Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Костел святого Архангела Михаїла та святого Домініка римо католицька культова споруда діючий католицький храм і пам ятка

Костел святого Архангела Михаїла та святого Домініка (Любар)

Костел святого Архангела Михаїла та святого Домініка (Любар)

Костел святого Архангела Михаїла та святого Домініка — римо-католицька культова споруда, діючий католицький храм і пам'ятка архітектури місцевого значення в смт Любар Житомирської області.

Костел святого Архангела Михаїла та святого Домініка
image
Будівля костелу
49°55′04″ пн. ш. 27°45′18″ сх. д. / 49.917806° пн. ш. 27.755250° сх. д. / 49.917806; 27.755250Координати: 49°55′04″ пн. ш. 27°45′18″ сх. д. / 49.917806° пн. ш. 27.755250° сх. д. / 49.917806; 27.755250
Тип спорудихристиянський храм
Сучасний статуспарафіяльний костел
Розташуванняimage Україна, Любар
ЗасновникСтаніслав Любомирський; Францішек Фердинанд Любомирський
Перша згадка1630
Зруйнованокінець 1640-вих
Відбудовано1660-ті; 1752-1765
Стильбароко
НалежністьРКЦ
Стандіючий
ЮрисдикціяКиєво-Житомирська дієцезія, Романівський деканат
Керівництвоо. Умінський Віталій
Адресавул. Костьольна, 36А, смт Любар, Житомирська обл., 13102
Вебсайтkzd.org.ua/parishes/parafiya-sv-dominika-i-arhangela-myhayila
image
image
Костел святого Архангела Михаїла та святого Домініка (Любар) (Україна)
image Костел святого Архангела Михаїла та святого Домініка у Вікісховищі

Опис костелу, його архітектурні та інтер'єрні особливості

Костел розташований у південно-східній частині Любара (Нового Любара), на невисокому березі річки Случ. Побудований в стилі бароко, з елементами готики та ренесансу. За деякими даними, певним зразком для нього стала відома базиліка Санта-Марія-делла-Салуте у Венеції. Професор Єжи Ковальчик вказує на походження такого типу споруд з Італії та наводить приклад костелів Санта Марія ді Монтесанто та Санта Марія деї Міраколі (обидва 1662–1675 років).

Храм мав разом з монастирем осьове розташування. Кляштор з обох сторін фланкував головний фасад і наву. Костел поєднував дві частини монастиря, які мали різне призначення. Таке розташування вказує на характерні впливи польських архітектурних традицій.

Дзвіниця на чотири дзвони, поєднана з сигнатуркою, розташовувалась окремо. Будівля костелу — цегляна, оштукатурена, побілена. Любарський костел, квадратний в плані, з неспокійними витятими кутами, перекритий величним куполом діаметром близько 10 метрів (вписується в правильний квадрат) і восьмикутним ліхтарем на 4 вікна. Зовні форма костелу виглядала прямокутною, а зсередини нагадувала рівнокінцевий хрест, в товстих стовпах якого по 4 кутах розташовувалися 4 невеличких каплиці. Трансептові каплиці разом з арками пресбітерія і музичного хору уподібнюють структуру грецькому хресту, поєднаному з восьмигранником. Двоарочний пресбітерій замикається апсидою. У зрізаних кутах нави розміщені у нижньому ярусі проходи, у верхньому — лоджії. У зовнішньому вигляді костелу домінує купол з восьмигранною латерною і колонним фасадом з увігнутими боками.

image
Зовнішній вигляд Любарського костелу з дзвіницею наприкінці ХІХ століття

Фасад храму в Любарі оформлений у нижньому ярусі іонійськими колонами (фуст колони без канелюр); верхній ярус прикрашають пілястри композитного ордеру. Вхідні двері до храму були розписані: сюжет зображував Іліодора, що лежить, побитого ангелами.

Любарський храм мав п'ять вівтарів і містив у різьбленому з дерева головному вівтарі великій образ в оточенні колон та скульптур св. апостолів Петра і Павла, св. Августина і св. Гіацинта (Яцка). Імітація жовтого і червоного мармуру, зелені елементи декору на білому тлі, поєднувалися дерев'яним різьбленням і позолотою. У Любарському храмі вівтарні композиції багато прикрашалися срібними шатами: св. Іоанн Непомук — срібною пальмою, св. Антоній зі срібним промінням і лілеєю тощо.

У костелі розміщувалися обов'язкові для домініканського ордену образи. Це зображення Розп'ятого Ісуса, Пресвятої Діви Марії, святих Домініка та Яцка, домініканського проповідника св. Вікентія Феррарія, а також святих Миколая, Антонія, Юди Тадея та ін.

Праворуч від головного вівтаря розміщувався другий із намальованим на полотні чудотворним образом Розп'ятого Христа в позолоченій рамі. Фон вівтаря був прикрашений люстровими пелюстками з позолотою. Третій вівтар ліворуч, був оформлений аналогічно другому, містив образ св. Антонія Падуанського; вгорі, в овальній рамі — лик св. Анни.

Четвертий вівтар у великій каплиці праворуч був присвячений св. Домініку; тут само знаходилися образи св. Франциска і св. Теклі в овальних рамах. Ліворуч, у великій каплиці розташовувалися образи домініканського проповідника св. Вікентія Феррарія, Матері Божої Ченстоховської та св. Варвари, мучениці. Усі великі образи були видовжені по вертикалі, малі — квадратні і овальні. Внутрішній простір був опоряджений 14 різьбленими з дерева фігурами і портретами представників з родини фундаторів Любомирських.

Амвон, чотири конфесіонала, як і всі вівтарі, були оздоблені уніфіковано: різьбленням, малюванням й золотінням. На престолі вівтаря стояли невеликі зображення у квадратних або прямокутних рамах, вище містився великий центральний образ святого, якому вівтар присвячувався, над ним — менші за розміром лики в овальних рамах.

Любарський костел мав нетиповий для латинських забудов центричний варіант костелу, що розташовувався на одній осі з двома крилами монастирських приміщень. Любарський ансамбль виступає як виключення, адже аналогічні структури у домініканській архітектурі на українських теренах не зустрічаються.

На жаль, більшість складових описаного багатого внутрішнього інтер'єру костелу не збереглися.

Історія

Заснування першого монастиря та костелу

На початку XVII століття власники Любара князі Острозькі поступово перейшли до католицизму. Вони підтримували постійні зв'язки з представниками ордену домініканців. Близько 1610 року згадується приїзд до міста генерального вікарія Руської конгрегації ордену Кипріана. Вочевидь, у Любарі мала існувати якщо не домініканська фундація, то принаймні плани щодо її спорудження. Найвірогідніше, ініціаторкою фундації була власниця Любара Софія Острозька, адже досить промовистим є зв'язок її з домініканцями — її сповідником був саме домініканець Адам Пекарський, який 1623 р. видав присвячений їй панегірик. Саме ці персональні контакти Острозьких з домініканцями, ймовірно, стали причиною пізнішої фундації любарського домініканського осередку чоловіком Софії, Станіславом Любомирським.

Дослідниця І. Ворончук, опираючись на інвентар Острозьких 1620 року, подає відомості про існування в Любарі в той час католицького храму. Останнє твердження ґрунтується на згадці в переліку жителів містечка плебана (парафіяльного католицького священика). Якийсь католицький храм мав на той час існувати, щоб обслуговувати численну католицьку спільноту великого, як на той час, містечка. Однак про цей храм жодних відомостей немає.

image
Фундатор Любарського домініканського монастиря та костелу, князь Станіслав Любомирський (1583—1649)

Любарський Домініканський монастир в Новому місті був заснований, очевидно, в 1628-1629 роках, адже першим його вікарієм 1628 року був призначений капітулою Бонавентура зі Львова, а 1632 року його було інституйовано пріором монастиря. Любарського костелу свідчать про 1630 рік заснування осередку й здійснення фундатором дерев'яних забудов. Є також дані про 1634 рік як рік заснування монастиря Засновник-донатор монастиря, воєвода Руський, князь Станіслав Любомирський, фундаційним актом від 22 лютого 1634 року надав у його власність село Филинці, чинш з млина та юридику в Любарі й 600 злотих аннуати.

Перший відомий з джерел дерев'яний костел святого Архангела Михаїла був зведений у Любарі на кошти князя Станіслава Любомирського близько 1630 року в романському стилі у вигляді хреста з восьмигранною вежею. Цей храм вважався на той час одним з найбільших на теренах України.

Частина осередку ченців у Любарі знаходилася на лівому березі річки Случ, у Старому місті, яке належало до Волинського воєводства, друга — монастир, на правому березі річки, у Новому місті, яке відносилося до Київського воєводства. Монастир був досить значним, на 15 ченців, серед них перебував о. Херубін зі Львова, лектор-теолог як апостольський місіонер. При монастирі діяла повноцінна конвентуальна домініканська школа, в якій у 1640-х роках викладалася серед інших предметів і філософія.

Зруйнування костелу та монастиря за Хмельниччини

Під час подій Хмельниччини, в серпні 1648 року, коли Любар був захоплений повстанцями, було спалено дерев'яний костел та монастир при ньому, порубано кількох католицьких священиків. Відомі імена загиблих настоятеля монастиря Тарського, проповідника Габріеля, лектора теології отця Яцека з Кракова, проповідника о. Ципріана з Казімєжа, органіста Антонія зі Львова. Крім них загинули ще інші служителі

За Зборівським договором 1649 року, Новий Любар, де розташовувалися костел і монастир, залишився під контролем козаків, увійшовши до козацької держави. Старе місто залишилося під контролем Речі Посполитої. 1649 року, очевидно, саме в правобережній річпосполитській частині, проповідував домініканець [pl], автор «Теологічної тетрахії, що охоплює першопочатки зі Священної теології» (лат. „Tetrachia theologika, complectens principales e Sacra Theologia”), «Хронології від заснування світу» (лат. „Chronologia ab orbe condito...”) та низки інших теологічних трактатів.

Відновлення монастиря

У 1660-х роках Любарський домініканський монастир був відновлений, адже є відомості про його пріорів з цього часу і до початку XVIII століття. Проте, його життєдіяльність була перманентною в атмосфері майже постійних війн і загроз пограбування та знищення. Повноцінно вона відновилася лише в першій половині XVIII століття. Протягом 1697-1700 років у Старокостянтинові і Любарі служив домініканський полеміст Томаш Стефан Наргєлевич (пол. Tomasz Stefan Nargielewicz, † 1700), автор таких творів, як «Рік відплати Господа, тобто річне оголошення для всіх усього року господнього і свят як ординарних, так і екстраординарних, підготовлене тріарною працею» (лат. „Annus retributionis Domini, hos est annuale, praedicationum pro omnibus totius anni dominicis et festis tam ordinaries quam ex traordinariis triario labore comparatum”) та «Тижневі і святкові казання на цілий рік» (пол. „Kazania niedzielne i świąteczne na cały rok”).

Будівництво мурованих будівель костелу та монастиря

1752 року на кошти князя Францішека Любомирського розпочинається будівництво нового костелу. Будівництво тривало 13 років. Нарешті, 4 серпня 1765 р. латинським єпископом Київським та Чернігівським Юзефом Анджеєм Залуським храм був освячений на честь святого Архангела Михаїла та святого Яна Непомуцького. 1782 року до костелу було прибудовано цегельний кляштор.

Розквіт домініканського монастиря (друга половина XVIII-перша половина ХІХ століття)

image
Наполеон Орда. Любар. Костел парафіяльний домініканський і кляштор. 1862—1876 рр.

На межі XVIII-XIX століть, особливо після розділів Речі Посполитої і входження Любара до складу Російської імперії, значно зростає статус Любарського кляштору. Він стає резиденцією руського провінціала та довгий час залишався в цьому статусі. Старокостянтинівська та любарська домініканські парафії мали найбільшу кількість вірних на теренах Луцько-Житомирської дієцезії. При монастирі діяв шпиталь.

Протягом цього періоду відмічається душпастирська співпраця домініканського та василіянського монастирів у Любарі. Домініканці регулярно брали участь в уніатських богослужіннях, теологічних диспутах, проголошували проповіді в уніатських церквах. Зокрема, домініканці були присутні на похоронах василіанських ченців, целебрували (урочисто відправляти обряд) у василіян на відпусті св. Василія, під час якого василіяни відновлювали свої обітниці. На урочистість св. Онуфрія василіяни запрошували любарських домініканців, бернардинів з Чуднова, до яких також їздили на проповідництво. Князь Любомирський запрошував на похорон сяноцької каштелянової Францішки Устрицької з Тарновських як отців домініканців, так і василіян.

На початку XIX століття при Любарському монастирі діяла музична капела, де для її поповнення спеціально навчали музиці сиріт, очевидно — беручи за взірець єзуїтські музичні бурси.

В костелі та монастирі була велика галерея ікон та картин, багато з яких можна було там побачити ще в середині XIX ст.. В монастирі зберігались портрети єпископів Хелмських, Плоцьких, Луцьких, Познаньських, Краківських, п'ять портретів Римських Понтифіків, картини з Святого Письма, сім картин із зображенням нападів татар та козацьких повстань. Тут діяла також друкарня, видання якої належали до надзвичайно рідкісних. Ці факти свідчать про високодуховне життя та діяльність отців домінікан.

Чудодійна ікона Розіп'ятого Ісуса

Оздобою костелу була чудодійна ікона Розп'ятого Ісуса Христа. В останній чверті XVIII століття, в день святого Йосифа, Яків Новіцький, дворянин князя Єжи-Марціна Любомирського, ввечері зауважив, що ікона Ісуса Розіп'ятого, котра знаходилася в його домі, була вкрита ніби краплинками поту. Поступово краплинки поту почали висихати, лишаючи після себе слід. Сама ж ікона, котра до цього часу була темною, на котрій можна було ледь-ледь розпізнати фігури, в незвичний спосіб прояснилася.

Невдовзі ікону було урочисто перенесено до найближчої греко-католицької церкви в Гринівцях. Місцевий настоятель о. Василій Матковський, відправляючи молебень, сам бачив, як на іконі знову з'явилися краплинки поту. Те ж саме повторювалося і пізніше. Дізнавшись про все це, єпископ Ігнатій Каєтан Солтик, за висновками спеціальної комісії, визнав чудодійність ікони та наказав помістити її для публічного вшанування в Любарі, в костелі отців домініканців.

Любарське Розп'яття прославлялося за допомогою виданої 1839 року збірки молитов, численних іконок і медальйонів та спеціально отриманого від Папи відпусту. На честь ікони був складений Владиславом Сирокомлею хвалебний гімн, який починався словами:

image
Jezu slynący laskami w Lubarze!
Nietylko ludzie stawią Ci oltarze,
Lecz drża przed Tobą o Twórco I Panie!
Potęgi niebios I piekiel otchlanie.
 image

— Владислав Сирокомля,

Все це надало любарському монастирю статусу відомого санктуарію св. Христа, до якого здійснювалися численні паломництва, було багато зцілень тих, хто молився біля образу. Існував також культ Богородиці Болящої.

Визначний інтелектуальний та освітній осередок

Відновлення та діяльність домініканської орденської школи

image
Власник Любара, меценат, благодійник Любарського домініканського монастиря та школи, Антоній Протазій Потоцький (1761—1801)

За фінансового сприяння власника Любара, визначного банкіра, промисловця й філантропа Антонія Протазія (Прота) Потоцького, наприкінці XVIII століття відновила функціонування домініканська орденська школа. У цей час монастир став другим за значенням потужним осередком освітнього й інтелектуального життя домініканського ордену на Волині після Луцька. 1800 року тут містився студіум вищого рівня, де, між іншим, викладалася грецька мова, вивчення якої не входило до програми звичайної конвентуальної школи.

Пріор домініканського монастиря, провінціал ордену, ксьондз Домінік Вишинський вирішив відкрити при монастирі конвікт, де за щорічну платню п'ятдесят дукатів за людину здійснювалося навчання відповідно до програми публічної школи. Для цього, отець Вишинський закликав відомого йому по Краківській академії пана Дашковського на посаду префекта конвікту, знайшов учителів латини, французької та німецької мов; математику, фізику, історію, польську літературу викладали отці-домінікани цього ж монастиря, які приїхали з Литви та здобули освіту у Вільненській академії. Конвікт розпочав роботу 1802 року. Першими його учнями були близько 30 дітей околичної шляхти, яких перевели сюди з бердичівських шкіл і з любарської публічної василіянської школи. Школа була чотирикласною та мала свій пансіон: тут працювало 5 вчителів, навчалося 44 учні. На межі століть при монастирі діяв також жіночий пансіон.

В становленні любарської домініканської школи значну роль відіграв візитатор (інспектор) шкіл Волинської, Подільської та Київської губерній Тадеуш Чацький, який відвідав її 1803 року та розглядав питання щодо розширення цього навчального закладу. Ті відвідини візитатором любарського конвікту власник Любара, генерал Кшиштоф Карвіцький, хотів використати для піднесення його значення серед інших навчальних закладів.

Школа утримувалась за рахунок місцевої знаті та католицького духовенства. Діти у них вивчали такі предмети як Закон Божий, основи польської граматики та арифметики, правила морально-етичної та суспільної поведінки, історію Старого Заповіту, латинську мову. Основною мовою викладання була польська. Незважаючи на те, що російську мову включили до навчальної програми, її викладали окремим учням за їхнім бажанням. Фактично програма була складена таким чином, щоб школа виховувала юних католиків у глибокому релігійному дусі та відданості католицькій церкві.

В 1813–1814 роках до Любара був тимчасово переміщений з Луцька Генеральний (університетський) студіум, що збільшило кількість студентів та спектр дисциплін у школі. Любарська школа не втратила свого статусу й надалі. Тут діяла школа для підготовки місійних проповідників, а також, школа підготовки вчителів для публічних шкіл, де вивчалися гуманітарні дисципліни, математика та фізика. Однак, вже на 1822 рік кількість учнів у Любарі скоротилася до 19, а вчителів до 1 особи. Фактично до самого закриття монастиря при ньому діяла метеорологічна обсерваторія.

У школі при Любарському домініканському монастиреві серед інших навчався Шимон Конопацький (1790–1884) — польський поет-романтик і мемуарист, підкоморій звягельський, президент Ізьби цивільної волинської (1844), маршалок Заславського повіту.

Монастирська бібліотека

Бібліотека Любарського монастиря була обладнана наприкінці XVIII століття на кошти князя Прота Потоцького. Згідно з реєстром 1822 року, вона була найбільшою на тлі всіх інших домініканських на Волині — містила 1438 томів. Книгозбірня активно поповнювалася за рахунок купівлі нових книг та перенесення до Любара бібліотек інших монастирів. У бібліотеці Любарського монастиря свого часу перебувало досить рідкісне почаївське видання «Богословіе нравоучительное из Богословія Антоїне, Турнели и Реіффенстуель…» 1779 р.

В Інституті рукопису НБУВ зберігаються латиномовні книги-підручники з Любарської бібліотеки отців домініканців (XVIII ст.) та теологічні трактати й інші латиномовні підручники з Любарського домініканського монастиря (XVIII ст.).

Окремі стародруки цієї книгозбірні зберігаються у видавничих та хронологічних колекціях відділу стародруків та рідкісних видань НБУ ім. Вернадського.

Закриття школи. Занепад та закриття монастиря

Після придушення польського повстання 1830—1831 років у Любарі була ліквідована школа при домініканському кляшторі. 1832 року згідно з розпорядженням міністра внутрішніх справ, навчальне обладнання, яке знаходилось в парафіяльній школі Любарського домініканського монастиря, передавалося у відання Київського навчального округу. Тоді ж, очевидно, костел та монастир були позбавлені маєтностей, які перейшли до казни.

Після придушення польського повстання 1863 року, наступного 1864 року указом царя Олександра ІІ від 8 листопада закривається Любарський католицький монастир і конвікт. Діючим залишився лише костел, який переходить до дієцезіальних священників.

Подальше функціонування костелу протягом другої половини ХІХ — початку ХХ століття

image
Головний фасад Любарського домініканського кляштора і костелу 1864 р. — Російський державний історичний архів (РДІА), Ф. 821, оп. 150, спр. 737.
image
План Любарського домініканського кляштора і костелу 1864 р. — РДІА, Ф. 821, оп. 150, спр. 737.

Кресленник головного фасаду Любарського храму та кляштору, виконаний 1864 року, на момент скасування домініканського осередку і перетворення його в парафіяльний, демонструє добрий стан будівель костелу і монастиря.

Очевидно, що влада виношувала плани перетворення будівель монастиря на військовий об'єкт. Кресленик, виконаний старшим інженером Суходольським, датований 1866 роком, містив проект перебудови кляштору на військовий лазарет. В останній чверті ХІХ ст. в будівлях колишнього монастиря розміщувався постоєм один з полків 32 піхотної дивізії.

Проте, згідно Височайшого повеління Олександра III від 1893 року будівлі по-домініканського монастиря були передані у розпорядження жіночого Свято-Георгіївського православного монастиря.

Наприкінці XIX століття католицька парафія (2172 людини) належала до житомирського деканату. Філія її знаходилася у Великій Волиці (раніше і в Новій Чорториї); каплиці в Пединках, Мотовилівці, Вищикусах (тепер — с. Веселка) (раніше ще й у Вигнанці та Северинах). 1913 року парафія налічувала близько 3500 вірян, 1921 року їх було 4500.

Занепад та закриття костелу за радянської влади

Зі встановленням радянської влади в Любарі костел повністю занепадає. Келії монастиря були зруйновані 1918 року. Наприкінці 1920-х років костел був спустошений і 1934 року він був зачинений.

Тимчасове відновлення діяльності костелу під час Другої Світової війни

Любарський костел відновив свою діяльність під час німецької окупації Любара. Його будівлі та прилегла територія також використовувалися німцями як концентраційний табір для полонених червоноармійців.

Остаточне закриття костелу в післявоєнний період

17 липня 1945 року в любарському костелі була відправлена остання служба (вінчання). Після війни прибудови та господарські приміщення розбиралися. Те що вціліло використовувалося для господарських потреб (під склади, погріб райспоживспілки) На звернення громади католиків про відновлення служби була одержана відповідь, що приміщення перебуває в аварійному стані і відновленню не підлягає. Згодом його закинули і він стояв пусткою та слугував звалищем відходів і нечистот. Частина території була забудована приватними будинками.

Відбудова та відновлення функціонування костелу

image
Краєвид костелу з лівого берега Случі

Наприкінці 1980-х років католицька громада Любара за підтримки о. Станіслава Широкорадюка відновила службу та потроху розпочала ремонт вцілілої частини костелу. Після відновлення будівлі освячення костелу відбулося 14 жовтня 1989 року на честь святого Архангела Михаїла та святого Домініка.

З жовтня 1993 року при костелі працюють черниці-йосифітки (згромадження Сестер св. Йосифа), котрі проживають у Новому Любарі.

У костелі особливою шаною користується копія чудотворної ікони Розіп'ятого Ісуса Любарського. Слід оригіналу цього образу загубився після 1934 року, після закриття костелу. Дізнатися, який вигляд він мав, можна на сайті Литовської об'єднаної музейної інформаційної системи.

Див. також

Примітки

  1. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 125.
  2. Włast J. Opowiadania historyczne z dziejów okolicy Słuczy i jej dopływów. — Krakow: Spółka Wydawnicza Polska, 1896. — S. 43.
  3. Урсу Н. Мистецька спадщина домініканського ордену на території України XVII—XIX ст. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2006. — С. 149.
  4. Урсу Н. Архітектурний комплекс домініканців XVIII ст. у Любарі // Scientific Journal Virtus, June # 7, 2016. — С. 51-52.
  5. Урсу Н. Архітектурний комплекс домініканців XVIII ст. у Любарі // Scientific Journal Virtus, June # 7, 2016. — С. 52.
  6. Урсу Н. Архітектурний комплекс домініканців XVIII ст. у Любарі // Scientific Journal Virtus, June # 7, 2016. — С. 53.
  7. Урсу Н. Мистецька спадщина домініканського ордену на території України XVII—XIX ст. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2006. — С. 150.
  8. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 68-69.
  9. Канчура В. Ю. . Архів оригіналу за 26 квітня 2018.
  10. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 354.
  11. Урсу Н. Мистецька спадщина домініканського ордену на території України XVII—XIX ст. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2006. — С. 75.
  12. Михайлишин О.. План м. Любара 1897 р. як джерело до вивчення його архітектурно-планувального розвитку. Історична Волинь.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  13. Nova Polonia Sacra: czasopismo poświęcone badaniu historii kościoła, prawa kanonicznego i literatury teologicznej w Polsce. T. 1. — Kraków: Jan Fijałek, 1928. — S. 182.
  14. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 297.
  15. . Архітектурні та природні пам'ятки України. Архів оригіналу за 15 січня 2021.
  16. Урсу Н. Архітектурний комплекс домініканців XVIII ст. у Любарі // Scientific Journal Virtus, June # 7, 2016. — С. 51.
  17. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 173.
  18. Єршов В. Польська література Волині доби романтизму: генологія мемуаристичності. — Житомир: Полісся, 2008. — ISBN 978-966-655-379-9. — С. 54.
  19. Єршов В. Польська література Волині доби романтизму: генологія мемуаристичності. — Житомир: Полісся, 2008. — ISBN 978-966-655-379-9. — С. 58.
  20. Włast J. Opowiadania historyczne z dziejów okolicy Słuczy i jej dopływów. — Krakow: Spółka Wydawnicza Polska, 1896. — S. 44.
  21. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 201.
  22. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 308.
  23. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 199.
  24. Лось В.. (PDF). Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2018.
  25. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 213.
  26. Невідома Житомирщина: Надзвичайний костел із 400-літньою історією. DKS Новини.
  27. . Архів оригіналу за 13 березня 2018.
  28. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 128.
  29. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 131.
  30. Zielińska Z.. . Internetowy Polski Słownik Biograficzny (пол.). Архів оригіналу за 27 квітня 2018.
  31. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 177.
  32. Pamiętniki Szymona Konopackiego. — Warszawa: Drukarnia Granowskiego I Sikorskiego, 1899. — S. 23.
  33. Pamiętniki Szymona Konopackiego. — Warszawa: Drukarnia Granowskiego I Sikorskiego, 1899. — S. 24.
  34. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — . — С. 211.
  35. Pamiętniki Szymona Konopackiego. — Warszawa: Drukarnia Granowskiego I Sikorskiego, 1899. — S. 28.
  36. Pamiętniki Szymona Konopackiego. — Warszawa: Drukarnia Granowskiego I Sikorskiego, 1899. — S. 29.
  37. Сторожук І. Суспільно-політична та культурно-освітня діяльність духовенства Волинської губернії у 1804—1905 рр. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — К., 2015. — С. 128.
  38. Поліщук Ю. Національні меншини Правобережжя України у контексті етнічної політики Російської імперії (кінець XVIII — початок ХХ ст.). — Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2012. — . — С. 203.
  39. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 177—178.
  40. Ludgard Grocholski. Zniszczenie klasztoru i kościoła oo. Dominikanów w Podkamieniu // Muzeum Polskie poświęcone dziejom i zabytkom sztuki i kultury / pod red. Ludgarda Grocholskiego. — Kijow, 1917. — S. 56.
  41. Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — С. 181.
  42. Ціборовська-Римарович І. Бібліотеки римо-католицьких монастирів Волині XVI—XVIII ст.: історична доля, роль у монастирській діяльності, сучасний стан фондів (за фондами Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) // Актуальні питання культурології. — Вип. 9. — С. 24.
  43. Лось В.. Рукописна спадщина монастирів Греко- та Римо-католицької церков у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // „Hereditas Monasteriorum”, vol. 6, 2015, S. 237–250 (PDF). The Central European Journal of Social Sciences and Humanities.
  44. Буравський О. Культурно-освітня діяльність римо-католицьких орденів на Правобережній Україні наприкінці XVIII — першій половині ХІХ ст. // Українське релігієзнавство 2011. — № 60. — С. 113.
  45. Урсу Н. Мистецька спадщина домініканського ордену на території України XVII—XIX ст. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2006. — С. 110.
  46. Nova Polonia Sacra: czasopismo poświęcone badaniu historii kościoła, prawa kanonicznego i literatury teologicznej w Polsce. T. 1. Kraków: Jan Fijałek, 1928. — S. 183.
  47. Любар дивовижний: Домініканський монастир, єзуїти та палаци Валевських, Водзицьких і Понинських. DKS Новини.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  48. . Костели і каплиці України. Архів оригіналу за 16 березня 2017.
  49. Wizerunek Zbawiciela Lubarskiego taskami stynacego w kosciele O. O. Dominikanou w Lubarze na Wolyniu. Lithuanian Integral Museum Information System (лит., пол. та англ.) .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Джерела та література

  • Nova Polonia Sacra: czasopismo poświęcone badaniu historii kościoła, prawa kanonicznego i literatury teologicznej w Polsce. T. 1. — Kraków: Jan Fijałek, 1928.
  • Włast J. Opowiadania historyczne z dziejów okolicy Słuczy i jej dopływów. — Krakow: Spółka Wydawnicza Polska, 1896.
  • Сінкевич Н. Laudare Benedicere Praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XIX ст. — К.: Кайрос, 2009. — ISBN 978-966-2302-02-8. — 408 с.
  • Урсу Н. Архітектурний комплекс домініканців XVIII ст. у Любарі // Scientific Journal Virtus, June # 7, 2016. — С. 51-54.
  • Урсу Н. Мистецька спадщина домініканського ордену на території України XVII—XIX ст. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2006. — 372 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kostel svyatogo Arhangela Mihayila ta svyatogo Dominika rimo katolicka kultova sporuda diyuchij katolickij hram i pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya v smt Lyubar Zhitomirskoyi oblasti Kostel svyatogo Arhangela Mihayila ta svyatogo DominikaBudivlya kostelu49 55 04 pn sh 27 45 18 sh d 49 917806 pn sh 27 755250 sh d 49 917806 27 755250 Koordinati 49 55 04 pn sh 27 45 18 sh d 49 917806 pn sh 27 755250 sh d 49 917806 27 755250Tip sporudihristiyanskij hramSuchasnij statusparafiyalnij kostelRoztashuvannya Ukrayina LyubarZasnovnikStanislav Lyubomirskij Francishek Ferdinand LyubomirskijPersha zgadka1630Zrujnovanokinec 1640 vihVidbudovano1660 ti 1752 1765StilbarokoNalezhnistRKCStandiyuchijYurisdikciyaKiyevo Zhitomirska diyeceziya Romanivskij dekanatKerivnictvoo Uminskij VitalijAdresavul Kostolna 36A smt Lyubar Zhitomirska obl 13102Vebsajtkzd org ua parishes parafiya sv dominika i arhangela myhayilaKostel svyatogo Arhangela Mihayila ta svyatogo Dominika Lyubar Ukrayina Kostel svyatogo Arhangela Mihayila ta svyatogo Dominika u VikishovishiOpis kostelu jogo arhitekturni ta inter yerni osoblivostiKostel roztashovanij u pivdenno shidnij chastini Lyubara Novogo Lyubara na nevisokomu berezi richki Sluch Pobudovanij v stili baroko z elementami gotiki ta renesansu Za deyakimi danimi pevnim zrazkom dlya nogo stala vidoma bazilika Santa Mariya della Salute u Veneciyi Profesor Yezhi Kovalchik vkazuye na pohodzhennya takogo tipu sporud z Italiyi ta navodit priklad kosteliv Santa Mariya di Montesanto ta Santa Mariya deyi Mirakoli obidva 1662 1675 rokiv Hram mav razom z monastirem osove roztashuvannya Klyashtor z oboh storin flankuvav golovnij fasad i navu Kostel poyednuvav dvi chastini monastirya yaki mali rizne priznachennya Take roztashuvannya vkazuye na harakterni vplivi polskih arhitekturnih tradicij Dzvinicya na chotiri dzvoni poyednana z signaturkoyu roztashovuvalas okremo Budivlya kostelu ceglyana oshtukaturena pobilena Lyubarskij kostel kvadratnij v plani z nespokijnimi vityatimi kutami perekritij velichnim kupolom diametrom blizko 10 metriv vpisuyetsya v pravilnij kvadrat i vosmikutnim lihtarem na 4 vikna Zovni forma kostelu viglyadala pryamokutnoyu a zseredini nagaduvala rivnokincevij hrest v tovstih stovpah yakogo po 4 kutah roztashovuvalisya 4 nevelichkih kaplici Transeptovi kaplici razom z arkami presbiteriya i muzichnogo horu upodibnyuyut strukturu greckomu hrestu poyednanomu z vosmigrannikom Dvoarochnij presbiterij zamikayetsya apsidoyu U zrizanih kutah navi rozmisheni u nizhnomu yarusi prohodi u verhnomu lodzhiyi U zovnishnomu viglyadi kostelu dominuye kupol z vosmigrannoyu laternoyu i kolonnim fasadom z uvignutimi bokami Zovnishnij viglyad Lyubarskogo kostelu z dzviniceyu naprikinci HIH stolittya Fasad hramu v Lyubari oformlenij u nizhnomu yarusi ionijskimi kolonami fust koloni bez kanelyur verhnij yarus prikrashayut pilyastri kompozitnogo orderu Vhidni dveri do hramu buli rozpisani syuzhet zobrazhuvav Iliodora sho lezhit pobitogo angelami Lyubarskij hram mav p yat vivtariv i mistiv u rizblenomu z dereva golovnomu vivtari velikij obraz v otochenni kolon ta skulptur sv apostoliv Petra i Pavla sv Avgustina i sv Giacinta Yacka Imitaciya zhovtogo i chervonogo marmuru zeleni elementi dekoru na bilomu tli poyednuvalisya derev yanim rizblennyam i pozolotoyu U Lyubarskomu hrami vivtarni kompoziciyi bagato prikrashalisya sribnimi shatami sv Ioann Nepomuk sribnoyu palmoyu sv Antonij zi sribnim prominnyam i lileyeyu tosho U kosteli rozmishuvalisya obov yazkovi dlya dominikanskogo ordenu obrazi Ce zobrazhennya Rozp yatogo Isusa Presvyatoyi Divi Mariyi svyatih Dominika ta Yacka dominikanskogo propovidnika sv Vikentiya Ferrariya a takozh svyatih Mikolaya Antoniya Yudi Tadeya ta in Pravoruch vid golovnogo vivtarya rozmishuvavsya drugij iz namalovanim na polotni chudotvornim obrazom Rozp yatogo Hrista v pozolochenij rami Fon vivtarya buv prikrashenij lyustrovimi pelyustkami z pozolotoyu Tretij vivtar livoruch buv oformlenij analogichno drugomu mistiv obraz sv Antoniya Paduanskogo vgori v ovalnij rami lik sv Anni Chetvertij vivtar u velikij kaplici pravoruch buv prisvyachenij sv Dominiku tut samo znahodilisya obrazi sv Franciska i sv Tekli v ovalnih ramah Livoruch u velikij kaplici roztashovuvalisya obrazi dominikanskogo propovidnika sv Vikentiya Ferrariya Materi Bozhoyi Chenstohovskoyi ta sv Varvari muchenici Usi veliki obrazi buli vidovzheni po vertikali mali kvadratni i ovalni Vnutrishnij prostir buv oporyadzhenij 14 rizblenimi z dereva figurami i portretami predstavnikiv z rodini fundatoriv Lyubomirskih Amvon chotiri konfesionala yak i vsi vivtari buli ozdobleni unifikovano rizblennyam malyuvannyam j zolotinnyam Na prestoli vivtarya stoyali neveliki zobrazhennya u kvadratnih abo pryamokutnih ramah vishe mistivsya velikij centralnij obraz svyatogo yakomu vivtar prisvyachuvavsya nad nim menshi za rozmirom liki v ovalnih ramah Lyubarskij kostel mav netipovij dlya latinskih zabudov centrichnij variant kostelu sho roztashovuvavsya na odnij osi z dvoma krilami monastirskih primishen Lyubarskij ansambl vistupaye yak viklyuchennya adzhe analogichni strukturi u dominikanskij arhitekturi na ukrayinskih terenah ne zustrichayutsya Na zhal bilshist skladovih opisanogo bagatogo vnutrishnogo inter yeru kostelu ne zbereglisya IstoriyaZasnuvannya pershogo monastirya ta kostelu Na pochatku XVII stolittya vlasniki Lyubara knyazi Ostrozki postupovo perejshli do katolicizmu Voni pidtrimuvali postijni zv yazki z predstavnikami ordenu dominikanciv Blizko 1610 roku zgaduyetsya priyizd do mista generalnogo vikariya Ruskoyi kongregaciyi ordenu Kipriana Vochevid u Lyubari mala isnuvati yaksho ne dominikanska fundaciya to prinajmni plani shodo yiyi sporudzhennya Najvirogidnishe iniciatorkoyu fundaciyi bula vlasnicya Lyubara Sofiya Ostrozka adzhe dosit promovistim ye zv yazok yiyi z dominikancyami yiyi spovidnikom buv same dominikanec Adam Pekarskij yakij 1623 r vidav prisvyachenij yij panegirik Same ci personalni kontakti Ostrozkih z dominikancyami jmovirno stali prichinoyu piznishoyi fundaciyi lyubarskogo dominikanskogo oseredku cholovikom Sofiyi Stanislavom Lyubomirskim Doslidnicya I Voronchuk opirayuchis na inventar Ostrozkih 1620 roku podaye vidomosti pro isnuvannya v Lyubari v toj chas katolickogo hramu Ostannye tverdzhennya gruntuyetsya na zgadci v pereliku zhiteliv mistechka plebana parafiyalnogo katolickogo svyashenika Yakijs katolickij hram mav na toj chas isnuvati shob obslugovuvati chislennu katolicku spilnotu velikogo yak na toj chas mistechka Odnak pro cej hram zhodnih vidomostej nemaye Fundator Lyubarskogo dominikanskogo monastirya ta kostelu knyaz Stanislav Lyubomirskij 1583 1649 Lyubarskij Dominikanskij monastir v Novomu misti buv zasnovanij ochevidno v 1628 1629 rokah adzhe pershim jogo vikariyem 1628 roku buv priznachenij kapituloyu Bonaventura zi Lvova a 1632 roku jogo bulo institujovano priorom monastirya Lyubarskogo kostelu svidchat pro 1630 rik zasnuvannya oseredku j zdijsnennya fundatorom derev yanih zabudov Ye takozh dani pro 1634 rik yak rik zasnuvannya monastirya Zasnovnik donator monastirya voyevoda Ruskij knyaz Stanislav Lyubomirskij fundacijnim aktom vid 22 lyutogo 1634 roku nadav u jogo vlasnist selo Filinci chinsh z mlina ta yuridiku v Lyubari j 600 zlotih annuati Pershij vidomij z dzherel derev yanij kostel svyatogo Arhangela Mihayila buv zvedenij u Lyubari na koshti knyazya Stanislava Lyubomirskogo blizko 1630 roku v romanskomu stili u viglyadi hresta z vosmigrannoyu vezheyu Cej hram vvazhavsya na toj chas odnim z najbilshih na terenah Ukrayini Chastina oseredku chenciv u Lyubari znahodilasya na livomu berezi richki Sluch u Staromu misti yake nalezhalo do Volinskogo voyevodstva druga monastir na pravomu berezi richki u Novomu misti yake vidnosilosya do Kiyivskogo voyevodstva Monastir buv dosit znachnim na 15 chenciv sered nih perebuvav o Herubin zi Lvova lektor teolog yak apostolskij misioner Pri monastiri diyala povnocinna konventualna dominikanska shkola v yakij u 1640 h rokah vikladalasya sered inshih predmetiv i filosofiya Zrujnuvannya kostelu ta monastirya za Hmelnichchini Pid chas podij Hmelnichchini v serpni 1648 roku koli Lyubar buv zahoplenij povstancyami bulo spaleno derev yanij kostel ta monastir pri nomu porubano kilkoh katolickih svyashenikiv Vidomi imena zagiblih nastoyatelya monastirya Tarskogo propovidnika Gabrielya lektora teologiyi otcya Yaceka z Krakova propovidnika o Cipriana z Kazimyezha organista Antoniya zi Lvova Krim nih zaginuli she inshi sluzhiteli Za Zborivskim dogovorom 1649 roku Novij Lyubar de roztashovuvalisya kostel i monastir zalishivsya pid kontrolem kozakiv uvijshovshi do kozackoyi derzhavi Stare misto zalishilosya pid kontrolem Rechi Pospolitoyi 1649 roku ochevidno same v pravoberezhnij richpospolitskij chastini propoviduvav dominikanec pl avtor Teologichnoyi tetrahiyi sho ohoplyuye pershopochatki zi Svyashennoyi teologiyi lat Tetrachia theologika complectens principales e Sacra Theologia Hronologiyi vid zasnuvannya svitu lat Chronologia ab orbe condito ta nizki inshih teologichnih traktativ Vidnovlennya monastirya U 1660 h rokah Lyubarskij dominikanskij monastir buv vidnovlenij adzhe ye vidomosti pro jogo prioriv z cogo chasu i do pochatku XVIII stolittya Prote jogo zhittyediyalnist bula permanentnoyu v atmosferi majzhe postijnih vijn i zagroz pograbuvannya ta znishennya Povnocinno vona vidnovilasya lishe v pershij polovini XVIII stolittya Protyagom 1697 1700 rokiv u Starokostyantinovi i Lyubari sluzhiv dominikanskij polemist Tomash Stefan Nargyelevich pol Tomasz Stefan Nargielewicz 1700 avtor takih tvoriv yak Rik vidplati Gospoda tobto richne ogoloshennya dlya vsih usogo roku gospodnogo i svyat yak ordinarnih tak i ekstraordinarnih pidgotovlene triarnoyu praceyu lat Annus retributionis Domini hos est annuale praedicationum pro omnibus totius anni dominicis et festis tam ordinaries quam ex traordinariis triario labore comparatum ta Tizhnevi i svyatkovi kazannya na cilij rik pol Kazania niedzielne i swiateczne na caly rok Budivnictvo murovanih budivel kostelu ta monastirya 1752 roku na koshti knyazya Francisheka Lyubomirskogo rozpochinayetsya budivnictvo novogo kostelu Budivnictvo trivalo 13 rokiv Nareshti 4 serpnya 1765 r latinskim yepiskopom Kiyivskim ta Chernigivskim Yuzefom Andzheyem Zaluskim hram buv osvyachenij na chest svyatogo Arhangela Mihayila ta svyatogo Yana Nepomuckogo 1782 roku do kostelu bulo pribudovano cegelnij klyashtor Rozkvit dominikanskogo monastirya druga polovina XVIII persha polovina HIH stolittya Napoleon Orda Lyubar Kostel parafiyalnij dominikanskij i klyashtor 1862 1876 rr Na mezhi XVIII XIX stolit osoblivo pislya rozdiliv Rechi Pospolitoyi i vhodzhennya Lyubara do skladu Rosijskoyi imperiyi znachno zrostaye status Lyubarskogo klyashtoru Vin staye rezidenciyeyu ruskogo provinciala ta dovgij chas zalishavsya v comu statusi Starokostyantinivska ta lyubarska dominikanski parafiyi mali najbilshu kilkist virnih na terenah Lucko Zhitomirskoyi diyeceziyi Pri monastiri diyav shpital Protyagom cogo periodu vidmichayetsya dushpastirska spivpracya dominikanskogo ta vasiliyanskogo monastiriv u Lyubari Dominikanci regulyarno brali uchast v uniatskih bogosluzhinnyah teologichnih disputah progoloshuvali propovidi v uniatskih cerkvah Zokrema dominikanci buli prisutni na pohoronah vasilianskih chenciv celebruvali urochisto vidpravlyati obryad u vasiliyan na vidpusti sv Vasiliya pid chas yakogo vasiliyani vidnovlyuvali svoyi obitnici Na urochistist sv Onufriya vasiliyani zaproshuvali lyubarskih dominikanciv bernardiniv z Chudnova do yakih takozh yizdili na propovidnictvo Knyaz Lyubomirskij zaproshuvav na pohoron syanockoyi kashtelyanovoyi Francishki Ustrickoyi z Tarnovskih yak otciv dominikanciv tak i vasiliyan Na pochatku XIX stolittya pri Lyubarskomu monastiri diyala muzichna kapela de dlya yiyi popovnennya specialno navchali muzici sirit ochevidno beruchi za vzirec yezuyitski muzichni bursi V kosteli ta monastiri bula velika galereya ikon ta kartin bagato z yakih mozhna bulo tam pobachiti she v seredini XIX st V monastiri zberigalis portreti yepiskopiv Helmskih Plockih Luckih Poznanskih Krakivskih p yat portretiv Rimskih Pontifikiv kartini z Svyatogo Pisma sim kartin iz zobrazhennyam napadiv tatar ta kozackih povstan Tut diyala takozh drukarnya vidannya yakoyi nalezhali do nadzvichajno ridkisnih Ci fakti svidchat pro visokoduhovne zhittya ta diyalnist otciv dominikan Chudodijna ikona Rozip yatogo Isusa Ozdoboyu kostelu bula chudodijna ikona Rozp yatogo Isusa Hrista V ostannij chverti XVIII stolittya v den svyatogo Josifa Yakiv Novickij dvoryanin knyazya Yezhi Marcina Lyubomirskogo vvecheri zauvazhiv sho ikona Isusa Rozip yatogo kotra znahodilasya v jogo domi bula vkrita nibi kraplinkami potu Postupovo kraplinki potu pochali visihati lishayuchi pislya sebe slid Sama zh ikona kotra do cogo chasu bula temnoyu na kotrij mozhna bulo led led rozpiznati figuri v nezvichnij sposib proyasnilasya Nevdovzi ikonu bulo urochisto pereneseno do najblizhchoyi greko katolickoyi cerkvi v Grinivcyah Miscevij nastoyatel o Vasilij Matkovskij vidpravlyayuchi moleben sam bachiv yak na ikoni znovu z yavilisya kraplinki potu Te zh same povtoryuvalosya i piznishe Diznavshis pro vse ce yepiskop Ignatij Kayetan Soltik za visnovkami specialnoyi komisiyi viznav chudodijnist ikoni ta nakazav pomistiti yiyi dlya publichnogo vshanuvannya v Lyubari v kosteli otciv dominikanciv Lyubarske Rozp yattya proslavlyalosya za dopomogoyu vidanoyi 1839 roku zbirki molitov chislennih ikonok i medaljoniv ta specialno otrimanogo vid Papi vidpustu Na chest ikoni buv skladenij Vladislavom Sirokomleyu hvalebnij gimn yakij pochinavsya slovami Jezu slynacy laskami w Lubarze Nietylko ludzie stawia Ci oltarze Lecz drza przed Toba o Tworco I Panie Potegi niebios I piekiel otchlanie Vladislav Sirokomlya Vse ce nadalo lyubarskomu monastiryu statusu vidomogo sanktuariyu sv Hrista do yakogo zdijsnyuvalisya chislenni palomnictva bulo bagato zcilen tih hto molivsya bilya obrazu Isnuvav takozh kult Bogorodici Bolyashoyi Viznachnij intelektualnij ta osvitnij oseredok Vidnovlennya ta diyalnist dominikanskoyi ordenskoyi shkoli Vlasnik Lyubara mecenat blagodijnik Lyubarskogo dominikanskogo monastirya ta shkoli Antonij Protazij Potockij 1761 1801 Za finansovogo spriyannya vlasnika Lyubara viznachnogo bankira promislovcya j filantropa Antoniya Protaziya Prota Potockogo naprikinci XVIII stolittya vidnovila funkcionuvannya dominikanska ordenska shkola U cej chas monastir stav drugim za znachennyam potuzhnim oseredkom osvitnogo j intelektualnogo zhittya dominikanskogo ordenu na Volini pislya Lucka 1800 roku tut mistivsya studium vishogo rivnya de mizh inshim vikladalasya grecka mova vivchennya yakoyi ne vhodilo do programi zvichajnoyi konventualnoyi shkoli Prior dominikanskogo monastirya provincial ordenu ksondz Dominik Vishinskij virishiv vidkriti pri monastiri konvikt de za shorichnu platnyu p yatdesyat dukativ za lyudinu zdijsnyuvalosya navchannya vidpovidno do programi publichnoyi shkoli Dlya cogo otec Vishinskij zaklikav vidomogo jomu po Krakivskij akademiyi pana Dashkovskogo na posadu prefekta konviktu znajshov uchiteliv latini francuzkoyi ta nimeckoyi mov matematiku fiziku istoriyu polsku literaturu vikladali otci dominikani cogo zh monastirya yaki priyihali z Litvi ta zdobuli osvitu u Vilnenskij akademiyi Konvikt rozpochav robotu 1802 roku Pershimi jogo uchnyami buli blizko 30 ditej okolichnoyi shlyahti yakih pereveli syudi z berdichivskih shkil i z lyubarskoyi publichnoyi vasiliyanskoyi shkoli Shkola bula chotiriklasnoyu ta mala svij pansion tut pracyuvalo 5 vchiteliv navchalosya 44 uchni Na mezhi stolit pri monastiri diyav takozh zhinochij pansion V stanovlenni lyubarskoyi dominikanskoyi shkoli znachnu rol vidigrav vizitator inspektor shkil Volinskoyi Podilskoyi ta Kiyivskoyi gubernij Tadeush Chackij yakij vidvidav yiyi 1803 roku ta rozglyadav pitannya shodo rozshirennya cogo navchalnogo zakladu Ti vidvidini vizitatorom lyubarskogo konviktu vlasnik Lyubara general Kshishtof Karvickij hotiv vikoristati dlya pidnesennya jogo znachennya sered inshih navchalnih zakladiv Shkola utrimuvalas za rahunok miscevoyi znati ta katolickogo duhovenstva Diti u nih vivchali taki predmeti yak Zakon Bozhij osnovi polskoyi gramatiki ta arifmetiki pravila moralno etichnoyi ta suspilnoyi povedinki istoriyu Starogo Zapovitu latinsku movu Osnovnoyu movoyu vikladannya bula polska Nezvazhayuchi na te sho rosijsku movu vklyuchili do navchalnoyi programi yiyi vikladali okremim uchnyam za yihnim bazhannyam Faktichno programa bula skladena takim chinom shob shkola vihovuvala yunih katolikiv u glibokomu religijnomu dusi ta viddanosti katolickij cerkvi V 1813 1814 rokah do Lyubara buv timchasovo peremishenij z Lucka Generalnij universitetskij studium sho zbilshilo kilkist studentiv ta spektr disciplin u shkoli Lyubarska shkola ne vtratila svogo statusu j nadali Tut diyala shkola dlya pidgotovki misijnih propovidnikiv a takozh shkola pidgotovki vchiteliv dlya publichnih shkil de vivchalisya gumanitarni disciplini matematika ta fizika Odnak vzhe na 1822 rik kilkist uchniv u Lyubari skorotilasya do 19 a vchiteliv do 1 osobi Faktichno do samogo zakrittya monastirya pri nomu diyala meteorologichna observatoriya U shkoli pri Lyubarskomu dominikanskomu monastirevi sered inshih navchavsya Shimon Konopackij 1790 1884 polskij poet romantik i memuarist pidkomorij zvyagelskij prezident Izbi civilnoyi volinskoyi 1844 marshalok Zaslavskogo povitu Monastirska biblioteka Biblioteka Lyubarskogo monastirya bula obladnana naprikinci XVIII stolittya na koshti knyazya Prota Potockogo Zgidno z reyestrom 1822 roku vona bula najbilshoyu na tli vsih inshih dominikanskih na Volini mistila 1438 tomiv Knigozbirnya aktivno popovnyuvalasya za rahunok kupivli novih knig ta perenesennya do Lyubara bibliotek inshih monastiriv U biblioteci Lyubarskogo monastirya svogo chasu perebuvalo dosit ridkisne pochayivske vidannya Bogoslovie nravouchitelnoe iz Bogosloviya Antoyine Turneli i Reiffenstuel 1779 r V Instituti rukopisu NBUV zberigayutsya latinomovni knigi pidruchniki z Lyubarskoyi biblioteki otciv dominikanciv XVIII st ta teologichni traktati j inshi latinomovni pidruchniki z Lyubarskogo dominikanskogo monastirya XVIII st Okremi starodruki ciyeyi knigozbirni zberigayutsya u vidavnichih ta hronologichnih kolekciyah viddilu starodrukiv ta ridkisnih vidan NBU im Vernadskogo Zakrittya shkoli Zanepad ta zakrittya monastirya Pislya pridushennya polskogo povstannya 1830 1831 rokiv u Lyubari bula likvidovana shkola pri dominikanskomu klyashtori 1832 roku zgidno z rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav navchalne obladnannya yake znahodilos v parafiyalnij shkoli Lyubarskogo dominikanskogo monastirya peredavalosya u vidannya Kiyivskogo navchalnogo okrugu Todi zh ochevidno kostel ta monastir buli pozbavleni mayetnostej yaki perejshli do kazni Pislya pridushennya polskogo povstannya 1863 roku nastupnogo 1864 roku ukazom carya Oleksandra II vid 8 listopada zakrivayetsya Lyubarskij katolickij monastir i konvikt Diyuchim zalishivsya lishe kostel yakij perehodit do diyecezialnih svyashennikiv Podalshe funkcionuvannya kostelu protyagom drugoyi polovini HIH pochatku HH stolittya Golovnij fasad Lyubarskogo dominikanskogo klyashtora i kostelu 1864 r Rosijskij derzhavnij istorichnij arhiv RDIA F 821 op 150 spr 737 Plan Lyubarskogo dominikanskogo klyashtora i kostelu 1864 r RDIA F 821 op 150 spr 737 Kreslennik golovnogo fasadu Lyubarskogo hramu ta klyashtoru vikonanij 1864 roku na moment skasuvannya dominikanskogo oseredku i peretvorennya jogo v parafiyalnij demonstruye dobrij stan budivel kostelu i monastirya Ochevidno sho vlada vinoshuvala plani peretvorennya budivel monastirya na vijskovij ob yekt Kreslenik vikonanij starshim inzhenerom Suhodolskim datovanij 1866 rokom mistiv proekt perebudovi klyashtoru na vijskovij lazaret V ostannij chverti HIH st v budivlyah kolishnogo monastirya rozmishuvavsya postoyem odin z polkiv 32 pihotnoyi diviziyi Prote zgidno Visochajshogo povelinnya Oleksandra III vid 1893 roku budivli po dominikanskogo monastirya buli peredani u rozporyadzhennya zhinochogo Svyato Georgiyivskogo pravoslavnogo monastirya Naprikinci XIX stolittya katolicka parafiya 2172 lyudini nalezhala do zhitomirskogo dekanatu Filiya yiyi znahodilasya u Velikij Volici ranishe i v Novij Chortoriyi kaplici v Pedinkah Motovilivci Vishikusah teper s Veselka ranishe she j u Vignanci ta Severinah 1913 roku parafiya nalichuvala blizko 3500 viryan 1921 roku yih bulo 4500 Zanepad ta zakrittya kostelu za radyanskoyi vladi Zi vstanovlennyam radyanskoyi vladi v Lyubari kostel povnistyu zanepadaye Keliyi monastirya buli zrujnovani 1918 roku Naprikinci 1920 h rokiv kostel buv spustoshenij i 1934 roku vin buv zachinenij Timchasove vidnovlennya diyalnosti kostelu pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Lyubarskij kostel vidnoviv svoyu diyalnist pid chas nimeckoyi okupaciyi Lyubara Jogo budivli ta prilegla teritoriya takozh vikoristovuvalisya nimcyami yak koncentracijnij tabir dlya polonenih chervonoarmijciv Ostatochne zakrittya kostelu v pislyavoyennij period 17 lipnya 1945 roku v lyubarskomu kosteli bula vidpravlena ostannya sluzhba vinchannya Pislya vijni pribudovi ta gospodarski primishennya rozbiralisya Te sho vcililo vikoristovuvalosya dlya gospodarskih potreb pid skladi pogrib rajspozhivspilki Na zvernennya gromadi katolikiv pro vidnovlennya sluzhbi bula oderzhana vidpovid sho primishennya perebuvaye v avarijnomu stani i vidnovlennyu ne pidlyagaye Zgodom jogo zakinuli i vin stoyav pustkoyu ta sluguvav zvalishem vidhodiv i nechistot Chastina teritoriyi bula zabudovana privatnimi budinkami Vidbudova ta vidnovlennya funkcionuvannya kostelu Krayevid kostelu z livogo berega Sluchi Naprikinci 1980 h rokiv katolicka gromada Lyubara za pidtrimki o Stanislava Shirokoradyuka vidnovila sluzhbu ta potrohu rozpochala remont vcililoyi chastini kostelu Pislya vidnovlennya budivli osvyachennya kostelu vidbulosya 14 zhovtnya 1989 roku na chest svyatogo Arhangela Mihayila ta svyatogo Dominika Z zhovtnya 1993 roku pri kosteli pracyuyut chernici josifitki zgromadzhennya Sester sv Josifa kotri prozhivayut u Novomu Lyubari U kosteli osoblivoyu shanoyu koristuyetsya kopiya chudotvornoyi ikoni Rozip yatogo Isusa Lyubarskogo Slid originalu cogo obrazu zagubivsya pislya 1934 roku pislya zakrittya kostelu Diznatisya yakij viglyad vin mav mozhna na sajti Litovskoyi ob yednanoyi muzejnoyi informacijnoyi sistemi Div takozhLyubarskij Svyato Georgiyivskij monastirPrimitkiSinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 125 Wlast J Opowiadania historyczne z dziejow okolicy Sluczy i jej doplywow Krakow Spolka Wydawnicza Polska 1896 S 43 Ursu N Mistecka spadshina dominikanskogo ordenu na teritoriyi Ukrayini XVII XIX st Kam yanec Podilskij Abetka 2006 S 149 Ursu N Arhitekturnij kompleks dominikanciv XVIII st u Lyubari Scientific Journal Virtus June 7 2016 S 51 52 Ursu N Arhitekturnij kompleks dominikanciv XVIII st u Lyubari Scientific Journal Virtus June 7 2016 S 52 Ursu N Arhitekturnij kompleks dominikanciv XVIII st u Lyubari Scientific Journal Virtus June 7 2016 S 53 Ursu N Mistecka spadshina dominikanskogo ordenu na teritoriyi Ukrayini XVII XIX st Kam yanec Podilskij Abetka 2006 S 150 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 68 69 Kanchura V Yu Arhiv originalu za 26 kvitnya 2018 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 354 Ursu N Mistecka spadshina dominikanskogo ordenu na teritoriyi Ukrayini XVII XIX st Kam yanec Podilskij Abetka 2006 S 75 Mihajlishin O Plan m Lyubara 1897 r yak dzherelo do vivchennya jogo arhitekturno planuvalnogo rozvitku Istorichna Volin a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Nova Polonia Sacra czasopismo poswiecone badaniu historii kosciola prawa kanonicznego i literatury teologicznej w Polsce T 1 Krakow Jan Fijalek 1928 S 182 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 297 Arhitekturni ta prirodni pam yatki Ukrayini Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Ursu N Arhitekturnij kompleks dominikanciv XVIII st u Lyubari Scientific Journal Virtus June 7 2016 S 51 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 173 Yershov V Polska literatura Volini dobi romantizmu genologiya memuaristichnosti Zhitomir Polissya 2008 ISBN 978 966 655 379 9 S 54 Yershov V Polska literatura Volini dobi romantizmu genologiya memuaristichnosti Zhitomir Polissya 2008 ISBN 978 966 655 379 9 S 58 Wlast J Opowiadania historyczne z dziejow okolicy Sluczy i jej doplywow Krakow Spolka Wydawnicza Polska 1896 S 44 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 201 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 308 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 199 Los V PDF Naukova elektronna biblioteka periodichnih vidan NAN Ukrayini Arhiv originalu PDF za 9 bereznya 2018 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 213 Nevidoma Zhitomirshina Nadzvichajnij kostel iz 400 litnoyu istoriyeyu DKS Novini Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 128 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 131 Zielinska Z Internetowy Polski Slownik Biograficzny pol Arhiv originalu za 27 kvitnya 2018 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 177 Pamietniki Szymona Konopackiego Warszawa Drukarnia Granowskiego I Sikorskiego 1899 S 23 Pamietniki Szymona Konopackiego Warszawa Drukarnia Granowskiego I Sikorskiego 1899 S 24 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 211 Pamietniki Szymona Konopackiego Warszawa Drukarnia Granowskiego I Sikorskiego 1899 S 28 Pamietniki Szymona Konopackiego Warszawa Drukarnia Granowskiego I Sikorskiego 1899 S 29 Storozhuk I Suspilno politichna ta kulturno osvitnya diyalnist duhovenstva Volinskoyi guberniyi u 1804 1905 rr Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk K 2015 S 128 Polishuk Yu Nacionalni menshini Pravoberezhzhya Ukrayini u konteksti etnichnoyi politiki Rosijskoyi imperiyi kinec XVIII pochatok HH st Kiyiv IPiEND im I F Kurasa NAN Ukrayini 2012 ISBN 978 966 02 6549 3 S 203 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 177 178 Ludgard Grocholski Zniszczenie klasztoru i kosciola oo Dominikanow w Podkamieniu Muzeum Polskie poswiecone dziejom i zabytkom sztuki i kultury pod red Ludgarda Grocholskiego Kijow 1917 S 56 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 S 181 Ciborovska Rimarovich I Biblioteki rimo katolickih monastiriv Volini XVI XVIII st istorichna dolya rol u monastirskij diyalnosti suchasnij stan fondiv za fondami Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V I Vernadskogo Aktualni pitannya kulturologiyi Vip 9 S 24 Los V Rukopisna spadshina monastiriv Greko ta Rimo katolickoyi cerkov u fondah Institutu rukopisu Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo Hereditas Monasteriorum vol 6 2015 S 237 250 PDF The Central European Journal of Social Sciences and Humanities Buravskij O Kulturno osvitnya diyalnist rimo katolickih ordeniv na Pravoberezhnij Ukrayini naprikinci XVIII pershij polovini HIH st Ukrayinske religiyeznavstvo 2011 60 S 113 Ursu N Mistecka spadshina dominikanskogo ordenu na teritoriyi Ukrayini XVII XIX st Kam yanec Podilskij Abetka 2006 S 110 Nova Polonia Sacra czasopismo poswiecone badaniu historii kosciola prawa kanonicznego i literatury teologicznej w Polsce T 1 Krakow Jan Fijalek 1928 S 183 Lyubar divovizhnij Dominikanskij monastir yezuyiti ta palaci Valevskih Vodzickih i Poninskih DKS Novini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kosteli i kaplici Ukrayini Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Wizerunek Zbawiciela Lubarskiego taskami stynacego w kosciele O O Dominikanou w Lubarze na Wolyniu Lithuanian Integral Museum Information System lit pol ta angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dzherela ta literaturaNova Polonia Sacra czasopismo poswiecone badaniu historii kosciola prawa kanonicznego i literatury teologicznej w Polsce T 1 Krakow Jan Fijalek 1928 Wlast J Opowiadania historyczne z dziejow okolicy Sluczy i jej doplywow Krakow Spolka Wydawnicza Polska 1896 Sinkevich N Laudare Benedicere Praedicare Dominikanskij orden na Volini v kinci XVI na pochatku XIX st K Kajros 2009 ISBN 978 966 2302 02 8 408 s Ursu N Arhitekturnij kompleks dominikanciv XVIII st u Lyubari Scientific Journal Virtus June 7 2016 S 51 54 Ursu N Mistecka spadshina dominikanskogo ordenu na teritoriyi Ukrayini XVII XIX st Kam yanec Podilskij Abetka 2006 372 s

Дата публікації:
Топ