Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́кий Браталів — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 287 осіб (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Великий Браталів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Любарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040290070047586 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1581 |
| Перша згадка | 1581 (443 роки) |
| Населення | 287 (2001) |
| Площа | 14,207 км² |
| Густота населення | 20,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13113 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′31″ пн. ш. 27°56′56″ сх. д. / 49.99194° пн. ш. 27.94889° сх. д.Координати: 49°59′31″ пн. ш. 27°56′56″ сх. д. / 49.99194° пн. ш. 27.94889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 261 м |
| Найближча залізнична станція | Разіне |
| Відстань до залізничної станції | 8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101 |
| Карта | |
  Великий Браталів | |
 Великий Браталів | |
| Мапа | |
| | |
Загальна інформація
Розташоване за 20 км північно-східніше Любара, за 8 км від залізничної станції Разіне.
Населення
Станом на 1885 рік в селі мешкало 557 осіб, налічувалося 63 дворових господарства. Наприкінці 19 століття кількість населення становила 667 осіб, дворів — 111.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 790 осіб, з них: православних — 739, чоловіків — 383, жінок — 407.
У 1906 році у селі налічувалося 782 мешканці, дворів — 111, у 1923 році — 247 дворів та 1 086 мешканців.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 141 особу, з них 578 чоловіків та 563 жінки; етнічний склад: українців — 1 133, росіян — 8. Кількість домогосподарств — 267, з них несільського типу — 8.
Станом на 1972 рік кількість населення становила 599 осіб, дворів — 217.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 336 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 287 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 285 | 99.3% |
| російська | 2 | 0.7% |
| Усього | 287 | 100% |
Історія
Біля села знайдено кам'яні знаряддя праці «бронзової» доби. Перша письмова згадка про село датується 1581 роком. Входило до складу Острозької ординації. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року як с. Браталів (пол. Bratałow), що перебувало у посесії Ґрабянки, сплачувало 7 злотих і 24,5 грошів до замку та 31 злотий і 8 грошів до скарбу.
Внаслідок поділу Острозької ординації перейшло до Длуського, головного редактора [pl]. Від Длуських перейшло до підкоморія Олександра Петровського, його онук Олександр продав село Терещенкові. За часів Альбина Петровського село було центром культурного життя навколишніх поселень.
У другій половині 19 століття — село Красносільської волості Житомирського повіту. Лежало на 2 ставках, за 80 верст від Житомира, від найближчої поштової станції у Чуднові — 15 верст, від залізничної станції Ольшанка — 13 верст. Була дерев'яна церква з такою ж дзвіницею, невідомо коли і ким збудована. При церкві 27 десятин землі. Крім того, на підставі земельної ерекції князя Януша Санґушка від 1761 року, церкві належало 63 десятини землі, самовільно захопленої у 1793 році місцевим поміщиком, про що у 1795 році розпочато справу. Цією землею користувався поміщик Олександр Петровський, який мав великі землеволодіння у селі. До парафії входили села Михайлівка (за 2 версти) та Филинці (5 верст), також до парафії належала цвинтарна церква у с. Вищикуси. Дворів 122, православних — 1 000, римокатоликів — 15, євреїв — 50. Сусідні парафії — Хижинці (1 верста) та Красносілка (2 версти).
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Красносільської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Були заїзд, церковна парафія, вітровий млин.
У 1906 році — село Красносільської волості (3-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 72 версти, до волосного центру, с. Красносілка — 2 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення — Чуднів-Волинський.
У березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Великобраталівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Любарського району Житомирської округи, адміністративний центр ради. Розміщувалося за 15 верст від районного центру, містечка Любар. 17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи. Відстань до районного центру, міст. Любар — 18 верст, до окружного центру в Бердичеві — 55 верст, до найближчої залізничної станції Романів — 7 верст.
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 123 селян, з них 56 загинуло, 66 нагороджені орденами й медалями. На їх честь у 1949 році встановлено два обеліски слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1 223 га, з них 1 098 га — рілля. Основними культурами були озима пшениця та цукровий буряк, розвивали тваринництво м'ясо-молочного напрямку. 35 колгоспників нагороджені орденами й медалями СРСР.
В селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, кіноустановка, медпункт, дитячі ясла, магазин.
30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, включене до Дзержинського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Любарського району Житомирської області.
10 березня 2017 року включене до складу новоствореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди
- Іванцов Іван Овсійович (1904—1941) — історик та археолог.
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Великий Браталів, Любарський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 17 травня 2023.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 205. (рос. дореф.)
- Bratałów 2.) B. Wielki… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 228. (пол.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 18 травня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 травня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 156. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 54-55. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 19 травня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 19 травня 2023.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 154. Процитовано 18 травня 2023.
- Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 139. Процитовано 18 травня 2023.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 220, 524. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2023.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 19 травня 2023.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 19 травня 2023.
Посилання
- Погода в селі Великий Браталів [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli kij Brataliv selo v Ukrayini u Lyubarskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 287 osib 2001 U 1923 2017 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Velikij Brataliv Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Lyubarska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040290070047586 Osnovni dani Zasnovane 1581 Persha zgadka 1581 443 roki Naselennya 287 2001 Plosha 14 207 km Gustota naselennya 20 2 osib km Poshtovij indeks 13113 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 59 31 pn sh 27 56 56 sh d 49 99194 pn sh 27 94889 sh d 49 99194 27 94889 Koordinati 49 59 31 pn sh 27 56 56 sh d 49 99194 pn sh 27 94889 sh d 49 99194 27 94889 Serednya visota nad rivnem morya 261 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Razine Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi vul Nezalezhnosti 38 smt Lyubar Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13101 Karta Velikij Brataliv Velikij Brataliv Mapa Velikij Brataliv u VikishovishiZagalna informaciyaRoztashovane za 20 km pivnichno shidnishe Lyubara za 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Razine NaselennyaStanom na 1885 rik v seli meshkalo 557 osib nalichuvalosya 63 dvorovih gospodarstva Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 667 osib dvoriv 111 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 790 osib z nih pravoslavnih 739 cholovikiv 383 zhinok 407 U 1906 roci u seli nalichuvalosya 782 meshkanci dvoriv 111 u 1923 roci 247 dvoriv ta 1 086 meshkanciv Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 141 osobu z nih 578 cholovikiv ta 563 zhinki etnichnij sklad ukrayinciv 1 133 rosiyan 8 Kilkist domogospodarstv 267 z nih nesilskogo tipu 8 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 599 osib dvoriv 217 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 336 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 287 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 285 99 3 rosijska 2 0 7 Usogo 287 100 IstoriyaBilya sela znajdeno kam yani znaryaddya praci bronzovoyi dobi Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya 1581 rokom Vhodilo do skladu Ostrozkoyi ordinaciyi Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak s Brataliv pol Bratalow sho perebuvalo u posesiyi Grabyanki splachuvalo 7 zlotih i 24 5 groshiv do zamku ta 31 zlotij i 8 groshiv do skarbu Vnaslidok podilu Ostrozkoyi ordinaciyi perejshlo do Dluskogo golovnogo redaktora pl Vid Dluskih perejshlo do pidkomoriya Oleksandra Petrovskogo jogo onuk Oleksandr prodav selo Tereshenkovi Za chasiv Albina Petrovskogo selo bulo centrom kulturnogo zhittya navkolishnih poselen U drugij polovini 19 stolittya selo Krasnosilskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Lezhalo na 2 stavkah za 80 verst vid Zhitomira vid najblizhchoyi poshtovoyi stanciyi u Chudnovi 15 verst vid zaliznichnoyi stanciyi Olshanka 13 verst Bula derev yana cerkva z takoyu zh dzviniceyu nevidomo koli i kim zbudovana Pri cerkvi 27 desyatin zemli Krim togo na pidstavi zemelnoyi erekciyi knyazya Yanusha Sangushka vid 1761 roku cerkvi nalezhalo 63 desyatini zemli samovilno zahoplenoyi u 1793 roci miscevim pomishikom pro sho u 1795 roci rozpochato spravu Ciyeyu zemleyu koristuvavsya pomishik Oleksandr Petrovskij yakij mav veliki zemlevolodinnya u seli Do parafiyi vhodili sela Mihajlivka za 2 versti ta Filinci 5 verst takozh do parafiyi nalezhala cvintarna cerkva u s Vishikusi Dvoriv 122 pravoslavnih 1 000 rimokatolikiv 15 yevreyiv 50 Susidni parafiyi Hizhinci 1 versta ta Krasnosilka 2 versti Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Krasnosilskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Buli zayizd cerkovna parafiya vitrovij mlin U 1906 roci selo Krasnosilskoyi volosti 3 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do gubernskogo ta povitovogo centru m Zhitomir stanovila 72 versti do volosnogo centru s Krasnosilka 2 versti Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya Chudniv Volinskij U berezni 1921 roku v skladi volosti uvijshlo do novoutvorenogo Polonskogo povitu Volinskoyi guberniyi U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Velikobratalivskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku vklyuchena do skladu novoutvorenogo Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi okrugi administrativnij centr radi Rozmishuvalosya za 15 verst vid rajonnogo centru mistechka Lyubar 17 chervnya 1925 roku Lyubarskij rajon peredano do skladu Berdichivskoyi okrugi Vidstan do rajonnogo centru mist Lyubar 18 verst do okruzhnogo centru v Berdichevi 55 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Romaniv 7 verst Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 123 selyan z nih 56 zaginulo 66 nagorodzheni ordenami j medalyami Na yih chest u 1949 roci vstanovleno dva obeliski slavi V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 1 223 ga z nih 1 098 ga rillya Osnovnimi kulturami buli ozima pshenicya ta cukrovij buryak rozvivali tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamku 35 kolgospnikiv nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR V seli buli vosmirichna shkola klub biblioteka kinoustanovka medpunkt dityachi yasla magazin 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi vklyuchene do Dzerzhinskogo rajonu 4 sichnya 1965 roku povernute do skladu vidnovlenogo Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 10 bereznya 2017 roku vklyuchene do skladu novostvorenoyi Lyubarskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiIvancov Ivan Ovsijovich 1904 1941 istorik ta arheolog Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Velikij Brataliv Lyubarskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 17 travnya 2023 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 205 ros doref Bratalow 2 B Wielki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 228 pol Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 18 Procitovano 18 travnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 3 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 18 travnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 156 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 19 travnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 54 55 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 19 travnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 19 travnya 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 154 Procitovano 18 travnya 2023 N Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 139 Procitovano 18 travnya 2023 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 8 220 524 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 19 travnya 2023 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 19 travnya 2023 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 19 travnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Velikij Brataliv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi