Мовша Тамара Григорівна | |
---|---|
Народилася | 20 квітня 1922 Любеч, Чернігівська область |
Померла | 4 березня 2003 (80 років) Київ, Україна |
Країна | СРСР Україна |
Національність | українка |
Діяльність | археолог |
Alma mater | Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Заклад | НМІУ Інститут археології НАН України Музей трипільської культури |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук (1975) |
Нагороди |
Тамара Григорівна Мовша (20 квітня 1922, містечко Любеч, нині селище міського типу Ріпкинського району Чернігівської області — 4 березня 2003, Київ) — український археолог, дослідник. Кандидат історичних наук (1975). Лауреат .
Біографія
Тамара Григорівна Мовша народилася 20 квітня 1922 року в Любечі в родині робітника. 1925 року сім'я переїхала до Києва, де мешкала на Трухановому острові. Батько Григорій Якович Мовша був повним Георгіївським кавалером, працював мотористом. В юності Тамара отримала посвідчення на право керування моторним човном.
1939 року Мовша закінчила школу і вступила на історичний факультет Київського університету, але навчання перервала війна. Після радянського відвоювання Києва Тамара поновила навчання в університеті, який закінчила 1945 року. Того ж року почала працювати науковим співробітником Київського державного історичного музею (тепер Національний музей історії України) у відділі докласового (первісного) суспільства. Цей відділ Мовша очолювала у 1952—1977 роках. Займалася упорядкуванням археологічних фондів, створенням розділів експозиції; працювала з колекціями матеріалів із розкопок Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського, Михайла Рудинського, Сергія Гамченка, Віктора Петрова, Сильвестра Магури, Валерії Козловської, Петра Курінного, Миколи Макаренка.
1975 року захистила кандидатську дисертацію «Антропоморфна пластика Трипілля (реалістичний стиль)». У 1977—1989 роках була співробітником відділу первісної археології Інституту археології АН УРСР (тепер Інститут археології НАН України). Від 1990 року і до кінця життя Мовша завідувала Музеєм трипільської культури в Переяславі, у створенні якого взяла активну участь.
Наукова діяльність
Сфера наукових інтересів Мовші була пов'язана переважно з Трипіллям: духовна культура та ідеологічні уявлення трипільських племен, взаємини всередині величезної трипільсько-кукутенської спільності та з іноетнічними спільностями енеоліту, хронологія, поділ Трипілля Кукутені на низку культур (або етнокультурних груп).
Автор понад 150 наукових праць, зокрема — розділів до перших томів «Археологія Української РСР» (1971) та «Археология Украинской ССР» (1985).
Польові дослідження розпочала 1946 року. Брала участь у дослідженні поселень Володимирівка (керівник експедиції Тетяна Пассек), Солончени II (1955—1956, 1959), Цвіклівці (1960—1961), Жванець-Щовб і , (1962—1980), Велика Слобідка (урочище Хрещате; 1976—1979), Ломачинці (урочище Вишнева; 1979—1980), пам'яток трипільської культури в Молдові (1952—1959). Постійний учасник Трипільської (Дністровської) експедиції.
Очолювала загін Трипільської комплексної експедиції (1980-ті роки), який досліджував поселення Доброводи та Косенівку, проводив розвідки поселень трипільської культури на Черкащині.
Праці
- Періодизація і хронологія середнього та пізнього Трипілля // Археологія. — 1971. — Вип. 5. — С.3—24.
- Нові дані про антропоморфну реалістичну пластику Трипілля // Археологія. — Вип. 11. — С.3—21.
- Петренська регіональна група трипільської культури // Археологія. — 1984. — Вип. 45. — С.10—23.
- Взаємовідносини Трипілля-Кукутені з синхронними культурами Центральної Європи // Археологія. — 1985. — Вип. 51. — С. 22—31.
- (рос.)Антропоморфные сюжеты на керамике культур Трипольско-Кукутенской общности // Духовная культура древних обществ на территории Украины. — К., 1993. — С.34—180.
- Зв'язки Трипілля-Кукутені зі степовими енеолітичними культурами: (До проблеми індоєвропеїзації Європи) // Записки НТШ. Праці археологічної комісії. — Львів, 1998. — Т. 235. — С.111-153.
Джерела
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С.290—291.
- Бузян Г. М., Якубенко О. О. Мовша Тамара Григорівна // Енциклопедія трипільської цивілізації. — Т. 2. — С.338—339.
- Пам'яті Тамари Григорівни Мовші // Наукові записки з української історії. — Випуск 15. — Золоті литаври, 2004. — С.275—276.
- Бузян Галина, Якубенко Олена, Тамара Григорівна Мовша // Ант: Вісник археології, мистецтва, культурної антропології. — Випуск 13—15. — 2005. — С.101—102.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
partiya employer platnya golovuvav la misce prozhivannya konfesiya Movsha Tamara GrigorivnaNarodilasya20 kvitnya 1922 1922 04 20 Lyubech Chernigivska oblastPomerla4 bereznya 2003 2003 03 04 80 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinkaDiyalnistarheologAlma materIstorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaZakladNMIU Institut arheologiyi NAN Ukrayini Muzej tripilskoyi kulturiNaukovij stupinkandidat istorichnih nauk 1975 Nagorodi Tamara Grigorivna Movsha 20 kvitnya 1922 mistechko Lyubech nini selishe miskogo tipu Ripkinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 4 bereznya 2003 Kiyiv ukrayinskij arheolog doslidnik Kandidat istorichnih nauk 1975 Laureat BiografiyaTamara Grigorivna Movsha narodilasya 20 kvitnya 1922 roku v Lyubechi v rodini robitnika 1925 roku sim ya pereyihala do Kiyeva de meshkala na Truhanovomu ostrovi Batko Grigorij Yakovich Movsha buv povnim Georgiyivskim kavalerom pracyuvav motoristom V yunosti Tamara otrimala posvidchennya na pravo keruvannya motornim chovnom 1939 roku Movsha zakinchila shkolu i vstupila na istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu ale navchannya perervala vijna Pislya radyanskogo vidvoyuvannya Kiyeva Tamara ponovila navchannya v universiteti yakij zakinchila 1945 roku Togo zh roku pochala pracyuvati naukovim spivrobitnikom Kiyivskogo derzhavnogo istorichnogo muzeyu teper Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini u viddili doklasovogo pervisnogo suspilstva Cej viddil Movsha ocholyuvala u 1952 1977 rokah Zajmalasya uporyadkuvannyam arheologichnih fondiv stvorennyam rozdiliv ekspoziciyi pracyuvala z kolekciyami materialiv iz rozkopok Vikentiya Hvojki Mikoli Bilyashivskogo Mihajla Rudinskogo Sergiya Gamchenka Viktora Petrova Silvestra Maguri Valeriyi Kozlovskoyi Petra Kurinnogo Mikoli Makarenka 1975 roku zahistila kandidatsku disertaciyu Antropomorfna plastika Tripillya realistichnij stil U 1977 1989 rokah bula spivrobitnikom viddilu pervisnoyi arheologiyi Institutu arheologiyi AN URSR teper Institut arheologiyi NAN Ukrayini Vid 1990 roku i do kincya zhittya Movsha zaviduvala Muzeyem tripilskoyi kulturi v Pereyaslavi u stvorenni yakogo vzyala aktivnu uchast Naukova diyalnistSfera naukovih interesiv Movshi bula pov yazana perevazhno z Tripillyam duhovna kultura ta ideologichni uyavlennya tripilskih plemen vzayemini vseredini velicheznoyi tripilsko kukutenskoyi spilnosti ta z inoetnichnimi spilnostyami eneolitu hronologiya podil Tripillya Kukuteni na nizku kultur abo etnokulturnih grup Avtor ponad 150 naukovih prac zokrema rozdiliv do pershih tomiv Arheologiya Ukrayinskoyi RSR 1971 ta Arheologiya Ukrainskoj SSR 1985 Polovi doslidzhennya rozpochala 1946 roku Brala uchast u doslidzhenni poselen Volodimirivka kerivnik ekspediciyi Tetyana Passek Soloncheni II 1955 1956 1959 Cviklivci 1960 1961 Zhvanec Shovb i 1962 1980 Velika Slobidka urochishe Hreshate 1976 1979 Lomachinci urochishe Vishneva 1979 1980 pam yatok tripilskoyi kulturi v Moldovi 1952 1959 Postijnij uchasnik Tripilskoyi Dnistrovskoyi ekspediciyi Ocholyuvala zagin Tripilskoyi kompleksnoyi ekspediciyi 1980 ti roki yakij doslidzhuvav poselennya Dobrovodi ta Kosenivku provodiv rozvidki poselen tripilskoyi kulturi na Cherkashini PraciPeriodizaciya i hronologiya serednogo ta piznogo Tripillya Arheologiya 1971 Vip 5 S 3 24 Novi dani pro antropomorfnu realistichnu plastiku Tripillya Arheologiya Vip 11 S 3 21 Petrenska regionalna grupa tripilskoyi kulturi Arheologiya 1984 Vip 45 S 10 23 Vzayemovidnosini Tripillya Kukuteni z sinhronnimi kulturami Centralnoyi Yevropi Arheologiya 1985 Vip 51 S 22 31 ros Antropomorfnye syuzhety na keramike kultur Tripolsko Kukutenskoj obshnosti Duhovnaya kultura drevnih obshestv na territorii Ukrainy K 1993 S 34 180 Zv yazki Tripillya Kukuteni zi stepovimi eneolitichnimi kulturami Do problemi indoyevropeyizaciyi Yevropi Zapiski NTSh Praci arheologichnoyi komisiyi Lviv 1998 T 235 S 111 153 DzherelaBazhenov L V Podillya v pracyah doslidnikiv i krayeznavciv XIX XX st Istoriografiya Biobibliografiya Materiali Kam yanec Podilskij 1993 S 290 291 Buzyan G M Yakubenko O O Movsha Tamara Grigorivna Enciklopediya tripilskoyi civilizaciyi T 2 S 338 339 Pam yati Tamari Grigorivni Movshi Naukovi zapiski z ukrayinskoyi istoriyi Vipusk 15 Zoloti litavri 2004 S 275 276 Buzyan Galina Yakubenko Olena Tamara Grigorivna Movsha Ant Visnik arheologiyi mistectva kulturnoyi antropologiyi Vipusk 13 15 2005 S 101 102