Мідь, кýпрум (хімічний знак — , лат. cuprum) — хімічний елемент з атомним номером 29, що належить до 11-ї групи, 4-го періоду періодичної системи хімічних елементів.
Проста речовина — мідь. Це пластичний ковкий перехідний метал червонувато-золотистого кольору (рожевий за відсутності оксидної плівки), добрий провідник тепла і електрики. Цей метал людство використовує віддавна.
Походження назви
Українське слово «мідь» походить від прасл. *mědь. Слов'янське *mědь «мідь» не має чіткої етимології, можливо, споконвічне слово. Були запропоновані такі версії:
- Одна з версій вважає це слово запозиченням з германських мов і пов'язує його з давн.в-нім. smîda («метал») і smid («коваль»), дав.-ісл. smiðr («ремісник», «коваль»), нім. Schmied і англ. smith («коваль»).
- Друга припускає питомо словʼянське походження, пов'язуючи його зі староцерк.-слов. смѣдъ («темний»).
- Третя виводить назву металу від назви стародавньої країни Мідії (іранське Мāda-, грец. Μηδία).
- Четверта порівнює словʼянське слово з хеттськ. miti-, mita- («червоний»). Тобто, буквально — «червоний метал».
- Інші версії звʼязують «мідь» з грец. σμίλη («ніж для вирізування») або з ірл. mēin(n) («руда, метал»).
Латинська назва міді cuprum, «купрум» бере своє походження від назви острова Кіпр (грец. Κύπρος, у латинській передачі Kúpros), де у давнину існував широкий промисел мідних предметів.
Алхіміки звали мідь словом Venus («Венера»), пов'язуючи її з планетою Венера.
Загальні відомості
Густина 8,940 г/см3. tпл 1084,5 °С; tкип 2567 °С. Твердість за Моосом — 2,5-3. Хімічно малоактивна, але на повітрі завжди вкрита шаром оксидів або основного карбонату. Домішки: Ag, As, Fe, Bi, Sb, Hg, Ge. Взаємодіє з галогенами, сіркою, селеном, утворює комплексні сполуки з ціанідами і ін. Солі одновалентної міді у воді або нерозчинні, або якщо не стабілізуються комплексоутворенням диспропорціонують. Наприклад:
або більш загально в іонній формі:
Стабілізовані комплексоутворенням сполуки одновалентної міді ([Cu(NH3)2]+, [Cu(Г)2]- де Г — галоген (крім F) або ціанід-іон) легко окиснюються до сполук двовалентної міді, яку використовують для очищення газів від кисню: їх пропускають через водний розчин амоніаку з порошком міді, при цьому поверхневий шар оксиду розчиняється і мідь вільно окиснюється. На практиці поведінку амоніачних розчинів оксидів міді можна спостерігати поклавши круглу мідну пластинку (монету) у прозору посудину з водним розчином амоніаку так, щоб розділити розчин на дві частини. У верхній частині, завдяки доступу кисню, розчин забарвиться в темно-синій колір сполуками двовалентної міді, в нижній сполуки двовалентної міді прореагують з металевою міддю з утворенням безбарвних сполук одновалентної міді, тому розчин буде світлішим або безбарвним.
Солі двовалентної міді добре розчинні у воді і в розбавлених розчинах повністю дисоційовані. Кларк міді 4,7·10−3 % за масою. В основних гірських породах її середній вміст трохи вищий (10−2). Мідь характерна для основного і кислого магматизму. При першому вона концентрується в магматичних і скарнових родовищах і поствулканічних колчеданних рудах. У звʼязку з гранітним магматизмом формуються і жильні родовища.
Історія
Початок мідної доби поклало освоєння людьми техніки гарячого кування і литва, якому багато сприяло поширення гончарного виробництва. Печі й керамічні форми для відливання дали можливість освоїти методи переробки самородної міді. Сталося це на Близькому Сході приблизно у IV тисячолітті до н. е., в Європі і Китаї в II—III тисячолітті до н. е., а в Перу на початку I тисячоліття до н. е.
Наступний етап розвитку технологій настав вже наприкінці III тисячоліття до н. е., коли була відкрита можливість отримання металів не лише з руди. У зв'язку з відносною простотою отримання з руди і порівняно невисокою температурою плавлення мідь — найперший метал, який був освоєний людиною. Одночасно, найімовірніше випадково, було встановлено, що, якщо в тигель, де плавиться мідь, додати трохи олова і цинку якість отриманого матеріалу суттєво покращиться.
На початку II тисячоліття до нашої ери мідь стала замінюватися бронзою. Приблизно у цю ж пору з'явилися й перші залізні вироби, але мʼяке залізо (не придатне до лиття, оскільки вимагало надмірно високих температур), як матеріал для зброї і сільськогосподарських знарядь, не могло конкурувати з бронзою, — бронзова доба тривала ще 1000 років, аж до освоєння технологій навуглецьовування, гартування і зварювання сплавів заліза.
І пізніше бронза зберігала свою роль, тому що перевершувала залізо в технологічності, — якщо форму залізному виробу можна було надавати лише куванням (тому навіть старовинні цвяхи мали квадратний перетин), то бронзові знаряддя можна було виливати. З XV століття бронза знову стала стратегічним матеріалом, оскільки виявилося, що вона незамінна для виготовлення гармат.
Мідь і її сплави з глибокої давнини служили для карбування монет і медалей.
Мінерали міді
Відомо 170—200 мінералів міді, але промислове значення мають близько 20. До них належать: самородна мідь Cu (92 %), халькопірит (мідний колчедан) CuFeS2 (34,6 %), борніт Cu5FeS4(63,3 %), кубаніт CuFe2S3 (22–24 %), халькозин Cu2S (79,9 %), ковелін (мідний блиск) CuS (66,5 %), тенантит 3Cu2S·As2S3 (57,5 %), тетраедрит 3Cu2S·Sb2S3 (52,3 %), енаргіт Cu3AsS4, куприт Cu2O (88,8 %), тенорит CuO (79,9 %), малахіт CuCO3·Cu(OH)2 (57,4 %), азурит 2 CuCO3·Cu(OH)2 (55,3 %), халькантит Cu[SO4]•5H2O (31,8 %), брошантит CuSO4·3Cu(OH)2 (56,2 %), атакаміт CuCl2·3Cu(OH)2 (59,5 %), хризокола CuSiO3·nH2O (36,6), делафосит CuFeO2, ендрюсит та ін.
(халькопірит, халькозин, борніт, лаутит) є найголовнішими в її рудах; підлегле значення мають сульфосолі (бляклі руди) і (енаргіт); ще менше — оксиди, карбонати і силікати (див. мідні руди).
Виробництво міді
Отримання міді
Мідь отримують з мідних, мідно-молібденових, мідно-нікелевих і поліметалічних руд. Заводи випускають чорнову (99 %), рафіновану вогневим (99,6 % Cu) і електролітичним (99,95 % Cu) методами мідь.
Процес добування міді включає три основні етапи:
- збагачення мідної руди;
- виплавка чорнової міді;
- рафінування міді.
Враховуючи дуже малий вміст міді в рудах (1–2 %), руду спочатку збагачують флотаційним способом. Розмелену руду змішують з флотаційними реагентами піноутворювачами та водою і продувають пульпу повітрям. Пухирці повітря прилипають до зерен рудних мінералів, спливають і утворюють піну, а пуста порода, яка добре змочується водою, опускається на дно.
Після фільтрації піни та просушування отримують концентрат з вмістом 10–35 % міді. Для зменшення вмісту сірки збагачену руду піддають окислювальному випалу при температурі 600—900 °C. Після цього руда поступає в полуменеві печі з температурою в зоні плавки 1450 °C, де відбувається дисоціація вищих сульфідів і карбонатів. Продукти дисоціації сплавляють між собою, утворюючи штейн — легкоплавкий сплав з температурою плавлення 900—1150 °C і вмістом 10–60 % Cu, 10–58 % Fe, 22–25 % S. Крім того, штейн містить домішки нікелю, цинку, свинцю, золота, срібла. Виплавка чорнової міді відбувається в горизонтальних конверторах з боковим дуттям продувкою штейну повітрям. Температура в конвертері становить 1200—1300 °C. Спочатку окислюється залізо:
Окисел заліза в вигляді шлаку спливає на поверхню і зливається. У другий період продування:
Закис міді розчиняється в розплаві та взаємодіє з з утворенням чорнової міді:
Тепло в конвертері виділяється за рахунок перебігу хімічних реакцій, без подавання палива. Таким чином, в конвертері отримують чорнову мідь, що містить 98,5–99,5 % Cu; 0,3–0,5 % S; 0,01–0,04 % Fe; 0,3–0,5 % Ni.
Рафінування чорнової міді проводять вогневим (окислення домішок при продуванні розплаву повітрям), або електролітичним способом за рахунок електролізу в водному розчині сірчаної кислоти та мідного купоросу. При проходженні струму анодні плити чорнової міді розчиняються і на катодах осаджується чиста електролітична мідь, а домішки випадають на дно ванни.
Найбільше міді добувають у Чилі. На долю цієї країни припадає третина світового виробництва. Далі за видобутком йдуть США, Індонезія та Перу.
Маркування промислової міді
Марки промислової міді та її хімічний склад визначається в ДСТУ ГОСТ 859—2003. Скорочена інформація про марки міді та аналоги у зарубіжних стандартах наведена нижче:
Марки міді | EN, DIN | Cu, % | O, % | P, % |
---|---|---|---|---|
М00 | Cu-OFE | 99,96 | 0,03 | 0,0005 |
М0 | Cu-PHC, OF-Cu | 99,93* | 0,04 | 0,002 |
М1б | Cu-OF1, Cu-ETP1 | 99,95* | 0,003 | 0,002 |
М1 | Cu-OF, Cu-ETP, Cu-FRHC, SW-Cu, E-Cu, E Cu58 | 99,90* | 0,05 | - |
М1ф | Cu-DHP, SF-Cu | 99,90* | - | 0,012 — 0,04 |
М2 | 99,7* | 0,07 | - | |
М3 | 99,5* | 0,08 | - |
Прим. * Cu+Ag, не менше.
Специфічні особливості міді, що властиві різним маркам, визначаються не вмістом міді (відмінності складають не більше 0,5 %), а вмістом конкретних домішок (їх кількість може відрізнятися у 10–50 разів). Часто використовують класифікацію марок міді за вмістом кисню:
- безкиснева мідь: М00б, М0б з вмістом кисню до 0,001 % і М1б до 0,003 %;
- рафінована мідь (М1ф, М1р, М2р, М3р) з вмістом кисню до 0,01 %, але з підвищеним вмістом фосфору;
- мідь високої чистоти (М00, М0, М1) з вмістом кисню 0,03–0,05 %;
- мідь загального призначення (М2, М3) з вмістом кисню до 0,08 %.
Сортамент промислового постачання
Промислова мідь постачається після наступних видів обробки тиском:
- холоднодеформований прокат — це тягнені (прутки, дріт, труби) і холоднокатані (листи, стрічка, фольга) вироби. Він випускається в твердому, напівтвердому і мʼякому (відпаленому) станах;
- гарячедеформований прокат — результат пресування (прутки, труби) або гарячого вальцювання (листи, плити), при температурах вище температури рекристалізації (150—240 °C);
Сортамент промислової міді наступний:
- Мідні прутки — випускаються пресованими (20–180 мм) і холоднодеформовані, в твердому, напівтверді і мʼякому станах (діаметр 3–50 мм) за ДСТУ ГОСТ 1535^2006.
- Плоский мідний прокат загального призначення випускається у вигляді фольги, стрічки, листів і плит з ДСТУ ГОСТ 1173:2006.
- Фольга мідна — холоднокатана: 0,05–0,1 мм (випускається тільки в твердому стані)
- Стрічки мідні — холоднокатані: 0,1–6 мм.
- Листи мідні — холоднокатані: 0,2–12 мм і гарячекатані: 3–25 мм (механічні властивості регламентуються до 12 мм).
- Плити мідні — гарячекатані: понад 25 мм (механічні властивості не регламентуються).
- Мідні труби загального призначення виготовляються холоднодеформованими (в мʼякому, напівтверді і твердому станах) і пресованими (великих перерізів) за ДСТУ ГОСТ 617:2007.
Властивості міді
Хімічні властивості
Мідь — малоактивний метал, в електрохімічному ряду напруг вона стоїть правіше за водень. Вона не взаємодіє з водою, розчинами лугів, соляною і розведеною сірчаною кислотою. Проте в кислотах — сильних окислювачах (наприклад, у азотній і концентрованій сірчаній) — мідь розчиняється:
Чиста мідь має достатньо високу стійкість до корозії: продукти окиснення утворюють при звичайній температурі лише тонкий поверхневий шар . В сухому повітрі це оксиди міді (червоний Cu2O непомітний, чорний CuO призводить до потемніння), у вологій атмосфері, що містить вуглекислий газ, мідь покривається зеленуватим нальотом основного карбонату міді:
В сполуках мідь може проявляти ступені окиснення +1, +2 і +3, з яких +2 — найбільш характерний і стійкий. Мідь(II) утворює стійкий оксид CuO і гідроксид Cu(OH)2. Цей гідроксид амфотерний, добре розчиняється у кислотах і в концентрованих лугах:
Солі міді (II) знайшли широке застосування в народному господарстві. Особливо важливим є мідний купорос — кристалогідрат сульфату міді(II) CuSO4.
Механічні властивості
Механічні властивості чистої міді (у мʼякому стані) наступні:
- умовна границя текучості σ0,2 = 70 МПа;
- границя міцності σв = 200 МПа;
- відносне видовження після руйнування при розтягування δ = 35–40 %;
- твердість за шкалою Брінелля 40 HB;
- модуль Юнга E = 110—128 МПа;
- модуль зсуву G = 48 МПа.
Застосування
Мідь використовують з бронзової доби, часові рамки якого оцінюються від 4 тис. до 1 тис. років до н. е. Зокрема, в Україні виявлені старі Картамиські мідні копальні на Луганщині, які датуються XVI ст. до н. е.
Сучасне широке застосування міді пов'язане з її високою електропровідністю, хімічною стійкістю, пластичністю і здатністю утворювати сплави з багатьма металами: оловом (бронза), цинком (латунь), нікелем (мельхіор) і ін. Мідь використовують в різних галузях промисловості: електротехнічній (50 %), машинобудуванні (25 %), будівельній, харчовій і хімічній (25 %) галузях.
Використання чистої міді
Мідь використовують у чистому вигляді в електротехніці, позаяк її характеризує висока електро- і теплопровідність.
Більше половини добутої міді використовують в електротехніці для виготовлення різних проводів, кабелів, струмопровідних частин електротехнічної апаратури. Для цього переважно використовують чистий метал (від 99,98 до 99,999 % Cu), що пройшов електролітичне рафінування.
Завдяки високій теплопровідності мідь — незамінний матеріал теплообмінників і холодильної апаратури. Крім цього, з міді виготовляють деталі хімічної апаратури та інструмент для роботи з вибухонебезпечними або легкозаймистими речовинами.
Широко застосовується мідь в гальванотехніці для нанесення мідних покриттів, одержання тонкостінних виробів складної форми, виготовлення кліше в поліграфії та ін.
Сплави на основі міді
Залежно від марки (складу) сплави можуть використовувати в різних галузях техніки як конструкційні елементи (в тому числі у вигляді припоїв), як матеріали з антифрикційними властивостями, із стійкістю до корозії або заданою електро- і теплопровідністю. Велике значення мають наступні мідні сплави:
- латунь — основна добавка цинк (Zn). Вона має жовтуватий колір. Позначається звичайна латунь буквою Л з цифрою, що вказує на процентний вміст у латуні міді, а все інше — цинк. Наприклад, Л62 (62 % міді). Латунь твердіша за мідь, вона ковка і в'язка, тому легко вальцюється в тонкі листи або виштамповується у найрізноманітніші форми. Недолік: вона з часом окислюється і чорніє. Домішки кремнію (Si), олова (Sn), алюмінію (Al) підвищують міцність, антифрикційні властивості й корозійну стійкість латуні на повітрі, у морській воді й атмосфері. Марганець додає жаростійкості, а залізо твердості. Свинцева латунь добре полірується, а домішка до алюмінієвої латуні миш'яку, нікелю й заліза підвищує її стійкість до кислот;
- бронза — сплави з різними елементами, головним чином металами — оловом, алюмінієм, берилієм (Be), свинцем (Pb), кадмієм (Cd) та іншими, крім цинку (Zn) і нікелю (Ni). Порівняно з латунню бронза міцніша, стійкіша до корозії, мають антифрикційні властивості. Позначають бронзу Бр, а далі йдуть елементи, які входять у її склад та їх процентний вміст (крім міді). Наприклад, БрОФ 8,0-0,3 містить 8 % олова й 0,3 % фосфору, решта — мідь. Із бронз виготовляють крани, вентилі, втулки навантажених підшипників тощо Берилієва бронза після загартовування, за твердістю й пружними властивостями перевершує високоякісну сталь, а кадмієві й хромисті бронзи мають високу тепло- і електропровідність;
- мідно-нікелеві сплави — (константан (МНМц 40-1,5), манганин (МНМц 3-12), куніаль (МНА 13-3), мельхіор (МНЖМц 30-0,8-1), нейзильбер («нове срібло»)(МНЦ 15-20)). Мідно-нікелеві сплави мають високу корозійну стійкість і особливі електричні властивості, які змінюються залежно від вмісту нікелю. Крім нікелю, до складу сплаву можуть входити й інші елементи.
З часів античності мідь використовували у складі монетних сплавів, які отримали особливе поширення у новітню добу. Це сплави: мідь-цинк-олово, мідь-алюміній мідь-нікель, бронза, латунь, мельхіор. Литі мідні зливки античної Греції та Риму становлять інтерес для нумізматики. Мідні монети, що карбувались як еквівалент срібним, мали особливо великі розміри та вагу, як, наприклад шведські мідні дошки-плоти чи мідні гроші. З появою розмінної монети мідні монети пристосувались до потреб грошового обігу.
Мідь у інших сплавах
Дюралюміній — є сплавом алюмінію, де основним легуючим елементом є мідь (вміст 4,4 %), а також, магній (1,5 %) та марганець (0,5 %).
У ювелірній справі часто використовують сплави золота з міддю для збільшення міцності виробів при деформаціях і стійкості до стирання, тому що чисте золото дуже м'який метал і не є стійким до цих механічних впливів.
Є сплави на основі міді, створені для імітації золота, які використовують для виготовлення біжутерії (див., наприклад, абісинське золото).
Мідь у хімічних сполуках
Мідний купорос (у природі зустрічається у вигляді мінералу халькантит, хімічна формула CuSO4 • 5Н2О) використовують як окремо в 1…2, так і в суміші зі свіжогашеним вапном в 1…4 % концентрації (бордоська рідина) у сільському господарстві для боротьби з хворобами рослин. У промисловості мідний купорос використовують при виробництві штучних волокон, органічних барвників, мінеральних фарб, миш'якових хімікатів, для збагачення руди при флотації.
Оксиди міді (Cu2O, CuO) використовують для отримання оксиду ітрію-барію-міді YBa 2 Cu 3O7-δ, який є основою для отримання високотемпературних надпровідників.
Оксид міді (іноді з додаванням оксиду барію або для збільшення ємності) використовують як катод у мідно-окисидному гальванічному елементі (винайденому в 1882 році Лаландом) — хімічному джерелі електричного струму в якому анодом є цинк (рідше олово), а електролітом служить гідроксид калію.
Біологічна роль
Позитивний вплив
Мідь важливий елемент для всіх рослин і тварин. Відомо понад 50 білків та ферментів, у яких знайдено мідь. Здебільшого мідь міститься в крові в складі білків плазми, які називаються церулоплазмінами. Поглинаючись у кишківнику мідь переноситься до печінки завдяки звʼязку із альбуміном. Мідь сприяє росту і розвитку, бере участь у кровотворенні, імунних реакціях. Мідь потрібна для перетворення заліза організму в гемоглобін. У крові більшості молюсків і членистоногих мідь використовується замість заліза для транспортування кисню у складі гемоціаніну, аналога гемоглобіну у головоногих, надаючи крові блакитний відтінок.
Відзначено на основі досліджень, що сполуки міді в формі сульфату у певних дозах діють бактеростатично, протигрибково, антитоксично, у курчат стимулюють ріст, а у курей несучість і якість яєць, посилюють біотрансформацію білків корму в білки тіла, підвищують загальну резистентність організму сільськогосподарської птиці.
Вважається, що мідь і цинк конкурують один з одним у процесі засвоювання в травній системі, тому надлишок одного з цих елементів в їжі може викликати недостачу іншого елемента. Здоровій дорослій людині необхідне надходження міді у кількості 1…2 мг щоденно. Захворювання, що викликаються дефіцитом міді: анемія, водянка, дерматози, затримка росту, депігментація волосся, часткове облисіння, втрата апетиту, сильне схуднення, зниження рівня гемоглобіну, атрофія серцевого мʼяза.
Негативний вплив
Надлишкове надходження міді в організм веде до відкладення її в тканинах (хвороба Вільсона). При надходженні в організм людини надлишкової кількості міді може виникнути бронхіальна астма, захворювання нирок, захворювання печінки, а також просто інтоксикація організму. Симптоми передозування:
- безсоння, дратівливість, депресія;
- мʼязові болі, анемія;
- подразнення слизових оболонок, запальні захворювання;
- погіршення памʼяті;
- розлади шлунково-кишкового тракту.
Цікаві факти
- Індіанці культури Чонос (Еквадор) ще у XV—XVI століттях виплавляли мідь із вмістом 99,5 % і використовували її як монети у вигляді сокирок розмірами сторін по 2 мм і 0,5 мм завтовшки. Ця монета ходила по всьому західному узбережжю Південної Америки, в тому числі і в державі інків.
- У Японії мідним трубопроводам для газу в будинках присвоєно статус «сейсмостійких».
- Інструменти, виготовлені з міді і її сплавів, не утворюють іскор при ударах, а тому застосовуються там, де існують особливі вимоги безпеки (вогненебезпечні, вибухонебезпечні виробництва).
- Польські вчені встановили, що в тих водоймах, де присутня мідь, коропи відрізняються великими розмірами. У ставках чи озерах, де міді немає, швидко розвивається грибок, який вражає коропів.
Примітки
- A Course In Thermodynamics, Volume 2 [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
- Этимологический словарь славянских языков, том 18. — М. : Наука, 1993. — С. 144—146.
- Откупщиков Ю. В. Очерки по этимологии. — 2001. — С. 127—130.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
- Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.
- ГОСТ 859—2001 Мідь. Марки.
- ДСТУ ГОСТ 1535:2007 Прутки мідні. Технічні умови.
- ДСТУ ГОСТ 1173:2007 Фольга, стрічки, листи та плити мідні. Технічні умови.
- ДСТУ ГОСТ 617:2007 Труби мідні та латунні круглого перерізу загальної призначеності. Технічні умови.
- Для означння "чистої міді" у середні віки використовували термін "гаркупфер" - він зустрічається у Г.Агріколи.
- (російська) . Москва: Видавництво стандартів. 1988. с. 2. Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 14 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 25 липня 2011.
- Ми і медицина. Мідь (Cu)[недоступне посилання з липня 2019]
- Espinoza Soriano, Waldemar. Etnohistoria ecuatoriana: estudios y documentos. — Quito: Abya-Yala, 1988. — p. 135.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 25 липня 2011.
Див. також
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Горбовий П. М., Загричук Г. Я., Фальфушинська Г. І. Основи хімії елементів. — Тернопіль: В-во Карпʼюка, 2001. — 276 с.
- Григорʼєва В. В. та ін. Загальна хімія. — К.: Вища школа, 1991.– 431 с.
- Кольорові метали та сплави: навч. посіб. Ч.1. Мідь та мідні сплави / Л. І. Богун, Е. І. Плешаков, С. Г. Швачко, Т. Л. Тепла; за заг. ред. З. Дурягіної. — Львів: Львівська політехніка, 2017. — 124 с. — .
- Романова Н. В. Загальна та неорганічна хімія. — К.: Перун, 1998.– 480 с.
- Самородна мідь України: геол. позиція, мінералогія і кристалогенезис / І. В. Квасниця, В. І. Павлишин, Я. О. Косовський ; НАН України, Ін-т телекомунікацій і глобал. інформ. простору. − К. : Логос, 2009. − 169 с. − Бібліогр. : с. 156−169 (178 назв). − .
- Химические свойства неорганических веществ: Учеб. пособие для вузов. 3-е изд., испр./Р. А. Лидин, В. А. Молочко, Л. Л. Андреева; Под ред. Р. А. Лидина. — М.: Химия, 2000. 480 с.: ил. — .
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Вартість міді [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.], https://tehelectro.com [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- КУПРУМ [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mid kyprum himichnij znak Cu displaystyle ce Cu lat cuprum himichnij element z atomnim nomerom 29 sho nalezhit do 11 yi grupi 4 go periodu periodichnoyi sistemi himichnih elementiv Mid Cu Atomnij nomer29Zovnishnij viglyad prostoyi rechovinikovkij v yazkij chervonuvato korichnevij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 63 546 a o m g mol Radius atoma128 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 745 0 7 72 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Ar 3d10 4s1Himichni vlastivostiKovalentnij radius117 pmRadius iona 2e 72 1e 96 pmElektronegativnist za Polingom 1 90Elektrodnij potencial0 345Stupeni okisnennya2 1Termodinamichni vlastivostiGustina8 96 g sm Molyarna teployemnist0 385 Dzh K mol Teploprovidnist401 Vt m K Temperatura plavlennya1356 6 KTeplota plavlennya13 01 kDzh molTemperatura kipinnya2840 KTeplota viparovuvannya304 6 kDzh molMolyarnij ob yem7 1 sm molKristalichna gratkaStruktura gratkikubichna granecentrovanaPeriod gratki3 610 AVidnoshennya s an aTemperatura Debaya343 KInshi vlastovostiKritichna tochkan dH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Mid u Vikishovishi Prosta rechovina mid Ce plastichnij kovkij perehidnij metal chervonuvato zolotistogo koloru rozhevij za vidsutnosti oksidnoyi plivki dobrij providnik tepla i elektriki Cej metal lyudstvo vikoristovuye viddavna Pohodzhennya nazviUkrayinske slovo mid pohodit vid prasl med Slov yanske med mid ne maye chitkoyi etimologiyi mozhlivo spokonvichne slovo Buli zaproponovani taki versiyi Odna z versij vvazhaye ce slovo zapozichennyam z germanskih mov i pov yazuye jogo z davn v nim smida metal i smid koval dav isl smidr remisnik koval nim Schmied i angl smith koval Druga pripuskaye pitomo slovʼyanske pohodzhennya pov yazuyuchi jogo zi starocerk slov smѣd temnij Tretya vivodit nazvu metalu vid nazvi starodavnoyi krayini Midiyi iranske Mada grec Mhdia Chetverta porivnyuye slovʼyanske slovo z hettsk miti mita chervonij Tobto bukvalno chervonij metal Inshi versiyi zvʼyazuyut mid z grec smilh nizh dlya virizuvannya abo z irl mein n ruda metal Latinska nazva midi cuprum kuprum bere svoye pohodzhennya vid nazvi ostrova Kipr grec Kypros u latinskij peredachi Kupros de u davninu isnuvav shirokij promisel midnih predmetiv Alhimiki zvali mid slovom Venus Venera pov yazuyuchi yiyi z planetoyu Venera Zagalni vidomostiGustina 8 940 g sm3 tpl 1084 5 S tkip 2567 S Tverdist za Moosom 2 5 3 Himichno maloaktivna ale na povitri zavzhdi vkrita sharom oksidiv abo osnovnogo karbonatu Domishki Ag As Fe Bi Sb Hg Ge Vzayemodiye z galogenami sirkoyu selenom utvoryuye kompleksni spoluki z cianidami i in Soli odnovalentnoyi midi u vodi abo nerozchinni abo yaksho ne stabilizuyutsya kompleksoutvorennyam disproporcionuyut Napriklad C u 2 S O 4 C u S O 4 C u displaystyle mathrm Cu 2 SO 4 longrightarrow CuSO 4 Cu abo bilsh zagalno v ionnij formi 2 C u H 2 O 2 2 H 2 O C u H 2 O 6 2 C u displaystyle mathrm 2 Cu H 2 O 2 2H 2 O longrightarrow Cu H 2 O 6 2 Cu Stabilizovani kompleksoutvorennyam spoluki odnovalentnoyi midi Cu NH3 2 Cu G 2 de G galogen krim F abo cianid ion legko okisnyuyutsya do spoluk dvovalentnoyi midi yaku vikoristovuyut dlya ochishennya gaziv vid kisnyu yih propuskayut cherez vodnij rozchin amoniaku z poroshkom midi pri comu poverhnevij shar oksidu rozchinyayetsya i mid vilno okisnyuyetsya Na praktici povedinku amoniachnih rozchiniv oksidiv midi mozhna sposterigati poklavshi kruglu midnu plastinku monetu u prozoru posudinu z vodnim rozchinom amoniaku tak shob rozdiliti rozchin na dvi chastini U verhnij chastini zavdyaki dostupu kisnyu rozchin zabarvitsya v temno sinij kolir spolukami dvovalentnoyi midi v nizhnij spoluki dvovalentnoyi midi proreaguyut z metalevoyu middyu z utvorennyam bezbarvnih spoluk odnovalentnoyi midi tomu rozchin bude svitlishim abo bezbarvnim Soli dvovalentnoyi midi dobre rozchinni u vodi i v rozbavlenih rozchinah povnistyu disocijovani Klark midi 4 7 10 3 za masoyu V osnovnih girskih porodah yiyi serednij vmist trohi vishij 10 2 Mid harakterna dlya osnovnogo i kislogo magmatizmu Pri pershomu vona koncentruyetsya v magmatichnih i skarnovih rodovishah i postvulkanichnih kolchedannih rudah U zvʼyazku z granitnim magmatizmom formuyutsya i zhilni rodovisha IstoriyaAlhimichnij simvol midi Dokladnishe Istoriya vidobutku midi Pochatok midnoyi dobi poklalo osvoyennya lyudmi tehniki garyachogo kuvannya i litva yakomu bagato spriyalo poshirennya goncharnogo virobnictva Pechi j keramichni formi dlya vidlivannya dali mozhlivist osvoyiti metodi pererobki samorodnoyi midi Stalosya ce na Blizkomu Shodi priblizno u IV tisyacholitti do n e v Yevropi i Kitayi v II III tisyacholitti do n e a v Peru na pochatku I tisyacholittya do n e Nastupnij etap rozvitku tehnologij nastav vzhe naprikinci III tisyacholittya do n e koli bula vidkrita mozhlivist otrimannya metaliv ne lishe z rudi U zv yazku z vidnosnoyu prostotoyu otrimannya z rudi i porivnyano nevisokoyu temperaturoyu plavlennya mid najpershij metal yakij buv osvoyenij lyudinoyu Odnochasno najimovirnishe vipadkovo bulo vstanovleno sho yaksho v tigel de plavitsya mid dodati trohi olova i cinku yakist otrimanogo materialu suttyevo pokrashitsya Na pochatku II tisyacholittya do nashoyi eri mid stala zaminyuvatisya bronzoyu Priblizno u cyu zh poru z yavilisya j pershi zalizni virobi ale mʼyake zalizo ne pridatne do littya oskilki vimagalo nadmirno visokih temperatur yak material dlya zbroyi i silskogospodarskih znaryad ne moglo konkuruvati z bronzoyu bronzova doba trivala she 1000 rokiv azh do osvoyennya tehnologij navuglecovuvannya gartuvannya i zvaryuvannya splaviv zaliza I piznishe bronza zberigala svoyu rol tomu sho perevershuvala zalizo v tehnologichnosti yaksho formu zaliznomu virobu mozhna bulo nadavati lishe kuvannyam tomu navit starovinni cvyahi mali kvadratnij peretin to bronzovi znaryaddya mozhna bulo vilivati Z XV stolittya bronza znovu stala strategichnim materialom oskilki viyavilosya sho vona nezaminna dlya vigotovlennya garmat Mid i yiyi splavi z glibokoyi davnini sluzhili dlya karbuvannya monet i medalej Minerali midiSamorodna mid Dokladnishe Resursi i zapasi midi ta Midisti piskoviki i slanci Vidomo 170 200 mineraliv midi ale promislove znachennya mayut blizko 20 Do nih nalezhat samorodna mid Cu 92 halkopirit midnij kolchedan CuFeS2 34 6 bornit Cu5FeS4 63 3 kubanit CuFe2S3 22 24 halkozin Cu2S 79 9 kovelin midnij blisk CuS 66 5 tenantit 3Cu2S As2S3 57 5 tetraedrit 3Cu2S Sb2S3 52 3 enargit Cu3AsS4 kuprit Cu2O 88 8 tenorit CuO 79 9 malahit CuCO3 Cu OH 2 57 4 azurit 2 CuCO3 Cu OH 2 55 3 halkantit Cu SO4 5H2O 31 8 broshantit CuSO4 3Cu OH 2 56 2 atakamit CuCl2 3Cu OH 2 59 5 hrizokola CuSiO3 nH2O 36 6 delafosit CuFeO2 endryusit ta in halkopirit halkozin bornit lautit ye najgolovnishimi v yiyi rudah pidlegle znachennya mayut sulfosoli blyakli rudi i enargit she menshe oksidi karbonati i silikati div midni rudi Virobnictvo midiSvitove virobnictvo midi Dokladnishe Midna promislovist Otrimannya midi Mid otrimuyut z midnih midno molibdenovih midno nikelevih i polimetalichnih rud Zavodi vipuskayut chornovu 99 rafinovanu vognevim 99 6 Cu i elektrolitichnim 99 95 Cu metodami mid Proces dobuvannya midi vklyuchaye tri osnovni etapi zbagachennya midnoyi rudi viplavka chornovoyi midi rafinuvannya midi Vrahovuyuchi duzhe malij vmist midi v rudah 1 2 rudu spochatku zbagachuyut flotacijnim sposobom Rozmelenu rudu zmishuyut z flotacijnimi reagentami pinoutvoryuvachami ta vodoyu i produvayut pulpu povitryam Puhirci povitrya prilipayut do zeren rudnih mineraliv splivayut i utvoryuyut pinu a pusta poroda yaka dobre zmochuyetsya vodoyu opuskayetsya na dno Dokladnishe Flotaciya midnih sulfidnih rud Pislya filtraciyi pini ta prosushuvannya otrimuyut koncentrat z vmistom 10 35 midi Dlya zmenshennya vmistu sirki zbagachenu rudu piddayut okislyuvalnomu vipalu pri temperaturi 600 900 C Pislya cogo ruda postupaye v polumenevi pechi z temperaturoyu v zoni plavki 1450 C de vidbuvayetsya disociaciya vishih sulfidiv i karbonativ Produkti disociaciyi splavlyayut mizh soboyu utvoryuyuchi shtejn legkoplavkij splav z temperaturoyu plavlennya 900 1150 C i vmistom 10 60 Cu 10 58 Fe 22 25 S Krim togo shtejn mistit domishki nikelyu cinku svincyu zolota sribla Viplavka chornovoyi midi vidbuvayetsya v gorizontalnih konvertorah z bokovim duttyam produvkoyu shtejnu povitryam Temperatura v konverteri stanovit 1200 1300 C Spochatku okislyuyetsya zalizo 2 F e S 3 O 2 2 F e O 2 S O 2 displaystyle mathrm 2FeS 3O 2 xrightarrow 2FeO 2SO 2 Okisel zaliza v viglyadi shlaku splivaye na poverhnyu i zlivayetsya U drugij period produvannya 2 C u 2 S 3 O 2 1200 1300 o C 2 C u 2 O 2 S O 2 displaystyle mathrm 2Cu 2 S 3O 2 xrightarrow 1200 1300 o C 2Cu 2 O 2SO 2 Zakis midi rozchinyayetsya v rozplavi ta vzayemodiye z z utvorennyam chornovoyi midi 2 C u 2 O C u 2 S 1200 1300 o C 6 C u S O 2 displaystyle mathrm 2Cu 2 O Cu 2 S xrightarrow 1200 1300 o C 6Cu SO 2 Teplo v konverteri vidilyayetsya za rahunok perebigu himichnih reakcij bez podavannya paliva Takim chinom v konverteri otrimuyut chornovu mid sho mistit 98 5 99 5 Cu 0 3 0 5 S 0 01 0 04 Fe 0 3 0 5 Ni Rafinuvannya chornovoyi midi provodyat vognevim okislennya domishok pri produvanni rozplavu povitryam abo elektrolitichnim sposobom za rahunok elektrolizu v vodnomu rozchini sirchanoyi kisloti ta midnogo kuporosu Pri prohodzhenni strumu anodni pliti chornovoyi midi rozchinyayutsya i na katodah osadzhuyetsya chista elektrolitichna mid a domishki vipadayut na dno vanni Najbilshe midi dobuvayut u Chili Na dolyu ciyeyi krayini pripadaye tretina svitovogo virobnictva Dali za vidobutkom jdut SShA Indoneziya ta Peru Markuvannya promislovoyi midi Marki promislovoyi midi ta yiyi himichnij sklad viznachayetsya v DSTU GOST 859 2003 Skorochena informaciya pro marki midi ta analogi u zarubizhnih standartah navedena nizhche Marki midi EN DIN Cu O P M00 Cu OFE 99 96 0 03 0 0005 M0 Cu PHC OF Cu 99 93 0 04 0 002 M1b Cu OF1 Cu ETP1 99 95 0 003 0 002 M1 Cu OF Cu ETP Cu FRHC SW Cu E Cu E Cu58 99 90 0 05 M1f Cu DHP SF Cu 99 90 0 012 0 04 M2 99 7 0 07 M3 99 5 0 08 Prim Cu Ag ne menshe Specifichni osoblivosti midi sho vlastivi riznim markam viznachayutsya ne vmistom midi vidminnosti skladayut ne bilshe 0 5 a vmistom konkretnih domishok yih kilkist mozhe vidriznyatisya u 10 50 raziv Chasto vikoristovuyut klasifikaciyu marok midi za vmistom kisnyu bezkisneva mid M00b M0b z vmistom kisnyu do 0 001 i M1b do 0 003 rafinovana mid M1f M1r M2r M3r z vmistom kisnyu do 0 01 ale z pidvishenim vmistom fosforu mid visokoyi chistoti M00 M0 M1 z vmistom kisnyu 0 03 0 05 mid zagalnogo priznachennya M2 M3 z vmistom kisnyu do 0 08 Sortament promislovogo postachannya Promislova mid postachayetsya pislya nastupnih vidiv obrobki tiskom holodnodeformovanij prokat ce tyagneni prutki drit trubi i holodnokatani listi strichka folga virobi Vin vipuskayetsya v tverdomu napivtverdomu i mʼyakomu vidpalenomu stanah garyachedeformovanij prokat rezultat presuvannya prutki trubi abo garyachogo valcyuvannya listi pliti pri temperaturah vishe temperaturi rekristalizaciyi 150 240 C Sortament promislovoyi midi nastupnij Midni prutki vipuskayutsya presovanimi 20 180 mm i holodnodeformovani v tverdomu napivtverdi i mʼyakomu stanah diametr 3 50 mm za DSTU GOST 1535 2006 Ploskij midnij prokat zagalnogo priznachennya vipuskayetsya u viglyadi folgi strichki listiv i plit z DSTU GOST 1173 2006 Folga midna holodnokatana 0 05 0 1 mm vipuskayetsya tilki v tverdomu stani Strichki midni holodnokatani 0 1 6 mm Listi midni holodnokatani 0 2 12 mm i garyachekatani 3 25 mm mehanichni vlastivosti reglamentuyutsya do 12 mm Pliti midni garyachekatani ponad 25 mm mehanichni vlastivosti ne reglamentuyutsya Midni trubi zagalnogo priznachennya vigotovlyayutsya holodnodeformovanimi v mʼyakomu napivtverdi i tverdomu stanah i presovanimi velikih pereriziv za DSTU GOST 617 2007 Vlastivosti midiHimichni vlastivosti Mid maloaktivnij metal v elektrohimichnomu ryadu naprug vona stoyit pravishe za voden Vona ne vzayemodiye z vodoyu rozchinami lugiv solyanoyu i rozvedenoyu sirchanoyu kislotoyu Prote v kislotah silnih okislyuvachah napriklad u azotnij i koncentrovanij sirchanij mid rozchinyayetsya 3 C u 8 H N O 3 3 C u N O 3 2 2 N O 4 H 2 O displaystyle mathrm 3Cu 8HNO 3 xrightarrow 3Cu NO 3 2 2NO 4H 2 O C u 2 H 2 S O 4 C u S O 4 S O 2 2 H 2 O displaystyle mathrm Cu 2H 2 SO 4 xrightarrow CuSO 4 SO 2 2H 2 O Chista mid maye dostatno visoku stijkist do koroziyi produkti okisnennya utvoryuyut pri zvichajnij temperaturi lishe tonkij poverhnevij shar V suhomu povitri ce oksidi midi chervonij Cu2O nepomitnij chornij CuO prizvodit do potemninnya u vologij atmosferi sho mistit vuglekislij gaz mid pokrivayetsya zelenuvatim nalotom osnovnogo karbonatu midi 2 C u C O 2 H 2 O O 2 C u 2 O H 2 C O 3 displaystyle mathrm 2Cu CO 2 H 2 O O 2 xrightarrow Cu 2 OH 2 CO 3 V spolukah mid mozhe proyavlyati stupeni okisnennya 1 2 i 3 z yakih 2 najbilsh harakternij i stijkij Mid II utvoryuye stijkij oksid CuO i gidroksid Cu OH 2 Cej gidroksid amfoternij dobre rozchinyayetsya u kislotah i v koncentrovanih lugah C u O H 2 2 H C l C u C l 2 H 2 O displaystyle mathrm Cu OH 2 2HCl xrightarrow CuCl 2 H 2 O C u O 2 N a O H H 2 O b o i l i n g N a 2 C u O H 4 displaystyle mathrm CuO 2NaOH H 2 O xrightarrow boiling Na 2 Cu OH 4 Soli midi II znajshli shiroke zastosuvannya v narodnomu gospodarstvi Osoblivo vazhlivim ye midnij kuporos kristalogidrat sulfatu midi II CuSO4 Mehanichni vlastivosti Mehanichni vlastivosti chistoyi midi u mʼyakomu stani nastupni umovna granicya tekuchosti s0 2 70 MPa granicya micnosti sv 200 MPa vidnosne vidovzhennya pislya rujnuvannya pri roztyaguvannya d 35 40 tverdist za shkaloyu Brinellya 40 HB modul Yunga E 110 128 MPa modul zsuvu G 48 MPa ZastosuvannyaVirobnictvo midi u sviti u vidsotkah dlya kozhnoyi okremo vzyatoyi krayini v 2012 roci porivnyano z liderom Chili 100 5 433 900 tonn Mid vikoristovuyut z bronzovoyi dobi chasovi ramki yakogo ocinyuyutsya vid 4 tis do 1 tis rokiv do n e Zokrema v Ukrayini viyavleni stari Kartamiski midni kopalni na Luganshini yaki datuyutsya XVI st do n e Suchasne shiroke zastosuvannya midi pov yazane z yiyi visokoyu elektroprovidnistyu himichnoyu stijkistyu plastichnistyu i zdatnistyu utvoryuvati splavi z bagatma metalami olovom bronza cinkom latun nikelem melhior i in Mid vikoristovuyut v riznih galuzyah promislovosti elektrotehnichnij 50 mashinobuduvanni 25 budivelnij harchovij i himichnij 25 galuzyah Vikoristannya chistoyi midi Mid vikoristovuyut u chistomu viglyadi v elektrotehnici pozayak yiyi harakterizuye visoka elektro i teploprovidnist Bilshe polovini dobutoyi midi vikoristovuyut v elektrotehnici dlya vigotovlennya riznih provodiv kabeliv strumoprovidnih chastin elektrotehnichnoyi aparaturi Dlya cogo perevazhno vikoristovuyut chistij metal vid 99 98 do 99 999 Cu sho projshov elektrolitichne rafinuvannya Zavdyaki visokij teploprovidnosti mid nezaminnij material teploobminnikiv i holodilnoyi aparaturi Krim cogo z midi vigotovlyayut detali himichnoyi aparaturi ta instrument dlya roboti z vibuhonebezpechnimi abo legkozajmistimi rechovinami Shiroko zastosovuyetsya mid v galvanotehnici dlya nanesennya midnih pokrittiv oderzhannya tonkostinnih virobiv skladnoyi formi vigotovlennya klishe v poligrafiyi ta in Splavi na osnovi midi Dokladnishe Splavi midi Zalezhno vid marki skladu splavi mozhut vikoristovuvati v riznih galuzyah tehniki yak konstrukcijni elementi v tomu chisli u viglyadi pripoyiv yak materiali z antifrikcijnimi vlastivostyami iz stijkistyu do koroziyi abo zadanoyu elektro i teploprovidnistyu Velike znachennya mayut nastupni midni splavi latun osnovna dobavka cink Zn Vona maye zhovtuvatij kolir Poznachayetsya zvichajna latun bukvoyu L z cifroyu sho vkazuye na procentnij vmist u latuni midi a vse inshe cink Napriklad L62 62 midi Latun tverdisha za mid vona kovka i v yazka tomu legko valcyuyetsya v tonki listi abo vishtampovuyetsya u najriznomanitnishi formi Nedolik vona z chasom okislyuyetsya i chorniye Domishki kremniyu Si olova Sn alyuminiyu Al pidvishuyut micnist antifrikcijni vlastivosti j korozijnu stijkist latuni na povitri u morskij vodi j atmosferi Marganec dodaye zharostijkosti a zalizo tverdosti Svinceva latun dobre poliruyetsya a domishka do alyuminiyevoyi latuni mish yaku nikelyu j zaliza pidvishuye yiyi stijkist do kislot bronza splavi z riznimi elementami golovnim chinom metalami olovom alyuminiyem beriliyem Be svincem Pb kadmiyem Cd ta inshimi krim cinku Zn i nikelyu Ni Porivnyano z latunnyu bronza micnisha stijkisha do koroziyi mayut antifrikcijni vlastivosti Poznachayut bronzu Br a dali jdut elementi yaki vhodyat u yiyi sklad ta yih procentnij vmist krim midi Napriklad BrOF 8 0 0 3 mistit 8 olova j 0 3 fosforu reshta mid Iz bronz vigotovlyayut krani ventili vtulki navantazhenih pidshipnikiv tosho Beriliyeva bronza pislya zagartovuvannya za tverdistyu j pruzhnimi vlastivostyami perevershuye visokoyakisnu stal a kadmiyevi j hromisti bronzi mayut visoku teplo i elektroprovidnist midno nikelevi splavi konstantan MNMc 40 1 5 manganin MNMc 3 12 kunial MNA 13 3 melhior MNZhMc 30 0 8 1 nejzilber nove sriblo MNC 15 20 Midno nikelevi splavi mayut visoku korozijnu stijkist i osoblivi elektrichni vlastivosti yaki zminyuyutsya zalezhno vid vmistu nikelyu Krim nikelyu do skladu splavu mozhut vhoditi j inshi elementi Z chasiv antichnosti mid vikoristovuvali u skladi monetnih splaviv yaki otrimali osoblive poshirennya u novitnyu dobu Ce splavi mid cink olovo mid alyuminij mid nikel bronza latun melhior Liti midni zlivki antichnoyi Greciyi ta Rimu stanovlyat interes dlya numizmatiki Midni moneti sho karbuvalis yak ekvivalent sribnim mali osoblivo veliki rozmiri ta vagu yak napriklad shvedski midni doshki ploti chi midni groshi Z poyavoyu rozminnoyi moneti midni moneti pristosuvalis do potreb groshovogo obigu Mid u inshih splavah Dyuralyuminij ye splavom alyuminiyu de osnovnim leguyuchim elementom ye mid vmist 4 4 a takozh magnij 1 5 ta marganec 0 5 U yuvelirnij spravi chasto vikoristovuyut splavi zolota z middyu dlya zbilshennya micnosti virobiv pri deformaciyah i stijkosti do stirannya tomu sho chiste zoloto duzhe m yakij metal i ne ye stijkim do cih mehanichnih vpliviv Ye splavi na osnovi midi stvoreni dlya imitaciyi zolota yaki vikoristovuyut dlya vigotovlennya bizhuteriyi div napriklad abisinske zoloto Mid u himichnih spolukah Midnij kuporos u prirodi zustrichayetsya u viglyadi mineralu halkantit himichna formula CuSO4 5N2O vikoristovuyut yak okremo v 1 2 tak i v sumishi zi svizhogashenim vapnom v 1 4 koncentraciyi bordoska ridina u silskomu gospodarstvi dlya borotbi z hvorobami roslin U promislovosti midnij kuporos vikoristovuyut pri virobnictvi shtuchnih volokon organichnih barvnikiv mineralnih farb mish yakovih himikativ dlya zbagachennya rudi pri flotaciyi Oksidi midi Cu2O CuO vikoristovuyut dlya otrimannya oksidu itriyu bariyu midi YBa 2 Cu 3O7 d yakij ye osnovoyu dlya otrimannya visokotemperaturnih nadprovidnikiv Oksid midi inodi z dodavannyam oksidu bariyu abo dlya zbilshennya yemnosti vikoristovuyut yak katod u midno okisidnomu galvanichnomu elementi vinajdenomu v 1882 roci Lalandom himichnomu dzhereli elektrichnogo strumu v yakomu anodom ye cink ridshe olovo a elektrolitom sluzhit gidroksid kaliyu Biologichna rolPozitivnij vpliv Bagata na mid yizha ustrici pechinka koriv abo ovec brazilski gorihi kakao i chornij perec Do nepoganih dzherel midi nalezhat takozh omari gorihi kunzhutne ta sonyashnikove nasinnya zeleni maslini avokado pshenichni visivki Mid vazhlivij element dlya vsih roslin i tvarin Vidomo ponad 50 bilkiv ta fermentiv u yakih znajdeno mid Zdebilshogo mid mistitsya v krovi v skladi bilkiv plazmi yaki nazivayutsya ceruloplazminami Poglinayuchis u kishkivniku mid perenositsya do pechinki zavdyaki zvʼyazku iz albuminom Mid spriyaye rostu i rozvitku bere uchast u krovotvorenni imunnih reakciyah Mid potribna dlya peretvorennya zaliza organizmu v gemoglobin U krovi bilshosti molyuskiv i chlenistonogih mid vikoristovuyetsya zamist zaliza dlya transportuvannya kisnyu u skladi gemocianinu analoga gemoglobinu u golovonogih nadayuchi krovi blakitnij vidtinok Vidznacheno na osnovi doslidzhen sho spoluki midi v formi sulfatu u pevnih dozah diyut bakterostatichno protigribkovo antitoksichno u kurchat stimulyuyut rist a u kurej nesuchist i yakist yayec posilyuyut biotransformaciyu bilkiv kormu v bilki tila pidvishuyut zagalnu rezistentnist organizmu silskogospodarskoyi ptici Vvazhayetsya sho mid i cink konkuruyut odin z odnim u procesi zasvoyuvannya v travnij sistemi tomu nadlishok odnogo z cih elementiv v yizhi mozhe viklikati nedostachu inshogo elementa Zdorovij doroslij lyudini neobhidne nadhodzhennya midi u kilkosti 1 2 mg shodenno Zahvoryuvannya sho viklikayutsya deficitom midi anemiya vodyanka dermatozi zatrimka rostu depigmentaciya volossya chastkove oblisinnya vtrata apetitu silne shudnennya znizhennya rivnya gemoglobinu atrofiya sercevogo mʼyaza Negativnij vpliv Nadlishkove nadhodzhennya midi v organizm vede do vidkladennya yiyi v tkaninah hvoroba Vilsona Pri nadhodzhenni v organizm lyudini nadlishkovoyi kilkosti midi mozhe viniknuti bronhialna astma zahvoryuvannya nirok zahvoryuvannya pechinki a takozh prosto intoksikaciya organizmu Simptomi peredozuvannya bezsonnya drativlivist depresiya mʼyazovi boli anemiya podraznennya slizovih obolonok zapalni zahvoryuvannya pogirshennya pamʼyati rozladi shlunkovo kishkovogo traktu Cikavi faktiIndianci kulturi Chonos Ekvador she u XV XVI stolittyah viplavlyali mid iz vmistom 99 5 i vikoristovuvali yiyi yak moneti u viglyadi sokirok rozmirami storin po 2 mm i 0 5 mm zavtovshki Cya moneta hodila po vsomu zahidnomu uzberezhzhyu Pivdennoyi Ameriki v tomu chisli i v derzhavi inkiv U Yaponiyi midnim truboprovodam dlya gazu v budinkah prisvoyeno status sejsmostijkih Instrumenti vigotovleni z midi i yiyi splaviv ne utvoryuyut iskor pri udarah a tomu zastosovuyutsya tam de isnuyut osoblivi vimogi bezpeki vognenebezpechni vibuhonebezpechni virobnictva Polski vcheni vstanovili sho v tih vodojmah de prisutnya mid koropi vidriznyayutsya velikimi rozmirami U stavkah chi ozerah de midi nemaye shvidko rozvivayetsya gribok yakij vrazhaye koropiv PrimitkiA Course In Thermodynamics Volume 2 1 bereznya 2019 u Wayback Machine angl Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2 Etimologicheskij slovar slavyanskih yazykov tom 18 M Nauka 1993 S 144 146 Otkupshikov Yu V Ocherki po etimologii 2001 S 127 130 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 GOST 859 2001 Mid Marki DSTU GOST 1535 2007 Prutki midni Tehnichni umovi DSTU GOST 1173 2007 Folga strichki listi ta pliti midni Tehnichni umovi DSTU GOST 617 2007 Trubi midni ta latunni kruglogo pererizu zagalnoyi priznachenosti Tehnichni umovi Dlya oznachnnya chistoyi midi u seredni viki vikoristovuvali termin garkupfer vin zustrichayetsya u G Agrikoli rosijska Moskva Vidavnictvo standartiv 1988 s 2 Arhiv originalu za 10 travnya 2015 Procitovano 14 serpnya 2013 Arhiv originalu za 4 listopada 2011 Procitovano 25 lipnya 2011 Mi i medicina Mid Cu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Espinoza Soriano Waldemar Etnohistoria ecuatoriana estudios y documentos Quito Abya Yala 1988 p 135 Arhiv originalu za 3 listopada 2011 Procitovano 25 lipnya 2011 Div takozhMid samorodna Midni rudiLiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Gorbovij P M Zagrichuk G Ya Falfushinska G I Osnovi himiyi elementiv Ternopil V vo Karpʼyuka 2001 276 s Grigorʼyeva V V ta in Zagalna himiya K Visha shkola 1991 431 s Kolorovi metali ta splavi navch posib Ch 1 Mid ta midni splavi L I Bogun E I Pleshakov S G Shvachko T L Tepla za zag red Z Duryaginoyi Lviv Lvivska politehnika 2017 124 s ISBN 966 941 051 1 Romanova N V Zagalna ta neorganichna himiya K Perun 1998 480 s Samorodna mid Ukrayini geol poziciya mineralogiya i kristalogenezis I V Kvasnicya V I Pavlishin Ya O Kosovskij NAN Ukrayini In t telekomunikacij i global inform prostoru K Logos 2009 169 s Bibliogr s 156 169 178 nazv ISBN 978 966 171 079 4 Himicheskie svojstva neorganicheskih veshestv Ucheb posobie dlya vuzov 3 e izd ispr R A Lidin V A Molochko L L Andreeva Pod red R A Lidina M Himiya 2000 480 s il ISBN 5 7245 1163 0 U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Vartist midi 18 sichnya 2021 u Wayback Machine https tehelectro com 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine PosilannyaKUPRUM 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya