Е́ндла (ест. Endla looduskaitseala) — природний заповідник, розташований у Центральній Естонії. Заснований 11 липня 1981 року останнім серед існуючих заповідників країни. Площа охоронюваної території становить 10 161,1 га. У 1997 році заповідник Ендла включений до списку територій Рамсарської конвенції, а в 2004 — до європейської мережі природоохоронних зон Natura 2000. Керівництво природоохоронною установою здійснює Департамент навколишнього середовища.
Заповідне болото Маннік'ярве. | |
58°52′12″ пн. ш. 26°12′16″ сх. д. / 58.87000000002777256° пн. ш. 26.20472222002777940° сх. д.Координати: 58°52′12″ пн. ш. 26°12′16″ сх. д. / 58.87000000002777256° пн. ш. 26.20472222002777940° сх. д. | |
Країна | Естонія |
---|---|
Розташування | Естонія |
Водні об'єкти | озеро Ендла |
Площа | 10 161,1 га |
Засновано | 11 вересня 1985 |
Оператор | Департамент навколишнього середовища |
Статус: | Рамсарське угіддя і d[3] |
Ендла (заповідник) (Естонія) | |
Ендла у Вікісховищі |
Заповідник Ендла створений задля комплексної охорони екосистем типових для Центральної та Східної Естонії верхових боліт, а також мінеральних джерел карстового походження. Вода джерел вирізняється різноманітним поліхімічним складом, тому вони становлять особливий інтерес для гідрологів. На теренах заповідника Ендла описано мохів 165 видів, вищих рослин — 450, ссавців — 42, птахів — 180, плазунів — 4, земноводних — 3, риб — 13 видів. Серед рослин і птахів багато рідкісних. Назва заповідника походить від кількох однакових за вимовою місцевих топонімів, якими називають озеро, болото і село.
Історія
Вперше науковий інтерес до сучасної заповідної території дослідники виявили у XIX столітті. Тоді терени болотного масиву оглянули ботаніки К. Бер, Г. Гіргенсон, А. Бруттан, О. Бунге. Складені ними далеко неповні флористичні списки вже містили близько 200 найменувань рослин. У 1910 році члени Балтійського болотного клубу за підтримки Естляндського, Курляндського й заснували поблизу хутора Тоома болотну дослідну станцію, яка мала визначити економічний потенціал місцевих боліт. На станції проводили метеорологічні та гідрологічні спостереження за навколишніми болотами низинного й верхового типу, а також мінеральними джерелами, що їх живили. Багаторічні дослідження дозволили накопичити багато цінної інформації, що вказувала, по-перше, на велике значення місцевих водойм у підтримці водного балансу та біологічного різноманіття довкілля, по-друге, на природну унікальність досліджуваних карстових джерел.
Це дало підставу розглядати болотний комплекс Ендла як вельми своєрідну і важливу в природоохоронному значенні територію. Режим обмеженого природокористування на ній було встановлено у 1980 році. Наступного року на цих теренах заснували болотний заказник Ендла-Оостріку площею 8 162 га. Однак і такий режим охорони виявився недостатнім, тому 11 вересня 1985 року природоохоронний статус болота Ендла підвищили, і перетворили заказник на природний заповідник. Попри незначну площу заповідник успішно виконував природоохоронні функції, що дозволило у 1997 році включити його до списку територій Рамсарської конвенції. Важливість болотного масиву Ендла підтвердило і включення його до європейської мережі природоохоронних зон Natura 2000, яке відбулось у 2004 році. Одночасно терени заповідника було трохи розширено, так що його сучасна площа складає 10 161,1 га, з яких 9 748,3 га припадає на суходіл, а 412,8 займають водойми.
Керівництво заповідником здійснює Департамент навколишнього середовища.
Клімат
Природний заповідник Ендла розташований на межі кліматичних областей Естонії — у місці, де морський клімат змінює помірно континентальний. Його теренам притаманна довга м'яка зима із нестійкою погодою і коротке прохолодне літо. Середньорічна температура в околицях болотного масиву складає 4,2 °C. Найхолодніший місяць у цій місцині — лютий із середньою температурою −7,1 °C, середня температура найтеплішого місяця липня складає 16,5 °C. У середньому 220—225 днів на рік бувають із температурою вище 0 °C, а безморозний період із температурами вищими за 5 °C триває 115—120 днів.
Річна кількість опадів в середньому становить 650 мм, з яких близько 270—300 мм випадають у період активної вегетації із температурами вищими за 10 °C. Стійкий сніговий покрив тримається в середньому 105—110 днів, а танення снігу триває близько 19—23 днів. Висота снігового покриву вища, ніж на заході Естонії: на відкритих місцях вона сягає 25—35 см, а на захищених від вітру ділянках становить 35—50 см.
Географія та гідрологія
Природний заповідник Ендла знаходиться у Центральній Естонії. Його терени адміністративно належать одночасно трьом повітам: Ярвамаа, Ляене-Вірумаа та Йигевамаа. Адміністрація природоохоронної установи розташована у селі Тоома.
Географічно заповідник Ендла розташований у пласкій западині, що знаходиться на південно-західному схилі височини . Його територія лежить на висоті 70—80 м над рівнем моря. Уся поверхня западини перезволожена і являє собою єдиний болотний масив, який часто називають болотом Ендла у широкому сенсі слова. Площа масиву складає 245 км².
В свою чергу, цей масив розділений на ділянки із проточними і стоячими водоймами. Ділянки з проточними водоймами включають в себе мінеральні підземні джерела, струмки і невеликі річки, що беруть від них початок. Мережа цих водотоків розділяє болотний масив на сім частин зі стоячими водами. Кожна така частина являє собою окреме болото, поверхня якого помережана лише замкнутими непроточними озерцями. Найбільшими з семи боліт є болота Оостріку та Ендла (у вузькому розумінні цього слова), розташовані на заході, в центрі та на півдні охоронюваної території. З півночі та сходу до них прилягають менші за розміром болота Руммаліка, Канаматсі, Ліннусааре, Мяннік'ярве, Каазік'ярве. З усіх боліт лише Оостріку й Руммаліка є типово низинними, подекуди вкритими заболоченими лісами, інші являють собою типові верхові болота, вкриті сосновим рідколіссям, або безлісі.
Водойми заповідника — озера, річки, джерела — вельми різноманітні та цікаві. З усіх озер заповідника найбільшим за площею є озера , чиє водне дзеркало займає близько 300 га. Ще 90 га його площі припадають на прибережні , а 5 га зайняті островами. З різних боків його оточують три болота: з півночі — Ліннусааре, із заходу і південного заходу — болото Ендла, зі сходу й південного сходу — болото Каазік'ярве. Озеро Ендла за своїм походженням реліктове, тобто є ні чим іншим як залишком давньої водойми, що утворилася при таненні льодовика. Крім нього в заповіднику є ще кілька первинних озер, однак вони значно менші за розмірами. Вторинні озера утворились у сучасну геологічну добу у западинах на поверхні верхового болота. Ці водойми легко відрізнити від первинних: вони дрібні, доволі мілкі, численні та розташовані у вигляді концентричних кілець навколо центру кожного з п'яти верхових боліт. Особливо багато вторинних озер на болотах Маннік'ярве і Ліннусааре. Часто такі озерця з'єднуються між собою вузькими протоками, утворюючи лабіринти зі звивистою береговою лінією. Вода більшості вторинних озер бідна на мінеральні речовини, оскільки такі водойми отримують вологу з поверхневих шарів торфу. За гідрохімічним складом з цього шерегу виділяється озеро Ендла. Його води одночасно містять велику кількість органічних речовин, які потрапляють в озеро з верхового болота, та мінеральних елементів, джерелом яких є відклади озерної крейди. Якщо вода більшості болотяних озер прозора й синя, то вода озера Ендла має коричнево-жовтий колір та слаболужну реакцію.
Окрім поверхневих стоків озеро Ендла живиться водами річки , що бере свій початок на сході заповідника. Колись ця водна артерія виходила з озера Туліярв, яке наприкінці XX століття через природну евтрофікацію практично повністю заросло болотяними травами. В свою чергу, з озера Ендла витікає річка Нава, що з'єднує його з річкою Пилтсамаа. Остання перетинає центральну частину заповідника своїми верхів'ями. Окрім вод Нави річка Пилтсамаа вбирає в себе води річки , яка в межах охоронюваної території представлена лише своєю нижньою течією. Ще близько 20 % стоку Пилтсамаа забезпечують річки Гаава, , , які беруть початок з підземних джерел, що являють собою окремий гідрологічний комплекс.
Річки заповідника (зліва направо): 1) Пилтсамаа; 2) Виллінгу; 3) Оостріку взимку; 4) Оостріку влітку. |
Джерела заповідника Ендла зосереджені на заході охоронюваної території поблизу сіл Норра й Оостріку. Всі вони мають карстове походження і дають початок великим струмкам (маленьким річкам) Норра, Оостріку, Вільбасте, Метсанурга, Виллінгу, Гаава, Сопа. За своєю потужністю місцеві джерела одні з найвизначніших в Естонії, наприклад, дебіт Виллінгу становить 220 л/с, Оостріку — 455 л/с. Джерело Сопа є найглибшим в Естонії: його витік знаходиться на глибині 4,8 м. Окрім значних розмірів джерела заповідника Ендла вирізняються різноманіттям гідрологічного режиму, геологічного живлення й обумовленого ними гідрохімічного складу. Так, у водах Оостріку знайдено підвищений вміст свинцю та цинку, у водах відносно невеликого струмка Кілтре (Вярві) окрім підвищеної концентрації цих хімічних елементів також багато молібдену та міді. Гідрохімія місцевих джерел цікава не тільки з точки зору геології, але безпосередньо впливає і на екосистеми також. Зокрема, у листі беріз обабіч мінеральних струмків міститься у 2—4 рази більше міді та в 11—20 разів більше свинцю, ніж у листі дерев з інших місцевостей заповідника.
Джерела заповідника (зліва направо): 1) Оостріку; 2) Сопа; 3) Вільбасте; 4) Метсанурга; 5) Пурскав. |
Геологія та ґрунти
Геологічним підґрунтям на території природного заповідника Ендла є породи сілурійського періоду та райкюласького горизонту — вапняки і доломіти. Зверху вони перекриті четвертинними льдовиковими відкладами мінливої потужності (на окремих ділянках завтовшки до 25 м). Цей матеріал заповнює чашу давньої западини, при чому її дно вкрите льодовиковими або озерно-льодовиковими глинами, а на півночі охоронюваної території — основною мореною, складеною переважно бурувато-жовтими суглинками з домішкою карбонатного щебеню й глин. Ці геологічні шари слугують ложем великому болотному масиву Ендла. З дна тієї давньої западини подекуди підіймаються мінеральні острови, створюючи слабохвилястий рельєф. При цьому абсолютні висоти у заповіднику Ендла коливаються між позначками в 75 і 112 м над рівнем моря, а відносна висота мінеральних гряд і пагорбів не перевищує 10 м. На півдні та південному сході охоронюваної території ландшафт набуває виразно друмлінних рис.
У голоцені на місці льодовикової западини утворилась одна велика і кілька дрібних водойм. З часом дрібні водойми заросли болотяною рослинністю, остаточно перетворившись на верхове болото, а велика водойма розпалась на кілька сучасних первинних озер. Про їхнє геологічне минуле наразі свідчать потужні донні відклади сапропелю завтовшки до 5 м, зверху перекриті пізнішими нашаруваннями торфу потужністю від 2 до 4 м. На мінеральному дні болота також знайдений сапропель, але тут його шар тонший (до 2,5 м). Зверху сапропелевий горизонт перекритий відкладами торфу, чия потужність залежить від типу болота. Найтовщі шари торфу знайдені на верхових болотах східної частини заповідника, зокрема, на болоті Маннік'ярве вони сягають 7,3 м. Натомість, перехідні та низинні болота на заході охоронюваної зони мають значно менші торфові відклади. Середня товщина торфового шару на болотах заповідника Ендла становить 3 м.
Загалом ґрунтовий покрив заповідника Ендла мозаїчний — склад торфу залежить від етапів природної історії тієї чи іншої місцевості. Так, у західній частині охоронюваної зони на перехідних і низинних болотах переважає осоковий торф. Тут також багато ділянок зі змішаним торфом: деревно-осоковим, очеретяно-осоковим, пухівково-осоковим, осоково-гіпновим чи деревно-очеретяним. На верхових болотах сходу заповідника переважає фускум-торф з вкрапленнями пухівково-сфагнового й . Незначні за площею ділянки перехідних боліт поєднують у собі риси ґрунтового покриву низинних і верхових боліт.
Флора
На теренах заповідника Ендла описано 165 видів мохів та 450 видів вищих рослин; гриби мало досліджені. Слід зауважити, що хоча його територія знаходиться в зоні мішаних лісів, однак незначна площа, зайнята лісовими біоценозами, не дозволяє заповіднику представляти цей тип рослинності. Отже більшість знайдених тут представників флори належить до . З рідкісних рослин особливої уваги заслуговують орхідеї, занесені до : зозулині черевички справжні, зозулинець чоловічий, неотінея обпалена та .
В межах болотного масиву Ендла кожне з боліт вирізняється особливим набором рослин, однак є спільні риси, які їх об'єднують. Усі верхові болота заповідника вкриті сосновим рідколіссям, в якому дерева ростуть на відстані до десятка метрів одне від одного. При цьому їхня висота незначна, а стовбури навіть у старих особин відносно тонкі. На великих верхових болотах навколо центру утворюється грядово-мочарний комплекс. В межах цього ландшафту дерева відсутні, однак окремі особини можуть зростати на мінеральних грядах-острівцях, що височіють поміж озер. Трав'яний покрив на верхових болотах утворюють сфагнові мохи, серед яких панівними видами є , балтійський, бурий і . Доволі чисельними домішками до них слугують сфагнум вузьколистий, та гостролистий. Показово, що ці види займають різні екологічні ніші: сфагнум магелланський формує чисті зарості по краях торфовищ, сфагнуми балтійський і червонуватий разом утворюють мозаїчний килим по краях мочарів, на торфовому мулі зростає сфагнум балтійський разом із дзьобонасінником білим, у глибших мочарях та мілкіх озерних затоках його змінює сфагнум гострокінцевий та болотянка звичайна, а в прибережній смузі озер на поверхні води панує виключно сфагнум гострокінцевий. В рослинних угрупованнях разом зі сфагновими мохами трапляються також і листостеблові, зокрема, , і . Ще одна група мохів — печіночники — приурочена до специфічних біотопів. Наприклад, Mylia anomala і ростуть на , утворених сфагнумом бурим, а Gymnocolea inflata і Cephalozia bicuspidata віддають перевагу мочарям, порослим сфагнумом балтійським.
Значно більше відмінностей в рослинному покриві тих ділянок, які притаманні лише окремим болотам. Так, на місці колишніх торфових пожеж оселяються верес звичайний зі сфагнумом магелланським. На незмінених природними катаклізмами грядах і купинах верес утворює асоціації зі сфагнумом бурим. В таких місцях мох подекуди заміщується лишайниками. Серед соснового рідколісся до вересу і сфагнуму домішуються морошка і чорна водянка, однак найчастіше в таких біотопах розвиваються асоціації багна звичайного, лохини або торф'яниці чашечкової зі сфагнумами магелланським і вузьколистим. У густіших деревостанах під соснами ростуть здебільшого багно звичайне і мох .
Мінеральні острови серед боліт і озер, як правило, вкриті , що поступово заростають. На них трапляються і повисла, липа серцелиста, вільха чорна та сіра, ялина європейська, поміж якими зростають чагарники: ліщина звичайна, і двоколірна, жимолость звичайна та . Мохів на лісолуках нема, натомість добре розвинутий трав'яний покрив зі злаків і різнотрав'я: пахучої трави звичайної, костриці червоної, трясучки середньої, яглиці звичайної, скереди болотяної тощо.
Від лісистих ділянок верхових боліт значно відрізняються заболочені ліси низинних і перехідних боліт. В Ендла такі місцини поросли мішаним березово-сосновим лісом, в якому подекуди як домішка трапляються ялини. Чагарниковий ярус в таких деревостанах складають , береза низька, різні види верби. Трав'яний покрив в них розмаїтий — його утворюють вологолюбні злаки, високе різнотрав'я та болотяні папороті, а саме: безколінець блакитний, очерет звичайний, осока дерниста, бобівник трилистий, гребінник прибережний, гадючник болотяний, дягель лісовий, болотяна папороть звичайна. Для заболочених лісів низинних боліт характерний мох , а на перехідних болотах до трав домішуються також і сфагнові мохи.
Інакші види рослин притаманні водоймам заповідника. Трясовини на південному й західному берегах озера Ендла — це царство осок. Тут вони утворюють вузьку, але виразну облямівку узбережжя. На березі озера знайдені осоки гостра, несправжньосмикавцева, пухирчаста, пухнастоплода, що ростуть у співтоваристві з очеретом, вовчим тілом болотяним, підмаренником болотяним. В самих болотяних озерах з вищих рослин трапляються очерет, рогіз вузьколистий, куга озерна, водяний різак звичайний, латаття біле, глечики жовті й малі, рдесник плавучий і пронизанолистий. З поміж водоростей для озер верхових боліт характерні перш за все представники роду та порядку Desmidiales (зокрема, , , ). На занурених у воду гілках оселяється . У постійно перезволожених мочарях, які можна прирахувати до дуже мілкіх водойм, переважають синьо-зелені водорості , , та один представник діатомових — . Окремої згадки заслуговує озеро Маннік'ярве поблизу східного кордону заповідника. Це єдине в Естонії місце, де знайдено реліктову .
Вельми специфічний флористичний склад джерел заповідника Ендла. З вищих рослин навколо них частіше за все можна побачити осоку дернисту, просяну або носату, конвалію, калюжницю болотяну, безколінця блакитного, хвоща болотяного, , калган, фіалку багнову, жеруху гірку тощо. З мохів на берегах джерел трапляються лише по одному виду з родів Mnium та Calliergonella. На противагу суходолу у водах джерел нижчі рослини процвітають: вільноплаваючих водоростей у них мало, однак багато бентосних (донних) форм та епіфітів, що оселяються на зануреному гіллі. Серед водоростей джерельних вод трапляються представники найрізноманітніших систематичних груп: синьо-зелені, , діатомові, зелені. Деякі види харових водоростей утворюють суцільні зарості на дні джерел.
Фауна
У природному заповіднику Ендла виявлено ссавців 42 види, птахів — 180, плазунів — 4. змноводних — 3, риб — 13 видів. Добре досліджена ентомофауна, однак її повний опис поки що не складений.
Болотяні ґрунти загалом несприятливі для риття нір, а самі болота дають небагато поживи ссавцям, тому серед звірів заповідника переважають великі за розмірами, як заходять сюди з навколишніх територій. Осілі популяції належать здебільшого поширеним видам із широкою еколого-ценотичною амплітудою. Наприклад, комахоїдні в заповіднику Ендла представлені лише європейським їжаком і кротом. З гризунів тут постійно спостерігають вивірок, які мешкають у лісах на кордоні охоронюваної зони, ондатр і бобрів, які оселяються у заповідних річках та озерах. Якщо ондатра є чужорідним для Естонії чисельним видом, то бобер — корінний і рідкісний мешканець країни. У болотному масиві Ендла популяція цих гризунів поступово зростає. Крім них, типовими для заповідника є сірі та білі зайці.
Як і по всій Естонії в Ендла звичайні дикі свині, лосі та сарни. З хижих звірів сюди регулярно заходять звичайні лисиці, єнотоподібні собаки, бурі ведмеді. У заповіднику часто бачать вовків, яких сюди приваблює не стільки пожива, як можливість сховатися від мисливців. Окрім великих хижаків у лісах навколо боліт звичайними є куницеві: лісовий тхір, горностай, ласиця, лісова куниця. У водоймах заповідника трапляються річкові візони та видри.
На верхових болотах типовими представниками місцевої орнітофауни є звичайні сивки, чайки, польові жайворонки, жовті плиски, великі кульони, лучні щеврики, болотяні коловодники. Ці птахи гніздуються серед гряд на мочарях, одночасно відкритих і важкодоступних для людей. Зрідка на верхових болотах спостерігали рідкісних для Естонії сірих журавлів, сапсанів, беркута, скопу, білих куріпок. Також значно впала чисельність типового для верхових боліт сірого сорокопуда, якого тепер вважають місцевим раритетом.
У сосновому рідколіссі можна натрапити на інших пернатих — лісових щевриків, зябликів, сірих ворон, весняних вівчариків та рідкісних для заповідника Ендла тетеруків. Однак у густих заболочених лісах заповідника видовий склад птахів, в порівнянні із сосновим рідколіссям, змінюється. Тут фоновими видами виступають зяблики, круки, звичайні дятли, волові очка, лісові тинівки. Малочисельними мешканцями лісів є пугач та довгохвоста сова, занесені до Червоної книги Естонії.
Болотяні озера до вподоби мартинам і крячкам, однак їхня чисельність коливається у широких межах. Найчисельнішими є звичайні мартини, чия колонія щороку налічує до тисячі особин. Десятками пар гніздуються малі мартини і чорні крячки, доволі малочисельні сизі мартини. На болотяних озерах і особливо на озері Ендла часто селяться крижні, чубаті черні. У заростях очерету і куги полюбляють облаштовувати гнізда лиски та великі пірникози, дещо менше в цьому біотопі малої та великої чирянок, широконісок, звичайних погоничів. Окрім качок в цих заростях постійно гніздуються 1—2 пари очеретяних лунів, по кілька десятків пар очеретяних вівсянок, великих і ставкових очеретянок. Регулярно, але в невеликій кількості на водоймах заповідника Ендла виводять пташенят гоголі, чорношиї гагари, білі плиски і вкрай рідкісні тут червоношия пірникоза, середній крех, шилохвіст.
Деяких з пернатих мешканців заповідника можна спостерігати лише в особливих місцях. Наприклад, звичайний баранець облаштовує гнізда лише на трясовинах навколо озера Ендла, великий баранець разом із набережником зрідка трапляються на берегах річки Пилтсамаа, декілька тисяч берегових ластівок створили єдину колонію на урвистому березі каналу Ряегу. Тільки в певні пори року у заповіднику можна зустріти лебедя-кликуна й пронурка: перший вид залітає сюди під час весняно-осінніх міграцій, а другий у заповіднику зимує.
З плазунів типовими мешканцями заповідних боліт є звичайні гадюки та живородні ящірки. Навколо озера Ендла багато звичайних вужів, які тяжіють до вологих місцин. Натомість ламка веретільниця віддає перевагу сухішим біотопам і оселяється на лісолуках або в лісах на мінеральних грядах. Земноводні природного заповідника Ендла не вирізняються різноманіттям — тут описано усього лише три їх види (звичайна ропуха, трав'яна і гостроморда жаби), однак всі вони чисельні.
Іхтіофауна заповідника Ендла типова для Естонії і не має відмінних рис. У водоймах охоронюваної зони повсюдно поширені та чисельні щука, річковий мінь, звичайна верховодка, окунь, плітка, йорж, краснопірка. В озерах Ендла та Сініярв окрім цих видів часто трапляються звичайний карась і лин. На противагу замкнутим водоймам іхтіофауна заповідних річок включає ряд рідкісних видів. Тут мешкають європейський головень, в'язь, струмковий пструг і європейський вугор.
Фауна безхребетних болотного масиву Ендла досліджена фрагментарно: багато відомостей тільки по окремим систематичним групам комах і павуків. На верхових болотах заповідника з комах найчастіше трапляються твердокрилі, лускокрилі, двокрилі, напівтвердокрилі і перетинчастокрилі. З поміж жуків верховим болотам притаманні перш за все жуки-хижаки (55 видів), довгоносики (35 видів) і листоїди (38 видів). Метеликів описано понад сотня видів. Ряд Клопи на теренах Ендла представлений справжніми клопами (23 види), цикадками (24 види) і листоблішками (4 види). Двокрилі детально не вивчались, а серед перетинчастокрилих добре досліджені лише мурахи (14 видів). З комах інших рядів уваги заслуговують добре помітні бабки (13 видів), волохокрильці (7 видів), прямокрилі та сіноїди (по 6 видів), веснянки і сітчастокрилі (по 4 види), одноденки (2 види). Показово, що більшості зазначених комах притаманні два сезонних піки, коли вони потрапляють на очі найчастіше. Перший пік триває з квітня-травня, коли масово виходять із зимових схованок жуки, до червня-липня, коли повсюди літають метелики і двокрилі. Другий пік у метеликів наступає наприкінці літа (в цей час масово розмножується їхня гусінь), а в комах інших груп — у вересні. В заповіднику Ендла мешкають кілька дуже цікавих видів комах. Зокрема, жук-довгоносик і цикадка протягом всього життя пов'язані лише з одним видом рослин — вересом звичайним. Пристосуванням до такого середовища існування стала їхня мімікрія: жук формою тіла нагадує вкорочений пагін вересу, а цикадка — його квітку. Ще один вид — лапландський тарган — є реліктом льодовикової доби.
Павуки у заповіднику Ендла оселяються переважно у соснову рідколіссі та в грядово-озерному лабіринті верхових боліт. Серед них масовими видами є Dolomedes fimbriatus, , , , , , , , .
Інші безхребетні заповідника Ендла описані як представники донної фауни (бентосу) джерел. Тут окрім личинок хірономід і волохокрильців чисельні малощетинкові черви, водяні кліщі, нижчі раки (бокоплави та рівноногі). У меншій кількості знайдені коловертки, личинки мокреців, п'явки тощо.
Стан екосистем
Природний заповідник Ендла відіграє особливо значну роль у підтримці екологічного балансу регіону. Це пояснюється тим, що височина Пандівере, на схилі якої він розташований, практично не має проточних водойм. Її карстові горизонти всотують майже всі атмосферні опади, перетворюючи їх на ґрунтові води, а ті, в свою чергу, живлять підземні джерела, від яких беруть початок місцеві річки. Отже, будь-які зміни в геохімії ґрунтів і стоків відбиваються на гідрохімічному складі річкових вод. При цьому височина Пандівере належить до зони інтенсивного господарювання, зокрема, на ній видобувають фосфорити, а річка Пилтсамаа — основний водотік заповідника — належить до водозбірного басейну головного міста країни — Таллінна. Таким чином, терени болотного масиву Ендла слугують буфером між промисловою зоною та зоною активного водоспоживання, чиї функції природним чином суперечать одна одній. У зв'язку з цим водозбірні площі та водойми заповідника підлягають суворій охороні, а підземні джерела знаходяться під постійним наглядом гідрологів та метеорологів.
За збігом обставин територія сучасного заповідника від самого початку була мало змінена діяльністю людини. Цьому сприяла відсутність доріг у центральній частині охоронюваної зони. Єдиною суттєвою зміною у місцевому ландшафті стало прокладення меліоративної канави в 1871—1872 роках. Вона з'єднала озеро Ендла з озером Сініярв, а далі впадала в річку Пилтсамаа. Канава відвела частину води з озера Ендла, внаслідок чого його рівень трохи впав. Ситуація значно погіршилась у 1949—1950 роках, коли канаву було розширено до розмірів каналу завширшки 10 м. Після цього рівень води в озері Ендла знизився на 1 м, а площа його водного дзеркала значно зменшилась. Деякі озерні острівці при цьому з'єднались із суходолом, перетворившись на півострови. Обмілілі ділянки дна заросли осоками і вербами.
Інші зміни в екосистемах заповідника носять природний характер і є типовими для сукцесії верхових боліт. Зокрема, відбувається поступове збільшення торфової товщі на поверхні болотного масиву із його одночасним розширенням. При цьому прилеглі до болота пониззя повільно поглинаються торфовищем, а сосни, які зростають на перезволожених околицях, з часом гинуть. На мінеральних грядах-островах посеред болота, навпаки, трав'яна рослинність поступово витісняється деревною. Очевидно, що в майбутньому лісолуки заповідника перетворяться на повноцінні ліси.
Наукова діяльність
Болотний масив Ендла досить давно привернув увагу науковців. Вже у XIX столітті його терени оглянули відомі біологи К. Бер, Г. Гіргенсон, А. Бруттан, О. Бунге. Тоді на болоті та в його околицях було описано близько 200 видів рослин. У 1920—1930-х роках тут працювали видатні природознавці Х. Каурі, (орнітолог), П. Томсон (палінолог). Починаючи з 1947 року систематичні біологічні спостереження ведуться працівниками Академія наук Естонії і Тартуського університету. Серед їхніх досягнень особливе місце займає серія з 13 статей, присвячена комплексному дослідженню верхового болота Ендла, яка вийшла у 1957—1959 роках під редакцією В. Мазінга.
Важливе місце у вивченні болотного масиву Ендла займають гідрологічні спостереження. Заради них ще у 1910 році біля хутора Тоома створили болотну дослідну станцію — першу в Російській імперії, до складу якої входила тогочасна Естонія. Станція почала працювати в 1911 році. Результати досліджень місцевих боліт виявились настільки цікавими, що в 1938 році її було реорганізовано в Тоомаський болотний інститут. В 1950 році на базі інституту відкрили метеорологічний майданчик Гідрометслужби. Інститут під різними назвами пропрацював до 1956 року, однак і після його закриття метеорологічний майданчик продовжує свою роботу.
Туристична інфраструктура
Попри суворий режим охорони заповідник Ендла відкритий для туристів. Стороннім відвідувачам заборонено вільно пересуватись його територією, однак до їхніх послуг створена мережа спеціальних маршрутів. Вона включає в себе учбові стежки (по болоту Маннік'ярве завдовжки 7,3 км і до джерела Сопа протяжністю 900 м), а також туристичні стежки протяжністю від 2 до 8 км: до озера Маннік'ярве, до джерела Виллінгу і навколо озера Ендла. Стежки на перезволожених ділянках мають вигляд дерев'яного настилу, що, з одного боку, створює зручності для людей, а з іншого, дозволяє вберегти уразливий рослинний покрив болота від витоптування. На найбільш відвідуваних ділянках стежки оснащені інформаційними щитами, туалетами, місцями для вогнища і відпочинку. Крім того, на туристичних маршрутах заповідника споруджено дві оглядові вежі 7 і 15 м заввишки, які дозволяють ознайомитись із захоплюючими краєвидами болота Маннік'ярве, озера Ендла, поспостерігати за птахами тощо. З найвищої вежі на березі озера Ендла видно навіть височину Пандівере. Досвідченим туристам адміністрація заповідника пропонує скористатися водним маршрутом річкою Пилтсамаа. Його протяжність становить 35 км.
На кордонах заповідника для туристів облаштовано автостоянки. На триваліший час у заповіднику можна зупинитись у лісовій колибі на березі озера Ендла або в кемпінгах. Поблизу колиби знаходиться камінь Юти — валун, згадуваний у місцевому фольклорі. Для відвідувачів заповідник відкритий цілорічно, однак під час весняного водопілля окремі короткі ділянки туристичних стежок можуть бути непрохідними або важкодоступними.
Туристична інфраструктура заповідника: 1) стежка через болото Маннік'ярве (вдалині видно оглядову вежу); 2) стежка через ліс; 3) одна з лісових доріг. |
Джерела
- [Природний заповідник Ендла]. Громадський екологічний реєстр ((ест.)) . Архів оригіналу за 22 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2018.
- [Природний заповідник Ендла]. Разом з природою ((ест.)) . Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
- Реєстр довкілля Естонії
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники Прибалтики и Белоруссии. — С. 118—122. (рос.)
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники Прибалтики и Белоруссии. — С. 123—129. (рос.)
- [Стежка до джерела Сопа]. Разом з природою ((ест.)) . Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 26 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Endla E ndla est Endla looduskaitseala prirodnij zapovidnik roztashovanij u Centralnij Estoniyi Zasnovanij 11 lipnya 1981 roku ostannim sered isnuyuchih zapovidnikiv krayini Plosha ohoronyuvanoyi teritoriyi stanovit 10 161 1 ga U 1997 roci zapovidnik Endla vklyuchenij do spisku teritorij Ramsarskoyi konvenciyi a v 2004 do yevropejskoyi merezhi prirodoohoronnih zon Natura 2000 Kerivnictvo prirodoohoronnoyu ustanovoyu zdijsnyuye Departament navkolishnogo seredovisha EndlaZapovidne boloto Mannik yarve Zapovidne boloto Mannik yarve 58 52 12 pn sh 26 12 16 sh d 58 87000000002777256 pn sh 26 20472222002777940 sh d 58 87000000002777256 26 20472222002777940 Koordinati 58 52 12 pn sh 26 12 16 sh d 58 87000000002777256 pn sh 26 20472222002777940 sh d 58 87000000002777256 26 20472222002777940Krayina EstoniyaRoztashuvannyaEstoniyaVodni ob yektiozero EndlaPlosha10 161 1 gaZasnovano11 veresnya 1985OperatorDepartament navkolishnogo seredovishaStatus Ramsarske ugiddya i d 3 Endla zapovidnik Estoniya Endla u Vikishovishi source source source source source source source source Endla raba 2023 Zapovidnik Endla stvorenij zadlya kompleksnoyi ohoroni ekosistem tipovih dlya Centralnoyi ta Shidnoyi Estoniyi verhovih bolit a takozh mineralnih dzherel karstovogo pohodzhennya Voda dzherel viriznyayetsya riznomanitnim polihimichnim skladom tomu voni stanovlyat osoblivij interes dlya gidrologiv Na terenah zapovidnika Endla opisano mohiv 165 vidiv vishih roslin 450 ssavciv 42 ptahiv 180 plazuniv 4 zemnovodnih 3 rib 13 vidiv Sered roslin i ptahiv bagato ridkisnih Nazva zapovidnika pohodit vid kilkoh odnakovih za vimovoyu miscevih toponimiv yakimi nazivayut ozero boloto i selo IstoriyaVpershe naukovij interes do suchasnoyi zapovidnoyi teritoriyi doslidniki viyavili u XIX stolitti Todi tereni bolotnogo masivu oglyanuli botaniki K Ber G Girgenson A Bruttan O Bunge Skladeni nimi daleko nepovni floristichni spiski vzhe mistili blizko 200 najmenuvan roslin U 1910 roci chleni Baltijskogo bolotnogo klubu za pidtrimki Estlyandskogo Kurlyandskogo j zasnuvali poblizu hutora Tooma bolotnu doslidnu stanciyu yaka mala viznachiti ekonomichnij potencial miscevih bolit Na stanciyi provodili meteorologichni ta gidrologichni sposterezhennya za navkolishnimi bolotami nizinnogo j verhovogo tipu a takozh mineralnimi dzherelami sho yih zhivili Bagatorichni doslidzhennya dozvolili nakopichiti bagato cinnoyi informaciyi sho vkazuvala po pershe na velike znachennya miscevih vodojm u pidtrimci vodnogo balansu ta biologichnogo riznomanittya dovkillya po druge na prirodnu unikalnist doslidzhuvanih karstovih dzherel Ce dalo pidstavu rozglyadati bolotnij kompleks Endla yak velmi svoyeridnu i vazhlivu v prirodoohoronnomu znachenni teritoriyu Rezhim obmezhenogo prirodokoristuvannya na nij bulo vstanovleno u 1980 roci Nastupnogo roku na cih terenah zasnuvali bolotnij zakaznik Endla Oostriku plosheyu 8 162 ga Odnak i takij rezhim ohoroni viyavivsya nedostatnim tomu 11 veresnya 1985 roku prirodoohoronnij status bolota Endla pidvishili i peretvorili zakaznik na prirodnij zapovidnik Popri neznachnu ploshu zapovidnik uspishno vikonuvav prirodoohoronni funkciyi sho dozvolilo u 1997 roci vklyuchiti jogo do spisku teritorij Ramsarskoyi konvenciyi Vazhlivist bolotnogo masivu Endla pidtverdilo i vklyuchennya jogo do yevropejskoyi merezhi prirodoohoronnih zon Natura 2000 yake vidbulos u 2004 roci Odnochasno tereni zapovidnika bulo trohi rozshireno tak sho jogo suchasna plosha skladaye 10 161 1 ga z yakih 9 748 3 ga pripadaye na suhodil a 412 8 zajmayut vodojmi Kerivnictvo zapovidnikom zdijsnyuye Departament navkolishnogo seredovisha KlimatZhovtneva pamoroz na zapovidnomu boloti Prirodnij zapovidnik Endla roztashovanij na mezhi klimatichnih oblastej Estoniyi u misci de morskij klimat zminyuye pomirno kontinentalnij Jogo terenam pritamanna dovga m yaka zima iz nestijkoyu pogodoyu i korotke proholodne lito Serednorichna temperatura v okolicyah bolotnogo masivu skladaye 4 2 C Najholodnishij misyac u cij miscini lyutij iz serednoyu temperaturoyu 7 1 C serednya temperatura najteplishogo misyacya lipnya skladaye 16 5 C U serednomu 220 225 dniv na rik buvayut iz temperaturoyu vishe 0 C a bezmoroznij period iz temperaturami vishimi za 5 C trivaye 115 120 dniv Richna kilkist opadiv v serednomu stanovit 650 mm z yakih blizko 270 300 mm vipadayut u period aktivnoyi vegetaciyi iz temperaturami vishimi za 10 C Stijkij snigovij pokriv trimayetsya v serednomu 105 110 dniv a tanennya snigu trivaye blizko 19 23 dniv Visota snigovogo pokrivu visha nizh na zahodi Estoniyi na vidkritih miscyah vona syagaye 25 35 sm a na zahishenih vid vitru dilyankah stanovit 35 50 sm Geografiya ta gidrologiyaKrayevid ozera Endla Prirodnij zapovidnik Endla znahoditsya u Centralnij Estoniyi Jogo tereni administrativno nalezhat odnochasno trom povitam Yarvamaa Lyaene Virumaa ta Jigevamaa Administraciya prirodoohoronnoyi ustanovi roztashovana u seli Tooma Geografichno zapovidnik Endla roztashovanij u plaskij zapadini sho znahoditsya na pivdenno zahidnomu shili visochini Jogo teritoriya lezhit na visoti 70 80 m nad rivnem morya Usya poverhnya zapadini perezvolozhena i yavlyaye soboyu yedinij bolotnij masiv yakij chasto nazivayut bolotom Endla u shirokomu sensi slova Plosha masivu skladaye 245 km V svoyu chergu cej masiv rozdilenij na dilyanki iz protochnimi i stoyachimi vodojmami Dilyanki z protochnimi vodojmami vklyuchayut v sebe mineralni pidzemni dzherela strumki i neveliki richki sho berut vid nih pochatok Merezha cih vodotokiv rozdilyaye bolotnij masiv na sim chastin zi stoyachimi vodami Kozhna taka chastina yavlyaye soboyu okreme boloto poverhnya yakogo pomerezhana lishe zamknutimi neprotochnimi ozercyami Najbilshimi z semi bolit ye bolota Oostriku ta Endla u vuzkomu rozuminni cogo slova roztashovani na zahodi v centri ta na pivdni ohoronyuvanoyi teritoriyi Z pivnochi ta shodu do nih prilyagayut menshi za rozmirom bolota Rummalika Kanamatsi Linnusaare Myannik yarve Kaazik yarve Z usih bolit lishe Oostriku j Rummalika ye tipovo nizinnimi podekudi vkritimi zabolochenimi lisami inshi yavlyayut soboyu tipovi verhovi bolota vkriti sosnovim ridkolissyam abo bezlisi Tipovij ostriv na bolotyanomu ozeri Vodojmi zapovidnika ozera richki dzherela velmi riznomanitni ta cikavi Z usih ozer zapovidnika najbilshim za plosheyu ye ozera chiye vodne dzerkalo zajmaye blizko 300 ga She 90 ga jogo ploshi pripadayut na priberezhni a 5 ga zajnyati ostrovami Z riznih bokiv jogo otochuyut tri bolota z pivnochi Linnusaare iz zahodu i pivdennogo zahodu boloto Endla zi shodu j pivdennogo shodu boloto Kaazik yarve Ozero Endla za svoyim pohodzhennyam reliktove tobto ye ni chim inshim yak zalishkom davnoyi vodojmi sho utvorilasya pri tanenni lodovika Krim nogo v zapovidniku ye she kilka pervinnih ozer odnak voni znachno menshi za rozmirami Vtorinni ozera utvorilis u suchasnu geologichnu dobu u zapadinah na poverhni verhovogo bolota Ci vodojmi legko vidrizniti vid pervinnih voni dribni dovoli milki chislenni ta roztashovani u viglyadi koncentrichnih kilec navkolo centru kozhnogo z p yati verhovih bolit Osoblivo bagato vtorinnih ozer na bolotah Mannik yarve i Linnusaare Chasto taki ozercya z yednuyutsya mizh soboyu vuzkimi protokami utvoryuyuchi labirinti zi zvivistoyu beregovoyu liniyeyu Voda bilshosti vtorinnih ozer bidna na mineralni rechovini oskilki taki vodojmi otrimuyut vologu z poverhnevih shariv torfu Za gidrohimichnim skladom z cogo sheregu vidilyayetsya ozero Endla Jogo vodi odnochasno mistyat veliku kilkist organichnih rechovin yaki potraplyayut v ozero z verhovogo bolota ta mineralnih elementiv dzherelom yakih ye vidkladi ozernoyi krejdi Yaksho voda bilshosti bolotyanih ozer prozora j sinya to voda ozera Endla maye korichnevo zhovtij kolir ta slaboluzhnu reakciyu Okrim poverhnevih stokiv ozero Endla zhivitsya vodami richki sho bere svij pochatok na shodi zapovidnika Kolis cya vodna arteriya vihodila z ozera Tuliyarv yake naprikinci XX stolittya cherez prirodnu evtrofikaciyu praktichno povnistyu zaroslo bolotyanimi travami V svoyu chergu z ozera Endla vitikaye richka Nava sho z yednuye jogo z richkoyu Piltsamaa Ostannya peretinaye centralnu chastinu zapovidnika svoyimi verhiv yami Okrim vod Navi richka Piltsamaa vbiraye v sebe vodi richki yaka v mezhah ohoronyuvanoyi teritoriyi predstavlena lishe svoyeyu nizhnoyu techiyeyu She blizko 20 stoku Piltsamaa zabezpechuyut richki Gaava yaki berut pochatok z pidzemnih dzherel sho yavlyayut soboyu okremij gidrologichnij kompleks Richki zapovidnika zliva napravo 1 Piltsamaa 2 Villingu 3 Oostriku vzimku 4 Oostriku vlitku Dzherela zapovidnika Endla zoseredzheni na zahodi ohoronyuvanoyi teritoriyi poblizu sil Norra j Oostriku Vsi voni mayut karstove pohodzhennya i dayut pochatok velikim strumkam malenkim richkam Norra Oostriku Vilbaste Metsanurga Villingu Gaava Sopa Za svoyeyu potuzhnistyu miscevi dzherela odni z najviznachnishih v Estoniyi napriklad debit Villingu stanovit 220 l s Oostriku 455 l s Dzherelo Sopa ye najglibshim v Estoniyi jogo vitik znahoditsya na glibini 4 8 m Okrim znachnih rozmiriv dzherela zapovidnika Endla viriznyayutsya riznomanittyam gidrologichnogo rezhimu geologichnogo zhivlennya j obumovlenogo nimi gidrohimichnogo skladu Tak u vodah Oostriku znajdeno pidvishenij vmist svincyu ta cinku u vodah vidnosno nevelikogo strumka Kiltre Vyarvi okrim pidvishenoyi koncentraciyi cih himichnih elementiv takozh bagato molibdenu ta midi Gidrohimiya miscevih dzherel cikava ne tilki z tochki zoru geologiyi ale bezposeredno vplivaye i na ekosistemi takozh Zokrema u listi beriz obabich mineralnih strumkiv mistitsya u 2 4 razi bilshe midi ta v 11 20 raziv bilshe svincyu nizh u listi derev z inshih miscevostej zapovidnika Dzherela zapovidnika zliva napravo 1 Oostriku 2 Sopa 3 Vilbaste 4 Metsanurga 5 Purskav Geologiya ta gruntiGeologichnim pidgruntyam na teritoriyi prirodnogo zapovidnika Endla ye porodi silurijskogo periodu ta rajkyulaskogo gorizontu vapnyaki i dolomiti Zverhu voni perekriti chetvertinnimi ldovikovimi vidkladami minlivoyi potuzhnosti na okremih dilyankah zavtovshki do 25 m Cej material zapovnyuye chashu davnoyi zapadini pri chomu yiyi dno vkrite lodovikovimi abo ozerno lodovikovimi glinami a na pivnochi ohoronyuvanoyi teritoriyi osnovnoyu morenoyu skladenoyu perevazhno buruvato zhovtimi suglinkami z domishkoyu karbonatnogo shebenyu j glin Ci geologichni shari sluguyut lozhem velikomu bolotnomu masivu Endla Z dna tiyeyi davnoyi zapadini podekudi pidijmayutsya mineralni ostrovi stvoryuyuchi slabohvilyastij relyef Pri comu absolyutni visoti u zapovidniku Endla kolivayutsya mizh poznachkami v 75 i 112 m nad rivnem morya a vidnosna visota mineralnih gryad i pagorbiv ne perevishuye 10 m Na pivdni ta pivdennomu shodi ohoronyuvanoyi teritoriyi landshaft nabuvaye virazno drumlinnih ris Viglyad bolota Kaazik yarve z visoti ptashinogo letu vzimku U goloceni na misci lodovikovoyi zapadini utvorilas odna velika i kilka dribnih vodojm Z chasom dribni vodojmi zarosli bolotyanoyu roslinnistyu ostatochno peretvorivshis na verhove boloto a velika vodojma rozpalas na kilka suchasnih pervinnih ozer Pro yihnye geologichne minule narazi svidchat potuzhni donni vidkladi sapropelyu zavtovshki do 5 m zverhu perekriti piznishimi nasharuvannyami torfu potuzhnistyu vid 2 do 4 m Na mineralnomu dni bolota takozh znajdenij sapropel ale tut jogo shar tonshij do 2 5 m Zverhu sapropelevij gorizont perekritij vidkladami torfu chiya potuzhnist zalezhit vid tipu bolota Najtovshi shari torfu znajdeni na verhovih bolotah shidnoyi chastini zapovidnika zokrema na boloti Mannik yarve voni syagayut 7 3 m Natomist perehidni ta nizinni bolota na zahodi ohoronyuvanoyi zoni mayut znachno menshi torfovi vidkladi Serednya tovshina torfovogo sharu na bolotah zapovidnika Endla stanovit 3 m Zagalom gruntovij pokriv zapovidnika Endla mozayichnij sklad torfu zalezhit vid etapiv prirodnoyi istoriyi tiyeyi chi inshoyi miscevosti Tak u zahidnij chastini ohoronyuvanoyi zoni na perehidnih i nizinnih bolotah perevazhaye osokovij torf Tut takozh bagato dilyanok zi zmishanim torfom derevno osokovim ocheretyano osokovim puhivkovo osokovim osokovo gipnovim chi derevno ocheretyanim Na verhovih bolotah shodu zapovidnika perevazhaye fuskum torf z vkraplennyami puhivkovo sfagnovogo j Neznachni za plosheyu dilyanki perehidnih bolit poyednuyut u sobi risi gruntovogo pokrivu nizinnih i verhovih bolit FloraNa terenah zapovidnika Endla opisano 165 vidiv mohiv ta 450 vidiv vishih roslin gribi malo doslidzheni Slid zauvazhiti sho hocha jogo teritoriya znahoditsya v zoni mishanih lisiv odnak neznachna plosha zajnyata lisovimi biocenozami ne dozvolyaye zapovidniku predstavlyati cej tip roslinnosti Otzhe bilshist znajdenih tut predstavnikiv flori nalezhit do Z ridkisnih roslin osoblivoyi uvagi zaslugovuyut orhideyi zaneseni do zozulini cherevichki spravzhni zozulinec cholovichij neotineya obpalena ta Tipovij viglyad prignichenih sosen u bolotnomu ridkolissi plavayuchij moh pritamannij vodojmam zapovidnika Endla V mezhah bolotnogo masivu Endla kozhne z bolit viriznyayetsya osoblivim naborom roslin odnak ye spilni risi yaki yih ob yednuyut Usi verhovi bolota zapovidnika vkriti sosnovim ridkolissyam v yakomu dereva rostut na vidstani do desyatka metriv odne vid odnogo Pri comu yihnya visota neznachna a stovburi navit u starih osobin vidnosno tonki Na velikih verhovih bolotah navkolo centru utvoryuyetsya gryadovo mocharnij kompleks V mezhah cogo landshaftu dereva vidsutni odnak okremi osobini mozhut zrostati na mineralnih gryadah ostrivcyah sho visochiyut pomizh ozer Trav yanij pokriv na verhovih bolotah utvoryuyut sfagnovi mohi sered yakih panivnimi vidami ye baltijskij burij i Dovoli chiselnimi domishkami do nih sluguyut sfagnum vuzkolistij ta gostrolistij Pokazovo sho ci vidi zajmayut rizni ekologichni nishi sfagnum magellanskij formuye chisti zarosti po krayah torfovish sfagnumi baltijskij i chervonuvatij razom utvoryuyut mozayichnij kilim po krayah mochariv na torfovomu muli zrostaye sfagnum baltijskij razom iz dzobonasinnikom bilim u glibshih mocharyah ta milkih ozernih zatokah jogo zminyuye sfagnum gostrokincevij ta bolotyanka zvichajna a v priberezhnij smuzi ozer na poverhni vodi panuye viklyuchno sfagnum gostrokincevij V roslinnih ugrupovannyah razom zi sfagnovimi mohami traplyayutsya takozh i listosteblovi zokrema i She odna grupa mohiv pechinochniki priurochena do specifichnih biotopiv Napriklad Mylia anomala i rostut na utvorenih sfagnumom burim a Gymnocolea inflata i Cephalozia bicuspidata viddayut perevagu mocharyam poroslim sfagnumom baltijskim Bagno zvichajne na boloti Kaazik yarve Znachno bilshe vidminnostej v roslinnomu pokrivi tih dilyanok yaki pritamanni lishe okremim bolotam Tak na misci kolishnih torfovih pozhezh oselyayutsya veres zvichajnij zi sfagnumom magellanskim Na nezminenih prirodnimi kataklizmami gryadah i kupinah veres utvoryuye asociaciyi zi sfagnumom burim V takih miscyah moh podekudi zamishuyetsya lishajnikami Sered sosnovogo ridkolissya do veresu i sfagnumu domishuyutsya moroshka i chorna vodyanka odnak najchastishe v takih biotopah rozvivayutsya asociaciyi bagna zvichajnogo lohini abo torf yanici chashechkovoyi zi sfagnumami magellanskim i vuzkolistim U gustishih derevostanah pid sosnami rostut zdebilshogo bagno zvichajne i moh Mineralni ostrovi sered bolit i ozer yak pravilo vkriti sho postupovo zarostayut Na nih traplyayutsya i povisla lipa sercelista vilha chorna ta sira yalina yevropejska pomizh yakimi zrostayut chagarniki lishina zvichajna i dvokolirna zhimolost zvichajna ta Mohiv na lisolukah nema natomist dobre rozvinutij trav yanij pokriv zi zlakiv i riznotrav ya pahuchoyi travi zvichajnoyi kostrici chervonoyi tryasuchki serednoyi yaglici zvichajnoyi skeredi bolotyanoyi tosho Vid lisistih dilyanok verhovih bolit znachno vidriznyayutsya zabolocheni lisi nizinnih i perehidnih bolit V Endla taki miscini porosli mishanim berezovo sosnovim lisom v yakomu podekudi yak domishka traplyayutsya yalini Chagarnikovij yarus v takih derevostanah skladayut bereza nizka rizni vidi verbi Trav yanij pokriv v nih rozmayitij jogo utvoryuyut vologolyubni zlaki visoke riznotrav ya ta bolotyani paporoti a same bezkolinec blakitnij ocheret zvichajnij osoka dernista bobivnik trilistij grebinnik priberezhnij gadyuchnik bolotyanij dyagel lisovij bolotyana paporot zvichajna Dlya zabolochenih lisiv nizinnih bolit harakternij moh a na perehidnih bolotah do trav domishuyutsya takozh i sfagnovi mohi Harakternij osokovij poyas navkolo bolotyanogo ozera Inakshi vidi roslin pritamanni vodojmam zapovidnika Tryasovini na pivdennomu j zahidnomu beregah ozera Endla ce carstvo osok Tut voni utvoryuyut vuzku ale viraznu oblyamivku uzberezhzhya Na berezi ozera znajdeni osoki gostra nespravzhnosmikavceva puhirchasta puhnastoploda sho rostut u spivtovaristvi z ocheretom vovchim tilom bolotyanim pidmarennikom bolotyanim V samih bolotyanih ozerah z vishih roslin traplyayutsya ocheret rogiz vuzkolistij kuga ozerna vodyanij rizak zvichajnij latattya bile glechiki zhovti j mali rdesnik plavuchij i pronizanolistij Z pomizh vodorostej dlya ozer verhovih bolit harakterni persh za vse predstavniki rodu ta poryadku Desmidiales zokrema Na zanurenih u vodu gilkah oselyayetsya U postijno perezvolozhenih mocharyah yaki mozhna prirahuvati do duzhe milkih vodojm perevazhayut sino zeleni vodorosti ta odin predstavnik diatomovih Okremoyi zgadki zaslugovuye ozero Mannik yarve poblizu shidnogo kordonu zapovidnika Ce yedine v Estoniyi misce de znajdeno reliktovu Velmi specifichnij floristichnij sklad dzherel zapovidnika Endla Z vishih roslin navkolo nih chastishe za vse mozhna pobachiti osoku dernistu prosyanu abo nosatu konvaliyu kalyuzhnicyu bolotyanu bezkolincya blakitnogo hvosha bolotyanogo kalgan fialku bagnovu zheruhu girku tosho Z mohiv na beregah dzherel traplyayutsya lishe po odnomu vidu z rodiv Mnium ta Calliergonella Na protivagu suhodolu u vodah dzherel nizhchi roslini procvitayut vilnoplavayuchih vodorostej u nih malo odnak bagato bentosnih donnih form ta epifitiv sho oselyayutsya na zanurenomu gilli Sered vodorostej dzherelnih vod traplyayutsya predstavniki najriznomanitnishih sistematichnih grup sino zeleni diatomovi zeleni Deyaki vidi harovih vodorostej utvoryuyut sucilni zarosti na dni dzherel FaunaU prirodnomu zapovidniku Endla viyavleno ssavciv 42 vidi ptahiv 180 plazuniv 4 zmnovodnih 3 rib 13 vidiv Dobre doslidzhena entomofauna odnak yiyi povnij opis poki sho ne skladenij Bolotyani grunti zagalom nespriyatlivi dlya rittya nir a sami bolota dayut nebagato pozhivi ssavcyam tomu sered zviriv zapovidnika perevazhayut veliki za rozmirami yak zahodyat syudi z navkolishnih teritorij Osili populyaciyi nalezhat zdebilshogo poshirenim vidam iz shirokoyu ekologo cenotichnoyu amplitudoyu Napriklad komahoyidni v zapovidniku Endla predstavleni lishe yevropejskim yizhakom i krotom Z grizuniv tut postijno sposterigayut vivirok yaki meshkayut u lisah na kordoni ohoronyuvanoyi zoni ondatr i bobriv yaki oselyayutsya u zapovidnih richkah ta ozerah Yaksho ondatra ye chuzhoridnim dlya Estoniyi chiselnim vidom to bober korinnij i ridkisnij meshkanec krayini U bolotnomu masivi Endla populyaciya cih grizuniv postupovo zrostaye Krim nih tipovimi dlya zapovidnika ye siri ta bili zajci Yak i po vsij Estoniyi v Endla zvichajni diki svini losi ta sarni Z hizhih zviriv syudi regulyarno zahodyat zvichajni lisici yenotopodibni sobaki buri vedmedi U zapovidniku chasto bachat vovkiv yakih syudi privablyuye ne stilki pozhiva yak mozhlivist shovatisya vid mislivciv Okrim velikih hizhakiv u lisah navkolo bolit zvichajnimi ye kunicevi lisovij thir gornostaj lasicya lisova kunicya U vodojmah zapovidnika traplyayutsya richkovi vizoni ta vidri Bolotyanij kolovodnik u poshukah pozhivi Na verhovih bolotah tipovimi predstavnikami miscevoyi ornitofauni ye zvichajni sivki chajki polovi zhajvoronki zhovti pliski veliki kuloni luchni shevriki bolotyani kolovodniki Ci ptahi gnizduyutsya sered gryad na mocharyah odnochasno vidkritih i vazhkodostupnih dlya lyudej Zridka na verhovih bolotah sposterigali ridkisnih dlya Estoniyi sirih zhuravliv sapsaniv berkuta skopu bilih kuripok Takozh znachno vpala chiselnist tipovogo dlya verhovih bolit sirogo sorokopuda yakogo teper vvazhayut miscevim raritetom U sosnovomu ridkolissi mozhna natrapiti na inshih pernatih lisovih shevrikiv zyablikiv sirih voron vesnyanih vivcharikiv ta ridkisnih dlya zapovidnika Endla teterukiv Odnak u gustih zabolochenih lisah zapovidnika vidovij sklad ptahiv v porivnyanni iz sosnovim ridkolissyam zminyuyetsya Tut fonovimi vidami vistupayut zyabliki kruki zvichajni dyatli volovi ochka lisovi tinivki Malochiselnimi meshkancyami lisiv ye pugach ta dovgohvosta sova zaneseni do Chervonoyi knigi Estoniyi Bolotyani ozera do vpodobi martinam i kryachkam odnak yihnya chiselnist kolivayetsya u shirokih mezhah Najchiselnishimi ye zvichajni martini chiya koloniya shoroku nalichuye do tisyachi osobin Desyatkami par gnizduyutsya mali martini i chorni kryachki dovoli malochiselni sizi martini Na bolotyanih ozerah i osoblivo na ozeri Endla chasto selyatsya krizhni chubati cherni U zarostyah ocheretu i kugi polyublyayut oblashtovuvati gnizda liski ta veliki pirnikozi desho menshe v comu biotopi maloyi ta velikoyi chiryanok shirokonisok zvichajnih pogonichiv Okrim kachok v cih zarostyah postijno gnizduyutsya 1 2 pari ocheretyanih luniv po kilka desyatkiv par ocheretyanih vivsyanok velikih i stavkovih ocheretyanok Regulyarno ale v nevelikij kilkosti na vodojmah zapovidnika Endla vivodyat ptashenyat gogoli chornoshiyi gagari bili pliski i vkraj ridkisni tut chervonoshiya pirnikoza serednij kreh shilohvist Deyakih z pernatih meshkanciv zapovidnika mozhna sposterigati lishe v osoblivih miscyah Napriklad zvichajnij baranec oblashtovuye gnizda lishe na tryasovinah navkolo ozera Endla velikij baranec razom iz naberezhnikom zridka traplyayutsya na beregah richki Piltsamaa dekilka tisyach beregovih lastivok stvorili yedinu koloniyu na urvistomu berezi kanalu Ryaegu Tilki v pevni pori roku u zapovidniku mozhna zustriti lebedya klikuna j pronurka pershij vid zalitaye syudi pid chas vesnyano osinnih migracij a drugij u zapovidniku zimuye Zhaba trav yana Z plazuniv tipovimi meshkancyami zapovidnih bolit ye zvichajni gadyuki ta zhivorodni yashirki Navkolo ozera Endla bagato zvichajnih vuzhiv yaki tyazhiyut do vologih miscin Natomist lamka veretilnicya viddaye perevagu suhishim biotopam i oselyayetsya na lisolukah abo v lisah na mineralnih gryadah Zemnovodni prirodnogo zapovidnika Endla ne viriznyayutsya riznomanittyam tut opisano usogo lishe tri yih vidi zvichajna ropuha trav yana i gostromorda zhabi odnak vsi voni chiselni Ihtiofauna zapovidnika Endla tipova dlya Estoniyi i ne maye vidminnih ris U vodojmah ohoronyuvanoyi zoni povsyudno poshireni ta chiselni shuka richkovij min zvichajna verhovodka okun plitka jorzh krasnopirka V ozerah Endla ta Siniyarv okrim cih vidiv chasto traplyayutsya zvichajnij karas i lin Na protivagu zamknutim vodojmam ihtiofauna zapovidnih richok vklyuchaye ryad ridkisnih vidiv Tut meshkayut yevropejskij goloven v yaz strumkovij pstrug i yevropejskij vugor Zhuk dovgonosik Fauna bezhrebetnih bolotnogo masivu Endla doslidzhena fragmentarno bagato vidomostej tilki po okremim sistematichnim grupam komah i pavukiv Na verhovih bolotah zapovidnika z komah najchastishe traplyayutsya tverdokrili luskokrili dvokrili napivtverdokrili i peretinchastokrili Z pomizh zhukiv verhovim bolotam pritamanni persh za vse zhuki hizhaki 55 vidiv dovgonosiki 35 vidiv i listoyidi 38 vidiv Metelikiv opisano ponad sotnya vidiv Ryad Klopi na terenah Endla predstavlenij spravzhnimi klopami 23 vidi cikadkami 24 vidi i listoblishkami 4 vidi Dvokrili detalno ne vivchalis a sered peretinchastokrilih dobre doslidzheni lishe murahi 14 vidiv Z komah inshih ryadiv uvagi zaslugovuyut dobre pomitni babki 13 vidiv volohokrilci 7 vidiv pryamokrili ta sinoyidi po 6 vidiv vesnyanki i sitchastokrili po 4 vidi odnodenki 2 vidi Pokazovo sho bilshosti zaznachenih komah pritamanni dva sezonnih piki koli voni potraplyayut na ochi najchastishe Pershij pik trivaye z kvitnya travnya koli masovo vihodyat iz zimovih shovanok zhuki do chervnya lipnya koli povsyudi litayut meteliki i dvokrili Drugij pik u metelikiv nastupaye naprikinci lita v cej chas masovo rozmnozhuyetsya yihnya gusin a v komah inshih grup u veresni V zapovidniku Endla meshkayut kilka duzhe cikavih vidiv komah Zokrema zhuk dovgonosik i cikadka protyagom vsogo zhittya pov yazani lishe z odnim vidom roslin veresom zvichajnim Pristosuvannyam do takogo seredovisha isnuvannya stala yihnya mimikriya zhuk formoyu tila nagaduye vkorochenij pagin veresu a cikadka jogo kvitku She odin vid laplandskij targan ye reliktom lodovikovoyi dobi Pavuki u zapovidniku Endla oselyayutsya perevazhno u sosnovu ridkolissi ta v gryadovo ozernomu labirinti verhovih bolit Sered nih masovimi vidami ye Dolomedes fimbriatus Inshi bezhrebetni zapovidnika Endla opisani yak predstavniki donnoyi fauni bentosu dzherel Tut okrim lichinok hironomid i volohokrilciv chiselni maloshetinkovi chervi vodyani klishi nizhchi raki bokoplavi ta rivnonogi U menshij kilkosti znajdeni kolovertki lichinki mokreciv p yavki tosho Stan ekosistemPrirodnij zapovidnik Endla vidigraye osoblivo znachnu rol u pidtrimci ekologichnogo balansu regionu Ce poyasnyuyetsya tim sho visochina Pandivere na shili yakoyi vin roztashovanij praktichno ne maye protochnih vodojm Yiyi karstovi gorizonti vsotuyut majzhe vsi atmosferni opadi peretvoryuyuchi yih na gruntovi vodi a ti v svoyu chergu zhivlyat pidzemni dzherela vid yakih berut pochatok miscevi richki Otzhe bud yaki zmini v geohimiyi gruntiv i stokiv vidbivayutsya na gidrohimichnomu skladi richkovih vod Pri comu visochina Pandivere nalezhit do zoni intensivnogo gospodaryuvannya zokrema na nij vidobuvayut fosforiti a richka Piltsamaa osnovnij vodotik zapovidnika nalezhit do vodozbirnogo basejnu golovnogo mista krayini Tallinna Takim chinom tereni bolotnogo masivu Endla sluguyut buferom mizh promislovoyu zonoyu ta zonoyu aktivnogo vodospozhivannya chiyi funkciyi prirodnim chinom superechat odna odnij U zv yazku z cim vodozbirni ploshi ta vodojmi zapovidnika pidlyagayut suvorij ohoroni a pidzemni dzherela znahodyatsya pid postijnim naglyadom gidrologiv ta meteorologiv Za zbigom obstavin teritoriya suchasnogo zapovidnika vid samogo pochatku bula malo zminena diyalnistyu lyudini Comu spriyala vidsutnist dorig u centralnij chastini ohoronyuvanoyi zoni Yedinoyu suttyevoyu zminoyu u miscevomu landshafti stalo prokladennya meliorativnoyi kanavi v 1871 1872 rokah Vona z yednala ozero Endla z ozerom Siniyarv a dali vpadala v richku Piltsamaa Kanava vidvela chastinu vodi z ozera Endla vnaslidok chogo jogo riven trohi vpav Situaciya znachno pogirshilas u 1949 1950 rokah koli kanavu bulo rozshireno do rozmiriv kanalu zavshirshki 10 m Pislya cogo riven vodi v ozeri Endla znizivsya na 1 m a plosha jogo vodnogo dzerkala znachno zmenshilas Deyaki ozerni ostrivci pri comu z yednalis iz suhodolom peretvorivshis na pivostrovi Obmilili dilyanki dna zarosli osokami i verbami Inshi zmini v ekosistemah zapovidnika nosyat prirodnij harakter i ye tipovimi dlya sukcesiyi verhovih bolit Zokrema vidbuvayetsya postupove zbilshennya torfovoyi tovshi na poverhni bolotnogo masivu iz jogo odnochasnim rozshirennyam Pri comu prilegli do bolota ponizzya povilno poglinayutsya torfovishem a sosni yaki zrostayut na perezvolozhenih okolicyah z chasom ginut Na mineralnih gryadah ostrovah posered bolota navpaki trav yana roslinnist postupovo vitisnyayetsya derevnoyu Ochevidno sho v majbutnomu lisoluki zapovidnika peretvoryatsya na povnocinni lisi Naukova diyalnistMeteorologichnij majdanchik bolotnoyi stanciyi Tooma Bolotnij masiv Endla dosit davno privernuv uvagu naukovciv Vzhe u XIX stolitti jogo tereni oglyanuli vidomi biologi K Ber G Girgenson A Bruttan O Bunge Todi na boloti ta v jogo okolicyah bulo opisano blizko 200 vidiv roslin U 1920 1930 h rokah tut pracyuvali vidatni prirodoznavci H Kauri ornitolog P Tomson palinolog Pochinayuchi z 1947 roku sistematichni biologichni sposterezhennya vedutsya pracivnikami Akademiya nauk Estoniyi i Tartuskogo universitetu Sered yihnih dosyagnen osoblive misce zajmaye seriya z 13 statej prisvyachena kompleksnomu doslidzhennyu verhovogo bolota Endla yaka vijshla u 1957 1959 rokah pid redakciyeyu V Mazinga Vazhlive misce u vivchenni bolotnogo masivu Endla zajmayut gidrologichni sposterezhennya Zaradi nih she u 1910 roci bilya hutora Tooma stvorili bolotnu doslidnu stanciyu pershu v Rosijskij imperiyi do skladu yakoyi vhodila togochasna Estoniya Stanciya pochala pracyuvati v 1911 roci Rezultati doslidzhen miscevih bolit viyavilis nastilki cikavimi sho v 1938 roci yiyi bulo reorganizovano v Toomaskij bolotnij institut V 1950 roci na bazi institutu vidkrili meteorologichnij majdanchik Gidrometsluzhbi Institut pid riznimi nazvami propracyuvav do 1956 roku odnak i pislya jogo zakrittya meteorologichnij majdanchik prodovzhuye svoyu robotu Turistichna infrastrukturaPopri suvorij rezhim ohoroni zapovidnik Endla vidkritij dlya turistiv Storonnim vidviduvacham zaboroneno vilno peresuvatis jogo teritoriyeyu odnak do yihnih poslug stvorena merezha specialnih marshrutiv Vona vklyuchaye v sebe uchbovi stezhki po bolotu Mannik yarve zavdovzhki 7 3 km i do dzherela Sopa protyazhnistyu 900 m a takozh turistichni stezhki protyazhnistyu vid 2 do 8 km do ozera Mannik yarve do dzherela Villingu i navkolo ozera Endla Stezhki na perezvolozhenih dilyankah mayut viglyad derev yanogo nastilu sho z odnogo boku stvoryuye zruchnosti dlya lyudej a z inshogo dozvolyaye vberegti urazlivij roslinnij pokriv bolota vid vitoptuvannya Na najbilsh vidviduvanih dilyankah stezhki osnasheni informacijnimi shitami tualetami miscyami dlya vognisha i vidpochinku Krim togo na turistichnih marshrutah zapovidnika sporudzheno dvi oglyadovi vezhi 7 i 15 m zavvishki yaki dozvolyayut oznajomitis iz zahoplyuyuchimi krayevidami bolota Mannik yarve ozera Endla posposterigati za ptahami tosho Z najvishoyi vezhi na berezi ozera Endla vidno navit visochinu Pandivere Dosvidchenim turistam administraciya zapovidnika proponuye skoristatisya vodnim marshrutom richkoyu Piltsamaa Jogo protyazhnist stanovit 35 km Na kordonah zapovidnika dlya turistiv oblashtovano avtostoyanki Na trivalishij chas u zapovidniku mozhna zupinitis u lisovij kolibi na berezi ozera Endla abo v kempingah Poblizu kolibi znahoditsya kamin Yuti valun zgaduvanij u miscevomu folklori Dlya vidviduvachiv zapovidnik vidkritij cilorichno odnak pid chas vesnyanogo vodopillya okremi korotki dilyanki turistichnih stezhok mozhut buti neprohidnimi abo vazhkodostupnimi Turistichna infrastruktura zapovidnika 1 stezhka cherez boloto Mannik yarve vdalini vidno oglyadovu vezhu 2 stezhka cherez lis 3 odna z lisovih dorig Dzherela Prirodnij zapovidnik Endla Gromadskij ekologichnij reyestr est Arhiv originalu za 22 kvitnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2018 Prirodnij zapovidnik Endla Razom z prirodoyu est Arhiv originalu za 26 kvitnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2018 Reyestr dovkillya Estoniyi d Track Q12366858 Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki Pribaltiki i Belorussii S 118 122 ros Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki Pribaltiki i Belorussii S 123 129 ros Stezhka do dzherela Sopa Razom z prirodoyu est Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2018