Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття (англ. near-close near-front unrounded vowel) — один з голосних звуків. Інколи його також називають «неогубленим ненапруженим переднім високим голосним». В українському письмі позначається літерою и.
Номер МФА | 319 | ||
---|---|---|---|
Кодування | |||
X-SAMPA | I | ||
I | |||
| |||
Звучання | |||
джерело · |
Позначення
Handbook of the International Phonetic Association визначає [ɪ] як «середньо-централізований закритий передній неогублений голосний» (mid-centralized (lowered and centralized) close front unrounded vowel), отже, існує паралельне його позначення як [i̽]. Проте, в деяких мовах (наприклад, австралійській англійській, данській, шведській) наявний ненапружений голосний високого підняття, що відрізнюється від свого відповідника переднього ряду, який транскрибують у МФА як [i̞], [ɪ̟], [e̝] (у статті використане позначення [ɪ̟]).
- У Міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [ɪ].
- У Розширеному фонетичному алфавіті SAM позначається як [I].
Характеристика
- (Підняття) — високе, але він є ненапруженим: язик не так напружується, як при вимові голосних високого підняття.
- (Ряд) — передній, ненапружений: язик витягають вперед майже так само, як при вимові голосних переднього ряду
- Звук є неогубленим, тобто губи під час вимови не округляють
В українській мові
Сучасність
В українській мові звук [ɪ] — один з найпоширеніших звуків, його передають за допомогою літери «и», наприклад, у словах бик, кит, мити, ходити, займенниках ти, ми, ви, вони, закінченні інфінітива дієслів бігти, нести, чекати тощо. Окрім того, його вимовляють на місці ненаголошеного [ɛ] ([виритено], [зимля], [сило]). Змішування ненаголошених [ɪ] та [ɛ] — одна з найхарактерніших рис українського вокалізму. Іноді воно приводить до омофонії, коли різні слова звучать абсолютно однаково: «мине́» і «мене́» ([mɛ̝ˈnɛ], [меине́]), «наведу́» і «на виду́» ([nɑ̽wɪ̞ˈdu], [навиеду́]).
Історія
За даними порівняльно-історичного мовознавства неогублений ненапружений голосний переднього підняття утворився в староукраїнський період (XII ст. до поч. XV ст. — у північноукраїнських діалектах та до кін. XV ст. — у південноукраїнських діалектах) злиттям двох давньоукраїнських (давньоруських) звуків праслов'янського походження — неогубленого голосного середнього ряду високого підняття [ɨ] («ы») і неогубленого голосного переднього ряду високого підняття [і] («і»). Слід зауважити, що аналогічний процес відбувся у болгарській і сербськохорватській мовах, тільки злиття цих голосних дало врешті не [ɪ], а [і], тобто «ы» перетворився на «і».
На початку XIX ст. далеко не всім дослідникам була очевидною відмінність [ɪ] від [ɨ]. Так, відомий український мовознавець О. П. Павловський писав у 1822 році:
Ви ще кажете, що літера и у Малоросіян вимовляється дещо м'якіше, ніж ы: це значить, що ви говорите ще більш невизначально, ніж я. Бо який існує середній тон між ы та и? хіба тільки в іноземців, що недавно в Росії живуть… …У цих словах ви скрізь почуєте від Малоросіянина, якби він став їх вимовляти, чисте ы: бо вони, як і всі інші Росіяни, маючи голосові знаряддя досконалі, вимовляють чисто і ясно всі букви Оригінальний текст (рос.) Вы еще говорите, что буква и у Малороссіянъ произносится несколько мягче, нежели ы: это значитъ, что вы говорите еще болѣе неопредѣлительно, нежели я. Ибо какой существуетъ средній тонъ между ы и и? развѣ только иностранцевъ, недавно въ Россіи живущихъ… …Въ сихъ рѣчахъ вы вездѣ услышите отъ Малороссіянина, ежели бы онъ сталъ ихъ переговаривать, чистое ы: ибо они, какъ и всѣ прочіе Россіяне, имѣя голосовыя орудія совершенныя, произносятъ чисто и ясно всѣ буквы |
Правопис
До кінця XVIII ст. зберегалась давньоукраїнська традиція орфографії, літера и продовжувала позначати не тільки звук [ɪ], але й [і], у той же час в інших словах (ты, вы, сытый) цей звук передавала літера «ы», на той час давно втративши свою первісну вимову ([ɨ]) у більшості українських говорів. Котляревський вживав для позначення [ɪ] переважно «ы» (бы, вызыраю, колы, крыва, мы, пылненько, тры), після шиплячих — «и», зрідка «ы» (живитъ, чимъ, зледащивъ, мужыкъ, бачывъ); так само після губних (убирайся, пичинокъ, бытыся, пылы, несамовытый, умытысь); вживання ж літер «и» й «і» для позначення звука [і] відповідало тодішній російській орфографії (див. «Правопис Котляревського»). Ярижка приписувала передавати [ɪ] виключно літерою «ы» (після шиплячих могли писати «и», «і»). Проект орфографії 1818 року (правопис Павловського) приписував передавати звук [ɪ] тільки літерою «ы», виключивши з абетки «и». Правопис Максимовича зберіг вживання літер «и», «і» для обох звуків, лише додаючи «дашок» до «и», коли її треба було читати як [і] (втім, й до нього відомі приклади для цієї мети використання двох крапок). Нарешті правопис 1837 року (Правопис Русалки Дністрової) виключив «ы» з української абетки, запровадивши правило передавати звук [ɪ] лише літерою «и», а звук [і] — літерою «і», втім, залишивши традиційне вживання літери «ѣ» (вѣра, ѣхати, лѣс, золотіѣ) — згідно з давньоруським правописом. Б. Д. Грінченко, використавши у своєму «Словарі української мови» для позначення [ɪ] літеру «и» (всупереч правопису, прийнятому тоді в Російській імперії), пояснює це у передмові до словника: «...правописаніе это препятствуетъ правильному начертанію звуковъ языка, обезображиваетъ внѣшній видъ изображаемыхъ словъ частымъ употребленіемъ ы... (Кіевъ, 11 ноября 1904)»
У запозиченнях
Звук [ɪ] дуже поширений в мовах світу (див. таблицю), він часто зустрічається в англійській, німецькій і інших мовах. Але українською у (власних іменниках) його традиційно передають не літерою «и», а «і» (Білл, Сідней, Сіті) — можливо, так усталилося внаслідок посередництва російської мови при запозиченні (при передаванні ж (загальних іменників) вибір літери визначає «правило дев'ятки»).
Звук [ɪ] замінює близький до нього [ɨ] у запозиченнях з російської, а також інших мов (молдавської, казахської), що використовують на письмі літеру «ы» — літеру «и» у цьому випадку використовують як її український аналог. При транслітерації українських слів латинкою, для позначення [ɪ] прийнято вживати «y» (так само, як для російського [ɨ], позначуваного літерою «ы»).
Приклади
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Англійська | Більшість діалектів | [bɪt] | 'шматочок' | Див. | |
Австралійська англійська | [bɪ̟t] | Повністю передній. Див. | |||
[bɪd] | 'ліжко' | У тих самих випадках. В інших — більш відкритий [e], або навіть [ɛ] (для мовців у ПАР). | |||
[sitwa] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: syrc () | [sɪtwɐ] | 'зима' | Здебільшого в діалектах . Звук [ə] вживають переважно в інших говірках. | ||
— | Алофон звука [i]. | ||||
Верхньолужицька | być | [bɪt͡ʃ] | 'бути' | Алофон звука /i/ після твердих приголосних. Див. | |
В'єтнамська | chị | [cɪj˧ˀ˨] | 'старша сестра' | Див. | |
Гіндустані | — | Див. | |||
Данська | Літературна | hel | [ˈhɪ̟ːˀl] | 'цілий' | Повністю передній. Частіше його транскрибують як [e] (може бути довгим) — згідно традиційному варіанту вимови. Див. |
Західнофризька | Гінделоопський діалект | beast | [bɪːst] | 'тварина' | Див. |
Ірландська | duine | [dˠɪnʲə] | 'особа' | Див. | |
Іспанська | [mis] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт () | [mɪ̟ː] | 'мої' | Повністю передній. Відповідає звуку [i] в інших діалектах, але в них ці звуки теж розрізнюють. Див. | |
Йоруба | — | Повністю передній, у МФА прийнято транскрибування [ĩ]. Являє собою носовий голосний, замість нього може бути закритий ĩ. | |||
[ɸɪˈɾi] | 'гримуча змія' | Атонічний алофон звуків /i/ і /e/. | |||
Китайська | Юе | [冰] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: zh-yue-Hani ()/[bing1] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт () | [pɪŋ˥] | 'лід' | Див. |
У | [ ? ] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: zh-wuu-Hani ()/[ih] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: zh-wuu-Latn () | [iɪʔ˥] | 'один' | ||
Литовська | viltis | [vʲɪlʲˈtʲɪs] | 'надія' | ||
Лімбурзька | Гамонтський діалект | noorderweend | [ˈnoːʀdəʀβ̞ɪːnt] | 'північний вітер' | Літературна вимова, викликана нідерландським впливом; може вимовлятися також як [eː]. Див. [en] |
Гасселтський діалект | mìs | [mɪs] | 'хибний' | ||
Вертський діалект | zeen | [zɪːn] | 'бути' | Алофон звука /eə/ перед носовими приголосними. | |
Люксембурзька | Been | [bɪ̟ːn] | 'нога' | Повністю передній; у МФА прийнято транскрибувати як [eː]. Описується також як «голосний високо-середнього підняття [eː]». Див. | |
Монгольська | ? | [xɪɾɘ̆] | 'схил' | ||
Нідерландська | [blɪ̟k] | 'погляд, полиск' | Голосний переднього ряду. | ||
Роттердамський діалект | [bɪ̟t] | 'шматочок' | Скоріше передній; відповідає звуку [ɘ̟] в літературній нідерландській. Див. | ||
Гаазький діалект | |||||
Німецька | Південний | [ˈɣ̊lɪːd̥] | 'полотно' | Відповідає звуку [ɛi̯] в мовленні міста Берна. | |
Літературна | [ˈbɪtʰə] | 'будь ласка' | Може мати нижче підняття. Див. Німецька фонетика | ||
Німецько-платський діалект | winta | [ˈvɪntə] | 'зима' | ||
Норвезька | [lɪt] | 'трошки' | Може бути повністю переднім. Див. | ||
Пенджабі | ਨਿੰਬੂ | [nɪmbu] | 'лимон' | ||
Португальська | Бразильська португальська | cine | [ˈsinɪ] | 'кіношний' | Вимовляється внаслідок редукції й ненаголошених [e] (може бути вставним), [ɛ] і [i]. Може також бути німим. Див. Португальська фонетика |
Російська | [ˈdʲerʲɪvə] | 'дерево' | Вимовляється лише в ненаголошених складах. Див. | ||
Румунська | Банатський діалект | râu | [rɪw] | 'річка' | Відповідає звуку [ɨ] у літературній румунській. Див. |
Сицилійська | arrìriri | [aˈrɪɾiɾi] | 'усмішка' | ||
Словацька | [rýchly] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: sk () | [ˈrɪːxlɪ] | 'швидкий' | Середній між голосним переднього ряду і ненапруженим голосним переднього ряду. Див. | |
Сумі | pi | [pì̞] | 'казати' | Повністю передній; його також описують як «закритий [i]». | |
Турецька | müşteri | [my̠ʃt̪e̞ˈɾɪ] | 'споживач' | Алофон звука [i], описуваний звичайно як «прикінцевий, що зустрічається в прикінцевому складі речення». Див. | |
Українська | кит | [kɪt] | 'кит' | Див. Українська фонетика. | |
Французька | [pət͡sɪt] | 'маленька' | Алофон звука [i] в закритих складах. Див. | ||
Чеська | Богемський діалект | byli | [ˈbɪlɪ] | 'були' | Також його описують як [e];. Відповідає [i] в моравському діалекті Див. |
Шведська | Центрально-шведська літературна | sill | [s̪ɪ̟l̪ː] | 'оселедець' | Повністю передній. Див. |
Шотландська гельска | [hɪk] | 'прихід' | Див. [en] |
Ісландську літеру «і» часто транскрибують як [ɪ], але насправді вона часто читається як середній закритий [e].
Примітки
- International Phonetic Association (1999:13)
- Robert Mannell and Felicity Cox (1 серпня 2009). Australian English Monophthongs. Clas.mq.edu.au. Процитовано 25 січня 2016.
- Grønnum (1998:100)
- Basbøll (2005:45)
- Engstrand (1999:140)
- А мова літературна мова це основна наддіалектна форма існування мови що є засобом порозуміння всіх.[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Крижанівська О. І. Історія української мови. Історична фонетика. Історична граматика. Навчальний посібник. К.: Видавничий центр «Академія», 2010
- Л. П. Павленко. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2016. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Луцьк: Редакційно-видавничий відділ Волинського національного університету імені Лесі Українки 2010
- Див. («Фонетика болгарської мови») і («Фонетика сербськохорватської мови»)
- Алексѣй Павловскій. «Прибавленіе къ Грамматикѣ Малороссійскаго нарѣчія или Отвѣтъ на рецензію, здѣланую на оную Грамматику» — Санкт-Петербургъ, 1822. Цит. за: Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія. К.: Наукова думка, 2004. — С. 58
- І. Огієнко Історія української літературної мови (2001). XVIII. Історія українського правопису. http://litopys.org.ua. Ізборник.
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4.
- Fast Mowitz (1975:2)
- Šewc-Schuster, (1984), с. 34.
- Ladefoged & Johnson (2010:227)
- Zamora Vicente (1967:?)
- Bamgboṣe (1969:166)
- Jolkesky (2009:676–677 and 682)
- Jolkesky (2009:676 and 682)
- Verhoeven, (2007), с. 224.
- Peters, (2006), с. 119.
- Heijmans та Gussenhoven, (1998), с. 110.
- Gilles & Trouvain (2013:70)
- Trouvain & Gilles (2009:75)
- Iivonen & Harnud (2005:62, 66–67)
- Peters (2010:241)
- Collins & Mees (2003:131)
- Gussenhoven (1992:47)
- Verhoeven (2005:245)
- Kohler (1999:87)
- Mangold (2005:37)
- Barbosa & Albano (2004:229)
- Jones & Ward (1969:37)
- Pop, (1938), с. 30.
- Pavlík (2004:93, 95)
- Hanulíková & Hamann (2010:375)
- Mistrík (1988:13)
- Teo (2012:368)
- Teo (2014:27)
- Göksel & Kerslake (2005:10)
- Zimmer & Organ (1999:155)
- Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О. Д.пономарева. — 2-ге вид., перероб. —К.: Либідь, 2001. — с. 14
- Dankovičová (1999:72)
- Šimáčková, Podlipský & Chládková (2012:228–229)
- Árnason (2011:60)
- Einarsson (1945:10), процитоване за Gussmann (2011:73)
- Haugen (1958:65)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neogublenij nenapruzhenij golosnij peredno serednogo ryadu seredno visokogo pidnyattya angl near close near front unrounded vowel odin z golosnih zvukiv Inkoli jogo takozh nazivayut neogublenim nenapruzhenim perednim visokim golosnim V ukrayinskomu pismi poznachayetsya literoyu i Nomer MFA319KoduvannyaX SAMPAIIZobrazhennyaZvuchannya source source noicondzherelo dopomogaPoznachennyaHandbook of the International Phonetic Association viznachaye ɪ yak seredno centralizovanij zakritij perednij neogublenij golosnij mid centralized lowered and centralized close front unrounded vowel otzhe isnuye paralelne jogo poznachennya yak i Prote v deyakih movah napriklad avstralijskij anglijskij danskij shvedskij nayavnij nenapruzhenij golosnij visokogo pidnyattya sho vidriznyuyetsya vid svogo vidpovidnika perednogo ryadu yakij transkribuyut u MFA yak i ɪ e u statti vikoristane poznachennya ɪ U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti poznachayetsya yak ɪ U Rozshirenomu fonetichnomu alfaviti SAM poznachayetsya yak I HarakteristikaPidnyattya visoke ale vin ye nenapruzhenim yazik ne tak napruzhuyetsya yak pri vimovi golosnih visokogo pidnyattya Ryad perednij nenapruzhenij yazik vityagayut vpered majzhe tak samo yak pri vimovi golosnih perednogo ryadu Zvuk ye neogublenim tobto gubi pid chas vimovi ne okruglyayutV ukrayinskij moviSuchasnist Dokladnishe Ukrayinska fonetika V ukrayinskij movi zvuk ɪ odin z najposhirenishih zvukiv jogo peredayut za dopomogoyu literi i napriklad u slovah bik kit miti hoditi zajmennikah ti mi vi voni zakinchenni infinitiva diyesliv bigti nesti chekati tosho Okrim togo jogo vimovlyayut na misci nenagoloshenogo ɛ viriteno zimlya silo Zmishuvannya nenagoloshenih ɪ ta ɛ odna z najharakternishih ris ukrayinskogo vokalizmu Inodi vono privodit do omofoniyi koli rizni slova zvuchat absolyutno odnakovo mine i mene mɛ ˈnɛ meine navedu i na vidu nɑ wɪ ˈdu naviedu Istoriya Za danimi porivnyalno istorichnogo movoznavstva neogublenij nenapruzhenij golosnij perednogo pidnyattya utvorivsya v staroukrayinskij period XII st do poch XV st u pivnichnoukrayinskih dialektah ta do kin XV st u pivdennoukrayinskih dialektah zlittyam dvoh davnoukrayinskih davnoruskih zvukiv praslov yanskogo pohodzhennya neogublenogo golosnogo serednogo ryadu visokogo pidnyattya ɨ y i neogublenogo golosnogo perednogo ryadu visokogo pidnyattya i i Slid zauvazhiti sho analogichnij proces vidbuvsya u bolgarskij i serbskohorvatskij movah tilki zlittya cih golosnih dalo vreshti ne ɪ a i tobto y peretvorivsya na i Na pochatku XIX st daleko ne vsim doslidnikam bula ochevidnoyu vidminnist ɪ vid ɨ Tak vidomij ukrayinskij movoznavec O P Pavlovskij pisav u 1822 roci Vi she kazhete sho litera i u Malorosiyan vimovlyayetsya desho m yakishe nizh y ce znachit sho vi govorite she bilsh neviznachalno nizh ya Bo yakij isnuye serednij ton mizh y ta i hiba tilki v inozemciv sho nedavno v Rosiyi zhivut U cih slovah vi skriz pochuyete vid Malorosiyanina yakbi vin stav yih vimovlyati chiste y bo voni yak i vsi inshi Rosiyani mayuchi golosovi znaryaddya doskonali vimovlyayut chisto i yasno vsi bukvi Originalnij tekst ros Vy eshe govorite chto bukva i u Malorossiyan proiznositsya neskolko myagche nezheli y eto znachit chto vy govorite eshe bolѣe neopredѣlitelno nezheli ya Ibo kakoj sushestvuet srednij ton mezhdu y i i razvѣ tolko inostrancev nedavno v Rossii zhivushih V sih rѣchah vy vezdѣ uslyshite ot Malorossiyanina ezheli by on stal ih peregovarivat chistoe y ibo oni kak i vsѣ prochie Rossiyane imѣya golosovyya orudiya sovershennyya proiznosyat chisto i yasno vsѣ bukvyPravopis Dokladnishe Ukrayinskij pravopis Do kincya XVIII st zberegalas davnoukrayinska tradiciya orfografiyi litera i prodovzhuvala poznachati ne tilki zvuk ɪ ale j i u toj zhe chas v inshih slovah ty vy sytyj cej zvuk peredavala litera y na toj chas davno vtrativshi svoyu pervisnu vimovu ɨ u bilshosti ukrayinskih govoriv Kotlyarevskij vzhivav dlya poznachennya ɪ perevazhno y by vyzyrayu koly kryva my pylnenko try pislya shiplyachih i zridka y zhivit chim zledashiv muzhyk bachyv tak samo pislya gubnih ubirajsya pichinok bytysya pyly nesamovytyj umytys vzhivannya zh liter i j i dlya poznachennya zvuka i vidpovidalo todishnij rosijskij orfografiyi div Pravopis Kotlyarevskogo Yarizhka pripisuvala peredavati ɪ viklyuchno literoyu y pislya shiplyachih mogli pisati i i Proekt orfografiyi 1818 roku pravopis Pavlovskogo pripisuvav peredavati zvuk ɪ tilki literoyu y viklyuchivshi z abetki i Pravopis Maksimovicha zberig vzhivannya liter i i dlya oboh zvukiv lishe dodayuchi dashok do i koli yiyi treba bulo chitati yak i vtim j do nogo vidomi prikladi dlya ciyeyi meti vikoristannya dvoh krapok Nareshti pravopis 1837 roku Pravopis Rusalki Dnistrovoyi viklyuchiv y z ukrayinskoyi abetki zaprovadivshi pravilo peredavati zvuk ɪ lishe literoyu i a zvuk i literoyu i vtim zalishivshi tradicijne vzhivannya literi ѣ vѣra ѣhati lѣs zolotiѣ zgidno z davnoruskim pravopisom B D Grinchenko vikoristavshi u svoyemu Slovari ukrayinskoyi movi dlya poznachennya ɪ literu i vsuperech pravopisu prijnyatomu todi v Rosijskij imperiyi poyasnyuye ce u peredmovi do slovnika pravopisanie eto prepyatstvuet pravilnomu nachertaniyu zvukov yazyka obezobrazhivaet vnѣshnij vid izobrazhaemyh slov chastym upotrebleniem y Kiev 11 noyabrya 1904 U zapozichennyah Zvuk ɪ duzhe poshirenij v movah svitu div tablicyu vin chasto zustrichayetsya v anglijskij nimeckij i inshih movah Ale ukrayinskoyu u vlasnih imennikah jogo tradicijno peredayut ne literoyu i a i Bill Sidnej Siti mozhlivo tak ustalilosya vnaslidok poserednictva rosijskoyi movi pri zapozichenni pri peredavanni zh zagalnih imennikiv vibir literi viznachaye pravilo dev yatki Zvuk ɪ zaminyuye blizkij do nogo ɨ u zapozichennyah z rosijskoyi a takozh inshih mov moldavskoyi kazahskoyi sho vikoristovuyut na pismi literu y literu i u comu vipadku vikoristovuyut yak yiyi ukrayinskij analog Pri transliteraciyi ukrayinskih sliv latinkoyu dlya poznachennya ɪ prijnyato vzhivati y tak samo yak dlya rosijskogo ɨ poznachuvanogo literoyu y Div takozh litera i ta litera y PrikladiMova Slovo MFA Znachennya PrimitkiAnglijska Bilshist dialektiv bɪt d i shmatochok Div Avstralijska anglijska bɪ t Povnistyu perednij Div bɪd lizhko U tih samih vipadkah V inshih bilsh vidkritij e abo navit ɛ dlya movciv u PAR sitwa pomilka lang nevpiznanij kod movi syrc dopomoga sɪtwɐ zima Zdebilshogo v dialektah Zvuk e vzhivayut perevazhno v inshih govirkah Alofon zvuka i Verhnoluzhicka byc bɪt ʃ buti Alofon zvuka i pislya tverdih prigolosnih Div V yetnamska chị cɪj ˀ starsha sestra Div Gindustani Div Danska Literaturna hel ˈhɪ ːˀl cilij Povnistyu perednij Chastishe jogo transkribuyut yak e mozhe buti dovgim zgidno tradicijnomu variantu vimovi Div Zahidnofrizka Gindeloopskij dialekt beast bɪːst tvarina Div Irlandska duine dˠɪnʲe osoba Div Ispanska mis pomilka lang tekst vzhe maye kursivnij shrift dopomoga mɪ ː moyi Povnistyu perednij Vidpovidaye zvuku i v inshih dialektah ale v nih ci zvuki tezh rozriznyuyut Div Joruba Povnistyu perednij u MFA prijnyato transkribuvannya ĩ Yavlyaye soboyu nosovij golosnij zamist nogo mozhe buti zakritij ĩ ɸɪˈɾi grimucha zmiya Atonichnij alofon zvukiv i i e Kitajska Yue 冰 pomilka lang nevpiznanij kod movi zh yue Hani dopomoga bing1 pomilka lang tekst vzhe maye kursivnij shrift dopomoga pɪŋ lid Div U pomilka lang nevpiznanij kod movi zh wuu Hani dopomoga ih pomilka lang nevpiznanij kod movi zh wuu Latn dopomoga iɪʔ odin Litovska viltis vʲɪlʲˈtʲɪs nadiya Limburzka Gamontskij dialekt noorderweend ˈnoːʀdeʀb ɪːnt pivnichnij viter Literaturna vimova viklikana niderlandskim vplivom mozhe vimovlyatisya takozh yak eː Div en Gasseltskij dialekt mis mɪs hibnij Vertskij dialekt zeen zɪːn buti Alofon zvuka ee pered nosovimi prigolosnimi Lyuksemburzka Beencode ltz promoted to code lb bɪ ːn noga Povnistyu perednij u MFA prijnyato transkribuvati yak eː Opisuyetsya takozh yak golosnij visoko serednogo pidnyattya eː Div Mongolska code mon promoted to code mn xɪɾɘ shil Niderlandska blɪ k poglyad polisk Golosnij perednogo ryadu Rotterdamskij dialekt bɪ t shmatochok Skorishe perednij vidpovidaye zvuku ɘ v literaturnij niderlandskij Div Gaazkij dialektNimecka Pivdennij ˈɣ lɪːd polotno Vidpovidaye zvuku ɛi v movlenni mista Berna Literaturna ˈbɪtʰe d i bud laska Mozhe mati nizhche pidnyattya Div Nimecka fonetikaNimecko platskij dialekt winta ˈvɪnte zima Norvezka lɪt troshki Mozhe buti povnistyu perednim Div Pendzhabi ਨ ਬ nɪmbu limon Portugalska Brazilska portugalska cine ˈsinɪ kinoshnij Vimovlyayetsya vnaslidok redukciyi j nenagoloshenih e mozhe buti vstavnim ɛ i i Mozhe takozh buti nimim Div Portugalska fonetikaRosijska ˈdʲerʲɪve d i derevo Vimovlyayetsya lishe v nenagoloshenih skladah Div Rumunska Banatskij dialekt rau rɪw richka Vidpovidaye zvuku ɨ u literaturnij rumunskij Div Sicilijska arririri aˈrɪɾiɾi usmishka Slovacka rychly pomilka lang script latn not supported for code sk dopomoga ˈrɪːxlɪ shvidkij Serednij mizh golosnim perednogo ryadu i nenapruzhenim golosnim perednogo ryadu Div Sumi pi pi kazati Povnistyu perednij jogo takozh opisuyut yak zakritij i Turecka musteri my ʃt e ˈɾɪ spozhivach Alofon zvuka i opisuvanij zvichajno yak prikincevij sho zustrichayetsya v prikincevomu skladi rechennya Div Ukrayinska kit kɪt kit Div Ukrayinska fonetika Francuzka pet sɪt malenka Alofon zvuka i v zakritih skladah Div Cheska Bogemskij dialekt byli ˈbɪlɪ buli Takozh jogo opisuyut yak e Vidpovidaye i v moravskomu dialekti Div Shvedska Centralno shvedska literaturna sill s ɪ l ː d i oseledec Povnistyu perednij Div Shotlandska gelska code gla promoted to code gd hɪk prihid Div en Islandsku literu i chasto transkribuyut yak ɪ ale naspravdi vona chasto chitayetsya yak serednij zakritij e PrimitkiInternational Phonetic Association 1999 13 Robert Mannell and Felicity Cox 1 serpnya 2009 Australian English Monophthongs Clas mq edu au Procitovano 25 sichnya 2016 Gronnum 1998 100 Basboll 2005 45 Engstrand 1999 140 A mova literaturna mova ce osnovna naddialektna forma isnuvannya movi sho ye zasobom porozuminnya vsih nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Krizhanivska O I Istoriya ukrayinskoyi movi Istorichna fonetika Istorichna gramatika Navchalnij posibnik K Vidavnichij centr Akademiya 2010 L P Pavlenko PDF Arhiv originalu PDF za 7 lyutogo 2016 Navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Luck Redakcijno vidavnichij viddil Volinskogo nacionalnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki 2010 Div Fonetika bolgarskoyi movi i Fonetika serbskohorvatskoyi movi Aleksѣj Pavlovskij Pribavlenie k Grammatikѣ Malorossijskago narѣchiya ili Otvѣt na recenziyu zdѣlanuyu na onuyu Grammatiku Sankt Peterburg 1822 Cit za Istoriya ukrayinskogo pravopisu XVI XX stolittya Hrestomatiya K Naukova dumka 2004 S 58 I Ogiyenko Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi 2001 XVIII Istoriya ukrayinskogo pravopisu http litopys org ua Izbornik Slovar ukrayinskoyi movi v 4 h tt Za red B Grinchenka K 1907 1909 T 4 Fast Mowitz 1975 2 Sewc Schuster 1984 s 34 Ladefoged amp Johnson 2010 227 Zamora Vicente 1967 Bamgboṣe 1969 166 Jolkesky 2009 676 677 and 682 Jolkesky 2009 676 and 682 Verhoeven 2007 s 224 Peters 2006 s 119 Heijmans ta Gussenhoven 1998 s 110 Gilles amp Trouvain 2013 70 Trouvain amp Gilles 2009 75 Iivonen amp Harnud 2005 62 66 67 Peters 2010 241 Collins amp Mees 2003 131 Gussenhoven 1992 47 Verhoeven 2005 245 Kohler 1999 87 Mangold 2005 37 Barbosa amp Albano 2004 229 Jones amp Ward 1969 37 Pop 1938 s 30 Pavlik 2004 93 95 Hanulikova amp Hamann 2010 375 Mistrik 1988 13 Teo 2012 368 Teo 2014 27 Goksel amp Kerslake 2005 10 Zimmer amp Organ 1999 155 Suchasna ukrayinska mova Pidruchnik O D Ponomariv V V Rizun L Yu Shevchenko ta in Za red O D ponomareva 2 ge vid pererob K Libid 2001 s 14 Dankovicova 1999 72 Simackova Podlipsky amp Chladkova 2012 228 229 Arnason 2011 60 Einarsson 1945 10 procitovane za Gussmann 2011 73 Haugen 1958 65