Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Публічна філософія специфічна форма філософських практик спрямованих на переклад філософської рефлексії знання з академі

Публічна філософія

Публічна філософія

Публічна філософія — специфічна форма філософських практик, спрямованих на переклад філософської рефлексії знання з академічної мови на мову публічних репрезентацій для представлення її широкому загалу непрофесіоналів у форматі публічних лекцій, відкритих дискусій, популярних книжок філософської тематики, тематичних теле- й радіопрограм тощо. Більшою чи меншою мірою наближаючись до публічного дискурсу в різні історичні періоди від Античності до сьогодення, на хвилі загальної тенденції популяризації науки та в контексті публічного повороту в соціально-гуманітарному знанні філософія набуває піку популярності серед широкого загалу на межі ХХ-ХХІ століть у світі та від початку другого десятиліття ХХІ століття в Україні.

Публічний поворот в соціально-гуманітарних науках та філософія

Докладніше: Публічний поворот

Тенденція зростання попиту на філософські лекції, дискусії, книжки тощо відповідає загальній тенденції популяризації науки, що набирає обертів з другої половини ХХ століття. Це відбувається внаслідок низки процесів, які окремі автори позначають як публічний поворот – зростання соціального запиту на соціально-гуманітарне знання й водночас постання поза межами університетського середовища нових форм побутування науки, насамперед гуманітаристики, зі специфічними способами трансляції знань, функціями, методами, інституціями, типом мовлення. Сьогодні такі публічні напрямки соціально-гуманітарних, а подекуди й інших галузей наукового знання дедалі швидше набувають ознак інституціоналізації, стаючи легітимною формою їх існування у демократичному суспільстві.

На практичному рівні витоки тенденції популяризації науки й залучення науковців до публічного дискурсу можна угледіти саме у філософії, яка ще від часів Античності була публічною практикою завдяки діяльності Сократа, Діогена та інших філософів, що в буквальному сенсі виходили на площі та зверталися до мешканців полісу у форматі відкритого діалогу, а іноді навіть ставала предметом продажу, перший прецедент чого створили софісти. За доби Просвітництва саме філософи відіграють одну з головних ролей у створенні енциклопедій і поширенні знань серед широкого загалу громадян. За усіх часів, від Гомера і Гесіода в добу Античності чи Вольтера і Ж.-Ж. Русо за часів Просвітництва й до сьогодні, хвилями відновлюється та згасає тенденція зближення та навіть взаємопроникнення філософії і літератури. Нинішні представники академічної філософської спільноти також виходять до публічного дискурсу, ймовірно, активніше, ніж представники інших галузей знання.

На теоретичному рівні перше використання терміну й перші спроби осмислення публічного повороту також пов’язані саме з філософією і здійснюються саме філософами - у дискусії Д. Брока і Р. Фулвіндера «Публічний поворот в філософії», представленій у квартальному бюлетені Центру філософії і публічної політики університету Меріленда (США). Однак далі ініціативу перебирають представники соціології, в межах якої вона набуває системного теоретичного обґрунтування, невдовзі її підхоплюють історики, антропологи та представники інших галузей соціально-гуманітарного знання. Публічна ж філософія як специфічний формат філософування й досі залишається значно менш осмисленою і концептуалізованою, ніж публічні відгалуження суміжних соціально-гуманітарних дисциплін, як-то історія чи соціологія, публічна форма якої першою постає як спеціальний об’єкт досліджень та набуває ознак інституціоналізації. Навіть у світі і, а надто в Україні, наразі йдеться хіба що про порушення питання, першу актуалізацію теми, а не про систематичне дослідження цієї форми існування філософії.

Традиції визначення

На теоретичному рівні цей формат філософування залишається значно менш осмисленим і концептуалізованим, ніж публічні відгалуження суміжних соціально-гуманітарних дисциплін, як-то публічна історія чи публічна соціологія, публічна форма якої першою постає як спеціальний об’єкт досліджень та набуває ознак інституціоналізації.

Ситуацію на пострадянських теренах ускладнює наявність певної термінологічної плутанини, яка неминуче супроводжує перші етапи формування чогось нового. В тих поодиноких дискусіях і публікаціях, присвячених публічній філософії, що вже мають місце, вона поки що не дістала навіть більш-менш усталеної назви та доволі безсистемно позначається як «публічна філософія», «популярна філософія», «масова філософія», «позаакадемічна філософія» чи «позауніверситетська філософія», «філософія у просторі масової культури», «громадська філософія» тощо.

В англійській мові вже став загальноприйнятним термін «public philosophy» і, відповідно, «public philosophers», утворені за тією ж самою схемою, що визначення інших публічних форм академічної діяльності. Однак, тут снує, щонайменше три трактування цього поняття, які неминуче перетинаються одне з одним.

Перша інтерпретація

В першій інтерпретації це поняття об'єднує низку напрямків досліджень об'єктів, що мають публічне значення — здебільшого це політична, моральна та соціальна філософія — поза залежністю від площини існування (академічної чи ні) та цільових авдиторій. В цьому сенсі «публічна» є ознакою змісту філософування і, фактично, синонімом поняття «практична філософія» у прийнятному в українській і західній науковій спільноті розумінні, а також поширеному у західній науці поняттю «філософія публічної сфери».

Друга інтерпретація

Дещо інша традиція використання словосполучення «публічної філософії» — у значенні конкретної, загальноприйнятої в конкретному суспільстві системи філософських уявлень — починається з праці В. Ліпмана «Essays in the Public Philosophy», де публічна філософія — не так ознака стилю філософування чи цільової аудиторії (хоча зрозуміло, що вона застосовує саме популярний метод та звертається до широкого загалу публіки), як означення конкретної, загальноприйнятої в конкретному суспільстві системи філософських уявлень. Так, європейські просвітники XVII—XVIII століть, наводить приклад Ліпман, були прихильниками певної публічної філософії — вчення про природний закон, що згодом стало базою для обґрунтування європейської моделі державного устрою. Тож, зміст публічної філософії за Ліпманом полягає в тому, що вона відіграє об'єднавчу роль, забезпечує спільний фундамент, консенсус щодо головних питань державного устрою та орієнтована, насамперед на публіку як активних громадян.

Третя інтерпретація

Нарешті, в контексті гіпотези публічного повороту, є найбільш релевантним третє розуміння публічної філософії — як «філософування для широких авдиторій в неакадемічному просторі». В такому сенсі «публічна» є ознакою стилю, майданчиків і цільової авдиторії філософування, яке може бути присвяченим будь-якому предмету чи темі, але має відбуватись у позаакадемічному просторі. В цьому значенні «публічна філософія» є синонімом менш вживаних термінів «популярна філософія», «масова філософія», «позаакадемічна» чи «позауніверситетська філософія», «філософія у просторі масової культури» та інших. Саме в цьому значенні поняття "публічна філософія" є суголосним із вже сформованими поняттями, «публічна соціологія», «публічна історія» тощо і, відповідно, може розглядатись поруч з ними в контексті загальної тенденції публічного повороту.

Розвиток світової наукової рефлексії про публічну філософію

Ймовірно, першими у схожому значенні вживає це поняття у 1986 році соціолог Р. Бела із співавторами, які визначають «соціальну науку як публічну філософію», уточнюючи, що вона «є публічною не лише тому, що її результати є публічно доступними чи корисними тим чи іншим групам чи інституціям поза межами академічного світу. Вона публічна тому, що прагне залучити публіку до діалогу». Згодом ця теза стає широко цитованою у зв’язку з усталенням публічних напрямків різних дисциплін, зокрема, до неї звертаються в одній з доповідей засновники публічної соціології М. Буравой та Дж. ВанАнтверпен.

Те ж саме визначення «соціальної науки як публічної філософії» вживає соціолог Ф. Селзнік, який присвячує їй окрему главу у книзі «Гуманітарна наука», де наголошує на тому, що назріла «необхідність перекинути місток через прірву між соціальними науками і гуманітаристикою» та наполягає на нагальній необхідності у публічній філософії. Коментуючи працю Селзніка, П. ван Сетерс аналізує «родову подібність публічної соціології та публічної філософії» і зауважує, що публічна філософія «частково збігається з публічною соціологією, але є набагато потужнішим задумом», ба більше, «квінтесенцією публічної соціології».

Від 2008-10 років публічна філософія нарешті постає як предмет рефлексії філософів і як центральний, а не додатковий предмет досліджень, зокрема, у журналі «Essays in Philosophy Journal», що першим присвячує їй тематичне число (2014, Vol. 15, Issue 1). Інші автори аналізують можливості «роз’яснення філософських ідей в такій формі, щоб вони були зрозумілими та корисними для публіки», а публічна філософія нерідко постає як одне з найважливіших завдань філософії у демократичному світі та «моральний обов’язок філософів» тощо.

Щодо соціального рівню інституціалізації, то тут «першою ластівкою» стає політика популяризації філософії, ініційована UNESCO 2005 року, коли був встановлений . 2008 року створено Комітет з публічної філософії при Американській Філософській Асоціації. Наприкінці 2015-го формується Центр публічної філософії у Каліфорнійському університеті Санта Круз, підхоплюють естафету й інші інституції. Як дискусійну платформу «між академічної філософією та публікою» замислено журнал «Public Philosophy Journal» та соціальну мережу «Public Philosophy Network», а також однойменну щорічну конференцію, чергова сесія якої відбудеться 2018 року.

Дослідження та інституціоналізація публічної філософії в Україні

В Україні, попри те, що представники академічної спільноти щодалі активніше долучаються до публічного дискурсу, слід констатувати істотне відставання теоретичної рефлексії від відповідної практики. Утім, складається враження, що науковці поринають у публічний простір настільки завзято, що навіть рефлексію щодо цього процесу здійснюють не так у науковій періодиці, як у тих самих популярних медіа – серед найвідоміших згадаємо дописи та інтерв’ю Андрія Баумейстера, Інни Голубович, Вахтанґа Кебуладзе, Тараса Лютого та ін. На телебаченні працює також філософ Володимир Єрмоленко.

У наукових дискусіях тему починають артикулювати лише з кінця 2015 року, відтоді ж вона швидко набуває популярності, стаючи предметом обговорень на круглому столі «Ребрендинг філософії» в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, в Одеському національному технічному університеті, на Львівському форумі видавців тощо.

Резонансним в сучасному українському інтелектуальному просторі є проект філософської публіцистики доктора філософських наук Назіпа Хамітова, автора популярної філософської радіопрограми «» та авторських філософських телепрограм «Свобода думки», «Мистецтво життя», «Нічні роздуми», в яких піднімаються важливі соціальні й екзистенціальні  проблеми і які популяризують досягнення сучасної гуманітаристики. Гостями цих телепроєктів були десятки відомих українських інтелектуалів, зокрема знані українські вчені у різних галузях гуманітаристики: С.І. Пирожков, Т.І. Андрущенко, В.Б. Євтух, О.І. Власова, Г.І. Зеленько, Ю.Г. Легенький, В.І. Менжулін, С.А. Крилова, Я.В. Любивий, О.М. Майборода, В.О. Матвєєв, І.В. Степаненко, Л.О. Шашкова, Г.В. Турчинова та ін.

Назіп Хамітов є також автором низки філософських есе і романів, а також автором сценаріїв художніх фільмів за цими романами. Закономірним результатом цього було створення разом з доктором філософських наук Криловою Світланою на кафедрі філософської антропології НПУ ім. М.П. Драгоманова магістерської програми «філософська публіцистика, філософське мистецтво і арттерапія», в межах якої відбувається публіцистичний поворот у сучасній українській філософії.

З’являються перші дослідження окремих форм існування філософії в публічному просторі, як-то низка досліджень феномену філософських кав’ярень Марини Препотенської. З кінця 2014 року Іламі Ясна висвітлює окремі аспекти публічної філософії на наукових конференціях, а на початку 2017 року розпочинає цикл статей і системне дослідження феномену публічної гуманітаристики, зокрема пропонуючи до вжитку у науковому дискурсі поняття «публічного повороту». На початку 2017 року цій темі присвячено круглий стіл «Філософія в публічному просторі» та вперше в Україні – тематичний блок одного з провідних вітчизняних періодичних видань у галузі філософії – «Філософської думки».

Давно і успішно лекції філософської та релігієзнавчої тематики для широкого загалу слухачів проводить Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського, 2017 року в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова відкрито першу магістерську програму даного напрямку – «Філософська публіцистика, філософське мистецтво та арт-терапія».

Потенціал розвитку

Таким чином, можна констатувати, що філософія, нехай і кількома роками пізніше, ніж соціологія та низка інших дисциплін, коли на практиці публічна активність стала звичною справою для багатьох її представників, розпочинає теоретичну рефлексію щодо свого існування у публічному просторі. Закономірним наступним кроком фахової спільноти має стати систематизація результатів цієї рефлексії, у чому може стати у пригоді схожий досвід представників інших галузей знань.

Задля цього автори ініціативи «Гуманітаристика в публічному просторі» вважають необхідною реалізацію наступних завдань:

  • дійти згоди щодо більш-менш загальновживаної термінології, придатної для дискусій про філософію в публічному просторі;
  • дослідити форми існування філософії у публічному просторі, як то публічні лекції, дискусії, філософські кав’ярні, радіо- і телеефіри, популярні книжки, соціальні мережі та навіть комікси; оцінити потенціал філософії як форми дозвілля, приватного консультування та терапії, переосмислити її місце у формальній освіті, та навіть її проблиски у нових «філософських» жанрах літератури, візуального мистецтва тощо;
  • дослідити нові цільові авдиторії «споживачів» філософії поза межами університетів та проаналізувати уявлення і запит до філософії в цих авдиторіях;
  • сформулювати сутнісні ознаки публічного філософування, що відрізняють його від філософування академічного, як то практичність, конкретність, обмеження горизонту запитування повсякденними питаннями, звернення до чуттєвого та емоційного досвіду реципієнтів, акцент на дистрибуцію смислів на відміну від їх продукування академічною філософією тощо;
  • порушити питання про ризики, пов’язані з виходом філософії в публічний простір, як то перетворення популяризації на примітивізацію, перетворення діалогу на проповідь, а спільного запитування – на продукування готових відповідей, перетин тонкої межі між філософією та розвагою чи терапією, літературою чи мистецтвом, ідеологізація та догматизація філософії, проникнення в інформаційний простір шарлатанів та творців власних псевдофілософій, а також просто дилетантів тощо;
  • сформулювати релевантний метод публічного філософування, віднайти адекватну мову, придатну для «перекладу» філософського знання для непрофесійних авдиторій, а також віднайти критерії якості та леґітимні способи виробництва філософського контенту поза межами академічної спільноти;
  • розробити відповідні навчальні програми, а також сприяти впровадженню нарівні з курсами академічного письма елементів роз’яснення соціальної значущості, базових понять, норм, принципів і методів роботи в публічному просторі для магістрантів та аспірантів філософських спеціальностей;
  • сприяти мотивації представників академічної спільноти до виходу в публічний дискурс шляхом аналізу показників активності науковців у публічному просторі.

Див. також

Публічний поворот

Примітки

  1. Ясна, Іламі. (2017). Public turn: філософія в публічному просторі [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.]. Філософська думка, 1, 28–41.
  2. Brock, D. W., Fullinwider, R. K. (1987). The Public Turn in Philosophy. Philosophy and Public Policy Quarterly, 1, Т. 7.
  3. Lippmann, W. (1955). Essays in the Public Philosophy. Little, Brown.
  4. Weinstein, J. R. (2014). Public Philosophy. Introduction. Essays in Philosophy (1), Т. 15, 1–4.
  5. Bellah, R. N. (1985). Habits of the Heart. Individualism and Commitment in American Life. University of California Press. - p. 303.
  6. Burawoy, M., VanAntwerpen, J. (2011). Berkeley Sociology: Past, Present and Future. Personal site of Michael Burawoy, November 2011.
  7. Selznick, P. (2008). A Humanist Science. Values and Ideals in Social Inquiry. Stanford University Press. - p. 129.
  8. van Seters, P. (2010). From Public Sociology to Public Philosophy. Lessons for Law and Society. Law & Social Inquiry, 4, Т. 35 , 1137–1154.
  9. Essays in Philosophy. Special issue: public philosophy (2014). 15, Issue 1.
  10. Littmann, G. (2014). Writing Philosophy for the Public is a Moral Obligation. Essays in Philosophy, 1, Т. 15.
  11. Committee of Public Philosophy: American Philosophical Association.
  12. The Center for Public Philosophy at Univercity of California Santa Cruz.
  13. Public Philosophy Journal (PPJ).
  14. Public Philosophy Network.
  15. The Public Philosophy Network Conference (2015). San Francisco, CA.
  16. Баумейстер, А., Гривінський, Р. (2017). Чи може філософія бути доступною всім? Андрій Баумейстер — про нову книгу, комунікацію всередині наукового середовища та екзистенційний виклики для Європи. День, 7 липня 2017 р.
  17. Гривінський, Р., Баумейстер, А. (2016). Українська філософія переживає ренесанс. Гостем «Дня» став мислитель Андрій Баумейстер. День, 18 листопада 2016 р.
  18. Инна Голубович и Вахтанг Кебуладзе - гости программы «Тема дня». Телевізійна компанія ГРАД, 02.02.2017.
  19. Лютий, Т. Казуси недо-, понад- та поза- інтерпретації: як не розуміють філософів. Радіо Аристократы, 16.02.2017.
  20. Ясна, Іламі. (2015). Чи потрібен "ребрендинг" українській філософії? [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.] Філософська думка, 6, 23–39.
  21. Ясна, Іламі. (2015). Аналітичний звіт про круглий стіл "Ребрендінг філософії: від університету до ліцею". Освітня політика: портал громадських експертів.
  22. Чи може філософія бути практичною? Літературно-філософський десант в Одесі (2017). Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, філософський факультет, 28-29.01.2017.
  23. ІІ Міжнародний круглий стіл "Філософія: Що? Як?" (2016). Одеський національний політехнічний університет, 29.11.2016.
  24. Бойченко, М. Іванович, Карівець, І. В., Кебуладзе, В. Іванович, & Лой, А. (Author) (2016, вересня 18). Філософські практики: як бути філософом у ХХІ столітті [ 2 березня 2017 у Wayback Machine.]. Львівський форум видавців 2016.
  25. Препотенська, М. П. (2015). Позаінституційний філософський діалог в урбопросторі: cafe-filo. Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія: Філософія. Психологія. Педагогіка, 2, 81–88.
  26. Ясна, Іламі. (2014). Апробация в популярных медиа как необходимое условие академической карьеры [ 17 липня 2017 у Wayback Machine.]. Філософія як культурна політика сучасності. Тези доповідей ІІ всеукраїнської наукової конференції 17–18 жовтня. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». — с. 51.
  27. Ясна, І. (2016). Феномен масової філософії у просторі масової культури [ 18 червня 2017 у Wayback Machine.]. XI Міжнародна наукова конференція «Філософія: нове покоління» на тему «Philosophy: Between Science and Humanities» (Київ, 24-25 березня 2016). Київ: НаУКМА.
  28. Гуманітаристика в публічному просторі [ 19 липня 2017 у Wayback Machine.]. Дослідницький проект ГО "Філософія в дії".
  29. Філософія в публічному просторі [ 17 липня 2017 у Wayback Machine.]. Тематичний блок науково-теоретичного часопису "Філософська думка" (2017,№1).
  30. Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського.
  31. Запрошуємо до нової магістратури «Філософська публіцистика, філософське мистецтво і арт-терапія» [ 2017-07-10 у Wayback Machine.] (2017). Сайт факультету філософської освіти і науки НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2 липня 2017 р.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Publichna filosofiya specifichna forma filosofskih praktik spryamovanih na pereklad filosofskoyi refleksiyi znannya z akademichnoyi movi na movu publichnih reprezentacij dlya predstavlennya yiyi shirokomu zagalu neprofesionaliv u formati publichnih lekcij vidkritih diskusij populyarnih knizhok filosofskoyi tematiki tematichnih tele j radioprogram tosho Bilshoyu chi menshoyu miroyu nablizhayuchis do publichnogo diskursu v rizni istorichni periodi vid Antichnosti do sogodennya na hvili zagalnoyi tendenciyi populyarizaciyi nauki ta v konteksti publichnogo povorotu v socialno gumanitarnomu znanni filosofiya nabuvaye piku populyarnosti sered shirokogo zagalu na mezhi HH HHI stolit u sviti ta vid pochatku drugogo desyatilittya HHI stolittya v Ukrayini Publichnij povorot v socialno gumanitarnih naukah ta filosofiyaDokladnishe Publichnij povorot Tendenciya zrostannya popitu na filosofski lekciyi diskusiyi knizhki tosho vidpovidaye zagalnij tendenciyi populyarizaciyi nauki sho nabiraye obertiv z drugoyi polovini HH stolittya Ce vidbuvayetsya vnaslidok nizki procesiv yaki okremi avtori poznachayut yak publichnij povorot zrostannya socialnogo zapitu na socialno gumanitarne znannya j vodnochas postannya poza mezhami universitetskogo seredovisha novih form pobutuvannya nauki nasampered gumanitaristiki zi specifichnimi sposobami translyaciyi znan funkciyami metodami instituciyami tipom movlennya Sogodni taki publichni napryamki socialno gumanitarnih a podekudi j inshih galuzej naukovogo znannya dedali shvidshe nabuvayut oznak institucionalizaciyi stayuchi legitimnoyu formoyu yih isnuvannya u demokratichnomu suspilstvi Na praktichnomu rivni vitoki tendenciyi populyarizaciyi nauki j zaluchennya naukovciv do publichnogo diskursu mozhna uglediti same u filosofiyi yaka she vid chasiv Antichnosti bula publichnoyu praktikoyu zavdyaki diyalnosti Sokrata Diogena ta inshih filosofiv sho v bukvalnomu sensi vihodili na ploshi ta zvertalisya do meshkanciv polisu u formati vidkritogo dialogu a inodi navit stavala predmetom prodazhu pershij precedent chogo stvorili sofisti Za dobi Prosvitnictva same filosofi vidigrayut odnu z golovnih rolej u stvorenni enciklopedij i poshirenni znan sered shirokogo zagalu gromadyan Za usih chasiv vid Gomera i Gesioda v dobu Antichnosti chi Voltera i Zh Zh Ruso za chasiv Prosvitnictva j do sogodni hvilyami vidnovlyuyetsya ta zgasaye tendenciya zblizhennya ta navit vzayemoproniknennya filosofiyi i literaturi Ninishni predstavniki akademichnoyi filosofskoyi spilnoti takozh vihodyat do publichnogo diskursu jmovirno aktivnishe nizh predstavniki inshih galuzej znannya Na teoretichnomu rivni pershe vikoristannya terminu j pershi sprobi osmislennya publichnogo povorotu takozh pov yazani same z filosofiyeyu i zdijsnyuyutsya same filosofami u diskusiyi D Broka i R Fulvindera Publichnij povorot v filosofiyi predstavlenij u kvartalnomu byuleteni Centru filosofiyi i publichnoyi politiki universitetu Merilenda SShA Odnak dali iniciativu perebirayut predstavniki sociologiyi v mezhah yakoyi vona nabuvaye sistemnogo teoretichnogo obgruntuvannya nevdovzi yiyi pidhoplyuyut istoriki antropologi ta predstavniki inshih galuzej socialno gumanitarnogo znannya Publichna zh filosofiya yak specifichnij format filosofuvannya j dosi zalishayetsya znachno mensh osmislenoyu i konceptualizovanoyu nizh publichni vidgaluzhennya sumizhnih socialno gumanitarnih disciplin yak to istoriya chi sociologiya publichna forma yakoyi pershoyu postaye yak specialnij ob yekt doslidzhen ta nabuvaye oznak institucionalizaciyi Navit u sviti i a nadto v Ukrayini narazi jdetsya hiba sho pro porushennya pitannya pershu aktualizaciyu temi a ne pro sistematichne doslidzhennya ciyeyi formi isnuvannya filosofiyi Tradiciyi viznachennyaNa teoretichnomu rivni cej format filosofuvannya zalishayetsya znachno mensh osmislenim i konceptualizovanim nizh publichni vidgaluzhennya sumizhnih socialno gumanitarnih disciplin yak to publichna istoriya chi publichna sociologiya publichna forma yakoyi pershoyu postaye yak specialnij ob yekt doslidzhen ta nabuvaye oznak institucionalizaciyi Situaciyu na postradyanskih terenah uskladnyuye nayavnist pevnoyi terminologichnoyi plutanini yaka neminuche suprovodzhuye pershi etapi formuvannya chogos novogo V tih poodinokih diskusiyah i publikaciyah prisvyachenih publichnij filosofiyi sho vzhe mayut misce vona poki sho ne distala navit bilsh mensh ustalenoyi nazvi ta dovoli bezsistemno poznachayetsya yak publichna filosofiya populyarna filosofiya masova filosofiya pozaakademichna filosofiya chi pozauniversitetska filosofiya filosofiya u prostori masovoyi kulturi gromadska filosofiya tosho V anglijskij movi vzhe stav zagalnoprijnyatnim termin public philosophy i vidpovidno public philosophers utvoreni za tiyeyu zh samoyu shemoyu sho viznachennya inshih publichnih form akademichnoyi diyalnosti Odnak tut snuye shonajmenshe tri traktuvannya cogo ponyattya yaki neminuche peretinayutsya odne z odnim Persha interpretaciya V pershij interpretaciyi ce ponyattya ob yednuye nizku napryamkiv doslidzhen ob yektiv sho mayut publichne znachennya zdebilshogo ce politichna moralna ta socialna filosofiya poza zalezhnistyu vid ploshini isnuvannya akademichnoyi chi ni ta cilovih avditorij V comu sensi publichna ye oznakoyu zmistu filosofuvannya i faktichno sinonimom ponyattya praktichna filosofiya u prijnyatnomu v ukrayinskij i zahidnij naukovij spilnoti rozuminni a takozh poshirenomu u zahidnij nauci ponyattyu filosofiya publichnoyi sferi Druga interpretaciya Desho insha tradiciya vikoristannya slovospoluchennya publichnoyi filosofiyi u znachenni konkretnoyi zagalnoprijnyatoyi v konkretnomu suspilstvi sistemi filosofskih uyavlen pochinayetsya z praci V Lipmana Essays in the Public Philosophy de publichna filosofiya ne tak oznaka stilyu filosofuvannya chi cilovoyi auditoriyi hocha zrozumilo sho vona zastosovuye same populyarnij metod ta zvertayetsya do shirokogo zagalu publiki yak oznachennya konkretnoyi zagalnoprijnyatoyi v konkretnomu suspilstvi sistemi filosofskih uyavlen Tak yevropejski prosvitniki XVII XVIII stolit navodit priklad Lipman buli prihilnikami pevnoyi publichnoyi filosofiyi vchennya pro prirodnij zakon sho zgodom stalo bazoyu dlya obgruntuvannya yevropejskoyi modeli derzhavnogo ustroyu Tozh zmist publichnoyi filosofiyi za Lipmanom polyagaye v tomu sho vona vidigraye ob yednavchu rol zabezpechuye spilnij fundament konsensus shodo golovnih pitan derzhavnogo ustroyu ta oriyentovana nasampered na publiku yak aktivnih gromadyan Tretya interpretaciya Nareshti v konteksti gipotezi publichnogo povorotu ye najbilsh relevantnim tretye rozuminnya publichnoyi filosofiyi yak filosofuvannya dlya shirokih avditorij v neakademichnomu prostori V takomu sensi publichna ye oznakoyu stilyu majdanchikiv i cilovoyi avditoriyi filosofuvannya yake mozhe buti prisvyachenim bud yakomu predmetu chi temi ale maye vidbuvatis u pozaakademichnomu prostori V comu znachenni publichna filosofiya ye sinonimom mensh vzhivanih terminiv populyarna filosofiya masova filosofiya pozaakademichna chi pozauniversitetska filosofiya filosofiya u prostori masovoyi kulturi ta inshih Same v comu znachenni ponyattya publichna filosofiya ye sugolosnim iz vzhe sformovanimi ponyattyami publichna sociologiya publichna istoriya tosho i vidpovidno mozhe rozglyadatis poruch z nimi v konteksti zagalnoyi tendenciyi publichnogo povorotu Rozvitok svitovoyi naukovoyi refleksiyi pro publichnu filosofiyuJmovirno pershimi u shozhomu znachenni vzhivaye ce ponyattya u 1986 roci sociolog R Bela iz spivavtorami yaki viznachayut socialnu nauku yak publichnu filosofiyu utochnyuyuchi sho vona ye publichnoyu ne lishe tomu sho yiyi rezultati ye publichno dostupnimi chi korisnimi tim chi inshim grupam chi instituciyam poza mezhami akademichnogo svitu Vona publichna tomu sho pragne zaluchiti publiku do dialogu Zgodom cya teza staye shiroko citovanoyu u zv yazku z ustalennyam publichnih napryamkiv riznih disciplin zokrema do neyi zvertayutsya v odnij z dopovidej zasnovniki publichnoyi sociologiyi M Buravoj ta Dzh VanAntverpen Te zh same viznachennya socialnoyi nauki yak publichnoyi filosofiyi vzhivaye sociolog F Selznik yakij prisvyachuye yij okremu glavu u knizi Gumanitarna nauka de nagoloshuye na tomu sho nazrila neobhidnist perekinuti mistok cherez prirvu mizh socialnimi naukami i gumanitaristikoyu ta napolyagaye na nagalnij neobhidnosti u publichnij filosofiyi Komentuyuchi pracyu Selznika P van Seters analizuye rodovu podibnist publichnoyi sociologiyi ta publichnoyi filosofiyi i zauvazhuye sho publichna filosofiya chastkovo zbigayetsya z publichnoyu sociologiyeyu ale ye nabagato potuzhnishim zadumom ba bilshe kvintesenciyeyu publichnoyi sociologiyi Vid 2008 10 rokiv publichna filosofiya nareshti postaye yak predmet refleksiyi filosofiv i yak centralnij a ne dodatkovij predmet doslidzhen zokrema u zhurnali Essays in Philosophy Journal sho pershim prisvyachuye yij tematichne chislo 2014 Vol 15 Issue 1 Inshi avtori analizuyut mozhlivosti roz yasnennya filosofskih idej v takij formi shob voni buli zrozumilimi ta korisnimi dlya publiki a publichna filosofiya neridko postaye yak odne z najvazhlivishih zavdan filosofiyi u demokratichnomu sviti ta moralnij obov yazok filosofiv tosho Shodo socialnogo rivnyu institucializaciyi to tut pershoyu lastivkoyu staye politika populyarizaciyi filosofiyi inicijovana UNESCO 2005 roku koli buv vstanovlenij 2008 roku stvoreno Komitet z publichnoyi filosofiyi pri Amerikanskij Filosofskij Asociaciyi Naprikinci 2015 go formuyetsya Centr publichnoyi filosofiyi u Kalifornijskomu universiteti Santa Kruz pidhoplyuyut estafetu j inshi instituciyi Yak diskusijnu platformu mizh akademichnoyi filosofiyeyu ta publikoyu zamisleno zhurnal Public Philosophy Journal ta socialnu merezhu Public Philosophy Network a takozh odnojmennu shorichnu konferenciyu chergova sesiya yakoyi vidbudetsya 2018 roku Doslidzhennya ta institucionalizaciya publichnoyi filosofiyi v UkrayiniV Ukrayini popri te sho predstavniki akademichnoyi spilnoti shodali aktivnishe doluchayutsya do publichnogo diskursu slid konstatuvati istotne vidstavannya teoretichnoyi refleksiyi vid vidpovidnoyi praktiki Utim skladayetsya vrazhennya sho naukovci porinayut u publichnij prostir nastilki zavzyato sho navit refleksiyu shodo cogo procesu zdijsnyuyut ne tak u naukovij periodici yak u tih samih populyarnih media sered najvidomishih zgadayemo dopisi ta interv yu Andriya Baumejstera Inni Golubovich Vahtanga Kebuladze Tarasa Lyutogo ta in Na telebachenni pracyuye takozh filosof Volodimir Yermolenko U naukovih diskusiyah temu pochinayut artikulyuvati lishe z kincya 2015 roku vidtodi zh vona shvidko nabuvaye populyarnosti stayuchi predmetom obgovoren na kruglomu stoli Rebrending filosofiyi v Instituti filosofiyi im G S Skovorodi NAN Ukrayini v Odeskomu nacionalnomu universiteti imeni I I Mechnikova v Odeskomu nacionalnomu tehnichnomu universiteti na Lvivskomu forumi vidavciv tosho Rezonansnim v suchasnomu ukrayinskomu intelektualnomu prostori ye proekt filosofskoyi publicistiki doktora filosofskih nauk Nazipa Hamitova avtora populyarnoyi filosofskoyi radioprogrami ta avtorskih filosofskih teleprogram Svoboda dumki Mistectvo zhittya Nichni rozdumi v yakih pidnimayutsya vazhlivi socialni j ekzistencialni problemi i yaki populyarizuyut dosyagnennya suchasnoyi gumanitaristiki Gostyami cih teleproyektiv buli desyatki vidomih ukrayinskih intelektualiv zokrema znani ukrayinski vcheni u riznih galuzyah gumanitaristiki S I Pirozhkov T I Andrushenko V B Yevtuh O I Vlasova G I Zelenko Yu G Legenkij V I Menzhulin S A Krilova Ya V Lyubivij O M Majboroda V O Matvyeyev I V Stepanenko L O Shashkova G V Turchinova ta in Nazip Hamitov ye takozh avtorom nizki filosofskih ese i romaniv a takozh avtorom scenariyiv hudozhnih filmiv za cimi romanami Zakonomirnim rezultatom cogo bulo stvorennya razom z doktorom filosofskih nauk Krilovoyu Svitlanoyu na kafedri filosofskoyi antropologiyi NPU im M P Dragomanova magisterskoyi programi filosofska publicistika filosofske mistectvo i artterapiya v mezhah yakoyi vidbuvayetsya publicistichnij povorot u suchasnij ukrayinskij filosofiyi Z yavlyayutsya pershi doslidzhennya okremih form isnuvannya filosofiyi v publichnomu prostori yak to nizka doslidzhen fenomenu filosofskih kav yaren Marini Prepotenskoyi Z kincya 2014 roku Ilami Yasna visvitlyuye okremi aspekti publichnoyi filosofiyi na naukovih konferenciyah a na pochatku 2017 roku rozpochinaye cikl statej i sistemne doslidzhennya fenomenu publichnoyi gumanitaristiki zokrema proponuyuchi do vzhitku u naukovomu diskursi ponyattya publichnogo povorotu Na pochatku 2017 roku cij temi prisvyacheno kruglij stil Filosofiya v publichnomu prostori ta vpershe v Ukrayini tematichnij blok odnogo z providnih vitchiznyanih periodichnih vidan u galuzi filosofiyi Filosofskoyi dumki Davno i uspishno lekciyi filosofskoyi ta religiyeznavchoyi tematiki dlya shirokogo zagalu sluhachiv provodit Institut religijnih nauk sv Tomi Akvinskogo 2017 roku v Nacionalnomu pedagogichnomu universiteti im M P Dragomanova vidkrito pershu magistersku programu danogo napryamku Filosofska publicistika filosofske mistectvo ta art terapiya Potencial rozvitkuTakim chinom mozhna konstatuvati sho filosofiya nehaj i kilkoma rokami piznishe nizh sociologiya ta nizka inshih disciplin koli na praktici publichna aktivnist stala zvichnoyu spravoyu dlya bagatoh yiyi predstavnikiv rozpochinaye teoretichnu refleksiyu shodo svogo isnuvannya u publichnomu prostori Zakonomirnim nastupnim krokom fahovoyi spilnoti maye stati sistematizaciya rezultativ ciyeyi refleksiyi u chomu mozhe stati u prigodi shozhij dosvid predstavnikiv inshih galuzej znan Zadlya cogo avtori iniciativi Gumanitaristika v publichnomu prostori vvazhayut neobhidnoyu realizaciyu nastupnih zavdan dijti zgodi shodo bilsh mensh zagalnovzhivanoyi terminologiyi pridatnoyi dlya diskusij pro filosofiyu v publichnomu prostori dosliditi formi isnuvannya filosofiyi u publichnomu prostori yak to publichni lekciyi diskusiyi filosofski kav yarni radio i teleefiri populyarni knizhki socialni merezhi ta navit komiksi ociniti potencial filosofiyi yak formi dozvillya privatnogo konsultuvannya ta terapiyi pereosmisliti yiyi misce u formalnij osviti ta navit yiyi probliski u novih filosofskih zhanrah literaturi vizualnogo mistectva tosho dosliditi novi cilovi avditoriyi spozhivachiv filosofiyi poza mezhami universitetiv ta proanalizuvati uyavlennya i zapit do filosofiyi v cih avditoriyah sformulyuvati sutnisni oznaki publichnogo filosofuvannya sho vidriznyayut jogo vid filosofuvannya akademichnogo yak to praktichnist konkretnist obmezhennya gorizontu zapituvannya povsyakdennimi pitannyami zvernennya do chuttyevogo ta emocijnogo dosvidu recipiyentiv akcent na distribuciyu smisliv na vidminu vid yih produkuvannya akademichnoyu filosofiyeyu tosho porushiti pitannya pro riziki pov yazani z vihodom filosofiyi v publichnij prostir yak to peretvorennya populyarizaciyi na primitivizaciyu peretvorennya dialogu na propovid a spilnogo zapituvannya na produkuvannya gotovih vidpovidej peretin tonkoyi mezhi mizh filosofiyeyu ta rozvagoyu chi terapiyeyu literaturoyu chi mistectvom ideologizaciya ta dogmatizaciya filosofiyi proniknennya v informacijnij prostir sharlataniv ta tvorciv vlasnih psevdofilosofij a takozh prosto diletantiv tosho sformulyuvati relevantnij metod publichnogo filosofuvannya vidnajti adekvatnu movu pridatnu dlya perekladu filosofskogo znannya dlya neprofesijnih avditorij a takozh vidnajti kriteriyi yakosti ta legitimni sposobi virobnictva filosofskogo kontentu poza mezhami akademichnoyi spilnoti rozrobiti vidpovidni navchalni programi a takozh spriyati vprovadzhennyu narivni z kursami akademichnogo pisma elementiv roz yasnennya socialnoyi znachushosti bazovih ponyat norm principiv i metodiv roboti v publichnomu prostori dlya magistrantiv ta aspirantiv filosofskih specialnostej spriyati motivaciyi predstavnikiv akademichnoyi spilnoti do vihodu v publichnij diskurs shlyahom analizu pokaznikiv aktivnosti naukovciv u publichnomu prostori Div takozhPublichnij povorotPrimitkiYasna Ilami 2017 Public turn filosofiya v publichnomu prostori 10 lipnya 2017 u Wayback Machine Filosofska dumka 1 28 41 Brock D W Fullinwider R K 1987 The Public Turn in Philosophy Philosophy and Public Policy Quarterly 1 T 7 Lippmann W 1955 Essays in the Public Philosophy Little Brown Weinstein J R 2014 Public Philosophy Introduction Essays in Philosophy 1 T 15 1 4 Bellah R N 1985 Habits of the Heart Individualism and Commitment in American Life University of California Press p 303 Burawoy M VanAntwerpen J 2011 Berkeley Sociology Past Present and Future Personal site of Michael Burawoy November 2011 Selznick P 2008 A Humanist Science Values and Ideals in Social Inquiry Stanford University Press p 129 van Seters P 2010 From Public Sociology to Public Philosophy Lessons for Law and Society Law amp Social Inquiry 4 T 35 1137 1154 Essays in Philosophy Special issue public philosophy 2014 15 Issue 1 Littmann G 2014 Writing Philosophy for the Public is a Moral Obligation Essays in Philosophy 1 T 15 Committee of Public Philosophy American Philosophical Association The Center for Public Philosophy at Univercity of California Santa Cruz Public Philosophy Journal PPJ Public Philosophy Network The Public Philosophy Network Conference 2015 San Francisco CA Baumejster A Grivinskij R 2017 Chi mozhe filosofiya buti dostupnoyu vsim Andrij Baumejster pro novu knigu komunikaciyu vseredini naukovogo seredovisha ta ekzistencijnij vikliki dlya Yevropi Den 7 lipnya 2017 r Grivinskij R Baumejster A 2016 Ukrayinska filosofiya perezhivaye renesans Gostem Dnya stav mislitel Andrij Baumejster Den 18 listopada 2016 r Inna Golubovich i Vahtang Kebuladze gosti programmy Tema dnya Televizijna kompaniya GRAD 02 02 2017 Lyutij T Kazusi nedo ponad ta poza interpretaciyi yak ne rozumiyut filosofiv Radio Aristokraty 16 02 2017 Yasna Ilami 2015 Chi potriben rebrending ukrayinskij filosofiyi 10 lipnya 2017 u Wayback Machine Filosofska dumka 6 23 39 Yasna Ilami 2015 Analitichnij zvit pro kruglij stil Rebrending filosofiyi vid universitetu do liceyu Osvitnya politika portal gromadskih ekspertiv Chi mozhe filosofiya buti praktichnoyu Literaturno filosofskij desant v Odesi 2017 Odeskij nacionalnij universitet im I I Mechnikova filosofskij fakultet 28 29 01 2017 II Mizhnarodnij kruglij stil Filosofiya Sho Yak 2016 Odeskij nacionalnij politehnichnij universitet 29 11 2016 Bojchenko M Ivanovich Karivec I V Kebuladze V Ivanovich amp Loj A Author 2016 veresnya 18 Filosofski praktiki yak buti filosofom u HHI stolitti 2 bereznya 2017 u Wayback Machine Lvivskij forum vidavciv 2016 Prepotenska M P 2015 Pozainstitucijnij filosofskij dialog v urboprostori cafe filo Visnik Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut Seriya Filosofiya Psihologiya Pedagogika 2 81 88 Yasna Ilami 2014 Aprobaciya v populyarnyh media kak neobhodimoe uslovie akademicheskoj karery 17 lipnya 2017 u Wayback Machine Filosofiya yak kulturna politika suchasnosti Tezi dopovidej II vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi 17 18 zhovtnya Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya s 51 Yasna I 2016 Fenomen masovoyi filosofiyi u prostori masovoyi kulturi 18 chervnya 2017 u Wayback Machine XI Mizhnarodna naukova konferenciya Filosofiya nove pokolinnya na temu Philosophy Between Science and Humanities Kiyiv 24 25 bereznya 2016 Kiyiv NaUKMA Gumanitaristika v publichnomu prostori 19 lipnya 2017 u Wayback Machine Doslidnickij proekt GO Filosofiya v diyi Filosofiya v publichnomu prostori 17 lipnya 2017 u Wayback Machine Tematichnij blok naukovo teoretichnogo chasopisu Filosofska dumka 2017 1 Institut religijnih nauk sv Tomi Akvinskogo Zaproshuyemo do novoyi magistraturi Filosofska publicistika filosofske mistectvo i art terapiya 2017 07 10 u Wayback Machine 2017 Sajt fakultetu filosofskoyi osviti i nauki NPU im M P Dragomanova 2 lipnya 2017 r

Дата публікації:
Топ