Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Публі чний поворо т англ public turn turn to public ситуація яка складається в соціальних і гуманітарних науках з останн

Публічний поворот

Публічний поворот

Публі́чний поворо́т (англ. public turn, turn to public) — ситуація, яка складається в соціальних і гуманітарних науках з останньої третини ХХ століття та пов'язана зі зростанням соціального запиту на соціально-гуманітарне знання й постанням поза межами університетського середовища нових форм побутування гуманітаристики зі специфічними способами трансляції знань, функціями, методами, інституціями, типом мовлення.

Зазначені тенденції на межі ХХ-ХХІ століть сягають максимуму в західному світі, а з другого десятиліття ХХІ століття — і в Україні, й охоплюють усі галузі соціальних і гуманітарних наук. У наукових дискусіях та у мас-медіа похідні від слова «публічний» сьогодні становлять вагомий пласт лексики: говорять про публічний дискурс, публічну політику, публічні стосунки, публічних інтелектуалів, публічну науку тощо. Залучення до публічного дискурсу стає однією з легітимних форм існування соціальних і гуманітарних наук у демократичному суспільстві. Масштаби явища дають змогу констатувати, що в гуманітаристиці кінця ХХ — початку ХХІ сторіччя відбувається вагомий теоретико-методологічний поворот, що поряд із лінгвістичним, прагматичним, комунікативним, дискурсивним та іншими «поворотами», тенденція до виділення яких виникає в гуманітаристиці другої половини ХХ століття, зумовлює обличчя сучасної науки.

Історія терміну

Перші згадки

Попри те, що вперше поняття публічного повороту з'являється в наукових публікаціях ще наприкінці 1980-х років,  тривалий час воно використовується епізодично й безсистемно, набуває різного змістовного наповнення від тексту до тексту й не артикулюється як предмет спеціальних досліджень ані у вітчизняному, ані в світовому науковому дискурсі.

Ймовірно, вперше словосполучення «публічний поворот» («англ. public turn») використали 1987 року і у дискусії «Публічний поворот в філософії», представленій у квартальному бюлетені Центру філософії і публічної політики університету Меріленду (США).

Втім, вдала постановка питання і ефектний термін не здобувають резонансу, і наступне використання цього поняття подибуємо лише 2005 року в однойменній книжці (США) в іншому значенні: вона  осмислює публічну роль університетських інтелектуалів і розвиває ідеї «письменницького активізму», «публічного» і «громадянського» письменництва та риторики, завдяки яким «тексти виходять до публіки».  

У 2008-му словосполучення «public turn» разом з «turn to public» мимохідь і без пояснень вживає один з перших ентузіастів публічної соціології, професор Каліфорнійського університету Майкл Буравой. Згодом, у 2010-му, Патріка Нікель аналізує постання низки «публічних дисциплін» та констатує, що «в різних дисциплінах паралельно відбувається публічний поворот». 2016 року, також мимохідь, цей термін використовує російський соціолог Анатолій Лубський, на думку якого, «цей поворот багато в чому зумовив інтелектуальну ситуацію в соціальних науках на межі століть».

Однак у жодній з цього майже вичерпного переліку публікацій, автори яких використовують поняття «публічний поворот», воно майже не концептуалізоване й не постає як головний предмет дослідження.

Впровадження терміну та системні дослідження

Як спеціальний термін із чітким визначенням та самостійний об'єкт теоретичного осмислення, його пропонує використовувати Іламі Ясна в однойменній статті в тематичному числі часопису «Філософська думка», присвяченому публічній філософії. В цій статті вона систематизує розрізнені згадки про схожі процеси в різних галузях гуманітаристики та вперше системно аналізує передумови публічного повороту, окреслює його ознаки, простежує поширення цієї тенденції в різних країнах і галузях знань, а також запроваджує етапи та критерії інституціалізації публічних відгалужень наукових дисциплін.

Передумови публічного повороту

Спроби простежити розвиток тенденції популяризації соціально-гуманітарних дисциплін, так само, як і науки загалом, слід відстежувати від витоків раціонального знання в Європі, тобто від доби Античності, коли основною, якщо не єдиною, синкретичною формою наукового знання була філософія. Виникаючи в античному полісі як діалогічна й публічна практика вільних громадян, філософія протягом усієї своєї історії зазнає коливань між полюсами езотеричності і відкритості, елітарності й популярності. Утім, у довгостроковій перспективі можна простежити загальний поступовий рух у бік публічності, популяризації, практизації, поетизації філософії та ширше, науки, осмислення ними своєї активної ролі у суспільстві, інтеграції її в публічний дискурс та охоплення дедалі ширших цільових авдиторій. Іламі Ясна виділяє п'ять чинників такого руху в останні три чверті століття.

Розширення предметного поля гуманітаристики

Не в останню чергу це відбувається внаслідок світоглядних і методологічних поворотів другої половини ХХ століття. Насамперед це прагматичний (та згодом, практичний) повороти, що символізують перенесення акцентів з проблематики свідомості на проблематику дії, з теоретичної у площину під впливом ідей американського прагматизму, засновники якого, Чарлз Пірс, Вільям Джеймс та Джон Дьюї, наполягали на тому, що філософія має зосередитись на «реальних проблемах», до котрих вони відносили моральні й політичні питання, втілюючи «суспільну надію, редуковану до ефективної програми дій». Згодом поворот до повсякденності, відзначає перенесення об'єкту рефлексії зі сфери трансцендентного до повсякденного буття, коли в поле зору філософів, соціологів, істориків потрапляють їжа і напої, кольори і пахощі, предмети побуту, хобі і види спорту та безліч інших близьких кожній людині дрібниць.

Зміна методу гуманітарного пізнання

Другим чинником можна вважати зміну методу гуманітарного пізнання, що можна пов'язати, зокрема, із , теоретичні витоки якого зазвичай віднаходять у концепціях Ю. Габермаса, , Н. Лумана та ін. Класичне субстанціалістське розуміння соціального як надіндивідуального і метафізично первинного, поступається місцем інтерсуб'єктивній інтерпретації соціальності як комунікації, діалогу, взаємодії, спільного «конструювання реальності». На цьому теоретичному ґрунті не лише постають фундаментальні цінності соціальної активності і громадської участі, характерні для громадянського суспільства, але й визріває нова парадигма науки, яка визнає комунікативну природу і дискурсивний характер наукового пізнання та інтерсуб'єктивність знання як такого.  Тут вже не складно угледіти риси «публічної науки» ХХІ століття — науки не так «для публіки», як «разом з публікою»: співпраці, діалогу, спільного пошуку знання чи істини. Інакше кажучи, якщо у зв'язку з прагматичним поворотом і поворотом до повсякденності йшлося про формування філософії, здатної становити інтерес для публіки, то у  комунікативному повороті постає сама публіка, котру науковці вже майже готові сприйняти як рівноправного суб'єкта наукового дискурсу.

Розмиття дисциплінарних і жанрових кордонів гуманітаристики

Третій чинник — розмиття дисциплінарних кордонів гуманітаристики в контексті загальнонаукової тенденції до порушення дисциплінарних меж та постання ідеалів міждисциплінарності, типової для межі ХХ-ХХІ століть, а також розмиття її жанрових кордонів — насамперед зближення її з літературою.

З одного боку це своєрідна «літературизація» чи «поетизація філософії» — процес освоєння філософією жанрів художньої літератури та «здачі думки поемі», перші проблиски якого, згідно з А. Бадью, помітні вже у творчості Ф. Ніцше та можуть бути простежені у творах інших представників філософії життя, екзистенціалізму й далі. Представники філософії стають лауреатами не лише суто академічних відзнак, але й літературних, як-то німецька премія імені Гете, яку в різні роки отримували А. Швайцер, З. Фройд, Е. Юнґер, Д. Лукач та ін. Лауреатами Премії Зігмунда Фройда, яку присуджують за публікацію наукових робіт доступною літературною мовою, ставали Г. Арендт, Ю. Габермас, Х.-Г. Ґадамер, О. Марквард, К. Шльоґель та ін. Серед імен лауреатів Нобелівської премії у галузі літератури поряд із, власне, літераторами, помічаємо імена представників академічної філософії або вихідців з неї — А. Камю, А. Бергсона, Б. Рассела, Ж.-П. Сартра.

Паралельно відбувається зустрічний рух літератури у напрямку філософії — своєрідна «філософізація літератури», коли серед письменників, далеких від академічної сфери, поширюється традиція надання літературним творам філософсько-символічного змісту. Ця тенденція, що спалахує та згасає протягом усієї історії як літератури, так і філософії — від Гомера і Гесіода в добу Античності, Вольтера і Ж.-Ж. Руссо за часів Просвітництва, Ф. Гельдерліна та Й. Ґете в період романтизму, до Ж.-К. Гюїсманса та О. Уайльда в другй половині ХІХ століття — від початку ХХ століття набуває нових масштабів у творчості А. Камю і Ж.-П. Сартра, Г. Гессе і Т. Манна, М. Унамуно і Р. Музиля. Ґ. Ґ. Маркеса і М. Кундери та навіть у науково-фантастичних творах Р. Гайнлайна, Ф. Діка, С. Лема та ін.

Криза університетів

Четвертим чинником зростання попиту на гуманітарне знання поза межами університетів стає криза самих університетів та, насамперед втрата гуманітарною освітою своїх позицій як складової університетської освіти — факт, який визнають сьогодні представники як української, так і світової академічної спільноти.

З одного боку, падіння престижності гуманітарних дисциплін, скорочення аудиторних часів, майже повна відсутність попиту на дипломованих гуманітаріїв та, якщо йдеться про Україну мотивують фахівців відшукувати нові форми зайнятості поза межами університетів чи шкіл. Водночас те ж саме скорочення обсягу й неминуче зниження якості університетської гуманітаристики штовхає студентів і випускників до пошуку альтернативних джерел гуманітарного знання, потреба в якому, здається, є невід'ємною рисою людини. 

Разом зі ще одним освітнім трендом сьогодення — виникненням нових освітніх форматів, як-то освіта протягом життя, освіта для дорослих, освіта з акцентом на здобуття універсальних компетенцій тощо — це зумовлює появу нових освітніх майданчиків, як то відкриті лекторії, дискусійні клуби і філософські кав'ярні, онлайн-курси тощо.

Наростання соціальних проблем та кризових ситуацій

Нарешті, за п'ятий чинник доцільно взяти поширену гіпотезу про те, що «спрага до філософії» є своєрідним маркером соціальних проблем та кризових ситуацій. З тих часів, коли у Давньому Римі Діон Хрисостом писав, що «як ліки купують лише при серйозній хворобі, так і філософією нехтують, поки не прийде надмірна біда», та до сьогодні, коли «рутинну повсякденності руйнують нерозв'язні проблеми, в людей виникають питання, які вони врешті-решт скеровують до філософів». Це пояснює лавиноподібне зростання попиту на різноманітні форми публічної філософії, соціології, історії тощо саме тоді, коли зростає кількість соціальних конфліктів та рівень соціальної напруженості — у світі від кінця минулого тисячоліття та в Україні в останні два-три роки.

Інституціалізація «публічних дисциплін»

Коли та чи інша форма суспільної, зокрема, наукової діяльності сягає помітних масштабів, стаючи масовою, подальший ефективний розвиток вимагає її професіоналізації та інституціалізації.

Процес і критерії інституціалізації

Аналізуючи процес інституціалізації наукових дисциплін загалом, Роберт Вітлі вказує на два рівні цього процесу. Когнітивний характеризує ступінь взаєморозуміння між фахівцями: ясність термінології і формулювань, використання спільної методології, наявність критеріїв релевантності проблем та способів їх рішень, рівень осмислення ситуації у наукових публікаціях і дискусіях тощо. Соціальний пов'язаний із ступенем розвитку формальних структур, що об'єднують членів когнітивної структури: наявністю відповідних кафедр, факультетів, спеціалізованих професійних спільнот чи секцій крупних дисциплінарних організацій; розподілення університетських ресурсів; функціонування дисциплінарних періодичних видань тощо.

Іламі Ясна, адаптуючи концепцію Вітлі до такого специфічного випадку, як інституціалізація публічних напрямків всередині наявних дисциплін, вважає доцільним виокремити також практичний рівень, що характеризує ступінь фактичної залученості фахівців у публічний дискурс. Різною мірою, у тому чи іншому співвідношенні ці ознаки вже можна відстежити у низці галузей соціально-гуманітарного знання.

[en]

«Класичним» прикладом тут є соціологія, яка першою розпочала шлях до інституціалізації свого публічного відгалуження, та в якій подибуємо більшість складових інституціалізації публічного напрямку на усіх рівнях від практичного до соціального. Першою заявкою на теоретичну леґітимацію «публічної соціології» (коґнітивний рівень інституціалізації) стає у 2008 році офіційний лист Герберта Ґанса президентові Американської Соціологічної Асоціації (АСА) та його ж стаття із амбітною назвою «Більшість з нас має стати публічними соціологами». Утім, найчастіше теоретичне оформлення публічної соціології пов'язують із програмним листом Майкла Буравоя «За публічну соціологію» від 2004 року, де він описує її як «соціологію, що перетинає академічні межі» та є «дзеркалом і совістю суспільства».

Щодо соціального рівню інституціалізації, то тут слід зазначити виокремлення Секції соціологічної практики і публічної соціології у складі АСА та започаткування нею двох щорічних нагород за досягнення соціологів у практичній та публічній сфері, створення інших аналогічних організацій при університетах і кафедрах, проведення тематичних симпозіумів і конференцій (зокрема в Україні). Засновано спеціальні періодичні видання, як то «Journal of Public and Professional Sociology»; у низці університетів створено навчальні програми за спеціальністю «публічна соціологія», а відповідні розділи включено до пропедевтичних підручників.

[en]

Стратегію соціології активно запозичують інші галузі гуманітаристики, зокрема антропологія, де події розгортаються за схожою схемою: програмна стаття Р. Борофскі 2000 року, створення Центру публічної антропології (США); навчальні програми в університетах, нагороди для представників академічної антропології, що виходять в публічний простір тощо.

За Борофскі, «публічна антропологія демонструє здатність антропології та антропологів ефективно розв'язувати питання поза межами своєї дисципліни, висвітлюючи широке коло соціальних проблем сьогодення, а також ініціювати публічний діалог навколо цих питань заради стимулювання соціальних змін».

[en]

Дещо раніше, з 70-х років ХХ століття, набуває ознак інституціалізації та поширюється у світі публічна історія, яку визначають як «галузь історії, що зайнята перекладом історичного знання з академічної мови на мову публічних репрезентацій … для розуміння і подальшого вжитку широкою авдиторією».

Розвиток відбувається схожим шляхом із публічною соціологією та антропологією. Після низки програмних статей у 1972 році у Великій Британії засновано Премію Вольфсона з Історії за видатну майстерність у створенні книжок з історії для широкої публіки. У 1978 виходить друком перший номер наукового журналу «The Public historian». У 1979 засновано Національну раду США з Публічної Історії, девізом якої є «Змушуючи історію працювати у світі».

У 70-80-х роках відбувається становлення публічної історії як академічної дисципліни. У 1976 році в Університеті Санта-Барбари (США) вперше у світі відкрито перший бакалавріат за спеціальністю «Публічна історія». Сьогодні лише у США діє більш, ніж 130 програм публічної історії, випускаючи, як свідчить сайт спеціальності «Публічна філософія» Гейдельбергського університету (Німеччина), «істориків, які прагнуть працювати у позауніверситетському середовищі, зокрема, у видавничій справі, у ЗМІ, в музеях».

Цей напрямок набуває поширення й в Україні: проводяться тематичні наукові конференції, відкрито магістерську програму з публічної історії в Українському Католицькому Університеті. У 2019 р. в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відкрилася перша в Україні бакалаврська освітня програма «Практична (публічна) історія».

Публічна філософія

Основна стаття: Публічна філософія.

Хоча на практичному рівні витоки тенденції популяризації науки й залучення науковців до публічного дискурсу можна угледіти саме у філософії, яка ще від часів Античності була публічною практикою, і з філософією ж пов'язані перші спроби осмислення «публічного повороту», у науковому дискурсі системне дослідження публічних форм філософування розпочинається дещо пізніше, ніж в суміжних галузях гуманітаристики.

За аналогією з соціологією, історією та іншими галузями знання, 2008 року створено Комітет з публічної філософії при Американській Філософській Асоціації, а наприкінці 2015-го — Центр публічної філософії у Каліфорнійському університеті Санта Круз. Започатковано журнал «Public Philosophy Journal» та соціальну мережу «Public Philosophy Network», а також однойменну щорічну конференцію, чергова сесія якої відбудеться 2018 року. У 2014 році проблематиці філософії в публічному просторі вперше присвячено тематичне число наукового журналу — американського «Essays in Philosophy Journal». Важливим внеском до процесу популяризації філософії стає відповідна політика UNESCO, зокрема, встановлення у 2005-му році як міжнародного свята.

В Україні осмислення цієї тенденції розпочинається у популярних медіа з інтерв'ю та публікацій представників академічної філософії — А. Баумейстера, І. Голубович, В. Кебуладзе, Т. Лютого та ін., а дещо пізніше переноситься й до академічного дискурсу, розгортаючись, зокрема, у публікаціях М. Препотенської, Іламі Ясної, а також у тематичному блоці одного з провідних галузевих наукових часописів «Філософська думка».


Давно і успішно лекції філософської та релігієзнавчої тематики для широкого загалу слухачів проводить Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського, 2017 року в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова відкрито першу магістерську програму суміжного напрямку — «Філософська публіцистика, філософське мистецтво та арт-терапія».

Публічна теологія

Схожим шляхом відбувається становлення і розвиток публічної теології, яку К. Ванхузер визначає як «теологію, що артикулює суспільно важливі проблеми у відкритому публічному просторі, в якому жодне віросповідання чи конфесія не має переваг» та вважає її «реакцією проти «приватизації віри та обмеження її питаннями індивідуального спасіння». Редактори Міжнародного журналу публічної теології вбачають причини її формування у тому, що в сучасному світі теологія «має розвиватися у діалозі з різними академічними дисциплінами, такими як політологія, економіка, культурологія, релігієзнавство, а також із суспільством загалом». Об’єктом теоретичного інтересу публічної теології, так само, як і інших публічних дисциплін, є «дослідження ролі релігій у суспільному бутті» чи «дослідження теології у світі, що глобалізується» за описом дослідницької програми з публічної теології університету Берклі.

Станом на сьогодні діють десятки магістерських та дослідницьких програм з публічної теології, зокрема в таких провідних університетах світу, як Берклі (США); при університетах створюють відповідні підрозділи, як-то Центр публічної і контекстуальної теології в Charles Sturt University; академічне видавництво Brill видає Міжнародний журнал публічної теології.

2017 року в Україні вийшла друком книжка архімандрита Кирила (Говоруна) «Українська публічна теологія», однією з ключових ідей якої є «роздуми автора про місце релігійного у публічному просторі, взаємовідносини між Церквою та державою і Церквою та суспільством».

Публічна географія

Відтворює цю стратегію й публічна географія, що вперше набуває висвітлення у листі Александра Мерфі президентові Американської Асоціації Географів, де він закликає представників географії до "публічної присутності, … соціального активізму та сприяння підвищенню видимості географічної науки в публічній площині.

Публічна кримінологія

Тема активізації діалогу представників академічної кримінології останнім часом також опиняється у фокусі академічних публікацій та дискусій, а схема заснування цього напрямку багато в чому віддзеркалює стратегію інституціалізації публічної соціології М. Буравоєм.

Публічні інтелектуали

Схожі процеси відбуваються у психології, теології, економіці та інших галузях соціально-гуманітарного знання. Нарешті, набуває поширення поняття «публічні інтелектуали». Зокрема, артикулюється питання про публічну роль представників академічної науки. Так, за формулюванням А. Етционі, це — «інтелектуали, що беруть участь у публічному дискурсі на додаток до академічної кар'єри», Р. Поснер розглядає представників різних професій, зокрема, філософів, у ролі публічних інтелектуалів, а С. Еліасон та С. Кальберг присвячують спеціальне дослідження темі «Академічні науковці як публічні інтелектуали».

За широко цитованим визначенням М. Рябчука, цим терміном позначають «людей розумової праці, які мають певне публічне ім'я й авторитет і мають достатню відвагу та компетентність висловлюватися публічно з найрізноманітніших суспільно важливих питань. У цьому сенсі вони є певною суспільною інституцією — інституцією громадянського суспільства, яка: а) дає в популярній формі фахову оцінку проблем та шляхів їхнього вирішення; б) встановлює певну ієрархію цих проблем, структурує їх у суспільній свідомості; в) задає суспільству не лише інтелектуальні, а й певні моральні стандарти мислення та поведінки».

Тема публічних інтелектуалів та їх ролі у демократичному суспільстві в останнє десятиріччя набуває значної популярності: у світі їй присвячено десятки монографій, наукових конференцій тощо. Постають ці питання й в українському дискурсі, зокрема, в межах круглого столу та тематичного блоку часопису «Філософська думка» у 2014 році, а також в численних публікаціях та інтерв'ю у медіа.

Просвітницька місія науковців

Таким чином, однією з форм існування соціальних і гуманітарних наук у демократичному суспільстві стає їх залучення до публічного дискурсу. Сучасну гуманітаристику не може вдовольнити роль езотеричного академічного знання, вона прагне заявляти про себе поза академічними межами й доносити своє знання до широкої публіки, відіграючи активну соціальну роль. Враховуючи те, що суспільство зі свого боку, відчуває нагальну потребу у такому знанні, процес освоєння гуманітарними дисциплінами публічної площини відбувається досить активно, різні напрямки публічної гуманітаристики поступово просуваються від животіння у статусі своєрідної девіації академічної діяльності до етапу інституціалізації як леґітимної форми цієї діяльності. Окремі дослідники навіть вважають вихід представників академічної гуманітаристики та ширше, науки, до публічного дискурсу свого роду соціальним обов'язком:

image «З маленькими людьми не зробиш великих справ», – писав у 1859-му Джон Мілль, вважаючи, що держава, укладена з погано освічених, позбавлених відчуття свободи, власної думки й спраги до вільної творчості людей, не має життєвої сили. Сьогодні ми впевнені, що саме інтелектуали, насамперед, науковці, відповідальні за те, щоб громадяни їхньої країни не ставали «маленькими», а отже, вихід в публічний простір й трансляція знань і ідей повсякденною мовою є не менш, ніж соціальною місією кожного представника гуманітаристики та ширше, науки.

Водночас ніша популярної науки є вразливою для усіляких зловживань, яким можна протистояти лише шляхом залучення до цієї ніші справжніх професіоналів, яке стане своєрідним «щепленням» проти її заповнення псевдофілософськими та псевдонауковими інформаційними потоками. При цьому йдеться не про розвиток наукової журналістики, яка останніми роками набуває популярності, тобто не про те, щоб навчити журналістів чи письменників говорити про науку, а про зустрічний рух науковців до публіки, тобто завдання навчити їх говорити про складні речі зрозумілою мовою.

image

— (Опис проекту "Публічна гуманітаристика" на сайті ГО "Філософія в дії"), http://action.philosophy.ua/project/gumanitarystyka-v-publichnomu

Див. також

Основна література

  1. Ясна, Іламі (2017). . Філософська думка (1), 28–41.
  2. Brock, D. W., Fullinwider, R. K. (1987). The Public Turn in Philosophy. Philosophy and Public Policy Quarterly (1), Т. 7.
  3. Special issue of Essays in Philosophy: Public Philosophy (2014). Essays in Philosophy (15), Issue 1.
  4. Burawoy, M. (2005). For Public Sociology. American Sociological Association Presidential Address (2004). American Sociological Review (1), Т. 70, 4–28.
  5. Ackermann, F., Ackermann, J., Littke, A., Nießer, J., Tomann, J. (2011). Diskussion Angewandte Geschichte: Ein neuer Ansatz? Version: 1.0. Docupedia-Zeitgeschichte.
  6. Borofsky, R. (2011). Defining Public Anthropology. Center for Public Anthropology.
  7. Murphy, A. B., Blij, H. d., Turner, B. L., II, Gilmore, R. W., Gregory, D. (2005). The role of geography in public debate. Progress in Human Geography (2), Т. 29, 165—193.
  8. Chancer, L., McLaughlin, E. (2007). Public criminologies. Diverse perspectives on academia and policy. Theoretical Criminology (2), Т. 11, 155—173.

Посилання

  1. .
  2. Брайлян Є. Публічна історія в Україні: у пошуках консенсусу. // Дзеркало тижня. 2018. № 31.
  3. Public History Program. University of California, Santa Barbara.
  4. Public History program. Universität Heidelberg.
  5. .
  6. Section on Sociological Practice and Public Sociology (SPPS) of American Sociological Association.
  7. National Council on Public History (USA).
  8. Center for a Public Anthropology (USA).
  9. Committee of Public Philosophy. American Philosophical Association.
  10. Орлова Т. Публічна історія як складова "м’якої сили" у сучасному суспільстві: з досвіду Австралії // Український історичний журнал. 2021. Ч.5. С.165-174.
  11. Освітня програма "Практична (публічна) історія. КНУ імені Тараса Шевченка.

Примітки

  1. Ясна, Іламі. (2017). Public turn: філософія в публічному просторі [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.]. Філософська думка (1), с. 28–41.
  2. Brock, D. W., Fullinwider, R. K. (1987). The Public Turn in Philosophy. Philosophy and Public Policy Quarterly (1), Т. 7.
  3. Mathieu, P. (2005). Tactics of hope. The public turn in English composition. Portsmouth, NH: Boynton/Cook Publishers.
  4. Burawoy, M. (2008). Public turn. From Labor Process to Labor Movement. Work and Occupations (4), Т. 35, 371—387.
  5. Nickel, P. M. (2010). Public Sociology and the Public Turn in the Social Sciences. Sociology Compass (9), Т. 4, 694—704.
  6. Лубский, А. (2016). Социальные науки в России. Интеллектуальная ситуация в конце XX — начале XXI века. Гуманитарий Юга России (3), Т. 19, 31–49.
  7. Філософія в публічному просторі [ 17 липня 2017 у Wayback Machine.] (2017). Тематичний блок науково-теоретичного часопису «Філософська думка» (1).
  8. Whitley, R. (1974). Cognitive and social institutionalization of scientific specialities and research areas. In: R. Whitley (Ed.). Social Process of Scientific Development, 69–95.
  9. Gans, H. J. (1989). Sociology in America: the discipline and the public. American Sociological Association, Presidential Address (1988). American Sociological Review, Т. 54, 1–16.
  10. Gans, H. J. (2002). More of Us Should Become Public Sociologists. Footnotes: Newsletter of The American Sociological Association (July-August).
  11. Burawoy, M. (2005). For Public Sociology. American Sociological Association Presidential Address (2004). American Sociological Review (1), Т. 70, 4–28.
  12. Borofsky, R. (2000). Public Anthropology. Where to? What Next? Anthropology News (May), 9–10.
  13. Borofsky, R. (2011). Defining Public Anthropology. Center for Public Anthropology (11.05.2011).
  14. Ackermann, F., Ackermann, J., Littke, A., Nießer, J., Tomann, J. (2011). Diskussion Angewandte Geschichte: Ein neuer Ansatz? Version: 1.0. Docupedia-Zeitgeschichte.
  15. Склокін, В. (2016). Що таке «публічна історія»? The Ukrainians (5.02.2016).
  16. Магістерська програма з публічної історії Українського католицького університету [ 7 червня 2017 у Wayback Machine.].
  17. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА “ПРАКТИЧНА (ПУБЛІЧНА) ІСТОРІЯ”
  18. Committee of Public Philosophy: American Philosophical Association.
  19. The Center for Public Philosophy at Univercity of California Santa Cruz.
  20. Public Philosophy Journal (PPJ).
  21. Public Philosophy Network.
  22. The Public Philosophy Network Conference (2015). San Francisco, CA.
  23. Essays in Philosophy. Special issue: public philosophy (2014). 15, Issue 1.
  24. Гривінський, Р. (2017). Чи може філософія бути доступною всім? Андрій Баумейстер — про нову книгу, комунікацію всередині наукового середовища та екзистенційний виклики для Європи. День, 7 липня 2017 р.
  25. Инна Голубович и Вахтанг Кебуладзе — гости программы «Тема дня» (2 лютого 2017). Телевізійна компанія ГРАД.
  26. Лютий, Т. (2017). Казуси недо-, понад- та поза- інтерпретації: як не розуміють філософів. Радіо Аристократы,16.02.2017.
  27. Препотенська, М. П. (2015). Позаінституційний філософський діалог в урбопросторі: cafe-filo. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія: Філософія. Психологія. Педагогіка, 2, 81–88.
  28. Ясна, Іламі. (2014). Апробация в популярных медиа как необходимое условие академической карьеры [ 17 липня 2017 у Wayback Machine.]. Філософія як культурна політика сучасності. Тези доповідей ІІ всеукраїнської наукової конференції 17–18 жовтня, 2014. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». — с. 51.
  29. Ясна, Іламі. (2015). Чи потрібен «ребрендинг» українській філософії? [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.] Філософська думка, 6, 23–39.
  30. Ясна, Іламі. (2015). Аналітичний звіт про круглий стіл «Ребрендінг філософії: від університету до ліцею». Освітня політика: портал громадських експертів.
  31. Ясна, Іламі. (2016). Феномен масової філософії у просторі масової культури [ 18 червня 2017 у Wayback Machine.]. XI Міжнародна наукова конференція «Філософія: нове покоління» на тему «Philosophy: Between Science and Humanities» (Київ, 24-25 березня 2016). Київ: НаУКМА.
  32. Філософія в публічному просторі [ 17 липня 2017 у Wayback Machine.]. Тематичний блок науково-теоретичного часопису «Філософська думка» (2017,№ 1).
  33. Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського.
  34. Запрошуємо до нової магістратури «Філософська публіцистика, філософське мистецтво і арт-терапія» [ 2017-07-10 у Wayback Machine.] (2017). Сайт факультету філософської освіти і науки НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2 липня 2017 р.
  35. Vanhoozer, K. J., Strachan, O. (2015). The Pastor as Public Theologian: Reclaiming a Lost Vision. Baker Publishing Corp.
  36. International Journal of Public Theology [ 26 грудня 2017 у Wayback Machine.].
  37. Berkeley Public Theology Program [ 2017-12-21 у Wayback Machine.].
  38. The Centre for Public and Contextual Theology (PACT). Charles Sturt University.
  39. Горєвой, Д. (2017). «Українська публічна теологія»: враження від прочитаного. RISU - релігійно-інформаційна служба України, 15 червня 2017 р.
  40. Murphy, A. B. (2006). Enhancing Geography's Role in Public Debate. Annals of the Association of American Geographers (1), Т. 96, 1–13.
  41. Murphy, A. B., Blij, H. d., Turner, B. L., II, Gilmore, R. W., Gregory, D. (2005). The role of geography in public debate. Progress in Human Geography (2), Т. 29, 165—193.
  42. Chancer, L., McLaughlin, E. (2007). Public criminologies. Diverse perspectives on academia and policy. Theoretical Criminology (2), Т. 11 , 155—173.
  43. Loader, I., Sparks, R. (2010). What is to be done with public criminology? Criminology & Public Policy (4), Т. 9 , 771—781.
  44. Clear, T. R. (2010). Editorial Introduction to «Public Criminologies». Criminology & Public Policy (4), Т. 9, 721—724.
  45. Etzioni, A. (Ed.) (2006). Public Intellectuals. Rowman & Littlefield Publishers.
  46. Posner, R. A. (2009). Public Intellectuals. Harvard University Press.
  47. Eliaeson, S., Kalleberg, R. (2009). Academics as Public Intellectuals. Cambridge Scholars Publishing.
  48. Рябчук, М. (2010). Про роль публічного інтелектуала в суспільстві. Zaxid.net (30.12.2010).
  49. Інтеліґенція / інтелектуали: українська ситуація [ 18 червня 2017 у Wayback Machine.] (2014). Філософська думка (2).
  50. Кебуладзе, В. І. (2014). Інтелектуали contra інтелігенція[недоступне посилання з липня 2019]. Філософська думка (2), 104—110.
  51. Грабовський, С. (2015). Чи потрібні Україні публічні інтелектуали? День (5.06.2015).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Publi chnij povoro t angl public turn turn to public situaciya yaka skladayetsya v socialnih i gumanitarnih naukah z ostannoyi tretini HH stolittya ta pov yazana zi zrostannyam socialnogo zapitu na socialno gumanitarne znannya j postannyam poza mezhami universitetskogo seredovisha novih form pobutuvannya gumanitaristiki zi specifichnimi sposobami translyaciyi znan funkciyami metodami instituciyami tipom movlennya Zaznacheni tendenciyi na mezhi HH HHI stolit syagayut maksimumu v zahidnomu sviti a z drugogo desyatilittya HHI stolittya i v Ukrayini j ohoplyuyut usi galuzi socialnih i gumanitarnih nauk U naukovih diskusiyah ta u mas media pohidni vid slova publichnij sogodni stanovlyat vagomij plast leksiki govoryat pro publichnij diskurs publichnu politiku publichni stosunki publichnih intelektualiv publichnu nauku tosho Zaluchennya do publichnogo diskursu staye odniyeyu z legitimnih form isnuvannya socialnih i gumanitarnih nauk u demokratichnomu suspilstvi Masshtabi yavisha dayut zmogu konstatuvati sho v gumanitaristici kincya HH pochatku HHI storichchya vidbuvayetsya vagomij teoretiko metodologichnij povorot sho poryad iz lingvistichnim pragmatichnim komunikativnim diskursivnim ta inshimi povorotami tendenciya do vidilennya yakih vinikaye v gumanitaristici drugoyi polovini HH stolittya zumovlyuye oblichchya suchasnoyi nauki Istoriya terminuPershi zgadki Popri te sho vpershe ponyattya publichnogo povorotu z yavlyayetsya v naukovih publikaciyah she naprikinci 1980 h rokiv trivalij chas vono vikoristovuyetsya epizodichno j bezsistemno nabuvaye riznogo zmistovnogo napovnennya vid tekstu do tekstu j ne artikulyuyetsya yak predmet specialnih doslidzhen ani u vitchiznyanomu ani v svitovomu naukovomu diskursi Jmovirno vpershe slovospoluchennya publichnij povorot angl public turn vikoristali 1987 roku i u diskusiyi Publichnij povorot v filosofiyi predstavlenij u kvartalnomu byuleteni Centru filosofiyi i publichnoyi politiki universitetu Merilendu SShA Vtim vdala postanovka pitannya i efektnij termin ne zdobuvayut rezonansu i nastupne vikoristannya cogo ponyattya podibuyemo lishe 2005 roku v odnojmennij knizhci SShA v inshomu znachenni vona osmislyuye publichnu rol universitetskih intelektualiv i rozvivaye ideyi pismennickogo aktivizmu publichnogo i gromadyanskogo pismennictva ta ritoriki zavdyaki yakim teksti vihodyat do publiki U 2008 mu slovospoluchennya public turn razom z turn to public mimohid i bez poyasnen vzhivaye odin z pershih entuziastiv publichnoyi sociologiyi profesor Kalifornijskogo universitetu Majkl Buravoj Zgodom u 2010 mu Patrika Nikel analizuye postannya nizki publichnih disciplin ta konstatuye sho v riznih disciplinah paralelno vidbuvayetsya publichnij povorot 2016 roku takozh mimohid cej termin vikoristovuye rosijskij sociolog Anatolij Lubskij na dumku yakogo cej povorot bagato v chomu zumoviv intelektualnu situaciyu v socialnih naukah na mezhi stolit Odnak u zhodnij z cogo majzhe vicherpnogo pereliku publikacij avtori yakih vikoristovuyut ponyattya publichnij povorot vono majzhe ne konceptualizovane j ne postaye yak golovnij predmet doslidzhennya Vprovadzhennya terminu ta sistemni doslidzhennya Yak specialnij termin iz chitkim viznachennyam ta samostijnij ob yekt teoretichnogo osmislennya jogo proponuye vikoristovuvati Ilami Yasna v odnojmennij statti v tematichnomu chisli chasopisu Filosofska dumka prisvyachenomu publichnij filosofiyi V cij statti vona sistematizuye rozrizneni zgadki pro shozhi procesi v riznih galuzyah gumanitaristiki ta vpershe sistemno analizuye peredumovi publichnogo povorotu okreslyuye jogo oznaki prostezhuye poshirennya ciyeyi tendenciyi v riznih krayinah i galuzyah znan a takozh zaprovadzhuye etapi ta kriteriyi institucializaciyi publichnih vidgaluzhen naukovih disciplin Peredumovi publichnogo povorotuSprobi prostezhiti rozvitok tendenciyi populyarizaciyi socialno gumanitarnih disciplin tak samo yak i nauki zagalom slid vidstezhuvati vid vitokiv racionalnogo znannya v Yevropi tobto vid dobi Antichnosti koli osnovnoyu yaksho ne yedinoyu sinkretichnoyu formoyu naukovogo znannya bula filosofiya Vinikayuchi v antichnomu polisi yak dialogichna j publichna praktika vilnih gromadyan filosofiya protyagom usiyeyi svoyeyi istoriyi zaznaye kolivan mizh polyusami ezoterichnosti i vidkritosti elitarnosti j populyarnosti Utim u dovgostrokovij perspektivi mozhna prostezhiti zagalnij postupovij ruh u bik publichnosti populyarizaciyi praktizaciyi poetizaciyi filosofiyi ta shirshe nauki osmislennya nimi svoyeyi aktivnoyi roli u suspilstvi integraciyi yiyi v publichnij diskurs ta ohoplennya dedali shirshih cilovih avditorij Ilami Yasna vidilyaye p yat chinnikiv takogo ruhu v ostanni tri chverti stolittya Rozshirennya predmetnogo polya gumanitaristiki Ne v ostannyu chergu ce vidbuvayetsya vnaslidok svitoglyadnih i metodologichnih povorotiv drugoyi polovini HH stolittya Nasampered ce pragmatichnij ta zgodom praktichnij povoroti sho simvolizuyut perenesennya akcentiv z problematiki svidomosti na problematiku diyi z teoretichnoyi u ploshinu pid vplivom idej amerikanskogo pragmatizmu zasnovniki yakogo Charlz Pirs Vilyam Dzhejms ta Dzhon Dyuyi napolyagali na tomu sho filosofiya maye zosereditis na realnih problemah do kotrih voni vidnosili moralni j politichni pitannya vtilyuyuchi suspilnu nadiyu redukovanu do efektivnoyi programi dij Zgodom povorot do povsyakdennosti vidznachaye perenesennya ob yektu refleksiyi zi sferi transcendentnogo do povsyakdennogo buttya koli v pole zoru filosofiv sociologiv istorikiv potraplyayut yizha i napoyi kolori i pahoshi predmeti pobutu hobi i vidi sportu ta bezlich inshih blizkih kozhnij lyudini dribnic Zmina metodu gumanitarnogo piznannya Drugim chinnikom mozhna vvazhati zminu metodu gumanitarnogo piznannya sho mozhna pov yazati zokrema iz teoretichni vitoki yakogo zazvichaj vidnahodyat u koncepciyah Yu Gabermasa N Lumana ta in Klasichne substancialistske rozuminnya socialnogo yak nadindividualnogo i metafizichno pervinnogo postupayetsya miscem intersub yektivnij interpretaciyi socialnosti yak komunikaciyi dialogu vzayemodiyi spilnogo konstruyuvannya realnosti Na comu teoretichnomu grunti ne lishe postayut fundamentalni cinnosti socialnoyi aktivnosti i gromadskoyi uchasti harakterni dlya gromadyanskogo suspilstva ale j vizrivaye nova paradigma nauki yaka viznaye komunikativnu prirodu i diskursivnij harakter naukovogo piznannya ta intersub yektivnist znannya yak takogo Tut vzhe ne skladno uglediti risi publichnoyi nauki HHI stolittya nauki ne tak dlya publiki yak razom z publikoyu spivpraci dialogu spilnogo poshuku znannya chi istini Inakshe kazhuchi yaksho u zv yazku z pragmatichnim povorotom i povorotom do povsyakdennosti jshlosya pro formuvannya filosofiyi zdatnoyi stanoviti interes dlya publiki to u komunikativnomu povoroti postaye sama publika kotru naukovci vzhe majzhe gotovi sprijnyati yak rivnopravnogo sub yekta naukovogo diskursu Rozmittya disciplinarnih i zhanrovih kordoniv gumanitaristiki Tretij chinnik rozmittya disciplinarnih kordoniv gumanitaristiki v konteksti zagalnonaukovoyi tendenciyi do porushennya disciplinarnih mezh ta postannya idealiv mizhdisciplinarnosti tipovoyi dlya mezhi HH HHI stolit a takozh rozmittya yiyi zhanrovih kordoniv nasampered zblizhennya yiyi z literaturoyu Z odnogo boku ce svoyeridna literaturizaciya chi poetizaciya filosofiyi proces osvoyennya filosofiyeyu zhanriv hudozhnoyi literaturi ta zdachi dumki poemi pershi probliski yakogo zgidno z A Badyu pomitni vzhe u tvorchosti F Nicshe ta mozhut buti prostezheni u tvorah inshih predstavnikiv filosofiyi zhittya ekzistencializmu j dali Predstavniki filosofiyi stayut laureatami ne lishe suto akademichnih vidznak ale j literaturnih yak to nimecka premiya imeni Gete yaku v rizni roki otrimuvali A Shvajcer Z Frojd E Yunger D Lukach ta in Laureatami Premiyi Zigmunda Frojda yaku prisudzhuyut za publikaciyu naukovih robit dostupnoyu literaturnoyu movoyu stavali G Arendt Yu Gabermas H G Gadamer O Markvard K Shlogel ta in Sered imen laureativ Nobelivskoyi premiyi u galuzi literaturi poryad iz vlasne literatorami pomichayemo imena predstavnikiv akademichnoyi filosofiyi abo vihidciv z neyi A Kamyu A Bergsona B Rassela Zh P Sartra Paralelno vidbuvayetsya zustrichnij ruh literaturi u napryamku filosofiyi svoyeridna filosofizaciya literaturi koli sered pismennikiv dalekih vid akademichnoyi sferi poshiryuyetsya tradiciya nadannya literaturnim tvoram filosofsko simvolichnogo zmistu Cya tendenciya sho spalahuye ta zgasaye protyagom usiyeyi istoriyi yak literaturi tak i filosofiyi vid Gomera i Gesioda v dobu Antichnosti Voltera i Zh Zh Russo za chasiv Prosvitnictva F Gelderlina ta J Gete v period romantizmu do Zh K Gyuyismansa ta O Uajlda v drugj polovini HIH stolittya vid pochatku HH stolittya nabuvaye novih masshtabiv u tvorchosti A Kamyu i Zh P Sartra G Gesse i T Manna M Unamuno i R Muzilya G G Markesa i M Kunderi ta navit u naukovo fantastichnih tvorah R Gajnlajna F Dika S Lema ta in Kriza universitetiv Chetvertim chinnikom zrostannya popitu na gumanitarne znannya poza mezhami universitetiv staye kriza samih universitetiv ta nasampered vtrata gumanitarnoyu osvitoyu svoyih pozicij yak skladovoyi universitetskoyi osviti fakt yakij viznayut sogodni predstavniki yak ukrayinskoyi tak i svitovoyi akademichnoyi spilnoti Z odnogo boku padinnya prestizhnosti gumanitarnih disciplin skorochennya auditornih chasiv majzhe povna vidsutnist popitu na diplomovanih gumanitariyiv ta yaksho jdetsya pro Ukrayinu motivuyut fahivciv vidshukuvati novi formi zajnyatosti poza mezhami universitetiv chi shkil Vodnochas te zh same skorochennya obsyagu j neminuche znizhennya yakosti universitetskoyi gumanitaristiki shtovhaye studentiv i vipusknikiv do poshuku alternativnih dzherel gumanitarnogo znannya potreba v yakomu zdayetsya ye nevid yemnoyu risoyu lyudini Razom zi she odnim osvitnim trendom sogodennya viniknennyam novih osvitnih formativ yak to osvita protyagom zhittya osvita dlya doroslih osvita z akcentom na zdobuttya universalnih kompetencij tosho ce zumovlyuye poyavu novih osvitnih majdanchikiv yak to vidkriti lektoriyi diskusijni klubi i filosofski kav yarni onlajn kursi tosho Narostannya socialnih problem ta krizovih situacij Nareshti za p yatij chinnik docilno vzyati poshirenu gipotezu pro te sho spraga do filosofiyi ye svoyeridnim markerom socialnih problem ta krizovih situacij Z tih chasiv koli u Davnomu Rimi Dion Hrisostom pisav sho yak liki kupuyut lishe pri serjoznij hvorobi tak i filosofiyeyu nehtuyut poki ne prijde nadmirna bida ta do sogodni koli rutinnu povsyakdennosti rujnuyut nerozv yazni problemi v lyudej vinikayut pitannya yaki voni vreshti resht skerovuyut do filosofiv Ce poyasnyuye lavinopodibne zrostannya popitu na riznomanitni formi publichnoyi filosofiyi sociologiyi istoriyi tosho same todi koli zrostaye kilkist socialnih konfliktiv ta riven socialnoyi napruzhenosti u sviti vid kincya minulogo tisyacholittya ta v Ukrayini v ostanni dva tri roki Institucializaciya publichnih disciplin Koli ta chi insha forma suspilnoyi zokrema naukovoyi diyalnosti syagaye pomitnih masshtabiv stayuchi masovoyu podalshij efektivnij rozvitok vimagaye yiyi profesionalizaciyi ta institucializaciyi Proces i kriteriyi institucializaciyi Analizuyuchi proces institucializaciyi naukovih disciplin zagalom Robert Vitli vkazuye na dva rivni cogo procesu Kognitivnij harakterizuye stupin vzayemorozuminnya mizh fahivcyami yasnist terminologiyi i formulyuvan vikoristannya spilnoyi metodologiyi nayavnist kriteriyiv relevantnosti problem ta sposobiv yih rishen riven osmislennya situaciyi u naukovih publikaciyah i diskusiyah tosho Socialnij pov yazanij iz stupenem rozvitku formalnih struktur sho ob yednuyut chleniv kognitivnoyi strukturi nayavnistyu vidpovidnih kafedr fakultetiv specializovanih profesijnih spilnot chi sekcij krupnih disciplinarnih organizacij rozpodilennya universitetskih resursiv funkcionuvannya disciplinarnih periodichnih vidan tosho Ilami Yasna adaptuyuchi koncepciyu Vitli do takogo specifichnogo vipadku yak institucializaciya publichnih napryamkiv vseredini nayavnih disciplin vvazhaye docilnim viokremiti takozh praktichnij riven sho harakterizuye stupin faktichnoyi zaluchenosti fahivciv u publichnij diskurs Riznoyu miroyu u tomu chi inshomu spivvidnoshenni ci oznaki vzhe mozhna vidstezhiti u nizci galuzej socialno gumanitarnogo znannya en Klasichnim prikladom tut ye sociologiya yaka pershoyu rozpochala shlyah do institucializaciyi svogo publichnogo vidgaluzhennya ta v yakij podibuyemo bilshist skladovih institucializaciyi publichnogo napryamku na usih rivnyah vid praktichnogo do socialnogo Pershoyu zayavkoyu na teoretichnu legitimaciyu publichnoyi sociologiyi kognitivnij riven institucializaciyi staye u 2008 roci oficijnij list Gerberta Gansa prezidentovi Amerikanskoyi Sociologichnoyi Asociaciyi ASA ta jogo zh stattya iz ambitnoyu nazvoyu Bilshist z nas maye stati publichnimi sociologami Utim najchastishe teoretichne oformlennya publichnoyi sociologiyi pov yazuyut iz programnim listom Majkla Buravoya Za publichnu sociologiyu vid 2004 roku de vin opisuye yiyi yak sociologiyu sho peretinaye akademichni mezhi ta ye dzerkalom i sovistyu suspilstva Shodo socialnogo rivnyu institucializaciyi to tut slid zaznachiti viokremlennya Sekciyi sociologichnoyi praktiki i publichnoyi sociologiyi u skladi ASA ta zapochatkuvannya neyu dvoh shorichnih nagorod za dosyagnennya sociologiv u praktichnij ta publichnij sferi stvorennya inshih analogichnih organizacij pri universitetah i kafedrah provedennya tematichnih simpoziumiv i konferencij zokrema v Ukrayini Zasnovano specialni periodichni vidannya yak to Journal of Public and Professional Sociology u nizci universitetiv stvoreno navchalni programi za specialnistyu publichna sociologiya a vidpovidni rozdili vklyucheno do propedevtichnih pidruchnikiv en Strategiyu sociologiyi aktivno zapozichuyut inshi galuzi gumanitaristiki zokrema antropologiya de podiyi rozgortayutsya za shozhoyu shemoyu programna stattya R Borofski 2000 roku stvorennya Centru publichnoyi antropologiyi SShA navchalni programi v universitetah nagorodi dlya predstavnikiv akademichnoyi antropologiyi sho vihodyat v publichnij prostir tosho Za Borofski publichna antropologiya demonstruye zdatnist antropologiyi ta antropologiv efektivno rozv yazuvati pitannya poza mezhami svoyeyi disciplini visvitlyuyuchi shiroke kolo socialnih problem sogodennya a takozh iniciyuvati publichnij dialog navkolo cih pitan zaradi stimulyuvannya socialnih zmin en Desho ranishe z 70 h rokiv HH stolittya nabuvaye oznak institucializaciyi ta poshiryuyetsya u sviti publichna istoriya yaku viznachayut yak galuz istoriyi sho zajnyata perekladom istorichnogo znannya z akademichnoyi movi na movu publichnih reprezentacij dlya rozuminnya i podalshogo vzhitku shirokoyu avditoriyeyu Rozvitok vidbuvayetsya shozhim shlyahom iz publichnoyu sociologiyeyu ta antropologiyeyu Pislya nizki programnih statej u 1972 roci u Velikij Britaniyi zasnovano Premiyu Volfsona z Istoriyi za vidatnu majsternist u stvorenni knizhok z istoriyi dlya shirokoyi publiki U 1978 vihodit drukom pershij nomer naukovogo zhurnalu The Public historian U 1979 zasnovano Nacionalnu radu SShA z Publichnoyi Istoriyi devizom yakoyi ye Zmushuyuchi istoriyu pracyuvati u sviti U 70 80 h rokah vidbuvayetsya stanovlennya publichnoyi istoriyi yak akademichnoyi disciplini U 1976 roci v Universiteti Santa Barbari SShA vpershe u sviti vidkrito pershij bakalavriat za specialnistyu Publichna istoriya Sogodni lishe u SShA diye bilsh nizh 130 program publichnoyi istoriyi vipuskayuchi yak svidchit sajt specialnosti Publichna filosofiya Gejdelbergskogo universitetu Nimechchina istorikiv yaki pragnut pracyuvati u pozauniversitetskomu seredovishi zokrema u vidavnichij spravi u ZMI v muzeyah Cej napryamok nabuvaye poshirennya j v Ukrayini provodyatsya tematichni naukovi konferenciyi vidkrito magistersku programu z publichnoyi istoriyi v Ukrayinskomu Katolickomu Universiteti U 2019 r v Kiyivskomu nacionalnomu universiteti imeni Tarasa Shevchenka vidkrilasya persha v Ukrayini bakalavrska osvitnya programa Praktichna publichna istoriya Publichna filosofiya Osnovna stattya Publichna filosofiya Hocha na praktichnomu rivni vitoki tendenciyi populyarizaciyi nauki j zaluchennya naukovciv do publichnogo diskursu mozhna uglediti same u filosofiyi yaka she vid chasiv Antichnosti bula publichnoyu praktikoyu i z filosofiyeyu zh pov yazani pershi sprobi osmislennya publichnogo povorotu u naukovomu diskursi sistemne doslidzhennya publichnih form filosofuvannya rozpochinayetsya desho piznishe nizh v sumizhnih galuzyah gumanitaristiki Za analogiyeyu z sociologiyeyu istoriyeyu ta inshimi galuzyami znannya 2008 roku stvoreno Komitet z publichnoyi filosofiyi pri Amerikanskij Filosofskij Asociaciyi a naprikinci 2015 go Centr publichnoyi filosofiyi u Kalifornijskomu universiteti Santa Kruz Zapochatkovano zhurnal Public Philosophy Journal ta socialnu merezhu Public Philosophy Network a takozh odnojmennu shorichnu konferenciyu chergova sesiya yakoyi vidbudetsya 2018 roku U 2014 roci problematici filosofiyi v publichnomu prostori vpershe prisvyacheno tematichne chislo naukovogo zhurnalu amerikanskogo Essays in Philosophy Journal Vazhlivim vneskom do procesu populyarizaciyi filosofiyi staye vidpovidna politika UNESCO zokrema vstanovlennya u 2005 mu roci yak mizhnarodnogo svyata V Ukrayini osmislennya ciyeyi tendenciyi rozpochinayetsya u populyarnih media z interv yu ta publikacij predstavnikiv akademichnoyi filosofiyi A Baumejstera I Golubovich V Kebuladze T Lyutogo ta in a desho piznishe perenositsya j do akademichnogo diskursu rozgortayuchis zokrema u publikaciyah M Prepotenskoyi Ilami Yasnoyi a takozh u tematichnomu bloci odnogo z providnih galuzevih naukovih chasopisiv Filosofska dumka Davno i uspishno lekciyi filosofskoyi ta religiyeznavchoyi tematiki dlya shirokogo zagalu sluhachiv provodit Institut religijnih nauk sv Tomi Akvinskogo 2017 roku v Nacionalnomu pedagogichnomu universiteti im M P Dragomanova vidkrito pershu magistersku programu sumizhnogo napryamku Filosofska publicistika filosofske mistectvo ta art terapiya Publichna teologiya Shozhim shlyahom vidbuvayetsya stanovlennya i rozvitok publichnoyi teologiyi yaku K Vanhuzer viznachaye yak teologiyu sho artikulyuye suspilno vazhlivi problemi u vidkritomu publichnomu prostori v yakomu zhodne virospovidannya chi konfesiya ne maye perevag ta vvazhaye yiyi reakciyeyu proti privatizaciyi viri ta obmezhennya yiyi pitannyami individualnogo spasinnya Redaktori Mizhnarodnogo zhurnalu publichnoyi teologiyi vbachayut prichini yiyi formuvannya u tomu sho v suchasnomu sviti teologiya maye rozvivatisya u dialozi z riznimi akademichnimi disciplinami takimi yak politologiya ekonomika kulturologiya religiyeznavstvo a takozh iz suspilstvom zagalom Ob yektom teoretichnogo interesu publichnoyi teologiyi tak samo yak i inshih publichnih disciplin ye doslidzhennya roli religij u suspilnomu butti chi doslidzhennya teologiyi u sviti sho globalizuyetsya za opisom doslidnickoyi programi z publichnoyi teologiyi universitetu Berkli Stanom na sogodni diyut desyatki magisterskih ta doslidnickih program z publichnoyi teologiyi zokrema v takih providnih universitetah svitu yak Berkli SShA pri universitetah stvoryuyut vidpovidni pidrozdili yak to Centr publichnoyi i kontekstualnoyi teologiyi v Charles Sturt University akademichne vidavnictvo Brill vidaye Mizhnarodnij zhurnal publichnoyi teologiyi 2017 roku v Ukrayini vijshla drukom knizhka arhimandrita Kirila Govoruna Ukrayinska publichna teologiya odniyeyu z klyuchovih idej yakoyi ye rozdumi avtora pro misce religijnogo u publichnomu prostori vzayemovidnosini mizh Cerkvoyu ta derzhavoyu i Cerkvoyu ta suspilstvom Publichna geografiya Vidtvoryuye cyu strategiyu j publichna geografiya sho vpershe nabuvaye visvitlennya u listi Aleksandra Merfi prezidentovi Amerikanskoyi Asociaciyi Geografiv de vin zaklikaye predstavnikiv geografiyi do publichnoyi prisutnosti socialnogo aktivizmu ta spriyannya pidvishennyu vidimosti geografichnoyi nauki v publichnij ploshini Publichna kriminologiya Tema aktivizaciyi dialogu predstavnikiv akademichnoyi kriminologiyi ostannim chasom takozh opinyayetsya u fokusi akademichnih publikacij ta diskusij a shema zasnuvannya cogo napryamku bagato v chomu viddzerkalyuye strategiyu institucializaciyi publichnoyi sociologiyi M Buravoyem Publichni intelektuali Shozhi procesi vidbuvayutsya u psihologiyi teologiyi ekonomici ta inshih galuzyah socialno gumanitarnogo znannya Nareshti nabuvaye poshirennya ponyattya publichni intelektuali Zokrema artikulyuyetsya pitannya pro publichnu rol predstavnikiv akademichnoyi nauki Tak za formulyuvannyam A Etcioni ce intelektuali sho berut uchast u publichnomu diskursi na dodatok do akademichnoyi kar yeri R Posner rozglyadaye predstavnikiv riznih profesij zokrema filosofiv u roli publichnih intelektualiv a S Eliason ta S Kalberg prisvyachuyut specialne doslidzhennya temi Akademichni naukovci yak publichni intelektuali Za shiroko citovanim viznachennyam M Ryabchuka cim terminom poznachayut lyudej rozumovoyi praci yaki mayut pevne publichne im ya j avtoritet i mayut dostatnyu vidvagu ta kompetentnist vislovlyuvatisya publichno z najriznomanitnishih suspilno vazhlivih pitan U comu sensi voni ye pevnoyu suspilnoyu instituciyeyu instituciyeyu gromadyanskogo suspilstva yaka a daye v populyarnij formi fahovu ocinku problem ta shlyahiv yihnogo virishennya b vstanovlyuye pevnu iyerarhiyu cih problem strukturuye yih u suspilnij svidomosti v zadaye suspilstvu ne lishe intelektualni a j pevni moralni standarti mislennya ta povedinki Tema publichnih intelektualiv ta yih roli u demokratichnomu suspilstvi v ostannye desyatirichchya nabuvaye znachnoyi populyarnosti u sviti yij prisvyacheno desyatki monografij naukovih konferencij tosho Postayut ci pitannya j v ukrayinskomu diskursi zokrema v mezhah kruglogo stolu ta tematichnogo bloku chasopisu Filosofska dumka u 2014 roci a takozh v chislennih publikaciyah ta interv yu u media Prosvitnicka misiya naukovcivTakim chinom odniyeyu z form isnuvannya socialnih i gumanitarnih nauk u demokratichnomu suspilstvi staye yih zaluchennya do publichnogo diskursu Suchasnu gumanitaristiku ne mozhe vdovolniti rol ezoterichnogo akademichnogo znannya vona pragne zayavlyati pro sebe poza akademichnimi mezhami j donositi svoye znannya do shirokoyi publiki vidigrayuchi aktivnu socialnu rol Vrahovuyuchi te sho suspilstvo zi svogo boku vidchuvaye nagalnu potrebu u takomu znanni proces osvoyennya gumanitarnimi disciplinami publichnoyi ploshini vidbuvayetsya dosit aktivno rizni napryamki publichnoyi gumanitaristiki postupovo prosuvayutsya vid zhivotinnya u statusi svoyeridnoyi deviaciyi akademichnoyi diyalnosti do etapu institucializaciyi yak legitimnoyi formi ciyeyi diyalnosti Okremi doslidniki navit vvazhayut vihid predstavnikiv akademichnoyi gumanitaristiki ta shirshe nauki do publichnogo diskursu svogo rodu socialnim obov yazkom Z malenkimi lyudmi ne zrobish velikih sprav pisav u 1859 mu Dzhon Mill vvazhayuchi sho derzhava ukladena z pogano osvichenih pozbavlenih vidchuttya svobodi vlasnoyi dumki j spragi do vilnoyi tvorchosti lyudej ne maye zhittyevoyi sili Sogodni mi vpevneni sho same intelektuali nasampered naukovci vidpovidalni za te shob gromadyani yihnoyi krayini ne stavali malenkimi a otzhe vihid v publichnij prostir j translyaciya znan i idej povsyakdennoyu movoyu ye ne mensh nizh socialnoyu misiyeyu kozhnogo predstavnika gumanitaristiki ta shirshe nauki Vodnochas nisha populyarnoyi nauki ye vrazlivoyu dlya usilyakih zlovzhivan yakim mozhna protistoyati lishe shlyahom zaluchennya do ciyeyi nishi spravzhnih profesionaliv yake stane svoyeridnim sheplennyam proti yiyi zapovnennya psevdofilosofskimi ta psevdonaukovimi informacijnimi potokami Pri comu jdetsya ne pro rozvitok naukovoyi zhurnalistiki yaka ostannimi rokami nabuvaye populyarnosti tobto ne pro te shob navchiti zhurnalistiv chi pismennikiv govoriti pro nauku a pro zustrichnij ruh naukovciv do publiki tobto zavdannya navchiti yih govoriti pro skladni rechi zrozumiloyu movoyu Opis proektu Publichna gumanitaristika na sajti GO Filosofiya v diyi http action philosophy ua project gumanitarystyka v publichnomuDiv takozhPopulyarizaciya nauki Populyarna kultura Publichna filosofiyaOsnovna literaturaYasna Ilami 2017 Filosofska dumka 1 28 41 Brock D W Fullinwider R K 1987 The Public Turn in Philosophy Philosophy and Public Policy Quarterly 1 T 7 Special issue of Essays in Philosophy Public Philosophy 2014 Essays in Philosophy 15 Issue 1 Burawoy M 2005 For Public Sociology American Sociological Association Presidential Address 2004 American Sociological Review 1 T 70 4 28 Ackermann F Ackermann J Littke A Niesser J Tomann J 2011 Diskussion Angewandte Geschichte Ein neuer Ansatz Version 1 0 Docupedia Zeitgeschichte Borofsky R 2011 Defining Public Anthropology Center for Public Anthropology Murphy A B Blij H d Turner B L II Gilmore R W Gregory D 2005 The role of geography in public debate Progress in Human Geography 2 T 29 165 193 Chancer L McLaughlin E 2007 Public criminologies Diverse perspectives on academia and policy Theoretical Criminology 2 T 11 155 173 Posilannya Brajlyan Ye Publichna istoriya v Ukrayini u poshukah konsensusu Dzerkalo tizhnya 2018 31 Public History Program University of California Santa Barbara Public History program Universitat Heidelberg Section on Sociological Practice and Public Sociology SPPS of American Sociological Association National Council on Public History USA Center for a Public Anthropology USA Committee of Public Philosophy American Philosophical Association Orlova T Publichna istoriya yak skladova m yakoyi sili u suchasnomu suspilstvi z dosvidu Avstraliyi Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2021 Ch 5 S 165 174 Osvitnya programa Praktichna publichna istoriya KNU imeni Tarasa Shevchenka PrimitkiYasna Ilami 2017 Public turn filosofiya v publichnomu prostori 10 lipnya 2017 u Wayback Machine Filosofska dumka 1 s 28 41 Brock D W Fullinwider R K 1987 The Public Turn in Philosophy Philosophy and Public Policy Quarterly 1 T 7 Mathieu P 2005 Tactics of hope The public turn in English composition Portsmouth NH Boynton Cook Publishers Burawoy M 2008 Public turn From Labor Process to Labor Movement Work and Occupations 4 T 35 371 387 Nickel P M 2010 Public Sociology and the Public Turn in the Social Sciences Sociology Compass 9 T 4 694 704 Lubskij A 2016 Socialnye nauki v Rossii Intellektualnaya situaciya v konce XX nachale XXI veka Gumanitarij Yuga Rossii 3 T 19 31 49 Filosofiya v publichnomu prostori 17 lipnya 2017 u Wayback Machine 2017 Tematichnij blok naukovo teoretichnogo chasopisu Filosofska dumka 1 Whitley R 1974 Cognitive and social institutionalization of scientific specialities and research areas In R Whitley Ed Social Process of Scientific Development 69 95 Gans H J 1989 Sociology in America the discipline and the public American Sociological Association Presidential Address 1988 American Sociological Review T 54 1 16 Gans H J 2002 More of Us Should Become Public Sociologists Footnotes Newsletter of The American Sociological Association July August Burawoy M 2005 For Public Sociology American Sociological Association Presidential Address 2004 American Sociological Review 1 T 70 4 28 Borofsky R 2000 Public Anthropology Where to What Next Anthropology News May 9 10 Borofsky R 2011 Defining Public Anthropology Center for Public Anthropology 11 05 2011 Ackermann F Ackermann J Littke A Niesser J Tomann J 2011 Diskussion Angewandte Geschichte Ein neuer Ansatz Version 1 0 Docupedia Zeitgeschichte Sklokin V 2016 Sho take publichna istoriya The Ukrainians 5 02 2016 Magisterska programa z publichnoyi istoriyi Ukrayinskogo katolickogo universitetu 7 chervnya 2017 u Wayback Machine OSVITNYa PROGRAMA PRAKTIChNA PUBLIChNA ISTORIYa Committee of Public Philosophy American Philosophical Association The Center for Public Philosophy at Univercity of California Santa Cruz Public Philosophy Journal PPJ Public Philosophy Network The Public Philosophy Network Conference 2015 San Francisco CA Essays in Philosophy Special issue public philosophy 2014 15 Issue 1 Grivinskij R 2017 Chi mozhe filosofiya buti dostupnoyu vsim Andrij Baumejster pro novu knigu komunikaciyu vseredini naukovogo seredovisha ta ekzistencijnij vikliki dlya Yevropi Den 7 lipnya 2017 r Inna Golubovich i Vahtang Kebuladze gosti programmy Tema dnya 2 lyutogo 2017 Televizijna kompaniya GRAD Lyutij T 2017 Kazusi nedo ponad ta poza interpretaciyi yak ne rozumiyut filosofiv Radio Aristokraty 16 02 2017 Prepotenska M P 2015 Pozainstitucijnij filosofskij dialog v urboprostori cafe filo Visnik Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut Seriya Filosofiya Psihologiya Pedagogika 2 81 88 Yasna Ilami 2014 Aprobaciya v populyarnyh media kak neobhodimoe uslovie akademicheskoj karery 17 lipnya 2017 u Wayback Machine Filosofiya yak kulturna politika suchasnosti Tezi dopovidej II vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi 17 18 zhovtnya 2014 Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya s 51 Yasna Ilami 2015 Chi potriben rebrending ukrayinskij filosofiyi 10 lipnya 2017 u Wayback Machine Filosofska dumka 6 23 39 Yasna Ilami 2015 Analitichnij zvit pro kruglij stil Rebrending filosofiyi vid universitetu do liceyu Osvitnya politika portal gromadskih ekspertiv Yasna Ilami 2016 Fenomen masovoyi filosofiyi u prostori masovoyi kulturi 18 chervnya 2017 u Wayback Machine XI Mizhnarodna naukova konferenciya Filosofiya nove pokolinnya na temu Philosophy Between Science and Humanities Kiyiv 24 25 bereznya 2016 Kiyiv NaUKMA Filosofiya v publichnomu prostori 17 lipnya 2017 u Wayback Machine Tematichnij blok naukovo teoretichnogo chasopisu Filosofska dumka 2017 1 Institut religijnih nauk sv Tomi Akvinskogo Zaproshuyemo do novoyi magistraturi Filosofska publicistika filosofske mistectvo i art terapiya 2017 07 10 u Wayback Machine 2017 Sajt fakultetu filosofskoyi osviti i nauki NPU im M P Dragomanova 2 lipnya 2017 r Vanhoozer K J Strachan O 2015 The Pastor as Public Theologian Reclaiming a Lost Vision Baker Publishing Corp International Journal of Public Theology 26 grudnya 2017 u Wayback Machine Berkeley Public Theology Program 2017 12 21 u Wayback Machine The Centre for Public and Contextual Theology PACT Charles Sturt University Goryevoj D 2017 Ukrayinska publichna teologiya vrazhennya vid prochitanogo RISU religijno informacijna sluzhba Ukrayini 15 chervnya 2017 r Murphy A B 2006 Enhancing Geography s Role in Public Debate Annals of the Association of American Geographers 1 T 96 1 13 Murphy A B Blij H d Turner B L II Gilmore R W Gregory D 2005 The role of geography in public debate Progress in Human Geography 2 T 29 165 193 Chancer L McLaughlin E 2007 Public criminologies Diverse perspectives on academia and policy Theoretical Criminology 2 T 11 155 173 Loader I Sparks R 2010 What is to be done with public criminology Criminology amp Public Policy 4 T 9 771 781 Clear T R 2010 Editorial Introduction to Public Criminologies Criminology amp Public Policy 4 T 9 721 724 Etzioni A Ed 2006 Public Intellectuals Rowman amp Littlefield Publishers Posner R A 2009 Public Intellectuals Harvard University Press Eliaeson S Kalleberg R 2009 Academics as Public Intellectuals Cambridge Scholars Publishing Ryabchuk M 2010 Pro rol publichnogo intelektuala v suspilstvi Zaxid net 30 12 2010 Inteligenciya intelektuali ukrayinska situaciya 18 chervnya 2017 u Wayback Machine 2014 Filosofska dumka 2 Kebuladze V I 2014 Intelektuali contra inteligenciya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Filosofska dumka 2 104 110 Grabovskij S 2015 Chi potribni Ukrayini publichni intelektuali Den 5 06 2015

Дата публікації:
Топ