Китай — східноазійська країна, що знаходиться на сході континенту Євразія . Загальна площа країни 9 596 960 км² (4-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 9 326 410 км², а на поверхню внутрішніх вод — 270 550 км². Площа країни трохи менша, ніж площа США.
Географія Китаю | |
---|---|
Географічне положення Китаю | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Східна Азія |
Координати | 35°00′ пн. ш. 105°00′ сх. д. / 35.000° пн. ш. 105.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 9 596 960 км² (4-те) |
• суходіл | 97,2 % |
• води | 2,8 % |
Морське узбережжя | 14,50 тис. км |
Державний кордон | 22 457 км |
Рельєф | |
Тип | гористий на півдні й заході, рівнинний на півночі й сході |
Найвища точка | гора Джомолунгма (8850 м) |
Найнижча точка | Айдинкьоль (-154 м) |
Клімат | |
Тип | від помірного до субекваторіального |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Янцзи ( км) |
Найбільше озеро | Озеро Поянху (3580 км² км²) |
Інше | |
Природні ресурси | кам'яне вугілля, залізні руди, вуглеводні, ртуть, руди кольорових металів, рідкісноземельні елементи, уранові руди, гідроенергія, родючі ґрунти |
Стихійні лиха | тропічні циклони, повіді, цунамі, землетруси, посухи, провали ґрунту |
Екологічні проблеми | забруднення повітря, кислотні дощі, забруднення вод |
Назва
Ця стаття може містити . (квітень 2019) |
Офіційна назва — Китайська Народна Республіка, Китай, КНР (кит. 中華人民共和國, 中國). Китайська назва країни Чжун-го складається з двох ієрогліфів, що позначають 国 — центр, середину[] і 中 — люди, народ[], тобто Центральний народ[], Серединна держава. Назва країни Китай походить від назви монгольського племені киданів (кит. 契丹 — цідань), які заснували державу Ляо в північному Китаї у X-XI століттях. Термін Катай на позначення цього регіону ввів Марко Поло на противагу південному Китаю — Манджі (кит. 蠻子 - південні варвари). Стародавні греки та римляни називали країну Серес (дав.-гр. Σηρες). Цей термін походить від китайського слова «сі» кит. 丝, що означало шовк. Власне, лат. sērĭcă теж означає шовк. Топонім європейськими мовами Хіна, Чина, Чайна, Сіна (англ. China, фр. China, нім. China, італ. Cina, фін. Kiina) походить від перської назви країни — Цин (перс. چین). Цю назву у Європі з 1555 року популяризувала книга подорожей Марко Поло. Слово запозичено з санскриту (санскр. चीन) і походить, імовірно, від назви китайської династії Цінь, що правила у 221-206 роках до н. е.), хоча сам термін використовувався і до того часу.
Історія дослідження території
Географічне положення
Китай — східноазійська країна, що межує з 14 іншими країнами: на заході — з Таджикистаном (спільний кордон — 477 км), Киргизстаном (1063 км) і Афганістаном (91 км), на південному заході — з Бутаном (477 км), Індією (2659 км) і Непалом (1389 км), на північному заході — з Казахстаном (1765 км), на півдні — з М'янмою (2129 км), Лаосом (475 км) і В'єтнамом (1297 км), на півночі — з Монголією (4630 км), Пакистаном (438 км), на північному сході — з Російською Федерацією (4133 км на сході + 46 км на північному заході) і КНДР (1352 км). Загальна довжина державного кордону — 22 457 км. Внутрішні кордони з Гонконгом — 33 км і Макао — 3 км. Китай на сході омивається водами Жовтого, Східно- і Південнокитайського морів Тихого океану. Загальна довжина морського узбережжя 14,50 тис. км.
- Карта Китаю від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Китаю та США
- Територіальні претензії країн у Південнокитайському морі
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).
Крайні пункти
Час
Час у Китаї: UTC+6 (+4 години різниці часу з Києвом).
Геологія
Корисні копалини
Надра Китаю багаті на ряд корисних копалин: кам'яне вугілля, залізну руду, нафту, природний газ, ртуть, олово, вольфрам, сурма, марганець, молібден, ванадій, магнетит, алюміній, свинець, цинк, рідкісноземельні елементи, уранові руди.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 1840 м; найнижча точка — Турфанська западина (-154 м); найвища точка — гора Джомолунгма (8850 м), найвища гора Євразії і світу. Територія Китаю характеризується складною орографією і значними амплітудами висот. Дві третини займають гори і пустелі (на півночі і заході), включаючи пустелю Гобі на півночі, на сході рівнина зрошується з річок Хуанхе (Жовта річка), Янцзи і Сіцзян.
- Тибетське плато — комплекс великих рівнин Джангтанг, плоскогір'я Центр. Тибету, ряд внутрішніх хребтів. Нагір'я оточене високими гірськими системами: Гімалаями і Каракорумом, Куньлунем, Наньшанем і Сино-Тибетськими горами. Між Кунь-Лунем і Наньшанем — велика тектонічна Цайдамська западина.
- Лесове плато — плато в Центральному Китаї. Площа — від 400 до 640 тисяч км². Розташоване у верхній та середній течії річки Хуанхе, між Тибетським плато та монгольськими степами. Займає територію провінцій Ганьсу, Шеньсі, Шаньсі, а також Нінся-Хуейського автономного району.
- Велика китайська рівнина — простягається з півночі на південь вздовж узбережжя Жовтого моря і включає низовини Саньцзян, Півн.-Ханкайську, Сунляо, Велику Китайську рівнину, рівнину басейнів ниж. і сер. течії річки Янцзи та ділянки вздовж мор. узбережжя і по долинах річок. Рівнини обрамовані горами: Жехе, Яньшань, Тайханшань, Наньлін, Юньнань, частково Хінганом і Маньчжуро-Корейськими горами. Річки Янцзи, Хуанхе, Сіцзян належать до числа найбільших у світі. Вони мають мусонний режим з літніми паводками. Численні невеликі озера.
- Центральноазійські рівнини і плоскогір'я — включає Таримську і Джунгарську рівнини, розділені хребтами Сх. Тянь-Шаню, Турфанську западину, рівнини і плато Гашунської Гобі, Алашань і Ордос, відокремлені один від одного горами Бейшань, Алашань та Іньшань, рівнини Гобі і Баргі. Тут переважають висоти бл. 1200 м. Дно Турфанської западини лежить нижче рівня моря (-154 м).
- Рельєф Китаю
- Гіпсометрична карта Китаю
- Рельєф Китаю
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Джомолунгма з китайського боку
- Айдинкьоль, найнижча точка країни
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Китаю лежить у трьох кліматичних поясах, з півночі на південь: помірному, субтропічному мусонного типу, субекваторіальному.
На півночі, в Манчжурії цілий рік превалюють помірні повітряні маси, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Вологе дощове літо, холодна посушлива зима. Зволоження достатнє, сніговий покрив. На півночі у Внутрішній Монголії та Джунгарії суворий континентальний тип помірного клімату. Дуже значні сезонні амплітуди температури повітря. Спекотне посушливе літо, морозна зима. Зволоження недостатнє.
Центральна частина країни у межиріччі Хуанхе й Янцзи лежить у субтропічному мусонному кліматі. Влітку спекотно й волого, сезон дощів, взимку — відносно прохолодно й посушливо. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Китаю (за Кеппеном)
- Карта розподілу атмосферних опадів
- Димка над Китаєм
- Сніговий покрив Китаю
- Сильний сніг над Східним Китаєм
Далі на південь субтропічний клімат переходить у субекваторіальний, минаючи тропічний. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період ненабагато прохолодніший за літній. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні тайфуни, вдалині від моря взимку бути помітним сухий сезон.
Западини Цайдам і Таримська лежать у посушливому субтропічному кліматі різко континентального типу. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу.
Високогір'я Тибету лежать у субтропічному кліматичному поясі високогірного типу. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, значне накопичення снігу, утворюються льодовики.
- Пекін (північ)
- Нанкін (центральний схід)
- Юлінь (південь)
- Урумчі (захід)
- Лхаса (південний захід)
Китай є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 2840 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 690070 км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Китаю
- Янцзи в ущелині Кутанг
- Хуанхе в Ланчжоу
- Озеро Кукунор (Цинхай) з космосу
- Береги озера Кукунор
Річки
Річки країни належать басейну Тихого океану; на заході великі масиви безстічних областей пустель.
Озера
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Китаю (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 54,7 %,
- орні землі — 11,3 %,
- багаторічні насадження — 1,6 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 41,8 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 22,3 %;
- інше — 23 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно більша частина територія країни належить до
- Голарктичної області:
- Північно-східну частину країни займає , басейн Янцзи — , гори Юньнань — ;
- Тянь-Шань, Кунь-Лунь і Тибет — , Кашгарію, Джунгарію, Алашань і Ордос — , схід Внутрішньої Монголії — ;
- Великий Хінган — .
- Південне узбережжя лежить у Індо-малайської області.
Охорона природи
Китай є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Мадридського протоколу про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику,
- Договору про Антарктику,
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- часті тайфуни на південному та східному узбережжях;
- руйнівні повіді;
- цунамі; землетруси;
- посухи;
- провали ґрунту;
- активний вулканізм в історичні часи, вулкан Чангбайшань (Пектусан) на кордоні з Кореєю, вулкани острова Хайнань на півдні, та гірського хребта Кунь-Лунь на сході.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення повітря тепловими електростанціями на викопному паливі (переважно кам'яне вугілля) парниковими газами та діоксидом сірки призводить до поширення кислотних дощів, Китай займає перше місце у світі з викидів діоксиду вуглецю в повітря;
- дефіцит водних ресурсів на північному заході;
- забруднення вод неочищеними побутовими й промисловими стоками;
- знеліснення;
- ерозію ґрунтів, через яку з 1949 року було втрачено до 20 % сільськогосподарських угідь;
- спустелювання;
- торгівлю видами тварин, що зникають.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Китаю можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
- Тераси Юннаню
- Дюни в пустелі Гобі
- Узбережжя Південнокитайського моря, Гуансі
- Тибетське плато
- Поля ріпаку у Внутрішній Монголії
Див. також
Примітки
- China, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Китай // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Китай // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Китай // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Китайської Народної Республіки |
- Вікісховище : Атлас Китаю.
- Карти Китаю : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- China : ( )[англ.] : [арх. 23 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Китай : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Китаю.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kitaj shidnoazijska krayina sho znahoditsya na shodi kontinentu Yevraziya Zagalna plosha krayini 9 596 960 km 4 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 9 326 410 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 270 550 km Plosha krayini trohi mensha nizh plosha SShA Geografiya KitayuGeografichne polozhennya KitayuGeografichne polozhennyaKontinentAziyaRegionShidna AziyaKoordinati35 00 pn sh 105 00 sh d 35 000 pn sh 105 000 sh d 35 000 105 000TeritoriyaPlosha9 596 960 km 4 te suhodil97 2 vodi2 8 Morske uzberezhzhya14 50 tis kmDerzhavnij kordon22 457 kmRelyefTipgoristij na pivdni j zahodi rivninnij na pivnochi j shodiNajvisha tochkagora Dzhomolungma 8850 m Najnizhcha tochkaAjdinkol 154 m KlimatTipvid pomirnogo do subekvatorialnogoVnutrishni vodiNajdovsha richkaYanczi km Najbilshe ozeroOzero Poyanhu 3580 km km InshePrirodni resursikam yane vugillya zalizni rudi vuglevodni rtut rudi kolorovih metaliv ridkisnozemelni elementi uranovi rudi gidroenergiya rodyuchi gruntiStihijni lihatropichni cikloni povidi cunami zemletrusi posuhi provali gruntuEkologichni problemizabrudnennya povitrya kislotni doshi zabrudnennya vodNazvaCya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni kviten 2019 Oficijna nazva Kitajska Narodna Respublika Kitaj KNR kit 中華人民共和國 中國 Kitajska nazva krayini Chzhun go skladayetsya z dvoh iyeroglifiv sho poznachayut 国 centr seredinu dzherelo i 中 lyudi narod dzherelo tobto Centralnij narod dzherelo Seredinna derzhava Nazva krayini Kitaj pohodit vid nazvi mongolskogo plemeni kidaniv kit 契丹 cidan yaki zasnuvali derzhavu Lyao v pivnichnomu Kitayi u X XI stolittyah Termin Kataj na poznachennya cogo regionu vviv Marko Polo na protivagu pivdennomu Kitayu Mandzhi kit 蠻子 pivdenni varvari Starodavni greki ta rimlyani nazivali krayinu Seres dav gr Shres Cej termin pohodit vid kitajskogo slova si kit 丝 sho oznachalo shovk Vlasne lat serĭcă tezh oznachaye shovk Toponim yevropejskimi movami Hina China Chajna Sina angl China fr China nim China ital Cina fin Kiina pohodit vid perskoyi nazvi krayini Cin pers چین Cyu nazvu u Yevropi z 1555 roku populyarizuvala kniga podorozhej Marko Polo Slovo zapozicheno z sanskritu sanskr च न i pohodit imovirno vid nazvi kitajskoyi dinastiyi Cin sho pravila u 221 206 rokah do n e hocha sam termin vikoristovuvavsya i do togo chasu Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKitaj shidnoazijska krayina sho mezhuye z 14 inshimi krayinami na zahodi z Tadzhikistanom spilnij kordon 477 km Kirgizstanom 1063 km i Afganistanom 91 km na pivdennomu zahodi z Butanom 477 km Indiyeyu 2659 km i Nepalom 1389 km na pivnichnomu zahodi z Kazahstanom 1765 km na pivdni z M yanmoyu 2129 km Laosom 475 km i V yetnamom 1297 km na pivnochi z Mongoliyeyu 4630 km Pakistanom 438 km na pivnichnomu shodi z Rosijskoyu Federaciyeyu 4133 km na shodi 46 km na pivnichnomu zahodi i KNDR 1352 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 22 457 km Vnutrishni kordoni z Gonkongom 33 km i Makao 3 km Kitaj na shodi omivayetsya vodami Zhovtogo Shidno i Pivdennokitajskogo moriv Tihogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 14 50 tis km Karta Kitayu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Kitayu ta SShA Teritorialni pretenziyi krayin u Pivdennokitajskomu mori Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya abo do kontinentalnoyi brivki stattya 76 Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Kitayi Chas u Kitayi UTC 6 4 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Kitayu Div takozh Gidrogeologiya Kitayu Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Kitayu Nadra Kitayu bagati na ryad korisnih kopalin kam yane vugillya zaliznu rudu naftu prirodnij gaz rtut olovo volfram surma marganec molibden vanadij magnetit alyuminij svinec cink ridkisnozemelni elementi uranovi rudi Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Kitayu Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 1840 m najnizhcha tochka Turfanska zapadina 154 m najvisha tochka gora Dzhomolungma 8850 m najvisha gora Yevraziyi i svitu Teritoriya Kitayu harakterizuyetsya skladnoyu orografiyeyu i znachnimi amplitudami visot Dvi tretini zajmayut gori i pusteli na pivnochi i zahodi vklyuchayuchi pustelyu Gobi na pivnochi na shodi rivnina zroshuyetsya z richok Huanhe Zhovta richka Yanczi i Siczyan Tibetske plato kompleks velikih rivnin Dzhangtang ploskogir ya Centr Tibetu ryad vnutrishnih hrebtiv Nagir ya otochene visokimi girskimi sistemami Gimalayami i Karakorumom Kunlunem Nanshanem i Sino Tibetskimi gorami Mizh Kun Lunem i Nanshanem velika tektonichna Cajdamska zapadina Lesove plato plato v Centralnomu Kitayi Plosha vid 400 do 640 tisyach km Roztashovane u verhnij ta serednij techiyi richki Huanhe mizh Tibetskim plato ta mongolskimi stepami Zajmaye teritoriyu provincij Gansu Shensi Shansi a takozh Ninsya Huejskogo avtonomnogo rajonu Velika kitajska rivnina prostyagayetsya z pivnochi na pivden vzdovzh uzberezhzhya Zhovtogo morya i vklyuchaye nizovini Sanczyan Pivn Hankajsku Sunlyao Veliku Kitajsku rivninu rivninu basejniv nizh i ser techiyi richki Yanczi ta dilyanki vzdovzh mor uzberezhzhya i po dolinah richok Rivnini obramovani gorami Zhehe Yanshan Tajhanshan Nanlin Yunnan chastkovo Hinganom i Manchzhuro Korejskimi gorami Richki Yanczi Huanhe Siczyan nalezhat do chisla najbilshih u sviti Voni mayut musonnij rezhim z litnimi pavodkami Chislenni neveliki ozera Centralnoazijski rivnini i ploskogir ya vklyuchaye Tarimsku i Dzhungarsku rivnini rozdileni hrebtami Sh Tyan Shanyu Turfansku zapadinu rivnini i plato Gashunskoyi Gobi Alashan i Ordos vidokremleni odin vid odnogo gorami Bejshan Alashan ta Inshan rivnini Gobi i Bargi Tut perevazhayut visoti bl 1200 m Dno Turfanskoyi zapadini lezhit nizhche rivnya morya 154 m Relyef Kitayu Gipsometrichna karta Kitayu Relyef Kitayu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Dzhomolungma z kitajskogo boku Ajdinkol najnizhcha tochka krayini Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Teritoriya Kitayu lezhit u troh klimatichnih poyasah z pivnochi na pivden pomirnomu subtropichnomu musonnogo tipu subekvatorialnomu Na pivnochi v Manchzhuriyi cilij rik prevalyuyut pomirni povitryani masi zahidnij masoperenos Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Vologe doshove lito holodna posushliva zima Zvolozhennya dostatnye snigovij pokriv Na pivnochi u Vnutrishnij Mongoliyi ta Dzhungariyi suvorij kontinentalnij tip pomirnogo klimatu Duzhe znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Spekotne posushlive lito morozna zima Zvolozhennya nedostatnye Centralna chastina krayini u mezhirichchi Huanhe j Yanczi lezhit u subtropichnomu musonnomu klimati Vlitku spekotno j vologo sezon doshiv vzimku vidnosno proholodno j posushlivo Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Kitayu za Keppenom Karta rozpodilu atmosfernih opadiv Dimka nad Kitayem Snigovij pokriv Kitayu Silnij snig nad Shidnim Kitayem Dali na pivden subtropichnij klimat perehodit u subekvatorialnij minayuchi tropichnij Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period nenabagato proholodnishij za litnij U litno osinnij period z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat rujnivni tropichni tajfuni vdalini vid morya vzimku buti pomitnim suhij sezon Zapadini Cajdam i Tarimska lezhat u posushlivomu subtropichnomu klimati rizko kontinentalnogo tipu Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi zi spekotnoyu posushlivoyu pogodoyu vzimku pomirni sho prinosyat proholodu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu Visokogir ya Tibetu lezhat u subtropichnomu klimatichnomu poyasi visokogirnogo tipu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv znachne nakopichennya snigu utvoryuyutsya lodoviki Klimatogrami nim Pekin pivnich Nankin centralnij shid Yulin pivden Urumchi zahid Lhasa pivdennij zahid Kitaj ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 2840 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 690070 km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Kitayu Yanczi v ushelini Kutang Huanhe v Lanchzhou Ozero Kukunor Cinhaj z kosmosu Beregi ozera Kukunor Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Tihogo okeanu na zahodi veliki masivi bezstichnih oblastej pustel Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Kitayu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 54 7 orni zemli 11 3 bagatorichni nasadzhennya 1 6 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 41 8 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 22 3 inshe 23 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno bilsha chastina teritoriya krayini nalezhit do Golarktichnoyi oblasti Pivnichno shidnu chastinu krayini zajmaye basejn Yanczi gori Yunnan Tyan Shan Kun Lun i Tibet Kashgariyu Dzhungariyu Alashan i Ordos shid Vnutrishnoyi Mongoliyi Velikij Hingan Pivdenne uzberezhzhya lezhit u Indo malajskoyi oblasti Div takozh Ptahi Kitayu taOhorona prirodiDokladnishe Kitaj ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Madridskogo protokolu pro ohoronu navkolishnogo seredovisha do Dogovoru pro Antarktiku Dogovoru pro Antarktiku Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Dokladnishe Ekologichni pitannya v Kitayi Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha chasti tajfuni na pivdennomu ta shidnomu uzberezhzhyah rujnivni povidi cunami zemletrusi posuhi provali gruntu aktivnij vulkanizm v istorichni chasi vulkan Changbajshan Pektusan na kordoni z Koreyeyu vulkani ostrova Hajnan na pivdni ta girskogo hrebta Kun Lun na shodi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya povitrya teplovimi elektrostanciyami na vikopnomu palivi perevazhno kam yane vugillya parnikovimi gazami ta dioksidom sirki prizvodit do poshirennya kislotnih doshiv Kitaj zajmaye pershe misce u sviti z vikidiv dioksidu vuglecyu v povitrya deficit vodnih resursiv na pivnichnomu zahodi zabrudnennya vod neochishenimi pobutovimi j promislovimi stokami znelisnennya eroziyu gruntiv cherez yaku z 1949 roku bulo vtracheno do 20 silskogospodarskih ugid spustelyuvannya torgivlyu vidami tvarin sho znikayut Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Kitayu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Terasi Yunnanyu Dyuni v pusteli Gobi Uzberezhzhya Pivdennokitajskogo morya Guansi Tibetske plato Polya ripaku u Vnutrishnij Mongoliyi Div takozh Div takozhShidna AziyaPrimitkiChina Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 12 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Kitaj Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Kitaj Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Kitaj Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Vikishovishe Atlas Kitayu Karti Kitayu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku China angl arh 23 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Kitaj ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Kitayu