Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тупак Амару II, справжнє ім'я Хосе Габріель Кондорканкі Ногера (ісп. Túpac Amaru II, José Gabriel Condorcanqui Noguera; 19 березня 1738, Тінта — 18 травня 1781, Куско) — американський революціонер, організатор і керівник повстання корінних народів проти іспанських колоніальних властей в Перу. Ім'я узяв на честь індіанського вождя Тупака Амару. Попри те що повстання не увінчалося успіхом, став символом звільнення Перу від іспанського панування.
| Тупак Амару II | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. José Gabriel Condorcanqui Noguera |
| Народився | 10 березня 1738[1] d, Куско, Перу[1] |
| Помер | 18 травня 1781[1][2] (43 роки) Куско[1][3] ·обезголовлення |
| Країна | віцекоролівство Перу |
| Місце проживання | Куско |
| Діяльність | політик, революціонер, лідер корінних американців, повстанець |
| Alma mater | d і Національний університет Сан-Маркос |
| Знання мов | іспанська, d і латина |
| Учасник | d |
| Батько | Q26001078? |
| Мати | d |
| Родичі | Тупак Амару, d і d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d |
| |
Біографія
Тупак Амару II народився в селі Сурімана провінції (коррехім'єнто) Тінта, неподалік від міста Куско, при народженні отримавши іспанське ім'я Хосе Габріель Кондорканкі. Його прадід по чоловічій лінії був сином доньки останнього Сапа Інки Тупака Амару I. Село Сурімана разом із двома іншими населеними пунктами (Пампамарка і Тунгасука) входило у спадкове володіння (касіказго) сімейства Тупак Амару. Освіту він здобув у спеціальному єзуїтському коледжі для дітей індіанської знаті і касиков. З коледжу він вийшов зі знанням іспанської та латинської мов. З його невпинним прагненням до самоосвіти це дозволило йому стати одним з найбільш культурних людей свого часу, що визнавали згодом навіть його вороги. Після смерті свого старшого брата Хосе Габріель Кондорканкі став спадкоємцем титулу і родових земель. Вступивши у володіння касіказго, він зайнявся торгівлею, став часто бувати в Лімі й Куско та підтримувати контакти з різними групами населення віце-королівства Перу і Ла-Плата.
У 1758 році одружився з Мікаелею Бастідас Пуюкауа, перуанкою афро-індіанського походження.
Хосе Габріель Кондорканкі рано залишився без батьків, отримав у спадок стадо мулів і коней, після чого зайнявся перевезенням товарів. Перевозячи цукор, вино і багато інших товарів заробив статок і отримав певну вагу в суспільстві, але через його заняття іспанці зневажливо називали його «погоничем».
Серед корінного населення Перу авторитет Хосе Габріеля Кондорканкі все більше зростав, у ньому бачили не лише свого одноплемінника, але й лідера, здатного змінити ситуацію. Куди б він не приїжджав, скрізь індіанські вожді проявляли до нього повагу і багато людей визнавали в ньому спадкоємця Тупака Амару. Саме тоді, на думку деяких істориків, у нього визрів план збройного повстання.
Повстання
Початок повстання
4 листопада 1780 Тупак Амару II, перебуваючи на обіді, організованому священиком, з декількома помічниками викрав чиновника колоніальної влади Антоніо де Аріху. Його вивезли в будинок одного з індіанських вождів у Тунгасуку, де примусили підписати важливі документи, у тому числі й до скарбника міста з проханням відправити всі гроші, зброю і мулів, що знаходяться в його розпорядженні, в Тунгасуку. Скарбник, вирішивши, що мова йде про напад піратів або бандитів, послав повстанцям зброю і гроші.
10 листопада на центральній площі був зачитаний підроблений документ від імені іспанського короля, за яким Антоніо де Аріху визнавався державним злочинцем за багаторічне пригнічення корінного населення Перу, після чого Антоніо де Аріху був повішений. Також від імені іспанського короля був зачитаний підроблений указ, що скасовував усі податки й повинності, покладені на корінне населення. Незабаром повстанцями були захоплені ще кілька сусідніх міст, де також від імені короля зачитувалися підроблені укази. Армія повстанців до того моменту налічувала близько 6 тисяч вояків.
У Куско іспанська влада запанікувала, бачачи розмах повстання, і стала спішно збирати армію. Іспанці зібрали близько 1500 солдатів, серед яких були й вірні короні індіанці, й направили війська назустріч повстанцям. Битва відбулася біля містечка Сангарара і закінчилося впевненою перемогою повсталих на чолі з Тупаком Амару II. У битві загинуло 578 іспанців; число загиблих індіанців невідомо, але серед повстанців також були великі втрати. Бій показав, що Тупак Амару не в змозі повністю контролювати індіанців, які по-звірячому катували і стратили захоплених іспанців, в той час як він для розвитку став шукати підтримки у креольського населення Перу. Індіанці все більше виходили з-під контролю Тупака Амару і вбивали будь-яких неіндіанців, будь то білі, метиси або негри. Після цього креоли Куско, що підтримували Тупака Амару II, поміняли свою думку і стали спільно з іспанцями готувати оборону міста.
Тупак Амару II обложив Куско, але, не зумівши з першого штурму взяти місто, відступив до Тінто, побоюючись підкріплення до обложених з Ліми. Цим маневром він втратив ініціативу, і підкріплення з Ліми виключило можливість захоплення Куско. Зазнавши декілька поразок, він був оточений між містами Тінта і Сангарара і після зради двох вищих офіцерів, полковника Вентури Ландаети і капітана Франсиско Круса, був з рештою прихильниками захоплений у полон.
Полон і страта
Розправа з Тупаком Амару II була більш ніж жорстокою: за вироком іспанського суду його слід було волочити по землі до місця страти. На його очах стратили його дружину Мікаелу Бастідас Пуюкахуа, сина Іполіто і найближчого його соратника, брата дружини Антоніо Бастідас. До смерті був також засуджений 12-річний син Тупака Амару II Фернандо, але його вирок був змінений на тюремне ув'язнення, і решту життя він провів у в'язниці в Іспанії. Також на його очах були страчені найближчі його послідовники і соратники, після чого там же, на головній площі Куско, де більше двохсот років тому був страчений його предок Тупак Амару, стратили самого Хосе Габріеля Тупак Амару II. Спочатку йому був вирваний язик, потім його збиралися четвертувати, але за свідченням очевидців коні дуже довго не могли розірвати його тіло, і за наказом один з катів обезголовив Тупака Амару і тільки потім четвертував.
Наслідки повстання
Хоча Тупак Амару II і був страчений, підняте ним повстання тривало ще два роки. Іспанці жорстоко придушували різні випадки непокори, але це призводило лише до нових конфліктів. Більше того, повстання спалахували не тільки в Перу, а поширилися по всіх колоніях Південної Америки. Так, наприклад, один із послідовників Тупака Амару II на 109 днів узяв в облогу місто Ла-Пас, яку вдалося зняти тільки із застосуванням величезної кількості військ і засобів. Із застосуванням страхітливого терору і репресій, ціною величезних зусиль іспанцям все ж вдалося придушити повстання, після чого ними було вирішено повністю знищити залишки індіанської культури. Була винищена майже вся індіанська аристократія, заборонено спадкування титулів вождів і були знищені всі символи їх влади, також були заборонені багато елементів національного одягу інків. Індіанців намагалися змусити розмовляти тільки іспанською мовою.
Повстання Тупака Амару намітило для південноамериканських колоній шлях до незалежності. Згодом він став символом революційної боротьби в Латинській Америці. Вже через сорок років після повстання в Південній Америці почалася війна за незалежність.
Джерела та література
- Тупак Амару II // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тупак Амару II |
- Созина С. А. Тупак Амару — великий индейский повстанец (рос.)
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Catalog of the German National Library
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tupak Amaru II spravzhnye im ya Hose Gabriel Kondorkanki Nogera isp Tupac Amaru II Jose Gabriel Condorcanqui Noguera 19 bereznya 1738 Tinta 18 travnya 1781 Kusko amerikanskij revolyucioner organizator i kerivnik povstannya korinnih narodiv proti ispanskih kolonialnih vlastej v Peru Im ya uzyav na chest indianskogo vozhdya Tupaka Amaru Popri te sho povstannya ne uvinchalosya uspihom stav simvolom zvilnennya Peru vid ispanskogo panuvannya Tupak Amaru IIIm ya pri narodzhenni isp Jose Gabriel Condorcanqui NogueraNarodivsya 10 bereznya 1738 1738 03 10 1 d Kusko Peru 1 Pomer 18 travnya 1781 1781 05 18 1 2 43 roki Kusko 1 3 obezgolovlennyaKrayina vicekorolivstvo PeruMisce prozhivannya KuskoDiyalnist politik revolyucioner lider korinnih amerikanciv povstanecAlma mater d i Nacionalnij universitet San MarkosZnannya mov ispanska d i latinaUchasnik dBatko Q26001078 Mati dRodichi Tupak Amaru d i dBrati sestri dU shlyubi z d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaTupak Amaru II narodivsya v seli Surimana provinciyi korrehim yento Tinta nepodalik vid mista Kusko pri narodzhenni otrimavshi ispanske im ya Hose Gabriel Kondorkanki Jogo pradid po cholovichij liniyi buv sinom donki ostannogo Sapa Inki Tupaka Amaru I Selo Surimana razom iz dvoma inshimi naselenimi punktami Pampamarka i Tungasuka vhodilo u spadkove volodinnya kasikazgo simejstva Tupak Amaru Osvitu vin zdobuv u specialnomu yezuyitskomu koledzhi dlya ditej indianskoyi znati i kasikov Z koledzhu vin vijshov zi znannyam ispanskoyi ta latinskoyi mov Z jogo nevpinnim pragnennyam do samoosviti ce dozvolilo jomu stati odnim z najbilsh kulturnih lyudej svogo chasu sho viznavali zgodom navit jogo vorogi Pislya smerti svogo starshogo brata Hose Gabriel Kondorkanki stav spadkoyemcem titulu i rodovih zemel Vstupivshi u volodinnya kasikazgo vin zajnyavsya torgivleyu stav chasto buvati v Limi j Kusko ta pidtrimuvati kontakti z riznimi grupami naselennya vice korolivstva Peru i La Plata U 1758 roci odruzhivsya z Mikaeleyu Bastidas Puyukaua peruankoyu afro indianskogo pohodzhennya Hose Gabriel Kondorkanki rano zalishivsya bez batkiv otrimav u spadok stado muliv i konej pislya chogo zajnyavsya perevezennyam tovariv Perevozyachi cukor vino i bagato inshih tovariv zarobiv statok i otrimav pevnu vagu v suspilstvi ale cherez jogo zanyattya ispanci znevazhlivo nazivali jogo pogonichem Sered korinnogo naselennya Peru avtoritet Hose Gabrielya Kondorkanki vse bilshe zrostav u nomu bachili ne lishe svogo odnopleminnika ale j lidera zdatnogo zminiti situaciyu Kudi b vin ne priyizhdzhav skriz indianski vozhdi proyavlyali do nogo povagu i bagato lyudej viznavali v nomu spadkoyemcya Tupaka Amaru Same todi na dumku deyakih istorikiv u nogo vizriv plan zbrojnogo povstannya PovstannyaPochatok povstannya 4 listopada 1780 Tupak Amaru II perebuvayuchi na obidi organizovanomu svyashenikom z dekilkoma pomichnikami vikrav chinovnika kolonialnoyi vladi Antonio de Arihu Jogo vivezli v budinok odnogo z indianskih vozhdiv u Tungasuku de primusili pidpisati vazhlivi dokumenti u tomu chisli j do skarbnika mista z prohannyam vidpraviti vsi groshi zbroyu i muliv sho znahodyatsya v jogo rozporyadzhenni v Tungasuku Skarbnik virishivshi sho mova jde pro napad pirativ abo banditiv poslav povstancyam zbroyu i groshi 10 listopada na centralnij ploshi buv zachitanij pidroblenij dokument vid imeni ispanskogo korolya za yakim Antonio de Arihu viznavavsya derzhavnim zlochincem za bagatorichne prignichennya korinnogo naselennya Peru pislya chogo Antonio de Arihu buv povishenij Takozh vid imeni ispanskogo korolya buv zachitanij pidroblenij ukaz sho skasovuvav usi podatki j povinnosti pokladeni na korinne naselennya Nezabarom povstancyami buli zahopleni she kilka susidnih mist de takozh vid imeni korolya zachituvalisya pidrobleni ukazi Armiya povstanciv do togo momentu nalichuvala blizko 6 tisyach voyakiv U Kusko ispanska vlada zapanikuvala bachachi rozmah povstannya i stala spishno zbirati armiyu Ispanci zibrali blizko 1500 soldativ sered yakih buli j virni koroni indianci j napravili vijska nazustrich povstancyam Bitva vidbulasya bilya mistechka Sangarara i zakinchilosya vpevnenoyu peremogoyu povstalih na choli z Tupakom Amaru II U bitvi zaginulo 578 ispanciv chislo zagiblih indianciv nevidomo ale sered povstanciv takozh buli veliki vtrati Bij pokazav sho Tupak Amaru ne v zmozi povnistyu kontrolyuvati indianciv yaki po zviryachomu katuvali i stratili zahoplenih ispanciv v toj chas yak vin dlya rozvitku stav shukati pidtrimki u kreolskogo naselennya Peru Indianci vse bilshe vihodili z pid kontrolyu Tupaka Amaru i vbivali bud yakih neindianciv bud to bili metisi abo negri Pislya cogo kreoli Kusko sho pidtrimuvali Tupaka Amaru II pominyali svoyu dumku i stali spilno z ispancyami gotuvati oboronu mista Tupak Amaru II oblozhiv Kusko ale ne zumivshi z pershogo shturmu vzyati misto vidstupiv do Tinto poboyuyuchis pidkriplennya do oblozhenih z Limi Cim manevrom vin vtrativ iniciativu i pidkriplennya z Limi viklyuchilo mozhlivist zahoplennya Kusko Zaznavshi dekilka porazok vin buv otochenij mizh mistami Tinta i Sangarara i pislya zradi dvoh vishih oficeriv polkovnika Venturi Landaeti i kapitana Fransisko Krusa buv z reshtoyu prihilnikami zahoplenij u polon Polon i strata Strata Tupaka Amaru II Rozprava z Tupakom Amaru II bula bilsh nizh zhorstokoyu za virokom ispanskogo sudu jogo slid bulo volochiti po zemli do miscya strati Na jogo ochah stratili jogo druzhinu Mikaelu Bastidas Puyukahua sina Ipolito i najblizhchogo jogo soratnika brata druzhini Antonio Bastidas Do smerti buv takozh zasudzhenij 12 richnij sin Tupaka Amaru II Fernando ale jogo virok buv zminenij na tyuremne uv yaznennya i reshtu zhittya vin proviv u v yaznici v Ispaniyi Takozh na jogo ochah buli stracheni najblizhchi jogo poslidovniki i soratniki pislya chogo tam zhe na golovnij ploshi Kusko de bilshe dvohsot rokiv tomu buv strachenij jogo predok Tupak Amaru stratili samogo Hose Gabrielya Tupak Amaru II Spochatku jomu buv virvanij yazik potim jogo zbiralisya chetvertuvati ale za svidchennyam ochevidciv koni duzhe dovgo ne mogli rozirvati jogo tilo i za nakazom odin z kativ obezgoloviv Tupaka Amaru i tilki potim chetvertuvav Naslidki povstannyaHocha Tupak Amaru II i buv strachenij pidnyate nim povstannya trivalo she dva roki Ispanci zhorstoko pridushuvali rizni vipadki nepokori ale ce prizvodilo lishe do novih konfliktiv Bilshe togo povstannya spalahuvali ne tilki v Peru a poshirilisya po vsih koloniyah Pivdennoyi Ameriki Tak napriklad odin iz poslidovnikiv Tupaka Amaru II na 109 dniv uzyav v oblogu misto La Pas yaku vdalosya znyati tilki iz zastosuvannyam velicheznoyi kilkosti vijsk i zasobiv Iz zastosuvannyam strahitlivogo teroru i represij cinoyu velicheznih zusil ispancyam vse zh vdalosya pridushiti povstannya pislya chogo nimi bulo virisheno povnistyu znishiti zalishki indianskoyi kulturi Bula vinishena majzhe vsya indianska aristokratiya zaboroneno spadkuvannya tituliv vozhdiv i buli znisheni vsi simvoli yih vladi takozh buli zaboroneni bagato elementiv nacionalnogo odyagu inkiv Indianciv namagalisya zmusiti rozmovlyati tilki ispanskoyu movoyu Povstannya Tupaka Amaru namitilo dlya pivdennoamerikanskih kolonij shlyah do nezalezhnosti Zgodom vin stav simvolom revolyucijnoyi borotbi v Latinskij Americi Vzhe cherez sorok rokiv pislya povstannya v Pivdennij Americi pochalasya vijna za nezalezhnist Dzherela ta literaturaTupak Amaru II Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tupak Amaru II Sozina S A Tupak Amaru velikij indejskij povstanec ros PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Catalog of the German National Library d Track Q23833686