Перу́ (ісп. Perú, кеч. Piruw, айм. Piruw; офіційна назва — Респу́бліка Перу́, ісп. , МФА: [reˈpuβlika del peˈɾu]) — країна в Південній Америці, на узбережжі Тихого океану. Межує на півночі з Еквадором і Колумбією, на сході — з Бразилією та Болівією, на півдні — з Чилі.
Республіка Перу | |||||
| |||||
Печатка: | |||||
Гімн: "Somos libres, seámoslo siempre" укр. Ми вільні, будьмо такими завжди | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Ліма country H G O | ||||
Офіційні мови | Іспанська, кечуа, аймара | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Президентська республіка | ||||
- Президент | Діна Болуарте | ||||
- Прем'єр-міністр | |||||
Незалежність | |||||
- від Іспанії | 28 липня 1821 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 1 285 220 км² (20) | ||||
- Внутр. води | 8,80 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2005 | 27 968 000 (41) | ||||
- перепис 2016 | 31 746 870 | ||||
- Густота | 24,7/км² (183) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | $167,21 мільярдів (50) | ||||
- На душу населення | $6 125 (97) | ||||
ІЛР (2004) | 0,767 (medium) (82) | ||||
Валюта | Перуанський соль (PEN ) | ||||
Часовий пояс | PET (UTC-5) | ||||
Коди ISO 3166 | PE / PER / 604 | ||||
Домен | .pe | ||||
Телефонний код | +51 | ||||
|
Площа — 1 285 200 км².
Рельєф — гори під назвою Анди, що простягнулися з північного заходу на південний схід, займають 27 % території країни, відокремлюючи джунглі басейну Амазонки на північному сході від прибережної рівнинної пустелі на заході.
Столиця — Ліма (включає також порт Кальяо).
Населення — 21,904 млн мешканців (1990) (індіанці, переважно кечуа й аймара — 46 %; нащадки змішаних шлюбів іспанців і індіанців — 43 %). 24,8 млн осіб (2001).
Офіційні мови: іспанська — 68 %, кечуа — 27 % (обидві державні), аймара — 3 %.
Експорт: кока, кава, вовна альпаки та лами; рибні продукти; свинець (найбільший виробник у Південній Америці), мідь, залізо, нафта.
Грошова одиниця — новий перуанський соль.
Перу — член Організації американських держав (ОАД; з 1948), Асоціації латиноамериканської інтеграції (ЛАІ; з 1981); Латиноамериканської економічної системи (ЛАЕС; з 1975), Андського співтовариства (з 1969) і Ради країн — експортерів міді (з 1975).
Населення
У Перу проживає близько 31 млн людей.
Населення Перу — найбільш різнорідне за своїм складом на Американському континенті. Воно нараховує 1786 різних індіанських громад, об'єднаних у 13 мовних сімей, які переважно розсіяні по амазонській сельві. Такими є дані опублікованого в Лімі перепису населення.
49 % населення живе за межею бідності.
Рівень злочинності досить високий, особливо у великих містах (насамперед у столиці Лімі).
Середня тривалість життя — 71 рік.
Етнічна приналежність
47 % населення Перу складають індіанці, 32 % — метиси, 12 % — білі, з представників національних меншин — японці, мулати і китайці.
У дощових лісах східного Перу проживають близько ста індіанських племен. Ці племена, практично ізольовані від всього іншого населення, розмовляють місцевими діалектами і здобувають харч мисливством, рибальством та землеробством.
Ще одна група корінного населення включає індіанців, що розмовляють мовами кечуа і аймара. Багато з них переселилися до столиці країни — Ліми чи інші міста на узбережжі, особливо після того, як у 1980 році в горах почалася партизанська війна, але більшість продовжує жити в Андах, займаючись землеробством та скотарством. У Перу протягом багатьох років тривають земельні конфлікти між індіанськими громадами, нафтовидобувними компаніями та урядом. Корінне населення у багатьох випадках бачить у появі іноземних компаній загрозу своєму звичному середовищу проживання, а держава потребує енергетичних ресурсів, якими багаті території, що належали індіанцям з «незапам'ятних» часів.
Інше населення складають креоли — білі нащадки європейців, в основному іспанців, які до 1970-х років практично панували в країні; метиси — нащадки мішаних шлюбів європейців і індіанців, що складають основну частину середнього класу, а також деяка кількість негрів та вихідців із Азії.
Релігія
89 % населення — католики, 3 % — протестанти, є також прихильники природних культів. Римський католицизм — офіційна релігія в країні.
Мова
Державні мови — іспанська, кечуа й аймара.
Неписьменні — 11 % населення.
Історія
Недавня історія. Незалежність від Іспанії здобуто 1821 року.
Прикордонні суперечки:
При владі в Перу були військові та цивільні уряди поперемінно з 1948 р. Цивільний уряд відновлений 1980 року.
З 1990 р. — президент Альберто Фухіморі. 1992 року він при підтримці армії розпустив половину головних судів і призупинив дію уряду (зрікся влади 2000 року).
Першими жителями Перу були кочові мисливці-збирачі, що мешкали в печерах прибережних районів. Найдревніше місце — печера Пікімачай, яка датується 12000 рр. до н.д. Бавовну, квасолю, гарбуз, пекучий перець саджали вже в 4000 рр. до н.д. Пізніші культури, наприклад, Чавін, винайшли плетіння, розвинули сільське господарство, створили релігію. Близько 300 р. до н.д. чавіни несподівано зникли, але протягом подальших тисячоліть розвивалися інші культури, включаючи Салінар, Наска, Паракас і Уарі. До 15 століття н.д. в усьому районі панувала Інкська Імперія, розповсюджуючи свій вплив на Колумбію та Чилі.
Між 1526 і 1528 роками іспанський конкістадор Франсиско Пісарро досліджував узбережжя Перу. Його приваблювало багатство Інкської Імперії, він повернувся до Іспанії, щоб отримати економічну підтримку та людей для подальшого вивчення країни. Він повернувся в Кахамарку на півночі Перу, де взяв у полон і стратив інкського імператора Атауальпу в 1533 році. Пісарро заснував місто Ліму в 1535 році, а через 6 років був убитий. Повстання останнього інкського імператора Манко Інки завершилося його стратою в 1572.
Подальші 200 років були мирними. Ліма стала важливим політичним, соціальним, комерційним центром для андійських народів. Але експлуатація індіанців колоніальними господарями призвела до повстання в 1780, яке очолив інка Тупак Амару II. Заколот був коротким і закінчився тим, що всіх учасників було схоплено і страчено. Перу продовжувало бути лояльним до Іспанії до 1824 року, допоки в країну не прийшли два визволителі: венесуелець Сімон Болівар і аргентинець Хосе де Сан-Мартін. У 1866 році Перу перемогло в короткій війні з Іспанією, але програло битву з Чилі в Тихоокеанський війні (1879—1883 р.), що завершилася втратою багатих соляних копалень у північній пустелі Атакама. Перу також воювало з Еквадором у 1941 році через спірні кордони. За «Угодою Ріо-де-Жанейро 1942 року» Перу отримало район північніше від річки Мараньйон, але це не сподобалося Еквадору.
Повстання бандитів у 1965 році завершилося крахом, але ряд страйків разом з нападами маоістського угрупування «Сандеро Луміносо» призвели до політичної нестійкості в 1980-х роках. В цей же час стало відомим ще одне угрупування — «Революційний рух імені Тупака Амару» (РРТА). З 1990 року, після перемоги на президентських виборах Альберто Фухіморі над перуанським письменником Маріо Варгасом Льосою, а також після арешту натхненників РРТА і лідерів «Сандеро Луміносо» в 1992 році, перуанці сподіваються на довгий період миру.
Найбільша загроза стабільності в країні, незважаючи на економіку, що швидко розвивається, — безробіття та зубожіння населення. Фухіморі залишився на другий термін у квітні 1995 року, перемігши колишнього Генерального секретаря ООН Хав'єра Переса де Куєльяра. У 1998 році було підписано угоду з Еквадором, що мирно вирішила 57-річну проблему кордону та створила підставу для збільшення іноземного фінансування в обох країнах. У листопаді 1999 року Перу і Чилі домовилися про свій кордон, а саме про важливий торговельний район Аріку.
На виборах в квітні 2000 року Алехандро Толедо, андійський індіанць з бідної сім'ї, а згодом економіст Світового Банку, бився з двічі обраним Президентом Альберто Фухіморі. Всього за один тиждень до виборів Толедо подав офіційного листа до Національного виборчого комітету про те, що вибори корумповані, привертаючи увагу Організації американських держав до процесу. Вона оголосила, що Національному виборчому комітету потрібно більше часу, щоб розібратися в «недоліках» виборчого процесу. Толедо попросив своїх прихильників написати «Ні Обману» на бюлетенях, а сам зняв свою кандидатуру. Фухіморі став переможцем у цих скандальних виборах. Але пішов у відставку під час свого третього терміну в листопаді і втік до Японії після того, як був звинувачений главою Комітету національної безпеки у порушеннях прав людини та корупції.
Географія
На території Перу виділяються гірський пояс Анд, так звана Сьєрра (Західна, Центральна і Східна Кордильєра) висотою до 4000—6000 м (г. Уаскаран, 6768 м), Амазонська низовина, так звана сельва (на сході), яка переходить на півдні в передгірську рівнину Монтанья. На півдні знаходиться велике плоскогір'я Пуна. Уздовж Тихого океану тягнеться вузька смуга пустельних берегових рівнин Коста.
Клімат в районі Кости і західних схилів Анд тропічний пустельний. У Сьєррі клімат високогірний субекваторіальний на півночі і тропічний на півдні. Клімат східних схилів Анд і Сельви екваторіальний. Велика частина річок належить басейну річки Амазонка, в Пуні — басейн стоку озера Тітікака. Найбільше озеро країни — Хунін.
Клімат
Складний рельєф поверхні зумовлює розмаїття кліматичних умов на території Перу. У прибережній смузі температура цілий рік тримається в межах +16…+25 °C за дуже низької вологості — опадів випадає не більше 200 мм на рік на півночі і близько 100 мм — на півдні, часто у вигляді найдрібнішої мороси («гаруа»). У гірських районах, на висотах до 3500 м, клімат помірний, температура взимку (з червня по жовтень) становить у середньому +4…+6 °C, влітку до +16…+17 °C, в долинах до +24 °C. Вище починається зона «пуни» («холодне місце») з яскраво вираженим гірським кліматом — температура взимку від 0 до −7 °C, влітку +3…+7 °C при сильній розрідженості повітря і різких добових коливаннях температури (вдень може дійти до +22…+28 °C, вночі — до −12 °C). Вершини гір цілий рік вкриті снігом і льодовиками. Опадів — не більше за 700 мм на рік.
Східна і північно-східна частини країни різко відрізняються за погодними умовами від центру і заходу — на рівнинах Сельви середньомісячна температура влітку коливається від +18 до +27 °C, взимку — від +16 до +26 °C. При цьому опадів випадає від 700 до 3000 мм на рік з піком у період з листопада по березень.
Природа і рельєф Перу
Перу на перший погляд є типовою андійською країною, де високі засніжені піки і голі скелі древніх вулканів межують із зеленими областями Сельви. Однак при всій своїй схожості з іншими державами регіону, це одна з найрізноманітніших у природному плані країн континенту. Природа цієї землі досить контрастна — тут можна знайти і мляві ділянки безводної пустелі, і «зелене покривало» вічнозелених лісів, і прозорі гірські озера, і величний вулканічний ландшафт. У зв'язку з такою різноманітністю територію країни розділено на три яскраво виражених природно-кліматичних зони.
Всю центральну частину Перу (біля третини території) займає складна система гірської країни, яку перуанці називають Сьєрра («гори»). Ціла мережа хребтів Перуанських Анд і Кордильєр (Західна, Центральна, Східна, Біла, Уайуш та інш.) простяглася тут з півночі на південь через всю країну, утворюючи безліч паралельних гірських ланцюгів і глибоких рівнин між ними. Вищою точкою Перу є сплячий вулкан Уаськаран (6768 м) у системі Кордильєра-Бланка (Біла Кордильєра). Мережа хребтів зрідка розривається локальним плато і плоскогір'ями, а також численними тектонічними котловинами, в одній з яких лежить найбільше високогірне судноплавне водоймище планети — озеро Тітікака (площа 8287 км², висота водного дзеркала — 3810 метрів над рівнем моря). Також тут налічується близько сотні відносно невеликих гірських озер тектонічного і льодовикового походження.
У південній частині гірської країни підноситься півтори десятка сплячих і діючих вулканів, найвищим з яких є Місті (5822 м). Гірські схили вище від 3500 м покриті сухим високогірним степом, а нижче починається смуга вічнозелених (здебільшого хвойних) чагарників і дерев, що створюють на західних схилах сухі гірські ліси, а на східних вологу тропічну рослинність Сельви.
Вздовж західного узбережжя тягнеться вузька (завширшки від 80 до 150 км) смуга берегової пустелі — Коста, що омивається водами Тихого океану. Сухий і жаркий клімат Кости та її сильно порізана древніми ярами поверхня сприяють формуванню тут типово пустельного ландшафту зі скудною рослинністю і майже повною відсутністю людських поселень (проте саме тут знаходився центр формування численних доколумбових культур Америки).
Рівнинну східну частину країни, яка хвилями збігає від підніжжя Анд до долини річки Амазонка, займає зона вологих тропічних лісів Сельви, що переходить на півдні в обширну передгірну рівнину Монтанья. Західна частина цього регіону, розташована в передгір'ях Анд, покрита густими вічнозеленими лісами і різнотрав'ям, у той час як при русі на схід ліси стають все густішими, а на самій Амазонській низовині їхня густина і видова різноманітність досягають фантастичних значень. Весь цей регіон пронизаний густою мережею річок, що беруть свій початок на льодовиках і засніжених Андах.
Економіка
Перу — аграрно-промислова країна. Основні галузі промисловості: гірничорудна, нафтова, рибна, текстильна та легка промисловість, харчова, цементна, металургійна, кораблебудування. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський, трубопровідний. Загальна протяжність магістральних нафтопроводів бл. 900 км. Найбільші морські порти — Сан-Ніколас, Кальяо, Талара, Чимботе, Салаверрі, Піско. Внутрішні і міжнародні авіалінії обслуговують всі області республіки і забезпечують зв'язок з іншими латиноамериканськими країнами і з Сполученими Штатами Америки. У Перу функціонують три міжнародних аеропорти.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
- ВВП — 64,7 млрд $.
- Темп зростання ВВП — 0,3 %.
- ВВП на душу населення — 2611 $.
- Прямі закордонні інвестиції — 1,5 млрд $.
- Імпорт (харчові продукти, передусім пшениця і рис, промислове обладнання, хімікати і автомобілі) — 10,8 млрд $ (г. ч. США — 26,0 %; Чилі — 4,5 %; Бразилія — 3,4 %).
- Експорт (нафта, мідь, цинк, рибне борошно, золото, свинець, кава і срібло; мінеральна сировина становить 52 % експорту) — 8,6 млрд $ (г. ч. США — 32,0 %; Китай та Німеччина — по 4,0 %; Японія — 3,8 %).
Див. також: Корисні копалини Перу, Історія освоєння мінеральних ресурсів Перу, Гірнича промисловість Перу.
Політика
Перу — президентська республіка. Діє Конституція Республіки Перу від 29 грудня 1993 року.
Голова держави — президент, який обирається прямим і таємним голосуванням терміном на 5 років. Президент не може бути переобраний на другий термін підряд. Одночасно з президентом обираються перший и другий віце-президенти. Якщо ні один із кандидатів в президенти не зможе набрати 50 відсотків голосів виборців + один голос, то проводиться другий тур голосування. Якщо президент і обидва віце — президенти йдуть у відставку, то тимчасовим президентом стає голова Національного конгресу. Президент Республіки Перу у 2018—2020 роках — Мартін Віскарра.
Законодавча влада здійснюється однопалатним парламентом — Національним конгресом (120 чоловік), які обираються за системою пропорціонального представництва терміном на 5 років. Голова конгресу — [es].
Виконавча влада здійснюється президентом і Радою Міністрів. Президент призначає голову Ради Міністрів і за його рекомендацією міністрів кабінету. Голова Ради міністрів — Сальвадор дель Солар.
Адміністративний поділ
Регіон | Центр | площа (км²) | Населення | Густота́ (км²) |
---|---|---|---|---|
Амазонас | Чачапояс | 39.249,13 | 389.700 | 9,9 |
Анкаш | Уарас | 35.914,41 | 1.039.415 | 28,9 |
Апурімак | Абанкай | 20.895,79 | 418.882 | 20,0 |
Арекіпа | Арекіпа | 63.345,39 | 1.140.810 | 18,0 |
Аякучо | Аякучо | 43.814,80 | 619.338 | 14,1 |
Кахамарка | Кахамарка | 33.317,54 | 1.359.023 | 40,8 |
Каяо | Каяо | 146,98 | 810.568 | 5.514,8 |
Куско | Куско | 71.986,50 | 1.171.503 | 16,3 |
Уанкавеліка | Уанкавеліка | 22.131,47 | 447.054 | 20,2 |
Уануко | Уануко | 36.848,85 | 730.871 | 19,8 |
Іка | Іка | 21.327,83 | 665.592 | 31,2 |
Хунін | Уанкайо | 37.666,99 | 1.091.619 | 29,0 |
Ла-Лібертад | Трухільйо | 25.499,90 | 1.539.774 | 60,4 |
Ламбаєке | Чиклайо | 14.231,30 | 1.091.535 | 76,7 |
Ліма | Уачо | 2.664,67 | 8.264.853 | 3123 |
Лорето | Ікітос | 368.851,95 | 884.144 | 2,4 |
Мадре-де-Дьйос | Пуерто-Мальдонадо | 85.300,54 | 92.024 | 1,1 |
Мокеґуа | Мокеґуа | 15.733,97 | 159.306 | 10,1 |
Паско | Серро-де-Паско | 25.319,59 | 266.764 | 10,5 |
П'юра | П'юра | 35.892,49 | 1.630.772 | 45,4 |
Пуно | Пуно | 66.997,12 | 1.245.508 | 18,6 |
Сан-Мартін | Мойобамба | 51.253,31 | 669.973 | 13,1 |
Такна | Такна | 16.075,89 | 274.496 | 17,1 |
Тумбес | Тумбес | 4.045,86 | 191.713 | 47,4 |
Укаялі | Пукальпа | 101.830,64 | 402.445 | 4,0 |
Міжнародні відносини
Перу та Україна встановили дипломатичні відносини 7 травня 1992 р.
Культура
Кінематограф
Режисери: Енріке Каррерас, Джастін Колома, Клаудія Льйоса (кінофільм «Молоко скорботи», 2009), Франциско Хосе Ломбарді, Луїс Льйоса, Катерін Піротта, Армандо Роблес Гобой
Див. також
Примітки
- Л. Д. Чекаленко. Зовнішня політика Україна: Підручник. Київ. «Либідь». 2006. -712с. с.49.
Література
- Щелчков А. А. Восстания в Верхнем Перу в 1809 году. К 200-летию начала войны за независимость в Испанской Америке // Новая и новейшая история. 2009. № 4. —С. 42—58.
- Degregori I., Kirk R. The Peru Reader: History, Culture, Politics. Duke University Press Books, 2005. (The Latin America Readers).
- Lust J. Capitalism, Class and Revolution in Peru, 1980—2016. Springer International Publishing; Palgrave Macmillan, 2019.
- Rousseau S., Hudon A.M. Indigenous Women's Movements in Latin America: Gender and Ethnicity in Peru, Mexico, and Bolivia. Palgrave Macmillan US, 2017.
- The Rough Guide to Peru. 10th ed. 2018.
Посилання
- Перу [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Вебпортал [ 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.] уряду Перу
- Директорія сайтів уряду Перу [ 5 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Еквадор | Колумбія | Колумбія |
Тихий океан | Бразилія | |
Тихий океан | Чилі | Болівія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Peru znachennya Peru isp Peru kech Piruw ajm Piruw oficijna nazva Respu blika Peru isp MFA reˈpublika del peˈɾu krayina v Pivdennij Americi na uzberezhzhi Tihogo okeanu Mezhuye na pivnochi z Ekvadorom i Kolumbiyeyu na shodi z Braziliyeyu ta Boliviyeyu na pivdni z Chili Respublika Peru isp Republica del Peru kech Piruw Mama Llaqta ajm Piruw SuyuPrapor GerbPechatka Gimn Somos libres seamoslo siempre ukr Mi vilni budmo takimi zavzhdiRoztashuvannya PeruStolicya ta najbilshe misto Lima 12 02 pd sh 77 01 zh d country H G OOficijni movi Ispanska kechua ajmaraForma pravlinnya Prezidentska respublika Prezident Dina Boluarte Prem yer ministrNezalezhnist vid Ispaniyi 28 lipnya 1821 Plosha Zagalom 1 285 220 km 20 Vnutr vodi 8 80 Naselennya ocinka 2005 27 968 000 41 perepis 2016 31 746 870 Gustota 24 7 km 183 VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 167 21 milyardiv 50 Na dushu naselennya 6 125 97 ILR 2004 0 767 medium 82 Valyuta Peruanskij sol a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 PEN a Chasovij poyas PET UTC 5 Kodi ISO 3166 PE PER 604Domen peTelefonnij kod 51Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PeruMapa Peru Plosha 1 285 200 km Relyef gori pid nazvoyu Andi sho prostyagnulisya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid zajmayut 27 teritoriyi krayini vidokremlyuyuchi dzhungli basejnu Amazonki na pivnichnomu shodi vid priberezhnoyi rivninnoyi pusteli na zahodi Stolicya Lima vklyuchaye takozh port Kalyao Naselennya 21 904 mln meshkanciv 1990 indianci perevazhno kechua j ajmara 46 nashadki zmishanih shlyubiv ispanciv i indianciv 43 24 8 mln osib 2001 Oficijni movi ispanska 68 kechua 27 obidvi derzhavni ajmara 3 Eksport koka kava vovna alpaki ta lami ribni produkti svinec najbilshij virobnik u Pivdennij Americi mid zalizo nafta Groshova odinicya novij peruanskij sol Peru chlen Organizaciyi amerikanskih derzhav OAD z 1948 Asociaciyi latinoamerikanskoyi integraciyi LAI z 1981 Latinoamerikanskoyi ekonomichnoyi sistemi LAES z 1975 Andskogo spivtovaristva z 1969 i Radi krayin eksporteriv midi z 1975 NaselennyaDokladnishe Naselennya Peru U Peru prozhivaye blizko 31 mln lyudej Naselennya Peru najbilsh riznoridne za svoyim skladom na Amerikanskomu kontinenti Vono narahovuye 1786 riznih indianskih gromad ob yednanih u 13 movnih simej yaki perevazhno rozsiyani po amazonskij selvi Takimi ye dani opublikovanogo v Limi perepisu naselennya 49 naselennya zhive za mezheyu bidnosti Riven zlochinnosti dosit visokij osoblivo u velikih mistah nasampered u stolici Limi Serednya trivalist zhittya 71 rik Etnichna prinalezhnist 47 naselennya Peru skladayut indianci 32 metisi 12 bili z predstavnikiv nacionalnih menshin yaponci mulati i kitajci U doshovih lisah shidnogo Peru prozhivayut blizko sta indianskih plemen Ci plemena praktichno izolovani vid vsogo inshogo naselennya rozmovlyayut miscevimi dialektami i zdobuvayut harch mislivstvom ribalstvom ta zemlerobstvom She odna grupa korinnogo naselennya vklyuchaye indianciv sho rozmovlyayut movami kechua i ajmara Bagato z nih pereselilisya do stolici krayini Limi chi inshi mista na uzberezhzhi osoblivo pislya togo yak u 1980 roci v gorah pochalasya partizanska vijna ale bilshist prodovzhuye zhiti v Andah zajmayuchis zemlerobstvom ta skotarstvom U Peru protyagom bagatoh rokiv trivayut zemelni konflikti mizh indianskimi gromadami naftovidobuvnimi kompaniyami ta uryadom Korinne naselennya u bagatoh vipadkah bachit u poyavi inozemnih kompanij zagrozu svoyemu zvichnomu seredovishu prozhivannya a derzhava potrebuye energetichnih resursiv yakimi bagati teritoriyi sho nalezhali indiancyam z nezapam yatnih chasiv Inshe naselennya skladayut kreoli bili nashadki yevropejciv v osnovnomu ispanciv yaki do 1970 h rokiv praktichno panuvali v krayini metisi nashadki mishanih shlyubiv yevropejciv i indianciv sho skladayut osnovnu chastinu serednogo klasu a takozh deyaka kilkist negriv ta vihidciv iz Aziyi Religiya 89 naselennya katoliki 3 protestanti ye takozh prihilniki prirodnih kultiv Rimskij katolicizm oficijna religiya v krayini Mova Derzhavni movi ispanska kechua j ajmara Nepismenni 11 naselennya IstoriyaDokladnishe Istoriya Peru Nedavnya istoriya Nezalezhnist vid Ispaniyi zdobuto 1821 roku Prikordonni superechki z Boliviyeyu 1902 z Kolumbiyeyu 1927 z Ekvadorom 1942 1981 Pri vladi v Peru buli vijskovi ta civilni uryadi popereminno z 1948 r Civilnij uryad vidnovlenij 1980 roku Z 1990 r prezident Alberto Fuhimori 1992 roku vin pri pidtrimci armiyi rozpustiv polovinu golovnih sudiv i prizupiniv diyu uryadu zriksya vladi 2000 roku Pershimi zhitelyami Peru buli kochovi mislivci zbirachi sho meshkali v pecherah priberezhnih rajoniv Najdrevnishe misce pechera Pikimachaj yaka datuyetsya 12000 rr do n d Bavovnu kvasolyu garbuz pekuchij perec sadzhali vzhe v 4000 rr do n d Piznishi kulturi napriklad Chavin vinajshli pletinnya rozvinuli silske gospodarstvo stvorili religiyu Blizko 300 r do n d chavini nespodivano znikli ale protyagom podalshih tisyacholit rozvivalisya inshi kulturi vklyuchayuchi Salinar Naska Parakas i Uari Do 15 stolittya n d v usomu rajoni panuvala Inkska Imperiya rozpovsyudzhuyuchi svij vpliv na Kolumbiyu ta Chili Mizh 1526 i 1528 rokami ispanskij konkistador Fransisko Pisarro doslidzhuvav uzberezhzhya Peru Jogo privablyuvalo bagatstvo Inkskoyi Imperiyi vin povernuvsya do Ispaniyi shob otrimati ekonomichnu pidtrimku ta lyudej dlya podalshogo vivchennya krayini Vin povernuvsya v Kahamarku na pivnochi Peru de vzyav u polon i strativ inkskogo imperatora Ataualpu v 1533 roci Pisarro zasnuvav misto Limu v 1535 roci a cherez 6 rokiv buv ubitij Povstannya ostannogo inkskogo imperatora Manko Inki zavershilosya jogo stratoyu v 1572 Podalshi 200 rokiv buli mirnimi Lima stala vazhlivim politichnim socialnim komercijnim centrom dlya andijskih narodiv Ale ekspluataciya indianciv kolonialnimi gospodaryami prizvela do povstannya v 1780 yake ocholiv inka Tupak Amaru II Zakolot buv korotkim i zakinchivsya tim sho vsih uchasnikiv bulo shopleno i stracheno Peru prodovzhuvalo buti loyalnim do Ispaniyi do 1824 roku dopoki v krayinu ne prijshli dva vizvoliteli venesuelec Simon Bolivar i argentinec Hose de San Martin U 1866 roci Peru peremoglo v korotkij vijni z Ispaniyeyu ale progralo bitvu z Chili v Tihookeanskij vijni 1879 1883 r sho zavershilasya vtratoyu bagatih solyanih kopalen u pivnichnij pusteli Atakama Peru takozh voyuvalo z Ekvadorom u 1941 roci cherez spirni kordoni Za Ugodoyu Rio de Zhanejro 1942 roku Peru otrimalo rajon pivnichnishe vid richki Maranjon ale ce ne spodobalosya Ekvadoru Povstannya banditiv u 1965 roci zavershilosya krahom ale ryad strajkiv razom z napadami maoistskogo ugrupuvannya Sandero Luminoso prizveli do politichnoyi nestijkosti v 1980 h rokah V cej zhe chas stalo vidomim she odne ugrupuvannya Revolyucijnij ruh imeni Tupaka Amaru RRTA Z 1990 roku pislya peremogi na prezidentskih viborah Alberto Fuhimori nad peruanskim pismennikom Mario Vargasom Losoyu a takozh pislya areshtu nathnennikiv RRTA i lideriv Sandero Luminoso v 1992 roci peruanci spodivayutsya na dovgij period miru Najbilsha zagroza stabilnosti v krayini nezvazhayuchi na ekonomiku sho shvidko rozvivayetsya bezrobittya ta zubozhinnya naselennya Fuhimori zalishivsya na drugij termin u kvitni 1995 roku peremigshi kolishnogo Generalnogo sekretarya OON Hav yera Peresa de Kuyelyara U 1998 roci bulo pidpisano ugodu z Ekvadorom sho mirno virishila 57 richnu problemu kordonu ta stvorila pidstavu dlya zbilshennya inozemnogo finansuvannya v oboh krayinah U listopadi 1999 roku Peru i Chili domovilisya pro svij kordon a same pro vazhlivij torgovelnij rajon Ariku Na viborah v kvitni 2000 roku Alehandro Toledo andijskij indianc z bidnoyi sim yi a zgodom ekonomist Svitovogo Banku bivsya z dvichi obranim Prezidentom Alberto Fuhimori Vsogo za odin tizhden do viboriv Toledo podav oficijnogo lista do Nacionalnogo viborchogo komitetu pro te sho vibori korumpovani privertayuchi uvagu Organizaciyi amerikanskih derzhav do procesu Vona ogolosila sho Nacionalnomu viborchomu komitetu potribno bilshe chasu shob rozibratisya v nedolikah viborchogo procesu Toledo poprosiv svoyih prihilnikiv napisati Ni Obmanu na byuletenyah a sam znyav svoyu kandidaturu Fuhimori stav peremozhcem u cih skandalnih viborah Ale pishov u vidstavku pid chas svogo tretogo terminu v listopadi i vtik do Yaponiyi pislya togo yak buv zvinuvachenij glavoyu Komitetu nacionalnoyi bezpeki u porushennyah prav lyudini ta korupciyi GeografiyaDokladnishe Geografiya Peru Geologiya Peru Sejsmichnist Peru ta Administrativnij podil Peru Na teritoriyi Peru vidilyayutsya girskij poyas And tak zvana Syerra Zahidna Centralna i Shidna Kordilyera visotoyu do 4000 6000 m g Uaskaran 6768 m Amazonska nizovina tak zvana selva na shodi yaka perehodit na pivdni v peredgirsku rivninu Montanya Na pivdni znahoditsya velike ploskogir ya Puna Uzdovzh Tihogo okeanu tyagnetsya vuzka smuga pustelnih beregovih rivnin Kosta Klimat v rajoni Kosti i zahidnih shiliv And tropichnij pustelnij U Syerri klimat visokogirnij subekvatorialnij na pivnochi i tropichnij na pivdni Klimat shidnih shiliv And i Selvi ekvatorialnij Velika chastina richok nalezhit basejnu richki Amazonka v Puni basejn stoku ozera Titikaka Najbilshe ozero krayini Hunin Klimat Skladnij relyef poverhni zumovlyuye rozmayittya klimatichnih umov na teritoriyi Peru U priberezhnij smuzi temperatura cilij rik trimayetsya v mezhah 16 25 C za duzhe nizkoyi vologosti opadiv vipadaye ne bilshe 200 mm na rik na pivnochi i blizko 100 mm na pivdni chasto u viglyadi najdribnishoyi morosi garua U girskih rajonah na visotah do 3500 m klimat pomirnij temperatura vzimku z chervnya po zhovten stanovit u serednomu 4 6 C vlitku do 16 17 C v dolinah do 24 C Vishe pochinayetsya zona puni holodne misce z yaskravo virazhenim girskim klimatom temperatura vzimku vid 0 do 7 C vlitku 3 7 C pri silnij rozridzhenosti povitrya i rizkih dobovih kolivannyah temperaturi vden mozhe dijti do 22 28 C vnochi do 12 C Vershini gir cilij rik vkriti snigom i lodovikami Opadiv ne bilshe za 700 mm na rik Shidna i pivnichno shidna chastini krayini rizko vidriznyayutsya za pogodnimi umovami vid centru i zahodu na rivninah Selvi serednomisyachna temperatura vlitku kolivayetsya vid 18 do 27 C vzimku vid 16 do 26 C Pri comu opadiv vipadaye vid 700 do 3000 mm na rik z pikom u period z listopada po berezen Priroda i relyef Peru Peru na pershij poglyad ye tipovoyu andijskoyu krayinoyu de visoki zasnizheni piki i goli skeli drevnih vulkaniv mezhuyut iz zelenimi oblastyami Selvi Odnak pri vsij svoyij shozhosti z inshimi derzhavami regionu ce odna z najriznomanitnishih u prirodnomu plani krayin kontinentu Priroda ciyeyi zemli dosit kontrastna tut mozhna znajti i mlyavi dilyanki bezvodnoyi pusteli i zelene pokrivalo vichnozelenih lisiv i prozori girski ozera i velichnij vulkanichnij landshaft U zv yazku z takoyu riznomanitnistyu teritoriyu krayini rozdileno na tri yaskravo virazhenih prirodno klimatichnih zoni Vsyu centralnu chastinu Peru bilya tretini teritoriyi zajmaye skladna sistema girskoyi krayini yaku peruanci nazivayut Syerra gori Cila merezha hrebtiv Peruanskih And i Kordilyer Zahidna Centralna Shidna Bila Uajush ta insh prostyaglasya tut z pivnochi na pivden cherez vsyu krayinu utvoryuyuchi bezlich paralelnih girskih lancyugiv i glibokih rivnin mizh nimi Vishoyu tochkoyu Peru ye splyachij vulkan Uaskaran 6768 m u sistemi Kordilyera Blanka Bila Kordilyera Merezha hrebtiv zridka rozrivayetsya lokalnim plato i ploskogir yami a takozh chislennimi tektonichnimi kotlovinami v odnij z yakih lezhit najbilshe visokogirne sudnoplavne vodojmishe planeti ozero Titikaka plosha 8287 km visota vodnogo dzerkala 3810 metriv nad rivnem morya Takozh tut nalichuyetsya blizko sotni vidnosno nevelikih girskih ozer tektonichnogo i lodovikovogo pohodzhennya U pivdennij chastini girskoyi krayini pidnositsya pivtori desyatka splyachih i diyuchih vulkaniv najvishim z yakih ye Misti 5822 m Girski shili vishe vid 3500 m pokriti suhim visokogirnim stepom a nizhche pochinayetsya smuga vichnozelenih zdebilshogo hvojnih chagarnikiv i derev sho stvoryuyut na zahidnih shilah suhi girski lisi a na shidnih vologu tropichnu roslinnist Selvi Vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya tyagnetsya vuzka zavshirshki vid 80 do 150 km smuga beregovoyi pusteli Kosta sho omivayetsya vodami Tihogo okeanu Suhij i zharkij klimat Kosti ta yiyi silno porizana drevnimi yarami poverhnya spriyayut formuvannyu tut tipovo pustelnogo landshaftu zi skudnoyu roslinnistyu i majzhe povnoyu vidsutnistyu lyudskih poselen prote same tut znahodivsya centr formuvannya chislennih dokolumbovih kultur Ameriki Rivninnu shidnu chastinu krayini yaka hvilyami zbigaye vid pidnizhzhya And do dolini richki Amazonka zajmaye zona vologih tropichnih lisiv Selvi sho perehodit na pivdni v obshirnu peredgirnu rivninu Montanya Zahidna chastina cogo regionu roztashovana v peredgir yah And pokrita gustimi vichnozelenimi lisami i riznotrav yam u toj chas yak pri rusi na shid lisi stayut vse gustishimi a na samij Amazonskij nizovini yihnya gustina i vidova riznomanitnist dosyagayut fantastichnih znachen Ves cej region pronizanij gustoyu merezheyu richok sho berut svij pochatok na lodovikah i zasnizhenih Andah EkonomikaDokladnishe Ekonomika Peru Port KalyaoPolitichna karta PeruEkonomichna aktivnist Peru Peru agrarno promislova krayina Osnovni galuzi promislovosti girnichorudna naftova ribna tekstilna ta legka promislovist harchova cementna metalurgijna korablebuduvannya Transport avtomobilnij zaliznichnij morskij truboprovidnij Zagalna protyazhnist magistralnih naftoprovodiv bl 900 km Najbilshi morski porti San Nikolas Kalyao Talara Chimbote Salaverri Pisko Vnutrishni i mizhnarodni avialiniyi obslugovuyut vsi oblasti respubliki i zabezpechuyut zv yazok z inshimi latinoamerikanskimi krayinami i z Spoluchenimi Shtatami Ameriki U Peru funkcionuyut tri mizhnarodnih aeroporti Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 64 7 mlrd Temp zrostannya VVP 0 3 VVP na dushu naselennya 2611 Pryami zakordonni investiciyi 1 5 mlrd Import harchovi produkti peredusim pshenicya i ris promislove obladnannya himikati i avtomobili 10 8 mlrd g ch SShA 26 0 Chili 4 5 Braziliya 3 4 Eksport nafta mid cink ribne boroshno zoloto svinec kava i sriblo mineralna sirovina stanovit 52 eksportu 8 6 mlrd g ch SShA 32 0 Kitaj ta Nimechchina po 4 0 Yaponiya 3 8 Div takozh Korisni kopalini Peru Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Peru Girnicha promislovist Peru PolitikaPeru prezidentska respublika Diye Konstituciya Respubliki Peru vid 29 grudnya 1993 roku Golova derzhavi prezident yakij obirayetsya pryamim i tayemnim golosuvannyam terminom na 5 rokiv Prezident ne mozhe buti pereobranij na drugij termin pidryad Odnochasno z prezidentom obirayutsya pershij i drugij vice prezidenti Yaksho ni odin iz kandidativ v prezidenti ne zmozhe nabrati 50 vidsotkiv golosiv viborciv odin golos to provoditsya drugij tur golosuvannya Yaksho prezident i obidva vice prezidenti jdut u vidstavku to timchasovim prezidentom staye golova Nacionalnogo kongresu Prezident Respubliki Peru u 2018 2020 rokah Martin Viskarra Zakonodavcha vlada zdijsnyuyetsya odnopalatnim parlamentom Nacionalnim kongresom 120 cholovik yaki obirayutsya za sistemoyu proporcionalnogo predstavnictva terminom na 5 rokiv Golova kongresu es Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya prezidentom i Radoyu Ministriv Prezident priznachaye golovu Radi Ministriv i za jogo rekomendaciyeyu ministriv kabinetu Golova Radi ministriv Salvador del Solar Administrativnij podilAnkash Apurimak Arekipa Ayakucho Kaha marka Kusko Uanuko Ika Hunin La Libertad Lamb ayeke Lima Loreto Madre de Djos Mokegua Pasko Piura Puno Takna Tumbes San Martin UkayaliNavigacijna mapa regioniv Peru Region Centr plosha km Naselennya Gustota km Amazonas Chachapoyas 39 249 13 389 700 9 9Ankash Uaras 35 914 41 1 039 415 28 9Apurimak Abankaj 20 895 79 418 882 20 0Arekipa Arekipa 63 345 39 1 140 810 18 0Ayakucho Ayakucho 43 814 80 619 338 14 1Kahamarka Kahamarka 33 317 54 1 359 023 40 8Kayao Kayao 146 98 810 568 5 514 8Kusko Kusko 71 986 50 1 171 503 16 3Uankavelika Uankavelika 22 131 47 447 054 20 2Uanuko Uanuko 36 848 85 730 871 19 8Ika Ika 21 327 83 665 592 31 2Hunin Uankajo 37 666 99 1 091 619 29 0La Libertad Truhiljo 25 499 90 1 539 774 60 4Lambayeke Chiklajo 14 231 30 1 091 535 76 7Lima Uacho 2 664 67 8 264 853 3123Loreto Ikitos 368 851 95 884 144 2 4Madre de Djos Puerto Maldonado 85 300 54 92 024 1 1Mokegua Mokegua 15 733 97 159 306 10 1Pasko Serro de Pasko 25 319 59 266 764 10 5P yura P yura 35 892 49 1 630 772 45 4Puno Puno 66 997 12 1 245 508 18 6San Martin Mojobamba 51 253 31 669 973 13 1Takna Takna 16 075 89 274 496 17 1Tumbes Tumbes 4 045 86 191 713 47 4Ukayali Pukalpa 101 830 64 402 445 4 0Mizhnarodni vidnosiniPeru ta Ukrayina vstanovili diplomatichni vidnosini 7 travnya 1992 r KulturaPanorama Kusko 15 01 2008 Kinematograf Rezhiseri Enrike Karreras Dzhastin Koloma Klaudiya Ljosa kinofilm Moloko skorboti 2009 Francisko Hose Lombardi Luyis Ljosa Katerin Pirotta Armando Robles GobojDiv takozhSpisok mist PeruPrimitkiL D Chekalenko Zovnishnya politika Ukrayina Pidruchnik Kiyiv Libid 2006 712s s 49 LiteraturaShelchkov A A Vosstaniya v Verhnem Peru v 1809 godu K 200 letiyu nachala vojny za nezavisimost v Ispanskoj Amerike Novaya i novejshaya istoriya 2009 4 S 42 58 Degregori I Kirk R The Peru Reader History Culture Politics Duke University Press Books 2005 The Latin America Readers Lust J Capitalism Class and Revolution in Peru 1980 2016 Springer International Publishing Palgrave Macmillan 2019 Rousseau S Hudon A M Indigenous Women s Movements in Latin America Gender and Ethnicity in Peru Mexico and Bolivia Palgrave Macmillan US 2017 The Rough Guide to Peru 10th ed 2018 PosilannyaPeru 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Peru u sestrinskih VikiproyektahPeru u Vikimandrah Peru u Vikishovishi Vebportal 26 zhovtnya 2008 u Wayback Machine uryadu Peru Direktoriya sajtiv uryadu Peru 5 veresnya 2008 u Wayback Machine Ekvador Kolumbiya KolumbiyaTihij okean BraziliyaTihij okean Chili Boliviya