Лю́тий, заст. лю́тень — другий місяць року в юліанському та григоріанському календарях. Єдиний місяць, що налічує 28 днів у звичайні роки і 29 днів у високосні.
← лютий → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | |||
2024 рік |
Назва
На позначення другого місяця року слово «лютий» (у написаннях: люты, лютыи, лютый) трапляється в руських стародруках з XVI століття. Назва походить од прасл. *ljutъjь «суворий, холодний; злий, жорстокий», що зумовлено характерними для цього періоду морозами та завірюхами. В давніші часи цим словом іменували січень. Співзвучні назви побутують у білоруській (люты) і польській (luty) мовах, а також у деяких діалектах словацької мови (luteň).
У давньокиївських письмових пам'ятках трапляється давньоруське наймення лютого — «січень» (у написаннях: сѣчьнъ, сѣченъ, сѣ(ч), сѣчень). Назва пов'язана з підсічним землеробством, бо в цей час рубали дерева для наступного викорчовування та сівби. Так само вживалася латинська назва февруаръ, що пізніше засвідчена і в староукраїнських джерелах, у написаннях: фебруарїй, фебруарїє.
Протягом тривалого часу місяць мав назву лютень, яку фіксують словники XIX — початку XX ст. паралельно з назвою «лютий». У вжитку були й інші народні назви: бокогрі́й, снігові́й, скаже́ний, кази́брід, казьо́, казидоро́га, сні́жень, кру́тень, зимобо́р, криводоріг, ме́жень (межа між зимою і весною), а також: па́лютий, січе́нько, січне́нко / сішне́нко, січни́к, сі́чень дру́гий. Хорватська назва veljača пов'язана зі збільшенням світлового дня в цей період: дні стають більшими (хорв. velji). У болгарських діалектах лютий іменується малък сечко (заст. малък сечен), тобто «малий січень»: на протилежність «великому січню» (голям сечко), що має 31 день. Чеська назва únor пов'язана з тим, що в цей час при таненні льоду крижини занурюються (чеськ. se ponořují) у воду.
У більшості мов світу назви лютого походять від лат. Februarius: словац. február, словен. februar, серб. фебруар/februar, болг. февруари, рос. февраль, англ. February. Латинська назва пов'язана з обрядами очищення (Februa), що припадали на Луперкалії (15 лютого). Фебрій — одне з культових наймень Плутона.
Кліматична характеристика в Україні
У лютому здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік її підвищення на більшій частині території України, за винятком північного сходу, де цей перехід завершується в першій декаді березня. Середня місячна температура лютого складає мінус 0—5 °C, на Лівобережжі та в Карпатах — мінус 6—7 °C, у Криму — 0—4 °C.
Абсолютний мінімум температури становить мінус 23—39 °C, на Південному узбережжі Криму — мінус 15—18 °C; абсолютний максимум — 12—21 °C, у Криму, на півдні Одещини та Вінниччини — до 24 °C, на високогір'ї Карпат — 8—10 °C.
Середня місячна кількість опадів складає 26—46 мм, у горах та на Південному узбережжі Криму, на Закарпатті та в Карпатах — переважно 47—125 мм.
Найбільша висота снігового покриву (до 5—20 см), як правило, спостерігається у другій і третій декадах місяця, на Сумщині та в гірських районах — до 35 см; у південних областях сніговий покрив нестійкий.
Днів з хуртовинами в середньому буває 1—8, у Карпатах до 10. Ожеледь найчастіше буває у східних областях та в Приазов'ї.
Історичний мінімум температури (мінус 39,0 °C) зафіксовано 1893 р. в м. Луганськ, на Південному березі Криму — мінус 22,0 °C у 1929 р. (Севастополь). Історичний максимум температури (24,4 °C) спостерігався в 1958 р. у м. Роздольне. Середня місячна кількість опадів становить 30—38 мм, на Закарпатті — до 53 мм.
Свята і пам'ятні дні
Релігія
- Місяць Святої Родини.
Офіційні в Україні
Інші
- 2 лютого
- Стрітення Господнє (за григоріанським і новоюліанським календарями)
- 14 лютого
- 15 лютого
- 22 лютого
Офіційні в Америці
Див. також
У Вікісловнику є сторінка лютий. |
Коментарі
- А саме:
- Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522;
-
- Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 126;
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581;
-
- Анфологіон. Київ, 1619:
- Назва лютый вживається поряд із сѣчень;
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
- Устав молитв. Львів, 1670.
- Анфологіон. Київ, 1619:
- А саме:
- Студійський устав. Київ, 1070;
-
- Крилоське Євангеліє. Б.м.н., 1144;
-
- Путнянське Євангеліє. Б.м.н., II пол. XIII ст.
Примітки
- Лютень // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Лютень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 2. — С. 390.
- Лютень, лютий // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 873. — 1000 екз.
- Матвієнко П. І., Мирошниченко В. І., Тарасовська Л. Г. (2003). Народний календар: Посібник для педагогічних працівників (PDF) (укр) . Полтава: ПОІППО. с. 55.
Лютень сказав: «Якби я був у батькових літах, то бику Стретяку роги вирвав би». Проте сила у нього вже не батькова, бо лютий зиму видуває, а березень ламає.
- Шевчук С. В. Назви місяців у російській та українській мовах (pdf) // Культура мови. — 2010. з джерела 23 січня 2022. Процитовано 18 жовтня 2021. Протягом тривалого часу лютий мав форму лютень, яка навіть у словниках XIX — початку XX ст. фіксується першою паралельно з назвою лютий. Лютий — єдина назва прикметникової форми поміж усіх сучасних українських найменувань місяців.
- Лютий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — .
- Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
- Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
- Лютый // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало ; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2013. — Вип. 16 : Легкомыслность — Лѧчи. — С. 190.
- Лютий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 330. — .
- Лютий // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 189—190. — 208 с. — .
- František Kopečný. Základní všeslovanská slovní zásoba. — Praha : Academia, 1981. — С. 462.
- . web.archive.org. 5 жовтня 2008. Архів оригіналу за 5 жовтня 2008. Процитовано 4 лютого 2024.
- «Устав Студийский» по списку XII в. ; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — М. : Наука, 1976.
- Сѣчьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 906.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 3 - Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — .
- Січень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 258—259. — .
- Лютий [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 346.
- Казибрід // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 342.
- Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3
- Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
- . «България днес», № 3 (48), 1999. (болг.)
- Pavlína Machačová. Měření času ve středověku. Původ staročeských výrazů pro části roku, měsíce, dny v týdnu / Ilona Janyšková // Masarykova univerzita, Filozofická fakulta. — Brno : Filozofická fakulta Masarykovy univerzity, 2010. — С. 46. Процитовано 2 липня 2017. (чес.)
- Словник античної міфології / І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів. — К. : Наукова думка, 1985. — 236 с.
- . betaren.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- Міжнародний день підтримки жертв злочинів [ 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyutij znachennya Lyu tij zast lyu ten drugij misyac roku v yulianskomu ta grigorianskomu kalendaryah Yedinij misyac sho nalichuye 28 dniv u zvichajni roki i 29 dniv u visokosni lyutij Pn Vt Sr Cht Pt Sb Nd 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 2024 rik 1 Sichen 2 Lyutij 3 Berezen 4 Kviten 5 Traven 6 Cherven 7 Lipen 8 Serpen 9 Veresen 10 Zhovten 11 Listopad 12 Gruden Miniatyura Lyutij z Rozkishnogo chasoslova gercoga Berrijskogo Lyutij Kartina O M Kremera Rankova zametil na KostrichiNazvaNa poznachennya drugogo misyacya roku slovo lyutij u napisannyah lyuty lyutyi lyutyj traplyayetsya v ruskih starodrukah z XVI stolittya Nazva pohodit od prasl ljutj suvorij holodnij zlij zhorstokij sho zumovleno harakternimi dlya cogo periodu morozami ta zaviryuhami V davnishi chasi cim slovom imenuvali sichen Spivzvuchni nazvi pobutuyut u biloruskij lyuty i polskij luty movah a takozh u deyakih dialektah slovackoyi movi luten U davnokiyivskih pismovih pam yatkah traplyayetsya davnoruske najmennya lyutogo sichen u napisannyah sѣchn sѣchen sѣ ch sѣchen Nazva pov yazana z pidsichnim zemlerobstvom bo v cej chas rubali dereva dlya nastupnogo vikorchovuvannya ta sivbi Tak samo vzhivalasya latinska nazva fevruar sho piznishe zasvidchena i v staroukrayinskih dzherelah u napisannyah februaryij februaryiye Protyagom trivalogo chasu misyac mav nazvu lyuten yaku fiksuyut slovniki XIX pochatku XX st paralelno z nazvoyu lyutij U vzhitku buli j inshi narodni nazvi bokogri j snigovi j skazhe nij kazi brid kazo kazidoro ga sni zhen kru ten zimobo r krivodorig me zhen mezha mizh zimoyu i vesnoyu a takozh pa lyutij siche nko sichne nko sishne nko sichni k si chen dru gij Horvatska nazva veljaca pov yazana zi zbilshennyam svitlovogo dnya v cej period dni stayut bilshimi horv velji U bolgarskih dialektah lyutij imenuyetsya malk sechko zast malk sechen tobto malij sichen na protilezhnist velikomu sichnyu golyam sechko sho maye 31 den Cheska nazva unor pov yazana z tim sho v cej chas pri tanenni lodu krizhini zanuryuyutsya chesk se ponoruji u vodu U bilshosti mov svitu nazvi lyutogo pohodyat vid lat Februarius slovac februar sloven februar serb februar februar bolg fevruari ros fevral angl February Latinska nazva pov yazana z obryadami ochishennya Februa sho pripadali na Luperkaliyi 15 lyutogo Febrij odne z kultovih najmen Plutona Klimatichna harakteristika v UkrayiniU lyutomu zdijsnyuyetsya perehid serednoyi dobovoyi temperaturi povitrya cherez minus 5 C v bik yiyi pidvishennya na bilshij chastini teritoriyi Ukrayini za vinyatkom pivnichnogo shodu de cej perehid zavershuyetsya v pershij dekadi bereznya Serednya misyachna temperatura lyutogo skladaye minus 0 5 C na Livoberezhzhi ta v Karpatah minus 6 7 C u Krimu 0 4 C Absolyutnij minimum temperaturi stanovit minus 23 39 C na Pivdennomu uzberezhzhi Krimu minus 15 18 C absolyutnij maksimum 12 21 C u Krimu na pivdni Odeshini ta Vinnichchini do 24 C na visokogir yi Karpat 8 10 C Serednya misyachna kilkist opadiv skladaye 26 46 mm u gorah ta na Pivdennomu uzberezhzhi Krimu na Zakarpatti ta v Karpatah perevazhno 47 125 mm Najbilsha visota snigovogo pokrivu do 5 20 sm yak pravilo sposterigayetsya u drugij i tretij dekadah misyacya na Sumshini ta v girskih rajonah do 35 sm u pivdennih oblastyah snigovij pokriv nestijkij Dniv z hurtovinami v serednomu buvaye 1 8 u Karpatah do 10 Ozheled najchastishe buvaye u shidnih oblastyah ta v Priazov yi Istorichnij minimum temperaturi minus 39 0 C zafiksovano 1893 r v m Lugansk na Pivdennomu berezi Krimu minus 22 0 C u 1929 r Sevastopol Istorichnij maksimum temperaturi 24 4 C sposterigavsya v 1958 r u m Rozdolne Serednya misyachna kilkist opadiv stanovit 30 38 mm na Zakarpatti do 53 mm Svyata i pam yatni dniReligiya Hristiyanstvo Misyac Svyatoyi Rodini Oficijni v Ukrayini 15 lyutogo Den vshanuvannya uchasnikiv bojovih dij na teritoriyi inshih derzhav 20 lyutogo Vsesvitnij den socialnoyi spravedlivosti Den Geroyiv Nebesnoyi Sotni 21 lyutogo Mizhnarodnij den ridnoyi movi 26 lyutogo Den sprotivu okupaciyi Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopolya Inshi 2 lyutogo Stritennya Gospodnye za grigorianskim i novoyulianskim kalendaryami 14 lyutogo Den svyatogo Valentina 15 lyutogo Stritennya Gospodnye za yulianskim kalendarem 22 lyutogo Oficijni v Americi Misyac afroamerikanskoyi istoriyi Div takozhU Vikislovniku ye storinka lyutij Lyutij 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Spisok vsih dniv FebrijKomentariA same Francisk Skorina Mala podorozhnya knizhka Vilna 1522 Ostrozkij litopisec Ostrog 1509 1633 ark 126 Andrij Rimsha Kotorogo sѧ ms ca shto za staryh vekov dѣyelo korotkoye opisanyiye Hronologiya Ostrog 1581 Anfologion Kiyiv 1619 Nazva lyutyj vzhivayetsya poryad iz sѣchen Anfologion Lviv 1643 1651 1694 Anfologion Novgorod Siverskij 1678 Chasoslov Kiyiv 1633 Poluustav Kiyiv 1643 Psaltir Kiyiv 1643 1644 Poluustav Kiyiv 1672 Svyatci Kiyiv 1680 Poluustav Kiyiv 1691 Chasoslov Lviv 1642 1668 1692 Ustav molitv Lviv 1670 A same Studijskij ustav Kiyiv 1070 Kriloske Yevangeliye B m n 1144 Putnyanske Yevangeliye B m n II pol XIII st PrimitkiLyuten Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Lyuten Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 T 2 S 390 Lyuten lyutij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 873 1000 ekz Matviyenko P I Miroshnichenko V I Tarasovska L G 2003 Narodnij kalendar Posibnik dlya pedagogichnih pracivnikiv PDF ukr Poltava POIPPO s 55 Lyuten skazav Yakbi ya buv u batkovih litah to biku Stretyaku rogi virvav bi Prote sila u nogo vzhe ne batkova bo lyutij zimu viduvaye a berezen lamaye Shevchuk S V Nazvi misyaciv u rosijskij ta ukrayinskij movah pdf Kultura movi 2010 z dzherela 23 sichnya 2022 Procitovano 18 zhovtnya 2021 Protyagom trivalogo chasu lyutij mav formu lyuten yaka navit u slovnikah XIX pochatku XX st fiksuyetsya pershoyu paralelno z nazvoyu lyutij Lyutij yedina nazva prikmetnikovoyi formi pomizh usih suchasnih ukrayinskih najmenuvan misyaciv Lyutij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Skaryna F Tvory Pradmovy skazanni paslyasloyi akafisty pashaliya Ustup art padryht tekstay kament sloynik A F Korshunava pakazalniki A F Korshunava V A Chamyaryckaga Mn Navuka i tehnika 1990 207 s ISBN 5 343 00151 3 Sbornik snimkov s slavyano russkih staropechatnyh izdanij Materialy dlya istorii slavyanskago knigopechataniya Sostavil S L Ptashickij SPb 1895 Ch I XV i XVI vѣk Tabl XXI XXII Shustova Yu E Slavyanskie nazvaniya mesyacev v ukrainskih pechatnyh kni gah konca XVI XVII v Mezhdisciplinarnost Chto ot istorika trebuet chto daet i chego lishaet sb tr mezhdunar nauch konf Steny i mosty mezh dis ciplinarnye podhody v istoricheskih issledovaniyah M 2019 S 229 239 Lyutyj Slovnik ukrayinskoyi movi XVI pershoyi polovini XVII st Vidp red D Grinchishin M Chikalo Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini L 2013 Vip 16 Legkomyslnost Lѧchi S 190 Lyutij Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M S 330 ISBN 5 12 001263 9 Lyutij Misyacelik Ukrayinskij narodnij kalendar V T Skurativskij K Mistectvo 1993 S 189 190 208 s ISBN 5 7715 0432 7 Frantisek Kopecny Zakladni vseslovanska slovni zasoba Praha Academia 1981 S 462 web archive org 5 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2008 Procitovano 4 lyutogo 2024 Ustav Studijskij po spisku XII v Fragm Podgot k pech D S Ishenko Istochniki po istorii russkogo yazyka M Nauka 1976 Sѣchn Materialy dlya slovarya drevne russkago yazyka po pismennym pamyatnikam v 3 t Trud I I Sreznevskago SPb Tipografiya imperatorskoj akademii nauk 1890 1912 T 3 S 906 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Materialy dlya slovarya drevnerusskogo yazyka po pismennym pamyatnikam tom 3 Nazvi chasovih ponyat Davnoruska spadshina v leksici ukrayinskoyi movi V V Nimchuk AN Ukrayini In t ukr movi K Naukova dumka 1992 S 56 57 412 s ISBN 5 12 000639 6 Sichen Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T S 258 259 ISBN 966 00 0785 X Lyutij 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik Zhajvoronok V V K Dovira 2006 S 346 Kazibrid Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci S 342 Volodimir Shuhevich Guculshina t 4 s 3 Holynska Baranowa Tatiana Ukrainskie nazwy miesiecy na tle ogolnoslowianskim Wroclaw Wydawnictwo polskiej akademii nauk 1969 Blgariya dnes 3 48 1999 bolg Pavlina Machacova Mereni casu ve stredoveku Puvod staroceskych vyrazu pro casti roku mesice dny v tydnu Ilona Janyskova Masarykova univerzita Filozoficka fakulta Brno Filozoficka fakulta Masarykovy univerzity 2010 S 46 Procitovano 2 lipnya 2017 ches Slovnik antichnoyi mifologiyi I Ya Kozovik O D Ponomariv K Naukova dumka 1985 236 s betaren ua Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Mizhnarodnij den pidtrimki zhertv zlochiniv 19 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Naukovo doslidnij institut vivchennya problem zlochinnosti imeni akademika V V Stashisa Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini