ЗмістБаришівський районНазва Місцезнаходження Короткий опис Зображення Баришівський історико краєзнавчий музей Баришівка

Зміст

Баришівський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Баришівський історико-краєзнавчий музей	Баришівка, вул. Добра, 29а
Баришівський музей Т. Г. Шевченка	Баришівка, вул. Центральна, 5

Березань

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Березанський краєзнавчий музей	Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 22	Експозиція музею розповідає про історію міста з найдавніших часів і до сьогодення.

Біла Церква

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Білоцерківський краєзнавчий музей	Біла Церква, пл. Соборна, 4	Експозиція базується на матералах, зібраних по районах південної Київщини. Нині колекція нараховує понад 72 тисячі предметів. Серед найцінніших предметів археологічної збірки є скіфський мечакінак, унікальний черняхівський світильник зі зображенням обличчя людини, руські жіночі прикраси, зброя, писала, гирька тощо. Найціннішими реліквіями козацької доби є прапор козацької сотні, булава, бунчук, літавра та зброя.

Богуславський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Державний музей історії Богуславщини	Богуслав, вул. Шевченка, 36.

Бориспіль

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Бориспільський державний історичний музей	Бориспіль, вул. Київський шлях, 89

Бориспільський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
	Іванків

Бровари

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Броварський краєзнавчий музей	Бровари, вул. Гагаріна, 6.	Місцеве зібрання матеріалів і предметів з історії та культури Лівобережжя Київщини.

Васильківський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Мар'янівський меморіальний музей Івана Семеновича Козловського	Мар'янівка	Музей має 2,5 гектари землі, парк з перехрестям алей. В експозиціях – фотографії, особисті речі, кіно матеріали, грамплатівки І. С. Козловського.

Вишгородський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис
Державний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році»	Нові Петрівці, вул. Ватутіна	Експозиція музею присвячена битві за Київ у 1943-му році.
Музей слідопитів	Нові Петрівці,	Перший в Україні приватний музей історії Другої світової війни.
Хутір Савки	Нові Петрівці,	Етнографічний музей музей просто неба. Основна тема діяльності музею — сільське життя XVIII — XIX століть.

Іванківський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Іванківський історико-краєзнавчий музей	Іванків, вул. Шевченка, 14

Ірпінь

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Музей Григорія Кочура	Ірпінь	У музеї зберігаються особисті речі Григорія Кочура, його бібліотека, книжки, присвячені Кочуру.
Ірпінський краєзнавчий музей	Ірпінь, вул. Шевченка, 183

Кагарлицький район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Державний музей-меморіал «Букринський плацдарм»	Балико-Щучинка
Кагарлицький державний історико-краєзнавчий музей	Кагарлик, вул. Кооперативна, 2.
	Гребені
	Мирівка
	Слобода

Києво-Святошинський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення

Макарівський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Макарівський історико-краєзнавчий музей	Макарів, вул. Б. Хмельницького, 23
Бишівський історико-краєзнавчий музей	Бишів, вул. Шкільна, 10

Миронівський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
	Маслівка
	Миронівка, вул. Соборності, 60

Обухівський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис
Обухівський районний історико-краєзнавчий музей	Обухів, вул. Київська, 14 (3-й поверх)	Робоча площа музею — 570 м², краєзнавчі експозиції розгорнуто в 11-ти експозиційних залах.
Музей А. С. Малишка	Обухів, вул. А. Малишка, 48	Музей Андрія Самійловича Малишка. Відділення Обласного археологічного музею.
	Обухів
Історико-археологічний музей «Прадавня Аратта — Україна»	Трипілля, вул. Риболовецька, 1	Приватний історико-археологічний музей.
Київський обласний археологічний музей	с. Трипілля, вул. Героїв Трипілля, 12	В музеї є чотири експозиційні зали: 1 зал — кам'яна доба, епоха бронзи, рання залізна доба; 2 зал — доба ранніх слов'ян, Київська Русь, пізнє середньовіччя; 3 зал — історична геологія, розгорнута експозиція по Трипільській культурі; 4 зал — етнографія Трипільщини та Київщини.
	Германівка, вул. Богдана Хмельницького,16	Відділення Обласного археологічного музею.
	Германівка
Музей А.Б. Солов'яненка	смт. Козин, вул. Анатолія Солов'яненка 64	Музей А.Б. Солов'яненка
Археолого-краєзнавчий музей у с. Копачів	Копачів, вул. Леніна,23-а
Музей Вікентія Хвойки	Халеп'я, вул. Беркутова 11-а	Музей Вікентія Хвойки

Переяслав

Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»:

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис
Музей Заповіту Т. Г. Шевченка	Переяслав, вул.Шевченка, 8	Музей розташований в приміщенні-пам'ятці архітектури 1820 року, будинку друга Т. Г. Шевченка лікаря А. Й. Козачковського. В 12 залах музею показана історія Переяславщини від XVI ст. до наших днів. Створений в 1954 році, музей значно розширився і його фонди нараховують приблизно 12-ти тисяч експонатів.
Археологічний музей	Переяслав, вул.Шевченка, 17	Павільйон споруджений над фундаментом Спаської церкви-усипальниці Х ст. В експозиції представлені унікальні речі, знайдені під час розкопок. Серед них — Добраничівські стоянки (XXV—X тис. до н. е.), поселення бронзового століття поблизу с. Козинці. Різноманітні прикраси, зброя, унікальна колекція посуду періоду Трипільської культури.
Музей-діорама «Битва за Дніпро в районі Переяслава восени 1943»	Переяслав, вул.Сковороди, 54	У центрі міста в приміщенні Вознесенського собору (1695—1700 р.) розміщена музей-діорама. Музей було відкрито в 1975 році на честь 30-річчя перемоги над Третім Райхом у Другій світовій війні. На художньому полотні, довжиною 28 і висотою 7 метрів зображений момент масової переправи радянських військ через Дніпро на Букринському плацдармі в районі Переяслава. Всі роботи зі створення цієї діорами зайняли в художників майже 5 років. У підвалі Вознесенського собору розміщений Мавзолей вічної слави, де на стінах увічнені імена переяславців, які загинули на фронтах ДСВ. Музей є величним пам'ятником всім тим, хто загинув звільняючи Переяславщину.
Меморіальний музей Г. С. Сковороди	Переяслав, вул.Сковороди, 52	Поруч із величним Вознесенським собором (1695—1700 р.) перебуває будинок колишнього колегіуму — пам'ятка архітектури XVIII сторіччя, побудований у стилі українського бароко. Тут в 1753 році читав лекції з поетики видатний український філософ-гуманіст, просвітитель і поет Григорій Савович Сковорода. У первісному виді відтворена обстановка вестибюля й бібліотеки колегіуму, класу поетики.
Музей українського народного одягу Середнього Придніпров'я	Переяслав, вул.М.Сікорського, 33	У центрі древнього Переяслава перебуває унікальне спорудження — Михайлівська церква (1946 р.), що була побудована переяславським полковником Ф. Лебедой в стилі українського бароко, на фундаменті Михайлівського собору (1089 р.). В 1959 році в приміщенні церкви був відкритий музей українського народного одягу Середнього Придніпров'я кінця XIX — поч. XX ст., а також представлена колекція полтавських і київських килимів. Експонується колекція чоловічого й жіночого одягу різних верств населення України на всі пори року.
Музей архітектури Переяслава часів Київської Русі	Переяслав, вул. М.Сікорського, 33	Музей відкритий у травні 1982 року до святкування 1500-річчя Києва. Переяславська архітектурна школа залишила нам прекрасні зразки давньоруської архітектури, які, на жаль, не збереглися в цілому виді до наших днів. Павільйон розміщений на фундаменті Михайлівського собору. У павільйоні показані матеріали розкопок, креслення, реконструкції археологічних пам'яток переяславської архітектури XI—XII ст.
Меморіальний музей архітектора В. Г. Заболотного	Переяслав, вул. Мазепи, 9	У центрі міста на перехресті вулиць І. Мазепи й Т. Шевченка перебуває садиба, що належала сім'ї видатного архітектора Володимира Гнатовича Заболотнього (1898—1962 р.). На сьогоднішній день у шести кімнатах будинку на 945 м² експозиційної площі розміщено приблизно 1500 експонатів основного фонду, які розкривають внутрішній світ архітектора. У музеї експонуються проекти, макети його робіт (у тому числі макет будинку Верховної Ради України), меблі, книги, побутові речі.
Музей кобзарства	Переяслав, вул. Б. Хмельницького, 20	У центрі міста, у будинку 1903 року знаходиться музей кобзарського мистецтва, що відкрився в дні святкування 175-ї річниці від дня народження геніального Кобзаря українського народу Т. Г. Шевченка в 1984 р. У приміщенні музею експонуються портрети відомих кобзарів України, музичні інструменти (XI—XVIII ст.), книги, речі побуту.
Музей трипільської культури	Переяслав, вул.Шевченка, 10	Музей розповідає про Трипільську культуру — найдавнішу культуру землеробів Східної Європи, що існувала наприкінці V — середині III тисячоліття до н. е. Експозицію музею складають археологічні знахідки на місці трипільських поселень в нижній течії Трубіжа. Тут можна побачити керамічний посуд, прикраси, глиняні фігурки, знаряддя праці.
	Переяслав, вул.Магдебурзького права, 22
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини	Переяслав, вул.Літописна, 2	Дійсною перлиною заповідника є Музей народної архітектури й побуту Середнього Придніпров'я, що почав створюватися на Татарській горі в 1964 році. Територія відповідає умовам, при яких виникали поселення, як у давні епохи, так і в пізніший час. Музей має такі розділи: українське дореволюційне село Середнього Придніпров'я, ремесла й промисли українського післяреформеного села, вітряні млини й розділ найдавніших часів, що є характерною рисою нашого музею. На території 30 гектарів розташований 185 об'єктів, з них 104 пам'ятки народної архітектури XVII—XIX ст., у тому числі 20 тисяч творів народного мистецтва, знарядь роботи, речей побуту, зібраних у лісостеповій зоні України. Музей є важливою культурно-освітньою установою, що допомагає оцінити культурну спадщину минулого.
Музей історії української православної церкви	Переяслав, вул.Літописна, 2	а території музею народної архітектури й побуту в унікальній пам'ятці дерев'яного мистецтва (Сухоярскій церкві) 1775 року, перевезеної до заповідника із села Сухий Яр Білоцерківського району Київської області, перебуває Музей історії Української православної церкви. Тут експонується добірка матеріалів, пов'язаних з життям Ісуса Христа, Богородиці, інших святих. У вітринах розміщені релігійна література, стародруки, на стіні висять ікони 12-ти найголовніших свят — Різдво, Водохрещення, Великдень, Вознесіння та інші.
Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини	Переяслав, вул.Літописна, 2	У будинку кінця XIX ст., перевезеного із села Помоклі Бориспільського району, перебуває «Музей історії бджільництва». У вітринах експонується посуд періоду Київської Русі для збереження меду, показані виготовлення штучної борті, дуплянку кінця XVIII ст. У центрі будинку є дуплянка на дві бджолині родини, які підвішували на висоту 8-10 метрів за допомогою спеціального колеса. Також в експозиції перебувають дві медогонки XIX ст., інструменти, верстат, побутові речі та ін.
Музей українського рушника	Переяслав, вул.Літописна, 2	На території музею просто неба, в унікальній пам'ятці архітектурного зодчества XVII ст. (1651 року), перевезеної до нас із села Пищики Білоцерківського району Київської області, була створена експозиція музею українського рушника і в 1995 році музей відкрився для відвідувачів. У музеї представлено 300 рушників різних регіонів (Київської, Полтавської, Чернігівської, Черкаської областей, район Полісся)
Музей українських обрядів	Переяслав, вул.Літописна, 2	Експозиція складається із чотирьох кімнат, що розповідають про традиції, звичаї, обряди від давнього часу до наших днів. Перший зал має експонати, які свідчать про звичаї наших пращурів у дохристиянський період. У наступних залах розповідається про побутові свята й традиції, пов'язаних з ними. Це весілля, народження дитини, толока, обряди поховання. В останньому залі можна ознайомитися із сучасними українськими обрядами й звичаями.
Меморіальний музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема	Переяслав, вул.Літописна, 2	Музей відкрито в 1978 році на честь 120-річчя із дня народження письменника.
Музей космосу	Переяслав, вул.Літописна, 2	Музей був створений в 1979 році, з ініціативи академіка А. Ю. Ішлинського й д.т. н. С. В. Малашенка, працівників історико-культурного заповідника, за допомогою АН СРСР, АН УРСР і центра підготовки космонавтів ім. Ю. О. Гагаріна. Унікальними експонатами музею є макет автоматичного апарата «Місяцехід-1», крісло-ложемент із космічного корабля «Союз», супутниковий апарат, скафандр і парашут космонавта Ю. О. Гагаріна, комплекс обчислювальної техніки «Мінськ-1», діючий макет космодрому «Байконур». А також прилади, які використовувалися в космічних апаратах, на орбітальної станції «Салют» і багато чого ін.
Музей М. М. Бенардоса	Переяслав, вул.Літописна, 2	В 1981 році за рішенням ЮНЕСКО увесь світ святкував 100-річчя одного з найбільших відкриттів XIX ст. — електричного дугового зварювання металів. На честь цієї знаменної дати, за участю й за допомогою Інституту електрозварювання ім. Е. О. Патона, у нашому місті, у будинку, привезеному із с. Вороньків Бориспільського р-ну, був відкритий музей автора цього відкриття М. М. Бенардоса, що часто відвідував наш край. Музей має 5-ь кімнат: робочий кабінет, вітальня, майстерні, лабораторія, виставочний зал і передпокій. Один зал музею присвячений родині Патонов — видатних українських учених у галузі електрозварювання.
Музей хліба	Переяслав, вул.Літописна, 2	В 1984 році на території музею просто неба був відкритий Музей хліба. У цьому музеї показаний розвиток землеробства й технологію випічки хліба від найдавніших часів до наших днів. До музейного комплексу, входить площадка, на якій розміщено техніку для збору хліба, будинок-пекарня, зернові комори, вітряні й парові млини. У музеї більше 3500 експонатів. Експонується унікальна колекція реліктової пшениці, що вирощувалася в древні часи, кам'яний, глиняний, а також унікальний керамічний посуд часів Трипільської культури.
Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини	Переяслав, вул.Літописна, 2	У павільйоні, що має 430 кв. м. експозиційної площі, в 1993 році був відкритий музей народного сухопутного транспорту, у фондах якого зберігається 1400 експонатів. У музеї зібрана унікальна колекція транспортних засобів, єдина в Україні. Колекція починається з розділу архаїчних часів, де представлені засоби пересування періоду Трипільської культури, скіфів і кочівників XI—XIII ст. Далі експонується санний і транспорт на колесах, літній і зимовий, який у свою чергу розділяється на: господарський, промисловий (кінний і на волах), виїзний і пасажирський. Також демонструються збруя, типи упряжі, ручний транспорт.
Музей «Поштова станція»	Переяслав, вул.Літописна, 2	Експозиція музею створена в приміщенні поштової станції, що перебуває в місті Переяславі на перехресті вулиць Старокиївської й Михайла Сікорського. Перенесено й установлена на поштовому тракті XIX ст. Київ-Полтава. Поштова станція в 1993 році була відкрита для відвідувачів заповідника. У кімнаті, де жила родина станційного доглядача, і в кімнаті для подорожуючих відтворено за архівними даними інтер'єр того часу. Також експонуються карти-схеми поштових трактів, карта Полтавської губернії, у яку входить Переяслав.
Музей лікарських рослин	Переяслав, вул.Літописна, 2	В першій залі музею створено куточок знахаря. В другій експозиційній залі демонструється гербарій з 100 видами рослин. Зі зворотної сторони розміщені вітрини з наборами лікарських рослин, настійки, виготовлені яготинським фітоцентром «Здоров'я», директором якого є В. В. Радак. Третя зала тимчасово використовується як робочий цех, де проводиться черенкування, перевалка, вигонка та вирощування розсади. В ньому також ростуть багаторічні пальми, монстери, ампельні та квітучі рослини. Перед фасадом музею та на нижній терасі знаходяться фітоплантації лікарських рослин різних видів.
Музей пам'яті Поліського району	Переяслав, вул.Літописна, 2	Музей, що присвячений історії розвитку селища міського типу Поліське Поліського району з часу його заснування у 1415 р. до аварії на Чорнобильській АЕС і аж до виселення жителів у 1999 році.
Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини	Переяслав, вул.Літописна, 2	Цей музей розміщений у будинку дрібного дворянина кінця XIX століття, привезеного в 1973—1974 р. із села Старовичі Іванківського району Київської області. У п'яти залах експонуються роботи відомих народних майстрів, що брали участь у республіканських виставках 1970—1971 рр. Тут представлені вироби з дерева, вишивка, гончарство, декоративні вази, іграшки, посуд, господарські вироби, вироби з гутного скла, порцеляна й ін.

Переяслав-Хмельницький район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
	Соснова	Відділення Обласного археологічного музею.

Ржищів

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
	Ржищів, вул. Соборна, 48.
КЗ КОР "Ржищівський археолого - краєзнавчий музей" [ 3 серпня 2021 у Wayback Machine.]	Ржищів, вул. Адмірала Петренка, 4	Археолого - краєзнавчий музей в Ржищеві - сучасна пам’ятка з надзвичайними артефактами в експозиції музею, що були знайдені на території міста археологами під час розкопок. На базі музею щорічно проводяться науково-освітні семінари, конференції, етнографічні, театралізовані дійства присвячені подіям історії та сучасності. Традиційними є тематичні вечори, зустрічі з відомими людьми, колективами. У виставковому залі музею організовуються художні виставки, виставки декоративно - вжиткового мистецтва та народних майстрів. Останні роки поспіль, починаючи з 2013 року, музей є співорганізатором пленерів молодих художників, результатом яких стало створення більше ста картин.

Сквирський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
	Шамраївка
	Сквира, площа Героїв Сквирщини, 1

Славутич

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
	Славутич,

Ставищенський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
	Ставище, Парковий провулок, 3

Таращанський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
	Тараща, вул. Володимира Великого, 24

Тетіївський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
	Тетіїв, вул. Острозького, 12

Фастів

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис	Зображення
Фастівський державний краєзнавчий музей	Фастів, вул. І. Ступака, 8.

Фастівський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис
Меморіальний музей композитора Г.К.Стеценка	с. Веприк, вул. Стеценка, 1	Музей К. Г. Стеценка. В ньому можна послухати записи музики композитора, почути чимало цікавих фактів.
Боярський краєзнавчий музей	м. Боярка, вул. Михайла Грушевського, 49	Музей налічує понад 8 000 предметів основного і науково-допоміжнього фондів. Серед унікальних речей зберігається: меморіальні речі М. О. Островського, зібрання книг М. Островського «Як гартувалась сталь» мовами народів світу (249 одиниць), документи, фотографії з архіву родини М. Пимоненка, колекція художніх робіт митців району[4].
Музей Миколи Пимоненка	с. Малютянка, вул. Лісова, 12 а	Музей академіка живопису, члена Мюнхенського та Паризького товариств художників Миколи Корниловича Пимоненка. Філія Боярського краєзнавчого музею. Відкритий в 1997 році.

Яготинський район

Назва	Місцезнаходження	Короткий опис
Яготинський державний історичний музей	Яготин, вул. Незалежності, 114
	Яготин,	Відкрито в 1996 році. Розташований в колишньому приміщенні двоповерхової школи, збудованої в 1913 році. В музеї влаштовано кілька постійно діючих виставок: Яготинська Шевченкініана, виставки українських рушників, виставка українського національного одягу, виставка прикрас із бісеру та інше.
	Добраничівка	Музей створено в 1997 році на місці розкопок Добраничівської стоянки, які проводила палеолітинна експедиція інституту археології Академії наук УРСР протягом 1953—1973 років.
Меморіальний музей-садиба Катерини Білокур	Богданівка	Інтер'єр музею відтворений в тому вигляді, яким він був за життя К. Білокур: велика кімната, майстерня художниці, спальня, кухня та інші. Експонується мольберт, саморобні пензлі та палітри зі скла, на яких позасихала фарба, етюдник, натягнуті, загрунтовані полотна.
	Сулимівка	В найбільшому залі музею розгорнута експозиція про двічі Героя Радянського Союзу Кравченка А. Г.
	Капустинці	Експозиція розповідає про історію поколінь села, бойові і трудові подвиги односельчан.

Примітки

. Архів оригіналу за 29 червня 2010. Процитовано 7 червня 2010.
. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 7 червня 2010.
. Архів оригіналу за 29 березня 2010. Процитовано 7 червня 2010.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 7 червня 2010.
. Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 7 червня 2010.

Посилання

Журнал «Музеї України» [ 24 жовтня 2007 у Wayback Machine.];

[1] . Архів оригіналу за 29 червня 2010. Процитовано 7 червня 2010.

[2] . Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 7 червня 2010.

[3] . Архів оригіналу за 29 березня 2010. Процитовано 7 червня 2010.

[4] . Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 7 червня 2010.

[5] . Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 7 червня 2010.