Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Весе́лка (до 1961 року — Вищикуси) — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 231 особу (2001). У 1923—54 та 1972—2010 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Веселка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Любарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040290100061357 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1437 (587 років) |
| Колишня назва | Вищикуси |
| Населення | 231 (2001) |
| Площа | 12,662 км² |
| Густота населення | 18,24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13115 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 260 м |
| Найближча залізнична станція | Разіне |
| Відстань до залізничної станції | 15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101 |
| Карта | |
  Веселка | |
 Веселка | |
| Мапа | |
| | |
Загальна інформація
Село розташоване за 14 км на північний схід від Любара та за 15 км від залізничної станції Разіне. Поблизу села проходить автошлях Житомир — Любар.
Населення
У середині 19 століття проживало 380 мешканців, дворів — 49. За довідником 1885 року в селі мешкало 378 осіб, налічувалося 47 дворових господарства. Наприкінці 19 століття чисельність населення становила 524 особи, дворів — 87.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 624 особи, з них: православних — 547, чоловіків — 317, жінок — 307.
У 1906 році чисельність населення становила 537 осіб, дворів — 87, у 1923 році — 725 осіб, дворів — 172.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 757 особи, з них 379 чоловіків та 378 жінок; етнічний склад: українців — 753, росіян — 4. Кількість домогосподарств — 176, з них несільського типу — 7.
На початок 1970-х років село мало 97 дворів із населенням 374 особи.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 248 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 231 особу.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 224 | 96.97% |
| російська | 5 | 2.17% |
| румунська | 1 | 0.43% |
| інші/не вказали | 1 | 0.43% |
| Усього | 231 | 100% |
Історія
Час заснування — невідомий. Вперше згадане 1437 року. Згадується в акті від 15 жовтня 1585 року як власність Зузанни Острозької, дружини волинського воєводи Януша Костянтина Острозького, подарована їй свекром, київським воєводою князем Костянтином Острозьким. Згодом належало Будзинським, Ласоцьким. У 1753 році останній острозький ординат князь Януш Сангушко, роздаючи власність Острозької ординації, подарував село, разом з іншими навколишніми селами, богуславському старості князеві Любомирському.
У другій половині 19 століття — село Вищикуси Красносільської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Власність Якова Стецького. Дерев'яну цвинтарну церкву з такою ж дзвіницею збудовано близько 1805 року; приписана до парафії у с. Великий Браталів, за 3 версти. При церкві було 38 десятин землі. Дворів 49, парафіян 380. Католицька парафія — у Любарі, в селі — католицька каплиця.
За довідником 1885 року — колишнє власницьке село Красносільської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Були церковна парафія, водяний млин.
Наприкінці 19 століття — село Житомирського повіту Волинської губернії, за 75 верст від Житомира.
У 1906 році — село Красносільської волості (3-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 75 верст, до волосного центру, с. Красносілка — 8 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Чуднові-Волинському.
В березні 1921 року село, в складі волості, увійшло до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Вищикусівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Любарського району Житомирської округи; адміністративний центр ради. Розміщувалося за 12 верст від районного центру, містечка Любар. 17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи. Відстань до районного центру, міст. Любар — 12 верст, до окружного центру в Бердичеві — 45 верст, до найближчої залізничної станції Романів — 12 верст.
На фронтах Другої світової війни воювали 42 селян, з них 23 загинуло, 34 — нагороджені орденами та медалями. У 1950 році на їх честь встановлено два обеліски слави.
В радянські часи у селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 3 162 га угідь, з них 2 396 га ріллі, 514 га сіножатей. Господарство вирощувало зернові й технічні культури, мало розвинуте тваринництво.
В селі були початкова школа, клуб, бібліотека, медпункт, магазин.
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», Вищикусівську сільську раду ліквідовано, с. Вищикуси підпорядковане Великобраталівській сільській раді Любарського району. 27 лютого 1961 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 152 «Про проведення змін в адміністративно-територіальному поділі районів області», село Вищикуси перейменоване на Веселку. З 30 грудня 1962 року до 4 січня 1965 року село, разом із сільською радою, перебувало в складі Дзержинського району Житомирської області. 10 травня 1972 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 194 «Про ліквідацію, утворення, окремих сільрад та зміни в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів Любарського і Малинського районів», у селі створено Веселківську сільську раду Любарського району. 18 березня 2010 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, адміністративний центр Веселківської сільської ради перенесено до с. Филинці без зміни назви ради.
10 березня 2017 року увійшло до складу новоствореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Примітки
- Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Веселка, Любарський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 405-406. — 15 000 прим.
- Wyszczykusy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 146. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 205. (рос. дореф.)
- Wyszczykusy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 706. (пол.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 19. Процитовано 18 жовтня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 5. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 жовтня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 157. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 54-55. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 19 жовтня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 19 жовтня 2023.
- Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 139-140. Процитовано 18 жовтня 2023.
- …Myszczykosy (dziś Wyszczykusy)… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 715. (пол.)
- Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 226, 550, 574. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2023.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 19 жовтня 2023.
- Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 9 травня 2021.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 19 жовтня 2023.
Посилання
- Погода в селі Веселка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vese lka do 1961 roku Vishikusi selo v Ukrayini u Lyubarskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 231 osobu 2001 U 1923 54 ta 1972 2010 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Veselka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Lyubarska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040290100061357 Osnovni dani Persha zgadka 1437 587 rokiv Kolishnya nazva Vishikusi Naselennya 231 2001 Plosha 12 662 km Gustota naselennya 18 24 osib km Poshtovij indeks 13115 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 57 13 pn sh 27 55 10 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 260 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Razine Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 km Misceva vlada Adresa radi vul Nezalezhnosti 38 smt Lyubar Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13101 Karta Veselka Veselka Mapa Veselka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Veselka Zagalna informaciyaSelo roztashovane za 14 km na pivnichnij shid vid Lyubara ta za 15 km vid zaliznichnoyi stanciyi Razine Poblizu sela prohodit avtoshlyah Zhitomir Lyubar NaselennyaU seredini 19 stolittya prozhivalo 380 meshkanciv dvoriv 49 Za dovidnikom 1885 roku v seli meshkalo 378 osib nalichuvalosya 47 dvorovih gospodarstva Naprikinci 19 stolittya chiselnist naselennya stanovila 524 osobi dvoriv 87 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 624 osobi z nih pravoslavnih 547 cholovikiv 317 zhinok 307 U 1906 roci chiselnist naselennya stanovila 537 osib dvoriv 87 u 1923 roci 725 osib dvoriv 172 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 757 osobi z nih 379 cholovikiv ta 378 zhinok etnichnij sklad ukrayinciv 753 rosiyan 4 Kilkist domogospodarstv 176 z nih nesilskogo tipu 7 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 97 dvoriv iz naselennyam 374 osobi Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 248 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 231 osobu Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 224 96 97 rosijska 5 2 17 rumunska 1 0 43 inshi ne vkazali 1 0 43 Usogo 231 100 IstoriyaChas zasnuvannya nevidomij Vpershe zgadane 1437 roku Zgaduyetsya v akti vid 15 zhovtnya 1585 roku yak vlasnist Zuzanni Ostrozkoyi druzhini volinskogo voyevodi Yanusha Kostyantina Ostrozkogo podarovana yij svekrom kiyivskim voyevodoyu knyazem Kostyantinom Ostrozkim Zgodom nalezhalo Budzinskim Lasockim U 1753 roci ostannij ostrozkij ordinat knyaz Yanush Sangushko rozdayuchi vlasnist Ostrozkoyi ordinaciyi podaruvav selo razom z inshimi navkolishnimi selami boguslavskomu starosti knyazevi Lyubomirskomu U drugij polovini 19 stolittya selo Vishikusi Krasnosilskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vlasnist Yakova Steckogo Derev yanu cvintarnu cerkvu z takoyu zh dzviniceyu zbudovano blizko 1805 roku pripisana do parafiyi u s Velikij Brataliv za 3 versti Pri cerkvi bulo 38 desyatin zemli Dvoriv 49 parafiyan 380 Katolicka parafiya u Lyubari v seli katolicka kaplicya Za dovidnikom 1885 roku kolishnye vlasnicke selo Krasnosilskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Buli cerkovna parafiya vodyanij mlin Naprikinci 19 stolittya selo Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi za 75 verst vid Zhitomira U 1906 roci selo Krasnosilskoyi volosti 3 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do gubernskogo ta povitovogo centru m Zhitomir stanovila 75 verst do volosnogo centru s Krasnosilka 8 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya rozmishuvalosya u Chudnovi Volinskomu V berezni 1921 roku selo v skladi volosti uvijshlo do novoutvorenogo Polonskogo povitu Volinskoyi guberniyi U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Vishikusivskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi okrugi administrativnij centr radi Rozmishuvalosya za 12 verst vid rajonnogo centru mistechka Lyubar 17 chervnya 1925 roku Lyubarskij rajon peredano do skladu Berdichivskoyi okrugi Vidstan do rajonnogo centru mist Lyubar 12 verst do okruzhnogo centru v Berdichevi 45 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Romaniv 12 verst Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 42 selyan z nih 23 zaginulo 34 nagorodzheni ordenami ta medalyami U 1950 roci na yih chest vstanovleno dva obeliski slavi V radyanski chasi u seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 3 162 ga ugid z nih 2 396 ga rilli 514 ga sinozhatej Gospodarstvo viroshuvalo zernovi j tehnichni kulturi malo rozvinute tvarinnictvo V seli buli pochatkova shkola klub biblioteka medpunkt magazin 11 serpnya 1954 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Pro ukrupnennya silskih rad po Zhitomirskij oblasti Vishikusivsku silsku radu likvidovano s Vishikusi pidporyadkovane Velikobratalivskij silskij radi Lyubarskogo rajonu 27 lyutogo 1961 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 152 Pro provedennya zmin v administrativno teritorialnomu podili rajoniv oblasti selo Vishikusi perejmenovane na Veselku Z 30 grudnya 1962 roku do 4 sichnya 1965 roku selo razom iz silskoyu radoyu perebuvalo v skladi Dzerzhinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 10 travnya 1972 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 194 Pro likvidaciyu utvorennya okremih silrad ta zmini v administrativnomu pidporyadkuvanni deyakih naselenih punktiv Lyubarskogo i Malinskogo rajoniv u seli stvoreno Veselkivsku silsku radu Lyubarskogo rajonu 18 bereznya 2010 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskoyi oblasnoyi radi administrativnij centr Veselkivskoyi silskoyi radi pereneseno do s Filinci bez zmini nazvi radi 10 bereznya 2017 roku uvijshlo do skladu novostvorenoyi Lyubarskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti PrimitkiChornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu Veselka Lyubarskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 405 406 15 000 prim Wyszczykusy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 146 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 205 ros doref Wyszczykusy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 706 pol Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 19 Procitovano 18 zhovtnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 5 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 157 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 18 zhovtnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 54 55 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 19 zhovtnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 19 zhovtnya 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Teodorovich N Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 139 140 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Myszczykosy dzis Wyszczykusy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 715 pol Kondratyuk R Samolyuk D Tabachnik B Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 8 226 550 574 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 19 zhovtnya 2023 Kartka postanovi Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 9 travnya 2021 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 19 zhovtnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Veselka