Пронурок біловолий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пронурок на водоспаді Шипіт | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cinclus cinclus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Cinclus cinclus |
Прону́рок біловолий, оля́пка (Cinclus cinclus) — невеликий горобцеподібний птах. Птах розміром з шпака. Веде коловодний спосіб життя. Оперення темно-буре, густе.
Таксономія та систематика
На даний момент розрізняють 14 підвидів пронурка, включно з одним вимерлим (в списку з †):
- C. c. hibernicus (, 1910) мешкає в Ірландії та на заході Шотландії
- C. c. gularis (Latham, 1801) – Шотландія (орім західної частини), північна, центральна та західна частина Англії та Уельс
- C. c. cinclus (Лінней, 1758) – північ Європи, західна та центральна частина Франції, північ Іспанії, Корсика та Сардинія.
- C. c. aquaticus (Бехштейн, 1797) – центральна та південна Європа
- † C. c. olympicus (Мадарас, 1903) – Кіпр
- C. c. minor (Трістрам, 1870) – північно-східна Африка
- C. c. rufiventris (Трістрам, 1885) – західна частина Сирії та Лівія
- C. c. uralensis (Серебровський, 1927) – Уральські гори
- C. c. caucasicus (Мадарас, 1903) – Туреччина, Кавказ, північна частина Ірану та Іраку
- C. c. persicus (Вітербі, 1906) – південно-західна частина Ірану
- C. c. leucogaster (Бонапарт, 1850) – південно-центральна частина Росії, північно-західна частина Китаю, південь Афганістану та північ Пакистану
- C. c. baicalensis (Дрессер, 1892) – південно-центральна та південно-східна частина Сибіру
- C. c. cashmeriensis (Гульд, 1860) – західна та центральна частина Гімалаїв
- C. c. przewalskii (Б'янкі, 1905) – східна частина Гімалаїв, південь Тибету та західна частина Китаю
Розповсюдження
Мешкає в Європі, Близькому Сході, Марокко, Алжирі, Китаї, Індії, Ірані, Непалі, Пакистані, Бутані, М'янмі, залітає також на Фарерські острови, Мальту, в Туніс. В Україні це осілий птах Карпат, інколи залітає в інші регіони.
Поведінка та екологія
Головною особливістю пронурка є здатність добре плавати і пірнати. Підводячи крила і вправно маневруючи в потоці води, птах ніби «біжить» по дну. Під водою пронурок може залишатися до 50 сек., пробігаючи за цей час до 20 м. Харчується водними комахами і рачками, яких птах збирає на мілководді, між каменів і під водою.
Гніздування
Гніздо зазвичай будують або біля води, або над поверхнею певної водойми. Замешкують зазвичай береги швидких та прозорих річок і струмків. Часто розміщуються на скельних виступах чи тріщинах. Також використовують конструкції створені людиною, наприклад мости. Гніздо є куполоподібною структурою, яка зроблена з моху, стебел трави та листків. Внутрішнє чашоподібне заглиблення роблять зі стебел, корінців та волосся. Обидві статі будують головну велику конструкцію, але тільки самиці роблять чашоподібне внутрішнє гніздо. Зимує на незамерзаючих ділянках річок і струмків у передгір'ях. Живе переважно осіло, але трапляються і кочові популяції.
Пронурок вперше спарюється, коли досягає однорічного віку. Птахи є моногамні та активно захищають власну територію. Птахи висиджують від 1 до 8 яєць, здебільшого 4-5. Яйця гладкі та глянцево-білі; мають розмір 26 мм × 18,7 мм з вагою 4,6 г. Висиджуються самицями, після того як було знесено останнє, або іноді і передостаннє яйце. Самець в цей період приносить їжу. Яйця вилуплюються після 16 днів і тоді обоє батьків годують беззахисних пташенят. Обоє батьків очищують гніздо від відходів протягом перших 9 днів. Пташенята опірюються приблизно на 22 день, але батьки продовжують їх годувати принаймні ще тиждень, деколи ще додатково 18 днів. Якщо самиця зробила другу кладку яєць, то тоді тільки самець годує пташенят. Птахи добре піклуються як і про один виводок, так і про два, зазвичай в одному гнізді.
Вік
Максимально зареєстрований вік пронурка, за даними встановленого кільця, становив 10 років та 7 місяців. Це був птах, якого окільцювали у Фінляндії.
Охорона
Перебуває під охороною Бернської конвенції.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 червня 2020.
- Cramp, 1988, с. 521.
- Cramp, 1988, с. 519.
- European Longevity Records. Euring. Процитовано 25 червня 2020.
Джерела
- Cinclus cinclus на вебсторінці МСОП
- * та ін., ред. (1988). Cinclus cinclus Dipper. Handbook of the Birds of Europe the Middle East and North Africa. The Birds of the Western Palearctic. Т. Volume V: Tyrant Flycatchers to Thrushes. Oxford: Oxford University Press. с. 510—524. ISBN .
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pronurok bilovolij Pronurok na vodospadi Shipit Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Pronurkovi Cinclidae Rid Pronurok Cinclus Vid Pronurok bilovolij Binomialna nazva Cinclus cinclus Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Cinclus cinclus Vikividi Cinclus cinclus ITIS 559287 MSOP 22708156 NCBI 127875 Fossilworks 368992 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cinclus cinclus Zapit Pronurok perenapravlyaye syudi div takozh Pronurok rid Pronu rok bilovolij olya pka Cinclus cinclus nevelikij gorobcepodibnij ptah Ptah rozmirom z shpaka Vede kolovodnij sposib zhittya Operennya temno bure guste Taksonomiya ta sistematikaNa danij moment rozriznyayut 14 pidvidiv pronurka vklyuchno z odnim vimerlim v spisku z C c hibernicus 1910 meshkaye v Irlandiyi ta na zahodi Shotlandiyi C c gularis Latham 1801 Shotlandiya orim zahidnoyi chastini pivnichna centralna ta zahidna chastina Angliyi ta Uels C c cinclus Linnej 1758 pivnich Yevropi zahidna ta centralna chastina Franciyi pivnich Ispaniyi Korsika ta Sardiniya C c aquaticus Behshtejn 1797 centralna ta pivdenna Yevropa C c olympicus Madaras 1903 Kipr C c minor Tristram 1870 pivnichno shidna Afrika C c rufiventris Tristram 1885 zahidna chastina Siriyi ta Liviya C c uralensis Serebrovskij 1927 Uralski gori C c caucasicus Madaras 1903 Turechchina Kavkaz pivnichna chastina Iranu ta Iraku C c persicus Viterbi 1906 pivdenno zahidna chastina Iranu C c leucogaster Bonapart 1850 pivdenno centralna chastina Rosiyi pivnichno zahidna chastina Kitayu pivden Afganistanu ta pivnich Pakistanu C c baicalensis Dresser 1892 pivdenno centralna ta pivdenno shidna chastina Sibiru C c cashmeriensis Guld 1860 zahidna ta centralna chastina Gimalayiv C c przewalskii B yanki 1905 shidna chastina Gimalayiv pivden Tibetu ta zahidna chastina KitayuRozpovsyudzhennya source source source source source source source source Pronurok v Karpatah Meshkaye v Yevropi Blizkomu Shodi Marokko Alzhiri Kitayi Indiyi Irani Nepali Pakistani Butani M yanmi zalitaye takozh na Farerski ostrovi Maltu v Tunis V Ukrayini ce osilij ptah Karpat inkoli zalitaye v inshi regioni Povedinka ta ekologiyaGolovnoyu osoblivistyu pronurka ye zdatnist dobre plavati i pirnati Pidvodyachi krila i vpravno manevruyuchi v potoci vodi ptah nibi bizhit po dnu Pid vodoyu pronurok mozhe zalishatisya do 50 sek probigayuchi za cej chas do 20 m Harchuyetsya vodnimi komahami i rachkami yakih ptah zbiraye na milkovoddi mizh kameniv i pid vodoyu Gnizduvannya Yajcya pronurka Visbadenskij muzej Nimechchina Ptashenya pronurka viproshuye yizhu Sumdo Ladakh Indiya Gnizdo zazvichaj buduyut abo bilya vodi abo nad poverhneyu pevnoyi vodojmi Zameshkuyut zazvichaj beregi shvidkih ta prozorih richok i strumkiv Chasto rozmishuyutsya na skelnih vistupah chi trishinah Takozh vikoristovuyut konstrukciyi stvoreni lyudinoyu napriklad mosti Gnizdo ye kupolopodibnoyu strukturoyu yaka zroblena z mohu stebel travi ta listkiv Vnutrishnye chashopodibne zagliblennya roblyat zi stebel korinciv ta volossya Obidvi stati buduyut golovnu veliku konstrukciyu ale tilki samici roblyat chashopodibne vnutrishnye gnizdo Zimuye na nezamerzayuchih dilyankah richok i strumkiv u peredgir yah Zhive perevazhno osilo ale traplyayutsya i kochovi populyaciyi Pronurok vpershe sparyuyetsya koli dosyagaye odnorichnogo viku Ptahi ye monogamni ta aktivno zahishayut vlasnu teritoriyu Ptahi visidzhuyut vid 1 do 8 yayec zdebilshogo 4 5 Yajcya gladki ta glyancevo bili mayut rozmir 26 mm 18 7 mm z vagoyu 4 6 g Visidzhuyutsya samicyami pislya togo yak bulo zneseno ostannye abo inodi i peredostannye yajce Samec v cej period prinosit yizhu Yajcya viluplyuyutsya pislya 16 dniv i todi oboye batkiv goduyut bezzahisnih ptashenyat Oboye batkiv ochishuyut gnizdo vid vidhodiv protyagom pershih 9 dniv Ptashenyata opiryuyutsya priblizno na 22 den ale batki prodovzhuyut yih goduvati prinajmni she tizhden dekoli she dodatkovo 18 dniv Yaksho samicya zrobila drugu kladku yayec to todi tilki samec goduye ptashenyat Ptahi dobre pikluyutsya yak i pro odin vivodok tak i pro dva zazvichaj v odnomu gnizdi Vik Maksimalno zareyestrovanij vik pronurka za danimi vstanovlenogo kilcya stanoviv 10 rokiv ta 7 misyaciv Ce buv ptah yakogo okilcyuvali u Finlyandiyi OhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2019 Dippers leafbirds flowerpeckers sunbirds World Bird List Version 9 1 International Ornithologists Union Procitovano 25 chervnya 2020 Cramp 1988 s 521 Cramp 1988 s 519 European Longevity Records Euring Procitovano 25 chervnya 2020 DzherelaCinclus cinclus na vebstorinci MSOP ta in red 1988 Cinclus cinclus Dipper Handbook of the Birds of Europe the Middle East and North Africa The Birds of the Western Palearctic T Volume V Tyrant Flycatchers to Thrushes Oxford Oxford University Press s 510 524 ISBN 978 0 19 857508 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka