Кві́тка — видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин.
Квітка | |
Гештег | flowers[1] |
---|---|
Квітка у Вікісховищі |
Квітка — складна система органів, що забезпечує насінневе розмноження покритонасінних (квіткових) рослин. У двостатевій квітці проходять мікро- і мегаспорогенез, - і , запилення, запліднення, розвиток зародка, утворення плоду з насінням. Поява квітки в процесі еволюції — ароморфоз, який забезпечив широке розселення покритонасінних на Землі.
Квіткою закінчується головне або бічні стебла. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. У сидячих квіток квітконіжка вкорочена або відсутня. Квітконіжка переходить у вкорочену вісь квітки, її стеблову частину — квітколоже. Форма квітколожа може бути різною, на ньому розташовані усі інші частини квітки: чашолистки, що утворюють чашечку, пелюстки, які формують віночок, тичинки і маточка. В повній квітці є всі частини. Нижні її долі утворюють оцвітину, що часто складається з чашечки та віночка, вище розташовані тичинки та маточка з приймочкою.
Пагін, на якому розташована квітка або суцвіття, часто називають квітконосом. Листок, з пазухи якого виходить квітка, називають криючим стосовно цієї квітки. У рослин на квітконіжці є невеликі листочки — приквітки. Іноді приквітками називають криючі листки, а листочки на квітконіжках — приквітничками (наприклад, у фіалки).
Гіпотези походження квітки
У грудні 2018 року на основі аналізу викопних решток рослин, названих Nanjinganthus, було отримано дані, що перші квіти виникли 250 млн років тому.
Зі спроб зрозуміти походження найбільш типової для покритонасінних двостатевої квітки з так чи інакше влаштованою оцвітиною зародилися основні гіпотези походження покритонасінних рослин (Angiospermae) як таксона.
- Псевдантова теорія:
Час: початок XX століття. Основоположники: Адольф Генріх Густав Енглер, Ріхард Веттштейн.
Теорія заснована на уявленні про походження квіткових від гнетоподібних голонасінних предків. Була розроблена оригінальна концепція походження квітки — ідея про незалежне виникнення частин квітки як органів «sui generis». Передбачалося, що первинними у покритонасінних були роздільностатеві запилювані вітром квіти з невеликим і строго фіксованим числом частин, а подальша їх еволюція йшла по лінії від простого до складного.
- Стробілярна, або евантова теорія:
Час: кінець XVIII століття — початок XX століття. Основоположники: Й. В. Ґете, О. П. Декандоль (типологічні побудови), Н. Арбер та Дж. Паркін.
Відповідно до цієї теорії, найближчі до предків покритонасінних мезозойські бенетити, а вихідний тип квітки представляється схожим з тим, що спостерігається у багатьох сучасних багатоплідних: двостатева ентомофільна квітка з подовженою віссю, великим і невизначеним числом вільних частин. Подальша еволюція квітки в межах покритонасінних мала редукційний характер.
- Теломна теорія:
Час: з 30-х років XX століття. Основоположник: Вальтер Ціммерман.
Відповідно до цієї теорії, всі органи вищих рослин походять та незалежно розвиваються з теломів; вищі рослини зі справжніми коренями і пагонами походять від риніофітів, тіло яких було представлено системою дихотомічно розгалужених простих циліндричних осьових органів — теломів та . У ході еволюції в результаті перевершинювання, сплощення, зрощення і редукції теломів виникли всі органи покритонасінних рослин. Листя насіннєвих рослин виникли зі сплощених та зрощених між собою систем теломів; стебла — завдяки бічному зрощенню теломів; коріння — з систем підземних теломів. Основні частини квітки — тичинки і маточки — виникли зі спороносних теломів і еволюціонували незалежно від вегетативних листків.
Утворення квітки
Фази утворення квітки
Як ми бачимо, процес утворення квітки складний і багатоступеневий. Він індукується довжиною дня або фотоперіодом та холодом (яровизація). Лише в деяких видів при відсутності індуктивних умов утворення квіток не спостерігається зовсім — повний контроль цвітіння зовнішнім середовищем. У видів індуктивні умови прискорюють цей процес (кількісний контроль) або зовсім не діють (автономне утворення квіток).
Після закінчення першої фази ініціації цвітіння наступає друга, завершальна (), під час якої в апексі відбуваються процеси, які обумовлюють появу зачаткових елементів квітки. Якщо сприйняття фотоперіоду можна назвати листковою фазою ініціації цвітіння, то евокація — це фаза, яка реалізується в апексі стебла. В ході евокації під впливом флорального стимулу в конусі наростання стебла індукується експресія генів, що відповідають за морфогенетичну програму квіткоутворення. Збільшується кількість клітинних поділів, змінюється форма апекса.
Фізіологічні та морфологічні процеси утворення квітки
Фізіологічно і морфологічно виділяються групи ініціальних клітин, особливості поділу яких визначають наступний етап морфогенезу кожної частини квітки. Першими закладаються чашолистки, з'являються пелюсток, потім послідовно закладаються тичинки і плодолисточки.
Примордії плодолисточків поступово набувають підковоподібної форми, подовжуються і зростаються краями. Таким чином утворюється маточка. На внутрішній стороні кожного плодолисточка закладається примордій сім'ябруньки. Сім'ябрунька розростається, формуючи складові частини насінного зачатка, з якого після запліднення розвивається насінина. Насінний зачаток закладається на плаценті і здебільшого має кулясто-видовжену форму. В центрі формується нуцелус, що у більшості рослин обростає одним чи двома покривами (інтегументами), які на верхівці не зростаються один з одним, залишаючи отвір — мікропіле. Частина насінного зачатка, від якої відходить насінна ніжка, називається халазою. Насінна ніжка з'єднує сформований зачаток із плацентою і містить судинний пучок.
Нуцелус виконує функції мегаспорангія. Одна з його клітин стає археспоріальною, вона ділиться редукційним шляхом (мейоз) з утворенням чотирьох гаплоїдних макроспор. Три з них руйнуються, а одна дає початок зародковому мішку (жіночий гаметофіт). Внаслідок трьох наступних послідовних мітозів із неї у зародковому мішку з'являються 8 гаплоїдних ядер, причому після першого поділу два дочірні ядра направляються до протилежних полюсів поляризованого гаметофіта і там діляться ще двічі. Три ядра біля кожного полюса відокремлюються в клітини. Одна з клітин біля мікропіле стає яйцеклітиною (жіночою гаметою), а дві інші — синергідами. Інші три ядра на протилежному полюсі утворюють клітини-антиподи. Решта двоє ядер мігрують до центру, зливаються, перетворюючись на вторинне диплоїдне ядро центральної клітини, що дає початок ендосперму. Яйцеклітина і жіночий гаметофіт у такому вигляді готові до запліднення.
Тичинкова нитка утворюється за рахунок апікального, а потім інтеркалярного поділу і росту клітин примордію. В дистальній частині ініціальні клітини дають початок тканинам пиляка.
У пиляку клітини спорогенної тканини послідовно діляться шляхом мейозу. В результаті з материнської клітини утворюються 4 гаплоїдні мікроспори. У процесі утворення мікроспор спорогенні материнські клітини гублять більшу частину цитоплазматичних РНК і білків. Із кожної такої мікроспори формується пилкове зерно (чоловічий гаметофіт). При цьому вона збільшується в розмірах, вкривається подвійною оболонкою. Ядро мікроспори ділиться мітотично й асиметрично, в результаті чого всередині пилкового зерна з вегетативним ядром з'являється маленька генеративна клітина зі своїм генеративним ядром. Генеративна клітина ділиться й утворює два спермії (чоловічі гамети). У багатьох видів це відбувається уже в пилковій трубці. Вегетативна клітина забезпечує життєдіяльність пилкового зерна та ріст пилкової трубки.
Таким чином, у процесі розвитку пилкового зерна шляхом мейозу, а потім мітозу, в ньому утворюється дуже редукований чоловічий гаметофіт. Він складається з однієї (покритонасінні) або кількох (голонасінні) вегетативних клітин та однієї маленької генеративної клітини зі своїм генеративним ядром, яка здебільшого поділяється на два спермії (чоловічі гамети), що беруть участь у заплідненні.
Важливу фізіологічну функцію в редукційному діленні при мікроспорогенезі виконують каротин і каротиноїди. Понижений вміст їх у пиляках призводить до порушення мікроспорогенезу та утворення абортивного пилку.
У процесі мега- і мікроспорогенезу в клітинних стінках на ранніх фазах розвитку відкладається калоза (β-1,3-глюкан), яка забезпечує тимчасову ізоляцію клітин, що переходять на генеративний шлях розвитку. Генеративна клітина при формуванні також на деякий час покривається клітинною оболонкою з калози, що необхідно для її ізоляції від цитоплазми вегетативної клітини. Потім калоза зникає і генеративна клітина залишається оточеною оболонкою з целюлози й пектину. Таким чином, тимчасова ізоляція клітин — важлива умова для переходу до генеративної фази розвитку.
Тривалість періоду цвітіння окремої квітки коливається від 2-3 годин (Hibiscus) до 80 днів (тропічна орхідея Odontoglossum). Тривалість цвітіння залежить від кількості утвореного квіткою пилку, кількості квіток та періоду цвітіння першої й останньої квітки.
Будова
Квітка складається із стеблової частини (квітконіжка і квітколоже), листкової частини (чашолистки, пелюстки) та генеративної частини (тичинки, маточка або маточки). Квітка є апікальним (верхівковим) органом, але при цьому вона може розташовуватися як на верхівці головного пагона, так і бічного. Вона прикріплюється до стебла за допомогою квітконіжки. Якщо квітконіжка сильно вкорочена або відсутня, квітка називається сидячою (подорожник, вербена, конюшина). На квітконіжці розташовуються також два (у дводольних) і один (в однодольних) маленьких передлистки — приквітки, які часто можуть бути відсутні. Верхня розширена частина квітконіжки, на якій розташовуються всі органи квітки, називається квітколожем. Квітколоже може мати різні розміри і форму — плоску (півонія), опуклу (суниця, малина), увігнуту (мигдаль), подовжену (магнолія). У деяких рослин в результаті зрощення квітколожа, нижніх частин покрову та андроцею утворюється особлива структура — гіпантій. Форма гіпантію може бути різноманітною і іноді брати участь в утворенні плоду ( — плід шипшини, яблуко). Гіпантій характерний для представників родин розових, аґрусових, ломикаменевих, бобових.
Частини квітки ділять на фертильні, або репродуктивні (тичинки, маточка або маточки), і стерильні (оцвітина).
Оцвітина
Оцвітину називають простою, якщо всі її листочки однотипні (квітка тюльпана). Подвійна оцвітина складається з чашечки та віночка. Чашечка — це зовнішнє коло подвійної оцвітини, що виконує переважно функцію захисту; листочки, що складають чашечку — чашолистки — найчастіше бувають зеленими, рідше — забарвленими в інший колір.
Віночок
Віночок — внутрішня, найпомітніша частина подвійної оцвітини, що пристосована для приваблення запилювачів. Листочки, що утворюють віночок, називаються пелюстками. Віночок буває роздільнопелюстковим або зрослопелюстковим. В пелюстці нижня, більш вузька частина — нігтик — може значно відрізнятися від верхньої, розширеної — відгину.
В зрослопелюстковому віночку розрізняють трубку, відгин та зів — місце переходу трубки у відгин. Кількість зубців, лопастей або доль відгону звичайно вказує на кількість зрощених пелюсток.
Залежно від співвідношення величин трубки та відгину та від форми відгину, розрізняють різні форми віночка, наприклад: колесоподібний, дзвоникоподібний (у дзвоників), трубчастий, язичковий, двогубий (у глухої кропиви).
Насіннєвий зачаток
При анатомічному дослідженні насіннєвого зачатка розрізняють такі складові частини: , , покриви (), (мікропіле), . Насіннєвий зачаток виник у філогенезі спороносних органів. Уперше він з'являється у насінних папоротей. У голонасінних насінні зачатки містяться на плодолистках відкрито, у покритонасінних — усередині зав'язі. Маточка виникла в процесі еволюції рослин як орган, у якому відбувається запліднення і який у цілому бере участь у формуванні плоду.
Види квітів
З огляду на різну будову та екологію, квіти можна поділяти за різними критеріями. До критеріїв, які використовуються найчастіше можна віднести колір оцвітини, наявність або відсутність запаху, стійкість квітки. У науці в основному використовуються наступні критерії:
- Поділ з огляду на стать
- Квіти бувають одно- і двостатеві. Одностатеві квітки несуть або тільки маточки, або тільки тичинки, як, наприклад, у дуба, тиса, тополі. У двостатевих (гермафродитних) чоловічі і жіночі статеві органи розвиваються в одній квітці (проліски, горох). Відповідно є одно- та дводомні рослини. В однодомних рослин чоловічі й жіночі квітки ростуть окремо на одній рослині (дуб, ліщина, бук). У дводомних — чоловічі і жіночі квітки знаходяться на різних рослинах, тобто кожна конкретна рослина є або жіночою, або чоловічою (тис, тополя, гостролист, обліпиха). Існують також форми нестатеві (без тичинок і маточки), які служать як приваблення (крайні квіти волошки синьої).
- Поділ за характером запилення
- Значно частіше у природі зустрічаються квіти адаптовані до запилення чужим пилком (взятим з інших квітів або рослин). Такі квіти називаються перехреснозапильними (алогамними). Їх протилежність — квіти, що запилюються власним пилком, називаються самозапильними (автогамними). Серед самозапильних є клейстогамні квіти — ті, що ніколи не відкриваються. Серед перехреснозапильних виділяють: вітрозапильні (анемохори), комахозапильні (ентомохори) рослини, рослини, які запилюються водою (гідрохори), птахами.
- Поділ за наявністю нектарників
- Квіти з легкодоступними нектарниками,
- Квіти з частково прихованими нектарниками,
- Квіти із повністю схованими нектарниками,
- Квіти без нектарників (т. зв. квіти пилкові)
- Поділ за формою оцвітини
- Лійкоподібні квіти — безстатеві ; трубка віночка довга, вигнута, догори сильно розширена. Число зубців більше, ніж у трубчастих квіток, через часткове розщеплення вільних верхівок пелюсток.. Слугують лише для приваблення і тому не мають тичинок та маточки. Віночок утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими .
- Дзвоникоподібні квіти,
- Трубчасті квіти — , мають довгу трубку, яка зверху творить розширення, або ж мають короткий п'ятизубчастий відгин, сформований вільними верхівками пелюсток. Гермафродитні (двостатеві), рідше одностатеві.
- Метеликоподібні квіти (у бобових),
- Квіти-пастки.
- Поділ за будовою оцвітини
- Диплохламідні — квітки з подвійною оцвітиною. Поділяються на гомохламідні і гетерохламідні.
- Гомохламідні — квітки з простою оцвітиною, тобто її листочки приблизно однакові, частіше розташовані спірально, у досить великій кількості. Листочки мають чашоподібну або віночкоподібну форму. Такий тип характерний для найбільш примітивних родин покритонасінних (магнолія, лілія, купальниця).
- Гетерохламідні — квітки з подвійною оцвітиною, що розділяється на чашечку і віночок (гвоздика, дзвоники, горох)
- Гаплохламідні (монохламідні) — квітки з лише одним колом листочків оцвітини, які частіше за все мають чашоподібну форму (кропива, в'яз, лобода).
- Апохламідні — квітки без оцвітини (ясен, верба). Зараз більшість науковців вважають, що втрата оцвітини відбулася у процесі еволюції; колись панувала думка, що рослини з апохламідними квітками являють собою найпримітивніші з покритонасінних, у яких оцвітина ще не розвилася.
Симетрія квітки
Характер симетрії в розташуванні та формі органів, особливо віночка квітки, є класифікаційною ознакою. Якщо через квітку можна провести декілька площин симетрії — квітку називають правильною, або актиноморфною. Якщо ж частини одного кола квітки різні і розташовані так, що площина симетрії тільки одна — її називають зигоморфною або неправильною.
Якщо через квітку не можна провести жодної площини симетрії, її називають асиметричною.
Актиноморфні квіти
-
-
-
-
Гібридна чайна троянда
Зигоморфні квіти
Асиметричні квіти
За аналогією з актиноморфністю, зигоморфністю і асиметричністю квітки в цілому говорять і про актиноморфність, зигоморфність і асиметричність віночка.
Формула та діаграма квітки
Для короткого і умовного позначення будови квіток застосовують формули, в яких за допомогою буквених і цифрових позначень кодують різні морфологічні ознаки: стать і симетрію квітки, число кіл у квітці, а також число членів у кожному колі, зрощення частин квітки і положення маточок (верхня або нижня зав'язь).
Формула квітки — це коротка характеристика, її опис за допомогою символів. Квітку вивчають в акропетальному порядку і в цій послідовності записують такі символи: полісиметричної квітки (актиноморфної) — *, зигоморфної — ↑, асиметричної — •│:, — потім символ чашечки — К (Са), віночка — С (Со), андроцею — А, гінецею — G, простої оцвітини (perigonium) — P. Кількість елементів кожної частини квітки позначається відповідним числом, якщо ж цих елементів більше дванадцяти значком — ∞ ; факт зрощення частин квітки позначається дужками, розміщення даної частини квітки у різних колах розділяється знаком +. Верхня зав'язь позначається рискою (–), поставленою під числом карпел гінецею, нижня зав'язь — над числом, а середня — поряд із числом карпел. Наприклад, формула квітки свиріпи (Barbarea) має такий вигляд: *К4С4А2+4G(2); груші (Pyrus): *K5C5A∞G(5); тюльпана (Tulipa): *P3+3A3+3G(3)-; бузини (Sambucus): *K5C5A5G(3)-.
Найповніше уявлення про будову квітки дають діаграми, які представляють схематичну проєкцію квітки на площину, перпендикулярну осі квітки і проходить через криючий листок і вісь суцвіття або пагін, на якому розташована квітка.
Циклічність квітки
У більшості рослин частини квітки утворюють добре помітні мутовки або кола (цикли). Найпоширеніші пента- і тетрациклічні, тобто п'яти- і чотирикругові квітки. Число частин квітки на кожному колі може бути різним. Найчастіше квіти бувають пентациклічні: два кола оцвітини (чашечка і віночок), два кола тичинок (андроцей) і одне коло з плодолистків (гінецей). Таке розташування квіток характерне для Лілійних, Амарилісових, Гвоздичних, Геранієвих. У тетрациклічних квіток зазвичай розвивається два кола оцвітини: одне коло андроцея і одне коло гінецея (Півникові, Зозулинцеві, Бруслинові, Ранникові, Губоцвіті тощо)
Іноді спостерігається зменшення числа кіл та членів в них (безпокровні одностатеві квітки) або збільшення (особливо у садових форм). Квітку зі збільшеним числом кіл називають махровою. Махровість зазвичай пов'язана або з розщепленням пелюсток в процесі онтогенезу квітки, або із перетворенням в пелюстки частини тичинок.
У будові квіток проявляються певні закономірності, зокрема правило кратних відносин. Його суть полягає в тому, що в різних колах квітки є однакова або кратна кількість членів. У більшості однодольних рослин найчастіше зустрічаються тричленні, у дводольних — п'ятичленні, рідше дво- або чотиричленні (Капустяні, Макові) квітки. Відступ від цього правила часто спостерігається в колі гінецея, число його членів буває менше, ніж в інших колах.
У більшості покритонасінних всі частини квітки розташовані на квітколожі у вигляді концентричних кіл (квітка кругова, циклічна). В інших випадках (магнолія, купальниця) вони розташовані по спіралі (квітка спіральна, ациклічна). Іноді одні частини квітки розташовані в колах, інші по спіралі (квітка напівколова, геміциклічна або спіроциклічна). В останніх оцвітина має циклічне, а тичинки і маточка — спіральне розташування (жовтець), або чашечка — спіральне, а інші частини квітки — циклічне (шипшина). Зазвичай вважають, що еволюційно ациклічні квітки архаїчніші ніж циклічні, тобто вони утворилися в процесі еволюції раніше.
У квітці спіралі виражаються тими ж формулами, що і листорозміщення. Іноді вони дуже складні, особливо серед тичинок. У циклічних квітках здебільшого чітко видно, що члени будь-якого кола чергуються з членами сусідніх кіл, а не протистоять їм. Звідси виводять правило чергування кіл. Якщо тичинки розташовані у два кола, то зовнішнє коло буває зазвичай протичашечним, а члени внутрішнього кола протистоять пелюсткам. Відступ від цього правила іноді виникає в результаті редукції одного з кіл, тобто при переході від пентациклічної до тетрациклічної квітки, зберігається або зовнішній (крушини), або внутрішнє коло (Бруслинові).
Символізм квітів
Багато квітів мають важливе символічне значення у культурі різних народів. Присвоєння значень для квітів відоме як «мова квітів». Деякі з найпоширеніших прикладів:
- Червоні троянди — символ любові, краси та пристрасті.
- Маки є символом спокою у момент смерті. У Великій Британії, Новій Зеландії, Австралії і Канаді, а також останнім часом в Україні символічні зображення червоного маку носять на пам'ять про солдатів, загиблих під час війни.
- Півники та лілії використовується в похованнях як символ з посиланням на «воскресіння/життя».
- Ромашки є символом невинності.
У мистецтві багатьох культур в усьому світі існує виражена тенденція пов'язувати жіночність із квітами.
Завдяки своїй різноманітній і колоритній зовнішності квіти давно стали улюбленим предметом для зображення художниками. Деякі з найвідоміших картин знаменитих художників відображають квіти, такі як «Соняшники» Ван Гога, серія з лататтям Клода Моне.
Квіти також засушують методом сублімаційного сушіння і створюють тривимірні витвори мистецтва.
У міфології квіти пов'язані з богами, наприклад римська богиня квітів, садів та весни Флора та грецька богиня весни, квітів і природи Хлорида.
В індуїстській міфології, квіти мають значний статус. Вішну, одного з трьох головних богів в індуїстській системі, часто зображують, як він стоїть на квітці лотоса. Крім зв'язку з Вішну, індуїстська традиція також вважає, що лотос має духовне значення. Наприклад, він фігурує в індуїстських міфах про створення світу.
Використання
Декоративне квітникарство
Квіти використовуються в основному для декоративних цілей, що забезпечує джерело естетичного задоволення. Особливо цінуються як декоративні рослини види квітів з оцвітиною вражаючого розміру і кольору, ароматні, з оригінальною формою чашолистків. Іноді естетичну цінність мають не окремі квітки, а все суцвіття або приквіткові листки. Популярні квіти декоративних кущів: бузок, форзиція, троянда, серед трав'янистих рослин: тюльпан, гладіолус, хризантема, нарцис, та багато інших. Вирощування та виробництво квітів у садівництві називається квітникарством. Мистецтво аранжування квітів — флористика, на Далекому Сході (Японія) таке мистецтво є традиційним та має назву ікебана. Квітки часто використовуються як декоративний елемент.
Зрізані квіти у вигляді букетів продаються для прикраси інтер'єру та на подарунки. Завдяки цьому вирощування квітів на зріз є однією з успішних сучасних індустрій. Деякі країни (наприклад, Голландія) славляться своїми квітами, які літаками транспортують на продаж у багато країн світу. Успішно продаються й живі квіти у вазонах.
Медоносні рослини
Деякі квіти забезпечують бджіл сировиною для виробництва меду — нектаром та пилком. Через це вирощують все більше число видів медоносних рослин, таких як гречка, конюшина, ріпак.
Ефірні олії
Деякі рослини вирощують для того, щоб отримувати ефірні олії власне з квітів. Ефірні олії є сировиною, наприклад, для парфумерної та фармакологічної промисловості. З пелюсток троянд отримують трояндову олію, з кошичків рум'янку — рум'янкову олію, з суцвіть лаванди — лавандову олію та ін.
Кулінарія
Квіти та суцвіття мають менше значення в кулінарії ніж інші частини рослин, але деякі види є важливими овочами та спеціями. Поживними овочами є, наприклад, молоді суцвіття цвітної капусти, броколі, артишоку. Крім того, можна вживати в їжу квіти та суцвіття гарбуза, кабачка, бузини чорної. Суцвіття хмелю є ключовою спецією у виробництві пива. Тичинки з квітів шафрану належать до найдорожчих прянощів, використовуються також як барвник. Пелюстки календули додані в корми для птиці надають інтенсивнішого забарвлення яєчним жовткам.
Лікарські рослини
Деякі квіти та суцвіття також використовуються як лікарські рослини. Наприклад, квіти ромашки лікарської та суцвіття липи використовуються як протизастудний, протизапальний та спазмолітичний засіб.
Примітки
- (5) #flowers - Twitter Search / Twitter
- Квітка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Chinese Academy of Sciences (18 грудня 2018). . EurekAlert!. Архів оригіналу за 18 Грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 20 Грудня 2013. Процитовано 9 Травня 2014.
- . Архів оригіналу за 13 Січня 2017. Процитовано 11 Грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 Грудня 2016. Процитовано 11 Грудня 2016.
- . Bbc.co.uk. 24 серпня 2009. Архів оригіналу за 28 жовтня 2010. Процитовано 30 серпня 2010.
- . Hinduism Today. Архів оригіналу за 13 квітня 2009. Процитовано 30 серпня 2010.
- . Theosociety.org. Архів оригіналу за 3 липня 2010. Процитовано 30 серпня 2010.
Посилання
- Квітка [ 15 Березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Річард Філіпс Фейнман: Про красу квітки (The Beauty of the Flower) [ 21 Травня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
- Фёдоров Ал. А., Артюшенко З. Т. Атлас по описательной морфологии высших растений. Цветок / АН СССР; Ботанич. ин-т им. В. Л. Комарова. — Л. : Наука, Ленингр. отд, 1975. — 352 с. — 3300 прим.
- Лотова Л. И. Ботаника: Морфология и анатомия высших растений. — Москва : КомКнига, 2007. — С. 65—69, 107. — .
- Ботаника с основами фитоценологии: Анатомия и морфология растений / Т. И. Серебрякова, Н. С. Воронин, А. Г. Еленевский. — Москва : ИКЦ «Академкнига», 2007. — 543 с. — .
Посилання
- Квіти, квітки [ 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 620-621. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kvitka znachennya Zapit Kviti perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Kvi tka vidozminenij ukorochenij nerozgaluzhenij pagin z obmezhenoyu zdatnistyu rostu metamorfizovanimi listkami priznachenij dlya zapilennya statevogo procesu i utvorennya nasinnya ta plodiv sho formuyetsya u kvitkovih roslin Kvitka source source source source source source Geshtegflowers 1 Kvitka u Vikishovishi Kvitka skladna sistema organiv sho zabezpechuye nasinneve rozmnozhennya pokritonasinnih kvitkovih roslin U dvostatevij kvitci prohodyat mikro i megasporogenez i zapilennya zaplidnennya rozvitok zarodka utvorennya plodu z nasinnyam Poyava kvitki v procesi evolyuciyi aromorfoz yakij zabezpechiv shiroke rozselennya pokritonasinnih na Zemli Kvitkoyu zakinchuyetsya golovne abo bichni stebla Bezlista chastina stebla pid kvitkoyu nazivayetsya kvitkonizhkoyu U sidyachih kvitok kvitkonizhka vkorochena abo vidsutnya Kvitkonizhka perehodit u vkorochenu vis kvitki yiyi steblovu chastinu kvitkolozhe Forma kvitkolozha mozhe buti riznoyu na nomu roztashovani usi inshi chastini kvitki chasholistki sho utvoryuyut chashechku pelyustki yaki formuyut vinochok tichinki i matochka V povnij kvitci ye vsi chastini Nizhni yiyi doli utvoryuyut ocvitinu sho chasto skladayetsya z chashechki ta vinochka vishe roztashovani tichinki ta matochka z prijmochkoyu Pagin na yakomu roztashovana kvitka abo sucvittya chasto nazivayut kvitkonosom Listok z pazuhi yakogo vihodit kvitka nazivayut kriyuchim stosovno ciyeyi kvitki U roslin na kvitkonizhci ye neveliki listochki prikvitki Inodi prikvitkami nazivayut kriyuchi listki a listochki na kvitkonizhkah prikvitnichkami napriklad u fialki Kviti riznih taksoniv roslinGipotezi pohodzhennya kvitkiU grudni 2018 roku na osnovi analizu vikopnih reshtok roslin nazvanih Nanjinganthus bulo otrimano dani sho pershi kviti vinikli 250 mln rokiv tomu Zi sprob zrozumiti pohodzhennya najbilsh tipovoyi dlya pokritonasinnih dvostatevoyi kvitki z tak chi inakshe vlashtovanoyu ocvitinoyu zarodilisya osnovni gipotezi pohodzhennya pokritonasinnih roslin Angiospermae yak taksona Psevdantova teoriya Chas pochatok XX stolittya Osnovopolozhniki Adolf Genrih Gustav Engler Rihard Vettshtejn Teoriya zasnovana na uyavlenni pro pohodzhennya kvitkovih vid gnetopodibnih golonasinnih predkiv Bula rozroblena originalna koncepciya pohodzhennya kvitki ideya pro nezalezhne viniknennya chastin kvitki yak organiv sui generis Peredbachalosya sho pervinnimi u pokritonasinnih buli rozdilnostatevi zapilyuvani vitrom kviti z nevelikim i strogo fiksovanim chislom chastin a podalsha yih evolyuciya jshla po liniyi vid prostogo do skladnogo Strobilyarna abo evantova teoriya Chas kinec XVIII stolittya pochatok XX stolittya Osnovopolozhniki J V Gete O P Dekandol tipologichni pobudovi N Arber ta Dzh Parkin Vidpovidno do ciyeyi teoriyi najblizhchi do predkiv pokritonasinnih mezozojski benetiti a vihidnij tip kvitki predstavlyayetsya shozhim z tim sho sposterigayetsya u bagatoh suchasnih bagatoplidnih dvostateva entomofilna kvitka z podovzhenoyu vissyu velikim i neviznachenim chislom vilnih chastin Podalsha evolyuciya kvitki v mezhah pokritonasinnih mala redukcijnij harakter Telomna teoriya Chas z 30 h rokiv XX stolittya Osnovopolozhnik Valter Cimmerman Vidpovidno do ciyeyi teoriyi vsi organi vishih roslin pohodyat ta nezalezhno rozvivayutsya z telomiv vishi roslini zi spravzhnimi korenyami i pagonami pohodyat vid riniofitiv tilo yakih bulo predstavleno sistemoyu dihotomichno rozgaluzhenih prostih cilindrichnih osovih organiv telomiv ta U hodi evolyuciyi v rezultati perevershinyuvannya sploshennya zroshennya i redukciyi telomiv vinikli vsi organi pokritonasinnih roslin Listya nasinnyevih roslin vinikli zi sploshenih ta zroshenih mizh soboyu sistem telomiv stebla zavdyaki bichnomu zroshennyu telomiv korinnya z sistem pidzemnih telomiv Osnovni chastini kvitki tichinki i matochki vinikli zi sporonosnih telomiv i evolyucionuvali nezalezhno vid vegetativnih listkiv Utvorennya kvitkiFazi utvorennya kvitki Yak mi bachimo proces utvorennya kvitki skladnij i bagatostupenevij Vin indukuyetsya dovzhinoyu dnya abo fotoperiodom ta holodom yarovizaciya Lishe v deyakih vidiv pri vidsutnosti induktivnih umov utvorennya kvitok ne sposterigayetsya zovsim povnij kontrol cvitinnya zovnishnim seredovishem U vidiv induktivni umovi priskoryuyut cej proces kilkisnij kontrol abo zovsim ne diyut avtonomne utvorennya kvitok Pislya zakinchennya pershoyi fazi iniciaciyi cvitinnya nastupaye druga zavershalna pid chas yakoyi v apeksi vidbuvayutsya procesi yaki obumovlyuyut poyavu zachatkovih elementiv kvitki Yaksho sprijnyattya fotoperiodu mozhna nazvati listkovoyu fazoyu iniciaciyi cvitinnya to evokaciya ce faza yaka realizuyetsya v apeksi stebla V hodi evokaciyi pid vplivom floralnogo stimulu v konusi narostannya stebla indukuyetsya ekspresiya geniv sho vidpovidayut za morfogenetichnu programu kvitkoutvorennya Zbilshuyetsya kilkist klitinnih podiliv zminyuyetsya forma apeksa Fiziologichni ta morfologichni procesi utvorennya kvitki Fiziologichno i morfologichno vidilyayutsya grupi inicialnih klitin osoblivosti podilu yakih viznachayut nastupnij etap morfogenezu kozhnoyi chastini kvitki Pershimi zakladayutsya chasholistki z yavlyayutsya pelyustok potim poslidovno zakladayutsya tichinki i plodolistochki Primordiyi plodolistochkiv postupovo nabuvayut pidkovopodibnoyi formi podovzhuyutsya i zrostayutsya krayami Takim chinom utvoryuyetsya matochka Na vnutrishnij storoni kozhnogo plodolistochka zakladayetsya primordij sim yabrunki Sim yabrunka rozrostayetsya formuyuchi skladovi chastini nasinnogo zachatka z yakogo pislya zaplidnennya rozvivayetsya nasinina Nasinnij zachatok zakladayetsya na placenti i zdebilshogo maye kulyasto vidovzhenu formu V centri formuyetsya nucelus sho u bilshosti roslin obrostaye odnim chi dvoma pokrivami integumentami yaki na verhivci ne zrostayutsya odin z odnim zalishayuchi otvir mikropile Chastina nasinnogo zachatka vid yakoyi vidhodit nasinna nizhka nazivayetsya halazoyu Nasinna nizhka z yednuye sformovanij zachatok iz placentoyu i mistit sudinnij puchok Nucelus vikonuye funkciyi megasporangiya Odna z jogo klitin staye arhesporialnoyu vona dilitsya redukcijnim shlyahom mejoz z utvorennyam chotiroh gaployidnih makrospor Tri z nih rujnuyutsya a odna daye pochatok zarodkovomu mishku zhinochij gametofit Vnaslidok troh nastupnih poslidovnih mitoziv iz neyi u zarodkovomu mishku z yavlyayutsya 8 gaployidnih yader prichomu pislya pershogo podilu dva dochirni yadra napravlyayutsya do protilezhnih polyusiv polyarizovanogo gametofita i tam dilyatsya she dvichi Tri yadra bilya kozhnogo polyusa vidokremlyuyutsya v klitini Odna z klitin bilya mikropile staye yajceklitinoyu zhinochoyu gametoyu a dvi inshi sinergidami Inshi tri yadra na protilezhnomu polyusi utvoryuyut klitini antipodi Reshta dvoye yader migruyut do centru zlivayutsya peretvoryuyuchis na vtorinne diployidne yadro centralnoyi klitini sho daye pochatok endospermu Yajceklitina i zhinochij gametofit u takomu viglyadi gotovi do zaplidnennya Tichinkova nitka utvoryuyetsya za rahunok apikalnogo a potim interkalyarnogo podilu i rostu klitin primordiyu V distalnij chastini inicialni klitini dayut pochatok tkaninam pilyaka U pilyaku klitini sporogennoyi tkanini poslidovno dilyatsya shlyahom mejozu V rezultati z materinskoyi klitini utvoryuyutsya 4 gaployidni mikrospori U procesi utvorennya mikrospor sporogenni materinski klitini gublyat bilshu chastinu citoplazmatichnih RNK i bilkiv Iz kozhnoyi takoyi mikrospori formuyetsya pilkove zerno cholovichij gametofit Pri comu vona zbilshuyetsya v rozmirah vkrivayetsya podvijnoyu obolonkoyu Yadro mikrospori dilitsya mitotichno j asimetrichno v rezultati chogo vseredini pilkovogo zerna z vegetativnim yadrom z yavlyayetsya malenka generativna klitina zi svoyim generativnim yadrom Generativna klitina dilitsya j utvoryuye dva spermiyi cholovichi gameti U bagatoh vidiv ce vidbuvayetsya uzhe v pilkovij trubci Vegetativna klitina zabezpechuye zhittyediyalnist pilkovogo zerna ta rist pilkovoyi trubki Takim chinom u procesi rozvitku pilkovogo zerna shlyahom mejozu a potim mitozu v nomu utvoryuyetsya duzhe redukovanij cholovichij gametofit Vin skladayetsya z odniyeyi pokritonasinni abo kilkoh golonasinni vegetativnih klitin ta odniyeyi malenkoyi generativnoyi klitini zi svoyim generativnim yadrom yaka zdebilshogo podilyayetsya na dva spermiyi cholovichi gameti sho berut uchast u zaplidnenni Vazhlivu fiziologichnu funkciyu v redukcijnomu dilenni pri mikrosporogenezi vikonuyut karotin i karotinoyidi Ponizhenij vmist yih u pilyakah prizvodit do porushennya mikrosporogenezu ta utvorennya abortivnogo pilku U procesi mega i mikrosporogenezu v klitinnih stinkah na rannih fazah rozvitku vidkladayetsya kaloza b 1 3 glyukan yaka zabezpechuye timchasovu izolyaciyu klitin sho perehodyat na generativnij shlyah rozvitku Generativna klitina pri formuvanni takozh na deyakij chas pokrivayetsya klitinnoyu obolonkoyu z kalozi sho neobhidno dlya yiyi izolyaciyi vid citoplazmi vegetativnoyi klitini Potim kaloza znikaye i generativna klitina zalishayetsya otochenoyu obolonkoyu z celyulozi j pektinu Takim chinom timchasova izolyaciya klitin vazhliva umova dlya perehodu do generativnoyi fazi rozvitku Trivalist periodu cvitinnya okremoyi kvitki kolivayetsya vid 2 3 godin Hibiscus do 80 dniv tropichna orhideya Odontoglossum Trivalist cvitinnya zalezhit vid kilkosti utvorenogo kvitkoyu pilku kilkosti kvitok ta periodu cvitinnya pershoyi j ostannoyi kvitki BudovaBudova kvitki Kvitka skladayetsya iz steblovoyi chastini kvitkonizhka i kvitkolozhe listkovoyi chastini chasholistki pelyustki ta generativnoyi chastini tichinki matochka abo matochki Kvitka ye apikalnim verhivkovim organom ale pri comu vona mozhe roztashovuvatisya yak na verhivci golovnogo pagona tak i bichnogo Vona prikriplyuyetsya do stebla za dopomogoyu kvitkonizhki Yaksho kvitkonizhka silno vkorochena abo vidsutnya kvitka nazivayetsya sidyachoyu podorozhnik verbena konyushina Na kvitkonizhci roztashovuyutsya takozh dva u dvodolnih i odin v odnodolnih malenkih peredlistki prikvitki yaki chasto mozhut buti vidsutni Verhnya rozshirena chastina kvitkonizhki na yakij roztashovuyutsya vsi organi kvitki nazivayetsya kvitkolozhem Kvitkolozhe mozhe mati rizni rozmiri i formu plosku pivoniya opuklu sunicya malina uvignutu migdal podovzhenu magnoliya U deyakih roslin v rezultati zroshennya kvitkolozha nizhnih chastin pokrovu ta androceyu utvoryuyetsya osobliva struktura gipantij Forma gipantiyu mozhe buti riznomanitnoyu i inodi brati uchast v utvorenni plodu plid shipshini yabluko Gipantij harakternij dlya predstavnikiv rodin rozovih agrusovih lomikamenevih bobovih Chastini kvitki dilyat na fertilni abo reproduktivni tichinki matochka abo matochki i sterilni ocvitina Ocvitina Ocvitinu nazivayut prostoyu yaksho vsi yiyi listochki odnotipni kvitka tyulpana Podvijna ocvitina skladayetsya z chashechki ta vinochka Chashechka ce zovnishnye kolo podvijnoyi ocvitini sho vikonuye perevazhno funkciyu zahistu listochki sho skladayut chashechku chasholistki najchastishe buvayut zelenimi ridshe zabarvlenimi v inshij kolir Vinochok Kvitka tyulpana maye prostu ocvitinu Vinochok vnutrishnya najpomitnisha chastina podvijnoyi ocvitini sho pristosovana dlya privablennya zapilyuvachiv Listochki sho utvoryuyut vinochok nazivayutsya pelyustkami Vinochok buvaye rozdilnopelyustkovim abo zroslopelyustkovim V pelyustci nizhnya bilsh vuzka chastina nigtik mozhe znachno vidriznyatisya vid verhnoyi rozshirenoyi vidginu V zroslopelyustkovomu vinochku rozriznyayut trubku vidgin ta ziv misce perehodu trubki u vidgin Kilkist zubciv lopastej abo dol vidgonu zvichajno vkazuye na kilkist zroshenih pelyustok Zalezhno vid spivvidnoshennya velichin trubki ta vidginu ta vid formi vidginu rozriznyayut rizni formi vinochka napriklad kolesopodibnij dzvonikopodibnij u dzvonikiv trubchastij yazichkovij dvogubij u gluhoyi kropivi Nasinnyevij zachatok Pri anatomichnomu doslidzhenni nasinnyevogo zachatka rozriznyayut taki skladovi chastini pokrivi mikropile Nasinnyevij zachatok vinik u filogenezi sporonosnih organiv Upershe vin z yavlyayetsya u nasinnih paporotej U golonasinnih nasinni zachatki mistyatsya na plodolistkah vidkrito u pokritonasinnih useredini zav yazi Matochka vinikla v procesi evolyuciyi roslin yak organ u yakomu vidbuvayetsya zaplidnennya i yakij u cilomu bere uchast u formuvanni plodu Vidi kvitivZ oglyadu na riznu budovu ta ekologiyu kviti mozhna podilyati za riznimi kriteriyami Do kriteriyiv yaki vikoristovuyutsya najchastishe mozhna vidnesti kolir ocvitini nayavnist abo vidsutnist zapahu stijkist kvitki U nauci v osnovnomu vikoristovuyutsya nastupni kriteriyi Podil z oglyadu na stat Kviti buvayut odno i dvostatevi Odnostatevi kvitki nesut abo tilki matochki abo tilki tichinki yak napriklad u duba tisa topoli U dvostatevih germafroditnih cholovichi i zhinochi statevi organi rozvivayutsya v odnij kvitci proliski goroh Vidpovidno ye odno ta dvodomni roslini V odnodomnih roslin cholovichi j zhinochi kvitki rostut okremo na odnij roslini dub lishina buk U dvodomnih cholovichi i zhinochi kvitki znahodyatsya na riznih roslinah tobto kozhna konkretna roslina ye abo zhinochoyu abo cholovichoyu tis topolya gostrolist oblipiha Isnuyut takozh formi nestatevi bez tichinok i matochki yaki sluzhat yak privablennya krajni kviti voloshki sinoyi Podil za harakterom zapilennya Znachno chastishe u prirodi zustrichayutsya kviti adaptovani do zapilennya chuzhim pilkom vzyatim z inshih kvitiv abo roslin Taki kviti nazivayutsya perehresnozapilnimi alogamnimi Yih protilezhnist kviti sho zapilyuyutsya vlasnim pilkom nazivayutsya samozapilnimi avtogamnimi Sered samozapilnih ye klejstogamni kviti ti sho nikoli ne vidkrivayutsya Sered perehresnozapilnih vidilyayut vitrozapilni anemohori komahozapilni entomohori roslini roslini yaki zapilyuyutsya vodoyu gidrohori ptahami Podil za nayavnistyu nektarnikiv Kviti z legkodostupnimi nektarnikami Kviti z chastkovo prihovanimi nektarnikami Kviti iz povnistyu shovanimi nektarnikami Kviti bez nektarnikiv t zv kviti pilkovi Podil za formoyu ocvitini Lijkopodibni kviti bezstatevi trubka vinochka dovga vignuta dogori silno rozshirena Chislo zubciv bilshe nizh u trubchastih kvitok cherez chastkove rozsheplennya vilnih verhivok pelyustok Sluguyut lishe dlya privablennya i tomu ne mayut tichinok ta matochki Vinochok utvorenij zroslimi u viglyadi lijki yaskravo zabarvlenimi Dzvonikopodibni kviti Trubchasti kviti mayut dovgu trubku yaka zverhu tvorit rozshirennya abo zh mayut korotkij p yatizubchastij vidgin sformovanij vilnimi verhivkami pelyustok Germafroditni dvostatevi ridshe odnostatevi Metelikopodibni kviti u bobovih Kviti pastki Podil za budovoyu ocvitini Diplohlamidni kvitki z podvijnoyu ocvitinoyu Podilyayutsya na gomohlamidni i geterohlamidni Gomohlamidni kvitki z prostoyu ocvitinoyu tobto yiyi listochki priblizno odnakovi chastishe roztashovani spiralno u dosit velikij kilkosti Listochki mayut chashopodibnu abo vinochkopodibnu formu Takij tip harakternij dlya najbilsh primitivnih rodin pokritonasinnih magnoliya liliya kupalnicya Geterohlamidni kvitki z podvijnoyu ocvitinoyu sho rozdilyayetsya na chashechku i vinochok gvozdika dzvoniki goroh Gaplohlamidni monohlamidni kvitki z lishe odnim kolom listochkiv ocvitini yaki chastishe za vse mayut chashopodibnu formu kropiva v yaz loboda Apohlamidni kvitki bez ocvitini yasen verba Zaraz bilshist naukovciv vvazhayut sho vtrata ocvitini vidbulasya u procesi evolyuciyi kolis panuvala dumka sho roslini z apohlamidnimi kvitkami yavlyayut soboyu najprimitivnishi z pokritonasinnih u yakih ocvitina she ne rozvilasya Simetriya kvitkiHarakter simetriyi v roztashuvanni ta formi organiv osoblivo vinochka kvitki ye klasifikacijnoyu oznakoyu Yaksho cherez kvitku mozhna provesti dekilka ploshin simetriyi kvitku nazivayut pravilnoyu abo aktinomorfnoyu Yaksho zh chastini odnogo kola kvitki rizni i roztashovani tak sho ploshina simetriyi tilki odna yiyi nazivayut zigomorfnoyu abo nepravilnoyu Yaksho cherez kvitku ne mozhna provesti zhodnoyi ploshini simetriyi yiyi nazivayut asimetrichnoyu Aktinomorfni kviti Dokladnishe Aktinomorfna kvitka Glechiki zhovti Pivoniya Narcis Gibridna chajna troyanda Zigomorfni kviti Dokladnishe Zigomorfna kvitka Rotiki Akonit Krasolya Ryast Rutka Asimetrichni kviti Gladiolus Strelitciya Kanna Za analogiyeyu z aktinomorfnistyu zigomorfnistyu i asimetrichnistyu kvitki v cilomu govoryat i pro aktinomorfnist zigomorfnist i asimetrichnist vinochka Formula ta diagrama kvitki Diagrama kvitki 1 vis sucvittya 2 prikvitki 3 chasholistki 4 pelyustka 5 tichinka 6 matochka 7 kriyuchij listok Dlya korotkogo i umovnogo poznachennya budovi kvitok zastosovuyut formuli v yakih za dopomogoyu bukvenih i cifrovih poznachen koduyut rizni morfologichni oznaki stat i simetriyu kvitki chislo kil u kvitci a takozh chislo chleniv u kozhnomu koli zroshennya chastin kvitki i polozhennya matochok verhnya abo nizhnya zav yaz Formula kvitki ce korotka harakteristika yiyi opis za dopomogoyu simvoliv Kvitku vivchayut v akropetalnomu poryadku i v cij poslidovnosti zapisuyut taki simvoli polisimetrichnoyi kvitki aktinomorfnoyi zigomorfnoyi asimetrichnoyi potim simvol chashechki K Sa vinochka S So androceyu A gineceyu G prostoyi ocvitini perigonium P Kilkist elementiv kozhnoyi chastini kvitki poznachayetsya vidpovidnim chislom yaksho zh cih elementiv bilshe dvanadcyati znachkom fakt zroshennya chastin kvitki poznachayetsya duzhkami rozmishennya danoyi chastini kvitki u riznih kolah rozdilyayetsya znakom Verhnya zav yaz poznachayetsya riskoyu postavlenoyu pid chislom karpel gineceyu nizhnya zav yaz nad chislom a serednya poryad iz chislom karpel Napriklad formula kvitki sviripi Barbarea maye takij viglyad K4S4A2 4G 2 grushi Pyrus K5C5A G 5 tyulpana Tulipa P3 3A3 3G 3 buzini Sambucus K5C5A5G 3 Najpovnishe uyavlennya pro budovu kvitki dayut diagrami yaki predstavlyayut shematichnu proyekciyu kvitki na ploshinu perpendikulyarnu osi kvitki i prohodit cherez kriyuchij listok i vis sucvittya abo pagin na yakomu roztashovana kvitka Ciklichnist kvitkiLiliya Pivniki Magnoliya Mak U bilshosti roslin chastini kvitki utvoryuyut dobre pomitni mutovki abo kola cikli Najposhirenishi penta i tetraciklichni tobto p yati i chotirikrugovi kvitki Chislo chastin kvitki na kozhnomu koli mozhe buti riznim Najchastishe kviti buvayut pentaciklichni dva kola ocvitini chashechka i vinochok dva kola tichinok androcej i odne kolo z plodolistkiv ginecej Take roztashuvannya kvitok harakterne dlya Lilijnih Amarilisovih Gvozdichnih Geraniyevih U tetraciklichnih kvitok zazvichaj rozvivayetsya dva kola ocvitini odne kolo androceya i odne kolo gineceya Pivnikovi Zozulincevi Bruslinovi Rannikovi Gubocviti tosho Inodi sposterigayetsya zmenshennya chisla kil ta chleniv v nih bezpokrovni odnostatevi kvitki abo zbilshennya osoblivo u sadovih form Kvitku zi zbilshenim chislom kil nazivayut mahrovoyu Mahrovist zazvichaj pov yazana abo z rozsheplennyam pelyustok v procesi ontogenezu kvitki abo iz peretvorennyam v pelyustki chastini tichinok U budovi kvitok proyavlyayutsya pevni zakonomirnosti zokrema pravilo kratnih vidnosin Jogo sut polyagaye v tomu sho v riznih kolah kvitki ye odnakova abo kratna kilkist chleniv U bilshosti odnodolnih roslin najchastishe zustrichayutsya trichlenni u dvodolnih p yatichlenni ridshe dvo abo chotirichlenni Kapustyani Makovi kvitki Vidstup vid cogo pravila chasto sposterigayetsya v koli gineceya chislo jogo chleniv buvaye menshe nizh v inshih kolah U bilshosti pokritonasinnih vsi chastini kvitki roztashovani na kvitkolozhi u viglyadi koncentrichnih kil kvitka krugova ciklichna V inshih vipadkah magnoliya kupalnicya voni roztashovani po spirali kvitka spiralna aciklichna Inodi odni chastini kvitki roztashovani v kolah inshi po spirali kvitka napivkolova gemiciklichna abo spirociklichna V ostannih ocvitina maye ciklichne a tichinki i matochka spiralne roztashuvannya zhovtec abo chashechka spiralne a inshi chastini kvitki ciklichne shipshina Zazvichaj vvazhayut sho evolyucijno aciklichni kvitki arhayichnishi nizh ciklichni tobto voni utvorilisya v procesi evolyuciyi ranishe U kvitci spirali virazhayutsya timi zh formulami sho i listorozmishennya Inodi voni duzhe skladni osoblivo sered tichinok U ciklichnih kvitkah zdebilshogo chitko vidno sho chleni bud yakogo kola cherguyutsya z chlenami susidnih kil a ne protistoyat yim Zvidsi vivodyat pravilo cherguvannya kil Yaksho tichinki roztashovani u dva kola to zovnishnye kolo buvaye zazvichaj protichashechnim a chleni vnutrishnogo kola protistoyat pelyustkam Vidstup vid cogo pravila inodi vinikaye v rezultati redukciyi odnogo z kil tobto pri perehodi vid pentaciklichnoyi do tetraciklichnoyi kvitki zberigayetsya abo zovnishnij krushini abo vnutrishnye kolo Bruslinovi Simvolizm kvitivChervona troyanda Dokladnishe Mova kvitiv Bagato kvitiv mayut vazhlive simvolichne znachennya u kulturi riznih narodiv Prisvoyennya znachen dlya kvitiv vidome yak mova kvitiv Deyaki z najposhirenishih prikladiv Kartina Sonyashniki Van Goga Chervoni troyandi simvol lyubovi krasi ta pristrasti Maki ye simvolom spokoyu u moment smerti U Velikij Britaniyi Novij Zelandiyi Avstraliyi i Kanadi a takozh ostannim chasom v Ukrayini simvolichni zobrazhennya chervonogo maku nosyat na pam yat pro soldativ zagiblih pid chas vijni Pivniki ta liliyi vikoristovuyetsya v pohovannyah yak simvol z posilannyam na voskresinnya zhittya Romashki ye simvolom nevinnosti U mistectvi bagatoh kultur v usomu sviti isnuye virazhena tendenciya pov yazuvati zhinochnist iz kvitami Zavdyaki svoyij riznomanitnij i koloritnij zovnishnosti kviti davno stali ulyublenim predmetom dlya zobrazhennya hudozhnikami Deyaki z najvidomishih kartin znamenitih hudozhnikiv vidobrazhayut kviti taki yak Sonyashniki Van Goga seriya z latattyam Kloda Mone Kviti takozh zasushuyut metodom sublimacijnogo sushinnya i stvoryuyut trivimirni vitvori mistectva U mifologiyi kviti pov yazani z bogami napriklad rimska boginya kvitiv sadiv ta vesni Flora ta grecka boginya vesni kvitiv i prirodi Hlorida V induyistskij mifologiyi kviti mayut znachnij status Vishnu odnogo z troh golovnih bogiv v induyistskij sistemi chasto zobrazhuyut yak vin stoyit na kvitci lotosa Krim zv yazku z Vishnu induyistska tradiciya takozh vvazhaye sho lotos maye duhovne znachennya Napriklad vin figuruye v induyistskih mifah pro stvorennya svitu VikoristannyaDekorativne kvitnikarstvo Ikebana Dokladnishe Kvitnikarstvo Kviti vikoristovuyutsya v osnovnomu dlya dekorativnih cilej sho zabezpechuye dzherelo estetichnogo zadovolennya Osoblivo cinuyutsya yak dekorativni roslini vidi kvitiv z ocvitinoyu vrazhayuchogo rozmiru i koloru aromatni z originalnoyu formoyu chasholistkiv Inodi estetichnu cinnist mayut ne okremi kvitki a vse sucvittya abo prikvitkovi listki Populyarni kviti dekorativnih kushiv buzok forziciya troyanda sered trav yanistih roslin tyulpan gladiolus hrizantema narcis ta bagato inshih Viroshuvannya ta virobnictvo kvitiv u sadivnictvi nazivayetsya kvitnikarstvom Mistectvo aranzhuvannya kvitiv floristika na Dalekomu Shodi Yaponiya take mistectvo ye tradicijnim ta maye nazvu ikebana Kvitki chasto vikoristovuyutsya yak dekorativnij element Zrizani kviti u viglyadi buketiv prodayutsya dlya prikrasi inter yeru ta na podarunki Zavdyaki comu viroshuvannya kvitiv na zriz ye odniyeyu z uspishnih suchasnih industrij Deyaki krayini napriklad Gollandiya slavlyatsya svoyimi kvitami yaki litakami transportuyut na prodazh u bagato krayin svitu Uspishno prodayutsya j zhivi kviti u vazonah Medonosni roslini Sucvittya grechki Dokladnishe Medonosi Deyaki kviti zabezpechuyut bdzhil sirovinoyu dlya virobnictva medu nektarom ta pilkom Cherez ce viroshuyut vse bilshe chislo vidiv medonosnih roslin takih yak grechka konyushina ripak Efirni oliyi Lavanda kanarska Lavandula canariensis Kanarski ostrovi Dokladnishe Efirni oliyi Deyaki roslini viroshuyut dlya togo shob otrimuvati efirni oliyi vlasne z kvitiv Efirni oliyi ye sirovinoyu napriklad dlya parfumernoyi ta farmakologichnoyi promislovosti Z pelyustok troyand otrimuyut troyandovu oliyu z koshichkiv rum yanku rum yankovu oliyu z sucvit lavandi lavandovu oliyu ta in Kulinariya Sucvittya artishoku Kviti ta sucvittya mayut menshe znachennya v kulinariyi nizh inshi chastini roslin ale deyaki vidi ye vazhlivimi ovochami ta speciyami Pozhivnimi ovochami ye napriklad molodi sucvittya cvitnoyi kapusti brokoli artishoku Krim togo mozhna vzhivati v yizhu kviti ta sucvittya garbuza kabachka buzini chornoyi Sucvittya hmelyu ye klyuchovoyu speciyeyu u virobnictvi piva Tichinki z kvitiv shafranu nalezhat do najdorozhchih pryanoshiv vikoristovuyutsya takozh yak barvnik Pelyustki kalenduli dodani v kormi dlya ptici nadayut intensivnishogo zabarvlennya yayechnim zhovtkam Romashka likarska Likarski roslini Dokladnishe Likarski roslini Deyaki kviti ta sucvittya takozh vikoristovuyutsya yak likarski roslini Napriklad kviti romashki likarskoyi ta sucvittya lipi vikoristovuyutsya yak protizastudnij protizapalnij ta spazmolitichnij zasib Primitki 5 flowers Twitter Search Twitter Kvitka Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Chinese Academy of Sciences 18 grudnya 2018 EurekAlert Arhiv originalu za 18 Grudnya 2018 Procitovano 18 grudnya 2018 Arhiv originalu za 20 Grudnya 2013 Procitovano 9 Travnya 2014 Arhiv originalu za 13 Sichnya 2017 Procitovano 11 Grudnya 2016 Arhiv originalu za 20 Grudnya 2016 Procitovano 11 Grudnya 2016 Bbc co uk 24 serpnya 2009 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2010 Procitovano 30 serpnya 2010 Hinduism Today Arhiv originalu za 13 kvitnya 2009 Procitovano 30 serpnya 2010 Theosociety org Arhiv originalu za 3 lipnya 2010 Procitovano 30 serpnya 2010 PosilannyaKvitka 15 Bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Richard Filips Fejnman Pro krasu kvitki The Beauty of the Flower 21 Travnya 2011 u Wayback Machine angl DzherelaKvitka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Biologiya Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Kvitka u Vikishovishi Fyodorov Al A Artyushenko Z T Atlas po opisatelnoj morfologii vysshih rastenij Cvetok AN SSSR Botanich in t im V L Komarova L Nauka Leningr otd 1975 352 s 3300 prim Lotova L I Botanika Morfologiya i anatomiya vysshih rastenij Moskva KomKniga 2007 S 65 69 107 ISBN 978 5 484 00698 4 Botanika s osnovami fitocenologii Anatomiya i morfologiya rastenij T I Serebryakova N S Voronin A G Elenevskij Moskva IKC Akademkniga 2007 543 s ISBN 978 5 94628 237 6 PosilannyaKviti kvitki 15 Veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 620 621 1000 ekz