Музей трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» — тематичний краєзнавчий музей трипільської культури у Переяславі. Складова частина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Заснований 2003 року.
Музей трипільської культури | |
---|---|
50°04′32″ пн. ш. 31°27′49″ сх. д. / 50.07581822400550919° пн. ш. 31.46367363905544678° сх. д.Координати: 50°04′32″ пн. ш. 31°27′49″ сх. д. / 50.07581822400550919° пн. ш. 31.46367363905544678° сх. д. | |
Тип | музей |
Тема | Трипільська культура |
Країна | Україна |
Розташування | Україна, Київська область, Переяслав, вул. Шевченка, 10 |
Адреса | вул. Шевченка, 10, Переяслав, Київська область, Україна |
Засновано | 20 вересня 2003 |
Режим роботи | 9:00 — 17:00, вихідні — понеділок, вівторок |
Вартість | дорослий — 10 грн., дитячий — 5 грн. |
Сайт | niez-pereyaslav.com.ua |
Музей трипільської культури (Переяслав) (Україна) | |
Музей трипільської культури у Вікісховищі |
Історія створення
Музей трипільської культури розміщений у старовинному будинку брата відомого українського композитора і фольклориста Павла Сениці на вулиці Шевченка в Переяславі. Відкриття музею у 2003 році стало результатом багаторічних досліджень археологів НІЕЗ «Переяслав» в експедиціях Інституту археології НАН України, Національного музею історії України та власних досліджень у різних регіонах України та на Переяславщині.
Музей створено на базі наукової концепції вченого-археолога Тамари Мовші, також використано її матеріали.
Експозиція
Експонати музею розповідають про племена давніх землеробів трипільської культури, що заселяли територію Східної Європи з кінця VI до початку ІІІ тисячоліття до н. е.
В експозиції музею представлено більше 500 артефактів, які походять із пам'яток більшості регіонів розповсюдження трипільської культури. Вони дають уявлення про господарство, ремесла, побут та культуру давніх землеробських племен, які проживали на території майже всієї Правобережної та частково Лівобережної України 7-5 тисяч років тому. Старожитності з археологічних розкопок розповідають про систему обробітку землі у мідну добу. Для огляду представлені перші культурні злаки, кістяні й рогові мотики та рало для обробітку ґрунту, реконструкції кам'яних серпів для збору урожаю та зернотертки для обмолоту збіжжя.
У музеї демонструються рідкісні знахідки з кількох кам'яних майстерень, виявлених у Подністров'ї на поселеннях Ломачинці, Лоївці, Теремці, Жванець, які висвітлюють процес переробки кременю та виготовлення знарядь з нього. Гончарство репрезентують матеріали унікального комплексу та майстерні, досліджених на поселенні у селі Жванець на Хмельниччині. Привертають увагу предмети ткацького ремесла: керамічні грузила, пряслиця від веретен, відбитки тканин на денцях посудин, кістяні голки та проколки, які походять із поселень Жванець-Щовб, Грим'ячка, Непоротове, Білий Камінь-Стіна, та відтворення вертикального ткацького верстата найдавнішої конструкції з використанням глиняних важків-відтяжок. Мають особливу наукову антропоморфні керамічні скульптурки, які носили культовий характер і використовувались в магічних обрядах. Серед них вирізняється антропоморфна скульптура із нанесеним мінеральними фарбами зображенням зачіски, бороди, вусів, амулету на шиї, браслету на передпліччі, а на спині — «древа життя».
Про сакральний світ давнього населення України розповідають унікальні культові предмети: біноклеподібний виріб та зооморфна посудина з поселення Косенівка, модельки житла та саночок з поселення Доброводи, реалістична антропоморфна пластика з поселень Крутуха-Жолоб та Грим'ячка, кістяна бойова сокира й глиняні «шаблони» зі Жванця, з антропоморфними зображеннями з поселення Гребені тощо. Демонструються рідкісні фотографії розкопок, зібрані найцікавіші реконструкції виробничих процесів, ремесел, найдавніших верстатів, виконані в різний час дослідниками.
В експозиції також представлені оригінальні карти розповсюдження трипільської та суміжних культур на території України, виконані відомим археологом-трипіллязнавцем Тамарою Григорівною Мовшею, що дозволяє масштабно уявити історичну ситуацію у часи становлення суспільств із відтворюючим господарством.
Галерея
- Глек. IV тис. до н. е. Поселення Косенівка
- Сокира кістяна. IV тис. до н. е. Поселення Жванець
- Пряслиця керамічні. IV тис. до н. е. Поселення Жванець
- Біноклеподібний виріб. IV тис. до н. е. Поселення Косенівка
- Модель саней та фігурка бика. IV тис. до н. е.
- Глиняна модель житла. IV тис. до н. е. Поселення Доброводи
- Мотика рогова. Початок III тис. до н. е. Київ, Харківський масив
- Зернотертка, реконструкція серпа, глек. Трипільська культура
- Андрогін. Початок III тис. до н. е. Поселення Крутуха-Жолоб
Примітки
- Путівник «Переяслав. Місто музеїв». НІЕЗ «Переяслав», 2010. — С. 8
Джерела
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей трипільської культури (Переяслав)
- Тетеря Д. А., Білоусько В. М. Музей трипільської культури // Матеріали НІЕЗ «Переяслав». — С. 38-39.
- Музей трипільської культури [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на порталі «Переяславщина»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Muzej tripilskoyi kulturi Muzej tripilskoyi kulturi Nacionalnogo istoriko etnografichnogo zapovidnika Pereyaslav tematichnij krayeznavchij muzej tripilskoyi kulturi u Pereyaslavi Skladova chastina Nacionalnogo istoriko etnografichnogo zapovidnika Pereyaslav Zasnovanij 2003 roku Muzej tripilskoyi kulturi50 04 32 pn sh 31 27 49 sh d 50 07581822400550919 pn sh 31 46367363905544678 sh d 50 07581822400550919 31 46367363905544678 Koordinati 50 04 32 pn sh 31 27 49 sh d 50 07581822400550919 pn sh 31 46367363905544678 sh d 50 07581822400550919 31 46367363905544678TipmuzejTemaTripilska kulturaKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Kiyivska oblast Pereyaslav vul Shevchenka 10Adresavul Shevchenka 10 Pereyaslav Kiyivska oblast UkrayinaZasnovano20 veresnya 2003Rezhim roboti9 00 17 00 vihidni ponedilok vivtorokVartistdoroslij 10 grn dityachij 5 grn Sajtniez pereyaslav com uaMuzej tripilskoyi kulturi Pereyaslav Ukrayina Muzej tripilskoyi kulturi u VikishovishiFragment ekspoziciyiKarnauhova O G Zemlerobstvo Zbir urozhayu Istoriya stvorennyaMuzej tripilskoyi kulturi rozmishenij u starovinnomu budinku brata vidomogo ukrayinskogo kompozitora i folklorista Pavla Senici na vulici Shevchenka v Pereyaslavi Vidkrittya muzeyu u 2003 roci stalo rezultatom bagatorichnih doslidzhen arheologiv NIEZ Pereyaslav v ekspediciyah Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini ta vlasnih doslidzhen u riznih regionah Ukrayini ta na Pereyaslavshini Muzej stvoreno na bazi naukovoyi koncepciyi vchenogo arheologa Tamari Movshi takozh vikoristano yiyi materiali EkspoziciyaEksponati muzeyu rozpovidayut pro plemena davnih zemlerobiv tripilskoyi kulturi sho zaselyali teritoriyu Shidnoyi Yevropi z kincya VI do pochatku III tisyacholittya do n e V ekspoziciyi muzeyu predstavleno bilshe 500 artefaktiv yaki pohodyat iz pam yatok bilshosti regioniv rozpovsyudzhennya tripilskoyi kulturi Voni dayut uyavlennya pro gospodarstvo remesla pobut ta kulturu davnih zemlerobskih plemen yaki prozhivali na teritoriyi majzhe vsiyeyi Pravoberezhnoyi ta chastkovo Livoberezhnoyi Ukrayini 7 5 tisyach rokiv tomu Starozhitnosti z arheologichnih rozkopok rozpovidayut pro sistemu obrobitku zemli u midnu dobu Dlya oglyadu predstavleni pershi kulturni zlaki kistyani j rogovi motiki ta ralo dlya obrobitku gruntu rekonstrukciyi kam yanih serpiv dlya zboru urozhayu ta zernotertki dlya obmolotu zbizhzhya U muzeyi demonstruyutsya ridkisni znahidki z kilkoh kam yanih majsteren viyavlenih u Podnistrov yi na poselennyah Lomachinci Loyivci Teremci Zhvanec yaki visvitlyuyut proces pererobki kremenyu ta vigotovlennya znaryad z nogo Goncharstvo reprezentuyut materiali unikalnogo kompleksu ta majsterni doslidzhenih na poselenni u seli Zhvanec na Hmelnichchini Privertayut uvagu predmeti tkackogo remesla keramichni gruzila pryaslicya vid vereten vidbitki tkanin na dencyah posudin kistyani golki ta prokolki yaki pohodyat iz poselen Zhvanec Shovb Grim yachka Neporotove Bilij Kamin Stina ta vidtvorennya vertikalnogo tkackogo verstata najdavnishoyi konstrukciyi z vikoristannyam glinyanih vazhkiv vidtyazhok Mayut osoblivu naukovu antropomorfni keramichni skulpturki yaki nosili kultovij harakter i vikoristovuvalis v magichnih obryadah Sered nih viriznyayetsya antropomorfna skulptura iz nanesenim mineralnimi farbami zobrazhennyam zachiski borodi vusiv amuletu na shiyi brasletu na peredplichchi a na spini dreva zhittya Pro sakralnij svit davnogo naselennya Ukrayini rozpovidayut unikalni kultovi predmeti binoklepodibnij virib ta zoomorfna posudina z poselennya Kosenivka modelki zhitla ta sanochok z poselennya Dobrovodi realistichna antropomorfna plastika z poselen Krutuha Zholob ta Grim yachka kistyana bojova sokira j glinyani shabloni zi Zhvancya z antropomorfnimi zobrazhennyami z poselennya Grebeni tosho Demonstruyutsya ridkisni fotografiyi rozkopok zibrani najcikavishi rekonstrukciyi virobnichih procesiv remesel najdavnishih verstativ vikonani v riznij chas doslidnikami V ekspoziciyi takozh predstavleni originalni karti rozpovsyudzhennya tripilskoyi ta sumizhnih kultur na teritoriyi Ukrayini vikonani vidomim arheologom tripillyaznavcem Tamaroyu Grigorivnoyu Movsheyu sho dozvolyaye masshtabno uyaviti istorichnu situaciyu u chasi stanovlennya suspilstv iz vidtvoryuyuchim gospodarstvom GalereyaGlek IV tis do n e Poselennya Kosenivka Sokira kistyana IV tis do n e Poselennya Zhvanec Pryaslicya keramichni IV tis do n e Poselennya Zhvanec Binoklepodibnij virib IV tis do n e Poselennya Kosenivka Model sanej ta figurka bika IV tis do n e Glinyana model zhitla IV tis do n e Poselennya Dobrovodi Motika rogova Pochatok III tis do n e Kiyiv Harkivskij masiv Zernotertka rekonstrukciya serpa glek Tripilska kultura Androgin Pochatok III tis do n e Poselennya Krutuha ZholobPrimitkiPutivnik Pereyaslav Misto muzeyiv NIEZ Pereyaslav 2010 S 8DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej tripilskoyi kulturi Pereyaslav Teterya D A Bilousko V M Muzej tripilskoyi kulturi Materiali NIEZ Pereyaslav S 38 39 Muzej tripilskoyi kulturi 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine na portali Pereyaslavshina