Лито́вська абе́тка (лит. lietuvių abėcėlė) — абетка на основі латиниці, яку використовують для запису литовської мови. Існує з часів орфографічних реформ 1901-1905 років.
Має 32 літери. Однією з особливостей є те, що літера Y в ній розташована між Į та J.
Сучасна історія
Литовську абетку в сучасному вигляді запропонував Йонас Яблонскіс у «Граматиці литовської мови» 1901 року. Таку саму абетку використано в літографічному конспекті «Литовської граматички». Алфавіт у «Правописі» Вінцаса Кудирки (1890) по суті відрізняється від сучасного лише відсутністю літери «Ū» та заміною «W» на «V».
Абетка
A | Ą | B | C | Č | D | E | Ę | Ė | F | G | H | I | Į | Y | J | K | L | M | N | O | P | R | S | Š | T | U | Ų | Ū | V | Z | Ž |
a | ą | b | c | č | d | e | ę | ė | f | g | h | i | į | y | j | k | l | m | n | o | p | r | s | š | t | u | ų | ū | v | z | ž |
Сучасна литовська абетка
Голосні
Литовська абетка має 12 літер, що позначають голосні звуки. Деякі з них мають спеціальний діакритичний знак — огонек.
Велика | A | Ą | E | Ę | Ė | I | Į | Y | O | U | Ų | Ū |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мала | a | ą | e | ę | ė | i | į | y | o | u | ų | ū |
МФА | ɐ ɐː | ɐː | æ æː | æː | eː | i | iː | iː | oː o | u | uː | uː |
Приголосні
Литовська абетка має 20 літер, що позначають приголосні звуки та окремий диграф ch (глухий м'якопіднебінний фрикативний, ідентичний українському [х]).
Велика | B | C | Č | D | F | G | H | J | K | L | M | N | P | R | S | Š | T | V | Z | Ž |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мала | b | c | č | d | f | g | h | j | k | l | m | n | p | r | s | š | t | v | z | ž |
МФА | b | ts | tʃ | d | f | ɡ | ɣ | j | k | l | m | n | p | r | s | ʃ | t | ʋ | z | ʒ |
Література
- Teodor Narbutt. Pomniejsze pisma historyczne, szczególnie do historyi Litwy odnoszące się. — Wilno, 1856 (пол.)
- T. Buchienė, J. Palionis. Pirmosios spausdintos lietuvių kalbos gramatikos. Pirmoji lietuvių kalbos gramatika. — Vilnius, 1957 m. (лит.)
- Algirdas Sabaliauskas. Lietuvių kalbos tyrinėjimo istorija. — Vilnius, 1979 — d. 1 (лит.)
- Zigmas Zinkevičius. Lietuvių kalbos istorija. — Vilnius, 1988 — t. 3 (лит.)
- The making of Daniel Klein's Grammatica Litvanica. — Archivum Lithuanicum 6, 2004 (англ.)
Примітки
- Jonas Jablonskis. Lietuviškos kalbos gramatika. — 1901 (лит.)
- P. Avižonis. Lietuviška gramatikėle. — Peterburgas, 1898 (лит.)
- Vincas Kudirka. Statrašos ramsčiai. — 1890 — літографічне видання (лит.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lito vska abe tka lit lietuviu abecele abetka na osnovi latinici yaku vikoristovuyut dlya zapisu litovskoyi movi Isnuye z chasiv orfografichnih reform 1901 1905 rokiv Maye 32 literi Odniyeyu z osoblivostej ye te sho litera Y v nij roztashovana mizh Į ta J Suchasna istoriyaLitovsku abetku v suchasnomu viglyadi zaproponuvav Jonas Yablonskis u Gramatici litovskoyi movi 1901 roku Taku samu abetku vikoristano v litografichnomu konspekti Litovskoyi gramatichki Alfavit u Pravopisi Vincasa Kudirki 1890 po suti vidriznyayetsya vid suchasnogo lishe vidsutnistyu literi u ta zaminoyu W na V AbetkaA A B C C D E e Ė F G H I Į Y J K L M N O P R S S T U Ų u V Z Z a a b c c d e e e f g h i į y j k l m n o p r s s t u u u v z zSuchasna litovska abetkaGolosni Litovska abetka maye 12 liter sho poznachayut golosni zvuki Deyaki z nih mayut specialnij diakritichnij znak ogonek Velika A A E e Ė I Į Y O U Ų u Mala a a e e e i į y o u u u MFA ɐ ɐː ɐː ae aeː aeː eː i iː iː oː o u uː uː Prigolosni Litovska abetka maye 20 liter sho poznachayut prigolosni zvuki ta okremij digraf ch gluhij m yakopidnebinnij frikativnij identichnij ukrayinskomu h Velika B C C D F G H J K L M N P R S S T V Z Z Mala b c c d f g h j k l m n p r s s t v z z MFA b ts tʃ d f ɡ ɣ j k l m n p r s ʃ t ʋ z ʒLiteraturaTeodor Narbutt Pomniejsze pisma historyczne szczegolnie do historyi Litwy odnoszace sie Wilno 1856 pol T Buchiene J Palionis Pirmosios spausdintos lietuviu kalbos gramatikos Pirmoji lietuviu kalbos gramatika Vilnius 1957 m lit Algirdas Sabaliauskas Lietuviu kalbos tyrinejimo istorija Vilnius 1979 d 1 lit Zigmas Zinkevicius Lietuviu kalbos istorija Vilnius 1988 t 3 lit The making of Daniel Klein s Grammatica Litvanica Archivum Lithuanicum 6 2004 angl PrimitkiJonas Jablonskis Lietuviskos kalbos gramatika 1901 lit P Avizonis Lietuviska gramatikele Peterburgas 1898 lit Vincas Kudirka Statrasos ramsciai 1890 litografichne vidannya lit