Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перу — аграрно-промислова країна.
| Економіка Перу | |
| Країна |  Перу |
|---|---|
| Місце розташування | Перу |
| Номінальний ВВП | 211 389 272 242,16 $[1] |
| Номінальний ВВП на душу населення | 6571 $[2] |
| ВВП (ПКС) | 433 035 539 200 Міжнародний долар[3] |
| ПКС ВВП на душу населення | 13 462,739 Міжнародний долар[4] |
| Темп зростання реального ВВП | 3,9 ± 0,1 %[5] |
| Сумарні запаси | 63 819 289 817 $[6] |
| Рівень інфляції | 3,2 ± 0,1 %[7] |
| Пов'язана категорія | d і d |
 Економіка Перу у Вікісховищі | |
Загальна характеристика
Основні галузі промисловості: гірничорудна, нафтова, рибна, текстильна та легка промисловість, харчова, цементна, металургійна, кораблебудування. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський, трубопровідний. Загальна протяжність магістральних нафтопроводів бл. 900 км. Найбільші морські порти — Сан-Ніколас, Кальяо, Талара, Чимботе, Салаверрі, Піско. Внутрішні і міжнародні авіалінії обслуговують всі області республіки і забезпечують зв'язок з іншими латиноамериканськими країнами і з Сполученими Штатами Америки. У Перу функціонують три міжнародних аеропорти.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 64,7 млрд. Темп зростання ВВП — 0,3 %. ВВП на душу населення — $2611. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,5 млрд. Імпорт (харчові продукти, передусім пшениця і рис, промислове обладнання, хімікати і автомобілі) — $ 10,8 млрд. (г.ч. США — 26,0 %; Чилі — 4,5 %; Бразилія — 3,4 %). Експорт (нафта, мідь, цинк, рибне борошно, золото, свинець, кава і срібло; мінеральна сировина становить 52 % експорту) — $ 8,6 млрд. (г.ч. США — 32,0 %; Китай та Німеччина — по 4,0 %; Японія −3,8 %).
У територіальній структурі економіки Перу виразно виражено розподіл на гірську область (Сьєрру), населення якої, переважно індіанці, практикує натуральне сільське господарство, і прибережну область (Косту), де переважають великі господарства на зрошуваних землях і де зосереджена легка промисловість і базуються рибні промисли. Рудники, що з 16 ст. становили основу економіки країни, знаходяться в Сьєррі, однак на них зайнята відносно невелика частина населення, а їх продукція прямує в основному в Ліму або вивозиться в інші країни. Промислове виробництво концентрується в Лімі і примикаючому до неї портовому місті Кальяо. У 1990-х роках, після десятирічного економічного спаду в країні розпочато здійснення реформ, направлених на лібералізацію економіки.
ВВП і прибуток на душу населення досягали високого рівня в 1981, однак істотно знизилися в роки економічного спаду, викликаного цілим рядом причин — посуха, падіння експорту і надходжень від податків, зростаючий бюджетний дефіцит, витік капіталу, гіперінфляція і зростаюче безробіття. Після 1990 реформи сприяли помітному оздоровленню економіки, що відбилося в статистичних показниках; зростання виробництва становило 11-12 % (1994), інфляція була практично зупинена, збільшився притік іноземних інвестицій. З іншого боку, безробіття і неповна зайнятість залишилися як і раніше високими, зубожіння населення продовжилося, а реальний прибуток на душу населення у більшості перуанців продовжує знижуватися. Економічний підйом виявився головним чином в гірничодобувній промисловості, тоді як частка ВВП, що припадала на сектор обробної промисловості, повернулася на рівень 1970 (21 %), а частка, що припадає на сільське господарство за 25-літній період, знизилася з 19 % до 13,2 %.
Частка національного прибутку, що припадає на сектор обробної промисловості, зросла з 20 % в 1970 до 28 % в 1981. Після 1981 роль цього сектора поменшала по відношенню до гірничодобувної промисловості, будівництва і сектора послуг, склавши в 1992 21,4 % ВВП. До 1994 на частку обробної промисловості припадало 42 % ВВП.
Сільське господарство
Близько 30 % земель Перу, що обробляються (Екорегіони Перу), знаходяться в Кості, 60 % — в Сьєррі, інші 10 % — в Сельві. Хоч в сільському господарстві зайняті 40 % економічно активного населення, сільськогосподарське виробництво дає тільки 13,2 % ВВП.
18 листопада 2014 року відбувся запуск [es], багатоцільової гідроелектростанції та греблі на 4000 ГВтч електроенергії задля перекачки воду з [en] на захід від Кахамарки в Ламбаєку, у бік Лас Пампас, район Олмос, ([es]), що дозволить зрошувати додатково понад 100 000 гектарів сільськогосподарських угідь.
Основні сільськогосподарські культури прибережних областей — рис, бавовник і цукрова тростина. Тут же вирощуються кукурудза, тютюн і фрукти. У горах основними культурами є картопля, кукурудза, ячмінь, кассава (маніок) і ямс, а в долинах і в нижній частині східних схилів Анд — кава, боби, какао, чай і кок. Плантації Перу дають дві третини світової продукції кокаїну, а річний прибуток від кокаїнового бізнесу становить від 600 до 800 млн дол. Біля п'ятої частини земель зайнято під пасовища, однак виробництво м'ясомолочних продуктів не задовольняє потреби населення. Значну роль у гірських районах відіграє тваринництво, причому основне господарське значення має вівчарство. Перу експортує вовну, шкіру і шкури тварин. Так як лісами покрито близько 2/3 території країни (на східних схилах Анд і в басейні Амазонки), то лісопродукти — важлива складова господарства (каучук, хінін і лікарські рослини, експортне значення має червоне дерево). Розвинене рибальство.
Енергетика
Виробництво електроенергії забезпечується головним чином ТЕС, працюючими на нафті, і ГЕС, але її недостатньо для задоволення внутрішніх потреб. Близько 74 % потреб в енергії задовольняється за рахунок нафти і природного газу, 13 % — за рахунок деревного палива, 7 % — ГЕС, 4 % — за рахунок відходів виробництва цукру з тростини і 2 % — за рахунок кам'яного вугілля; останній є єдиним виглядом палива, який країна вимушена імпортувати. Виробництво електроенергії — 14,8 млрд кВт·год (1991).
Гірничодобувна промисловість
У структурі ВВП на частку гірн. промисловості припадає бл. 8-9 %. У кінці XX ст. (1998) обсяг виробництва мінерально-сировинного сектора економіки Перу становив 3,3 млрд дол./рік і мав позитивну динаміку. Обсяг експорту мінеральної сировини і продукції гірничо-металургійної промисловості за 1998 р. становив 2,7 млрд дол. або 47 % від загального. Перу володіє великими запасами корисних копалин. Найважливішими з них є цинк, золото, мідь, свинець і срібло. На півночі в прибережній частині добувається нафта. На сході країни розвідано великі запаси природного газу.
Обробна промисловість
Частка обробної промисловості становить приблизно 40 % ВВП. У промисловості зайнято лише 18 % самодіяльного населення країни. В країні нараховується 5,2 тис. підприємств, 2/3 яких зайнято виробництвом товарів для внутрішнього споживання. Основними галузями є текстильна, харчова, та машинозбиральна. В останні роки, розвивається промислове сільське господарство, виготовляється текстиль, розкішні катера, промислове обладнання та програмне забезпечення. Поступово розвивається машинобудування. Провідні фірми в автоскладальній промисловості — «Крайслер Перу», «Мотор Перу», «Тойота дель Перу», «Нісан мотор дель Перу». Підприємства обробної промисловості розташовуються, як правило, у прибережних містах. Близько 80 % продукції галузі виробляється на підприємствах району Ліма-Каньяло.
Примітки
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- http://www.imf.org/external/datamapper/NGDP_RPCH@WEO?year=2016
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- http://www.imf.org/external/datamapper/PCPIEPCH@WEO?year=2016
- PERÚ, NOTICIAS EL COMERCIO (18 листопада 2014). . El Comercio Perú (ісп.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- http://www.iproga.org.pe/documentos/ponencias_olmos/expo_olmos_juridico_laureano.pdf[недоступне посилання]
- Голіков А.П., Дейнека О.Г., Позднякова Л.О., Черномаз П.О. Економіка зарубіжних країн. — Київ : Центр учбової літератури, 2008. — 404 с.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- svit.ukrinform.ua[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peru agrarno promislova krayina Ekonomika PeruKrayina PeruMisce roztashuvannyaPeruNominalnij VVP211 389 272 242 16 1 Nominalnij VVP na dushu naselennya6571 2 VVP PKS 433 035 539 200 Mizhnarodnij dolar 3 PKS VVP na dushu naselennya13 462 739 Mizhnarodnij dolar 4 Temp zrostannya realnogo VVP3 9 0 1 5 Sumarni zapasi63 819 289 817 6 Riven inflyaciyi3 2 0 1 7 Pov yazana kategoriyad i d Ekonomika Peru u VikishovishiPort KalyaoPolitichna karta PeruEkonomichna aktivnist PeruZagalna harakteristikaOsnovni galuzi promislovosti girnichorudna naftova ribna tekstilna ta legka promislovist harchova cementna metalurgijna korablebuduvannya Transport avtomobilnij zaliznichnij morskij truboprovidnij Zagalna protyazhnist magistralnih naftoprovodiv bl 900 km Najbilshi morski porti San Nikolas Kalyao Talara Chimbote Salaverri Pisko Vnutrishni i mizhnarodni avialiniyi obslugovuyut vsi oblasti respubliki i zabezpechuyut zv yazok z inshimi latinoamerikanskimi krayinami i z Spoluchenimi Shtatami Ameriki U Peru funkcionuyut tri mizhnarodnih aeroporti Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 64 7 mlrd Temp zrostannya VVP 0 3 VVP na dushu naselennya 2611 Pryami zakordonni investiciyi 1 5 mlrd Import harchovi produkti peredusim pshenicya i ris promislove obladnannya himikati i avtomobili 10 8 mlrd g ch SShA 26 0 Chili 4 5 Braziliya 3 4 Eksport nafta mid cink ribne boroshno zoloto svinec kava i sriblo mineralna sirovina stanovit 52 eksportu 8 6 mlrd g ch SShA 32 0 Kitaj ta Nimechchina po 4 0 Yaponiya 3 8 U teritorialnij strukturi ekonomiki Peru virazno virazheno rozpodil na girsku oblast Syerru naselennya yakoyi perevazhno indianci praktikuye naturalne silske gospodarstvo i priberezhnu oblast Kostu de perevazhayut veliki gospodarstva na zroshuvanih zemlyah i de zoseredzhena legka promislovist i bazuyutsya ribni promisli Rudniki sho z 16 st stanovili osnovu ekonomiki krayini znahodyatsya v Syerri odnak na nih zajnyata vidnosno nevelika chastina naselennya a yih produkciya pryamuye v osnovnomu v Limu abo vivozitsya v inshi krayini Promislove virobnictvo koncentruyetsya v Limi i primikayuchomu do neyi portovomu misti Kalyao U 1990 h rokah pislya desyatirichnogo ekonomichnogo spadu v krayini rozpochato zdijsnennya reform napravlenih na liberalizaciyu ekonomiki VVP i pributok na dushu naselennya dosyagali visokogo rivnya v 1981 odnak istotno znizilisya v roki ekonomichnogo spadu viklikanogo cilim ryadom prichin posuha padinnya eksportu i nadhodzhen vid podatkiv zrostayuchij byudzhetnij deficit vitik kapitalu giperinflyaciya i zrostayuche bezrobittya Pislya 1990 reformi spriyali pomitnomu ozdorovlennyu ekonomiki sho vidbilosya v statistichnih pokaznikah zrostannya virobnictva stanovilo 11 12 1994 inflyaciya bula praktichno zupinena zbilshivsya pritik inozemnih investicij Z inshogo boku bezrobittya i nepovna zajnyatist zalishilisya yak i ranishe visokimi zubozhinnya naselennya prodovzhilosya a realnij pributok na dushu naselennya u bilshosti peruanciv prodovzhuye znizhuvatisya Ekonomichnij pidjom viyavivsya golovnim chinom v girnichodobuvnij promislovosti todi yak chastka VVP sho pripadala na sektor obrobnoyi promislovosti povernulasya na riven 1970 21 a chastka sho pripadaye na silske gospodarstvo za 25 litnij period znizilasya z 19 do 13 2 Chastka nacionalnogo pributku sho pripadaye na sektor obrobnoyi promislovosti zrosla z 20 v 1970 do 28 v 1981 Pislya 1981 rol cogo sektora pomenshala po vidnoshennyu do girnichodobuvnoyi promislovosti budivnictva i sektora poslug sklavshi v 1992 21 4 VVP Do 1994 na chastku obrobnoyi promislovosti pripadalo 42 VVP Silske gospodarstvoBlizko 30 zemel Peru sho obroblyayutsya Ekoregioni Peru znahodyatsya v Kosti 60 v Syerri inshi 10 v Selvi Hoch v silskomu gospodarstvi zajnyati 40 ekonomichno aktivnogo naselennya silskogospodarske virobnictvo daye tilki 13 2 VVP 18 listopada 2014 roku vidbuvsya zapusk es bagatocilovoyi gidroelektrostanciyi ta grebli na 4000 GVtch elektroenergiyi zadlya perekachki vodu z en na zahid vid Kahamarki v Lambayeku u bik Las Pampas rajon Olmos es sho dozvolit zroshuvati dodatkovo ponad 100 000 gektariv silskogospodarskih ugid Osnovni silskogospodarski kulturi priberezhnih oblastej ris bavovnik i cukrova trostina Tut zhe viroshuyutsya kukurudza tyutyun i frukti U gorah osnovnimi kulturami ye kartoplya kukurudza yachmin kassava maniok i yams a v dolinah i v nizhnij chastini shidnih shiliv And kava bobi kakao chaj i kok Plantaciyi Peru dayut dvi tretini svitovoyi produkciyi kokayinu a richnij pributok vid kokayinovogo biznesu stanovit vid 600 do 800 mln dol Bilya p yatoyi chastini zemel zajnyato pid pasovisha odnak virobnictvo m yasomolochnih produktiv ne zadovolnyaye potrebi naselennya Znachnu rol u girskih rajonah vidigraye tvarinnictvo prichomu osnovne gospodarske znachennya maye vivcharstvo Peru eksportuye vovnu shkiru i shkuri tvarin Tak yak lisami pokrito blizko 2 3 teritoriyi krayini na shidnih shilah And i v basejni Amazonki to lisoprodukti vazhliva skladova gospodarstva kauchuk hinin i likarski roslini eksportne znachennya maye chervone derevo Rozvinene ribalstvo EnergetikaVirobnictvo elektroenergiyi zabezpechuyetsya golovnim chinom TES pracyuyuchimi na nafti i GES ale yiyi nedostatno dlya zadovolennya vnutrishnih potreb Blizko 74 potreb v energiyi zadovolnyayetsya za rahunok nafti i prirodnogo gazu 13 za rahunok derevnogo paliva 7 GES 4 za rahunok vidhodiv virobnictva cukru z trostini i 2 za rahunok kam yanogo vugillya ostannij ye yedinim viglyadom paliva yakij krayina vimushena importuvati Virobnictvo elektroenergiyi 14 8 mlrd kVt god 1991 Girnichodobuvna promislovistDokladnishe Girnicha promislovist Peru U strukturi VVP na chastku girn promislovosti pripadaye bl 8 9 U kinci XX st 1998 obsyag virobnictva mineralno sirovinnogo sektora ekonomiki Peru stanoviv 3 3 mlrd dol rik i mav pozitivnu dinamiku Obsyag eksportu mineralnoyi sirovini i produkciyi girnicho metalurgijnoyi promislovosti za 1998 r stanoviv 2 7 mlrd dol abo 47 vid zagalnogo Peru volodiye velikimi zapasami korisnih kopalin Najvazhlivishimi z nih ye cink zoloto mid svinec i sriblo Na pivnochi v priberezhnij chastini dobuvayetsya nafta Na shodi krayini rozvidano veliki zapasi prirodnogo gazu Obrobna promislovistChastka obrobnoyi promislovosti stanovit priblizno 40 VVP U promislovosti zajnyato lishe 18 samodiyalnogo naselennya krayini V krayini narahovuyetsya 5 2 tis pidpriyemstv 2 3 yakih zajnyato virobnictvom tovariv dlya vnutrishnogo spozhivannya Osnovnimi galuzyami ye tekstilna harchova ta mashinozbiralna V ostanni roki rozvivayetsya promislove silske gospodarstvo vigotovlyayetsya tekstil rozkishni katera promislove obladnannya ta programne zabezpechennya Postupovo rozvivayetsya mashinobuduvannya Providni firmi v avtoskladalnij promislovosti Krajsler Peru Motor Peru Tojota del Peru Nisan motor del Peru Pidpriyemstva obrobnoyi promislovosti roztashovuyutsya yak pravilo u priberezhnih mistah Blizko 80 produkciyi galuzi viroblyayetsya na pidpriyemstvah rajonu Lima Kanyalo PrimitkiWorld Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 http www imf org external datamapper NGDP RPCH WEO year 2016 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 http www imf org external datamapper PCPIEPCH WEO year 2016 PERU NOTICIAS EL COMERCIO 18 listopada 2014 El Comercio Peru isp Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 9 lyutogo 2022 http www iproga org pe documentos ponencias olmos expo olmos juridico laureano pdf nedostupne posilannya Golikov A P Dejneka O G Pozdnyakova L O Chernomaz P O Ekonomika zarubizhnih krayin Kiyiv Centr uchbovoyi literaturi 2008 404 s Div takozhGirnicha promislovist Peru Korisni kopalini PeruDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X svit ukrinform ua nedostupne posilannya z lipnya 2019