Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́ка Воли́ця — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 919 осіб (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої сільської ради.
| село Велика Волиця | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Любарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040290060068993 |
| Облікова картка | с. Велика Волиця |
| Основні дані | |
| Засноване | невідомо |
| Перша згадка | 1601 (423 роки) |
| Населення | 919 (2001) |
| Площа | 20,71 км² |
| Густота населення | 44,37 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13151 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′28″ пн. ш. 27°48′58″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 27.81611° сх. д.Координати: 49°47′28″ пн. ш. 27°48′58″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 27.81611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 273 м |
| Водойми | р. Каранька |
| Найближча залізнична станція | Печанівка |
| Відстань до залізничної станції | 46 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101 |
| Карта | |
  Велика Волиця | |
 Велика Волиця | |
| Мапа | |
Загальна інформація
Розміщене на берегах річки Каранька, притоці Случі, за 15 км від Любара та 46 км від залізничної станції Печанівка.
Населення
Станом на 1885 рік в селі мешкало 1 307 осіб, налічувалося 191 дворове господарство.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1950 осіб (995 чоловічої статі та 955 — жіночої), з яких 1 762 — православної віри.
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 2 009 осіб, дворів — 325, у 1906 році — 2 090 мешканців, дворів — 345, у 1923 році — 354 двори та 1 837 мешканців.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 2 182 особи, з них 1 048 чоловіків та 1 134 жінки; етнічний склад: українців — 2 142, росіян — 5, євреїв — 21, поляків — 10, інших — 4. Кількість домогосподарств — 505, з них несільського типу — 7.
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 308 осіб, дворів — 350.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 920 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 919 осіб.
Історія
Рік заснування — невідомий. Перша письмова згадка про село — 1601 рік: згадується у переліку спустошених та спалених татарами містечок та сіл Луцького повіту від 7 грудня 1601 року під назвою с. Волиця Любартівської волості. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року, як село Волиця, що перебувало у посесії Вележинського, сплачувало 7 злотих і 24,5 гроші до замку та 31 злотий і 8 грошів до скарбу.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Мотовилівської волості Житомирського повіту Волинської губернії; існували православна церква, католицька каплиця, 2 заїзди, лавка, 8 вітряних млин і винокурний завод.
Наприкінці 19 століття — село Мотовилівської волості Житомирського повіту, за 90 (за іншими даними — 100) верст від Житомира, 15 верст від найближчої поштової станції у Любарі, 35 верст від залізничної станції Печанівка, лежало на річці Каранька, притоці Случі, та двох ставах. Власність Ромерів, раніше Бушинських. В обійсті поміщика Антона Ромера була каплиця. Дворів — 184, православних — 1485 осіб, римокатоликів — 44, юдеїв близько 80 осіб. В селі був гарний поміщицький палац, гуральня, славилося заможністю селян. Дерев'яну церкву збудовано 1787 року за кошти вірян. Дерев'яну дзвіницю на кам'яному підмурівку, з облаштованою на нижньому поверсі церквою, збудовано 1873 року. Земель при церкві — 42 десятини, розміщувалися за 2 версти. Сусідні парафії — Мотовилівка (1 верста), Носівки (10 верст).
У 1906 році — село Мотовилівської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 100 верст, до волосного центру, с. Мотовилівка — 2 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у Любарі.
У березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Великоволицької сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Любарського району Житомирської округи, адміністративний центр ради. Розміщувалося за 14 верст від районного центру, містечка Любар. 17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи. Відстань до районного центру, міст. Любар — 15 верст, до окружного центру, в Бердичеві — 65 верст, до найближчої залізничної станції, Семки — 20 верст.
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 198 селян, з них 83 загинули, 78 — нагороджені орденами та медалями. У 1960 році на їх честь споруджено пам'ятник.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1 958 га земель, в тому числі 1 578 га — ріллі. Господарство зерно-тваринницького напрямку, мало млин та олійницю. В селі були восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, аптека, дитячі ясла.
30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, включене до Дзержинського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Любарського району Житомирської області.
10 березня 2017 року включене до складу новоствореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Велика Волиця, Любарський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 9 квітня 2023.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-18. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- 20.) Wolica Wielka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 699. (пол.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 26 березня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 159. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 54-55. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 9 квітня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 9 квітня 2023.
- Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 141. Процитовано 9 квітня 2023.
- К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 122. Процитовано 9 квітня 2023.
- 58.) Wolica Wielka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 833. (пол.)
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 23, 219. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2023.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2023.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 квітня 2023.
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Voli cya selo v Ukrayini u Lyubarskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 919 osib 2001 U 1923 2017 rokah administrativnij centr kolishnoyi silskoyi radi selo Velika VolicyaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Lyubarska selishna gromadaKod KATOTTG UA18040290060068993Oblikova kartka s Velika Volicya Osnovni daniZasnovane nevidomoPersha zgadka 1601 423 roki Naselennya 919 2001 Plosha 20 71 km Gustota naselennya 44 37 osib km Poshtovij indeks 13151Geografichni daniGeografichni koordinati 49 47 28 pn sh 27 48 58 sh d 49 79111 pn sh 27 81611 sh d 49 79111 27 81611 Koordinati 49 47 28 pn sh 27 48 58 sh d 49 79111 pn sh 27 81611 sh d 49 79111 27 81611Serednya visota nad rivnem morya 273 mVodojmi r KarankaNajblizhcha zaliznichna stanciya PechanivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 46 kmMisceva vladaAdresa radi vul Nezalezhnosti 38 smt Lyubar Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13101KartaVelika VolicyaVelika VolicyaMapaZagalna informaciyaRozmishene na beregah richki Karanka pritoci Sluchi za 15 km vid Lyubara ta 46 km vid zaliznichnoyi stanciyi Pechanivka NaselennyaStanom na 1885 rik v seli meshkalo 1 307 osib nalichuvalosya 191 dvorove gospodarstvo Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1950 osib 995 cholovichoyi stati ta 955 zhinochoyi z yakih 1 762 pravoslavnoyi viri Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 2 009 osib dvoriv 325 u 1906 roci 2 090 meshkanciv dvoriv 345 u 1923 roci 354 dvori ta 1 837 meshkanciv Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 2 182 osobi z nih 1 048 cholovikiv ta 1 134 zhinki etnichnij sklad ukrayinciv 2 142 rosiyan 5 yevreyiv 21 polyakiv 10 inshih 4 Kilkist domogospodarstv 505 z nih nesilskogo tipu 7 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 1 308 osib dvoriv 350 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 920 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 919 osib IstoriyaRik zasnuvannya nevidomij Persha pismova zgadka pro selo 1601 rik zgaduyetsya u pereliku spustoshenih ta spalenih tatarami mistechok ta sil Luckogo povitu vid 7 grudnya 1601 roku pid nazvoyu s Volicya Lyubartivskoyi volosti Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak selo Volicya sho perebuvalo u posesiyi Velezhinskogo splachuvalo 7 zlotih i 24 5 groshi do zamku ta 31 zlotij i 8 groshiv do skarbu Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Motovilivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi isnuvali pravoslavna cerkva katolicka kaplicya 2 zayizdi lavka 8 vitryanih mlin i vinokurnij zavod Naprikinci 19 stolittya selo Motovilivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu za 90 za inshimi danimi 100 verst vid Zhitomira 15 verst vid najblizhchoyi poshtovoyi stanciyi u Lyubari 35 verst vid zaliznichnoyi stanciyi Pechanivka lezhalo na richci Karanka pritoci Sluchi ta dvoh stavah Vlasnist Romeriv ranishe Bushinskih V obijsti pomishika Antona Romera bula kaplicya Dvoriv 184 pravoslavnih 1485 osib rimokatolikiv 44 yudeyiv blizko 80 osib V seli buv garnij pomishickij palac guralnya slavilosya zamozhnistyu selyan Derev yanu cerkvu zbudovano 1787 roku za koshti viryan Derev yanu dzvinicyu na kam yanomu pidmurivku z oblashtovanoyu na nizhnomu poversi cerkvoyu zbudovano 1873 roku Zemel pri cerkvi 42 desyatini rozmishuvalisya za 2 versti Susidni parafiyi Motovilivka 1 versta Nosivki 10 verst U 1906 roci selo Motovilivskoyi volosti 4 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do gubernskogo ta povitovogo centru m Zhitomir stanovila 100 verst do volosnogo centru s Motovilivka 2 versti Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalosya u Lyubari U berezni 1921 roku v skladi volosti uvijshlo do novoutvorenogo Polonskogo povitu Volinskoyi guberniyi U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Velikovolickoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku vklyuchena do skladu novoutvorenogo Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi okrugi administrativnij centr radi Rozmishuvalosya za 14 verst vid rajonnogo centru mistechka Lyubar 17 chervnya 1925 roku Lyubarskij rajon peredano do skladu Berdichivskoyi okrugi Vidstan do rajonnogo centru mist Lyubar 15 verst do okruzhnogo centru v Berdichevi 65 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Semki 20 verst Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 198 selyan z nih 83 zaginuli 78 nagorodzheni ordenami ta medalyami U 1960 roci na yih chest sporudzheno pam yatnik V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 1 958 ga zemel v tomu chisli 1 578 ga rilli Gospodarstvo zerno tvarinnickogo napryamku malo mlin ta olijnicyu V seli buli vosmirichna shkola budinok kulturi biblioteka dilnichna likarnya apteka dityachi yasla 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi vklyuchene do Dzerzhinskogo rajonu 4 sichnya 1965 roku povernute do skladu vidnovlenogo Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 10 bereznya 2017 roku vklyuchene do skladu novostvorenoyi Lyubarskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Velika Volicya Lyubarskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 9 kvitnya 2023 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 18 X 270 120 s ros doref 20 Wolica Wielka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 699 pol PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 4 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 26 bereznya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 159 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 54 55 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 9 kvitnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 9 kvitnya 2023 N Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 141 Procitovano 9 kvitnya 2023 K Zhemeneckij Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF ukrayinska Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 122 Procitovano 9 kvitnya 2023 58 Wolica Wielka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 833 pol Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 8 23 219 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2023 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2023 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2023 Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi