Еле́ктрохімі́чний ряд напру́г, ряд акти́вності (мета́лів) — послідовність елементів у порядку зменшення їхніх стандартних потенціалів окиснення (тобто ступеня легкості віддачі електронів у хімічних реакціях). Термін здебільшого застосовується для порівняння активності металів.
Найпоширеніші елементи розташовуються так (потенціали окиснення наведено у вольтах):
Li | Cs | Rb | K | Ba | Sr | Ca | Na | Mg | Al | Mn | Zn | H2 | Cu | I- | Ag | Au | F- |
3,04 | 2,92 | 2,92 | 2,90 | 2,89 | 2,76 | 2,71 | 2,38 | 2,23 | 1,71 | 1,03 | 0,76 | 0,00 | -0,34 | -0,54 | -0,80 | -1,42 | -2,87 |
Приклади порівняння хімічної активності різних металів
Якщо залізну пластинку занурити в розчин сульфату міді(II), то залізо буде розчинятись, а мідь виділятися з розчину і осідати тонким шаром на залізній пластинці:
- Fe + CuSO4 → FeSO4 + Cu
Реакція витіснення міді з розчину її солі залізом зводиться до реакції відновлення іонів міді Cu2+ атомами заліза. Атоми при цьому втрачають свої валентні електрони і перетворюються в іони Fe2+:
- Fe° — 2e → Fe2+
- Cu2+ + 2e → Cu°
Замість заліза можна взяти нікель, цинк, манган і взагалі будь-який метал, що стоїть в ряді напруг лівіше від міді. Кожний із них відновлює іони міді до металічного стану, а сам окиснюється і перетворюється у відповідні іони. Звідси виходить, що кожний з цих металів хімічно активніший від міді, тобто легше втрачає свої валентні електрони і є сильнішим від неї відновником.
Мідь, у свою чергу, легко витісняє з розчину солі будь-який метал, що стоїть у ряді напруг правіше від неї (ртуть, срібло, золото тощо), оскільки мідь легше втрачає свої валентні електрони, ніж ці метали. Але мідь не може витіснити з розчину солі жоден з металів, що стоїть у ряду напруг лівіше від неї.
Водень поставлений у ряд напруг металів, бо він, як і метали, утворює позитивно заряджені іони і може витіснятися з розчину кислот (крім нітратної) усіма металами, що стоять у ряді напруг лівіше від нього.
Електрохімічний ряд напруг показує:
- Чим лівіше розміщений метал у ряді напруг, тим він:
- хімічно активніший
- сильніший відновник
- легше окиснюється
- важче відновлюється з його іонів
- Чим правіше розміщений метал в ряді напруг, тим він:
- хімічно менш активний
- слабший відновник
- важче окиснюється
- легше відновлюється з його іонів.
- Кожний метал ряду напруг відновлює (витісняє) катіони всіх металів, що стоять у ряді правіше від нього з водних розчинів їх солей.
- Усі метали, що стоять у ряді напруг лівіше від водню, відновлюють (витісняють) його іони з водних розчинів кислот (крім нітратної), а метали, що стоять правіше від нього, не відновлюють.
Електрохімічний ряд напруг показує зміну хімічної активності металів лише у водних розчинах їх солей, а не взагалі. При інших хімічних реакціях — утворенні оксидів, сульфідів, хлоридів тощо — хімічна активність металів змінюється інакше.
Див. також
Джерела
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. —
- Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ele ktrohimi chnij ryad napru g ryad akti vnosti meta liv poslidovnist elementiv u poryadku zmenshennya yihnih standartnih potencialiv okisnennya tobto stupenya legkosti viddachi elektroniv u himichnih reakciyah Termin zdebilshogo zastosovuyetsya dlya porivnyannya aktivnosti metaliv Najposhirenishi elementi roztashovuyutsya tak potenciali okisnennya navedeno u voltah Li Cs Rb K Ba Sr Ca Na Mg Al Mn Zn H2 Cu I Ag Au F 3 04 2 92 2 92 2 90 2 89 2 76 2 71 2 38 2 23 1 71 1 03 0 76 0 00 0 34 0 54 0 80 1 42 2 87Prikladi porivnyannya himichnoyi aktivnosti riznih metalivYaksho zaliznu plastinku zanuriti v rozchin sulfatu midi II to zalizo bude rozchinyatis a mid vidilyatisya z rozchinu i osidati tonkim sharom na zaliznij plastinci Fe CuSO4 FeSO4 Cu Reakciya vitisnennya midi z rozchinu yiyi soli zalizom zvoditsya do reakciyi vidnovlennya ioniv midi Cu2 atomami zaliza Atomi pri comu vtrachayut svoyi valentni elektroni i peretvoryuyutsya v ioni Fe2 Fe 2e Fe2 Cu2 2e Cu Zamist zaliza mozhna vzyati nikel cink mangan i vzagali bud yakij metal sho stoyit v ryadi naprug livishe vid midi Kozhnij iz nih vidnovlyuye ioni midi do metalichnogo stanu a sam okisnyuyetsya i peretvoryuyetsya u vidpovidni ioni Zvidsi vihodit sho kozhnij z cih metaliv himichno aktivnishij vid midi tobto legshe vtrachaye svoyi valentni elektroni i ye silnishim vid neyi vidnovnikom Mid u svoyu chergu legko vitisnyaye z rozchinu soli bud yakij metal sho stoyit u ryadi naprug pravishe vid neyi rtut sriblo zoloto tosho oskilki mid legshe vtrachaye svoyi valentni elektroni nizh ci metali Ale mid ne mozhe vitisniti z rozchinu soli zhoden z metaliv sho stoyit u ryadu naprug livishe vid neyi Voden postavlenij u ryad naprug metaliv bo vin yak i metali utvoryuye pozitivno zaryadzheni ioni i mozhe vitisnyatisya z rozchinu kislot krim nitratnoyi usima metalami sho stoyat u ryadi naprug livishe vid nogo Elektrohimichnij ryad naprug pokazuye Chim livishe rozmishenij metal u ryadi naprug tim vin himichno aktivnishij silnishij vidnovnik legshe okisnyuyetsya vazhche vidnovlyuyetsya z jogo ioniv Chim pravishe rozmishenij metal v ryadi naprug tim vin himichno mensh aktivnij slabshij vidnovnik vazhche okisnyuyetsya legshe vidnovlyuyetsya z jogo ioniv Kozhnij metal ryadu naprug vidnovlyuye vitisnyaye kationi vsih metaliv sho stoyat u ryadi pravishe vid nogo z vodnih rozchiniv yih solej Usi metali sho stoyat u ryadi naprug livishe vid vodnyu vidnovlyuyut vitisnyayut jogo ioni z vodnih rozchiniv kislot krim nitratnoyi a metali sho stoyat pravishe vid nogo ne vidnovlyuyut Elektrohimichnij ryad naprug pokazuye zminu himichnoyi aktivnosti metaliv lishe u vodnih rozchinah yih solej a ne vzagali Pri inshih himichnih reakciyah utvorenni oksidiv sulfidiv hloridiv tosho himichna aktivnist metaliv zminyuyetsya inakshe Div takozhGalvanichna paraDzherelaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Derkach F A Himiya Lviv Lvivskij universitet 1968 312 s