Такна (ісп. Tacna ісп. вимова: [ˈtakna]; кеч. Taqna) — найпівденніший регіон Перу. Такна межує з сусідніми регіонами Пуно на північному сході і Мокегуа на півночі, болівійським департаментом Ла-Пас на сході, на півдні — з областю Аріка-і-Парінакота в Чилі. Кордон з Чилі проходить по річці (укр. згода), тому цей кордон часто називають лінією Згоди. На заході регіон омиває Тихий океан.
Такна | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Інші регіони Перу | |||||
Столиця | Такна | ||||
Країна | Перу | ||||
| |||||
Підрозділи | 4 провінції та 27 округів | ||||
Населення | |||||
- повне | 288 781 | ||||
- густота | 17,96/км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 16 075,89 км² | ||||
Часовий пояс | UTC−5 | ||||
Президент | d | ||||
Вебсайт | regiontacna.gob.pe | ||||
ISO 3166-2 | PE-TAC | ||||
Розташування регіону на мапі Перу | |||||
|
Адміністративний центр регіону — місто Такна.
Географічне положення
Регіон Такна розташований неподалік від озера Тітікака і включає в себе різноманітні ландшафти: вулкани (Тутупака — 5505 м, Уанкуне — 5567 м, Юкамані — 5508 м), пустелі, гірські райони (покриті вічним снігом вершини Чупікуінья — 5788 м, Барроса — 5742 м, Ачаколло — 5690 м, Юкамані — 5508 м), річки (, , , ) і лагуни (Арікота, Суче і Вілакота).
Регіон займає невелику територію, але має великий потенціал для розвитку сільського господарства і видобувної промисловості.
Історія
Згідно з проведеними дослідженнями, регіон був заселений вже 10 000 років тому. Археологічні знахідки в печері Токепала (7630 до н. е.) і в (6240 до н. е.), які відносяться до кам'яної доби, доводять існування тут цивілізації. Розкопки в інших місцях: комплекс Хірата, Муйіні і Куеньявічінка — ще не завершені.
Перші групи іспанських завойовників з'явилися тут в 1535 році. Це були учасники експедиції Дієго де Альмагро, організованої ним для підкорення Чилі. У цей період місто Такна називався Сан-Педро-де-Такна. В 1615 і 1784 роках населені пункти регіону сильно постраждали від руйнівних землетрусів, але потім заново були відбудовані на тому ж місці.
Такна займає почесне місце в боротьбі за незалежність Перу. Починаючи з 1810 року місцеві патріоти, подібно їх аргентинським побратимам, що вже заявили про свою незалежність, теж почали свою боротьбу. В 1811 році Франциско Антоніо де Села першим виступив за свободу і незалежність Такни. Після отримання Перу незалежності, Такна отримала за героїзм статус міста. 26 травня 1828 року з ініціативи президента конгрес прийняв закон, за яким місту було присвоєно звання міста-героя.
В 1836–1839 роках місто Такна ненадовго став столицею конфедерації Перу і Болівії.
В 1873 році уряд Перу встановило контроль над видобутком головного предмета експорту — селітри, що викликало невдоволення британських, німецьких і чилійських компаній і призвело до Другої Тихоокеанської війні 1879 — 83 років між Чилі з одного боку і Перу і Болівією — з іншого.
26 травня 1880 року після битви Альто-де-ла-Альянсу регіон Такна була окупований Чилі. 20 жовтня 1883 року Чилі змусило Перу підписати Анконський договір, згідно з яким перуанські провінції Такна і Аріка передавалися Чилі на 10-річний термін, однак внаслідок розбіжностей між Перу і Чилі повернення провінцій в намічений термін не відбувся. Конфлікт двічі приводив до розриву дипломатичних відносин між обома країнами в 1901 і 1910 роках. 1 листопада 1920 року уряд Перу звернувся в Лігу Націй з проханням про перегляд Анконську договору. Проте вже через місяць перуанський уряд під тиском США взяв свою заяву назад. З 1922 по 1928 рік неодноразово поновлювалися переговори між Перу і Чилі.
Нарешті, на основі пропозицій президента США Герберта Гувера 3 червня 1929 року в Лімі був підписаний договір, що передбачав перехід території такни до Перу, а Аріки — до Чилі. Договір передбачав, що одночасно з обміном ратифікаційними грамотами Чилі сплачує Перу 6 млн доларів США. 28 серпня 1929 року чилійська влада передали Перу територію Такни.
Однак територіальні конфлікти між Перу і Чилі досі мають місце.
Адміністративний поділ
Регіон розділений на 4 провінції, які в свою чергу поділяються на 27 округу:
Адміністративний поділ регіону Такна | ||||||
№ | Провінцій | Населення, чол. (2007) | Площа, км² | Щільність, чол./км² | Адміністративний центр | Карта |
---|---|---|---|---|---|---|
Всього | 288781 | 16 075,89 | 17,96 | Такна (Tacna) | ||
1 | (Candarave) | 8373 | 2261,10 | 3,70 | (Candarave) | |
2 | (Jorge Basadre) | 9872 | 2928,72 | 3,37 | (Locumba) | |
3 | (Tacna) | 262 731 | 8066,11 | 32,57 | Такна (Tacna) | |
4 | (Tarata) | 7805 | 2819,96 | 2,77 | (Tarata) |
Економіка
Основний дохід регіону приносять мідні рудники . Такна збирає 53,15% врожаю оливок в Перу. Тут також вирощуються кукурудза, картопля, бавовна, майоран, люцерна і виноград для виробництва вина і бренді, є значне поголів'я корів і овець.
На додаток до добувної та сільськогосподарської промисловості регіон займається рибальством.
Туризм і пам'ятки
Регіон Такна славиться своєю природою. В знаходиться бальнеологічний курорт, пейзажі якого поєднують в собі пісок і прибережні скелі. Калана — містечко в колоніальному стилі, відомий своїми термальними джерелами, — мальовниче місце в долині між відрогами Анд; , прекрасна в будь-який час року. — гостинне місто, що лежить між гірським плато і пустельним узбережжям; Токепала, в печері якій знаходяться наскельні малюнки первісних людей.
У місті Такна можна відвідати меморіал солдатам, полеглим під час Першої Тихоокеанської війни і музей, розташований у Кампо-де-ла-Альанса. На площі Пласа-де-Армас знаходиться бронзовий фонтан, прикрашений скульптурами роботи англійського скульптора М.Канліффа і француза Поля Лінгард. Колись він стояв в Ліверпулі, а потім був куплений за 1740 фунтів стерлінгів і відправлений до Аріку в 1868 році. У тому ж році фонтан постраждав від землетрусу, а потім відремонтований ковалями Такни і Аріки. Собор Такни побудований за вказівками інженера Ейфеля.
Крім цього, варто побачити:
- Петрогліфи в ;
- Містечко Убікада за 8 км від Такни, де сталася битва 1880 року і знаходиться пам'ятник захисникам Такна і військовий музей;
- Алегоричну арку, перед якою стоять статуї національних героїв Мігуеля Семінаріо та Франсиско Болоньєзе;
- Покойай, що славиться прекрасним кліматом, прекрасними пейзажами і ресторанчиками національної кухні;
- Лагуну Арікота, довжиною вісім кілометрів;
- Дорогу інків в .
Транспорт
- Автомагістралі Панамерикана і Костанера
- Залізниця Такна-Аріка
- Міжнародний аеропорт в Такні
Культура
У містах і селах регіону проходять карнавали з національними танцями.
У травні відзначається річниця битви Альто-де-ла-Альянсу, 7 червня — річниця битви при Аріке, 20 червня — день пам'яті місцевого патріота Франциско Антоніо де Села, 23 червня — ніч Святого Хуана, 28 серпня — День прапора. У цей день мешканки Такни проносять вулицями міста червоно-білий перуанський прапор, а потім проходить щорічний парад.
Це незавершена стаття з географії Перу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Takna isp Tacna isp vimova ˈtakna kech Taqna najpivdennishij region Peru Takna mezhuye z susidnimi regionami Puno na pivnichnomu shodi i Mokegua na pivnochi bolivijskim departamentom La Pas na shodi na pivdni z oblastyu Arika i Parinakota v Chili Kordon z Chili prohodit po richci ukr zgoda tomu cej kordon chasto nazivayut liniyeyu Zgodi Na zahodi region omivaye Tihij okean Takna isp Tacna kech Taqna Gerb Prapor Inshi regioni Peru Stolicya Takna Krayina Peru Mezhuye z susidni adminodiniciPuno Mokegua XV Region Arika i Parinakota La Pas Pidrozdili 4 provinciyi ta 27 okrugiv Naselennya povne 288 781 gustota 17 96 km Plosha povna 16 075 89 km Chasovij poyas UTC 5 Prezident d Vebsajt regiontacna gob pe ISO 3166 2 PE TAC Roztashuvannya regionu na mapi Peru Roztashuvannya regionu na mapi Peru Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Takna Svyato prapora Administrativnij centr regionu misto Takna Geografichne polozhennyaRegion Takna roztashovanij nepodalik vid ozera Titikaka i vklyuchaye v sebe riznomanitni landshafti vulkani Tutupaka 5505 m Uankune 5567 m Yukamani 5508 m pusteli girski rajoni pokriti vichnim snigom vershini Chupikuinya 5788 m Barrosa 5742 m Achakollo 5690 m Yukamani 5508 m richki i laguni Arikota Suche i Vilakota Region zajmaye neveliku teritoriyu ale maye velikij potencial dlya rozvitku silskogo gospodarstva i vidobuvnoyi promislovosti IstoriyaGroshi takni v 1872 roci Zgidno z provedenimi doslidzhennyami region buv zaselenij vzhe 10 000 rokiv tomu Arheologichni znahidki v pecheri Tokepala 7630 do n e i v 6240 do n e yaki vidnosyatsya do kam yanoyi dobi dovodyat isnuvannya tut civilizaciyi Rozkopki v inshih miscyah kompleks Hirata Mujini i Kuenyavichinka she ne zaversheni Pershi grupi ispanskih zavojovnikiv z yavilisya tut v 1535 roci Ce buli uchasniki ekspediciyi Diyego de Almagro organizovanoyi nim dlya pidkorennya Chili U cej period misto Takna nazivavsya San Pedro de Takna V 1615 i 1784 rokah naseleni punkti regionu silno postrazhdali vid rujnivnih zemletrusiv ale potim zanovo buli vidbudovani na tomu zh misci Takna zajmaye pochesne misce v borotbi za nezalezhnist Peru Pochinayuchi z 1810 roku miscevi patrioti podibno yih argentinskim pobratimam sho vzhe zayavili pro svoyu nezalezhnist tezh pochali svoyu borotbu V 1811 roci Francisko Antonio de Sela pershim vistupiv za svobodu i nezalezhnist Takni Pislya otrimannya Peru nezalezhnosti Takna otrimala za geroyizm status mista 26 travnya 1828 roku z iniciativi prezidenta kongres prijnyav zakon za yakim mistu bulo prisvoyeno zvannya mista geroya V 1836 1839 rokah misto Takna nenadovgo stav stoliceyu konfederaciyi Peru i Boliviyi V 1873 roci uryad Peru vstanovilo kontrol nad vidobutkom golovnogo predmeta eksportu selitri sho viklikalo nevdovolennya britanskih nimeckih i chilijskih kompanij i prizvelo do Drugoyi Tihookeanskoyi vijni 1879 83 rokiv mizh Chili z odnogo boku i Peru i Boliviyeyu z inshogo 26 travnya 1880 roku pislya bitvi Alto de la Alyansu region Takna bula okupovanij Chili 20 zhovtnya 1883 roku Chili zmusilo Peru pidpisati Ankonskij dogovir zgidno z yakim peruanski provinciyi Takna i Arika peredavalisya Chili na 10 richnij termin odnak vnaslidok rozbizhnostej mizh Peru i Chili povernennya provincij v namichenij termin ne vidbuvsya Konflikt dvichi privodiv do rozrivu diplomatichnih vidnosin mizh oboma krayinami v 1901 i 1910 rokah 1 listopada 1920 roku uryad Peru zvernuvsya v Ligu Nacij z prohannyam pro pereglyad Ankonsku dogovoru Prote vzhe cherez misyac peruanskij uryad pid tiskom SShA vzyav svoyu zayavu nazad Z 1922 po 1928 rik neodnorazovo ponovlyuvalisya peregovori mizh Peru i Chili Nareshti na osnovi propozicij prezidenta SShA Gerberta Guvera 3 chervnya 1929 roku v Limi buv pidpisanij dogovir sho peredbachav perehid teritoriyi takni do Peru a Ariki do Chili Dogovir peredbachav sho odnochasno z obminom ratifikacijnimi gramotami Chili splachuye Peru 6 mln dolariv SShA 28 serpnya 1929 roku chilijska vlada peredali Peru teritoriyu Takni Odnak teritorialni konflikti mizh Peru i Chili dosi mayut misce Administrativnij podilProvinciyi regionu Takna Region rozdilenij na 4 provinciyi yaki v svoyu chergu podilyayutsya na 27 okrugu Administrativnij podil regionu Takna Provincij Naselennya chol 2007 Plosha km Shilnist chol km Administrativnij centr Karta Vsogo 288781 16 075 89 17 96 Takna Tacna 1 Candarave 8373 2261 10 3 70 Candarave 2 Jorge Basadre 9872 2928 72 3 37 Locumba 3 Tacna 262 731 8066 11 32 57 Takna Tacna 4 Tarata 7805 2819 96 2 77 Tarata EkonomikaOsnovnij dohid regionu prinosyat midni rudniki Takna zbiraye 53 15 vrozhayu olivok v Peru Tut takozh viroshuyutsya kukurudza kartoplya bavovna majoran lyucerna i vinograd dlya virobnictva vina i brendi ye znachne pogoliv ya koriv i ovec Na dodatok do dobuvnoyi ta silskogospodarskoyi promislovosti region zajmayetsya ribalstvom Turizm i pam yatkiAlegorichna arka Region Takna slavitsya svoyeyu prirodoyu V znahoditsya balneologichnij kurort pejzazhi yakogo poyednuyut v sobi pisok i priberezhni skeli Kalana mistechko v kolonialnomu stili vidomij svoyimi termalnimi dzherelami malovniche misce v dolini mizh vidrogami And prekrasna v bud yakij chas roku gostinne misto sho lezhit mizh girskim plato i pustelnim uzberezhzhyam Tokepala v pecheri yakij znahodyatsya naskelni malyunki pervisnih lyudej U misti Takna mozhna vidvidati memorial soldatam poleglim pid chas Pershoyi Tihookeanskoyi vijni i muzej roztashovanij u Kampo de la Alansa Na ploshi Plasa de Armas znahoditsya bronzovij fontan prikrashenij skulpturami roboti anglijskogo skulptora M Kanliffa i francuza Polya Lingard Kolis vin stoyav v Liverpuli a potim buv kuplenij za 1740 funtiv sterlingiv i vidpravlenij do Ariku v 1868 roci U tomu zh roci fontan postrazhdav vid zemletrusu a potim vidremontovanij kovalyami Takni i Ariki Sobor Takni pobudovanij za vkazivkami inzhenera Ejfelya Krim cogo varto pobachiti Petroglifi v Mistechko Ubikada za 8 km vid Takni de stalasya bitva 1880 roku i znahoditsya pam yatnik zahisnikam Takna i vijskovij muzej Alegorichnu arku pered yakoyu stoyat statuyi nacionalnih geroyiv Miguelya Seminario ta Fransisko Bolonyeze Pokojaj sho slavitsya prekrasnim klimatom prekrasnimi pejzazhami i restoranchikami nacionalnoyi kuhni Lagunu Arikota dovzhinoyu visim kilometriv Dorogu inkiv v TransportAvtomagistrali Panamerikana i Kostanera Zaliznicya Takna Arika Mizhnarodnij aeroport v TakniKulturaU mistah i selah regionu prohodyat karnavali z nacionalnimi tancyami U travni vidznachayetsya richnicya bitvi Alto de la Alyansu 7 chervnya richnicya bitvi pri Arike 20 chervnya den pam yati miscevogo patriota Francisko Antonio de Sela 23 chervnya nich Svyatogo Huana 28 serpnya Den prapora U cej den meshkanki Takni pronosyat vulicyami mista chervono bilij peruanskij prapor a potim prohodit shorichnij parad Ce nezavershena stattya z geografiyi Peru Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi