizirom a pislya usunennya ostannogo z Fatimidiv perejnyav vladu v Yegipti 1171 roku ogolosiv sebe sultanom Yegiptu Jogo mogutnist zrostala iz zavoyuvannyami novih teritorij Yegipetska kampaniya U sichni 1162 roku u Fatimidskomu halifati posadu vizira a faktichno realnogo pravitelya halifatu zahopiv predstavnik yegipetskoyi aristokratiyi Posada davala veliku poshanu i bagatstvo ale bula nebezpechnoyu Shavur mav dobru strategiyu vtrimannya pri vladi znishivshi svogo poperednika iz sim yeyu i kilkoh emiriv privlasnivshi yihnye majno Ale dovgo vin ne vtrimavsya Pislya mensh nizh dev yati misyaciv pravlinnya novogo vizira povaliv odin iz jogo pidruchnih Dirham Svoyechasno poperedzhenij Shavur zumiv pokinuti Yegipet cilij i neushkodzhenij i vtik do Siriyi de namagavsya zaruchitisya pidtrimkoyu Nur ed Dina shob povernuti sobi vladu Hocha gist buv rozumnij i krasnomovnij sin Zengi spochatku sluhav jogo neuvazhno Ale duzhe skoro podiyi zmusili jogo zminiti svoyu poziciyu Za zminami v Kayiri uvazhno stezhili v Yerusalimskomu korolivstvi Z lyutogo 1162 roku hrestonosci zdobuli novogo korolya z nepriborkanimi ambiciyami ce buv Morri abo Amori I drugij sin Fulka Ochevidno pid vplivom propagandi Nur ed Dina cej dvadcyatisemirichnij monarh virishiv stvoriti sobi imidzh lyudini pomirkovanoyi pobozhnoyi yaka bazhaye doluchitisya do religijnoyi nauki j pragne do spravedlivosti Jogo nadihala ideya zavoyuvannya Yegiptu Pislya togo yak zahidni licari ovolodili Ashkelonom ostannim oplotom Fatimidiv u Palestini shlyah u krayinu na beregah Nilu buv vidkritij Kayirski viziri zanadto zahopilisya borotboyu zi svoyimi supernikami navit pochinayuchi z 1160 roku pochali platiti hrestonoscyam shorichnu daninu abi ostanni utrimuvalisya vid vtruchannya v yihni spravi Vidrazu pislya povalennya Shavura Amori skoristavsya problemami yaki vsnuvali na zemlyah Nilu shob vtorgnutisya tudi pid tim prostim privodom sho nalezhna za ugodoyu suma v shistdesyat tisyach dinariv ne bula viplachena vchasno Projshovshi cherez Sinaj po uzberezhzhyu Seredzemnogo morya vin namirivsya pochati oblogu mista Bilbejs roztashovanogo na odnomu z nilskih rukaviv Zahisniki mista sposterigali za frankami yaki vstanovlyuvali navkolo yihnih stin oblogovi mashini odnochasno z perelyakom i zdivuvannyam oskilki sprava bula u veresni a v rukavi Nila v cej chas pochinala pribuvati voda Dosit bulo tomu zrujnuvati kilka damb i hrestonosci viyavilisya malo pomalu otochenimi vodoyu voni ledve vstigli retiruvatisya i povernutisya do Palestini Yihnij pershij pohid buv korotkim ale zavdyaki jomu v Aleppo i v Damasku dovidalisya pro namiri Amori 1164 roku Nur ed Din pogodivsya na prohannya Shavura j poslav u Yegipet vijsko na choli z dyadkom Saladina Pishov u pohid i Saladin Yim vdalosya vidnoviti Shavura na posadi pislya chogo toj stav vimagati shob Shurkuh iz vijskom povernuvsya do Damaska ale Shurkuh ne pogodivsya napolyagayuchi na tomu sho Nur ed Din veliv jomu zalishitisya Todi Shavur poklikav na dopomogu hrestonosciv Vzyavshi Bilbajs ob yednane vijsko hristiyan ta yegiptyan vstupilo v bitvu na berezi Nilu na zahid vid Gizi U cij bitvi Saladin komanduvav pravim krilom vijska zangidiv Spochatku peremagali hrestonosci ale miscevist bula nadto pishanoyu dlya yihnih konej i peremogu zdobuli zangidi Ce dozvolilo yim pidijti do Aleksandriyi de yih rado zustrili Hristiyansko yegipetske vijsko vse she mayuchi perevagu rozpochalo oblogu mista Shirkuh rozdiliv svoyi sili zalishivshi v Aleksandriyi Saladina a sam vidijshov Protistoyannya prodovzhuvalosya do 1169 roku koli Shavara vbili yak vvazhayetsya za nakazom Saladina a dyadko Saladina Shirkuh pomer Emir Yegiptu Pislya smerti Shirkuha Nur ed Din priznachiv jomu nastupnika ale halif al Adid obrav Salah ed Dina vizirom na misce Shavara Mozhlivo prichinoyu takogo obrannya bulo spodivannya halifa sho Salah ed Din ne zdobude pidtrimki v emiriv i zalishatimetsya slabkim Mozhlivo halif namagavsya vnesti rozkol u lavi Zangidiv Vse zh Salah ed Din uzhe mav avtoritet zavdyaki svoyij roli u bitvah iz hrestonoscyami 26 bereznya 1169 roku Salah ed Din stav emirom Jomu vse she potribno bulo zrobiti vibir mizh loyalnistyu Nur ed Dinu ta halifu Togo zh roku v Kayiri vinikla zmova z metoyu vbiti novogo vizira ale Salah ed Din dovidavsya pro neyi j strativ golovnogo zmovnika Za den zbuntuvalisya 50 tisyach chornoshkirih afrikanskih najmanciv ale do 23 serpnya Salah ed Din pridushiv povstannya j bilshe v Kayiri proti nogo buntiv ne bulo Pid kinec roku Salah ed Din otrimav pidkriplennya vid Nur ed Dina j zavdav porazki znachnim silam hrestonosciv ta vizantijciv bilya Dam yetti 1170 roku Nur ed Din vidryadiv do Yegiptu na prohannya Salah ed Dina jogo batka Salah ed Din otrimav takozh lista vid abbasidskogo halifa al Mustadi yakij bazhav skinuti svogo suprotivnika fatimidskogo halifa al Adida Salah ed Din prodovzhuvav zmicnyuvati svoyu vladu v Kayiri Vin nakazav pobuduvati medrese dlya sunitiv Zmicnivshis u Yegipti Salah ed Din rozpochav nastup na hrestonosciv i 1170 roku vzyav v oblogu Darum Koli Amori kinuv na dopomogu Darumu tampliyerskij garnizon Gazi Salah ed Din obijshov yih i napav na Gazu Vin ne zumiv vzyati zamok ale znishiv misto yake jogo otochuvalo virizavshi jogo zhiteliv za vidmovu vpustiti jogo v zamok Togo zh roku vin zahopiv zamok hrestonosciv Ejlat na ostrovi u mori yakij pereshkodzhav navigaciyi torgovih suden Sultan Yegiptu U chervni 1171 roku Nur ed Din napisav Salah ed Dinu lista z vimogoyu vidnoviti v Yegipti Abbasidskij halifat Pidtrimuvav cyu vimogu j fakih al Habushani borec proti shiyizmu v krayini U cej chas bulo vbito kilkoh yegipetskih emiriv ale halif al Adid ogolosiv sho yih ubili za bunt proti nogo Nezabarom halif zahvoriv Vin poklikav Salah ed Dina do sebe shob doruchiti jomu opiku nad svoyimi ditmi ale Salah ed Din pidozryuyuchi pastku vidmovivsya prijti Piznishe dovidavshis pro namir halifa vin shkoduvav Al Adid pomer 13 veresnya a cherez 5 dniv u Kayiri ta Fustati vzhe zvuchala hutba v yakij zgaduvavsya bagdadskij halif al Mustadi 25 veresnya 1171 roku Salah ed Din pishov iz Kayira na forteci hrestonosciv Kerak ta Monreal Bulo domovleno z Nur ed Dinom sho odnochasno prohoditime nastup iz Siriyi Ale pered Monrealem Salah ed Din vidstupiv rozumiyuchi sho zustrivshis z nim osobisto Nur ed Din ne vidpustit jogo do Yegiptu ne bazhayuchi viddavati jomu taki znachni teritoriyi Kolaps derzhav hrestonosciv dav bi Nur ed Dinu shans zahopiti Yegipet Salah ed Din poyasniv svoyi diyi zmovoyu Fatimidiv proti nogo ale Nur ed Din ne prijnyav ciyeyi vidmovki Ulitku 1172 roku Asuanu pochali zagrozhuvati nubijski vijska z Mukurri do yakih doluchilis vignanci z Virmeniyi Emir Asuana poprohav u Salah ed Dina dopomogi i toj vidryadiv tudi vijska na choli zi svoyim bratom Turan Shahom Nubijci vidstupili prote z yavilis znovu 1173 roku i znovu yih prognali Yegiptyani zahopili nubijske misto Ibrim Minulo 17 misyaciv pislya smerti kayirskogo halifa a Nur ed Din use she ne vzhivav zhodnih zahodiv shodo Yegiptu Vin visunuv vimogu chastkovogo povernennya 200 tisyach dinariv zatrachenih na sporyadzhennya vijska Shirkuha i Salah ed Din poslav jomu 60 tisyach ta bagati podarunki Vijska yaki suprovodzhuvali ci dari prinagidno spustoshili zemli hrestonosciv unikayuchi napadu na zamki ale peresliduyuchi beduyiniv yaki sluzhili frankam za providnikiv 31 lipnya 1173 roku batko Salah ed Dina Ayub travmuvavsya pid chas verhovoyi yizdi j 9 serpnya pomer 1174 roku Salah ed Din vidryadiv svogo brata Turan Shaha na zavoyuvannya Yemenu Vin spodivavsya vtekti tudi u razi napadu Nur ed Dina Pidkorennya Damaska Navesni 1174 roku Nur ed Din pochav zbirati vijsko dlya napadu na Yegipet Dovidavshis pro ce Ayubidi proveli radu j stali styaguvati vijska do Kayira 15 travnya Nur ed Din pomer vid otruti i vlada perejshla do jogo 11 richnogo sina as Saliha Ta smert nadala Salah ed Dinu bazhanoyi nezalezhnosti U svoyemu listi do as Saliha vin obicyav diyati yak jogo mech proti vorogiv Vidtodi Salah ed Dinu potribno bulo virishiti chi napasti na hristiyan z Yegiptu chi chekati zaproshennya vid as Saliha j rozpochati vijnu z Siriyi Bula mozhlivist zahopiti Siriyu samomu persh nizh vona potrapit do ruk silnogo konkurenta Prote jogo strimuvalo te sho napad na zemli svogo kolishnogo volodarya superechiv bi zakonam islamu sho mogli b rozciniti yak licemirstvo a ce zrobilo b jogo poganim liderom u vijni proti hrestonosciv Dlya zavoyuvannya Siriyi Salah ed Dinu potribni buli abo zaproshennya vid as Saliha abo zagroza z boku hrestonosciv Koli u serpni as Salih perebravsya do Aleppo nad nim vzyav opiku Gumushtigin emir mista j odin iz polkovodciv Nur ed Dina Gumushtigin planuvav poboroti vsih konkurentiv u Siriyi pochinayuchi z Damaska Emir Damaska zvernuvsya po dopomogu do emira Mosula ale toj vidmoviv sho zmusilo damaskogo pravitelya poklikati Salah ed Dina Salah ed Din poyihav cherez pustelyu na choli zagonu z 700 vershnikiv i distavsya Basri de jogo rado zustrili emiri voyaki ta beduyini 23 listopada vin distavsya Damaska j zupinivsya u batkovomu domi a za 4 dni jomu vidkrili vorota citadeli Zhiteli Damaska vitali jogo Novi zavoyuvannya Saladin zdobuvaye peremogu Kartina Gyustava Dore Zalishivshi brata Tugtigina praviti u Damasku Salah ed Din pishov pidkoryuvati inshi mista sho nalezhali Nur ed Dinu ale pislya jogo smerti stali praktichno nezalezhnimi Vin porivnyano legko zavoyuvav Hamu ale ne vidvazhivsya brati Homs cherez micnu citadel Dali Salah ed Din pishov na Aleppo j 30 sichnya vzyav jogo v oblogu As Salih osterigayuchis polonu vijshov z palacu j zaklikav meshkanciv mista ne vidavati jogo ta ne zdavati misto Yak stverdzhuye litopisec lyudi pidpali pid jogo chari Gumushtigin poprosiv Rashida ed Din Sinana ochilnika sirijskih asasiniv yakij uzhe voroguvav iz Salah ed Dinom z chasiv povalennya Fatimidiv u Yegipti vbiti Salah ed Dina v jogo tabori 11 travnya 1175 roku do taboru probralis 13 asasiniv ale yih shvidko viyavili j likviduvali Shob zupiniti Salah ed Dina graf Tripoli Rajmund III zibrav na pidstupah do Nahr al Kabira znachni sili Salah ed Din povernuv na Homs ale vidstupiv dovidavshis sho tudi vidryadiv pidkriplennya Sayif ed Din Vorogi Salah ed Dina v Siriyi ta Dzhaziri veli proti nogo propagandistsku vijnu zvinuvachuyuchi jogo v tomu sho vin zabuv svij stan slugi Nur ed Dina i napadayuchi na jogo sina ne shanuye gospodarya a pidburyuye proti nogo bunt Salah ed Din zaperechuvav sho zahishaye islam vid hrestonosciv Vin znyav oblogu i povernuvsya do Hami nazustrich hrestonoscyam Hrestonosci vidstupili j Salah ed Din ogolosiv peremogu sho vidkrivaye bramu do lyudskogo sercya U berezni Salah ed Din vzyav citadel Homsa popri vpertij opir yiyi zahisnikiv Uspih Salah ed Dina strivozhiv Sayif ed Dina Yak golova Zengidiv vin vvazhav Siriyu ta Mesopotamiyu vlasnistyu rodini a sprobi Salah ed Dina uzurpuvati volodinnya dinastiyi rozlyutili jogo Vin zibrav velike vijsko i vidpraviv jogo do Aleppo zahisniki yakogo z trivogoyu ochikuvali na dopomogu Ob yednani sili Mosula j Aleppo pishli na Salah ed Dina v Hami Usvidomlyuyuchi chiselnu perevagu protivnika Salah ed Din spochatku sprobuvav domovitis vidmovlyayuchis vid usih zavoyuvan na pivnich vid Damaska ale voni ne zgodilisya ta pochali vimagati vid nogo povernennya do Yegiptu Zbagnuvshi sho bitva neminucha Salah ed Din zajnyav vigidnu poziciyu na pagorbah bilya girla richki Orontes 13 kvitnya 1175 roku vijska Zengidiv pishli v ataku ale nezabarom opinilis v otochenni dosvidchenih bijciv Salah ed Dina Bitva zavershilas povnoyu peremogoyu Salah ed Dina Vin peresliduvav voroga do Aleppo ta zmusiv radnikiv as Saliha viznati za nim Damask Homs Hamu ta she kilka mist bilya Aleppo Pislya peremogi nad Zengidami Salah ed Din ogolosiv sebe sultanom i zaboroniv zgaduvati im ya as Saliha u p yatnichnih molitvah i karbuvati jogo zobrazhennya na monetah Bagdadskij halif pidtrimav jogo ogolosivshi sultanom Yegiptu ta Siriyi Bitvoyu pid Hamoyu borotba za vladu mizh Ayubidami ta Zengidami ne zavershilas Virishalna sutichka vidbulasya navesni 1176 roku Salah ed Din otrimav znachne pidkriplennya z Yegiptu Sayif ed Din zibrav svoye vijsko z Diyarbakira ta al Dzhaziri Koli Salah ed Din perejshov cherez Orontes vidbulos zatemnennya Soncya Vin sprijnyav ce yak znak ale prodovzhiv ruh na pivnich Jogo vijska zustrilis z armiyeyu Sayif ed Dina na Sultanovomu pagorbi za 25 km vid Aleppo Zengidi zumili zim yati live krilo Salah ed Dina ale u vidpovid Salah ed Din udariv sam u centr gvardiyi Zengidiv Sered Zengidiv pochalasya panika chimalo z yihnih ochilnikiv zaginuli abo potrapili u polon sam Sayif ed Din led virvavsya Ayubidi zahopili tabir Zengidiv konej poklazhu shatri j zapasi Salah ed Din zveliv vidpustiti polonenih Vin ne vzav nichogo sobi a rozpodiliv zdobute sered svoyih lyudej Dali vin pishov na Aleppo ale misto vse she vidmovlyalos vidchiniti pered nim bramu 15 travnya vijska Salah ed Dina vzyali v oblogu Azaz Za kilka dniv koli Salah ed Din spochivav asasin zadav jomu udaru nozhem u golovu ale sholom vitrimav i Salah ed Din upijmav ruku vbivci Asasina odrazu vbili Toj zamah v yakomu Salah ed Din zvinuvativ Gumushtugina duzhe rozizliv jogo i vin prodovzhiv oblogu z ishe bilshim zavzyattyam Azaz kapitulyuvav 21 chervnya i Salah ed Din znovu pishov na Aleppo Misto prodovzhuvalo suprotiv ale Salah ed Din dobivsya peremir ya na vigidnih umovah vin zalishiv Gumushtugina ta as Saliha praviti v Aleppo ale voni viznali pravo Salah ed Dina na zavojovani zemli Emiri inshih mist regionu tezh viznali jogo pravitelem Siriyi Mapa volodin Salah ed Dina Protistoyannya ta primirennya z asasinami Pislya ukladennya peremir ya z Zengidami ta z Yerusalimskim korolivstvom Salah ed Dinu vse she zagrozhuvala sekta ismayilitiv vidoma yak asasini Yiyi ocholyuvav Rashid ed Din Sinan Asasini mali v gorah An Nusariya dev yat fortec Vidpravivshi osnovnu chastinu vijsk u Yegipet Salah ed Din 1176 roku pishov u gori spustoshiv sela j vidstupiv ne zdobuvshi zhodnoyi tverdini Musulmanski istoriki stverdzhuyut sho jogo dyadko pravitel Hami zumiv domovitisya pro mir mizh Salah ed Dinom ta Sinanom Za inshoyu versiyeyu Salah ed Din vidviv vijska bo potrebuvav yih dlya borotbi z hrestonoscyami Za ciyeyu versiyeyu same asasini iniciyuvali soyuz iz nim oskilki vvazhali sho vignannya hrestonosciv bude vzayemovigidnim Nadali Salah ed Din ta Sinan pidtrimuvali dobri stosunki Sinan prisilav sultanu pidkirplennya naperedodni vazhlivih bitv Povernennya do Yegiptu rejdi do Palestini Pokinuvshi gori An Nusariya Salah ed Din povernuvsya do Damaska ta vidpustiv svoyu sirijsku armiyu Zalishivshi Siriyu pid upravlinnyam Turan shaha vin virushiv do Yegiptu z nevelikim zagonom osobistoyi varti Jogo vidsutnist zatyaglas na dva roki i vin vzyavsya za organizaciyu sprav ta za vidbudovu j fortifikaciyu Kayira Provodivsya remont miskih muriv pochalos sporudzhennya Kayirskoyi citadeli Protistoyannya z Balduyinom IV Pole bitvi na Yakovomu Brodi Ne pidgotuvavshis do nespodivanoyi ataki Ayubidi dozvolili korolyu Yerusalimu Balduyinu IV z tampliyerami uvijti do Askalona Hocha hristiyani mali tilki 375 licariv Salah ed Din vagavsya oskilki hrestonoscyami komanduvali vmili voyini 25 listopada za vidsutnosti bilshoyi chastini vijska musulman tampliyeri zaskochili Salah ed Dina znenacka bilya Ramli u bitvi na gori Zhisar i porubali jogo vijsko shvidshe nizh vono vstiglo sformuvati strij Spochatku Salah ed Din namagavsya organizuvati svoyih voyiniv ale pislya zagibeli tiloohoronciv bachachi neminuchu porazku vtik na shvidkomu verblyudi do Yegiptu Navesni 1178 roku Salah ed Din rozbiv tabir pid stinami Homsa de pochalis sutichki mizh jogo vijskami ta hrestonoscyami Sili sultana v Hami zdobuli nad hristiyanami peremogu j uzyali bagato branciv Salah ed Din nakazav vidrubati yim golovi za grabunok i spustoshennya zemel pravovirnih Salah ed Dinu dopovidali sho hrestonosci planuyut rejd u Siriyu Vin zveliv odnomu zi svoyih generaliv Farruh shahu sposterigati za graniceyu unikati bitvi j povidomiti pro nastup hristiyan signalnim vognishem U kvitni 1179 hrestonosci na choli z korolem Balduyinom IV napali na musulmanskih pastuhiv sho vipasali svoyi stada na Golanskih Visotah ne spodivayuchis na opir Balduyin zopalu pognavsya za silami Farruh shaha j zaznav porazki Pislya ciyeyi peremogi Salah ed Din virishiv privesti z Yegiptu dodatkovi sili j nakazav al Adilu prislati 1500 vershnikiv Ulitku 1179 roku korol Balduyin IV vistaviv posti na dorozi do Damaska j pochav buduvati ukriplennya na Yakovomu Brodi cherez richku Jordan Salah ed Din zaproponuvav yerusalimskomu korolyu 100 tisyach zolotih za te shob vin oblishiv obrazlive dlya musulman budivnictvo ale marno Todi Salah ed Din virishiv znishiti fortecyu tampliyeriv Shatle Hrestonosci kinuvshis v ataku na musulman zalishili pihotu pozadu i vtratili organizovanist Peresliduyuchi voroga voni rozsiyalis chim skoristavsya dlya napadu Salah ed Din Ayubidi zdobuli slavnu peremogu j polonili chimalo licariv Dali Salah ed Din pishov do Yakovogo Brodu j zahopiv jogo 30 serpnya 1179 roku Navesni 1180 roku Salah ed Din otrimav vid korolya Balduyina IV posliv iz propoziciyeyu miru Cherez poganij urozhaj Salah ed Din pogodivsya na peremir ya ne pogodivsya ale rejd Ayubidiv na jogo zemli u travni ta poyava flotu Salah ed Dina bilya beregiv knyazivstva zmusili jogo skoritis Vnutrishni spravi 1180 roku Salah ed Din vladnav konflikt mizh seldzhukami Rumskogo sultanatu ta Artukidami Shidnoyi Anatoliyi Zalishivshi Farruh shaha v Siriyi 1181 roku sultan povernuvsya do Kayira planuyuchi nastupnogo roku zdijsniti hadzh do Mekki odnak zminiv svoye rishennya j podavsya na beregi Nilu Vin vidibrav u beduyiniv dvi treti zemel zvinuvativshi yih u torgivli z hristiyanami i zmusiv yih migruvati na zahid Sultanu takozh dovelosya vzyati v svoyi ruki spravi u Yemeni vid yakogo ne nadhodilo dostatno dohodiv Pidkorennya Mesopotamiyi U chervni 1181 roku pomer Sayif ed Din i v Mosuli pochav praviti jogo brat 4 grudnya v Aleppo pomer koronnij princ Zengidiv as Salih Pered smertyu vin sklav prisyagu Izz ed Dinu yak yedinomu z Zengidiv dostatno silnomu shob chiniti opir Salah ed Dinu Izz ed Dina radisno sprijnyali v Aleppo ale utrimuvati vodnochas ce misto j Mosul bulo jomu ponad silu Vin peredav Aleppo svoyemu bratu Imad ed Dinu Salah ed Din ne vtruchavsya do tih sprav oskilki jogo zv yazuvala ugoda z Zengidami 11 travnya 1182 roku Salah ed Din iz polovinoyu yegipetskogo vijska virushiv z Kayira do Siriyi Znayuchi sho na kordoni jogo chekayut hristiyanski sili vin pishov cherez pustelyu Dorogoyu vin spustoshiv okolici zamku Monreal Vijska korolya Balduyina sposterigali zdaleku j ne vidvazhilis na vtruchannya U Damasku Salah ed Din dovidavsya sho Farruh shah vchiniv uspishnij napad na Galileyu U serpni Ayubidi napali na Bejrut z suhodolu ta morya odnak jomu dovelos vidvesti vijska cherez situaciyu v Mesopotamiyi Vijna z hrestonoscyami Richard I Levove Serce proti Salah ed Dina Alegorichne zobrazhennya yihnogo protistoyannya XIII st Salah ed Din prijmaye kapitulyaciyu hrestonosciv Gi de Luzinyana U 1174 zavoyuvav Damask u 1183 Aleppo Pislya podolannya protivnikiv u musulmanskomu tabori spryamuvav svoyi sili proti Yerusalimskogo korolivstva U bitvi na Rogah Hattina 4 lipnya 1187 rozbiv vijska frankiv a 2 listopada zdobuv Yerusalim usunuvshi hristiyan majzhe z usiyeyi teritoriyi Svyatoyi Zemli Reakciyeyu na ce stav Tretij hrestovij pohid U 1192 roci Saladin uklav z ochilnikom hrestonosciv Richardom Levove Serce Yaffskij mir zgidno z yakim Yerusalim zalishavsya pid vladoyu musulman ale neozbroyenim hristiyanskim palomnikam ta torgivcyam garantuvavsya vilnij dostup do mista Pomer Salah ed Din u Damasku 4 bereznya 1193 roku vid zhovtoyi garyachki odnak mozhlivo sho ce buv epidemichnij povorotnij tif yakij perebigaye z zhovtyaniceyu ne viklyuchayut takozh j gepatit E Zobrazhennya Salah ed Dina na dirhami Pam yatGolovnij oponent hrestonosciv koristuvavsya povagoyu v hristiyanskij Yevropi za licarski doblesti horobrist i velikodushnist do suprotivnika Anglijskij korol Richard I Levove Serce odin iz golovnih vozhdiv hrestonosciv stav majzhe drugom Saladina Saladin personazh Bozhestvennoyi komediyi Dante de pokazanij yak pravednik nehristiyanin sho znahoditsya v Limbi najbilsh m yakomu koli pekla Saladin vivedenij simpatichnim pravitelem u romani Valtera Skotta Talisman 1825 roku Same ce zobrazhennya vplinulo na stavlennya do nogo suchasnih yevropejciv Valter Skott pokazav povelitelya saraciniv yak osvichenu j kulturnu lyudinu doblesnu j velikodushnu Tak samo Saladin ye personazhem drami Mudrec Natan G Lessinga U kinematografi vin ye personazhem filmu Carstvo Nebesne Saladin buv kumirom Saddama Husejna yakij yak i vin narodivsya v Tikriti na richci Tigr pri Saddami v Iraku buv kult Saladina LiteraturaBaha al Din Ibn Shaddad 2002 The Rare and Excellent History of Saladin Ashgate ISBN 978 0 7546 3381 5 angl Imad ad Din al Isfahani 1888 C Landberg ed in French Conquete de la Syrie et de la Palestine par Salah ed din Brill fr PrimitkiNationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 http www theguardian com world 2003 mar 20 iraq rorymccarthy http www britannica com EBchecked topic 595715 Tikrit Walker P E Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118604988 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Ukrayinskij pravopis 2019 147 Pohidni prikmetniki Lyons ta Jackson 1982 s 15 Lyons ta Jackson 1982 s 16 Lyons ta Jackson 1982 s 28 29 Lyons ta Jackson 1982 s 34 amp thinsp 36 Lyons ta Jackson 1982 s 38 Lyons ta Jackson 1982 s 41 Lyons ta Jackson 1982 s 43 Pringle 1993 p 208 Lyons ta Jackson 1982 s 45 Lyons ta Jackson 1982 s 46 47 Lyons ta Jackson 1982 s 60 62 Lyons ta Jackson 1982 s 64 Lyons ta Jackson 1982 s 73 74 Lyons ta Jackson 1982 s 74 75 Lane Poole 1906 s 136 Lyons ta Jackson 1982 s 81 Lane Poole 1906 s 13 Lane Poole 1906 s 137 Lyons ta Jackson 1982 s 87 Lane Poole 1906 s 138 Lane Poole 1906 s 139 Nicolle 2011 s 20 Lyons ta Jackson 1982 s 88 89 Lane Poole 1906 s 140 Lane Poole 1906 s 141 Lane Poole 1906 s 141 143 Lane Poole 1906 s 144 Lane Poole 1906 s 144 146 Lane Poole 1906 s 148 Willey 2000 p 47 Willey 2000 p 48 Lane Poole 1906 s 153 Lane Poole 1906 s 155 Lane Poole 1906 s 156 Lyons ta Jackson 1982 s 136 Lane Poole 1906 s 157 159 Lane Poole 1906 s 160 161 Lyons ta Jackson 1982 s 148 Lyons ta Jackson 1982 s 156 Lyons ta Jackson 1982 s 158 159 Lyons ta Jackson 1982 s 149 Lane Poole 1906 s 164 165 Lane Poole 1906 s 167 Lane Poole 1906 s 168 169PosilannyaSalag ad Din Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Salah ed Din Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Salah ed Din link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Salah ed Din

    Дата публікації:
    Топ