Історія освоєння мінеральних ресурсів ПеруХІІ ІІ тис до н еКремінь базальт туф на території країни почали використовуват

Історія освоєння мінеральних ресурсів Перу

ХІІ-ІІ тис. до н.е

Кремінь, базальт, туф на території країни почали використовуватися з 12-го тис. до н.е З 4-го тис. до н.е відомі прикраси з мармуру, серпентину, нефриту, бірюзи і ляпісу, а також складні інкрустації на золоті. З граніту, порфіру, пісковику і інш. порід вирізалися скульптури божеств і міфічних персонажів, що прикрашали храми Чавіна-де-Уантар, Серро-Сечіна (I тис. до н.е). андезит, базальт, порфір, туф, пісковик і вапняк стали використовуватися для будівництва з 3-го тис. до н.е, а глину (здебільшого на узбережжі) — починаючи з 2-ї чверті II тис. до н.е Особливо високого розвитку кам'яна архітектура досягла в гірських районах в I тис. після Різдва (культура Уарі) та в часи інків (13 — 16 ст.). Відомі також великі печерні міста, споруджені в гірських масивах.

ІІ-І тис. до н.е

На рубежі II і I тис. до н.е почався видобуток золотих і срібних руд (високогірні райони Пуно, , Кахамарка та інші, а також золоті розсипи в долинах річок). У епоху давніх цивілізацій використовувалися також руди олова, свинцю, ртуті, платини і заліза. Високого рівня досягла металургія бронзи, зустрічалися також сплави золота з міддю.

Інкський період

У інкський період високого рівня досягла обробка дорогоцінних металів, причому деякі вироби сягали рівня шедеврів мистецтва (більшість з яких була переплавлена європейськими завойовниками в золоті зливки). Значні обсяги зберігав видобуток міді (райони , Іка, Куско). Інки змережали свою країну дорогами (відомо понад 240 тис. давніх кам'яних доріг), що уможливило розвиток торгівлі, сприяло загальному розвитку країни.

Колоніальний період

У колоніальний період історії Перу (XVII — початок XIX ст.) гірничі промисли були орієнтовані виключно на видобуток руд дорогоцінних металів (райони Арекіпа, Серро-де-Паско). Конкістадорами було вивезено не менше 14 тис. т золота, а також значна кількість срібла. Цьому сприяло відкриття в 1566 р. родовища ртуті Уанкавелика в Західних Кордильєрах, що дало можливість різко збільшити виробництво золота й срібла методом амальгамації. У 1790 р. в Перу діяло 784 срібних рудників, 68 — рудників золота, 4 — міді, 12 — свинцю. До сьогодні розповідають легенду про казково багате на золото інкське місто чи місцевість Пайтіті (Paytiti) — своєрідне «перуанське Ельдорадо».

Після завоювання незалежності (1821 р.)

Після завоювання незалежності (1821 р.) розвиток гірничої промисловості суттєво прискорився. Окрім руд кольорових металів в першій половині XIX ст. видобувають та експортують в Європу селітру (з 1830 р.), ведуть (з 1863 р.) видобуток нафти в промислових масштабах (значно раніше, ніж в інших латиноамериканських країнах). Наприкінці XIX ст. діяло понад 1500 гірничодобувних підприємств, в тому числі близько 900 з видобутку руд срібла, 200 — вугілля, понад 110 — руд міді, понад 50 — нафти і інші. До початку Тихоокеанської війни 1879—1884 років галузь була орієнтована переважно на експорт селітри, гуано і менше — руд ртуті, срібла, міді.

На рубежі ХIX-XX ст. суттєво збільшується вплив на гірничу промисловість Перу англійського і американського капіталу. 1901-1930 роки — період швидкого зростання видобутку мідних руд і нафти. У 1904 р. почалася розробка родовищ руд бісмуту на руднику «Сан-Грегоріо» в Західних Кордильєрах, в 1905 р. — нікелю в районі Аякучо, у 1907 р. — ванадію (родовище Мінас-Рагра), у 1910 р. — вольфраму (в департаментах Анкаш і Ла-Лібертад), в 1914 р. в районі пустелі Сечура почався видобуток сірки, в 1915 р. — молібдену. У 1922 р. було завершено будівництво металургійного комбінату в Ороє (капітал США). У 1939 р. була створена державна нафтова компанія «Empresa Petrolera Fiscal», в 1940 р. — державний банк «Banco Minero», в 1944 р. — Геологічний інститут Перу.

Прийняття в 1950 р. гірничорудного кодексу, що передбачав численні пільги іноземним компаніям, сприяло швидкому зростанню видобутку руд міді, свинцю, цинку, срібла і залізних руд. В кінці XX ст. в Перу вівся видобуток понад 50 видів корисних копалин.

ХХ-XXI ст.

Станом на кінець XX ст. у Перу ведеться видобуток нафти і газу, кам'яного вугілля, руд заліза, міді, свинцю, цинку, срібла, золота, фосфоритів і інш. Найважливішими рудними копалинами є мідь, цинк, золото, свинець і срібло. У невеликих кількостях добувається кам'яне вугілля. Більшість рудників знаходиться в районах Серро-де-Паско в Центральних Андах, Токепала і на півдні гірської області і на узбережжі. У структурі ВВП на частку гірничої промисловості припадає 8-9 %. У кінці XX ст. (1998) обсяг виробництва мінерально-сировинного сектора економіки Перу становив 3,3 млрд дол./рік і мав позитивну динаміку. Обсяг експорту мінеральної сировини і продукції гірничо-металургійної галузі за 1998 р. становив 2,7 млрд дол. або 47 % від загального.

Підготовку кадрів гірничих інженерів здійснюють в Національному інженерному університеті Перу в Лімі.

Див. також

Джерела

Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.